КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено


НазваКОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено
Сторінка9/24
Дата14.03.2013
Розмір3.32 Mb.
ТипКонспект
bibl.com.ua > Право > Конспект
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   24
2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки

Параметри зони хімічного забруднення залежать від кількості НХР, що перейшла в первинну і/або вторинну хмару, умов зберігання НХР (ємності обваловані, не обваловані), метеоумов, характеру місцевості та ін.

При "вільному" виливі НХР висота шару (h) вважається такою, що не перевищує 0,05 м, при виливі "у піддон" (обваловану місцевість) висота шару приймається h = Н - 0,2 м, де Н – висота обвалування, м.

Прогнозування й оцінка хімічної обстановки під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті (автомобільному, річковому, залізничному, трубопровідному, морському) здійснюються для визначення можливих наслідків аварій, порядку дій у зоні можливого забруднення й уживання заходів для захисту людей (аварійне прогнозування), а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об’єктів, які зберігають або використовують НХР, і адміністративно-територіальних одиниць (АТО), в межах яких живе населення, яке може бути уражене НХР (довгострокове прогнозування) .

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

Вихідними даними при аварійному прогнозуванні є:

  • тип і кількість НХР на об’єкті Q, т;

  • умови зберігання НХР: у ємностях (обваловані, не обваловані), трубопроводах;

  • висота обвалування ємності Н, м;

  • метеоумови: напрямок (азимут А) і швидкість вітру (V, м/с), температура повітря (°С) ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція (визначається за часом доби (ніч, день) і хмарністю);

  • характер місцевості: відкрита, закрита (довжина забудови, лісового масиву, км);

  • кількість людей на об’єкті (у населеному пункті), що може опинитися в зоні можливого забруднення;

  • забезпеченість населення засобами захисту, %.

Прогнозування й оцінка хімічної обстановки здійснюється з використанням таблиць і розрахунків. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин після початку аварії (taв = 4 год) - тривалість збереження сталих метеоумов. Після цього прогноз має бути уточненим.

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів. Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:

  • загальна кількість НХР для об’єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР "вільно";

  • кількість НХР в одиничній найбільшій технологічній ємності для інших об’єктів. У цьому разі приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;

  • метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20°С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, напрямок вітру не враховується (тобто завжди передбачається, що вітер в сторону об’єкта, відносно якого визначається обстановка), а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.;

  • середня щільність населення для цієї місцевості;

  • ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності;

  • ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю;

  • при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300- 500 т);

  • заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

При цьому визначаються:

    • Глибина прогнозованої зони хімічного забруднення, Гпзхз, км.

    • Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення, Шпзхз, км.

    • Площа прогнозованої зони забруднення, Sпзхз, км2.

    • Площа зони можливого хімічного забруднення Sзмхз, км2.

    • Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (населеного пункту), tпідх, год (хв).

    • Час уражаючої дії фактора забруднення НХР, typ, год.

    • Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження, В, осіб.

Результати розрахунків щодо оцінки хімічної обстановки необхідно звести до підсумкової таблиці. На карту наносяться межі прогнозованої зони забруднення, аналізуються результати і робляться висновки та пропозиції щодо захисту працівників об’єкта господарювання (населеного пункту), який може опинитись у зоні хімічного забруднення. Після закінченні розрахунків визначається ступінь хімічної небезпеки для кожного об’єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) .

У висновках з оцінки ХО відзначається:

1.Чи може опинитись об’єкт у зоні хімічного забруднення (опиниться, якщо RO<Гпзхз, а напрямок вітру збігається з напрямком на об’єкт господарювання щодо ХНО, де R0 –віддаль до ХНО).

2.Можливі наслідки в осередку хімічного ураження (можливі ураження виробничого персоналу i населення та очікувані втрати).

3.Визначається вплив НХР на виробництво, матеріали та сировину.

4.Заходи щодо захисту людей (оповіщення, використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), будівель і захисних споруд (ЗС), евакуація).

5.Визначаються можливості герметизації виробничих будівель та інших приміщень, де працюють люди, а також можливість продовжувати виробничий процес у засобах індивідуального захисту.

Порядок нанесення зон хімічного забруднення на картографічну схему

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) хмарою НХР на картах і схемах обмежена колом, півколом або сектором, який має певні кутові розміри Φ (рис.1) і радіус, рівний глибині прогнозованої зони забруднення Гпзхз. Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом забруднення.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ), що має форму еліпса включається у зону можливого забруднення. На топографічних картах і схемах зона можливого забруднення має вигляд (рис.2):

Φ

Г

V

Φ

Г

V

0,6 м/с
1,1 м/сРис 1. Кутові розміри зон можливого забруднення.

а) при швидкості вітру за прогнозом < 0,5 м/с зона забруднення має вигляд кола:

- точка 0 відповідає джерелу забруднення;

- Φ=360°;

- радіус кола рівний Гпзхз.

б) при швидкості за прогнозом від 0,6 до 1 м/с зона має вигляд півкола:

- точка 0 відповідає джерелу забруднення;

- Φ=180°;

- радіус півкола рівний Гпзхз;

- бісектриса кола співпадає з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямом вітру.

в) при швидкості вітру за прогнозом > 1 м/с зона має вигляд сектора:

- точка 0 відповідає джерелу забруднення;

г) Φ=90° при швидкості вітру за прогнозом від 1,1 до 2 м/с і Φ=45° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;

- радіус сектора рівний Гпзхз;

- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямом вітру.

Порядок нанесення зон забруднення на карту або схему наступний:

На координатах позначають центр аварії і наносять площу району аварії (суцільною лінією) діаметром До приблизно рівним ¼ Шпзхз.

Біля кола роблять пояснюючий напис (у чисельнику - вид НХР і кількість, а у знаменнику - час, дата розливу).

Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру проводять вісь прогнозованої зони забруднення.

Наносять зону можливого забруднення радіусом рівним Гпзхз формою, що визначається швидкістю вітру (значенням Φ) (пунктирними лініями).

На рис. 2. показаний спосіб визначення напрямку вітру по заданому азимуту.

Φ=270о

Φ=0о(360о)

Φ=180о

Φ=90о

Північ

Південь
Рис. 2. Можливі напрями вітру (азимути)

3. Розвязування типових завдань з оцінки хімічної обстановки

На ХНО стався аварійний викид НХР. В зону забруднення може попасти об’єкт господарської діяльності (ОГД), розташований на певній відстані від ХНО. Необхідно оцінити хімічну обстановку, що може скластися на ОГД і запропонувати заходи по захисту людей.

Вихідні дані:

Тип викинутої НХР водень бромистий

Кількість НХР (Q0), т 50

Ємність обвалована, висота обваловки (Н), м 1,0

Температура повітря, оС 20

Швидкість вітру (V), м/с 4

Азимут вітру (А), град. 290

Час аварії 12.00

Хмарність напівясно

Місцевість відкрита

Кількість людей, що працює на ОГД 250

Забезпеченість протигазами, % 60

Відстань від ХНО до ОГД (RO), км 3,0

Розрахунок:

1. За табл. 1 визначається ступінь вертикальної стійкості атмосфери (день, напівясно, V= 4 м/с) – ізотермія.

2. Визначення розмірів (глибини, та площі) зони хімічного забруднення.

2.1.За формулою (1) визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:

(т), (1)

де :

К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР (таблиця 2), К1=0,13 ;

К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших НХР (таблиця 2), К3=6;

К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря:

при ізотермії К5=0,23 (табл.3),

K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (таблиця 2), K7=1;

Q0 - кількість викинутої НХР (т).

QE1 = 0,13·6·0,23·1·50 = 8,97 т.

2.2. За таблицею 4, використовуючи інтерполювання визначають глибину зони первинної хмари Г1.

Г1 = = 6,07 км. (2)

2.3.За формулою (3) визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.

(т), (3) де:

K2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (таблиця 2), K2=0,055;

K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця 5), K4=2;

K6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії і тривалості випаровування речовини;

d - густина НХР, т/м3 (таблиця 2), d=1,49;

h - товщина шару НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м, при виливі у обваловку або піддон h = H - 0,2, де Н – висота обваловки або піддону в м ), h=1,0-0,2=0,8;

K6=N 0.8 при N<Т і K6=Т0.8 при N>Т, (4) де:

N - час після аварії, год., приймаємо N=4 год.;

2.4. Т - тривалість випаровування речовини – тривалість вражаючої дії (формула (5), год.

(год), (5)

Т==10,8 год.

Т>N, тому K6 = 40,8 = 3,03 .

QE2==16,79 т.

2.5. Для знайденої величини QE2 визначають глибину зони вторинної хмари Г2 (таблиця 4.), аналогічно як для Г1.

Г2 = = 8,62 км.

2.6. Повна розрахункова глибина зони зараження Гр , що залежить від сумісної дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою (6):

Гр = Г1,2 +0,5 Г2,1 (км), (6) де:

Г1,2 = max {Г1 , Г2 } = 8,62 км;

Г2,1 = min {Г1 , Г2 } = 6,07 км.

Гр = 8,62+0,5·6,07 = 11,66 км.

2.7. Отримане значення повної розрахункової глибини зони зараження Гр порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп , що визначається за формулою (7):

(км), (7) де:

N - час від початку аварії, год (N=4);

W - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступеню вертикальної стійкості повітря, км/год (таблиця 6.), W=24 км\год..

Гп = 4·24 = 96 км.

2.8 Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр}.

Гпзхз = min{96; 11,66} = 11,66 км. (8)

3. Площа зони хімічного забруднення

При прогнозуванні визначаються:

а) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ).

Sзмхз = 8,72 · 10-3 ·Гпзхз2 ·Ф км2, (9)

З табл. 7 для V = 4 м/с Ф = 45о, тоді

Sзмхз = 8,72 · 10-3 ·11,662 ·45 = 53,35 км2,

б) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) розраховується за формулою

Sпзхз = К8·Гпзхз2 ·N0,2 км2, (10)

де К8 – коефіціент, для ізотермії К 8= 0,133 (табл. 3);

N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (N = 4 год.).

Sпзхз = 0,133·11,662·40,2 = 23,86 км2.

4. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкта (tпідх).

Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:

t підх = RO/W, год, (11)

де RO - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км;

t підх = 3/24 = 0,125 год = 7,5 хв.

5. Визначення можливих втрат робітників і службовців об’єктів господарювання й населення в осередку хімічного ураження.

З табл. 8 при 60% забезпеченістю протигазами втрати людей становлять:

при перебуванні на відкритій місцевості 250 · 0,4 = 100 чол.

при перебуванні у будівлях і простіших укриттях 250 · 0,22 = 55 чол.

Структура втрат становить (примітка до табл. 8):

легкого ступеня 100·0,25 = 25 чол.;

середньої тяжкості 100·0,4 = 40 чол.;

смертельне ураження 100·0,35 = 35 чол.

6. За допомогою табл. 9 визначаємо речовини та їх кількість, необхідну для проведення дегазації, а також визначаємо тип протигаза, що може використовуватись для захисту від ураження даною НХР.

Для нейтралізації 50 тонн водню бромистого необхідно 1000 тонн 10 % розчину NaOH. А захистити зможе протигаз фільтруючий типу А, БКФ, або ізолюючого типу.

Результати оцінки хімічної обстановки:

Джерело

забруднення

Тип НХР, кількість, т


Глибина ПЗХЗ, км


Ширина ПЗХЗ, км


Площа ПЗХЗ, км2


Площа МЗХЗ, км2


Тривалість уражаючої

дії, год

Час підходу хмари

НХР, хв

Втрати людей,

структура втрат, чол.

Зруйнована ємність з НХР на ХНО

Водень

Бромис-тий

11,66

1,89

23,86

53,35

10,8

7,5

100, з них:

смерт.-35

серед.-40

легкі-25

Висновки:

1. ОГД може опинитись у зоні хімічного забруднення (RО<Гпзхз).

2. Хмара зараженого повітря підійде до об’єкта через 7,5 хв., що не дає змоги вивести людей із зони забруднення.

3. Тривалість дії уражаючого фактора НХР відносно велика –10,8 години.

4. Основні заходи щодо захисту людей:

  • негайне оповіщення виробничого персоналу про загрозу хімічного забруднення;

  • терміново зупинити виробництво і розмістити людей у сховищі; систему повітропостачання включити в режим фільтровентиляції;

  • вести хімічну розвідку на об’єкті безперервно;

  • забезпечити виробничий персонал протигазами на 100 відсотків.

Графічний додаток

Гпзхз=11,66 км

Схід

4 м/с

ЗМХЗ

ПЗХЗ

ХНО

5

290о

t=20o

ізотермія

водень

бромистий – 50 т

12.00 02.06

Північ

Південь

ОГД

4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на обєкти і території.

Організаційні:

Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації про порядок дій по сигналах оповіщення.

Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії.

Постійно діючий контроль за викидами НХР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі робочих приміщень.

Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до використання.

Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне тренування.

Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з викладенням їх обов`язків при НС, а також плану дій при НС.

Інженерно-технічні:

Обладнання ємностей, комунікацій і виробничих установок із НХР автоматичними та ручними пристроями, які запобігають витіканню НХР у випадку аварії (запобіжні клапани, клапани-відсікачі, терморегулятори, перепускні або скидаючі пристрої, тощо).

Підсилення конструкцій ємностей і комунікацій із НХР або влаштування над ними огорожі для захисту від пошкоджень уламками будівельних конструкцій при аварії (особливо на пожежо- і вибухонебезпечних об’єктах).

Розміщення (будівництво) під сховищами із НХР аварійних резервуарів, чаш, пасток і направлених стоків.

Будівництво під сховищами з особливо небезпечними НХР підземних резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних витоках.

Розосередження запасів НХР, будівництво для них заглиблених або напівзаглиблених сховищ.

Виготовлення розчинів НХР за межами основних цехів;

Створення запасів нейтралізуючих речовин в цехах де використовуються СДОР;

Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення аварій, засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією.

Майданчики для перевалки НХР, причали, залізничні колії повинні бути віддалені від житлових будівель та інших об’єктів не менш ніж на 250 м, а також обладнані пристроями для встановлення водяних завіс та системою локального оповіщення.

Заходи по захисту працівників.

Крім заходів загальнодержавного масштабу на об’єктах господарської діяльності також проводяться заходи, які дозволяють зменшити наслідки від НС, як природного, так і техногеного характеру, особливо дію вторинних факторів ураження. На першому місці повинні бути питання захисту працівників та службовців, який можна забезпечити виконанням таких заходів:

  • створення і підтримання у готовності системи оповіщення;

  • накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до використання;

  • планування заходів по евакуації;

  • накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання;

  • підготовка до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

  • морально-психологічна підготовка робітників та службовців.

Додатки

Таблиця 1

Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.

Швидкість

вітру, м/с

Ніч

День

ясно

напівясно

хмарно

ясно

напівясно

хмарно

<0,5

інверсія







конвекція







0,6-2,0

2,1-4,0

ізотермія

ізотермія

>4,0







Примітка:

Інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Конвекція - такий стан приземного шару повітря, прн якому температура поверхні грунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Хмарність визначається в балах:

відсутня (ясно) – 0-2;середня (напівясно) – 3-7;суцільна (хмарно) – 8-10.

Таблиця 2.

Характеристики НХР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон зараження



п/п

Назва НХР

Густина НХР т/м3

Темпер.rипіння, С

Порог.

доза

мг/хв

Значення допоміжних коефіцієнтів

К1

К2

К3

К7

Газ

Рідина

Для

-40о

Для

-20о

Для 0о

Для 20о

Для

+40о

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

Акролеін

-

0,839

52,7

0,2*

0

0,013

0,75

0,1

0,2

0,4

1

2,2

2

Аміак (тиск)

0,0008

0,681

-33,42

15

0,18

0,025

0,04

0/0,9

0,3/1

0,6/1

1/1

1,4/1



Аміак (ізотерм)

-

0,681

-33,42

15

0,01

0,025

0,04

0/0,9

1/1

1/1

1/1

1/1

3

Ацетонітрил

-

0,786

81,6

21,6**

0

0,004

0,028

0,2

0,1

0,3

1

2,6

4

Ацетонціангідрид







120

1,9**

0

0,002

0,316

0

0

0,3

1

1,5

5

Водень миш’яковистий

0,0035

1,64

-62,47

0,2**

0,17

0,054

0,0857

0,3/1

0,5/1

0,8/1

1/1

1,2/1

6

Водень фтористий

-

0,989

19,52

4

0

0,028

0,15

0,1

0,2

0,5

1

1

7

Водень хлористий

0,0016

1,191

-85,1

2

0,28

0,037

0,3

0,64/1

0,6/1

0,8/1

1/1

1,2/1

8

Водень бромистий

0,0036

1,49

-66,77

2,4*

0,13

0,055

6

0,2/1

0,5/1

0,8/1

1/1

1,2/1

9

Водень ціаністий

-

0,687

25,7

0,2

0

0,026

3

0

0

0,4

1

1,3

10

Диметиламін

0,002

0,68

6,9

1,2*

0,06

0,041

0,5

0/0,1

0/0,3

0/0,8

1/1

2,5/1

11

Метиламін

0,0014

0,699

-6,5

1,2*

0,13

0,034

0,5

0/0,3

0/0,7

0,5/1

1/1

2,5/1

12

Метил бромистий

-

1,732

3,6

1,2*

0,04

0,039

0,5

0/0,2

0/0,4

0/0,9

1/1

2,3/1

13

Метил хлористий

0,0023

0,983

-23,7

10,8**

0,125

0,044

0,056

0/0,5

0/0,1

0,6/1

1/1

1/1

14

Метилакрилат

-

0,953

80,2

6*

0

0,005

0,025

0,1

0,2

0,4

1

3

15

Метилмеркаптан

-

0,867

5,95

1,7**

0,06

0,043

0,353

0/0,1

0/0,3

0/0,8

1/1

2/1

16

Нітрил акрилової кислоти

-

0,806

77,3

0,75

0

0,007

0,8

0,04

0,1

0,4

1

2,4

17

Окиси азоту

-

1,491

21

1,5

0

0,04

0,4

0

0

0,4

1

1

18

Оксид етилену

-

0,882

10,7

2,2*

0,05

0,041

0,27

0/0,1

0/0,3

0/0,7

1/1

3,2/1

19

Оксид сірки

0,0029

1,462

-10,1

1,8

0,11

0,049

0,333

0/0,2

0/0,5

0,3/1

1/1

1,7/1

20

Сірководень

0,0015

0,964

-60,35

16,1

0,27

0,042

0,036

0,3/1

0,5/1

0,8/1

1/1

1,2/1

21

Сірковуглець

-

1,264

46,2

45

0

0,021

0,013

0,1

0,2

0,4

1

2,1

22

Соляна кислота (к)

-

1,198

-

2

0

0,021

0,30

0

0,1

0,3

1

1,6

23

Триметиламін

-

0,671

2,9

6*

0,07

0,047

0,1

0/0,1

0/0,4

0/0,9

1/1

2,2/1

24

Формальдегід

-

0,815

-1,9

0,6*

0,19

0,034

1

0/0,4

0/1

0,5/1

1/1

1,5/1

25

Фосген

0,0036

1,432

8,2

0,6

0,05

0,061

1

0/0,1

0/0,3

0/0,7

1/1

2,2/1

26

Фтор

0,0017

1,512

188,2

0,2*

0,95

0,038

3

0,7/1

0,8/1

0,9/1

1/1

1,1/1

27

Фосфор трихлор

-

1,57

75,3

3

0

0,01

0,2

0,1

0,2

0,4

1

2,3

28

Фосфору хлороксид

-

1,675

107,2

0,06*

0

0,003

10

0,05

0,1

0,3

1

2,6

29

Хлор

0,0032

1,533

-34,1

0,6

0,18

0,052

1

0/0,9

0,3/1

0,6/1

1/1

1,4/1

30

Хлорпікрін

-

1,658

112,3

0,02

0

0,002

30

0,03

0,1

0,3

1

2,9

31

Хлорціан

0,0021

1,22

12,6

0,76

0,04

0,048

0,80

0/0

0/0

0/0,6

1/1

3,9/1

32

Етиленімін

-

1,838

55

4,8

0

0,009

0,125

0,05

0,1

0,4

1

2,2

33

Етиленсуль-фід

-

1,005

55

0,1*

0

0,013

6

0,05

0,1

0,4

1

2,2

34

Етилмеркаптан

-

0,839

35

2,2*

0

0,028

0,27

0,1

0,2

0,5

1

1,7

У графах 10-14 в чисельнику значення К7 для первинної хмари, а в знаменнику для наступних хмар.

У графі 6 чисельні значення токсодоз, що позначені зірочками, визначені орієнтовно.

Значення коефіцієнта К1 для ізотермічного зберігання аміаку наведено для випадку розливання (викидання) у піддон.

Таблиця 3.

Коефіцієнти , які залежать від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП)

Інверсія

Ізотермія

Конвекція

Коефіцієнти

0,081

1,0

0,133

0,23

0,235

0,008

К8

К5
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   24

Схожі:

Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання
Гуць В. С., Володченкова Н. В., Основи охорони праці: Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання
Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр»
Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки...
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Курс лекцій Для студентів денної і заочної форми навчання Всіх спеціальностей університету
ТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
КУРС ЛЕКЦІЙ для студентів спеціальностей 091700 «Технологія зберігання,...
«Технологія зберігання, консервування та переробки молока» і «Технологія жирів і жирозамінників» напряму 0917 «Харчова технологія...
РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ
Економічна теорія. Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форми навчання – Луцьк: ЛНТУ, 2011. –...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для курсантів/слухачів очної та заочної форм навчання...
Бізнес-планування зовнішньоекономічної діяльності авіаційного підприємства: Комплекс навчально-методичного забезпечення частина 1:...
Закон діючих мас 7
Методичні вказівки до лабораторної роботи з курсу “загальна хімія” для студентів І-го курсу всіх спеціальностей денної та заочної...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»
Економіка і підприємництво», напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка