СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА 2 ПЕДАГОГIКА ДРОГОБИЧ ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ ДДПУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА 2014 ISSN 2313-2094

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

УДК 378.046+378.09

В 17
Олександра ВАНІВСЬКА
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ВИВЧЕННЯ

ІНОЗЕМНИХ МОВ У ТЕХНІЧНОМУ ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Стаття присвячена проблемам вивчення іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах та пошуку шляхів підвищення якості освіти. Обґрунтована доцільність іншомовного професійно-орієнтованого навчання у технічних вищих навчальних закладах, а також використання комп’ютера та Інтернету під час навчаль-ного процесу.

Ключові слова: професійно-орієнтоване навчання, комуніка-тивна компетенція, вивчення іноземної мови, інформаційні технології.
Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства особливої актуальності набула проблема формування суспільно активної, творчої, компетентної особистості, яка, на відміну від людини-виконавця, самостійно генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення. Входження України в європейський простір зумовило необхідність переходу системи освіти на якісно новий рівень. Розширення співробітництва України з іншими державами та поглиблення міжнародних зв’язків, інтеграція всіх сфер життя робить іноземні мови необхідними в практичній і реальній діяльності людини. Це стає рухомим фактором економіч-ного, політичного, науково-технічного прогресу людства та суттєво піднімає статус іноземної мови, вимагаючи підготовки високо-кваліфікованих спеціалістів не лише в окремих галузях, а й здатних орієнтуватися в сучасному діловому світі. Сучасні фахівці повинні володіти і високим рівнем знань та вмінь за фахом, і іноземною мовою. Це пов’язано з тим фактом, що сучасний спеціаліст отримує

© Ванівська Олександра, 2014

нову фахову інформацію через іноземні джерела. Однак нинішній стан підготовки студентів немовних факультетів загалом не забезпечує достатнього рівня володіння іноземними мовами. Тому багато фахівців досліджують шляхи підвищення ефективності навчального процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у вивчення іноземних мов зробили В. Де Соссюр, О. Потебня, Л. Щерба. Дослідження з методики навчання іноземних мов для професійного спілкування фахівців з технічних спеціальностей проводили: О. Тарнопольський, В. Александров, Г. Ємельянова, І. Дроздовая та ін. Проблема застосування інформаційних технологій у вищій школі розкрита в роботах І. Богданової, Н. Кульги, М. Жалдака. Питанню комунікативного спілкування іноземними мовами у вищому навчальному закладі присвячені праці А. Маркової, Г. Рогової, В. Костомарової, В. Скалкіної та інших науковців.

Мета статті – пошук шляхів підвищення ефективності навчання в процесі вивчення іноземної мови у немовному вищому навчальному закладі.

Соціальне і культурне значення іноземної мови важко пере-оцінити у період розбудови нашої держави, адже вона дедалі активніше набуває статусу соціально-економічного і політичного механізму порозуміння між різними представниками світової спільноти у різноманітних сферах життєдіяльності. Сьогодні вивчення іноземних мов сприяє реалізації таких напрямів професій-ної діяльності, як ознайомлення з новими технологіями, науковими гіпотезами і тенденціями, видатними інноваціями в галузі науки і техніки; встановлення контактів з іноземними фірмами, під-приємствами, навчальними закладами; підвищення рівня професійної компетенції фахівців.

У сучасних умовах результатом освіти повинно бути не стільки засвоєння нової інформації, нових ідей, скільки форму-вання у студентів посилів, що допомагають змінити свою поведінку. Їх можна вважати навичками соціалізації, готовністю до виконання задач майбутньої професійної діяльності.

Одним із магістральних шляхів підвищення ефективності навчального процесу є застосування комп’ютера. Суттєво поліпшити ситуацію у сфері навчання іноземних мов комп’ютер може завдяки тому, що має можливість стимулювати всі види активності, починаючи від читання і закінчуючи комунікацією, дає змогу застосовувати широкий діапазон навчальних завдань із різно-манітною формою подання інформації, забезпечити оптимальний розподіл функцій управління навчальною діяльністю між комп’ю-тером і студентом. Навчаючись іноземної мови, можна виконувати завдання та вправи, що містяться в документах і вузлах Інтернету, листуватися за допомогою електронної пошти, брати участь у телеконференціях, обмінюватися текстовими повідомленнями у режимі реального часу, розмовляти по телефону, слухати радіо-передачі, дивитися відеоролики, тобто використовувати будь-які види інформації. Різноманітність тем, видів діяльності, яскраві та захопливі завдання комп’ютерних програм сприяють величезному інтересу у студентів та підвищують мотивацію до вивчення інозем-них мов.

Сьогодні ми є свідками того, що Інтернет-навчання починає переважати практично на всіх рівнях здобуття освіти, відкриваючи великі перспективи щодо розширення теоретичної бази знань та надаючи результатам навчання практичного значення.

Так, наприклад, продуктивність засвоєння термінів під час навчання іноземної мови професійного спрямування та їх активне використання в усному і писемному іншомовному фаховому мовленні багато в чому залежить від відповідної системи підготовчих вправ, послідовно спрямованих як на переклад та вдумливе засвоєння термінології, так і на активізацію вмінь говоріння і слухання, необхідних для застосування цієї термінології у конкретних ситуаціях. Ефективним є поєднання вправ репродуктивного харак-теру, що виконують ознайомлювальну функцію, і творчих, що сприяють активному самостійному використанню термінологічної лексики відповідно до виробничої ситуації. Доцільними є такі завдання: дати усно тлумачення фаховим термінам іноземною мовою; дібрати терміни до запропонованих визначень; усна презента-ція термінів, їх семантизація, поєднуваність з іншими словами/ термінами, приклади вживання у певних зразках [5].

Вправи творчого спрямування повинні бути складнішими і передбачати більшу самостійність студента при їх виконанні, наприклад: скласти усне висловлювання фахового спрямування, використовуючи професійну термінологію; скласти діалог вироб-ничої тематики, насичений фаховою термінологією обраної спеціаль-ності. Застосування таких видів роботи допоможе студентам уникати сліпого калькування при перекладі фахової літератури та написанні текстів професійного спрямування.

Слід зазначити, що навчання іноземної мови у немовному ВНЗ має свої особливості та потребує ретельного перегляду багатьох факторів, адже студенти немовних спеціальностей часто не бачать сенсу в оволодінні іноземною мовою поряд з провідними дисциплі-нами, а тому мають дуже низьку мотивацію до її вивчення. При мінімальній кількості годин, відведених на вивчення іноземної мови в технічному ВНЗ, аудиторні заняття доводиться присвячувати в основному вивченню відібраного граматичного та лексичного матеріалу, тобто формуванню передовсім лінгвістичної компетенції, а також навчанню професійного читання. Дуже важко розвинути достатню усно-мовленнєву комунікативну компетенцію студентів у немовному ВНЗ, тим більше, що рівень володіння мовним матеріалом студентів-першокурсників, як правило, дуже низький. У зв’язку з цим перед викладачем постає проблема пошуку методів та прийомів заняття, підвищення психологічної комфортності процесу навчання. Тому, на заняттях студентам слід надавати можливість використовувати мову в реальних життєвих ситуаціях. Це, своєю чергою, допоможе їм навчитися використовувати лексичний запас та граматичні форми для вираження власних думок.

Однією з передумов цього є залучення студента у повністю іншомовне середовище шляхом ведення уроку винятково іноземною мовою. Правила, значення нових слів слід пояснювати за допомогою знайомої студенту лексики, граматичних конструкцій та виразів за допомогою жестів та міміки, малюнків, наочності тощо.

Надзвичайно ефективним є використання на заняттях рольових ігор чи драматизацій, в яких студенти спілкуються у парах один з одним або в групах. Це дає можливість не лише зробити заняття різноманітнішим, а й допомагає студентам проявити мовленнєву самостійність, реалізувати комунікативні вміння та мовленнєві навички. Вони можуть підказувати один одному, успішно коригу-вати висловлювання своїх одногрупників, навіть якщо викладач не дає такого завдання. Учасники рольових ігор можуть виконувати різноманітні соціальні ролі (продавець, інженер, бізнесмен та інші), а також ролі вигаданих персонажів. При цьому їхнім завданням є розв’язання проблемної ситуації. Саме серії проблемних завдань відкривають можливості використання іноземної мови для повсяк-денного спілкування, а також для розв’язання професійних завдань. Забезпечуючи формування відповідних видів мовленнєвої діяль-ності, вони допомагають реалізувати основну функцію вивчення іноземної мови у ВНЗ – формування у студентів професійної комунікативної компетенції. Створюючи проблемні ситуації, викладачеві варто слідкувати, щоб завдання відповідали рівню знань та інтелектуальних можливостей студентів, не були стерео-типними, відображали реальні ситуації професійної діяльності, подавали проблему під несподіваним кутом зору.

Для студентів із вищим рівнем знань ефективними є ігри типу “Брейн-ринг”, завдання яких може опиратися як на загальний соціокультурний матеріал, пов’язаний із країною, мова якої вивча-ється, так і на ті спеціалізовані тексти, які вони опрацьовують на заняттях. У першому випадку відбувається розширення знань із культури, літератури, традицій країни, мова якої вивчається, а також рідної країни, поглиблюючи таким чином загальну ерудицію та розширюючи світогляд. У другому випадку тренується та закріплюється лексична база, поглиблюються знання та форму-ються комунікативні навички спілкування.

Дуже цікавими на заняттях з іноземної мови є дискусійні ігри, де обговорюються актуальні та цікаві для студентів питання. Кожен обирає собі певну роль і говорить від імені обраного ним персонажу. Змістом таких дискусій може бути будь-яка проблема реального життя. Наприклад, вибір професії, плани на майбутнє, відносини з батьками, захист навколишнього середовища і т. д. Можна створювати професійно-орієнтовані дискусії, прив’язуючи їх до майбутньої спеціальності студентів та застосовуючи відповідну спеціалізовану лексику. За основу таких обговорень можна брати інформацію з прочитаних технічних текстів, статей. Викладач бере на себе роль організатора спілкування, задає питання, звертає увагу на оригінальні думки учасників, спірні питання, знімає напругу.

Описані технології комунікативно-орієнтованого навчання іноземних мов в немовному ВНЗ впливають не лише на комуніка-тивну і мовленнєво-мисленнєву діяльність, а й на пізнавальну та творчу; вони тренують увагу, пам’ять, розвивають мислення, а також мають високі мотиваційні характеристики: новизну, творчий харак-тер, тісний зв’язок навчальних та професійних засад.

Застосування ігор на заняттях з іноземної мови є ефективним засобом привертання та утримання уваги, вони знімають психоло-гічний бар’єр страху перед спілкуванням, дають можливість використовувати мову в реальних життєвих ситуаціях.

Щодо визначення критеріїв відбору ігор, які підвищують мотивацію студентів й сприяють їх мовленнєвому розвитку, то до них можна віднести: 1) новизну; 2) динамічність; 3) відповідність професійним потребам; 4) комунікативну спрямованість; 5) наявність змагального елемента.

При організації виконання комунікативних завдань слід враховувати такі фактори:

– забезпечення студентів необхідними для виконання завда-ння опорами – спеціально створеними, які допомагають побудувати висловлювання з мовленнєвої точки зору, або природними – картами, схемами, цифровими даними тощо;

– обрання оптимального для обраної вправи способу її організації – одночасна парна й групова робота студентів суттєво збільшує час їх активної участі у мовленнєвому спілкуванні.

Такі ігри не забирають багато часу, активізують комуніка-тивну діяльність студентів, дають їм змогу реалізувати свої знання та здібності, знімають напругу та втому, поліпшують психологічний клімат у групі.

Вивчення іноземної мови студентами-спеціалістами в техніч-ному ВНЗ спрямоване на оволодіння технічною іноземною мовою. Цей факт передбачає вміння викладачів іноземної мови поєднати вміння та навички студентів із загальної іноземної мови та їх професійними знаннями в тій чи іншій галузі науки й техніки. Автентичним матеріалом, за допомогою якого здійснюється такий перехід, виступають оригінальні тексти з періодичних видань, моно-графій або доповідей іноземною мовою. Серед основних завдань, що стоять перед студентами в процесі вивчення професійно-орієнтованої літератури іноземною мовою Т. Благодарна [2] виділяє такі: 1) отримання інформації, яка б доповнювала та поглиблювала навчальний матеріал, що опановують студенти в процесі вивчення профільних дисциплін навчального плану; 2) формування необхідних навичок щодо подальшого самостійного читання літератури за фахом.

Навчання професійно-орієнтованого читання включає такі етапи:

– передтекстове введення мовного матеріалу для формува-ння тематичного термінологічного мінімуму;

– самостійне читання автентичного навчального тексту;

– навчальне аудиторне читання тексту, що супроводжується серією вправ для розуміння змісту прочитаного;

– робота над функціонально-композиційною структурою тексту з метою анотування.

Проте сьогодні читання професійно-орієнтованих текстів вимагає і від студента, і від викладача сформованості нових навичок та більш високого рівня розвитку вмінь читати і розуміти прочитане. Все більш широкого поширення у методиці навчання іноземної мови в немовному ВНЗ набуває когнітивно-комунікативний підхід. Таке читання вимагає від студента не вміння читати взагалі, а читання з метою подальшого використання інформації тексту, як, наприклад, написання анотації, переказ в аудиторії, складання плану або цитування в науковому дослідженні, тобто зрілого читання [1]. Одиницею навчання такого читання стають не кількість текстів, а комунікативне завдання, спрямоване на досягнення тими, хто навчається, практичної мети. При цьому слід зазначити, що навички й уміння зрілого читання можна сформувати у студентів технічного ВНЗ тільки за допомогою реальних текстів.

Для перевірки розуміння як прочитаного тексту загалом, так і окремих його розділів служать головним чином післятекстові вправи. На цьому етапі найбільш вдалими й ефективними, на думку Т. Благодарної [2], є наступні види вправ: прочитати текст і стисло передати зміст; розділити текст на логічні частини та назвати їх; записати запитання до тексту і задати їх в логічній послідовності товаришам; скласти план прочитаного; викласти зміст тексту за планом; підготувати повідомлення за темою тексту з використанням додаткової літератури.

Однією з найефективніших форм роботи із професійно-орієнтованими текстами є дискусія. Завдання слід складати так, щоб студентам було цікаво обговорювати ситуації, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю. Кожен студент бажає стати відмінним фахівцем і знайти високооплачувану роботу, а це неможливо без ґрунтовних знань іноземної мови професійного спілкування.

Усе ширші ділові та культурні зв’язки із зарубіжними країнами вимагають від сучасних фахівців навиків ділового листу-вання. Для цього студентів слід навчити правил дотримання мовного етикету писемного мовлення (більш формального, ніж етикет усного мовлення). Це передбачає, по-перше, використання мовлен-нєвих кліше й розмовних формул для висловлювання комуніка-тивних намірів, по-друге, дотримання правил ввічливості.

На жаль, студент технічного ВНЗ зазвичай не має уявлення про культурологічні особливості ділового писемного мовлення, що не може не викликати труднощів у писемній комунікації. Враховуючи обмежену кількість годин, яка виділяється на навча-ння студентів технічного ВНЗ іноземних мов, викладач не має змоги знайомити їх з теорією, але може надати у розпорядження список розмовних формул для висловлювання типових комуніка-тивних намірів, а навчання написання ділових листів найкраще здійснювати на підставі зразків.

Комплексний розвиток усіх рівнів реалізації спілкування досягається, по-перше, за умови організації не лише парних, а й групових комунікативних взаємодій; при цьому рекомендується організовувати і особистісно-групове спілкування, тобто виступи перед аудиторією з повідомленнями, доповідями та ін. По-друге, доцільною є постійна зміна умов спілкування, його контексту – місця, часу, простору, кількості співбесідників, переважального настрою комунікативних ситуацій та ін. По-третє, можливе поєдна-ння міжособистісного й групового спілкування з предметно-практичною діяльністю та її прогнозування. По-четверте, виправ-дане надання своєрідної допомоги партнеру: підтримання його темпу мовлення, стимуляція його активності, створення обстановки дружності та невимушеності [4, 165].

Висновки. Оволодіння комунікативною і міжкультурною компетенцією неможливе без практик спілкування і використа-ння ресурсів Інтернет, адже віртуальне середовище дає змогу вийти за тимчасові і просторові рамки, надаючи користувачам можливість автентичного спілкування з реальними співрозмовниками, підвищу-ючи індивідуалізацію навчальної діяльності, оптимізуючи засвоєння мовних структур і граматичних правил, долаючи монотонність заняття під час формування мовленнєвої та комунікативної компе-тенції у процесі вивчення іноземної мови. Новітні технології навчання у поєднанні з традиційними методами викладання інозем-них мов сприяють розвитку внутрішньої мотивації, особистісному зростанню студентів, зокрема підвищенню пізнавальної мотивації, появи прагнення до самоосвіти, готують студентів до розв’яза-ння різних завдань у подальшому житті та професійній діяльності. Проте наведені види активних методів навчання іноземної мови не вичерпують усього розмаїття форм і методів роботи зі студентами.

Подальшого дослідження потребує пошук механізмів під-вищення ефективності навчання в процесі вивчення іноземної мови у немовному вищому навчальному закладі.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua