З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про державне замовлення для задоволення
пріоритетних державних потреб
Стаття 1. Поставки продукції для державних потреб
1. Пріоритетні державні потреби - це потреби України в
товарах, роботах і послугах, необхідних для розв'язання
найважливіших соціально-економічних проблем, підтримання
обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на
належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації
державних і міждержавних цільових програм, забезпечення
функціонування державних органів, що утримуються за рахунок
Державного бюджету України.
Державне замовлення - це засіб державного регулювання
економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі
складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для
забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних
контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств,
організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України
всіх форм власності.
Державні замовники - Верховна Рада України, центральні органи
виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації, державні організації та інші установи - головні
розпорядники коштів державного бюджету.
Виконавці державного замовлення - суб'єкти господарювання
усіх форм власності (резиденти або нерезиденти), які виготовляють
чи поставляють товари (роботи, послуги) для задоволення
пріоритетних державних потреб
Державний контракт - це договір, укладений державним
замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в
якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і
регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.
2. Поставки товарів, робіт і послуг для пріоритетних
державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного
бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для
цього.
Обсяги коштів для закупівлі зазначених товарів, робіт і
послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на
поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України
відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел
фінансування.
3. Потреба в товарах, роботах і послугах, необхідних для
забезпечення виконання регіональних цільових програм (поставки
продукції для регіональних потреб), визначається Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до
положень цього Закону.
Поставки товарів, робіт і послуг для виконання регіональних
програм забезпечуються за рахунок коштів бюджету Автономної
Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також позабюджетних джерел,
що залучаються для цієї мети.
4. Особливості відносин, що виникають у зв'язку з формуванням
і розміщенням державного замовлення на висвітлення діяльності
державних органів та органів місцевого самоврядування засобами
масової інформації, випуском видавничої продукції на умовах
державного замовлення, поставками (закупівлею) для пріоритетних
державних потреб сільськогосподарської продукції, продовольства,
озброєння та військової техніки, підготовку фахівців,
науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення
кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для
державних потреб, а також інших спеціально визначених
(специфічних) товарів, регулюються окремими актами законодавства
України.
1. Фінансове забезпечення виконання державного замовлення
здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 5. Відповідальність за нецільове використання коштів
державного бюджету
1. Відповідальність за нецільове використання коштів
державного бюджету, передбачених для забезпечення виконання
державного замовлення, несуть відповідні посадові особи згідно із
законодавством.
Стаття 6. Звітність та оприлюднення інформації про виконання
державного замовлення
1. Складання та подання звітності про виконання державного
замовлення здійснюються у порядку, визначеному Законом України
"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про закупівлю товарів, робіт і послуг
за державні кошти
Стаття 2-1. Принципи державних закупівель
1. Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:
максимальна економія та ефективність;
добросовісна конкуренція серед учасників;
відкритість та прозорість на всіх стадіях державних
закупівель;
недискримінація учасників;
об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
запобігання проявам корупції; {
вільного доступу, відкритості та доступності інформації з
питань закупівель, у тому числі для громадян України та
громадських організацій.
1. Стадіями державних закупівель є:
1) затвердження кошторису (програми, плану використання
державних коштів);
2) затвердження річного плану державних закупівель;
3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі
затвердженого кошторису (програми, плану використання державних
коштів) та річного плану державних закупівель;
4) визначення переможця процедури закупівлі;
5) укладання договорів про закупівлю;
6) складання звіту про результати здійснення процедури
закупівлі;
7) виконання договорів про закупівлю;
8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.
2. Примірник річного плану, який затверджується замовником не
пізніше ніж у місячний строк після затвердження кошторису
(програми, плану використання державних коштів), зміни до нього
надсилаються Антимонопольному комітету України у випадках і в
порядку, що визначені цим органом, та оприлюднюються шляхом
розміщення принаймні в одній інформаційній системі в мережі
Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження.
Державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель
здійснюються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України,
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань координації закупівель товарів, робіт і послуг, Рахунковою
палатою, Державною контрольно-ревізійною службою України,
Державним казначейством України, спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади у галузі статистики
відповідно до Закону України "Про державну статистику"
( 2614-12 ), правоохоронними органами в межах компетенції,
визначеної Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України
та цим Законом.
1. Громадяни, громадські організації, їх спілки беруть участь
у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних
закупівель шляхом:
участі в розробці, обговоренні проектів законодавчих та інших
нормативно-правових актів у сфері державних закупівель;
забезпечення вільного доступу громадськості до інформації
щодо витрачання державних коштів на закупівлю товарів, робіт та
послуг;
забезпечення гласності, відкритості, прозорості в діяльності
Кабінету Міністрів України, Антимонопольного комітету України,
розпорядників державних коштів у сфері державних закупівель;
проведення консультацій з громадськістю, врахування
громадської думки;
налагодження системного діалогу Кабінету Міністрів України,
Антимонопольного комітету України, розпорядників державних коштів
та громадськості;
використання інших форм, передбачених чинним законодавством
України.
Стаття 34. Основні вимоги до договору про закупівлю
1. Договір про закупівлю набирає чинності з дня його
підписання замовником та учасником, визначеним переможцем
процедури закупівлі, згідно з цим Законом.
2. Договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі
та відповідно до положень Цивільного кодексу України ( 1540-06 ).
Всі витрати, пов'язані з укладанням договору (у тому числі
витрати, пов'язані з його нотаріальним посвідченням), можуть
покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі виключно
на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до
положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Нотаріальне
посвідчення договору не є обов'язковим, але на вимогу замовника
договір про закупівлю підлягає обов'язковому нотаріальному
посвідченню.
Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк,
достатній для проведення процедури закупівлі в наступному
бюджетному періоді, на суму коштів не більше 15 відсотків вартості
договору, укладеного в попередній бюджетний період, що не
перевищує відповідного призначення в попередньому бюджетному
періоді
Замовник у договорах, укладених за результатами процедур
закупівлі, у разі закупівлі товарів та послуг має право
передбачати здійснення попередньої оплати на строк, що не може
перевищувати 90 календарних днів, а у разі закупівлі робіт - на
строк, що не може перевищувати 180 календарних днів, за умови
одержання відповідного позитивного висновку Комісії.
Замовник укладає договори про закупівлю після затвердження
відповідного бюджету. Істотною умовою договору про закупівлю є
можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального
фінансування видатків.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов
тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури
закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у
порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися
після підписання договору про закупівлю, крім випадків,
коригування ціни договору в разі отримання відповідного
позитивного висновку Комісії
У разі укладення договору про закупівлю за результатами
процедури редукціону в договорі за згодою сторін може зазначатися
кількість товару чи обсяг послуг, що не перевищують запланованої
вартості закупівлі за ціною акцептованої тендерної пропозиції. При
цьому зміна умов і вимог технічної специфікації, зазначених у
тендерній документації, не допускається
3. Укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо:
замовник не дотримався вимог частини сьомої статті 12 або
частини другої статті 29 цього Закону
договір було укладено у період оскарження згідно із статтями
37 і 37-1 цього Закону;
договір було укладено всупереч вимогам тендерної
документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були
бути обов'язково включені до договору про закупівлю
договір було укладено за результатами процедури закупівлі,
проведеної з порушенням вимог договір за результатами торгів з обмеженою участю або
процедури закупівлі в одного учасника було укладено з порушенням
вимог частини другої статті 14 цього Закону.
Дія цієї частини не поширюється на застосування процедур
запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного
учасника
4. Копія укладеного договору про закупівлю подається
Антимонопольному комітету України на його вимогу та генеральному
замовнику у разі, коли закупівлі здійснювалися на засадах
міжвідомчої координації.
5. У разі відмови учасника - переможця процедури закупівлі
від виконання договору замовник має право в односторонньому
порядку розірвати договір і зобов'язаний провести нову процедуру
закупівлі.
6. Замовник зобов'язаний надіслати Комісії та Тендерній
палаті України інформацію щодо укладеного договору та про
виконання договору протягом п'яти робочих днів з моменту його
укладення та виконання відповідно.
Інформація щодо укладеного договору повинна містити: повне
найменування та місцезнаходження замовника; джерело фінансування
закупівлі; предмет закупівлі; дату проведення процедури закупівлі;
дату акцепту; дату укладення та ціну договору; інформацію про
переможця торгів (повне найменування, місцезнаходження, телефон,
ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та
організацій України (для юридичних осіб), прізвище, ім'я, по
батькові, місце реєстрації, телефон, ідентифікаційний номер за
Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів (для фізичних осіб).
1. З метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав
і свобод у сфері закупівель будь-який учасник або інша особа має
право оскаржити рішення, дії або бездіяльність замовника до
Комісії, або до суду згідно з цим Законом.
43. Порядок приймання продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки.
4.1. Якість Продукції, яка поставляється Покупцеві, повинна відповідати вимогам Державних стандартів (ДСТУ) або Технічних умов (ТУ), які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності (для Продукції, яка підлягає сертифікації).
4.2. Кількість Продукції, поставку (передачу у власність) якої Сторони планують здійснити в рамках та на підставі цього Договору, вказується у додатках до цього Договору. Фактичний об’єм Продукції, що поставляється в рамках та на підставі Додатків до цього договору, вказується в відповідній залізничній накладній чи Акті прийому-передачі, на підставі яких складаються Акти звірки взаєморозрахунків.
4.3. Кількість Продукції, яка планується до поставки (передачі у власність), реквізити відвантаження, повідомлення про готовність прийняти вантаж вказуються в заявці Покупця.
4.4. Загальна кількість Продукції, що поставляється (передається у власність) Покупця за цим Договором визначається на підставі фактичного обсягу поставленої (переданої у власність) Продукції.
4.5. Прийомка Продукції за якістю проводиться відповідно до даних паспорту та/або сертифікату відповідності (для Продукції, яка підлягає сертифікації).
4.6. Прийомка Продукції за кількістю проводиться відповідно даних, у виданих вантажовідправником вантажосупроводжуючих документах (залізнична транспортна накладна).
4.7. Датою поставки (передачі у власність) Продукції (Продукції) вважається дата вказана в Актах прийому-передачі Продукції.
4.8. Право власності на Продукцію переходить до Покупця з дати поставки (передачі у власність) Продукції у відповідності до п. 4.7. цього Договору. З моменту поставки Покупець несе всі ризики випадкового знищення або пошкодження Продукції.
4.9. У випадку невідповідності поставленої Продукції заякістю претензії можуть бути виставлені Покупцем тільки до безпосереднього вантажовідправника (за умови поступлення Продукції в непошкоджених вагонах з непошкодженими пломбами вантажовідправника). У випадку невідповідності кількості поставленої Продукції кількостям (об’ємам), вказаним у залізничній накладній, претензії можуть бути виставлені Покупцем до залізниці (перевізника) або до безпосереднього вантажовідправника, вказаного в супроводжуючих документах на Продукцію.
4.10. Факт невідповідності кількості (або якості) поставленої Продукції повинен підтверджуватися відповідним актом Торгово-промислової палати України.
5. ЦІНА (ВАРТІСТЬ) ПРОДУКЦІЇ ТА УМОВИ ОПЛАТИ ПРОДУКЦІЇ
5.1. Ціна (вартість) конкретної партії Продукції узгоджується Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору. Ціна на Продукцію, поставка (передача у власність) якої здійснюється відповідно до умов цього Договору, встановлюється в національній валюті України – гривні. В ціну Продукції включено податок на додану вартість.
5.2. Ціна (вартість) Продукції є динамічною (рухомою) і може змінюватись Постачальником залежно від змін цін на ринку Продукції, індексу інфляції, зміни тарифів на залізничні перевезення тощо.
5.3. Зміна ціни (вартості) на Продукцію, що зафіксована (узгоджена Сторонами) у Додатку до цього Договору, яким регулюється умови поставки відповідної партії Продукції, відображається у додатковій угоді до цього Договору, яка підписується уповноваженими представниками обох Сторін.
5.4. Оплата Продукції здійснюється на умовах повної передоплати (авансу) Продукції (партії Продукції), якщо інше не встановлено у Додатках до цього Договору. Строк (термін) оплати Продукції по кожній окремій партії Продукції визначається умовами відповідних Додатків.
5.5. Оплата Продукції проводиться Покупцем безготівково в національній валюті України – гривні – шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника.
5.6. Оплата Продукції проводиться Покупцем по кожній окремій партії Продукції, поставка якої оформляється відповідним Додатком до цього Договору.
5.7. Сторони можуть в будь-який момент дії цього Договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатками (додатковими угодами) до цього Договору.
5.8. Загальна сума цього Договору (тобто загальна вартість (ціна) усієї поставленої за цим Договором Продукції) Сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої Продукції та узгодженої на неї ціни (відповідно до Додатків до цього Договору).
5.9. Розмір загальної суми Договору підлягає кінцевому уточненню Сторонами шляхом складення та підписання сторонами акта взаємозвірки, виходячи з фактично поставленої Покупцю кількості Продукції, вартість (ціна) якої відображається в Актах прийому-передачі Продукції та/або залізничних накладних, що складаються сторонами по кожному факту поставки партії Продукції згідно з Додатками до даного Договору.
5.10. Сторони по закінченню кожного звітного календарного місяця (надалі – звітний місяць) можуть здійснювати звірку розрахунків за поставлену Продукцію. У такому разі, затверджений (підписаний) Покупцем Акт звірки взаєморозрахунків передається Постачальникові до 10 (десятого) календарного числа календарного місяця наступного за звітним місяцем.
5.11. Якщо за результатами звірки буде встановлено, що сума, перерахована в порядку передоплати за партію Продукції у відповідності до Додатку до цього Договору:
а) недостатня для покриття (оплати) поставленої (переданої у власність) Покупцеві (чи вказаному ним Вантажоотримувачу) Продукції, то Покупець зобов’язаний протягом 2 (двох) банківських днів з дня підписання сторонами Акта звірки взаєморозрахунків перерахувати Постачальникові суму недостачі;
б) перевищує вартість поставленої (переданої у власність) Покупцеві (чи вказаному ним Вантажоотримувачу) Продукції, Постачальник повертає Покупцеві надмірно сплачену суму на підставі Акта звірки взаєморозрахунків та листа Покупця протягом 2 (двох) банківських днів.
44. Правове регулювання господарської діяльності з перевезення вантажівта її договірного забезпечення.?????
Законодавство про транспорт (транспортне законодавство) - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері організації і безпосереднього здійснення господарської діяльності на транспорті.
Оскільки єдина транспортна система України налічує кілька видів транспорту, кожен з яких має певні особливості, то і законодавство про транспорт є досить значним за обсягом і різноманітним за змістом.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, регулюються, в першу чергу, загальним Законом України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р., законами України "Про трубопровідний транспорт" від 15 травня 1996 р., "Про залізничний транспорт" від 4 липня 1996 р., "Про автомобільний траспорт" від 5 квітня 2001 p., "Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період" від 20 жовтня 1998 р.
Значне коло транспортних відносин регулюється транспортними кодексами і статутами окремих видів транспорту: Повітряним кодексом України від 4 травня 1993 р., Кодексом торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 р., Статутом внутрішнього водного транспорту СРСР, Статутом автомобільного транспорту УРСР, Статутом залізниць України. Серед інших актів транспортного законодавства України варто виділити правила перевезення вантажів, що приймаються стосовно різних видів транспорту і різного роду вантажів.
Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України "Про трубопровідний транспорт", дія якого поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку (від промислів, виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшего транспортування, а також іншими нормативно-правовими актами України.
Особливості застосування Закону України "Про трубопровідний транспорт" щодо функціонування промислового трубопровідного транспорту визначаються Кабінетом Міністрів України.
Транспорт - одна з найважливіших галузей суспільного виробництва. Він покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва у перевезеннях.
Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюються відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою.
Єдину транспортну систему України становлять:
транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен);
промисловий залізничний транспорт;
відомчий транспорт;
трубопровідний транспорт;
шляхи сполучення загального користування.
Відповідно до ч. t ст. 307 та ч. 1 ст. 909 ЦК України договором перевезення вантажу є договір, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Цей вид договорів укладається, як і інші господарські договори, в письмовій формі, до якої ставляться спеціальні вимоги. Так, згідно з ч. 2 ст. 307 ГК та ч. З ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Перевізник зобов'язаний забезпечувати вантажовідправниківбланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Сторони договору: перевізник і відправник, проте участь у виконанні договірних зобов'язань (однією із зобов'язаних сторін) є отримувач вантажу - особа визначена відправником, яка може і не брати участі в укладенні договору перевезення вантажу, проте повинна мати договірні відносини з відправником (скажімо, бути покупцем за договором поставки, укладеним з відправником).
Договір про перевезення вантажу є реальним (він вважається укладеним у момент здачі вантажу транспортній організації для перевезення), оплатним і двостороннім.
45. Господарсько-правові умови здійснення капітального будівництва.
Капітальне будівництво — це діяльність держави, юридичних і фізичних осіб, спрямована на створення нових та модернізацію наявних основних фондів виробничого і невиробничого призначення.
Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей матеріального виробництва країни.
Поняття «капітальне будівництво» охоплює не лише нове будівництво — будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках, ай розширення — здійснення за новим проектом будівництва наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів, реконструкцію — перебудову існуючих цехів та інших об'єктів підприємства, технічне переозброєння — здійснення комплексу заходів щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, а також реставрацію та капітальний ремонт будівель і споруд (ст. 23 Закону України від 20 квітня 2000 року «Про планування і забудову територій»).
До основних нормативних актів, які регулюють відносини у сфері капітального будівництва, належать: Господарський та Цивільний кодекси України, закони «Про інвестиційну діяльність», «Про архітектурну діяльність», «Про основи містобудування», «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» та інші.
Для здійснення робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом, можуть укладатися такі договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних та досліджувальних робіт та ін. (ст. 317 ГК України).
Залежно від того, ведеться капітальне будівництво власними силами забудовника чи для цього залучаються спеціалізовані будівельні організації, розрізняють три способи будівництва — підрядний, господарський та змішаний.
Підрядний спосіб будівництва здійснюється із залученням спеціалізованих, будівельних, монтажних та інших організацій, діяльність яких ліцензована у встановленому порядку, господарський спосіб— виконується власними силами забудовника, а при змішаному способі частину робіт забудовник проводить власними силами, а частину — силами спеціалізованих організацій.
Найпоширенішим способом капітального будівництва є підрядний спосіб, і його можна розглядати як основний спосіб капітального будівництва в нашій країні.
Характерною особливістю договірних зв'язків по здійсненню капітального будівництва є система генерального підряду: замовник укладає договір з однією підрядною будівельною організацією — генеральним підрядником, який для виконання окремих комплексів робіт може залучати інші спеціалізовані організації на підставі договору субпідряду, тобто як субпідрядників. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками — як замовник.
Замовник перебуває в договірних стосунках тільки з генеральним підрядником, який несе відповідальність перед замовником за виконання всіх робіт, в тому числі робіт, що виконуються субпідрядниками, тобто замовник і субпідрядник не мають права ставити один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним із них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлене договором.
Необхідно зазначити також про право замовника укладати прямі договори (крім договору з генеральним підрядником) по даному будівельному об'єкту з іншими спеціалізованими підрядними організаціями на виконання монтажних та інших спеціальних робіт.
|