СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА 3 ПЕДАГОГIКА ДРОГОБИЧ ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ ДДПУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА 2014 ISSN 2313-2094

УДК 378:614

Б 90
Валентин БУЗЬКО
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ

У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
У статті зроблено спробу шляхом науково-теоретичного аналізу схарактеризувати структурно-функціональну модель управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах цивільного захисту. Компонентами структурно-функціональної моделі управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах цивільного захисту визначено: концептуальний, фунда-ментальний, організаційний та оцінювально-результативний складники. Доведено, що значення структурно-функціональної моделі управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту полягає у тому, що вона значно підвищує ефективність зазначеного процесу завдяки включенню необхідних для досягнення очікуваного результату видів управлін-ської діяльності, операцій та завдань.

Ключові слова: управління навчальним процесом, вищі навчальні заклади цивільного захисту, структурно-функціональна модель управління навчальним процесом.
Постановка проблеми. У “Законі Про вищу освіту” (2014) значна увага закцентована на оновленні та інноваційному підході до управлінських процесів у вищих навчальних закладах [5]. Зокрема це стосується управління навчального процесу у вищих навчальних закладах цивільного захисту як спеціальних закладів, що готують фахівців для забезпечення нагальних потреб різноаспектного захисту населення, передусім у складних сучасних умовах країни. Ефективність такого управлінського процесу у ВНЗ цивільного захисту прямопропорційно залежатиме від якості його проектування та моделювання.
© Бузько Валентин, 2014

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині у наукових працях достатньо приділено уваги питанням управління вищого навчального закладу (Л. Балабанова, А. Балакіна, Є. Бачинська, С. Білоконь, С. Білощицька, А. Білощицький, А. Загорій, Л. Калі-ніна, А. Кривенко, Н. Солнцева, Ю. Сурмін та ін.), зокрема обґрун-туванню моделей управління навчальним процесом (Б. Базильов, Г. Коломоєць, М. Львов, В. Мельник, Т. Огаренко, Т. Рожнова О. Співаковський, Е. Швець, Д. Щедролосьєв та ін.). Так, К. Гнезді-лова позитивними аспектами використання моделювання виокрем-лює можливості:

• 
  детального аналізу й оцінювання основних етапів навчаль-ного процесу, його елементів;
  
• 
  оптимізації навчального процесу з метою підвищення його результативності [4, 28].
  

Однак досі у наукових роботах не проаналізовано модель управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах цивільного захисту.

Мета статті. Шляхом науково-теоретичного аналізу та аналізу емпіричного матеріалу схарактеризувати структурно-функціональну модель управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах цивільного захисту.

Передусім з’ясуємо сутність поняття “модель” (лат. modulus – міра, ритм, такт):

– “зразок, що відтворює, імітує будову і дію якого-небудь об’єкта, використовується для одержання нових знань про об’єкт” [3, 683];

– Teaching model – модель навчання (термін за B. Joice) – загальний підхід до навчання як суми теоретичних підстав, чітка скерованість на формування навчальних компетентностей, добір методів і засобів навчання [1, 100];

– “1) навчальний засіб як зразок пізнавального предмету для тих, кого навчають, недоступному в оригінальному вигляді; 2) ідеальний зразок для наслідування, ідеал чи взірець; 3) у методології – уклад елементів (напр. знаків, речей), ізомор-фічний у стосунку до цього оригінального укладу, але простіший та доступніший для дослідження. Між оригіналом та моделлю існує подібність (ізоморфізм) тоді, коли вони мають однакову структуру. Ізоморфізм може також стосуватися лише обраних рис, які цікавлять нас у дослідженні. Виділення певних рис полегшує і покращує таке маніпулювання моделлю, яке може бути неможливим у випадку оригіналу” [1, 69].

Водночас звертаємо увагу на те, що у контексті педагогіки тлумачення поняття “модель”:

– у словнику іншомовних слів серед п’яти трактувань адекватне лише одне: “схема для пояснення якогось предмета, явища або процесу в природі та суспільстві” [7, 461];

– у великому тлумачному словнику серед семи – лише два: “зразок якого-небудь нового виробу, взірцевий примірник чогось; зразок, що відтворює, імітує будову і дію якого-небудь об’єкта, використовується для одержання нових знань про об’єкт” [3, 683].

Функції моделі у педагогіці полягають у заміні оригіналу явища шляхом відповідних ізоморфних укладів, які “виконують різні окремі функції, дають можливість описувати, з’ясовувати та інтерпретувати факти, здійснювати виміри і створювати прогнози” [1, 69].

Спираючись на результати наукових досліджень (Т. Рожнова [6]), мету і завдання нашого дослідження, визначаємо моделювання як науково-пізнавальний метод вивчення проблеми управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту на засадах системного, компетентнісного та технологічного підходів.

Таким чином, побудувати модель управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту означає імітувати об’єкт зазначеного процесу шляхом створення схематичних аналогів, у яких відтворюються мета, структура, принципи, умови, параметри його функціонування як системи.

Водночас І. Стеценко радить для моделювання навчальної діяльності використовувати аналітичні та імітаційні моделі. Від-даючи перевагу імітаційним моделям, дослідниця зазначає, що вони уможливлюють відтворити навчальний процес та управ-ління навчальною діяльністю студентів з урахуванням індивіду-альних характеристик суб’єктів навчання, тобто студентів та викладачів, навчання відповідно до розкладу, контролю навчаль-ної діяльності та прийняття рішень за результатами контролю. Застосовувані моделі навчального процесу у ВНЗ – це моделю-вання у межах опанування однієї дисципліни, тоді як необхідно розглядати систему загалом. Дослідниця застерігає, що, з точки зору суб’єктного підходу – людського чинника, експерименту-вати в управлінні навчальним процесом “часто досить негативно” [8, 163]. “Тому доцільно створити модель системи управління навчальним процесом і дослідити її з метою визначення впливу процесів управління на навчальну діяльність студента ВНЗ, а також визначення характеристик навчального процесу при заданих значеннях параметрів управління. Модель може бути викорис-тана також для відшукування оптимальних параметрів управління” [8, 163]. Власну модель системи управління навчальним процесом у ВНЗ І. Стеценко побудувала на засадах об’єктно-орієнтованого та комбінованого підходів, мережі Петрі, що забезпечують швидке конструювання алгоритму імітації об’єкта з великою кількістю подій: часовими затримками, конфліктними ситуаціями та інформаційними зв’язками. До структури побудованої моделі належать такі об’єкти, кожен з яких є ініціатором подій, що відбуваються (наприклад, дисципліна ініціює, визначає події студентів групи на занятті, складання групою студентів заліку тощо): спеціальність, група, студент, викладач, навчальний план спеціальності, робочий план семестру, розклад, дисципліна, журнал, деканат, контроль відвідування, контроль заборгованостей. Передбачається статика об’єктів, що задається полями і методами, які описують правила змінювання полів. Наприклад, об’єкт “журнал” володіє методами “записати оцінку, отриману на екзамені”, “збіль-шити кількість заборгованостей з екзамену”; об’єкт “дисципліна” – “навчання на парі за розкладом”, “екзамен”; “деканат” – “прийняття рішення щодо студентів із заборгованостями”, “допустити до екзамену” тощо. Зазначена модель відображає колективні та індивідуальні процеси навчання, пріоритетні (явний та неявний спосіб завдання пріоритету) та імовірний (з рівною та указаною ймовірністю) способи подолання конфліктів. Важливою умовою є те, що, якщо не вказати заздалегідь спосіб залагодження кон-фліктів при складанні мережі Петрі, то, згідно із правилами функціонування такої моделі, конфліктні переходи запускаються з рівною ймовірністю. Якщо ж указуються пріоритети для пере-ходів мережі Петрі, то усі переходи сортуються за значенням пріоритету, щоб потім вибрати перехід з указаною ймовірністю. Так, наприклад, демонструється фрагмент мережі Петрі об’єкта “студент”, який моделює подію “екзамен”, де переходи “здав екзамен” та “не здав екзамен” – конфліктні та розв’язуються указуванням ймовірності запуску переходу “здав екзамен” [8, 163 – 164].

Ґрунтуючись на моделюванні управлінням навчальним процесом у ВНЗ, запропонованому І. Стеценко, ми формалі-зували зображені події табличним способом з метою поглибленого аналізу та усвідомлення зв’язків між об’єктами моделювання, адаптуючи їх до умов управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту (табл. 1).
Таблиця 1

Формалізація подій між об’єктами моделювання управлінням навчальним процесом

у ВНЗ цивільного захисту

Назва об’єкта моделі	Моде-льована подія	Вид переходу	Перехід1	Перехід 2	Спосіб подолання конфлікту	Перехід 3
Курсант/ студент	Екзамен	Конфлікт-ний	“Здав екзамен”	“Не здав екзамен”	Указування ймовірності запуску переходу	“Здав екзамен”
Викладач	Заборго-ваність курсанта/ студента	Конфлікт-ний за умови наявності заборго-ваності	“Прий-має заборго-ваність”	“Проводить заняття за розкладом”	Встановле-ння вищого пріоритету для переходу на наступний етап	“Прово-дить заняття за роз-кладом”

Таким чином, передбачення способу подолання конфлікту сприяє не лише проектуванню подальших переходів формалі-зованих подій між об’єктами управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту, а й утримувати відносну рівновагу зазначеної моделі.

Тип експериментальної моделі управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту, згідно із об’єктом та предметом дослідження, обраний нами:

• 
  інформаційний (нематеріальний);
  
• 
  науково-дослідницький (за призначенням);
  
• 
  динамічний (перспективний, змінний);
  
• 
  імітаційний (за способом проектування).
  

Вибір виду (структурно-функціональна, формалізована й імітаційна) та форми моделі управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту залежить від цілі загалом процесу такого моделювання. Нами обрана серед загальних форм моделювання (текстова, описова, графічна, ком-бінована) – комбінована (графічно-описова у вигляді схеми) структурно-функціонального виду.

За прикладом дослідження Л. Ващенко, Т. Рожнової та ін. [2; 6]), нами обрано структурно-функціональну модель управ-ління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивіль-ного захисту як сукупність цілей, принципів, структури функцій, організаційно-педагогічних умов і управлінських дій суб’єктів управління ВНЗ цивільного захисту. На засадах цієї моделі схаракте-ризовано об’єкт дослідження – управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту – та результат – підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту шляхом уведення сучасних управлінських технологій.

Мета експериментальної моделі – теоретичне обґрунтування організаційно-функціональної структури та змісту управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту на засадах застосування сучасних інформаційно-комуніка-ційних технологій.

Модель управління навчальним процесом у вищому навчаль-ному закладі цивільного захисту має такі компоненти (рис. 1):

– концептуальний;

– функціональний;

– організаційний;

– оцінювально-результативний.

Так, концептуальний компонент структурно-функціональної моделі управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах цивільного захисту охоплює методологічні підходи щодо її реалізації (системний, технологічний, компетентнісний), зміст та завдання управління.

Проміжним (поєднувальним) складником моделі є інформа-ційний блок, що забезпечує електронний документообіг, надання завдань і контроль за їх виконанням.


Концептуальний компонент управління

навчальним процесом

вищого навчального закладу

цивільного захисту






Функціональний компонент

управління

навчальним процесом

вищого навчального закладу

цивільного захисту

Організаційний компонент управління

навчальним процесом

вищого навчального закладу

цивільного захисту






Оцінювально-результативний компонент

управління навчальним процесом

вищого навчального закладу

цивільного захисту


Рис. 1. Структурно-функціональна модель управління навчальним процесом вищого навчального закладу цивільного захисту
Функціональний компонент моделі управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту охоплює:

• 
  традиційні методи управління;
  
• 
  інноваційні методи управління: економічне стимулювання, адміністративні та психолого-педагогічні методи, методи суспіль-ного впливу;
  
• 
  функціональні підрозділи (по горизонталі і по вертикалі) ВНЗ цивільного захисту: загальні збори трудового колективу, вчена рада, науково-методична рада, разові та постійні комісії, рада курсантського/студентського самоврядування, приймальна комісія тощо (рис. 2).
  

Основа запропонованої структурно-функціональної моделі управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту базована на таких чинниках:

– спеціалізація розподілу основних управлінських функцій системи управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі цивільного захисту;