|
|
Скачати 84.66 Kb.
|
|
Гаряча С.А., завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти, кандидат педагогічних наук Сучасні тенденції взаємодії освітнього закладу з родинами у процесі формування основ етичної культури молодших школярів На сьогодні сім’я відіграє визначальну роль не лише у формуванні особистості дитини, а й суспільства в цілому. Стосунки з батьками дають дітям уявлення про оточуючий світ, найважливіші морально-етичні цінності тощо. У родині виховуються і закріплюються основи етичної культури, моделі моральної поведінки і комунікацій дітей з іншими людьми. Нові умови життя вимагають активної участі сім’ї у вихованні власних дітей, взаємодії з педагогічними колективами, відповідного педагогічного рівня, який би забезпечував високу якість виховання. Як відмічає С. Савченко, у країнах розвиненої демократії школа і сім’я є різними за своєю суттю, відносно незалежними окремими інституціями, де сім’я є інтимно-персональною, а школа – соціальною. На думку педагога, ці дві суспільні інституції збагачують дитину досягненнями культури за принципом доповнюваності і тим самим сприяють її гармонійному і всебічному розвиткові [4, с. 2]. Водночас В. Оржеховська, В. Кириченко, Г. Ковганич переконані у тому, що виховання дітей у школі і сім’ї – це нероздільний процес з єдиною метою, який зорієнтований не лише на спільні зусилля навчального закладу і сім’ї у вихованні школярів, а й на їх виховну співпрацю у цьому процесі. Його здійснення передбачає єдино спрямовану взаємодію у взаємозалежній діяльності у системі стосунків батьків і педагогів. Стосунки співпраці передбачають рівність сторін, взаємну доброзичливість і повагу [1, с. 16]. Досліджуючи тенденції збагачення змісту виховної функції сім’ї і суспільних інститутів в нових соціально-педагогічних умовах, В. Постовий звертає увагу на модернізацію навчально-виховних планів і програм, підготовку педагогічних кадрів та підвищення педагогічної культури батьків, створення та реалізацію належних матеріально-побутових, духовно-моральних умов організації та інноваційних технологій навчання і виховання [2, с. 53]. Та попри усвідомлення значущості ролі сім’ї у вихованні основ етичної культури у дітей, в практиці виявляються слабкі місця сімейного виховання, низький рівень педагогічних знань у батьків, відсутність необхідних педагогічних умінь і навичок. У 2011-2012 навчальному році за основу у роботі з батьками пропонуємо взяти розроблену співробітниками лабораторії сімейного виховання Інституту проблем виховання АПН України програму формування педагогічної культури батьків [3], методичні рекомендації і розробки з формування педагогічної культури батьків, школи молодих батьків, батьківського всеобучу [6]. Зазначені програми спрямовані на співпрацю з батьками у вихованні підростаючого покоління, активізацію сутнісних сил дитини, врахування її вікових та індивідуальних особливостей, що сприяло оптимізації виховання основ етичної культури у дітей молодшого шкільного віку. Для покращення виховних можливостей батьків варто розробити систему індивідуальної роботи, яка включає відвідування сімей, індивідуальні бесіди, консультації, методичну і психологічну допомогу, розробку рекомендацій з метою покращення виховного клімату сім’ї, створення оптимальних педагогічних умов виховання основ етичної культури у дітей молодшого шкільного віку та корекції виховних зусиль конкретної сім’ї. Важливою умовою такої індивідуальної роботи з батьками є конфіденційність інформації та її недоступність для інших учасників. У програмі вивчення сім’ї мають фіксуватися дані стосовно складу сім’ї, віку членів сім’ї, їхньої професії, культурного, морально-етичного та педагогічного рівнів, особливостей взаємин батьків з дітьми та стилю виховання у сім’ї, виховних досягнень батьків, взаємодії сім’ї з різними соціальними інститутами. Індивідуальна робота з батьками завжди сприяє налагодженню безпосереднього позитивного контакту між школою і сім’єю, вирішенню проблем виховання, створенню умов для ефективної взаємодії усіх суб’єктів виховного процесу. Під час індивідуальних консультацій батьків педагог дає поради з тих чи інших актуальних питань виховання, особливостей виховання етичної культури у конкретній сім’ї, у подоланні певних труднощів і помилок. Ефективність проведення індивідуальних консультацій буде забезпечуватись щирим інтересом до сім’ї зі сторони педагога, фаховою підготовкою, високим рівнем моральної культури і педагогічної етики, педагогічним тактом, доцільним використанням діагностувальних методик, навичками суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Тематика індивідуальних консультацій для батьків може бути різноманітною, зокрема:
У роботі з батьками лекції слід використовувати лише у тих випадках, коли з якихось етичних і виховних проблем більшості батьків бракує знань, або не було змоги їх опрацювати самостійно. При підготовці лекції потрібно врахувати педагогічний рівень батьків, їхню здатність до рефлексії, доступність матеріалу і цілісність його викладу, зв'язок з сучасною педагогічною наукою і життям, зрозумілі статистичні дані, практичні поради та рекомендації. Так, наприклад, при розгляді теми „Виховання основ етичної культури молодших школярів у сім’ї” пропонуємо розглянути такі питання:
У процесі використання різноманітних форм та методів (психогімнастичні вправи, бесіди, доповіді, повідомлення, обмін життєвим і педагогічним досвідом, проблемні ситуації) батьки можуть не лише обмінюватися інформацією, а й активно обговорювати і дискутували найбільш хвилюючі проблеми такі як:
Аналіз проблемних ситуацій дає можливість батькам замислитись над власною поведінкою, стає дієвим методом моделювання і коригування виховного процесу у сім’ї. Аналізуючи проблемні ситуації, батьки звертають увагу на те, що вони самі не завжди поводяться правильно, не замислюючись над тим, яке значення має їхній особистий приклад, тоді як прискіпливо оцінюють поведінку власних дітей, ставлячи до них надто високі вимоги, яким не відповідають самі. Під час роботи над проблемними ситуаціями, батьки також можуть спрогнозувати наслідки їхнього можливого впливу на дітей. З цією метою батькам варто запропонувати декілька варіантів рішення проблеми, що стимулює до активного обговорення і вибору оптимального варіанту. Використання проблемних ситуацій сприяє закріпленню отриманих педагогічних знань, навичок, їх практичного застосування, уміння приймати педагогічні рішення, вести педагогічне спостереження, що безумовно позитивно позначилось на якості виховання дітей в сім’ї та виховання у них основ етичної культури. У роботі з батьками позитивним напрямком є активне використання тренінгів. Ефективність тренінгових занять полягає у тому, що вони опираються на життєвий досвід батьків, які можуть вільно поділитися проблемами виховання власних дітей, обмінятися знаннями або разом знайти оптимальне рішення. Ні в якому випадку у ході тренінгів тренерами не повинні даватись конкретні рекомендації чи поради, так як вони гальмують самостійний пошук вірного рішення, а то й зовсім блокують активність батьків, що позначається на ефективності роботи. Оскільки під час тренінгових занять здійснюється корекційна робота, то до їх проведення варто долучитись шкільним психологам, які разом із тренерами (вчителями) розробляють, відповідно до потреб аудиторії, програму і методику тренінгів. Інноваційність і адаптованість тренігових занять забезпечується положеннями про гуманістичну етику, етичну культуру, вікові особливості молодших школярів, оригінальними методиками. Кількість учасників тренінгу від 16 до 20 осіб. Перевагою таких занять є добровільна участь батьків, а значить і висока результативність їх проведення. Кожне заняття має включати діагностичний, інформаційний і розвиваючий блоки. Мета тренінгів – оволодіння батьками засобами точної діагностики моральних якостей власних дітей, глибоке розуміння емоційних станів дітей молодшого шкільного віку, нові можливості спілкування і взаємодії з власними дітьми. Тренінги акцентують увагу батьків на труднощах виховання у дітей етичної культури в сім’ї, ролі батьків, виховного потенціалу сім’ї, сприяють усвідомленню значимості виховання у дітей етичної культури, пошуку ефективних методів виховання, створенню доброзичливої і довірливої атмосфери у родині, корекційної діяльності в умовах сім’ї, розвивають педагогічні навички і уміння, стимулюють суб’єкт-суб’єктну взаємодію, формують відповідальне ставлення до виховання власних дітей, критичну оцінку власної поведінки в реальному житті з точки зору морально-етичних категорій. Важливим моментом проведення тренінгових занять є рефлексія учасників. Зокрема рефлексія може здійснюватися за правилом „трійки”, де учасникам варто запропонувати назвати три моменти, які їм найбільше сподобались під час тренінгу, два методи, які вони будуть використовувати у житті та одну річ у спілкуванні з власними дітьми, від якої вони відмовляться назавжди. Для допомоги батькам у вихованні дітей вчителям варто рекомендувати літературу для домашнього читання, зокрема: В.О. Сухомлинського «Мудрість батьківської любові», «Як виховати справжню людину», Януша Корчака «Як любити дітей», Ш.Амонашвілі «Баллада о воспитании», В. Чечет «Умеем ли мы обращаться с детьми», М. Коляди «Шпаргалка для родителей», В.Солодухіна «Книга для родителей», І. Будлицької «Библиотека для родителей». Цікавою знахідкою для батьків буде перегляд фільмів «Звездочки на Земле» та «Дети Света», які допоможуть батькам змінити стереотипний погляд на виховання дітей. Ефективність виховної роботи залежить від взаємодії вчителя і батьків, від уміння вчителя співпрацювати з сім’єю та бажання батьків приймати безпосередню участь у вихованні дітей. Пам’ятка для батьків
Використана література:
|
|
СИСТЕМА ПОЗАУРОЧНОЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛ – ВАЖЛИВА УМОВА ФОРМУВАННЯ... У статті проаналізовано сучасний стан позаурочної виховної діяльності дітей молодшого шкільного віку і виявлені труднощі, з якими... |
І. М. ГЕРАСИМЕНКО, вчитель іноземної мови Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів... Стаття присвячена одному з важливих методів навчання іноземній мові – діалогу. Зокрема, в роботі наводиться алгоритм діяльності вчителя... |
|
Завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського... Освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я й здоров’я оточуючих як до найвищої соціальної цінності,... |
ПОСВЯТА У БАРВІНЧАТА молодших школярів Увага! Лінійка, присвячена посвяті у барвінчата молодших школярів, оголошується відкритою |
|
«Казка, як засіб формування здоров’язберігаючої компетентності молодших школярів» Одним з найголовніших завдань національної освіти є формування психічно, фізично та соціально здорової особистості |
Сучасні підходи до формування позитивної мотивації дітей та учнівської... Міркування про здоров’я знаходимо у творах таких всесвітньо відомих філософів як Платон та Арістотель, Гіппократ та Ібн Сена (Авіценна).... |
|
W 1 РОЗВИТОК ЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ W 2 ... |
ВИХОВНА СИСТЕМА ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ... |
|
Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 1-13 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 14-28 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |