МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 53/5 від 08.10.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
3 листопада 1998 р.
за N 705/3145
Про затвердження Інструкції про призначення та проведення
судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з
питань підготовки та призначення судових експертиз
та експертних досліджень
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
юстиції
N 144/5 ( z0061-05 ) від 30.12.2004
N 59/5 ( z0648-05 ) від 10.06.2005
N 126/5 ( z1393-06 ) від 29.12.2006
N 1198/5 ( z0654-08 ) від 15.07.2008
N 965/5 ( z0493-09 ) від 01.06.2009 }
Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову
експертизу" ( 4038-12 ) та з метою забезпечення єдиного підходу
при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення
судових експертиз Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію про призначення та проведення
судових експертиз (далі - Інструкція) та Науково-методичні
рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз
та експертних досліджень (далі - Рекомендації), що додаються.
{ Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 1198/5 ( z0654-08 ) від 15.07.2008 }
2. Управлінню експертного забезпечення правосуддя довести ці
Інструкцію та Рекомендації до відома науково-дослідних інститутів
судових експертиз Міністерства юстиції України, відомчих
експертних служб, правоохоронних органів, суб'єктів
підприємницької діяльності.
3. Управлінню експертного забезпечення правосуддя
(Головченко Л.М.) та управлінню господарського забезпечення
(Антонюку О.Л.) забезпечити видання в потрібній кількості
затверджених цим наказом Інструкції та Рекомендацій.
4. Вважати такою, що втратила чинність, Інструкцію про
організацію та здійснення судових експертиз в науково-дослідних
судово-експертних установах Міністерства юстиції УРСР, затверджену
наказом Міністра юстиції УРСР від 30.05.88 р.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра юстиції України Пасенюка О.М.
Міністр С.Р.Станік
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції
України
08.10.1998 N 53/5
(у редакції наказу
Міністерства юстиції України
від 30.12.2004 N 144/5
( z0061-05 )
ІНСТРУКЦІЯ
про призначення та проведення судових
експертиз та експертних досліджень
1. Загальні положення
1.1. Порядок призначення судових експертиз та експертних
досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам
науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства
юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у
державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх
обов'язки, права та відповідальність, організація проведення
експертиз та оформлення їх результатів визначаються
Кримінально-процесуальним ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), Цивільним
процесуальним ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ), Господарським
процесуальним кодексами України ( 1798-12 ), Кодексом України про
адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ), Митним
кодексом України ( 92-15 ), Законами України "Про судову
експертизу" ( 4038-12 ), "Про виконавче провадження" ( 606-14 ),
іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та
цією Інструкцією.
1.2. Основними видами експертизи є:
1.2.1. Криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна
експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім
досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним
спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро
судово-медичної експертизи) та балістична; вибухотехнічна;
відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них
(лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів,
пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і
пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних,
сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і
сплавів). { Підпункт 1.2.1 пункту 1.2 розділу 1 із змінами,
внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції N 59/5
( z0648-05 ) від 10.06.2005, N 126/5 ( z1393-06 ) від 29.12.2006 }
1.2.2. Ґрунтознавча.
1.2.3. Біологічна.
1.2.4. Екологічна із дослідження пестицидів. { Підпункт 1.2.4
пункту 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1198/5 ( z0654-08 ) від 15.07.2008 }
1.2.5. Інженерно-технічна: автотехнічна;
транспортно-залізнична; стану доріг та дорожніх умов;
гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі
охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна;
комп'ютерно-технічна; телекомунікаційних систем та засобів.
{ Підпункт 1.2.5 пункту 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно
з Наказом Міністерства юстиції N 126/5 ( z1393-06 ) від
29.12.2006 }
1.2.6. Економічна. ( Підпункт 1.2.6 пункту 1.2 розділу 1 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 59/5
( z0648-05 ) від 10.06.2005 )
1.2.7. Товарознавча.
1.2.8. Автотоварознавча.
1.2.9. Оціночна (у т.ч. оцінка цілісних майнових комплексів;
паїв; цінних паперів; оцінка будівельних об'єктів та споруд;
оцінка машин, обладнання, транспортних засобів, літальних
апаратів, судноплавних засобів). ( Підпункт 1.2.9 пункту 1.2
розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 59/5 ( z0648-05 ) від 10.06.2005 )
1.2.10. Експертиза охорони прав на об'єкти інтелектуальної
власності.
1.2.11. Психологічна.
1.2.12. Мистецтвознавча.
З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової
практики експертні установи можуть організовувати проведення інших
видів експертизи (крім судово-медичної та судово-психіатричної).
Для проведення експертизи може утворюватися комісія
експертів. Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою
кількістю експертів.
Експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з
різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі
знань, є комплексною. До проведення таких експертиз, у разі
потреби, залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших
центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не
працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Згідно із процесуальним законодавством України експертами
можуть виконуватись первинні, додаткові та повторні експертизи.
1.3. Відповідно до чинного законодавства за дорученням
правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про
порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб
Державної податкової адміністрації України, Державної митної
служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення
адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої
інтереси, та їх представників, нотаріусів, банківських установ,
страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб можуть
виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних
знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.
Результати експертних досліджень викладаються в письмових
висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством
України.
{ Пункт 1.3 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами
Міністерства юстиції N 59/5 ( z0648-05 ) від 10.06.2005, N 1198/5
( z0654-08 ) від 15.07.2008, N 965/5 ( z0493-09 ) від
01.06.2009 }
1.4. Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки
майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом
України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ), з урахуванням
особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
( 2658-14 ) щодо методичного регулювання оцінки майна.
{ Пункт 1.4 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 1198/5 ( z0654-08 ) від 15.07.2008, із змінами, внесеними згідно
з Наказом Міністерства юстиції N 965/5 ( z0493-09 ) від
01.06.2009 }
1.5. Експертизи та дослідження проводяться експертними
установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування
(перелік зон наведено в додатку).
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або
недоцільність проведення експертизи в установі за зоною
обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу,
зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання
експертам іншої установи. ( Пункт 1.5 розділу 1 доповнено абзацом
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 59/5 ( z0648-05 ) від
10.06.2005 )
1.6. Експертизи та дослідження, які проводяться атестованими
судовими експертами, що не працюють у державних установах,
здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону
України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ).
1.7. Підставою для проведення є передбачений законом
процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення
експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).
Підставою проведення експертного дослідження є письмова заява
(лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим
зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають
розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.
У випадках, передбачених законодавством, експертною установою
надсилається рахунок вартості робіт за проведення досліджень.
{ Пункт 1.7 розділу 1 доповнено абзацом згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1198/5 ( z0654-08 ) від 15.07.2008 }
1.8. Експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які
мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не
нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних
спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію
судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного
реєстру атестованих судових експертів.
1.9. При проведенні експертиз в державній експертній установі
організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання,
контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та
інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються
на керівника експертної установи. ( Пункт 1.9 розділу 1 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 59/5
( z0648-05 ) від 10.06.2005 )
1.10. Якщо експерт здійснює судово-експертну діяльність у
складі юридичної особи, що не є державною установою,
організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання
експертиз та контроль за своєчасним їх проведенням покладається на
її керівника. ( Пункт 1.10 розділу 1 із змінами, внесеними згідно
з Наказом Міністерства юстиції N 59/5 ( z0648-05 ) від
10.06.2005 )
1.11. Експерти, що не працюють в державних спеціалізованих
установах та на професійній основі здійснюють судово-експертну
діяльність, забезпечують проведення експертиз та досліджень
відповідно до вимог Інструкції про особливості здійснення
судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що
не працюють у державних спеціалізованих експертних установах,
затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2003
N 170/5 ( z1209-03 ), зареєстрованої Міністерством юстиції України
24.12.2003 за N 1209/8530.
1.12. Керівник експертної установи може виступати як експерт
відповідно до присвоєної йому експертної спеціальності.
1.13. Строк проведення експертизи встановлюється, у
залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного
навантаження фахівців, керівником експертної установи (або
заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у
межах:
- 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і
нескладних за характером досліджень;
- 1 місяця - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів
або середньої складності за характером досліджень;
- 2 місяців - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів
або складних за характером досліджень;
- більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливо великою
кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень
(використання криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного,
електронного), проведення експериментальних досліджень,
застосування декількох методів), при цьому термін виконання не
повинен перевищувати 3 місяців. ( Абзац п'ятий пункту 1.13 розділу
1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 59/5 ( z0648-05 ) від 10.06.2005 )
У виняткових випадках, якщо експертиза є особливо складною,
потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які
потребують декількох досліджень чи налічує більше п'яти томів
матеріалів справи, або є комплексною чи потребує залучення
фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних),
підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені
строки, більший розумний строк установлюється за письмовою
домовленістю з органом (особою), який призначив експертизу, після
попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє
вивчення матеріалів при нескладних та середньої складності
дослідженнях не повинно перевищувати п'яти днів; при складних та
найскладніших дослідженнях - відповідно десяти та п'ятнадцяти
днів. { Абзац шостий пункту 1.13 розділу 1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 59/5 ( z0648-05 ) від
10.06.2005, в редакції Наказу Міністерства юстиції N 126/5
( z1393-06 ) від 29.12.2006 }
У разі відмови органу, що призначив експертизу, у погодженні
запропонованого розумного строку проведення експертизи, матеріали
справи можуть бути повернені з пропозицією призначити експертизу
іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у
статті 7 Закону України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ).
{ Пункт 1.13 розділу 1 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 126/5 ( z1393-06 ) від 29.12.2006 }
У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання
додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи в порядку,
передбаченому чинним законодавством, незабезпечення доступу до
об'єкта дослідження (учинення перешкод з боку сторін, що беруть
участь у справі, в обстеженні об'єкта), матеріали справи можуть
бути повернуті органу (особі), який призначив експертизу, із
зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення. { Пункт
1.13 розділу 1 доповнено абзацом восьмим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 126/5 ( z1393-06 ) від 29.12.2006 }
Строк проведення експертизи починається з робочого дня,
наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи,
і закінчується у день направлення їх особі або органу, які
призначили експертизу. Якщо закінчення встановленого строку
проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем
закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.
У строк проведення експертизи не включається строк виконання
клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових
матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою або
органом, яка призначила експертизу.
2. Обов'язки, права
та відповідальність експерта
2.1. На експерта покладаються такі обов'язки:
2.1.1. Прийняти до виконання доручену йому експертизу.
2.1.2. Провести повне дослідження, дати обґрунтований та
об'єктивний висновок.
2.1.3. Повідомити в письмовій формі особу або орган, яка
призначила експертизу, про неможливість її проведення, якщо
поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо
надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого
питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.
2.1.4. З'явитися на виклик особи або органу, яка призначила
експертизу, для надання роз'яснень чи доповнень з приводу
проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її
проведення.
2.1.5. Заявити самовідвід за наявності передбачених законом
обставин.
2.1.6. З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу,
проводити окремі дослідження в присутності підозрюваного,
обвинуваченого, підсудного та інших осіб у випадках, передбачених
законодавством.
2.2. Експерт має право:
2.2.1. Ознайомлюватись з матеріалами справи, які стосуються
експертизи.
2.2.2. Порушувати клопотання відповідно до процесуального
законодавства про надання додаткових та інших матеріалів,
необхідних для вирішення поставлених питань.
2.2.3. З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу,
бути присутнім під час проведення слідчих, судових, виконавчих дій
та задавати питання, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи.
2.2.4. Указувати у висновку на факти, які мають значення для
справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на
обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.
2.2.5. У разі незгоди з іншими членами експертної комісії -
складати окремий висновок.
2.2.6. Викладати письмово відповіді на питання, які
ставляться йому під час надання роз'яснень.
2.2.7. Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення
особи або органу, яка призначила експертизу, що порушують права
експерта або порядок проведення експертизи.
2.2.8. На забезпечення безпеки за наявності відповідних
підстав.
2.3. Експерту забороняється:
2.3.1. Проводити експертизу без письмової вказівки керівника
(заступника) експертної установи, керівника структурного
підрозділу, за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо
органом дізнання, слідчим, після огляду, у якому він брав участь
як спеціаліст, а також експертиз, які проводяться під час судового
розгляду.
2.3.2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають
дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення
експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах
неоднозначно.
2.3.3. Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи,
яка провадить дізнання, суду дані, що стали йому відомі під час
проведення експертизи, та повідомляти її результати будь-кому,
крім особи (органу), що призначила експертизу.
2.3.4. Вступати у не передбачені порядком проведення
експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи побічно
зацікавлені в результатах експертизи.
2.3.5. Зберігати матеріали справ та об'єкти експертних
досліджень поза службовим приміщенням.
2.4. За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову
без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків,
а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час
проведення експертизи, експерт несе кримінальну відповідальність.
За злісне ухилення від явки до органів дізнання та досудового
слідства або суду експерт несе адміністративну відповідальність.
За допущені порушення під час проведення експертизи, що не
тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної
відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної
відповідальності.
3. Оформлення матеріалів
для проведення експертиз (досліджень)
3.1. Експертиза проводиться після подання особою чи органом,
яка її призначила, матеріалів, оформлених згідно з вимогами
процесуального законодавства та цієї Інструкції.
3.2. До експертної установи надаються: постанова (ухвала) про
призначення експертизи, об'єкти, зразки для порівняльного
дослідження та, у разі потреби матеріали справи (протоколи оглядів
з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).
3.3. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи
вказуються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали;
посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу; назва
суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають
значення для проведення експертизи; підстави призначення
експертизи; прізвище експерта або назва установи, експертам якої
доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на
вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню
(у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів,
направлених експертові, або посилання на такі переліки, що
містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для
проведення експертизи.
Якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти)
дослідження може бути пошкоджений або знищений, у постанові
(ухвалі) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або
знищення.
Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при
проведенні експертизи, надається в Науково-методичних
рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз.
3.4. Вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та
відібрання зразків оформлюються протоколами згідно з вимогами
процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів
такого роду документів, зазначається, які саме зразки були
вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення,
а також інші обставини, що мають значення для вирішення
поставлених питань. Протокол мають підписати всі особи, які брали
участь у вилученні об'єктів, відібранні зразків.
Об'єкти, що надаються на дослідження, відповідно упаковуються
та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку.
Для відібрання зразків особа або орган, які призначили
експертизу, можуть залучити спеціаліста.
Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення,
вилучення, зберігання об'єкта експертного дослідження або про інші
обставини, що могли вплинути на його властивості та ознаки, про
них слід зазначити в постанові (ухвалі) про призначення експертизи
та надіслати засвідчені належним чином копії протоколів слідчих
дій в експертну установу (експертові).
3.5. У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може
бути представлений експертові, експертиза може проводитись за
фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими
матеріалами, доданими до справи в установленому законом порядку.
Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано в
постанові (ухвалі) про її призначення.
3.6. У разі призначення додаткової або повторної експертизи,
крім матеріалів, указаних у пункті 3.3 цієї Інструкції, до
експертної установи (експертові) надаються також висновки
попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками,
порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що
стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання
первинного висновку.
У постанові (ухвалі) про призначення додаткової або повторної
експертизи зазначаються мотиви й підстави їх призначення.
У разі, коли експертиза або додаткова експертиза призначена
як повторна, але за процесом дослідження чи наданими об'єктами не
є такою по суті, керівником експертної установи організовується
проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку
вказуються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до
законодавства. { Пункт 3.6 розділу 3 доповнено абзацом згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 1198/5 ( z0654-08 ) від
15.07.2008 }
3.7. У постанові (ухвалі) про призначення комплексної
експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам
якої (яких) доручено її проведення, а в разі участі в її
проведенні особи, яка не працює в експертній установі, - також
прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність, місце
роботи, адреса цієї особи, інші дані. У разі якщо проведення
комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, у
постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є
провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення
експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з
особою або органом, яка призначила експертизу.
Якщо проведення комплексної експертизи доручено
співробітникам експертної установи та особі, яка не є працівником
цієї установи, провідною визначається експертна установа.
Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи
направляється в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка
не є працівником експертної установи. Об'єкти дослідження і
матеріали справи направляються провідній установі.
Якщо в постанові (ухвалі) провідну установу не визначено,
вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо вони
не дійшли до згоди, - то особою чи органом, яка призначила
комплексну експертизу.
3.8. Оформлення матеріалів для призначення комісійної
експертизи здійснюється за правилами, викладеними в пункті 3.7
цієї Інструкції. ( Пункт 3.8 розділу 3 в редакції Наказу
Міністерства юстиції N 59/5 ( z0648-05 ) від 10.06.2005 )
3.9. Якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на
місці події або огляд об'єкта за його місцезнаходженням, орган або
особа, яка призначила експертизу (замовила дослідження), повинна
забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а
також належні умови його роботи, а в разі потреби - викликати
учасників процесу або інших осіб. У разі неявки осіб чи їх
законних представників, що викликалися у визначений час на місце
події або огляду об'єкта, дослідження (огляд) проводиться без їх
участі, про що зазначається у висновку.
( Пункт 3.10 розділу 3 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 59/5 ( z0648-05 ) від 10.06.2005 )
4. Організація проведення експертиз
(досліджень) та оформлення їх результатів
4.1. Керівник експертної установи розглядає отримані
матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу установи
організувати проведення експертизи.
При цьому він може безпосередньо призначити експерта та
встановити строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї
Інструкції або передати вирішення цих питань заступнику керівника
установи чи керівникові підрозділу. Якщо в установі не проводяться
певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі
спеціальних знань, керівник установи повідомляє про це орган
(особу), що призначив експертизу, та повертає матеріали справи без
виконання.
{ Пункт 4.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 126/5 ( z1393-06 ) від 29.12.2006 }
4.2. Якщо в одній постанові (ухвалі) про призначення
експертизи є питання, що стосуються предметів різних видів
експертиз, керівник установи визначає питання, які підлягають
вирішенню в кожному з підрозділів, кількість виконуваних при цьому
експертиз та послідовність їх виконання.
4.3. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які
виключають можливість організації проведення експертизи (не
надійшла постанова або ухвала про призначення експертизи, не
надійшли об'єкти досліджень тощо), керівник установи терміново у
письмовій формі повідомляє про це особу або орган, які призначили
експертизу.
Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають
належних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи по
закінченні одного місяця з дня направлення повідомлення повертає
їм матеріали.
4.4. Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник
установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам
установи і визначає, який з них є провідним.
Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками
інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову
експертної комісії.
Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох
установ, комісія експертів формується керівником провідної
установи разом з керівниками інших установ-співвиконавців. Голову
комісії призначає керівник провідної установи.
4.5. Експерт, призначений головою комісії, не має переваг
перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Як
голова комісії він виконує лише організаційні функції, а саме:
- скликає нараду експертів, на якій ознайомлює їх з
постановою (ухвалою) про призначення експертизи та матеріалами,
які надійшли на дослідження;
- організовує розробку спільної програми досліджень, у тому
числі з визначенням послідовності та термінів виконання окремих
досліджень; у разі неузгодження дій комісії при виконанні
досліджень чи порушення їх послідовності повідомляє про це
керівника установи;
- організовує попереднє вивчення досліджуваних об'єктів
членами комісії;
- здійснює зв'язок з керівниками установ (підрозділів),
співробітники яких є членами комісії, контролює строки проведення
окремих досліджень і координує виконання всієї програми
досліджень;
- керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;
- складає проект висновку (повідомлення про неможливість
надання висновку) або доручає будь-кому з членів комісії.
4.6. Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її
проведенні з'ясується, що вирішення поставлених питань або деяких
з них потребує застосування спеціальних знань, що належать до
різних галузей знань, керівник експертної установи організовує її
виконання за правилами проведення комплексної експертизи.
4.7. Якщо проведення комплексної експертизи не може бути
здійснене силами експертів даної установи, її керівник повідомляє
про це особу або орган, яка призначила експертизу, та просить
залучити до проведення експертизи експерта відповідної
спеціалізації. Залучення такого експерта провадиться з дотриманням
вимог процесуального законодавства України.
4.8. Якщо протягом одного місяця робота комісії експертів
різних установ не була розпочата, керівник експертної установи, що
здійснював організацію роботи комісії, повідомляє про це орган, що
призначив експертизу. Після цього, якщо протягом місяця заходи з
організації роботи комісії не вживаються, матеріали повертаються
замовнику без виконання.
{ Розділ 4 доповнено пунктом 4.8 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 1198/5 ( z0654-08 ) від 15.07.2008 }
4.9. Якщо експерт порушив клопотання про надання йому
додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповіді,
він письмово повідомляє особу або орган, яка призначила
експертизу, про неможливість надання висновку.
Якщо особа або орган, що призначили експертизу, звернулися до
експертної установи про продовження строків подання додаткових
матеріалів, керівник установи може призупинити строк проведення
досліджень на термін до 1 місяця. { Пункт 4.9 розділу 4 доповнено
абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції N 1198/5
( z0654-08 ) від 15.07.2008 }
4.10. При проведенні дослідження експерт повинен уживати
заходів щодо збереження наданих на експертизу об'єктів, аби не
допустити їх знищення або пошкодження.
Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, а в
постанові (ухвалі) відсутній дозвіл на пошкодження (знищення)
цього об'єкта, то на його пошкодження чи знищення має бути
отримана письмова згода особи або органу, яка призначила
експертизу.
У разі пошкодження чи знищення об'єкта в процесі дослідження
до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис.
Пошкоджені під час дослідження об'єкти або їх залишки повертаються
особі або органу, яка призначила експертизу.
Документальні матеріали, які були об'єктом дослідження, а
також надані для порівняльного дослідження зразки позначаються
відповідними штампами й після проведення експертизи (дослідження)
повертаються особі або органу, яка призначила експертизу.
4.11. Висновок експерта (повідомлення про неможливість
надання висновку) розглядається керівником експертної установи
(або його заступником) і направляється особі або органу, яка
призначила експертизу.
Якщо при ознайомленні з висновком судового експерта буде
встановлено, що дослідження проведені з недотриманням чи
відхиленням від методики дослідження, керівник судово-експертної
установи може передоручити проведення судової експертизи комісії
експертів, до якої включається також судовий експерт, який
проводив попереднє дослідження. Експерти комісії у разі згоди між
собою підписують спільний висновок експертів, а у разі виникнення
розбіжностей між членами комісії складається декілька висновків
відповідно до позицій експертів. ( Абзац другий пункту розділу 4
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 59/5
( z0648-05 ) від 10.06.2005 )
Висновок експерта або повідомлення про неможливість надання
висновку, який дається поза експертною установою (у судовому
засіданні, на місці події), розглядається керівником установи
після надходження матеріалів експертизи до установи. Про
зауваження, які виникли в керівника експертної установи після
ознайомлення з висновком експерта (повідомлення про неможливість
надання висновку), він може повідомити особу або орган, яка
призначила експертизу.
4.12. Висновок експерта складається з трьох частин: вступної
(Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).
{ Пункт 4.12 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 1198/5 ( z0654-08 ) від 15.07.2008 }
4.13. У вступній частині висновку експерта зазначаються:
- найменування документа ("Висновок"), його номер, за
наявності відповідних підстав - характер експертизи (чи є вона
додатковою, повторною, комісійною або комплексною), вид (назва)
експертизи, за якою справою (кримінальною, цивільною,
господарською, номер справи) вона проводиться;
- дата складання висновку;
- дата надходження постанови (ухвали), об'єктів і матеріалів
справи до експертної установи (її найменування), експерта (його
ім'я, прізвище, по батькові);
- найменування і дата складання документа, на підставі якого
виконується експертиза (постанова, ухвала), та найменування особи
(посада, прізвище, ініціали) або органу, яка призначила
експертизу;
- перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків
(у разі надходження);
- відомості про надані матеріали справи (у тому числі
вид(назва) матеріалів(документів) та кількість аркушів);
- спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів із
зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав
спосіб упаковки на їх збереженість;
- перелік питань (дослівно у формулюванні постанови чи
ухвали), які винесено на вирішення експертизи; якщо питання у
постанові (ухвалі) сформульовано неясно або редакція питання в
постанові (ухвалі) не відповідає Науково-методичним рекомендаціям
з питань підготовки і призначення судових експертиз, але зміст
завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в
редакції постанови (ухвали) про призначення експертизи він може
дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що
відповідає згаданим Рекомендаціям; якщо поставлено декілька
питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в
послідовності, яка забезпечує найбільш доцільний порядок
дослідження; якщо деякі питання, що містяться у постанові
(ухвалі), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, -
відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці
експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи,
доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у
постанові (ухвалі) про призначення експертизи, - указується, у
якому порядку вирішуватимуть ці питання;
- питання, які вирішуються експертом у порядку експертної
ініціативи;
{ Абзац одинадцятий пункту 4.13 виключено нв підставі Наказу
Міністерства юстиції N 965/5 ( z0493-09 ) від 01.06.2009 }
- дані про експерта (експертів): посада, клас судового
експерта, науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ім'я та по
батькові, освіта, експертна спеціальність, стаж експертної роботи,
номер свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;
- попередження експерта про кримінальну відповідальність за
надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального
кодексу України ( 2341-14 ) (в необхідних випадках - за відмову
від надання висновку за ст. 385 Кримінального кодексу України);
- дату направлення клопотання експерта про надання додаткових
матеріалів, дату надходження додаткових матеріалів або відомостей
про наслідки розгляду клопотання; обставини справи, які мають
значення для надання висновку, з обов'язковим зазначенням джерела
їх отримання;
- при проведенні повторних експертиз указуються відомості про
первинну (попередні) експертизу (прізвища, ініціали експертів,
назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата
висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної
(попередніх) експертизи; зміст питань, які були поставлені перед
експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення
повторної експертизи, які зазначені в постанові (ухвалі) про її
призначення); у разі якщо такі мотиви в постанові (ухвалі)
відсутні, про це робиться відповідний запис;
- при проведенні комісійних та комплексних експертиз
зазначається голова комісії (провідний експерт);
- відомості про процесуальні підстави та осіб, які були
присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали,
процесуальний статус);
- нормативні акти та література, які використовувались
експертом при вирішенні поставлених питань, із зазначенням,
відповідно, їх дати, номера прийняття, редакції та бібліографічних
даних.
4.14. У дослідницькій частині висновку експерта описуються
процес дослідження та його результати, а також дається
обґрунтування висновків з поставлених питань.
Дослідницька частина повинна включати:
- відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи
(методики) дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх
використання;
- посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення
до них;
- експертну оцінку результатів дослідження.
Опис процесу застосування інструментальних методів
дослідження та проведення експертних експериментів можуть
обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених
випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних
експериментів мають зберігатись у наглядових експертних
провадженнях і на вимогу осіб, які призначили експертизу
(дослідження), можуть надаватись їм для ознайомлення.
За наявності в постанові (ухвалі) про призначення експертизи
питань, які не належать до предмета експертизи або не входять до
компетенції експерта, указуються причини, з яких ці питання не
можуть бути вирішені. { Пункт 4.14 доповнено абзацом згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 965/5 ( z0493-09 ) від 01.06.2009 }
Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є
підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у
синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.
У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні
повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками
попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.
4.15. У заключній частині викладаються висновки за
результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені
питання в послідовності, що визначена у вступній частині.
На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті
або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.
У разі якщо заключний висновок не може бути сформульований у
стислій формі, допускається посилання на результати досліджень,
викладених у дослідницькій частині.
{ Пункт 4.15 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1198/5 ( z0654-08 ) від 15.07.2008 }
4.16. Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку
експертної установи і підписується експертом (експертами), який
проводив дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються
відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту
заключних висновків.
Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення,
схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом
(експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної
установи.
Якщо експерт не є працівником державної спеціалізованої
установи і працює на професійній основі самостійно, він засвідчує
наданий ним висновок своїм підписом і печаткою із зазначенням
ідентифікаційного номеру. Якщо експерт працює у складі юридичної
особи, його висновок також засвідчується підписом керівника та
печаткою юридичної особи. { Абзац третій пункту розділу 4 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 126/5
( z1393-06 ) від 29.12.2006 }
4.17. Висновок експертів при проведенні комплексної
експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах
4.11-4.15 цієї Інструкції, з урахуванням таких особливостей:
- у вступній частині додатково зазначаються дані про інші
експертизи, якщо їх результати використовувались для вирішення
питань, поставлених перед комплексною експертизою;
- дослідження, які проводились окремими експертами,
описуються у відповідних розділах дослідницької частини із
зазначенням прізвищ експертів;
- узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у
синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.
( Пункт розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 59/5 ( z0648-05 ) від 10.06.2005 )
4.18. Спільний висновок комісії експертів підписується
експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх
досліджень і дійшли згоди.
У разі якщо згоди між ними не було досягнуто, складається
декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у
якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма
експертами, а заключна - окремими, під відповідними висновками або
згідно з проведеними ними дослідженнями.
4.19. При проведенні первинної експертизи співробітниками
однієї експертної установи висновок експерта (експертів) та
додатки до нього складаються у двох примірниках, один з яких
направляється особі або органу, яка призначила експертизу, а
другий оформлюється як наглядове провадження і зберігається в
архіві експертної установи.
При проведенні повторної експертизи співробітниками однієї
експертної установи висновок і додатки до нього складаються:
- у двох примірниках - у разі якщо висновки повторної
експертизи повністю підтверджують висновки первинної (попередньої)
експертизи. Перший примірник направляється органу або особі, яка
призначила експертизу, другий - оформлюється як наглядове
провадження і залишається в архіві експертної установи, що
проводила повторну експертизу;
- у чотирьох примірниках - у випадку непідтвердження
(повністю або частково) повторною експертизою висновків первинної
(попередньої) експертизи. Перший примірник направляється органу
або особі, яка призначила експертизу, другий - оформлюється як
наглядове провадження і залишається в архіві експертної установи,
що проводила повторну експертизу, третій - направляється до
експертної установи, яка проводила первинну(попередню) експертизу,
четвертий - направляється до Міністерства юстиції України.
На повторні експертизи складаються контрольні картки, які
надсилаються у термін до 5 днів установі (службі), у якій
виконувалась первинна (попередня) експертиза, та до Міністерства
юстиції України. Один примірник картки залишається в експертній
установі, що проводила повторну експертизу.
При проведенні експертиз експертами декількох експертних
установ наглядові провадження оформлюються у кількості, яка
відповідає числу установ, що були зайняті в її проведенні.
Висновки експерта (експертів) з додатками направляються особі
або органу, яка призначила експертизу, керівником експертної
установи (керівником провідної експертної установи).
4.20. Висновок експерта при проведенні експертизи під час
судового розгляду складається за правилами цього розділу
Інструкції, з урахуванням таких винятків:
- у вступній частині висновку не вказується запис щодо
попередження експерта про відповідальність за надання завідомо
неправдивого висновку (такий запис робиться в протоколі судового
засідання);
- якщо з питань, які вирішувались під час судового розгляду,
експертом проводилась експертиза на попередніх стадіях процесу,
він має право послатись на її результати.
Другий примірник висновку експерта при проведенні експертизи
під час судового розгляду і копія ухвали суду (постанови судді)
про її призначення подається експертом до експертної установи.
4.21. Повідомлення про неможливість подання висновку
складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та заключної.
У вступній частині викладаються відомості, указані в пункті
4.12 цієї Інструкції. У повідомленні про неможливість надання
висновку експерт попереджається про кримінальну відповідальність
за ст. 385 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).
У мотивувальній частині викладаються причини, які обумовили
неможливість надання висновку.
У заключній частині вказується про неможливість надання
висновку.
Повідомлення про неможливість надання висновку оформлюється
на бланку експертної установи, підписується експертом; підпис у
заключній частині засвідчується відбитком печатки експертної
установи.
Повідомлення про неможливість надання висновку складається у
двох примірниках. Один примірник керівник експертної установи
надсилає особі або органу, яка призначила експертизу, а другий -
оформлюється як наглядове провадження і залишається в архіві
експертної установи.
Якщо таке повідомлення надається під час судового розгляду,
воно складається і підписується експертом у двох примірниках, один
з яких подається до суду, а другий - керівникові експертної
установи.
Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є
підстави для повідомлення про неможливість надання висновку,
складається один документ - висновок експерта. У цьому випадку
експерт попереджається про кримінальну відповідальність за
статтями 384, 385 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).
( Пункт розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 59/5 ( z0648-05 ) від 10.06.2005 )
4.22. Предмети та документи, що були об'єктами експертного
дослідження, підлягають поверненню особі або органу, яка
призначила експертизу, разом з висновком експертизи або
повідомленням про неможливість надання висновку.
4.23. Експертні дослідження виконуються в порядку,
передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких
досліджень викладаються у висновку експертного дослідження із
зазначенням спеціалізації.
Висновок експертного дослідження складається за структурою та
змістом висновку експерта, за такими винятками:
у вступній частині висновку зазначається, хто і коли
звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням
про проведення дослідження;
опускається запис, який стосується відповідальності особи, що
проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.
{ Пункт 4.23 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 965/5
( z0493-09 ) від 01.06.2009 }
Додаток
до Інструкції
про призначення
та проведення судових
експертиз та експертних
досліджень
|