|
|
Скачати 113.95 Kb.
|
| Шляхи формування компетентної особистості на уроках зарубіжної літератури Виховувати — означає готувати до життя. Д. Писарев Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) — комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища. Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу. Чисельні зміни у соціальному, економічному житті України вказали на необхідність підготовки та виховання компетентної, творчої особистості, яка може швидко адаптуватися до життєвих умов, що змінюються. Школа XXI століття — школа компетентної, відповідальної людини, а значить — переходу від знаннєвої до компетентнішої освіти. Це знайшло відображення у провідних освітянських документах — Державному стандарті базової і повної середньої освіти, Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі. Зокрема, в Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта XXI століття — це освіта для людини. її стрижень — розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни». Тому компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення. Загальнопедагогічні основи цього підходу розглядають українські вчені Н. Бібік, С. Бондар, І. Єрмаков, О. Пометун, І. Родигіна, О. Савченко, А. Хурськой, Т. Яценко та інші. Водночас потребують подальшої розробки питання практичної реалізації компетентнісного підходу на уроках зарубіжної літератури: пошук технологій, методів та прийомів формування компетентної особистості. Вагомість даної проблеми, недостатність її наукової розробки, а також актуальність зумовили вибір теми мого досвіду: «Шляхи формування компетентної особистості на уроках зарубіжної літератури». В основу ідеї мого досвіду, крім зазначених вище розробок сучасних науковців, була покладена і спадщина В. О. Сухомлинського, який у центр педагогічної діяльності ставив особистість учня, його інтелектуальний та творчий розвиток. «Моє заповітне бажання — передати тобі ту життєву мудрість, яку називають умінням жити», — писав він у листі до дочки. Мета мого досвіду полягає у визначенні механізмів формування читача як високодуховної, інтелектуальної, творчої особистості, що прагне досягти Краси і Гармонії. Таким механізмом формування компетентної особистості на уроках зарубіжної літератури є комплекс послідовних етапів: цілепокладання → визначення очікуваних результатів → мотивація → ситуація успіху здобування знань → формування умінь та навичок → творче використання знань, умінь, навичок у життєвих ситуаціях → контроль сформованості компетентностей → саморозвиток, самоосвіта особистості. Інноваційна значущість даного механізму полягає у створенні ефективного процесу виховання інтелектуальної, самодостатньої, з потужним духовним потенціалом людини, здатної самостійно здійснювати життєвий вибір. Вважаю, що змістовим та організаційним наповненням системи формування компетентностей учнів повинні бути такі методи та технології навчання, які в центр ставлять самостійну діяльність учня, розвивають критичне мислення та творчі здібності. Викладення основної ідеї досвіду. Як створити умови для розвитку особистості? На мою думку, в першу чергу треба пам’ятати, що на уроці зарубіжної літератури учень поринає у неповторний світ мистецтва слова, стає активним співучасником творіння письменника, намагаючись зрозуміти героїв, їхні вчинки, приймає або не приймає позицію автора, тобто виступає у ролі творця власної життєвої позиції, яку вчиться відстоювати. Реалізувати цю концепцію можна лише за умов формування учнів як вдумливих небайдужих читачів. Основою будь-якого уроку зарубіжної літератури завжди буде текст художнього твору, а вдумливий читач зможе його зрозуміти,пропустивши через своє серце, збагатитись духовно і тим самим підготуватися до складних життєвих випробувань. Робота над формуванням компетентностей починається з визначення мети уроку (цілепокладання), що випливає із певної теми, і як наслідок — очікувані результати, тобто знання, уміння та навички, що їх учні опанують і застосують в конкретній ситуації. Важливим є вміння школярів самостійно визначати результати роботи на уроці. Для цього впроваджую прийом «Очікувані результати». Він дає змогу кожній дитині проаналізувати в кінці уроку, чи досягнув він поставленої мети, визначити над чим ще слід попрацювати. Велику увагу приділяю мотивації, яка фокусує увагу дітей на проблемі й викликає інтерес до теми уроку. На цьому етапі я намагаюся відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень дітей, адже, маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання та вдосконалення. Скажімо, на уроці «Шекспір — одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватися...» (див. додатки) розмірковуємо над тим, чи існує проблема нерозуміння почуття кохання дітей їхніми батьками у наш час і які шляхи її розв’язання бачать учні. Використовую також інтелектуальну розминку, відгадування загадок, асоціації та творчі завдання, медіа-слайди тощо. Традиційно урок літератури будується на основі діалогу та полілогу (письменник — читач, учитель — учень, учень — учень). Тому після прочитання твору проводжу бесіди, які виявляють рівень сприйняття учнями змісту твору, допомагають зрозуміти характер героїв, їхній емоційний стан, витоки вчинків, а також дають змогу висловити власну позицію щодо прочитаного. Так, на уроці позакласного читання за романом Ф. М. Достоєвського «Бідні люди» проводжу бесіду: — Враження якої людини справляє на вас Макар Дєвушкін? — Як характеризує ставлення героя до роботи Євстафій Іванович? — Про що свідчить фраза героя: «Вся репутация потеряна, весь человек пропал!» ? — Як він сприймає те, що їх превосходительство дав йому 100 рублів? — Які почуття викликав у вас епізод перебування Макара Дєвушкіна у його превосходительства ? — А що б зробили ви у такій ситуації? Головне — «підштовхнути» дітей до роздумів, самостійного пошуку відповідей і прийняття рішень. Лише за таких умов школярі будуть творцями уроку, а значить — і власного життя. У такому випадку вчитель виконує роль фасилітатора, організатора процесу навчання, в центрі якого — діяльність учня. Залученню школярів до процесу активного пізнання сприяють проблемні питання, які змушують розмірковувати не тільки над навчальним матеріалом, а й над загальнолюдськими цінностями, формують високодуховну особистість, її життєву компетентність. Наприклад, у 8 класі на уроці «Шекспір — одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватись...» вивішую на дошку проблемне питання: «Чи сучасні ідеї Шекспіра як представника доби Відродження у XXI ст.?». Протягом уроку за стратегією сітка Елвермана діти збирають аргументи щодо власної позиції з цього питання, а під час підведення підсумків мають можливість аргументовано висловити свою точку зору. Намагаюся на уроках зарубіжної літератури насамперед навчити дітей мислити, висловлювати власні думки та відстоювати їх, сприймати та оцінювати світ за законами Добра, Справедливості, Любові. Цьому сприяє глибоке усвідомлення порушених у творі проблем з обов’язковою проекцією на власні, художній твір стає поштовхом для самовдосконалення, роздумів над власною поведінкою і світом, що оточує. Сучасний урок літератури не уявляю без новітніх технологій, які сягають корінням у далекоглядні праці педагогів В. О. Сухомлинського, Є. Ільїна. Вже зовсім звичними на моїх уроках стали прийоми інтерактивного навчання. У своїй практиці впроваджую роботу в групах та парах: складання порад «Як знайти справжнього друга», тлумачення афоризмів із повісті-казки А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Групи виконують інформаційні, творчі, дослідницькі завдання. Такими видами робіт вчу дітей співпраці в команді, допомагаю усвідомити власний внесок у спільну справу. Участь кожної дитини в роботі групи учні оцінюють спільно або індивідуально, що сприяє критичному ставленню до себе, відповідальності, вдосконаленню та соціалізації. Щоб заохотити до активності і почути думку кожного учня, впроваджую прийоми «Мікрофон», «Продовж речення», «Мозковий штурм». Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую елементи технології критичного мислення: — гронування; — діаграма Вена; — асоціації; — вільне письмо дає змогу висловити всі свої враження від знайомства із творчістю письменника; — сенкан є своєрідним узагальненням роботи над тим чи іншим твором або образом, тому його доцільно проводити після аналізу твору (образів): «Антуан де Сент Екзюпері», «Маленький принц», «Земля» (6 кл.). Такі завдання допомагають учням зафіксувати свої думки та емоції, розвивають творчу уяву. Викликають зацікавленість художнім твором такі творчі завдання: «Залиши останнє слово для мене», «Продовж художній твір», «Доповни сюжет», «Запитання до автора (героя)», «Лист вдячного (обуреного) читача», «Лист до самого себе», вітальні листівки, заповнення анкети героїв. Такі прийоми сприяють розумінню специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвиткові здібностей до написання письмових робіт різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем. Одним із ефективних засобів залучення учнів до читання є гра. Навчання у грі покликане реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: вивільнення емоцій, можливість самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви, зростання навичок співробітництва, висловлювання власних думок. «Гра — шлях дітей до пізнання світу», — справедливо зазначав Максим Горький. Впроваджую як загальновідомі — «Три речення», «Переплутані пелюстки», «Вгадай героя за його словами», «Разок намиста», «Веселий олівець», кросворди, так і власно розроблені нижчеподані ігри. «Літературний двобій». Два учні біля дошки по черзі обирають номер із питанням та відповідають на нього, намагаючись обрати питання з одного вертикального, горизонтального або діагонального ряду. Виграє той, хто швидше утворить «ряд» правильних відповідей. На питання, що залишилися, відповідають учні класу. «Будь уважним». Учням треба обрати лише ті речення або факти, які стосуються життя та творчості певного письменника. «Ланцюжок запитань». Учні ставлять по одному питанню з власно складених за прочитаним твором ланцюжком один одному. Якщо відповіді немає або неправильна, учню на допомогу приходить експерт-рятівник (учень, який знає відповідь), щоб не був розірваний «ланцюжок». Рольові ігри дають змогу вжитися в емоційний стан героя, зрозуміти причини його вчинків, а через них — себе, розвивають акторські здібності: «Вживання в емоційний стан героя», «Цікаво дізнатися». На уроці за казкою Г. К. Андерсена «Снігова Королева» проводила рольову гру «Зустріч, якої не було», під час якої діти у ролі Снігової Королеви та Герди розкрили погляди героїв на сенс життя та відповіли на питання учнів класу щодо висловленої позиції. Такі ігри створюють умови для спілкування, вчать вести дискусію, аргументувати власну точку зору, розвивають критичне мислення. З великою зацікавленістю учні беруть участь в інсценізації творів або уривків з них. Для цього обираю невеликі, але важливі для сприйняття змісту епізоди. Після інсценізації обов’язково проводжу аналіз побаченого: Які герої були представлені? Як вони себе поводили? Чому ? Це сприяє мотивації саморозвитку, залученню та збагаченню власного досвіду, зумовлює потребу набуття нових знань. Метод проектів вважаю основною технологією формування ключових життєвих компетентностей учнів. Адже діти, працюючи над створенням проектів, навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. У своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрацій до творів, власні хоку, вірші), ігрові, інформаційні медіа-проекти (див. додатки). Учні створюють портфоліо — систему своїх творчих наробок: малюнки, кросворди, казки, есе, вірші тощо. Реалізувати свою проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок-засідання літературного клубу, урок-пошук істини («Сенс подорожі Маленького принца Всесвітом»), урок-дослідження, урок-психологічне дослідження («Характеристика образу Маленького принца»), урок-укладання збірки («Шукайте серцем»), урок-представлення проектів. Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, а продовжується і в позакласній роботі. Разом із учнями створюємо проекти, тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали, відвідуємо вистави Херсонського драматичного театру ім. Куліша, місцевого аматорського колективу. Така система роботи допомагає мені виявити неординарних, творчих особистостей. З ними шліфуємо навички аналізу літературних творів, написання власних віршів та прози. Проводжу моніторинг навчальних досягнень учнів та вивчаю їхні читацькі інтереси. Це дає змогу побачити прогалини у знаннях учнів, провести відповідне коригування, а також підвищити мотивацію щодо читацького інтересу. Запровадження досвіду формування компетентної особистості сприяє формуванню інтелектуально розвиненої, високодуховної людини та розвитку її творчих здібностей, що підтверджується високим рівнем навчальних досягнень: середній бал — 8,8. Разом з тим існуюча система викладання зарубіжної літератури містить ряд недоліків, які ускладнюють процес формування компетентної особистості: — навчальні програми лише предметно зорієнтовані, регламентують зміст предметного матеріалу, перелік вимог до засвоєння предмета, формування умінь та навичок; — традиційна система оцінювання успішності не дає змоги зробити висновок про рівень сформованості компетентиостей особистості. Формування компетентної особистості повинно відбуватися не лише на уроках зарубіжної літератури, а й під час вивчення інших предметів, у їх тісному взаємозв’язку. Також слід розробити систему оцінювання сформованості компетентностей особистості. Отже, успішною і результативною, на мою думку, робота вчителя-словесника буде за умови дотримання таких правил: * Учитель і учень — партнери, рівні у процесі навчання. Поважайте один одного. * Кожен учень — унікальна обдарована особистість. Відкрий її. * Не марнуй жодної хвилини уроку. Використай їх максимально. * Знання — це скарб. Наповни ними себе. * Позитивні емоції — запорука якісного навчання. Створи ситуацію успіху. Я впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку, адже: «Вчитель – провідник знань у душі дітей». О.В. Кузнецова |
|
Автор-упорядник: Хоменко Любов Василівна Посада: вчител ь світової літератури та російської мови Сьогодні, коли наша молода держава розбудовується, на уроках зарубіжної літератури, особливо в старших класах, стали надзвичайно... |
Автор-упорядник: Хоменко Любов Василівна Посада: вчител ь світової літератури та російської мови Сьогодні, коли наша молода держава розбудовується, на уроках зарубіжної літератури, особливо в старших класах, стали надзвичайно... |
|
Автор-упорядник: Хоменко Любов Василівна Посада: вчител ь світової літератури та російської мови Сьогодні, коли наша молода держава розбудовується, на уроках зарубіжної літератури, особливо в старших класах, стали надзвичайно... |
Автор-упорядник: Хоменко Любов Василівна Посада: вчител ь світової літератури та російської мови Сьогодні, коли наша молода держава розбудовується, на уроках зарубіжної літератури, особливо в старших класах, стали надзвичайно... |
|
«СОПРЯГАТЬ НУЖНО …» Досвід з інтеграції курсів зарубіжної та української літератури Упорядники: Бурлакова І. О., Пуліна Г. О., викладачі зарубіжної і української літератури Міського юридичного ліцею, вчителі вищої... |
Н. С. Василенко Підсумкові контрольні роботи за рік із зарубіжної літератури Підсумкові контрольні роботи із зарубіжної літератури (5-11 класи) // Василенко Н. С., Ольшаниця, школа. – 2010. – с. 40 |
|
ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Завдання сучасної освіти полягає у формуванні особистості з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими... |
ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ТА... «Історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть» : для студ. 3 курсу, які навчаються за напрямом підготовки 020303 – Філологія (кредит... |
|
Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації... |
Методистам, які відповідають за викладання зарубіжної літератури... Методистам, які відповідають за викладання зарубіжної літератури і російської мови |