|
|
Скачати 0.63 Mb.
|
Правоохоронна діяльність розглядається як вид державної діяльності, яка здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими державними органами шляхом застосування юридичних заходів впливу в точній відповідності із законом і за неухильного дотримання встановленого порядку. Це найзагальніше визначення поняття правоохоронної діяльності, що широко використовується в правовій літературі. ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ: Отже, можемо констатувати, що в умовах перехідного періоду правоохоронна функція стає одним з пріоритетних напрямків державної діяльності. Виражаючи сутність сучасної держави, вона спрямована на вирішення завдань щодо забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, усіх установлених та врегульованих правом суспільних відносин. Тому належна її реалізація повинна стати запорукою гармонійного розвитку суспільства та побудови правової держави. Безперечно, функціональний критерій треба визнати основним при визначенні діяльності того чи іншого державного органу як правоохоронної діяльності. Єдине розуміння та правове визначення понять «правоохоронна діяльність», «правоохоронні органи» та «правоохоронна функція держави», які разом складають правоохоронну систему держави, мають не тільки теоретичне, а й практичне значення. Адже відсутність цього породжує нечіткість у розмежуванні компетенції і повноважень різних правоохоронних органів, дублювання їхніх функцій, паралелізм у завданнях та цілях діяльності й конфліктність у взаємовідносинах. Згадані прогалини в правоохоронній системі держави необхідно усунути. Так, наприклад, Анатолій Подоляка пропонує прийняти спеціальний закон України «Про правоохоронну діяльність», де й визначити правоохоронну функцію держави, поняття та перелік правоохоронних органів, цілі й завдання їхньої діяльності. 2. характеристика діяльності правоохоронних органів України із забезпечення прав людини 2.1. Діяльність прокуратури України по реалізації та захисту прав, свобод та обов'язків людини і громадянина. На органи прокуратури, у тому числі і у сфері забезпечення реалізації прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, покладаються такі повноваження: - підтримання державного обвинувачення в суді; - представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; - нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; - нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; - нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне забезпечення верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення. Кожна людина з метою захисту своїх прав може звертатись до прокурорів будь-якої ланки прокурорської системи. Законодавством гарантується об’єктивний розгляд звернень і вирішення питань, зазначених у зверненні, по суті. Згідно Закону України „Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року (ст. 12) на органи прокуратури покладено обов’язок розглядати звернення громадян у разі порушення їх прав та свобод, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Скарги і заяви вирішуються в місячний строк з дня надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки - не пізніше 15 днів. Не розглядаються і не реєструються в органах прокуратури анонімні скарги та заяви. Такі повідомлення про злочини або про осіб, що їх вчинили, можуть бути надіслані до органів, що ведуть оперативно-розшукову діяльність. Приймати рішення і давати відповіді заявникам про відхилення скарг мають право: - у міських і районних прокуратурах та прирівняних до них - прокурори та їх заступники; - у прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та Севастополя, прирівняних до них прокуратурах - прокурори та їх заступники; крім того - начальники управлінь, відділів та старші помічники, за винятком скарг на судові рішення, які набрали законної сили; - у Генеральній прокуратурі України - Генеральний прокурор, його заступники, начальники управлінь або відділів. При повторному відхиленні скарг відповіді на них даються керівництвом прокуратур. Генеральний прокурор України, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва, міські, районні та прирівняні до них прокурори особисто приймають громадян не рідше одного разу на тиждень. Графіки прийому громадян і роз'яснення порядку розгляду скарг в органах прокуратури розміщуються на видному місці у приміщеннях прокуратур. Крім розгляду скарг прокуратура бере участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдосконаленню та роз'ясненню законодавства. 2.2. Діяльність Служби безпеки України по реалізації та захисту прав, свобод та обов'язків людини і громадянина. Служба безпеки України (СБУ) визначається, як державний правоохоронний орган спеціального призначення на який покладено завдання щодо забезпечення державної безпеки України. Закон передбачає такі завдання: а) захист державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності України; б) забезпечення економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України; в) забезпечення законних інтересів держави та прав і свобод людини; г) боротьба з розвідувально-підривною діяльністю іноземних спеціальних служб, окремих організацій, груп і осіб; д) попередження, виявлення і припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки; е) попередження, розкриття і розслідування інших, передбачених законодавством, протиправних дій, що безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. У своїй повсякденній роботі по забезпеченню реалізації прав, свобод та обов’язків людини та громадянина СБУ керується Конституцією і законами України, міжнародними правовими актами відповідного змісту згода на застосування яких надана Верховною Радою України, іншими законодавчими актами України. Вона діє на основі додержання прав людини і зобов’язана: а) поважати гідність людини та проявляти до неї гуманне ставлення; б) не допускати розголошень інформації про особисте і сімейне життя. У випадках попередження і розкриття злочинів окремі права і свободи людини та громадянина можуть обмежуватися на законних підставах у порядку і межах, передбачених Конституцією і законами України. Неправомірне обмеження законних прав і свобод людини недопустиме і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Органи СБУ, їх службові та посадові особи у випадках порушення прав і свобод людини при виконанні службових обов’язків зобов’язані прийняти усі необхідні заходи до відновлення цих прав та відшкодування спричинених моральних і матеріальних збитків, притягнення винних до юридичної відповідальності. В разі обмеження прав людини органи СБУ зобов’язані на вимогу громадян надати їм у місячний термін відповідні пояснення стосовно обмеження прав. Дії посадових і службових осіб СБУ громадяни вправі оскаржити до суду. Вищий нагляд за додержанням і застосуванням законів СБУ здійснює Генеральний прокурор України та уповноважені ним прокурори. Співробітники СБУ самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони повинні відмовитись від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать чинному законодавству. За протиправні дії та бездіяльність вони несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Якщо вони виконують свої обов'язки відповідно до наданих законодавством повноважень і в межах закону, то не несуть відповідальності за завдані майнові збитки. Такі збитки відповідно до законодавства відшкодовуються за рахунок державного бюджету. Законні вимоги співробітників СБУ при виконанні ними службових обов'язків є обов'язковими для громадян і посадових осіб. Непокора або опір законним вимогам співробітників СБУ, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством. Таким чином, СБУ в межах своєї компетенції забезпечує реалізацію та захист прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в середині системи та за її межами, але у зв’язку з застарілою нормативною базою діяльності СБУ необхідно внести до неї зміни. 2.3. Діяльність інших правоохоронних органів (державних і недержавних) по реалізації та захисту прав, свобод та обов’язків людини і громадянина. Ми розглянемо організацію діяльності не всіх органів, а лише: а) митних; б) охорони державного кордону; в) податкової служби; г) виконання покарань. Серед недержавних – адвокатури. Митні органи Підрозділи митної служби на місцях забезпечують права, свободи та обов’язки людини і громадянина шляхом здійснення контролю за переміщенням товарів, інших речей та соціальних суб’єктів через державний кордон. Крім забезпечення митної безпеки важливе значення для національної безпеки України має охорона державних кордонів. Прикордонні та повітряні війська України забезпечують реалізацію прав і обов’язків людини і громадянина шляхом охорони державного кордону. Законодавство передбачає певні обмеження свободи людини і громадянина з санкції прокурора. На наш погляд, слід удосконалювати законодавство в сторону його демократизації і вирішення питань значного обмеження прав і свобод людини та громадянина шляхом одержання судового рішення. В системи органів, що забезпечують реалізацію прав людини та громадянина слід розглядати державну податкову службу Атестовані працівники податкової міліції незалежно від займаної ними посади, місцезнаходження і часу в разі звернення до них громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози повинні невідкладно вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події. Про це вони безвідкладно повідомляють в найближчий орган внутрішніх справ. Отже, державна податкова служба в Україні приймає безпосередню участь у реалізації та захисті прав, свобод та обов’язків людини і громадянина. Разом з тим необхідно удосконалювати законодавство та практику діяльності податківців щодо реалізації забезпечувальної функції щодо прав людини. Найближчим часом, на наш погляд, необхідно прийняти низку законів щодо удосконалення податкової політики в Україні, включаючи і закон про податкову міліцію. Таким чином, державні правоохоронні органи виконують важливі завдання і функції щодо створення нормальних умов для реалізації прав і свобод громадян, охороняють і захищають їх права, приймають необхідні дії по відтворенню порушених прав. Порядок їх організації і діяльності регламентується законами і підзаконними нормативно-правовими актами. Удосконалення правового регулювання та практики такої діяльності буде сприяти підвищенню ефективності їх роботи. Серед недержавних структур, які забезпечують реалізацію прав та обов’язків людини і громадянина слід назвати адвокатуру України. Відповідно до Конституції України (ст. 59), для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Адвокатура є невід’ємним елементом системи захисту прав людини в будь-якій країні. Без її діяльності фактично неможливий реальний захист прав людини. Адвокатура України це добровільне професійне об'єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав і свобод людини та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Свою діяльність щодо захисту прав людини адвокатура здійснює шляхом: а) надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань; б) надання усних і письмових довідок щодо законодавства; в) складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; г) посвідчення копії документів у справах, які вони ведуть; г) здійснення представництва в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; д) надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям; е) здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб; є) виконання своїх обов'язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства; ж) здійснення інших видів юридичної допомоги, що передбачені законодавством. Серед інших прав, які забезпечує адвокатура є такі природні права кожної людини, як особиста свобода та недоторканість. Фактично адвокат є першою особою з якою мають право на побачення до першого допиту (спілкування, отримання відповідних юридичних консультацій) обвинувачений у вчиненні злочину (ст. 43 Кримінально-процесуального кодексу України) та підозрюваний (ст. 431 Кримінально-процесуального кодексу України). Як захисники підозрюваних, обвинувачених і підсудних допускаються особи, які мають свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю (ст. 44 Кримінально-процесуального кодексу України). Інститут адвокатури в Україні, не зважаючи на відносно коротку історію свого існування в тому вигляді, як це має місце в державах з демократичним державно-правовим режимом набув широкого використання, але потребує подальшого удосконалення. Головною фігурою в адвокатурі є адвокат. При здійсненні своєї професійної діяльності він має певні права та обов’язки. До його прав належить: 1) представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; 2) збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема: а) запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; б) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; в) отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; г) застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; 3) доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 4) бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 5) виконувати інші дії, передбачені законодавством. Обов'язками адвоката при здійсненні його професійної діяльності є: а) неухильне додержання вимог чинного законодавства; б) використання всіх, передбачені законом засобів захисту прав і законних інтересів людини та громадянина; в) недопущення використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення; г) неможливість відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках. Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків. Дані попереднього слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб. Отже, адвокатура є недержавним утворенням і забезпечує реалізацію та захисті людиною і громадянином прав, свобод та обов’язків. Удосконалення діяльності адвокатури буде сприяти покращенню реалізації прав людини. |
|
КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ... Олійник А. Ю. – професор кафедри конституційного та міжнародного права НАВС, кандидат юридичних наук, професор |
Питання для державного іспиту з Конституційного права Затверджено на засіданні кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права |
|
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра конституційного та адміністративного... Укладач: доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного та адміністративного права Пришва Надія Юріївна |
Тема 2 (заняття 2). Джерела міжнародного права (2 год.) Поняття і значення джерел міжнародного права. Роль ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН у визначенні джерел міжнародного права |
|
План практичних (семінарських) занять Тема 1 Міжнародне приватне... Співвідношення міжнародного приватного права з міжнародним публічним правом та іншими галузями національного права |
Предмет конституційного права Основним предметом правового регулювання конституційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення... |
|
Семінарське заняття № Конституційне право України: поняття, система, принципи Система галузі конституційного права України. Принципи конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути |
Питання з курсу «Міжнародне право» Поняття міжнародного публічного права. Сутність і характер сучасного міжнародного публічного права |
|
Питання з навчальної дисципліни «МП» Поняття міжнародного публічного права. Сутність і характер сучасного міжнародного публічного права |
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Поняття міжнародного публічного права. Сутність і характер сучасного міжнародного публічного права |