НАУКОВА РОБОТА
на тему:
«Роль соціального працівника у формуванні здорової сім’ї»
ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................3
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї..............................................5
1.1. Дослідження впливу соціальної роботи на формування здорової сім’ї як предмет наукового пошуку.........................................................................................5
1.2. Чинники формування здорової сім’ї................................................................11
1.3. Закордонний досвід соціальної роботи із сім’ями у сприянні фомуванню здорових сімей...........................................................................................................14
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ІЗ СПРИЯННЯ ФОРМУВАННЮ УСПІШНИХ СІМЕЙ.....................................17
2.1. Соціальна робота із сім’ями, що потрапили в складні життєві обставини...17
2.2. Досвід функціонування здорових сімей у допомозі сім’ям у складних життєвих обставинах.................................................................................................20
2.3. Розробка профілактичних програм, заснованих на результатах досліджень успішних сімей .........................................................................................................25
РОЗДІЛ 3. ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У СПРИЯННІ ФОРМУВАННЮ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї ...........................................27
3.1. Програма емпіричного соціологічного дослідження......................................27
3.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження...........................................29
3.3. Практичні рекомендації щодо роботи соціального працівника у сприянні формуванню здорової сім’ї.......................................................................................31
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .......................................................................................32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................34
ВСТУП
Актуальність теми дослідження
У сучасному українському суспільстві існує багато проблем, які потребують детального вивчення та ефективного подолання. Серед них важливим питанням є проблеми, що виникають в сім’ях. Протягом останніх років існує стійка тенденція до погіршення матеріального становища сім’ї; зниження інтересу до народження дітей; зростання рівня відчуження дітей від сім’ї; зростання злочинності у сфері сімейно-побутових відносин; падіння авторитету батьків порівняно з авторитетом однолітків; погіршення стосунків між подружжям; зростання кількості розлучень, неповних сімей тощо. Суспільне значення соціально здорових сімей важко переоцінити, тому що вони визначають майбутнє нашої держави, суспільства загалом. У зв’язку з цим особливого значення набуває реалізація соціальної підтримки сім’ї, спрямованої на покращення виконання нею власних функцій. Важливою ланкою соціальної роботи мають стати дослідження проблем сім’ї з огляду на ризики для її успішного функціонування, виявлення умов і моделей поведінки, які роблять сім’ю успішною, здоровою і навпаки – сприяють потраплянню в СЖО чи навіть руйнуванню.
Сім’я – це найважливіший осередок життєдіяльності людини, виховання та соціалізації дітей, вона залишається одним із основних факторів формування людської особистості, групою підтримки психологічного та духовного станів кожного із її членів. Успішна сім’я чи, як ми називаємо, здорова – це сім’я, члени якої є згуртованими, ласкавими, які співпереживають, є вдячними один одному, часто і плідно спілкуються один з одним. Вони наближаються до форми благополучних, але не обов’язково в таких сім’ях повністю відсутні труднощі (можуть бути проблеми зі здоров’ям, фінансові та інші проблеми). Та найважливіше – здатність адаптуватися, долати певні кризові ситуації в конструктивний спосіб – ось характерні риси соціально здорових сімей.
Запобігання проблемам в сім'ї, як правило, є менш затратною справою, ніж робота з проблемами, що вже існують. Вивчаючи здорові сім’ї, використовуючи їхні моделі поведінки в різних проблемних ситуаціях для соціальної підтримки, ми зможемо набагато ефективніше працювати із сім’ями групи ризику, запобігати певним негативним явищам у сімейному середовищі. Ось чому важливо виявити основні характеристики успішних сімей і, знаючи це, запропонувати шляхи впровадження змін у роботу із сім’ями групи ризику. Таким чином, можна значно скоротити витрати на програми подолання соціальних проблем, та й самих проблем стане менше.
На сьогоднішній день питання формування здорової сім’ї є таким, що потребує розгляду, детального вивчення і максимального впровадження результатів досліджень як на рівні індивідуальному, так і на рівні державному. Важливе місце у цій роботі повинен займати соціальний працівник.
Таким чином, проблемне запитання у нашій дослідницькій роботі визначене наступним чином: «Якою є роль соціального працівника у формуванні здорової сім’ї?».
Тому була сформульована тема дослідження: «Роль соціального працівника у сприянні формуванню здорової сім’ї».
Мета дослідження – встановити можливості участі (принципи, форми, методи, засоби, технології роботи) соціального працівника у формуванні здорової сім’ї.
Об’єктом дослідження є сім’я як первинний осередок соціалізації особистості й зразок соціального здоров’я, а предметом – ролі та функції соціального працівника у сприянні формуванню здорової (успішної) сім’ї.
Отож, завдання, що потрібно буде вирішити у цій роботі, стосуватимуться:
• визначення суті понять «здоров’я», «здоров’я сім’ї», «здорової сім’ї», «успішної сім’ї», «благополуччя сім’ї», «чинників формування здорової сім’ї»;
• опрацювання закордонного досвіду соціальної роботи у сприянні формуванню здорової сім’ї;
• визначення теоретичних і методичних засад у роботі з формування здорової сім’ї;
• емпірично визначити ролі та функції соціального працівника у сприянні формуванню здорової сім’ї;
• сформулювати рекомендації щодо роботи соціального працівника у сприянні формуванню здорової сім’ї.
Методологія дослідження: вивчення наукової та періодичної літератури, аналіз нормативно-правових документів та звітності, групування і моделювання інформації, опитування у формі інтерв’ю. Емпіричною базою буде Львівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох теоретичних та емпіричного розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 37 сторінках тексту, бібліографічний покажчик вміщує 27 джерел.
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї
1.1. Дослідження впливу соціальної роботи на формування здорової сім’ї як предмет наукового пошуку
Говорячи про здорову сім’ю, маємо визначитися з ключовими поняттями «здоров’я» і «сім’я». Поняття «здоров’я» на сьогоднішній день трактується дуже широко, неодностайно, оскільки вивченням проблеми здоров’я займаються представники різних наукових галузей і дисциплін: медики, психологи, соціологи, філософи, педагоги, культурологи тощо. У міжнародному співтоваристві набуло поширення і визнання тлумачення терміну, викладене у Преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ, 1948 р.), ґрунтоване на понятті «блага»: «Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного і соціального блага, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад». У 1984 р. робоча група ВООЗ подала нову дефініцію здоров’я як міри здатності індивіда чи групи, з одного боку, реалізовувати свої прагнення і задовольняти потреби, з іншого – змінюватися чи кооперуватися із середовищем. Таке розуміння здоров’я представляє його як реальність, яку можна розвивати, удосконалювати. Сьогодні експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я визначають здоров’я як відсутність психічних і фізичних дефектів, а також повне фізичне, духовне та соціальне благо [14]. Таке визначення дозволяє зосередитися на розумінні здоров’я не тільки з погляду медичної проблеми, але як складного, комплексного феномену, що має глобальне значення і окреслюється водночас, як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорія, у ролі об’єкта споживання, вкладення капіталу, індивідуальної та суспільної цінності, явища системного й динамічного за характером, що перебуває в постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.
Оскільки здоров’я не може існувати поза самою людиною, то частіше в науковій літературі фігурує термін «здоров’я людини». Здоров’я людини визначається її здатністю до досконалої саморегуляції, що є особливим рівнем програмування діяльності на основі процесів передбачення; цілеспрямована зміна як окремих психо-фізіологічних функцій, так і нервово-психічного стану в цілому, а також характеру і способу дій людини (М. С. Гончаренко).
Індивідуальне здоров’я як стан тілесного, душевного і духовного блага, що дає людині можливість, завдяки повній реалізації свого генетичного потенціалу якнайкраще вирішувати життєві завдання з метою продовження роду, оптимальної працездатності, соціальної активності за умови максимально тривалого життя (Н. М. Малярчук) [24]. Провідне значення у цьому формулюванні має духовне здоров’я, про рівень розвитку якого можна говорити на підставі ціннісно-смислових відношень людини. Саме ці стосунки відображають духовно-моральні орієнтації людини. Тому здоров’я, як вважав свого часу К. Юнг, дає можливість людині реалізувати її вище призначення – творчу «добудову» всесвіту задля Істини, Добра, Краси і, таким чином, відчувати повноту життя і задоволення від життя. Сьогодні все частіше здоров’я трактується як процес прагнення до внутрішніх змін і вимог власного організму, а також викликів та вимог середовища, змін у світі, який змінюється. Мінливість здоров’я є відображенням успішності людини в реагуванні на виклик і завдання, що постійно з’являються [26].
У зарубіжних (західних) джерелах для визначення поняття здоров’я найчастіше використовують термін «wellness», що по суті більш близький до поняття «благо», «добробут» і передбачає реалізацію потенціалу людини як особистості і члена сім’ї, представника певного соціуму і світу загалом (Н. І. Чабаненко). Здоров’я є неперервним процесом прийняття рішень і відповідальності особистістю за власний добробут задля підтримання і збереження рівноваги у таких основних сферах життя людини, як фізична, емоційна, духовна, соціальна, інтелектуальна, професійна (Ф. Капра) [27].
До найважливіших аспектів блага (добробуту) належать: формування і підтримання взаємовідносин з людьми; участь у здійсненні проектів, що мають значення для людини й відображають її найбільш значущі внутрішні цінності; підтримання здоров’я організму засобами правильного харчування і регулярних фізичних навантажень; оцінювання власної думки і розуміння точки зору інших; отримання насолоди від роботи і гри (як виду діяльності) і встановлення рівноваги між ними тощо [22].
Питання здорової сім’ї є не надто поширеним у науковій літературі. Взагалі, коли мова йде про соціальну роботу з сім’єю, то в більшості випадків мають на увазі сім’ю, яка вже має певну проблему, якій потрібно надавати соціальну підтримку. Тобто, зазвичай, дослідники позиціонують “лікування” (терапію) замість превенції у соціальній роботі із сім’ями. Ми звертали увагу на ті, менш представлені джерела, де йдеться про здорову сім’ю як про предмет дослідження та її позитивний приклад функціонування для впровадження у наше суспільство. Зокрема, такі дослідження проводили Р. Петерсон (R. Peterson), С. Ґрін (S. Green), М. Крісан (M. Krysan), К. Мур (K. Moore), Н. Зіл (N. Zill). Щоб ефективно працювати над цією темою, найперше слід визначити поняття, якими ми будемо оперувати: «здоров’я сім’ї», «здорова сім’я», «успішна сім’я», «благополуччя сім’ї», «чинники формування здорової сім’ї» та подібні.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, здоров’я людини – стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад.
Сім’я – це соціальна група, що складається з поєднаних шлюбом чоловіка і жінки, їхніх дітей (власних чи усиновлених), інших осіб, пов’язаних з подружжям родинними зв’язками, біологічних або кровних родичів. Життєдіяльність сім’ї відбувається на основі спільного економічного, побутового, морального укладу та виховання дітей [15, с. 376]. Невід’ємною часткою справжнього батьківства (процесу забезпечення батьками необхідних умов для повноцінного розвитку, виховання та навчання дітей) у сім’ї є відповідальність, що виражається у відповідальності перед соціумом та перед собою за життя та виховання дітей [21, с. 204].
Здоров’я сім’ї – це такий стан її функціонування, що відображає якісну сторону соціально-психологічних та фізичних процесів сім’ї, показник соціальної активності її членів у внутрішньосімейних відносинах, у соціальному середовищі і професійній сфері, а також стан щиросердного психологічного благополуччя родини, що забезпечує адекватну життєвим умовам регуляцію поведінки і діяльності всіх її членів [25, с. 91].
Здорова сім’я – це сім’я, де панує відповідна атмосфера, що сприяє фізичному та психічному здоров’ю, розвитку дітей, та орієнтація на організацію життя, сумісного з принципами соматичної та психічної гігієни (розпорядок дня, час на сон, розподіл домашніх обов’язків); це середовище з оптимальними матеріальними межами, що забезпечують задоволення потреб усіх членів родини та її функціонування [16, с. 19]. При цьому психічним здоров’ям вважається динамічна сукупність психічних якостей, що забезпечують, по-перше, гармонію між різними аспектами внутрішнього світу людини, між особистістю та суспільством, по-друге, можливість повноцінного функціонування людини та її розвитку в процесі життєдіяльності. Фізичне здоров’я людини характеризується особливостями анатомічної будови тіла, рівнем фізичного розвитку органів і систем організму, якістю фізіологічних функції в різних умовах довкілля під час спокою та руху [17, c. 70].
Успішну сім’ю можна визначити через призму характеристик окремих членів сім’ї, через характеристику сімейної взаємодії або ж мірою за ступенем виконання певних функцій, які вважаються обов’язком сім’ї. Успішна сім’я – це сім’я, здатна відтворювати себе, тобто виховувати дітей так, щоб вони могли безпосередньо переходити до створення стійких і гармонійних сімей у майбутньому. Основні характеристики успішної сім’ї, на думку американських дослідників, такі: здатність вирішувати проблеми, комунікація, гнучкі сімейні ролі, емоційна чуйність, емоційне залучення та контроль поведінки [1; 6].
Благополучні сім’ї – це сім’ї, які здатні впоратися із проблемами, що виникають через незадоволення потреб одного або декількох членів родини під впливом сильних внутрішньосімейних і/чи загальносоціальних життєвих факторів [19].
Благополуччя сім’ї, вважають вітчизняні фахівці О. М. Мороз, Г. І. Постолюк, Т. В. Семигіна, О. С. Шипіленко, Н. О. Бервено, доцільно визначати за такими вимірами:
фізично – матеріальне благополуччя;
афективним – позитивні емоційні стосунки в сім’ї;
раціональним (інтелектуальним) – присутність спільного змістовного дозвілля;
соціальним (культурним) – благополуччя у сфері внутрішніх та зовнішніх комунікацій сім’ї;
духовним (ідеологічним) – благополуччя у сфері духовного і морального здоров’я [19, с. 10].
Як можна побачити, значення понять “здорова сім’я” й “успішна сім’я” схожі за своїм змістом. Американські автори (Крісан, Мур, Зіл) як синоніми використовують поняття “успішна сім’я”, “здорова сім’я” та “благополучна сім’я”, а часто – й “сильна сім’я” (strong families). Підводячи підсумки вивчення міцних сімей, М. Крісан (M. Krysan), К. Мур (K. Moore), Н. Зіл (N. Zill) вважають, що це сім’ї, у яких панують згуртованість, доброзичливість і приязні стосунки, в яких члени сім’ї спілкуються один з одним часто і плідно. Такі сім’ї виховують дітей, які готові й здатні будуть створити власні благополучні сім’ї. Такі сім’ї – успішні (здорові) – не обов’язково позбавлені проблем. Декотрі пережили досвід проблем зі здоров'ям, фінансові труднощі та інші проблеми. Але вони здатні адаптуватися і в змозі впоратися з кризами в конструктивному ключі [2].
Здорові сім’ї сприяють емоційному, фізичному і соціальному благополуччю окремих членів сім’ї. Серед багатьох чинників, що сприяють цьому процесу, є внутрішні сили сім’ї та витривалість сім’ї. На відміну від будь-якої іншої соціальної групи, сім’ї здатні забезпечити тісну емоційну підтримку, необхідну для отримання впевнених у собі та добре пристосованих дітей і дорослих. Крім того, сім’ї, які функціонують у здоровому стилі мають чудову базу, щоб впоратися з багатьма нормальними(закономірними) змінами і несподіваними кризами, які трапляються їм упродовж усього життя.
Таким чином, основна функція сім’ї полягає у створенні здорового навколишнього середовища, в якому члени родини зможуть успішно рости і розвиватися. Саме за допомогою інструментів соціальної роботи таке соціально здорове середовище для сім’ї можливо створити, вивчаючи позитивний досвід успішних сімей та впроваджуючи його у вигляді різних програм у соціальну сферу [6].
Багато досліджень зосереджено на родинах, які відчувають проблеми такі, як: зловживання дружини, підліткова вагітність, розлучення, алкоголізм чи наркоманія, жорстоке поводження з дітьми та інші. Дослідження проблем, пов’язаних із сім’єю, має важливе значення, якщо робота суспільства полягає в розробці більш ефективних методів боротьби з ними. Дослідження успішних родин доповнюють проблемно-орієнтовані дослідження, інформуючи, які негативні моделі поведінки, в першу чергу, можуть бути попереджені. Дослідження сильних сімей також може бути корисним для вивчення того, як сім’ї передають позитивні цінності і заохочують корисні моделі поведінки такі, як: працьовитість, розсудливий ризик, відповідальне народження дитини і громадське залучення. Так само, як на індивідуальному рівні міцне здоров’я – це більше, ніж відсутність хвороби, так і здорове функціонування сім’ї – це більше, ніж відсутність очевидних проблем [2].
|