КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено


НазваКОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено
Сторінка13/24
Дата14.03.2013
Розмір3.32 Mb.
ТипКонспект
bibl.com.ua > Право > Конспект
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24
3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах

Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:

  • загальна вмістимість захисних споруд на об’єкті господарської діяльності (ОГД) - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

  • захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;

  • система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;

  • розміщення (віддалення) захисних споруд відносно місць робіт дозволяє людям сховатися після сигналу-повідомлення цивільної оборони (ЦО) за встановлений час;

  • сховища своєчасно приводяться до готовності для приймання людей (протягом 12 год після введення надзвичайного стану);

  • робітники і службовці навчені правильним діям після сигналу-повідомлення ЦО;

  • система повідомлень діє оперативно і надійно.

Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.

Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання. Норми об’ємно - планових рішень:

а) площа підлоги:

- 0,5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок;

- 0,4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;

б) внутрішній об’єм приміщень не менше 1,5 м3/людину;

в) висота приміщень не більше 3,5 м:

  • при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;

  • при висоті 2,9 м і більше встановлюються триярусні;

г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;

д) на основі директиви начальника ЦО України в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно укрити виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.

Оцінка систем життєзабезпечення сховища

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і звя’зок. Під час оцінки систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити безперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. Як правило розглядається оцінка тільки повітропостачання, як однієї з основних та найбільш вразливих систем життєзабезпечення людей.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду в залежності від температури зовнішнього середовища:

а) за режимом І - 8, 10, 11, 13 м3/год/людину - відповідно до 20° С (І кліматична зона), 20 - 25° С (II зона), 25 - 30° С (III зона), більше 30° С (IV зона).

б) за режимом ІІ - 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління.

В даний час вітчизняною промисловістю виготовляються фільтровентиляційні комплекси ФВК-І і ФВК-ІІ, які застосовують в І - II кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 600 чоловік, III - IV кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 450, 300 чоловік.

У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 з фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють тільки в режимі І.

Продуктивність фільтровентиляційних комплексів ФВК-І і ФВК-ІІ в режимі І - 1200 м3/год, в режимі II - 300 м3/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900 - 1300 та 1300 - 1800 м3/год. ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ. За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.

Вихідні дані:

  1. Кількість працюючих, що потребують захисту (N, чол.) 310

  2. Температура зовнішнього повітря (оС) 30

Характеристика інженерного захисту:

  1. Розміщення сховища: окремо розташоване

  2. Площа приміщення: (S, кв.м)

    1. приміщення для укриття людей 164

    2. пункт управління - 2.3 медичний пункт -

2.4тамбур-шлюз -

2.5 санітарні вузли 12

2.6 для зберігання продуктів 8

2.7 для фільтровентиляційного обладнання 20

  1. Висота приміщення (м) 2,65

  2. Перекриггя сховищ (см)

    1. бетон 5

    2. цегла -

    3. бутова кладка -

    4. грунт 60

    5. деревина -

  3. Тип фільтровентиляційного обладнання:

    1. промислова установка (м3/год) -

    2. ФВК-1 1

    3. ФВК-2 -

    4. ЕРВ-72-2 -

    5. ЕРВ-72-3 -

  4. Режим роботи системи повітропостачання 1,2,3

Алгоритм розрахунку:

1. Оцінка місткості захисної споруди.

    1. Визначають площу основних і додаткових приміщень.

Загальна площа основних приміщень:



де:

N - кількість основних приміщень;

Si - площа і-того приміщення.

Визначають загальну площу всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):
де: М - кількість допоміжних приміщень;

Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

    1. Визначають місткість сховища за площею:

- при двоярусному розміщені ліжок

    1. Визначають місткість сховища за об'ємом всіх приміщень в

зоні герметизації:

де: h - висота приміщення, м;

1,5 - норма об'єму на людину, м3.

Порівнюючи дані місткості за площею Мs та за об'ємом Мv визначають фактичну (розрахункову) місткість Мф. За фактичну місткість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. Мф = 328 чол.

    1. Визначають показник, що характеризує місткість захисних споруд (коефіцієнт місткості):



де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).

Висновок: КM > 1 - захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь - яку зміну.

2.Оцінка захисних властивостей захисної споруди від радіоактивного ураження.

Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем Кпосл. Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою:



де: hі - товщина і-того захисного шару сховища;

Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 1.

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл. 2.

Кпосл. розр. є меншим 1000. Отже, необхідно додати ще певні шари перекриттів, щоб довести його як мінімум до 1000 (4-й клас сховищ).

3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням

3.1 Визначають норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.

При температурі зовнішнього повітря 30о норми подачі повітря на одного чоловіка в годину становлять:

  • в І режимі - 11 м3/год/людину;

  • в ІІ режимі – 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління;

3.2 Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II:

  • в І режимі:



  • в ІІ режимі:



де:

Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;

Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.

3.3 Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в режимі І і II

в І режимі

в ІІ режимі

де: Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична місткість сховища.

Висновок: Кж < 1, кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами у всіх режимах. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів.

Для забезпечення роботи 3-го режиму необхідно встановити РУ-150\6.

Висновок:

Сховище не відповідає вимогам до сховищ 4-го класу. Необхідно вжити заходів для збільшення товщини перекриття, кількості фільтровентиляційних комплексів та регенеративних установок.

4. Медичний захист в зонах біологічного зараження.

Серед способів захисту населення у НС особливе місце займає медичний захист. Виходячи з досвіду, надзвичайні ситуації, як правило, призводять до масової загибелі людей та їх ураження. Для зменшення ступеня ураження необхідна приймати невідкладні заходи щодо надання медичної допомоги потерпілим. Наданням цієї допомоги займається медична служба ЦЗ, яка є спеціальною організацією в системі охорони здоров'я і призначена для медичного забезпечення населення, що постраждало внаслідок стихійного лиха, аварій та катастроф. Вона виконує наступні основні завдання:

  • своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомог та лікування потерпілих з метою їх повного одужання;

  • попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових інфекційних захворювань;

  • забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій, стихійних лих або використання ворогом сучасних засобів ураження.

Ці завдання органи охорони здоров'я та медичні служби вирішують шляхом проведення комплексу організаційних, лікувально-профілактичних, лікувально евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. Основними з них є:

  • підготовка органів та установ охорони здоров'я до роботи в умовах великих виробничих аварій та стихійних лих;

  • організація і підготовка пересувних медичних формувань для проведення рятувальних робіт, а також підготовка медичних установ до лікування потерпілих і хворих;

  • організація і проведення лікарняно-евакуаційних, санітарно-гігієнічних т протиепідемічних заходів в осередках ураження і на етапах медичної евакуації

  • навчання медичного персоналу з медичних питань;

  • розробка планів підготовки органів і об'єктів охорони здоров'я до виконання заходів ЦЗ;

  • організація забезпечення формувань та установ медичної служби медичним, господарським і спеціальним майном;

  • підготовка населення для надання само- та взаємодопомоги при отримані різних травм.

Для вирішення своїх завдань медична служба ЦЗ має відповідну структуру, яка забезпечує можливість їх виконання.

Медична служба цивільного захисту організовується за територіально-виробничим принципом. Начальниками служби є: на об'єкті — старший медичний працівник об'єкта; у сільському районі — головний лікар центральної районної лікарні; у міському районі, місті, області — завідувачі відповідними відділами охорони здоров'я. Начальником медичної служби цивільного захисту держави є Міністр охорони здоров'я.

Начальник медичної служби ЦЗ несе відповідальність за підготовку всіх медичних формувань.

До медичних установ ЦЗ відносяться:

  • лікарняні установи — профільовані лікарні (ПЛ), головні лікарні (ГЛ), сортувально-евакуаційні шпиталі (СЕШ);

  • протиепідемічні установи медичної служби ЦЗ — санітарно-епідеміологічні станції;

  • установи медичного забезпечення та служби крові — аптеки, склади медичного майна, станції та відділення переливання крові.

Організація медичної допомоги постраждалим та їх евакуація із осередків ураження здійснюється за принципом двоетапної системи лікарняно-евакуаційного забезпечення. Суть цієї системи полягає у розподілі медичної допомоги за її видами і проведення послідовних заходів у поєднанні з евакуацією постраждалих з осередків ураження у профільовані медичні установи.

Медична допомога поділяється за видами:

  • перша медична допомога має на меті підтримання життєдіяльності організму, боротьбу з ускладненнями ураження і підготовку уражених до евакуації з осередку ураження (надається у перші ЗО хвилин після ураження);

  • перша лікарська допомога, мета якої є профілактика і боротьба з ускладненнями уражень, поповнення і підтримання пошкоджених життєвих функцій організму та підготовка до евакуації у лікарняні заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги (надається за 6—8 годин після ураження);

  • спеціалізована медична допомога є найвищою формою медичної допомоги, під час якої проводяться медичні заходи відповідно до характеру ураження (оптимально надається протягом 2 діб з моменту ураження).

Спеціалізована медична допомога поєднується з наступним стаціонарним лікуванням до закінчення лікування.

Згідно з прийнятою системою перша медична допомога в осередках ураження надається санітарними постами та дружинами, загонами санітарних дружин, а також населенням у порядку само- та взаємодопомоги. Не слід забувати, що надання цього виду допомоги має вирішальне значення для рятування потерпілих.

Першу лікарську допомогу надають загони першої медичної допомоги (ЗПМД), медичні підрозділи військових частин ЦЗ, які розгортаються в осередках ураження, або біля кордонів осередку.

Спеціалізована медична допомога надається в умовах стаціонарних лікарень. Санітарні пости створюються на всіх ОГД та у житловому секторі з розрахунку — один на 150—200 працюючих. Санітарний пост складається з 4 осіб і оснащується згідно з табелем.

Санітарні дружини (СД) є основним масовим формуванням, яке створюється на ОГД (одна на 2000 осіб населення). Санітарна дружина складається з 24 осіб та має 5 носилкових ланок по 4 особи. Загони санітарних дружин (ЗСД) формуються на великих ОГД, де є не менше 5 санітарних дружин.

Перша медична допомога безпосередньо у районах стихійних лих і виробничих аварій повинна надаватись безперервно. Обсяг цієї допомоги і послідовність її надання визначаються в кожному окремому випадку залежно від обставин, кількості уражених і ступеня ураження, наявності сил та засобів. До першої медичної допомоги відносяться:

  • тимчасова зупинка кровотечі;

  • накладання первинних пов'язок при ураженнях та опіках;

  • іммобілізація при переломах кісток та значних пошкодженнях м'яких тканин;

  • протишокові заходи;

  • проведення штучного дихання;

  • відновлення серцевої діяльності.

Після надання першої медичної допомоги уражених переносять до місця посадки на транспорт. Перенесення здійснюють носильні ланки, які надаються із рятувальних формувань. Перевезення здійснюється транспортом загонів першої меддопомоги та інших формувань, які діють в осередку ураження .

До основних засобів медичного захисту для населення належать аптечки індивідуальні (АІ-2), що містять медичні засоби, призначені для профілактики та надання першої допомоги при радіаційному опроміненні, ураженні отруйними і бактеріальними засобами індивідуальні протихімічні пакети (ІПП-8), які мають закритий посуд з дегазуючим розчином і марлеві серветки. Він призначений для усунення і знезараження отруйних речовин та бактеріальних засобів. Крім аптечки та пакету особовому складу формувань видається індивідуальний перев'язочний пакет (ІПП) для накладання пов'язок. Крім табельних засобів для надання само- та взаємодопомоги можливе використання підручних засобів.

Особливе місце в роботі медичної служби займає захист населення від інфекційних хвороб. Інфекційними називаються такі хвороби, які передаються від людини до людини або від тварин до людини через повітря або через безпосередній контакт. До інфекційних захворювань відносяться чума, холера, віспа, тиф, дизентерія, кір, грип та інші. Особливістю інфекційних захворювань є те, що збудників хвороби — мікробів людина не може бачити, а ознаки хвороби з'являються тільки після інкубаційного періоду, який може тривати від однієї до кількох десятків діб.

У воєнний час інфекційні хвороби використовуються як засіб виводу з ладу провідної сили ворога. В результаті розповсюдження інфекції утворюється зона бактеріологічного зараження, в межах якої може виникнути один або декілька осередків ураження.

Осередком бактеріологічного ураження називається територія, в межах якої сталося масове ураження (захворювання) людей та тварин. Межі осередку бактеріологічного ураження встановлюються протиепідемічними установами медичної служби ЦЗ і службою захисту тварин та рослин на підставі узагальнених даних, отриманих від постів радіаційно-хімічного спостереження, розвідувальних ланок і груп, метеорологічних і санітарно-епідеміологічних станцій.

Для запобігання розповсюдження інфекційних захворювань в осередку ураження встановлюється режим карантину, а у прилеглих районах вводиться режим обсервації.

Карантин —- система протиепідемічних та режимно-обмежувальних заходів, які спрямовані на повну ізоляцію усього осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. Він передбачає:

  • повну ізоляцію осередку ураження;

  • встановлення на зовнішніх кордонах охорони;

  • заборону виходу людей, тварин та вивезення майна;

  • дозвіл в'їзду лише спеціальним формуванням;

  • заборону транзитного проїзду;

  • розподіл населення на маленькі групи і доставку харчування, води у квартири, окремі будинки;

  • припинення роботи всіх підприємств та установ, крім тих, які мають особливе значення для господарства;

  • проведення профілактичного лікування населення, а також санітарна обробка, дезінфекція, дезінсекція і дератизація;

  • використання засобів індивідуального захисту.

Об'єкти, які продовжують роботу у зонах карантину переходять на особливий режим праці:

  • робітники та службовці переводяться на казарменний стан з виконанням

протиепідемічних заходів;

  • зміни розподіляються на окремі групи (можливо, меншої чисельності), контакті між ними та вихід з приміщень забороняється;

  • харчування та відпочинок організується по групах у спеціально відведених приміщеннях.

Коли вид збудника не належить до групи особливо небезпечних, замість карантину вводиться режим обсервації.

Обсервація — це спеціальні заходи, які попереджають розповсюдженням інфекції в інші райони. При обсервації проводяться менш суворі ізоляційно обмежувальні заходи, а саме :

  • максимально обмежується в'їзд та виїзд;

  • вивезення з осередку майна дозволяється після знезараження;

  • посилюється медичний контроль;

  • обмежуються масові культурно-просвітницькі заходи та інше.

Терміни карантину та обсервації встановлюються, виходячи з максимального

інкубаційного періоду захворювання. Його обчислюють з моменту госпіталізації останнього хворого та закінчення дезінфекції.

Сигнал «Бактеріологічне зараження» подають по радіотрансляційній мережі,якщо виявлені бактерійні носії. Сигнал попереджає населення заражених районів про вигляд збудника, способи захисту і порядок дій. При виявленні в якому-небудь районі інфекційних захворювань вводять карантин. Територія, на якій його оголошують, називається карантинною зоною. Її повністю ізолюють, захищають спеціальними знаками і оточують озброєною охороною. В'їзд до карантинної зони і виїзду з неї забороняються. У зоні організовують комендантську службу, що забезпечує встановлений режим поведінки громадян. Тривалість карантину залежить від характеру захворювання. Карантин знімають після ліквідації вогнища зараження і унеможливлення подальшого виникнення захворювань.

Якщо виявлено менш небезпечний збудник, у вогнищах зараження карантин замінюють обсервацією, яка передбачає посилене медичне спостереження за людьми, що знаходяться у вогнищі зараження, виявлення і ізоляцію хворих, негайне проведення запобіжних щеплень, обмеження спілкування груп населення між собою. Дозвіл на вхід в зону обсервації і вихід з неї дають таким, що лише працює на важливих промислових об'єктах і тим, кому зроблені запобіжні щеплення. При виході із зони обсервації всі громадяни проходять повну санітарну обробку. Вихід із зони обсервації людей, підозрюваних в захворюванні, категорично забороняється. Населення у вогнищі бактеріологічного зараження повинне строго виконувати всі вимоги медичної служби цивільного захисту.

При значних аваріях та катастрофах виникає невідповідність між потребами в санітарному транспорті та можливостями їх забезпечити: тому використовується виділений транспорт загального призначення (пристосований транспорт), а також будь-який транспорт, зупинений та направлений до осередку ураження працівниками державної автоінспекції (ДАІ);

При розрахунках необхідності в транспортних засобах враховується, що середня швидкість їх пересування не повинна перевищувати 30-40 км/год, навіть хорошими шляхами. За добу санітарний автомобіль може, з урахуванням посадки і висадки, санітарної обробки, пройти шлях від 200 до 300 км. Для транспорту загального призначення повторні рейси не враховуються, а ведеться тільки облік машино-рейсів. Розрахунок необхідності у транспорті проводять за формулою: Т, = КС/РЕ, де Т,- потреба в санітарних (транспортних) автомобілях: К-коефіцієнт необхідності в евакуації на санітарному транспорті (0,5-0,6); С-санітарні втрати; Р - можлива кількість рейсів за добу; Е - евакомісткість одного автомобіля. Стосовно транспорту загального призначення можна використати формулу: Тт = (1-К)С/Е;

Постраждалих з важкими ураженнями необхідно евакуювати на санітарному (спеціально обладнаному) транспорті у супроводі лікаря (фельдшера, медичної сестри) з можливістю надання медичної допомоги підчас евакуації. Вважається, що санітарним транспортом евакуюють 50-60 % уражених;

При наданні медичної допомоги постраждалим, що винесені з осередку ураження НХР, радіоактивними речовинами та бактеріологічними засобами, медичний персонал і рятувальники у пунктах (місцях) збору та під час евакуації потерпілих повинні перебувати у засобах індивідуального захисту. Після доставлення уражених повинна проводитись санітарна обробка медичного персоналу та (спеціальна) обробка транспорту.

Допоміжні таблиці

Таблиця 1.

Коефіцієнт розташування сховища (Кр)

Умови розташування

Кр

Укриття, що стоять окремо поза районом забудови

1

Те ж в районі забудови

2

Вбудоване в окремій будові сховище:



- для виступаючих над поверхнею стін

3

- для перекриття

4

Вбудоване в середині виробничого комплексу, або кварталу сховище:



- для виступаючих над поверхнею землі стін

4

- для перекриття

8


Таблиця 2

Товщина шару половинного послаблення радіації для різних матеріалів, см

Матеріал

Густина, г/см3

Товщина шару, см шару

від проникаючої радіації

від радіоактивного забруднення

Вода

1.0

23

13

Дерев'яні матеріали

0.7

33

18.5

Грунт

1.6

14.4

8.1

Цегла

1.6

14.4

8.1

Бетон

2.3

10

5.7

Кладка цегляна

1.5

15

8.7

Кладка бутова

2.4

9.6

5.4

Глина утрамбована

2.06

11

6.3

Вапно

2.7

8.5

4.8

Сіно, солома

0.12

192

109

Сніг

0.125

184

104

Лід

0.9

26

14.5

Сталь (броня)

7.8

3.0

1.7

Свинець

11.3

2.0

1.2

Примітка: Для інших матеріалів шар половинного послаблення дорівнює відношенню шару половинного послаблення води до густини матеріалу, який використаний. Густина матеріалу наведена в довідниках.

Література:

1. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" вiд 08.06.2000 № 1809-III

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1432 "Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

3. ДБН В2.2.5-97 Захисні споруди цивільної оборони.

4. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.02.2005 № 59 "Про затвердження порядку видачі непрацюючому населенню засобів індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин".

5. Євдін О.М., Могильниченко В.В., Скидан М.А., Рибакова Е.О. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 1. "Техногенна та природна небезпека". Посібник.- К.: КІМ, 2007.- с.636 .

6. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. - Чернівці: вид-во 2000. -186 с.

7. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона .Навчальний посібник/ За ред. Кашина П.І. – Львів, «П.П. Василькевич К.І.», 2005.

8. Стеблюк М. І. Цивільна оборона , - Київ, Урожай, 2004.

9.Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Львів 2004р., Видавництво НУ «Львівська політехніка».

10. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. « Основи цивільного захисту» Навч. посібник, Львів, 2010р., В-во Львівської політехніки, с.384..

Тема 7.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24

Схожі:

Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання
Гуць В. С., Володченкова Н. В., Основи охорони праці: Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання
Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр»
Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки...
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Курс лекцій Для студентів денної і заочної форми навчання Всіх спеціальностей університету
ТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
КУРС ЛЕКЦІЙ для студентів спеціальностей 091700 «Технологія зберігання,...
«Технологія зберігання, консервування та переробки молока» і «Технологія жирів і жирозамінників» напряму 0917 «Харчова технологія...
РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ
Економічна теорія. Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форми навчання – Луцьк: ЛНТУ, 2011. –...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для курсантів/слухачів очної та заочної форм навчання...
Бізнес-планування зовнішньоекономічної діяльності авіаційного підприємства: Комплекс навчально-методичного забезпечення частина 1:...
Закон діючих мас 7
Методичні вказівки до лабораторної роботи з курсу “загальна хімія” для студентів І-го курсу всіх спеціальностей денної та заочної...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»
Економіка і підприємництво», напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка