|
|
Скачати 1.27 Mb.
|
|
Основна школа Зміст мовного і літературного компонентів в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості в учнів вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей, формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів. Завданнями освітньої галузі в основній школі є: формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, іноземних мов, мов і літератур національних меншин, світової літератури, любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур; ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок; вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня); формування комунікативної і літературної компетентностей; ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури; формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з іншими видами мистецтва; формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня; формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти. Старша школа Навчання мови і літератури у старшій школі полягає у розвитку здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності, розвитку комунікативної компетентності з іноземних мов, заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів, поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів. Завданнями освітньої галузі в старшій школі є: подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей; розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми; удосконалення базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок, узагальнення та поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище і про літературу — як мистецтво слова; вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній інформації українською та іншими мовами, у світі класичної і масової літератури, користуватися сучасними інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційного навчання тощо), провадити пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості), застосовувати на практиці здобуті у процесі вивчення мови і літератури знання, набуті вміння та навички; удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури. III. Освітня галузь “Суспільствознавство” Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознав-чого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нор-мами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві. Завданнями освітньої галузі є: забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному бага-томанітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової дер-жави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя; розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентич-ності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спі-льноти; формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки. Зміст освітньої галузі реалізується шляхом вивчення окремих навчальних предметів (історії, пра-ва, економіки тощо), що відображають основи відповідних наук, інтегрованих курсів (громадянської освіти, суспільствознавства тощо). Історичний компонент Метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розу-міння історії і культури України в контексті історичного процесу. Історичний компонент забезпечує: розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти; отримання та засвоєння системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу; ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому; визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів історич-них джерел, у тому числі текстових, візуальних та усних, артефактів, об’єктів навколишнього істо-ричного середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а також інформаційно-ком-п’ютерних технологій; вміння представляти обґрунтовані та структуровані знання з історії, власне розуміння історії з ви-користанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контраверсійні і суперечливі теми. Зміст історичного компонента структуровано з урахуваннями специфіки історичного знання та хронологічних етапів розвитку людства за такими наскрізними змістовими лініями: людина — людина, людина — суспільство, людина — влада, людина — світ уявлень та ідей, людина — прос-тір, людина — природа, людина — світ речей. Зазначені змістові лінії подаються за групами у скла-дових змісту освітньої галузі і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із застосуванням проблемно-тематичного підходу, що поєднаний з оглядовим, тематичним та поглиб-леним вивченням і синхронним викладанням взаємопов’язаних курсів історії України та всесвітньої історії. Суспільствознавчий компонент Метою навчання суспільствознавства є створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здат-ний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози. Завданнями суспільствознавчої освіти є: розвиток інтересу до суспільствознавства; формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок дослідження суспільних проблем, пропону-вання способів їх розв’язання, проведення аналізу та оцінювання суспільних явищ, процесів і тенден-цій у державі та світі; здійснення самостійного пошуку у різних видах джерел інформації про життя суспільства і люди-ни в ньому; формування активної громадянської позиції, загальнолюдських моральних якостей, правової та економічної культури, мотивації до соціальної активності. Основними змістовими лініями суспільствознавчого компонента є людина в суспільно-політичній сфері, людина в соціальній сфері, людина у правовій сфері, людина в економічній сфері, людина в культурно-духовній сфері. IV. Освітня галузь “Мистецтво” Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтер-претації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключо-вих, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження. Завданнями освітньої галузями є: оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей; формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність; збагачення духовного світу учнів у результаті вивчення творів мистецтва; формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів; виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення пот-реби в мистецькій самоосвіті. Зміст освітньої галузі передбачає цілісний художньо-естетичний розвиток особистості учня шля-хом опанування різних видів мистецтва і координації знань, умінь та уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів полікультурного і поліхудожнього образу світу. Змістовими лініями освітньої галузі є музична, образотворча, культурологічна. В основній школі зміст освітньої галузі спрямований на розширення у процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей. У старшій школі зміст освітньої галузі “Мистецтво” спрямований на формування художнього мис-лення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мис-тецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі. V. Освітня галузь “Математика” Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції. Завданнями освітньої галузі є: розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та орга-нічної складової загальної людської культури; розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано фор-мулювати і висловлювати свої судження; забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ; формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовува-ти математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати ма-тематичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів; розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використо-вувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті; формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умо-вах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації. Основна школа Завданнями освітньої галузі, що визначають зміст математичної освіти в основній школі, є: розширення знань про число (від вивчених у початковій школі натуральних чисел до дійсних), формування культури усних, письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень; формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами явищ і процесів; забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебричних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати; формування уявлень про математичну статистику і теорію ймовірності як окремі науки, про особливості організації статистичних досліджень, наочне подання статистичних даних, визначення числових характеристик статистичного ряду, понять випадкової події та її ймовірності; забезпечення оволодіння учнями мовою геометрії, розвиток просторового уявлення, умінь виконувати геометричні побудови; формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати вивчене у процесі розв’язування геометричних задач; ознайомлення із способами і методами математичних доведень, формування умінь використовувати їх у процесі навчання; формування знань про основні геометричні величини (довжина, площа, об’єм, міра кута), способи їх знаходження серед пласких і просторових фігур, формування умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях. Старша школа Завданнями освітньої галузі, що визначають зміст математичної освіти у старшій школі, є: розширення компетентностей учнів щодо тотожних перетворень виразів (степеневих, логарифмічних, ірраціональних, тригонометричних), розв’язування відповідних рівнянь і нерівностей; завершення формування поняття числової функції у результаті вивчення степеневих, показникових, тригонометричних класів функцій, формування вмінь їх досліджувати і використовувати для опису і вивчення явищ і процесів; ознайомлення з ідеями і методами диференціального та інтегрального обчислення, формування елементарних умінь їх практичного застосування; формування практичної компетентності щодо розпізнавання випадкових подій, обчислення їх ймовірності, застосування базових статистико-ймовірнісних моделей під час розв’язування навчальних і практичних задач та опрацювання експериментальних даних у процесі вивчення предметів природничого циклу; формування системи знань про просторові фігури та їх основні властивості, способи обчислення площ їх поверхонь і об’ємів, а також умінь застосовувати здобуті знання під час розв’язування навчальних і практичних задач; формування уявлення про аксіоматичну побудову математичних теорій. Зазначені завдання виконуються у процесі опанування навчального змісту освітньої галузі “Математика”, в якому виокремлюються такі змістові лінії: числа, вирази, рівняння і нерівності, функції, елементи комбінаторики, теорії ймовірності та математичної статистики, геометричні фігури і геометричні величини. VI. Освітня галузь “Природознавство” Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетент-ності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної ку-льтури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Завданнями освітньої галузі є: забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння пред-метних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів; забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук; набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу; формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і при-роди, а також ідей сталого розвитку. Загальними змістовими лініями освітньої галузі є: закони і закономірності природи; методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук; екологічні основи ставлення до природокористування; екологічна етика; значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку; рівні та форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в таких компонентах освітньої галузі, як загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний. Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі. Астрономічний компонент зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів, по-нять і законів астрономії, методів її дослідження, усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток Всесвіту, формування наукового світогляду. Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідом-лення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професій-ній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери. Географічний компонент спрямований на засвоєння учнями знань про природну і соціальну скла-дову географічної оболонки Землі, формування в учнів комплексного, просторового, соціально орієн-тованого знання про планету Земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і плане-тарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї країни. Фізичний компонент забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної науки, засвоєння ними ос-новних фізичних понять і законів, наукового світогляду і стилю мислення, розвиток здатності пояс-нювати природні явища і процеси та застосовувати здобуті знання під час розв’язання фізичних за-дач, удосконалення досвіду провадження експериментальної діяльності, формування ставлення до фізичної картини світу, оцінювання ролі знань фізики в житті людини і суспільному розвитку. Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробницт-ві та житті людини. Екологічний компонент спрямований на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі. VII. Освітня галузь “Технології” Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток проектно-технологічної та інформа-ційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві. Освітня галузь складається з інформаційно-комунікаційного та технологічного компонентів. Зміст предметів освітньої галузі має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується пере-важно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять. Інформаційно-комунікаційний компонент Реалізація інформаційно-комунікаційного компонента спрямована на формування предметної ін-формаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей. Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів навичок і вмінь прово-дити основні операції з інформаційними об’єктами, зокрема: здійснювати пошук необхідної інформації з використанням пошукових і експертних систем, зок-рема Інтернету; створювати інформаційні об’єкти, фіксувати, записувати, спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках реалізації індивідуальних і колективних проектів; висувати і перевіряти нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру, створювати, вивчати та використовувати інформаційні об’єкти; використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спіл-кування; планувати, організовувати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі. У галузі теоретичної інформатики учні: вивчають, аналізують інформаційні процеси, що відбуваються у живій природі, суспільстві та техніці; одержують уявлення про основи управління, прийняття рішень, основні принципи роботи засобів інформаційних технологій; ознайомлюються з інформаційним моделюванням; розвивають алгоритмічне мислення як засіб планування, організації діяльності. У галузі соціальної інформатики учні: одержують уявлення про роль інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у розвит-ку сучасної цивілізації, інформаційній інфраструктурі суспільства, про основні види засобів масової інформації та взаємодію людини з такими засобами; засвоюють юридичні та морально-етичні норми роботи з інформаційними даними і програмними продуктами; отримують уявлення про інформаційну безпеку суспільства та особистості. Завданнями навчання інформатики у старшій школі є формування в учнів здатності: виявляти та аналізувати інформаційні процеси в технічних, біологічних і соціальних системах; будувати і використовувати інформаційні моделі, а також засоби опису та моделювання явищ і процесів. Технологічний компонент Основною умовою реалізації технологічного компонента є технологічна та інформаційна діяль-ність, що провадиться від появи творчого задуму до реалізації його в готовому продукті. Завданнями навчання технологій є: формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проекту-вання і технологій у розвитку суспільства; ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом; формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва; набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій; розвиток технологічних умінь і навичок учнів; усвідомлення учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань; реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері технологічної діяльності; створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення кожного учня; оволодіння вмінням оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей. VIII. Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура” Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’язбережуваль-ної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни. Завданнями освітньої галузі є: поглиблення в учнів знань про власне здоров’я, фізичний розвиток, необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв’язок організму людини з навколишнім природним середовищем; формування в учнів знання про здоров’я і безпеку, здоровий і безпечний спосіб життя, фізичну культуру; підвищення рівня рухової активності; удосконалення життєво необхідних умінь та навичок, вміння використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності; створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров’я; усвідомлення учнями цінності життя і здоров’я, значущості здорового і безпечного способу життя та фізичної культури; збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я; розширення функціональних можливостей організму учня шляхом цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей; підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Здоров’язбережувальна компетентність як: ключова формується на міжпредметному рівні шляхом оволодіння предметними компетенціями з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів основної школи; предметна — у результаті засвоєння змісту предметів освітньої галузі і оволодіння учнями відповідними компетенціями. Загальними змістовими лініями освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є здоров’я, фізична культура, безпека життєдіяльності, захист Вітчизни і цивільна оборона. Додаток 1 до Державного стандарту БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступеня
* Освітні галузі “Технології” та “Мистецтво” у старшій школі належать до вибірково-обов’язкових предметів. ** Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура”, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів. *** Цикл профільних предметів складається із профільних предметів (наприклад, фізики та математики у класі фізико-математичного профілю); профілюючих предметів (наприклад, екології у класі біолого-хімічного профілю чи географії у класі економічного профілю), курсів профільного навчання (наприклад, країнознавства у класі профілю іноземної філології).
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти затверджено... Викладання хімії в умовах переходу до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти |
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України 2004 №5 Формування компетентного вчителя, учня, керівника навчального закладу – приоритетний напрямок модернізації освіти в Україні |
|
Про Заходи на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про... України від 14 січня 2004 р. №24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та з метою організаційного,... |
Про Заходи на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про... України від 14 січня 2004 р. №24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та з метою організаційного,... |
|
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє |
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє |
|
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє |
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє |
|
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє |
На уроках зарубіжної літератури Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в... |