КОМЕНТАР


Скачати 14.89 Mb.
Назва КОМЕНТАР
Сторінка 5/120
Дата 05.04.2013
Розмір 14.89 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   120

22

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ II

Стиття 5

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

23


чає злочинність діяння, або включення до КК положення про те, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальну відповідальність); г) ново­го офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни «букви» закону). Згідно зі ст. 147 Конституції України офіційне тлумачення законів України дає Конституцій­ний Суд України.

Пом'якшення кримінальної відповідальності здійснюється шляхом зміни у бік пом'якшення санкції тієї чи іншої норми Особливої частини КК або іншим чином.

При пом'якшенні санкції норми Особливої частини КК новий закон може: а) вста­новлювати інший, менш тяжкий вид основного покарання (одного із альтернативних основних покарань за рівності інших основних покарань); б) скасовувати найбільш тяжке серед альтернативних основних покарань; в) робити максимальну межу основного покарання того ж виду (одного із альтернативних основних покарань) нижчою (мен­шою); г) робити мінімальну межу основного покарання того ж виду (одного із альтер­нативних основних покарань) нижчою (меншою); д) не передбачати додаткове пока­рання; є) встановлювати інший, менш тяжкий вид додаткового покарання (одного із альтернативних додаткових покарань); є) скасовувати найбільш тяжке серед альтерна­тивних додаткових покарань; ж) робити максимальну межу додаткового покарання то­го ж виду (одного із альтернативних додаткових покарань) нижчою (меншою); з) роби­ти мінімальну межу додаткового покарання того ж виду (одного із альтернативних до­даткових покарань) нижчою (меншою); и) робити додаткове покарання (одне із альтернативних додаткових покарань) факультативним, а не обов'язковим; і) передба­чати меншу кількість додаткових обов'язкових покарань; к) робити додаткове покаран­ня (одне із альтернативних додаткових покарань) таким, що може бути приєднане лише до окремих, а не до будь-якого із основних покарань, тощо.

Пом'якшення кримінальної відповідальності особи за вчинене іншим чином (без зміни санкції відповідної норми Особливої частини КК) відбувається шляхом, напри­клад: зменшення (зниження) часової, грошової або іншої верхньої чи нижньої межі того чи іншого виду покарання, визначеного у розділі X Загальної частини КК; встановлен­ня можливості застосування при вчиненні того чи іншого злочину умовно-достроково­го звільнення від відбування покарання або зменшення строків, які необхідно відбути для такого звільнення; зміни чи виключення обставин, що обтяжують покарання; змен­шення строків погашення судимості.

3. Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відпо­
відні діяння до набрання цим законом чинності та: а) не були притягнуті до криміналь­
ної відповідальності (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у
зв'язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред'явлене обвинувачення у вчиненні
злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засу­
джені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання
(відповідно до ст. 405-1 КПК звільнення від покарання і пом'якшення покарання у цьо­
му випадку провадяться судом за заявою засудженого або за поданням прокурора чи
органу, що відає виконанням покарання); г) відбули покарання, але мають непогашену
чи незняту судимість.

Питання про застосування старого чи нового закону про кримінальну відповідаль­ність у випадках вчинення дій організатором, підбурювачем чи пособником злочину, тобто діянь, норми про відповідальність за які не мають власних санкцій, вирішується так само, як і у разі вчинення закінченого злочину його виконавцем, з урахуванням по­ложень статей 29-31.

4. Згідно з ч. 2 ст. 5 закон про кримінальну відповідальність, що встановлює
злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, зворотної дії в часі
не має.

Встановлення злочинності діяння (його криміналізація) може бути досягнуте шляхом: а) доповнення Особливої частини КК новими нормами чи окремими положен-

нями; б) зміни норм Особливої частини КК; в) внесення відповідних змін до норм Загальної частини КК; г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки.

Посилення кримінальної відповідальності може відбуватися шляхом зміни у бік посилення санкції тієї чи іншої норми Особливої частини КК або іншим чином.

При посиленні санкції норми Особливої частини КК новий закон може: а) встанов­лювати інший, більш тяжкий вид основного покарання (одного із альтернативних основ­них покарань за рівності інших основних покарань); б) скасовувати найменш тяжке серед альтернативних основних покарань; в) робити максимальну межу основного по­карання того ж виду (одного із альтернативних основних покарань) вищою (більшою); г) робити мінімальну межу основного покарання того ж виду (одного із альтернативних основних покарань) вищою (більшою); д) передбачати додаткове покарання; є) вста­новлювати інший, більш тяжкий вид додаткового покарання (одного із альтернативних додаткових покарань); є) скасовувати найменш тяжке серед альтернативних додаткових покарань; ж) робити максимальну межу додаткового покарання того ж виду (одного із альтернативних додаткових покарань) вищою (більшою); з) робити мінімальну межу додаткового покарання того ж виду (одного із альтернативних додаткових покарань) вищою (більшою); и) робити додаткове покарання (одне із альтернативних додаткових покарань) обов'язковим, а не факультативним; і) передбачати більшу кількість додат­кових обов'язкових покарань; к) робити додаткове покарання (одне із альтернативних додаткових покарань) таким, що може бути приєднане до будь-якого із основних пока­рань, а не лише до окремих із них, тощо.

Посилення кримінальної відповідальності іншим чином (без зміни санкції відповід­ної норми Особливої частини КК) може відбутися шляхом: збільшення (підвищення) часової, грошової або іншої верхньої чи нижньої межі того чи іншого виду покарання, визначеного у розділі X Загальної частини КК; виключення можливості застосування при вчиненні того чи іншого злочину умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, або збільшення строків, які необхідно відбути для такого звільнення; збіль­шення строків погашення судимості тощо.

5. Частина 3 ст. 5 передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, який част­
ково пом'якшує відповідальність, а частково її посилює, має зворотну дію в часі лише
у тій частині, яка пом'якшує відповідальність.

Наприклад, коли зміни в диспозиції статті спрямовані на посилення відповідально­сті, а в санкції - на її пом'якшення, зворотну дію мають лише зміни в санкції норми. Коли у новому законі передбачена спеціальна стаття, що передбачає відповідальність за діяння, яке за старим законом кваліфікувалось за більш загальною статтею, а санкція, встановлена у цій новій, спеціальній статті, є більш суворою, то діяння має кваліфіку­ватися за старим законом. Коли максимальна межа покарання того самого виду у ново­му законі є нижчою (меншою), а мінімальна - вищою (більшою), то покарання має при­значатися не вище мінімальної межі за старим законом і не вище максимальної межі за новим законом, а коли, навпаки, максимальна межа покарання того самого виду у но­вому законі є вищою (більшою), а мінімальна - нижчою (меншою), то покарання має призначатися не вище максимальної межі за старим законом і не вище мінімальної межі за новим законом.

6. Якщо з часу вчинення злочину і до часу засудження особи закон про кримінальну
відповідальність змінювався більш ніж один раз, то застосовуватися має найбільш
сприятливий для винного закон із усіх, що були чинними у цей період.

7. При визначенні зворотної дії закону про кримінальну відповідальність стосовно
іриваючих і продовжуваних злочинів слід виходити із часу вчинення цих злочинів (про
час вчинення злочину див. коментар до ст. 4). Якщо ж триваючий чи продовжуваний
ІЛОЧИН почався під час дії старого закону і вчинювався під час дії нового закону, який
пом'якшує кримінальну відповідальність за відповідне діяння, може бути застосований
поний закон.

24

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ II

Стаття 6

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

25


Конституція України (статті 58, 147).

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 p. (cm. 11).

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р. Ратифікований Україною 19 жовтня 1973 р. (cm. 15).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Рати­фікована Україною 17 липня 1997 p. (cm. 7).

КПК (ст. 409).

Рішення КС у справі про зворотну дію кримінального закону в часі № б-рп/2000 від 19 квітня 2000 р.

Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України

  1. Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають криміналь­
    ній відповідальності за цим Кодексом.

  2. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було поча­
    то, продовжено, закінчено або припинено на території України.

  3. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його викона­
    вець або хоча б один із співучасників діяв на території України.

  4. Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представни­
    ків іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнарод­
    ними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
    України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення
    ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом.

1. Частина 1 ст. 6 містить загальне правило, відповідно до якого всі особи, незалеж­
но від громадянства, які вчинили злочини на території України, підлягають відпові­
дальності за цим Кодексом (принцип територіальностї). При цьому у частинах 2 і З
містяться певні уточнення щодо загального правила, а в ч. 4 - виняток із нього {прин­
цип екстериторіальності).

Правило, визначене у ч. 1 ст. 6, не означає, що всі особи, які вчинили злочини на території України, мають бути притягнуті до відповідальності незалежно від наявності законних підстав для звільнення їх від відповідальності.

2. До складу територп України відповідно до її законодавства та міжнародних до­
говорів належать:

а) суходіл, у т. ч. острови у відкритому морі, що належать Україні (при цьому ост­
рів - це природно утворений простір суходолу, оточений водою, який знаходиться ви­
ще рівня води під час припливу). Як частина берега розглядаються і виступаючі в море
постійні портові споруди, що є складовою частиною даного порту (крім прибережних
установок та штучних островів);

б) внутрішні води (визначені відповідними лініями або такі, що історично належать
Україні, морські води, води портів, бухт, заток, губ і лиманів, гаваней і рейдів та інші
водойми, частини вод річок, озер та інших водойм);

в) надра в межах кордонів України, у т. ч. надра під територіальним морем (на гли­
бину, доступну для їх геологічного освоєння);

г) повітряний простір над суходолом і водним простором, у т. ч. над територіаль­
ним морем (на висоту до 100-110 км над рівнем моря);

д) територіальне море (прилеглий морський пояс) - смуга прибережних морських
вод завширшки до 12 морських миль (майже 19 км), відлічуваних від лінії найбільшого
відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих
вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки;

є) континентальний шельф України (дно і надра під територіальним морем), у т. ч.

континентальний шельф островів, що належать Україні (однак скелі, не придатні для підтримання життя людини або для самостійної господарської діяльності, вважаються такими, що не мають континентального шельфу).

Крім того, до території України прирівнюються певні об'єкти, що перебувають під її суверенітетом:

є) військові кораблі (військовий корабель - це судно, яке належить до військових сил певної держави, має зовнішні ознаки, що визначають національність судна, знахо­диться під командуванням офіцера, який перебуває на службі уряду даної держави, і має екіпаж, підпорядкований регулярній військовій дисципліні) чи шлюпки, що ходять під прапором України, незалежно від того, знаходяться вони у відкритому морі, в тери­торіальних водах іншої держави чи іноземному порту;

ж) військові повітряні об'єкти, які знаходяться в будь-якому місці за межами повіт­
ряного простору України;

з) невійськові кораблі чи шлюпки, що приписані до портів на території України та
ходять під прапором України у відкритому морі (тобто за межами територіальних і
внутрішніх вод іноземних держав);

и) невійськові повітряні об'єкти, зареєстровані в Україні, які знаходяться у відкри­тому повітряному просторі (тобто за межами території України або території іноземних держав).

Вчинення особою злочину у межах перелічених територіальних просторів і на те­риторіях перелічених об'єктів є підставою для притягнення її до кримінальної відпові­дальності саме за КК України, а не за кримінальним законом іншої держави, незалежно від громадянства особи і від того, чи є вона, наприклад, членом екіпажу корабля або повітряного судна тощо. Це стосується і випадків зіткнення або будь-якого іншого на­вігаційного інциденту із судном у відкритому морі, що тягне кримінальну відповідаль­ність капітана чи іншої особи зі складу команди судна.

Окремі міжнародні акти вносять певні уточнення до цих правил.

Наприклад, відповідно до Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про кримінальну юрисдикцію у справах про зіткнення суден та інші події, пов'язані із судноплавством, у випадку події, що тягне кримінальну відповідальність капітана або іншого службовця на судні, кримінальне переслідування може бути порушено тільки перед владою держави, під прапором якої судно перебувало в момент події (крім подій у портах, на рейдах чи у внутрішніх водах). Конвенція про відкрите море визначає: ка­пітан судна, що плаває під прапором певної держави, який не надав допомоги на морі, до кримінальної відповідальності може бути притягнутий тільки владою держави пра­пора або тієї держави, громадянином якої він є. Місцем вчинення такого злочину є тільки «відкрите море» - усі частини моря, що не є ні територіальним морем, ні внут­рішніми водами якої-небудь держави. Конвенція ООН з морського права визначила, що особа, яка займається несанкціонованим віщанням з відкритого моря, може бути притя­гнута до відповідальності в суді: а) держави прапора судна; б) держави реєстрації уста­новки; в) держави, громадянином якої є ця особа; г) будь-якої держави, де можуть при­йматися передачі; або д) держави, радіозв'язку якої чиняться перешкоди. Конвенція РЄ про захист навколишнього середовища за допомогою кримінального права передбачила обов'язок встановити юрисдикцію щодо відповідних злочинів, якщо вони вчинені: а) на її території; або Ь) на борту корабля чи повітряного судна, зареєстрованого на території ( торони або ходить під її прапором, або с) її громадянином, якщо злочин караний від­повідно до кримінального права там, де він був вчинений, або якщо місце вчинення і.чочину не знаходиться під якою-небудь територіальною юрисдикцією.

Згідно з Конвенцією про злочини та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна, злочини, вчинені на повітряному судні, що належить державі - учасниці Конвен­ції, крім судна, що використовується на військовій, митній і поліцейській службі, з метою видачі розглядаються як такі, що були вчинені на території держави реєстрації іижітряного судна. Тобто у певних випадках кримінальна юрисдикція України поши-

26

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ II

С тиття 6

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   120

Схожі:

КОДЕКС УКРАЇНИ
В книзі дається науковий коментар всіх глав нового Цивільного кодексу України. Особлива увага приділяється новелам українського цивільного...
До Закону України
Варфоломеєва Т. В., Гончаренко С. В. В18 Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». Законодавство про адвокатуру...
Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар...
Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар до законодавства про працю України. 8-те вид ання, доповн...
Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар...
Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар до законодавства про працю України. 8-те вид ання, доповн...
Кодекс України Науково-практичний коментар За загальною редакцією...
Кудінов С. О. гл. 41; Легких К. В. гл. 32; Лобойко Л. М. гл. 7, 8, 37,38; Міщенко
Л. П. Унгурян Компетентнісний підхід до вивчення
Навчальний посібник містить методичний коментар щодо реалізації компетентнісного підходу до вивчення української літератури на основі...
КОДЕКС УКРАЇНИ
Тертишніков В. І. Т 35 Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-прак­тичний коментар. Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н....
Д. І. Музика Методичний кабінет
Методичний коментар до організації роботи вчителя фізичного виховання, проведення заходів з техніки безпеки та ефективності уроків...
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,...
Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації
України КРИМІНІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Науково-практичний...
Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Національна академія правових наук України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка