|
Скачати 14.89 Mb.
|
27 рюється і на злочини, вчинені на борту невійськових повітряних об'єктів, зареєстрованих в Україні, які знаходяться у польоті над територією інших держав. Винятками із цього правила згідно із зазначеною Конвенцією є випадки, коли злочин: а) має наслідки на території іншої держави; б) вчинено громадянином цієї держави чи особою, що постійно проживає на її території або відносно таких осіб; в) спрямований проти безпеки цієї держави; г) полягає у порушенні діючих у цій державі правил польотів чи маневрування повітряних суден; д) здійснення юрисдикції є необхідним для забезпечення зобов'язання цієї держави відповідно до багатосторонньої міжнародної угоди. Що стосується виключної (морської) економічної зони України (її ширина становить 200 морських миль, або близько 320 км, відлічених у такий самий спосіб, як і територіальне море), то вона, згідно з цією ж Конвенцією, прирівнюється до території України, але не у всіх випадках. Підставою для притягнення особи, незалежно від громадянства, до кримінальної відповідальності за КК України є вчинення нею у межах вказаної зони лише певних видів злочинів (наприклад, пов'язаних з порушенням митних, фіскальних, санітарних та імміграційних правил, правил стосовно безпеки експлуатації штучних островів, установок і споруд, правил рибальства та інших правил, спрямованих на збереження живих ресурсів). Особливий правовий режим мають місця перебування науково-дослідних антарктичних станцій (Україна має одну станцію), території дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном, автомашини послів під прапором України, місця розташування військових частин України на території інших країн, космічний простір, включаючи Місяць, космічні та деякі інші об'єкти. Ці об'єкти не перебувають під суверенітетом України. Наша держава лише має право щодо проведення на них окремих видів діяльності, а на території дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном діє принцип імунітету території, який означає заборону здійснення на цій території слідчих дій без дозволу керівника представництва (установи). Злочин, вчинений на цих територіях (об'єктах), тягне відповідальність за КК України відповідно до правил, встановлених у його статтях 7 і 8. 3. Згідно з ч. 2 ст. 6 для того, щоб злочин вважався вчиненим на території України, достатньо, щоб його було:
4) почато і продовжено на території України, а закінчено або припинено за її межами;
Початком вчинення злочину слід вважати вчинення діяння, яке може бути кваліфіковане як готування до того чи іншого злочину (крім злочину невеликої тяжкості), замах на нього, або, якщо злочин не має стадій готування та замаху,- безпосередній початок вчинення діяння, яке може бути кваліфіковане як злочин. Під продовженням злочину тут розуміється вчинення діяння, характерного для триваючого чи продовжуваного злочину, а під припиненням злочину - припинення триваючого чи продовжуваного злочину. Про час вчинення закінченого злочину див. коментар до ст. 4. 4. Відповідно до ч. З ст. 6 злочин вважається вчиненим на території України у разі, якщо: а) злочин було почато, продовжено або закінчено на території України його ви конавцем або хоча б одним із співвиконавців незалежно від їх загальної кількості - при простій формі співучасті, а також при вчиненні злочину організованою групою чи злочинною організацією; б) виконавець (виконавці) злочину діяв за межами України, але принаймні один із його інших співучасників - організатор, підбурювач або пособник -діяв на території України - при співучасті з розподілом ролей. 5. Дипломатичними представниками іноземних держав є глави дипломатичних представництв і члени дипломатичних представництв інших держав в Україні. Вони підлягають кримінальній юрисдикції України лише у разі чітко висловленої згоди на це акредитуючої держави. Вказану згоду на притягнення однієї із вказаних осіб до кримінальної відповідальності держава висловлює позбавленням її імунітету від кримінальної юрисдикції держави перебування. Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. (ратифікована УРСР 11 лютого 1964 p.), правом дипломатичного імунітету в Україні користуються: а) дипломатичні агенти - глави дипломатичних представництв та члени дипломатичного персоналу представництв (ст. 31); б) дипломатичні кур'єри (ст. 27); в) члени сімей дипломатичних агентів, які проживають разом з ним і не є громадянами держави перебування (ст. 37); г) члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва і члени їхніх сімей, які проживають разом з ними і не є громадянами держави перебування або не проживають у ній постійно (ст. 37); д) члени обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, які не є громадянами держави перебування або не проживають у ній постійно - тільки щодо дій, вчинених ними при виконанні своїх обов'язків (ст. 37); є) домашні працівники співробітників дипломатичних представництв, які не є громадянами держави перебування або не проживають у ній постійно - тільки у тій мірі, в якій це допускає держава перебування (ст. 37). Відповідно ж до Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженого указом Президента України від 10 червня 1993 р. № 198/93, імунітет може бути надано працівникам дипломатичних представництв виходячи з принципу взаємності. При цьому належність до осіб, які користуються зазначеними в цьому Положенні привілеями та імунітетами, за винятком дипломатичних і консульських кур'єрів та осіб, які перебувають в Україні транзитом, посвідчується документами, що видаються Міністерством закордонних справ України; є) дипломатичні агенти, що проїжджають через територію України, яка видала їм візи, якщо такі необхідні, або перебувають на цій території, слідуючи для заняття свого посту або повертаються на цей пост чи у свою державу - тільки у межах, необхідних для забезпечення їх проїзду чи повернення. Це саме стосується будь-яких членів їх сімей, які супроводжують дипломатичних агентів або ж слідують окремо, щоб приєднатися до них чи повернутися до своєї держави (ст. 40). До інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами не є підсудними у кримінальних справах судам України у разі вчинення ними злочину на території України, належить ще значна кількість осіб. Зокрема, правом дипломатичного імунітету в Україні також користуються: 1) згідно з Віденською конвенцією про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. (ратифікована УРСР 24 квітня 1963 p.): виконуючі обов'язки глав консульських установ (ст. 15); консульські кур'єри (ст. 35); консульські посадові особи - будь-які особи, включаючи глав консульських установ, при цьому консульські посадові особи, які є громадянами України або постійно проживають в Україні - тільки щодо офіційних дій, що вчинюються ними при виконанні своїх функцій (статті 41^4, 71); консульські службовці -будь-які особи, що виконують адміністративні чи технічні обов'язки у консульській установі (статті 42-44); працівники консульської установи - будь-які особи, що викону-ЮТЬ обов'язки по обслуговуванню консульської установи (ст. 44); члени сімей працівни-кіи консульських установ, які проживають разом з ними, а також їх приватні домашні працівники (ст. 53); консульські посадові особи, що слідують до місця призначення або моиертаються на свій пост, або повертаються в державу, яку вони представляють, і про- їжають через територію або перебувають на території України, яка видала їм візи, ( шиття 6 Розділ II ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА якщо такі необхідні, або,- тільки у межах, необхідних для забезпечення їх проїзду чи повернення. Це саме стосується членів їх сімей, які проживають разом з ними і слідують з консульськими посадовими особами або ж окремо, щоб приєднатися до них чи повернутися до своєї держави (ст. 54). Усі перелічені вище особи позбавляються імунітету, якщо вони у державі перебування займаються приватною діяльністю з метою отримання доходів (ст. 57); почесні консульські посадові особи (статті 58, 63); працівники консульських установ, які є громадянами держави перебування або постійно проживають у ній, і члені їх сімей, а також члени сімей працівників консульських установ і приватні домашні працівники, які є громадянами держави перебування або постійно проживають у ній,-тільки у тій мірі, в якій це допускає держава перебування (ст. 71). На сьогодні є чинними консульські конвенції, укладені: а) Радянським Союзом з Великобританією, Єменом, Монголією, Норвегією, Сомалі, США, Францією, Швецією, Японією, а також б) після 1991 р. Україною з Азербайджаном, Болгарією, В'єтнамом, Грузією, Італією, Північною Кореєю, Китаєм, Кубою, Лівією, Литвою, Македонією, Молдовою, Польщею, Росією, Румунією, Туреччиною, Туркменістаном, Узбекистаном, Угорщиною, деякими іншими державами;
3.1) згідно з Конвенцією про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй від 13 лютого 1946 р. ((УРСР приєдналась до Конвенції 20 листопада 1953 p.): кур'єри Об'єднаних Націй (розділ 10); представники (усі делегати, їх заступники, радники, технічні експерти і секретарі делегацій) членів ООН у головних та допоміжних органах ООН і на конференціях, що скликаються Об'єднаними Націями, при виконанні ними службових обов'язків і під час поїздок до місця засідання і назад - щодо сказаного чи написаного ними, а також щодо дій, вчинених ними як представниками. Ці положення є недійсними щодо взаємовідносин між представниками і владою держав, громадянами яких вони є або були (розділ 11); посадові особи Об'єднаних Націй - тільки щодо сказаного чи написаного ними, а також щодо дій, вчинених ними як посадовими особами (розділ 18); Генеральний секретар і усі помічники Генерального секретаря, їхні дружини і неповнолітні діти - у межах, що згідно з міжнародним правом надаються дипломатичним представникам (розділ 19); експерти у відрядженнях у справах Об'єднаних Націй - щодо сказаного чи написаного ними, а також щодо дій, вчинених ними при виконанні службових обов'язків (розділ 22); 29 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
|
КОДЕКС УКРАЇНИ В книзі дається науковий коментар всіх глав нового Цивільного кодексу України. Особлива увага приділяється новелам українського цивільного... |
До Закону України Варфоломеєва Т. В., Гончаренко С. В. В18 Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». Законодавство про адвокатуру... |
Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар... Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар до законодавства про працю України. 8-те вид ання, доповн... |
Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар... Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар до законодавства про працю України. 8-те вид ання, доповн... |
Кодекс України Науково-практичний коментар За загальною редакцією... Кудінов С. О. гл. 41; Легких К. В. гл. 32; Лобойко Л. М. гл. 7, 8, 37,38; Міщенко |
Л. П. Унгурян Компетентнісний підхід до вивчення Навчальний посібник містить методичний коментар щодо реалізації компетентнісного підходу до вивчення української літератури на основі... |
КОДЕКС УКРАЇНИ Тертишніков В. І. Т 35 Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.... |
Д. І. Музика Методичний кабінет Методичний коментар до організації роботи вчителя фізичного виховання, проведення заходів з техніки безпеки та ефективності уроків... |
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,... Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації |
України КРИМІНІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Науково-практичний... Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Національна академія правових наук України |