«Роль соціального працівника у формуванні здорової сім’ї» ЗМІСТ ВСТУП Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї


Скачати 420.9 Kb.
Назва«Роль соціального працівника у формуванні здорової сім’ї» ЗМІСТ ВСТУП Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї
Сторінка2/3
Дата21.02.2016
Розмір420.9 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3

1.2. Чинники формування здорової сім’ї

Згідно із сучасними дослідженнями (Петерсон, Ґрін), фахівці виділяють низку характеристик, якими наділені успішні родини. Такими ознаками, через призму яких визначається успішність, стійкість сім’ї, є:

- здатність до вирішення проблеми,

- комунікація,

- сімейні ролі,

- емоційна чутливість,

- емоційне залучення,

- контроль поведінки.

Сім’ї, які досягають успіху в кожній з цих категорій, мають менше проблем і можуть більш ефективно вирішувати проблеми у міру їх виникнення. З іншого боку, сім’ї, які відчувають труднощі в цих сферах, як правило, мають більше невирішених проблем [6].

Одним із «ключів» до успішного функціонування сім’ї є здатність сім’ї вирішувати проблеми. Всі сім’ї мають справу з проблемами. Тим не менше, дослідження показують, що компетентні сім’ї вирішують проблеми у міру їх виникнення; водночас сім’ї, які уникають вирішення проблем, або не в змозі впоратися з багатьма зі своїх завдань (функцій), мають більше труднощів [12].

Сімейні проблеми бувають найрізноманітніших форм і видів. Деякі проблеми пов’язані з повсякденням: розподіл грошей або транспортування дітей до школи чи зі школи. Це так звані інструментальні проблеми. Інші проблеми можуть бути пов’язані з почуттями та емоціями членів сім’ї і називаються афективними. Деякі проблеми можуть бути змішані.

Успішні сім’ї, в яких процес вирішення проблем відбувається згідно з моделлю «тут» і «зараз», швидше вирішують обидва типи питань. Це важливо для сімей, які “застрягли” і не можуть вирішити проблему, щоб вчитися реалізовувати процес вирішення проблем. Науковці стверджують, що в сім’ях, де практикують методи вирішення проблем, ці навики, швидше за все, перейдуть до дітей [10].

Ефективна комунікація є важливою характеристикою сильних, здорових сімей. Комунікацію визначають як найважливіший «фундамент» міцних шлюбів, споріднених стосунків батьків і дітей. Сімейне спілкування – це спосіб вербального та невербального обміну інформацією в сім’ї. Спілкування в родині дуже важливе, тому що дозволяє учасникам висловити свої потреби, бажання і побоювання один до одного. Відкрите і чесне спілкування створює атмосферу, яка дозволяє членам сім’ї висловити свої розбіжності, а також любов і захоплення один одним [12].

Ефективне сімейне спілкування залежить від декількох факторів, у тому числі – чіткого і прямого зв’язку між членами родини. Сім’ї, в яких члени родини можуть висловити свої почуття один до одного, краще пристосовані до вирішення проблему міру їх виникнення. Уміння слухати інших і звернути увагу на те, що вони говорять, – основні навички для ефективного сімейного спілкування [8].

Ролі мають надзвичайно важливе значення у здоровому функціонуванні сім’ї. Більшість дослідників сходяться на думці, що встановлення чітких ролей у сім’ї безпосередньо пов’язане зі здатністю сім’ї стикатися з непередбачуваними кризами і нормальними змінами. Здорові сім’ї можуть встановлювати чіткі і гнучкі ролі, які дозволяють їм виконувати сімейні функції. Визначення та виконання робочих ролей всередині та поза домом є важливим і складним завданням сім’ї, що вимагає величезних зусиль з боку окремих членів сім’ї.

Гнучкість і чітка визначеність ролей має важливе значення в здоровій сім’ї. Сімейні ролі, природно, змінюються з часом. Вони також можуть змінитися під час СЖО, наприклад, коли член сім’ї серйозно захворів або несподівано помирає. В здорових сім’ях кожен член сім’ї знає й усвідомлює свою роль, несе відповідальність за виконання певних функцій та серйозно ставиться до виконання своїх обов’язків. Ті ж члени сім’ї, які не сприймають свої ролі всерйоз, чи відмовляються виконувати свої функції, можуть створити серйозні проблеми для всієї родини [9].

Емоційний відгук, чутливість, чуйність є здатностями сім’ї емоційно реагувати на інших членів сім’ї з відповідними почуттями. Емоційність є дуже важливою, тому що члени сім’ї регулярно взаємодіють один з одним, і часто потрібно підтримувати один одного у важкі періоди життя [5].

Способи емоційного реагування членів родини один щодо одного свідчать про якість їхніх стосунків. У здорових сім’ях присутній широкий спектр емоцій, характерним є вираження вдячності, прихильності до сім’ї, проведення спільного часу. Сім’ї, які не в змозі реагувати, наприклад, із сумом або ніжністю, є певним чином обмеженими або емоційно спотвореними. Отож, ключем до здорового функціонування сім’ї є належна емоційна відповідь членам сім’ї [4].

Контроль поведінки є ще одним чинником, що формує здорову сім’ю. Існують різні шляхи подолання конфліктів: повністю уникати, спокійно обговорювати розбіжності або ж брати участь у палких суперечках. Сім’ї розробляють свої власні стандарти поведінки і визначають, які з них є прийнятним, а які – ні. Ці стандарти підкріплюються щоденним спілкування родини. Сім’ї з гнучкими моделями поведінки можуть краще адаптуватися і впоратися зі змінами сімейних обставин, задовольняти потреб всередині сім’ї та поза нею. Вони – носії здорових відносин. Жорсткі сім’ї мають більше труднощів в адаптації до стресових ситуацій, що призводить до невдоволення серед членів сім’ї та конфліктів [7].

Сім’ї можуть впливати на життя своїх дітей. Дослідження виявили кілька факторів, які сприяють дитячій стійкості. Серед них соціальна компетентність, навички вирішення проблем, самостійність і цілеспрямованість у майбутнє. Діти, чиї сім’ї сприяють цим навичкам, мають більше шансів стати успішними дорослими.

Отож, сім’ї, які виражають турботу і підтримку, покладають великі надії на членів сім’ї, а також заохочують участь дітей у шкільному житті, інших видах діяльності, вірогідніше, мають щасливих та успішних членів сім’ї. Успішні, здорові сім’ї періодично підсумовують свої сильні та слабкі сторони і вживають заходи, щоб поліпшити їхнє домашнє сімейне середовище [6].

Ян Кохановський розглядав важливу роль сімейного (домашнього) середовища у процесі функціонування сім’ї. На думку польського дослідника, це середовище, у якому соціальне здоров’я сім’ї лише загартовується чинниками успішного сімейного спілкування, спільного вирішення проблем, дотримання здорового способу життя та формуванням культури, традицій сім’ї [16, с. 19]. Засобами соціальної роботи сімейне середовище має перетворитися на міцний фундамент успішної сучасної української сім’ї. Роль соціальних працівників саме на витоках формування таких сімей має надзвичайне значення, адже лише справжні фахівці, знавці своєї справи можуть передати у руки, часто невпевнених, недосвідчених, почасти розчарованих у сімейному житті, клієнтів важелі керування такого простого на перший погляд механізму як сім’я.

1.3. Закордонний досвід соціальної роботи із сім’ями у сприянні фомуванню здорових сімей

На особливу увагу заслуговує концепція формування здорових сімей, що набула поширення в досвіді соціальної роботи Сполучених Штатів Америки. Провідною організацією у цій сфері є Асоціація сімейного благополуччя (або здоров’я) (Family Wellness Associates), що з моменту заснування (1980, Каліфорнія) поширила свою роботу на понад 1 млн. сімей у всьому світі. Багаторічні дослідження (Алкогольний та наркотичний проект з профілактики зловживання в Санта-Круз, Каліфорнія, 1987 (Drug and Alcohol Abuse Prevention Project in Santa Cruz, California, 1987), Джозеф Л. Ернандес, 1990 (Joseph L. Hernandez, 1990), Джена Дж. Родос, 1994 (Gena G. Rhodes, 1994), Сент-луїстськийзвіт про оцінку коаліціїздорового шлюбу, 2006) (St. Louis Healthy Marriage Coalitoin Evaluation Report, 2006), Здорові відносини і здорові шлюби: заключна доповідь, 2007 (The Healthy Relationships and Healthy Marriages: Final Report, 2007), Оцінка результатів сімейного благополуччя, 2012 (Family Wellness Outcome Evaluation, 2012)) стали основою для розроблення спеціальних проектів і програм підтримки сім’ї [11].

Програми “Family Wellness Associates” передбачають допомогу різним сім’ям: одиноким батькам і парам, що живуть разом, які є зацікавлені у шлюбі, в покращенні стосунків, щоб формувати здорові стабільні відносини для благополуччя дітей і дорослих. У сім’ях, що брали участь у таких програмах (Family Wellness classes), спостерігалися позитивні зміни в отриманні сімейного задоволення, удосконаленні батьківських навичок та сімейного функціонування. Спочатку такі програми були ініціативою громад та приватних осіб, тепер, починаючи з 2002 року, вони частково фінансуються державними адміністраціями для дітей та сімей (The Administration for Children and Families, ACF). Результатом є те, що зараз така сімейна освіта надається великій кількості людей у США. Багато критичних зауважень щодо таких ініціатив, пов’язаних із здоровими сім’ями, зменшилися, оскільки були надані обґрунтовані дослідження того, що відбувається за умови реалізації таких програм.

Програми сімейного оздоровлення (Family Wellness classes) пропонуються окремим особам, парам та сім’ям, які є вихідцями з усіх верств населення та носіями різних культур. Школи, церкви, лікарні, центри денного догляду, фахівці в галузі психічного здоров’я, індустрія, бізнес та зацікавлені батьки використовують ці програми у всьому світі. Ці програми схожі до інструкцій, настанов для тренерів-соціальних працівників з проведення занять, тренінгів у роботі з сім’ями. Вони мають кілька напрямків. Усі заходи, що реалізовуються у таких програмах, організовані навколо головних чинників здорового функціонування сімей, які попередньо були продемонстровані, а потім практикуються з учасниками. Програми пропонують учасникам навички “виживання” для здорових сімей, концепції та ресурси щодо попередження насильства в сім’ї, представляють кроки послідовних сімей (stepfamilies), засновані на дослідженнях досвіду успішних родин [3].

Як свідчать результати досліджень, впровадження представлених вище програм зробило значний внесок у сферу формування здорових сімей. Це так звана робота “від супротивного”, в якій використовуються превентивні заходи у формі освітніх програм, базованих на соціальному оздоровленні сімей [11].

Ще одним аспектом у закордонному досвіді формування здорових (успішних) сімей є діяльність Служб підтримки молодих сімей та раннього дитинства у Північній Ірландії, який досліджувала Л. Буніна. Серед північно-ірландських дослідників, що присвятили свої роботи проблемам сім’ї, виховання, взаємин батьків та дітей, становлення батьківства, формування усвідомленого батьківства, є: С. Барден (S. Barden), М. Девід (M. David), Л. Кінґ (L. King), А. Кларк (A. Clark), С. МакАтір (S. McAteer), С. Ніколс (S. Nicols), Д. Уайтбред (D. Whitebread), М. Хілл (M. Hill), С. Хампріс (T. Humphries) та ін.

Особливістю Північної Ірландії, як і в попередньому прикладі США, є те, що практично всі програми, які діють на її території, не є державними. Однією з найбільш відомих таких організацій є Північно-ірландська асоціація дошкільної підготовки (Northern Ireland PreSchool Provision Association, NIPPA), яка була заснована в 1965 році й охоплює своєю роботою більше 33% молодих сімей. Вона опікується проблемами надання послуг батькам у створенні найбільш сприятливих умов для повноцінного розвитку дитини на різних етапах її життєдіяльності. Батьки розглядаються як люди, які найбільше та найвагоміше впливають на дитину, тому основна діяльність організації спрямована на те, щоб підтримати батьків як перших вихователів, від яких залежить подальше життя та успіх кожної дитини, та функціонування сім’ї загалом. Програма організації, що спрямована на попередження раннього соціального сирітства – це “Family Support” (Підтримка сім’ї) – програма з відвідування сім’ї вдома, за якою пропонується практична допомога та емоційна підтримка родинам і громаді. Співробітники служби відвідують сім’ї щотижня й надають допомогу за такими напрямками: догляд за дитиною, підтримка здоров’я та гігієни, ведення домашнього господарства; вони також консультують з питань щодо розподілу бюджету, купівель, приготування їжі й харчування – узагалі дбають про здоров’я й добробут сім’ї. Кожен візит триває приблизно 1,5-2 години, а допомога надається протягом періоду, необхідного кожній окремій сім’ї.

Завданням просвіти батьків Північній Ірландії є формування в них навичок усвідомленого батьківства. Це передбачає:

1) допомогу батькам у пошуку необхідної інформації з розвитку й виховання дитини, в орієнтації у цій інформації, розумінні потреб дитини, створенні умов, які б ці потреби задовольняли, у набутті практичних навичок догляду за дітьми, ефективному використанні існуючих установ, які займаються здоров’ям, харчуванням і психосоціальним розвитком дитини;

2) формування впевненості батьків у своїх силах, покращення стосунків між батьками й дітьми, між подружжям, між іншими членами сім’ї [13].

Будучи учасниками північно-ірландських програм, молоді батьки отримують позитивний досвід сімейного функціонування. Навички, які вони здобувають стають невід’ємною частиною їхньої життєдіяльності, сприяючи формуванню абсолютно нового, якісного осередку соціалізації особистості.
Розділ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ІЗ СПРИЯННЯ ФОРМУВАННЮ УСПІШНИХ СІМЕЙ

2.1. Соціальна робота із сім’ями, що потрапили в складні життєві обставини

На сьогоднішній день соціальна робота із сім’ями в Україні зосереджена головним чином на сім’ях, які опинились у складних життєвих обставинах. Є безліч соціально-економічних причин, унаслідок яких у сім’ях виникають такі кризові ситуації, що негативно впливають на функціонування родини.

Мороз О.М., Постолюк Г.І.,Семигіна Т.В., Шипіленко О.С., Бервено Н.О. присвятили свої роботи дослідженню засад соціальної роботи із сім’ями, в яких існує ризик вилучення дітей, принципів та особливостей роботи із сім’ями, навичок професійної діяльності соціального працівника та характеристиці технологій роботи із зазначеною категорією сімей. Теоретичні та практичні основи психології сім’ї, досвід психологічної допомоги сучасній родині досліджували Помиткіна Л. В., Злагодух В. В., Хімченко Н. С.,
Погорільська Н. І.

Серед сучасних українських дослідників, що висвітлили аспекти розвитку та діяльності інтегрованих соціальних служб, що створюються в системі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інноваційним технологіям соціальної та соціально-педагогічної роботи з вразливими сім’ями з дітьми, є О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінський, В. П. Лютий, Ж. В. Петрочко, М. І. Ростальна, Л. І. Стрига.

Закон України «Про соціальні послуги» (2003 р.) визначає, що соціальна допомога може надаватися людям, зокрема, сім’ям, котрі потрапили у складні життєві обставини (ці обставини можна розглядати як об’єкт соціальної роботи). Складні життєві обставини (відповідно до цього Закону) – це “обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті” [18]. Професор Н.А. Галагузова зазначає, що сім’ї у складних життєвих обставинах мають низький соціальний статус в якій-небудь із сфер життєдіяльності чи в декількох одночасно, вони не справляються з покладеними на них функціями, їх адаптивні здібності суттєво знижені, процес сімейного виховання дитини здійснюється повільно, не результативно.

Доцільно також згадати про поняття “дисфункціональних сімей”. Дисфункціональними вважають такі сім’ї, в яких виконання функцій, властивих сім’ї, порушується, внаслідок чого у подружній, батьківській, матеріально-побутовій та інших сферах життєдіяльності не досягаються цілі родичів і суспільства в цілому. В основі порушення функцій сім’ї можуть лежати найрізноманітніші фактори: дисгармонія в інтимних стосунках, психологічна несумісність подружжя, відсутність навичок й низька культура спілкування, погані умови життя і т. ін. За цих обставин у суспільстві поширюється феномен сім’ї у складних життєвих обставинах (з різними видами неблагополуччя), що вимагає від спеціалістів соціальних служб досконалого володіння технологію соціальної роботи з цією категорією клієнтів, уміння врегульовувати негативні процеси у сім’ї специфічними методами і засобами впливу, адекватними індивідуальним особливостям, з якими проходиться працювати. Соціальна робота з дисфункціональною сім’єю спрямована на створення умов для подолання сім’єю причин і наслідків свого неблагополуччя [19, с. 12-13]. Цей термін цікавий більш з ретроспективного погляду, оскільки сьогодні він повністю витіснений з документального обігу і вжитку в соціальній роботі більш новим і сучасним поняттям «Сім’ї у складних життєвих обставинах».

Соціальну роботу із сім’ями прийнято розподіляти на такі види:

– екстренні дії, спрямовані на виживання родини (термінова соціальна допомога, надання притулку, негайне вилучення з родини дітей, що зазнають жорстокого ставлення, перебувають у небезпеці чи залишені без піклування батьків);

  • діяльність, спрямована на підтримку стабільності родини;

  • заходи, спрямовані на соціальний розвиток родини та її членів.

Як стверджує Л. І. Стрига, процес соціальної роботи із сім’єю, що опинилася

у життєвій скруті, відбувається у логічній послідовності, що може бути представлена у п’яти етапах:

1. Виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

2. Здійснення діагностування ситуації у сім’ї, її потреб та проблем (у т. ч. обстеження умов проживання сім’ї).

3. Ухвалення рішення про необхідність надання комплексних соціальних послуг, планування спільних дій (соціальний супровід).

4. Надання соціальних послуг сім’ї, що опинилася в СЖО.

5. Оцінка проведеної роботи, припинення соціального супроводу [20,
с. 191].

Варто зазначити, що існує велика кількість технологій та методів соціальної роботи з сім’єю у складних життєвих обставинах. Ряд технологій, які найчастіше використовують, складає сімейна терапія, суть якої полягає у проведенні бесіди між членами сім’ї, сімейне посередництво у розв’язанні конфліктів та сімейне консультування, що охоплює такий спектр проблем, як стосунки між подружжям, між ними і їхніми батьками, дітьми і батьками. Також виділяють (Д. В. Колесов) методи соціальної роботи, включаючи соціально-педагогічну діяльність, застосування яких відрізняється у випадках різних типів сім’ї (робота з багатодітною сім’єю, з молодою сім’єю, з неповною сім’єю та ін.), з якою слід працювати.

Як можна зауважити, ґрунтовні дослідження та багаторічна діяльність у сфері роботи з сім’ями, що перебувають у складних життєвих обставинах, свідчать про різноманіття і численні послуги, що надаються цій категорії клієнтів. Розробляються інтегровані (наближені до клієнта) програми та моделі в рамках роботи Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Служб у справах дітей. Попри це слід сказати, що серед усієї роботи з дисфункційними сім’ями, сім’ями в СЖО, не простежується конкретних заходів з попередження складних життєвих обставин, інституалізації дітей, розлучення батьків на засадах формування соціально здорової сім’ї. Тому важливим акцентом у соціальній роботі з сім’ями має стати модель успішної здорової сім’ї, що реалізовуватиметься засобами соціально-педагогічної діяльності.

2.2. Досвід функціонування здорових сімей у допомозі сім’ям у складних життєвих обставинах

Позитивний досвід здорових родин слід розглядати через призму основних характеристик, які Р. Петерсон та С. Ґрін. Саме на основі цих ознак успішних сімей слід створювати програми, які б впливали на функціонування сім’ї, зокрема й сім’ї в СЖО.

Ми розглянемо першу ознаку, через призму якої визначається успішність, стійкість сім’ї – це процес вирішення проблем. Автори акцентують на тому, що навичка вирішення проблеми – це навичка процесу, що, подібно будь-якій іншій, може бути вивчена і засвоєна сім’єю. Вони пропонують шість кроків, що можуть буті помічними в організації процесу вирішення проблем у родині.

1. Ідентифікація проблеми та прийняття (розуміння) проблеми

Першим кроком у процесі вирішення проблем є завдання її визначення. Р. Петерсон та С. Ґрін зазначають, що у багатьох сімей є труднощі із визначенням реальної проблеми, хоча на перший погляд це здається легким завданням. Сім’я повинна визначити і зрозуміти, з яким типом проблеми має справу. Сім’я може визначити свою проблему як інструментальну (побутову), але пропустивши емоційну сторону, наприклад, питання не буде вирішене. Таким чином, сім’ї повинні практикувати виявлення проблем і їх прийняття як перший крок у вирішенні проблем.

2. Створення варіантів й альтернатив

Другим кроком у процесі вирішення проблем є створення варіантів. Використовуючи “мозковий штурм”, сім’я формує варіанти або альтернативи, що оточують вже окреслену попередньо проблему. Наприклад, хто або що можна зробити, щоб вирішити цю проблему; які можливі варіанти вирішення цієї проблеми. Дослідники радять складати список альтернатив.

3. Оцінка альтернатив

Мета цього кроку – знайти варіант, який кожний член сім’ї погодиться розглянути, кожен повинен подати свою ідею. Далі слід визначити, чи має сім’я ресурси, необхідні для реалізації обраної альтернативи.

4. Вибір розв’язання

Цей крок передбачає складання плану дій, що включає в себе те, що родина збирається робити, хто це буде робити, і коли це буде зроблено. Варто зарезюмувати план письмово, що дасть можливість кожному члену сім’ї краще зрозуміти свою участь у вирішенні проблеми.

5. Моніторинг розв’язання

Моніторинг розв’язання має першочергове значення для процесу вирішення проблеми, що дає можливість відстежувати прогрес.

6. Оцінка успіху плану

Цей етап включає в себе огляд того, що сталося, з метою ознайомлення із ситуацією, що склалася. Огляд допомагає родині внести корективи в план і оцінити те, що вийшло, а що ні.

Другим чинником успішності, який буде корисним у роботі з сім’єю, є створення ефективного сімейного спілкування. Дослідники пропонують кілька важливих аспектів у забезпеченні ефективної комунікації. Один із них – часте (регулярне) спілкування – знаходити час, щоб провести його разом із сім’єю. Сьогодні це є складним завданням для сучасної сім’ї, але надзвичайно важливим. Розмова в машині; спільний обід; сімейні зустрічі з метою поговорити про важливі питання, що стосуються родини; розмова з дітьми перед сном – як зазначають американські дослідники, є багато творчих способів знайти час для спілкування з іншими членами родини.

Наступний компонент ефективного спілкування, який слід розвивати в сімейному середовищі, – це чіткість і безпосередність. Це особливо важливо при спробі вирішення проблем, що виникають між членами сім’ї. Р. Петерсон та С. Ґрін також звертають увагу на активному слуханні – робити все можливе, щоб зрозуміти точку зору іншої людини, звертати увагу на вербальні та невербальні повідомлення членів родини. Інший аспект активного слухання передбачає роз’яснення незрозумілої інформації, поданої одним із членів сім’ї.

Відкритість і чесність – важливий компонент довірливих стосунків між членами родини. Дослідники наголошують, що батьки особливо несуть відповідальність за забезпечення умов, що дозволяють членам сім’ї відкрито виражати свої думки і почуття. Важливо також брати до уваги вік і рівень зрілості дітей, особливості кожного члена сім’ї.

Останнім пунктом в ефективному сімейному спілкування має бути позитивність. Дослідники сімейних відносин виявили, що нещасні сімейні стосунки часто є результатом негативних зразків комунікації (наприклад, критика, презирство). Тому дуже важливо, щоб члени сім’ї говорили компліменти і заохочувати одне одного.

Далі розглянемо розвиток здорових сімейних ролей як ще один чинник, що впливає на здорове функціонування сім’ї. Основні ознаки – чіткість, гнучкість, справедливий розподіл, відповідальність за виконання. Якщо у сім’ях існує проблема з розподілом ролей, їх невизначеністю, то її слід нейтралізувати шляхом сімейного обговорення. Визначаючи основні ознаки здорових сімейних ролей, Р. Петерсон та С. Ґрін наголошують, що їх присутність у сім’ї має вагомий вплив на формування здорової сім’ї.

Важливим у досвіді здорових сімей є характеристика емоційної чуйності. Визначальна умова цього пункту – брати активну участь у житті один одного, залишатися в курсі того, що відбувається в їхньому житті. Наприклад, батьки повинні знати, чим займаються їхні діти в школі, чи мають вони неприємності з друзями та ін. Щоб бути кращим джерелом сили та підтримки для членів сім’ї в різних позитивних і негативних ситуаціях, виокремлюють автори, треба вміти поставити себе на місце іншого члена сім’ї (Put Yourself in the Other’s Shoes). Запорукою міцної сім’ї є вміння відповідно контролювати і управляти гнівом, а також виражати добрі емоції – поцілувати дітей перед сном; висловити любов і вдячність членам сім’ї; втішити того, хто сумує; висловити радість з приводу досягнень когось із сім’ї.

Сімейне залучення. У свої роботі Р. Петерсон та С. Ґрін наводять приклад вправи, мета якої полягає в ознайомленні членів сім’ї з інтересами один одного, з тим, що для них важливо, що їх турбує. Членам сім’ї пропонується визначити зручний для всіх час упродовж тижня для спільних зустрічей. На таких зустрічах (засіданнях) члени сім’ї зможуть розказати про свої інтереси, роботу, хобі або вид діяльності, а також – це спосіб вирішення сімейних конфліктів. Щотижня увага буде переходити від оного члена сім’ї до іншого. Також автори пропонують використовувати наступні кроки, щоб налаштувати такі сімейні зустрічі:

  • встановити постійний час і місце зустрічі;

  • зустріч повинна включати в себе всю сім’ю, але не повинна мати примусового характеру;

  • потрібно обрати голову сімейного засідання;

  • метою зустрічі – почути турботи/побоювання членів сім’ї, знайти вирішення сімейних проблем або скласти план майбутніх приємних сімейних заходів;

  • кожен може піднімати питання і обговорювати проблеми, які впливають на благополуччя сім’ї;

  • рішення, прийняті в ході засідання не можуть бути змінені або проігноровані, але можуть бути переглянуті наступної зустрічі сім’ї;

  • кожен повинен виконувати рішення, прийняті на засіданні;

  • члени сім’ї повинні відчувати, що їх чують і поважають, і що їхні проблеми сприймаються адекватно і серйозно. Кінець зустрічі має завершуватися позитивно (спільний похід в кафе, на прогулянку).

І останньою із основних характеристик здорових родин, на яку ми звернемо увагу, є стиль поведінки. Змінити стиль поведінки в сім’ї є досить складно і, звичайно, така зміна не може статися за один день. Сім’я повинна прийняти цілеспрямоване рішення про зміну. Американські дослідники показують досить цікавий і дієвий спосіб прийняття змін у сім’ї. Таким способом є укладання сімейного договору (контракту). У договорі сім’я визначає зміни, які вона хотіла б зробити, і створює план дій. Нижче подані договірні кроки.

1. Організація сімейної зустрічі.

2. Визначення області сімейного занепокоєння або інтересу.

3. Використання навичок вирішення проблем.

4. Підтвердження узгодженого рішення підписом усіх членів сім’ї.

5. Контроль угоди. Сім’я повинна періодично переглядати контракт, щоб переконатися, що члени сім’ї роблять те, що вони погодилися зробити.

Цей сімейний договір є хорошим способом для членів родини зробити важливі зміни в сім’ї.

Як бачимо, подані характеристики здорових сімей відкривають зовсім новий спектр можливостей у роботі з сім’ями. Впровадження у життя цих чинників можливе як і за рахунок власних сил сім’ї, так і за допомогою інструментів соціальної роботи, надаючи більш повний об’єм соціальних послуг. Соціальний працівник може бути фасилітатором у процесі вирішення проблем, під час реалізації сімейного залучення (організація і супровід сімейних зустрічей), а також у процесі складання сімейного договору. Також ми вбачаємо роль соціального працівника у впровадженні програм, базованих на результатах досліджень та використанні позитивного досвіду здорових/успішних сімей. Зокрема його діяльність може бути зосереджена у реалізації соціально-педагогічних програм, метою яких є ознайомлення молодих сімей із поняттям “здорова, успішна сім’я”, чинниками її формування, та інших схожих програм, які суттєво розширюють можливості молодої сім’ї досягти здоров’я, успіху, добробуту для кожного з її членів.

Нашим завданням залишилося – визначити, чи існують подібні програми чи інші заходи в нашій державі стосовно формування здорових сімей, та чи використовується досвід успішних сімей у роботі з сім’ями соціальними службами, та соціальними працівниками зокрема.

2.3. Розробка профілактичних програм, заснованих на результатах досліджень успішних сімей

На нашу думку, досвід функціонування здорових сімей може бути використаний у соціально-педагогічній діяльності соціальних працівників. На прикладі функціонування закордонних програм (США, Пн. Ірландія), які ми розглядали вище, вітчизняним науковцям слід розробляти власні програми та проекти, які б діяли в межах окремих організацій, а також суміжних інститутів, таких як: інститут освіти (наприклад, освітні програми для старшокласників із вміння будувати здорові сімейні відносини), економічний інститут (навчальні програми правильного планування бюджету для молодих людей (сімей) з метою попередження матеріального неблагополуччя), інститут культури і виховання (наприклад, програми з культури сімейних відносин), політичний інститут (запровадження на державному рівні “моделі здорової сім’ї”) і безпосередньо інститут шлюбу та сім’ї.

Із проведеного наукового пошуку, стає зрозуміло, що програм, які конкретно зосереджені на дослідженнях успішних сімей у соціальній сфері нашої держави ще немає. Можна брати до уваги лише поодинокі програми міських адміністрацій, які лише частково торкаються деяких аспектів формування здорових сімей. Однією із таких програм є, наприклад, Комплексна програма «Соціальна робота із соціально незахищеними категоріями сімей, дітей та молоді м. Лубен на 2011-2014 роки». Вдаючись до аналізу програми, ми можемо знайти пріоритетні напрямки програми (діяльності Лубенського міського ЦСССДМ), серед яких є соціальна підтримка сім’ї. Вона, крім стандартних напрямів роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, й окремими категоріями сімей, передбачає й інші напрями роботи, що наближаються до програм з формування здорових сімей. Це – соціальна профілактика сім’ї, що включає:

  • підготовку молоді до сімейного життя;

  • формування правосвідомості, відповідального та усвідомленого батьківства, запобігання ранньому соціальному сирітству (робота консультаційного пункту при жіночій консультації поліклінічного відділення Лубенської центральної міської лікарні);

  • підтримка молодих сімей, які готуються до народження дитини;

  • організація роботи з молодим подружжям щодо запобігання сімейних негараздів, дисгармонії в сімейних стосунках [23].

Можна зробити висновок, що дослідження успішних сімей і базовані на них програми є незвичним явищем у соціальній роботі нашої країни. Про впровадження досвіду здорових сімей можна говорити лише як про майбутні заходи, а деякі аспекти формування здорових сімей входять лише у профілактичні заходи у межах програм соціальної роботи з незахищеними категоріям сімей чи програм роботи з сім’ями в СЖО. Але про самостійні програми, засновані на моделі здорової сім’ї, говорити ще зарано.

Розділ 3. ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У СПРИЯННІ ФОРМУВАННЮ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї

3.1. Програма емпіричного соціологічного дослідження

Загальна характеристика проблеми

Сім’я – природне середовище для дорослої людини та найкраще місце для повноцінного життя і розвитку дитини. Ця ідея підкріплена Конвенцією ООН про права дитини, яка проголошує право дитини на проживання в родині. Саме сім’я як безпосереднє соціальне середовище має максимальні можливості, порівняно з іншими соціальними інститутами, для поступового залучення до соціальних та емоційних цінностей, до виконання соціальних ролей, становлення соціальної та емоційної компетентності особистості. Саме від неї залежить, яким буде наше майбутнє.

Сьогодні тривожним сигналом для українського суспільства є те, що значна частина сімей потребує соціально-педагогічної та соціально-психологічної допомоги через проблеми, які виникають між членами сім’ї, між сім’єю та її зовнішнім оточенням. Сучасний стан сім’ї в Україні можна охарактеризувати як кризовий. Зростання кількості сімей у складних життєвих обставинах обумовлено збільшенням числа малозабезпечених сімей, погіршенням стану здоров’я населення, зміною традиційних ролей в сім’ї, особливо жінок, зростанням кількості розлучень, неповних сімей, домашнім насильством тощо.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що за цих умов, коли в суспільстві спостерігається тенденція до збільшення сімей у складних життєвих обставинах (з різними видами неблагополуччя), важливо формувати якісно нову соціальну роботу, побудовану на моделі здорової, успішної сім’ї, від спеціалістів соціальних служб вимагається досконале володіння технологіями соціально-педагогічної роботи, побудованих на дослідженнях здорових сімей, уміння врегульовувати негативні процеси у сім’ї специфічними методами і засобами впливу, адекватними індивідуальним особливостям випадків, з якими доводиться працювати.

У цій роботі досліджуватимуться можливості участі соціального працівника у формуванні здорової сім’ї.

1   2   3

Схожі:

«Патронат сім’ї: теорія і практика деінституалізації» Зміст Вступ
Деінституалізаційні форми роботи із сім’єю як сфера наукового пошуку
Вплив субкультури рокерів та металістів на формування життєвих стратегій...
Розділ 1 Теоретичні засади впливу субкультури рокерів та металістів на соціалізацію молоді 5
Інформація про роботу управління праці та соціального захисту населення...
Державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім”ям – 97 сім’ям на загальну суму 437,9 тис грн
Зміст ВСТУП Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
Пригоди здорової їжі” (Nutri Ventures (Cyber Group Studios)
Зелене світло” (Green Light), займайтеся мистецтвом та кулінарією із головними героями мультика “Тельмо та Тула” (Telmo and Tula)...
Сучасні тенденції взаємодії освітнього закладу з родинами у процесі...
На сьогодні сім’я відіграє визначальну роль не лише у формуванні особистості дитини, а й суспільства в цілому
«Казка, як засіб формування здоров’язберігаючої компетентності молодших школярів»
Одним з найголовніших завдань національної освіти є формування психічно, фізично та соціально здорової особистості
З досвіду роботи Вчитель фізики,вищої категорії Великобілозерської...
Розділ Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів
Про попередження насильства в сім'ї
Цей Закон визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення...
Донецької міської ради Донецької області
Формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя, виховання здорової людини
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка