КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено


Скачати 3.32 Mb.
Назва КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено
Сторінка 5/24
Дата 14.03.2013
Розмір 3.32 Mb.
Тип Конспект
bibl.com.ua > Право > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24
3. Методика оцінки стійкості роботи ОГ до дії різних уражальних чинників

В ході досліджень необхідно, керуватися наступними положеннями:

а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кожного уражального чинника окремо;

б) всі елементи об’єкта підлягають дії, вражаючих чинників одночасно і в однаковій мірі;

в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.

Це дозволяє визначити максимальні значення параметрів вражаючих факторів та доцільну межу підвищення стійкості роботи ОГ.

Методика дослідження стійкості роботи ОГ зводиться до визначення:

І) - мінімальної відстані від об’єкту до передбаченого центру виникнення небезпеки;

2) – максимального значення очікуваних величин основних показників кожного вражаючого фактора:

ΔPФmax - надлишковий тиск

ΔІmax - світловий імпульс

Д max - доза радіації

Р1max - рівень радіоактивного забруднення на I год. після аварії

К ЕМІmax - електромагнітний імпульс

К ЕМІ= 20 lg (3)

Vg- гранично допустима напруга

VE - наведена напруга

3) - lim - межі стійкості кожного елемента і об’єкта в цілому до кожного вражаючого фактора в порівнянні з очікуваною величиною.

Якщо значення межі стійкості більше очікуваної величини - об’єкт стійкий до впливу даного фактора і навпаки:

ΔPФlim ≥ ΔPФmax; Іlim≥ І max; Д lim ≥ Д max ; Р1lim ≥ Р1max; (4)

К ЕМІlim ≥ К ЕМІmax

4) - зробити висновок про стійкість об’єкту до кожного уражального чинника, тобто чи може об’єкт виконувати роботу після аварії, здійснити заходи по підвищенню стійкості.

Розглянемо окремі методики оцінки стійкості до кожного уражального чинника.

3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах радіоактивного забруднення місцевості

До джерел радіоактивного забруднення належать:

  • уранова промисловість;

  • ядерні реактори різних типів;

  • радіохімічна промисловість;

  • місця переробки та захоронення радіоактивних відходів;

  • використання радіонуклідів в народному господарстві;

  • ядерні аварії.

Радіоактивне зараження може вплинути на виробничну діяльність об’єкту переважно через дію на людей.

Загроза захворювань променевою хворобою може викликати необхідність зупинки або обмеження функціонування підприємства на певний час, за який рівень радіації в результаті природного розпаду радіоактивних речовин зменшиться до значень, які не будуть представляти небезпеку для людей.

Тому головна мета оцінки уразливості об’єкту від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь небезпеки радіоактивного ураження людей в конкретних умовах роботи (перебування) на зараженій місцевості.

Послідовність оцінки стійкості роботи об’єкта при дії радіоактивного зараження:

  • Знаходиться максимальний рівень радіації, очікуваний на об’єкті на 1 годину після аварії;

  • Визначається ступінь захищеності робітників та службовців (коефіцієнт послаблення дози радіації К посл. кожної будови, споруди і сховища, де буде працювати чи перебувати виробничий персонал). Значення Кпосл. для основних типів будівель і транспортних засобів подаються в довідниках.

Коефіцієнт послаблення сховища залежить від типу (вбудоване або окремо розміщене), товщини і матеріалу перекриття, місця розташування і розраховується за формулою:

К посл= К р·( 5 )

і=1,2,.. n

Кр- коефіцієнт, який враховує умови розташування сховища, який поданий у довідниках

hi- товщина і-го захисного шару , см;

di -товщина шару половинного послаблення матеріалу і-го захисного шару, см.;

n - кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища, які виступають над поверхнею стін;

  • Визначається доза радіації, яку може отримати виробничий персонал, що перебуває у виробничих будівлях та у сховищах, за формулою:

( 6 )

де: Р1 – рівень радіації на 1 годину після аварії (рад/год);

tп - час початку роботи в умовах зараження від моменту аварії /год/;

tк - час закінчення роботи в умовах зараження від початку аварії, який дорівнює часу початку і тривалості роботи /год/;

К посл.- коефіцієнт послаблення радіації будівлею (спорудою).

  • Визначається межа стійкості цеху в умовах радіоактивного зараження - найбільше значення рівня радіації на об’єкті за якого ще можлива виробнича діяльність у звичайному режимі (двома повними змінами, повний робочий день і при цьому персонал не отримає дозу опромінення, більшу за встановлену):

(7 )

де: Двст. - допустима (встановлена) доза опромінення для працюючої зміни;

  • Порівнюємо межу стійкості цеху з максимальним значенням очікуваного рівня радіації на об'єкті.

Якщо P1lim ≥ P1max, то цех стійкий до радіоактивного зараження.

Якщо P1lim < P1max, то цех (об’єкт) не стійкий до радіоактивного зараження.

Отримані результати аналізуються і робляться висновки, в яких вказуються:

  • очікувані максимальні значення рівня радіоактивного зараження території об’єкту;

  • ступінь захисту виробничого персоналу і обладнання від іонізуючих випромінювань;

  • межа стійкості роботи об’єктів в умовах радіоактивного зараження;

  • можливість неперервної роботи об’єкту у звичайному режимі при очікуваному рівні радіації на протязі встановленої тривалості робочої зміни;

  • заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту (підвищення захисних властивостей сховищ, герметизація виробничих приміщень і підготовка системи вентиляції для роботи в режимі очистки повітря від радіоактивного пилу, заходи по захисту обладнання і матеріалів від радіації і т.п.).

3. 2. Оцінка стійкості роботи ОГ до впливу електромагнітного

імпульсу /ЕМІ/

Для підвищення стійкості роботи ОГД в умовах дії ЕМІ проводиться аналіз і оцінка стійкості всіх видів апаратури електропостачання, електричних систем, радіотехнічних засобів і засобів зв’язку, які є на об’єкті.

В якості показника стійкості елементів системи до дії ЕМІ приймається коефіцієнт безпеки К, який визначається як відношення гранично допустимого до наведеного струму (або напруги).

Коефіцієнт безпеки є логарифмічна величина, яка вимірюється в децибелах.

Так як окремі елементи системи можуть мати різні значення коефіцієнта безпеки, то стійкість системи в цілому буде характеризуватись мінімальним значенням коефіцієнта безпеки елементів, які входять в її склад. Це значення коефіцієнта безпеки є межею стійкості системи до дії ЕМІ.

Стійкість системи до ЕМІ оцінюється в такій послідовності:

1. Виявляється очікувана ЕМІ - обстановка, яка характеризується наявністю ЕМІ - сигналів, створюваних блискавками, що характеризуються параметрами: напруженістю полів, часом зростання і спаду електромагнітного поля.

2. Електронна або електротехнічна система розбивається на окремі елементи (ділянки), аналізується призначення кожного елемента, виділяються основні елементи, від яких залежить робота системи.

3. Визначається чутливість апаратури і її елементів до ЕМІ, тобто граничні значення наведених напруг і струмів, при яких робота системи ще не порушується.

4. Визначаються можливі значення струмів і напруг в елементах системи, наведені від дії ЕМІ.

5. Визначається коефіцієнт безпеки кожного елемента системи і межа стійкості системи в цілому.

6. Аналізуються та оцінюються результати розрахунків і робляться висновки в яких вказується: ступінь стійкості системи до дії ЕМІ; найбільш уразливі місця /елементи системи; необхідні організаційні та інженерно-технічні заходи по підвищенню стійкості уразливих елементів і системи в цілому з розрахунком економічної доцільності.

4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГ

В результаті оцінки стійкості роботи об’єкту розробляються заходи по підвищенню стійкості його елементів.

До них належать:

1. Захист працівників і членів їх сімей.

2. Підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу.

3. Підвищення стійкості системи управління.

4. Підвищення стійкості системи матеріально-технічного постачання та виробничих зв’язків .

5. Виключення або обмеження руйнувань, уражень від дії вторинних факторів ураження.

6. Підготовка об’єкту до відновлення зруйнованого виробництва.

Розглянемо їх детальніше.

Для захисту виробничого персоналу та членів їх сімей завчасно проводяться наступні заходи:

  • навчання робітників і службовців діям, способам захисту в екстремальних ситуаціях, діям по сигналах оповіщення;

  • підтримка у постійній готовності систем оповіщення ОГ, міста;

  • створення на ОГ фонду сховищ та ПРУ;

  • планування будівництва швидко споруджуваних сховищ і ПРУ;

  • нагромадження ЗІЗ та МЗЗ;

  • планування розосередження та евакуації робітників, службовців та інших категорій населення.

Підвищення стійкості інженерно - технічного комплексу.

Інженерно-технічний комплекс кожного підприємства включає будівлі і споруди, технологічне обладнання і комунікації, електромережі, тепломережі, водопровід, каналізацію та газопровід.

а) Підвищення стійкості будівель і споруд досягається:

  • встановленням додаткових зв’язків між несучими конструкціями (балки перекриття, прогони, ферми);

  • улаштування металевих каркасів по периметру будівель;

  • встановлення додаткових рам, підкосів контрфорсів, додаткових опор для зменшення довжини панелей, закладкою віконних пройм цеглою або металевими щитами і т.д.;

  • високі споруди (труби, башти, колони) закріпляються розтяжками;

  • ємкості та резервуари для зберігання рідини, які легко займаються і НХР заглиблюються в грунт або обваловуються;

  • дерев’яні елементи конструкцій і будівель (двері, віконні рами й т.п.) покриваються вогнезахисними замазками світлих кольорів (вапном, суперфосфатом).

б) Захист технологічного обладнання забезпечується розташуванням важких верстатів на нижніх поверхах будівель, міцним закріпленням їх на фундаментах.

  • Над верстатним обладнанням встановлюються міцні металеві сітки, парасольки, навіси, шатра. Найбільш цінне обладнання розташовується в заглиблених спорудах типу сховищ або в металевих шафах.

  • Цінне, але достатньо міцне обладнання розташовується в окремих будівлях павільйонного типу з полегшеними і важкозаймистими елементами конструкцій.

  • Крім того, необхідно створювати запаси найбільш уразливих деталей приладів для того, щоб була можливість швидко відновити пошкоджене виробництво.

Для зменшення дії світлового випромінювання потрібно всі горючі матеріали, які використовуються в технологічному процесі, сховати в нішах стін або підлоги і їх кількість звести до мінімуму. Обладнати заглиблені аварійні ємкості для швидкого зливу горючих речовин з технологічного обладнання.

Стійкість системи управління виробництвом досягається:

  • розробкою і впровадженням надійних способів оповіщення посадових осіб і всього виробничого персоналу підприємства, їх дублюванням;

  • забезпеченням надійного зв’язку з місцевими органами, штабом ЦЗ;

  • обладнанням двох пунктів керівництва: основний - в одному із сховищ на ОГ і запасний - в позаміській зоні;

  • створенням двох груп управління, які послідовно перебуваючи в основному ПК і запасному ПК, забезпечують виконання всіх заходів у відповідності до плану ЦЗ.

Надійність системи постачання об’єкту матеріально-технічними ресурсами забезпечується:

  • встановленням і дублюванням стійких зв’язків з підприємствами -

  • постачальниками. Передбачається використання різних способів транспортування (залізничний, автомобільний, повітряний , водний)

  • будівництво за межами міст філіалів підприємств;

  • дублюванням виробництва аналогічної продукції на інших підприємствах;

  • створенням в позаміській зоні запасів сировини, палива.

Заходи з виключення або обмеження ураження від вторинних ура жальних чинників включають:

  • вивіз понаднормативних запасів речовин, які викликають вторинні фактори ураження (паливо-мастильні матеріали, отрутохімікати, вибухонебезпечні речовини) на безпечну відстань від об’єктів;

  • зміною технологічного процесу, яка виключає появу вторинних вражаючих факторів;

  • використанням пристроїв, в тому числі автоматичних, для вимикання систем, руйнування яких може викликати вторинні вражаючі фактори;

  • винос за межі території об’єкту запасів бензину, нафти, мазуту, масел, інших вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин;

  • встановленням у вибухонебезпечних приміщеннях пристроїв, що локалізують дію аварії, противибухових клапанів, панелей, вікон, що самі відкриваються, та фрамуг;

  • захист ємкостей для зберігання НХР і паливно- мастильних матеріалів (шляхом розташуванням їх на низьких опорах, заглиблення і обвалування ґрунтом.

  • впроводження автоматичної сигналізації в цехах підприємства, яка б дозволяла запобігати аварії, вибухом, загазованістю території.

Підготовка об’єкта на режим роботи у надзвичайних ситуаціях включає:

  • підготовчі заходи, спрямовані на перебудову виробництва для випуску продукції у надзвичайних ситуаціях;

  • переведення об’єкта на двозмінну роботу;

  • підготовка виробництва до безаварійної зупинки по сигналах ЦЗ;

  • організація цілодобового чергування груп з числа керівного складу на пунктах керівництва і т.д.

Для відновлення пошкодженого виробництва передбачається:

  • розробка технології відновлюючих робіт по різних варіантах можливих руйнувань і перехід на випуск продукції по спрощеній технології;

  • створення запасів будівельних матеріалів, найважливіших вузлів обладнання, деталей, приладів та інструменту;

  • створення і підготовка ремонтно - відновлюючих бригад із спеціалістів і кваліфікованих робітників;

  • створення страхового фонду технологічної документації шляхом мікрофільмування і організації ії надійного зберігання.

Підвищення стійкості систем постачання води, газу та електроенергії досягається тим, що вони мають бути закільцьовані, заглиблені і дубльовані.

Крім цього, повинно бути передбачено:

У системі водопостачання;

  • два – три незалежних джерела водопостачання, один з яких підземний;

  • розташування головних водозабірних споруд за межами зони можливих сильних руйнувань;

  • зворотне водопостачання з повторним використанням води для технічних потреб;

  • наявність резервуарів з запасами води для пиття на 2-3 доби, з розрахунку 10 літрів на людину.

  • У містах і сільських поселеннях, які розташовані у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення місцевості навколо АЕС і в зонах можливого небезпечного хімічного зараження навколо об’єктів що мають НХР, для забезпечення населення питною водою необхідно створювати захищені централізовані системи водопостачання з переваженим будівництвом на підземних джерелах води.

У системі газопостачання:

  • подача газу на об’єкти по двох незалежних газопроводах з різних напрямків від газорозподільчих станцій, які розташовані за межами міста;

  • наявність дистанційного управління і автоматичних відсікаючих пристроїв, які блокують пошкоджені ділянки системи газопостачання;

  • наявність газгольдерів з аварійними запасами газу.

У системі електропостачання:

  • можливість ділення системи на незалежно працюючі ділянки;

  • гарантоване постачання електроенергією об’єктів, зупинка яких недопустима (вузли зв’язку, насосні станції, пульти сигналізації, хірургічні операційні і т. п.) від двох незалежних джерел по лініях що не вимикаються;

  • створення резервних електростанцій (стаціонарних та пересувних);

  • дистанційне управління та автоматичне вимикання пошкоджених ділянок;

  • надійний захист від електромагнітного імпульсу.

Для підвищення протипожежної стійкості

мають бути спрямовані наступні заходи:

  • зонування території об'єкту;

  • обмеження використання при будівництві легко займистих матеріалів;

  • локалізація аварій шляхом відключення найбільш вразливих ділянок технологічної схеми за допомогою встановлення зворотних каналів;

  • передбачення можливості скорочення у аварійних ситуаціях вибухо- та пожежонебезпечних речовин;

  • максимально можливе зменшення запасів НХР та вибухо-, пожежо-небезпечних речовин;

  • створення пожежних водоймищ;

  • розміщення пожежних гідрантів на розчищених територіях.

5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів

Створення фінансових та матеріальних резервів є основою забезпечення щодо попередження, ліквідації НС техногенного та природного характеру і їх наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної республіки Крим, місцевих бюджетів а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян і інших незаборонених законодавством джерел.

Резерви створюються.

1. На загальнодержавному рівні :

а) резервний фонд Кабінету Міністрів України - для фінансування витрат пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій загальнодержавного рівня (за рахунок видатків Державного бюджету України);

б)запаси матеріальних ресурсів — для проведення першочергових робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій (за рахунок державного матеріального ресурсу, що створюється згідно із законодавством).

2. На регіональному рівні — регіональний резерв фінансових ресурсів - відповідно до законодавства.

3. На місцевому рівні - місцевий резерв фінансових ресурсів - відповідно до законодавства.

4. На об'єктовому рівні — запаси матеріальних та фінансових ресурсів- за рахунок власних коштів підприємств, установ і організацій.

Резерви використовуються тільки для:

  • здійсненні запобіжних заходів у разі загрози виникнення НС;

  • ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків;

  • проведення невідкладних робіт;

  • надання громадянам, постраждалим від наслідків НС одноразової матеріальної допомоги для забезпечення їх життєдіяльності;

  • розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих громадян.

Література:

  1. Національні стандарти України. Безпека у надзвичайних ситуаціях // ДСТУ 5058:2008, ДСТУ 7095:2010, ДСТУ 7098:2010 - Київ: Держспоживстандарт України.

  2. Національний стандарт України. Проектування. Розділ інженерно технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об’єктів. Основні положення // ДСТУ БА.2.2. –7: 2010 – Київ : Мінрегіонбуд України, 2010 – 26 с.

  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року, №308 «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків».

  4. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк Основи цивільного захисту: навч. посіб. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.

  5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 1. Техногенна та природна небезпека // За загальною редакцією В.В. Могильниченка – К : КІМ, 2007.

  6. С.І. Осипенко, А.В. Іванов Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту: навч. посіб.– Київ , 2007.

Тема 4.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Схожі:

Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання
Гуць В. С., Володченкова Н. В., Основи охорони праці: Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання
Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр»
Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки...
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Курс лекцій Для студентів денної і заочної форми навчання Всіх спеціальностей університету
ТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
КУРС ЛЕКЦІЙ для студентів спеціальностей 091700 «Технологія зберігання,...
«Технологія зберігання, консервування та переробки молока» і «Технологія жирів і жирозамінників» напряму 0917 «Харчова технологія...
РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ
Економічна теорія. Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форми навчання – Луцьк: ЛНТУ, 2011. –...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для курсантів/слухачів очної та заочної форм навчання...
Бізнес-планування зовнішньоекономічної діяльності авіаційного підприємства: Комплекс навчально-методичного забезпечення частина 1:...
Закон діючих мас 7
Методичні вказівки до лабораторної роботи з курсу “загальна хімія” для студентів І-го курсу всіх спеціальностей денної та заочної...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»
Економіка і підприємництво», напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка