Поради батькам які виховують дитину з особливими потребами


Скачати 80.79 Kb.
Назва Поради батькам які виховують дитину з особливими потребами
Дата 05.11.2013
Розмір 80.79 Kb.
Тип Анкета
bibl.com.ua > Право > Анкета
Поради батькам які виховують дитину з особливими потребами

Батьки, які виховують дитину з -певними функціональними обмеженнями, прагнуть допомогти дитині навчитися гідно жити серед інших людей, розуміючи себе та інших, мати тверду систему етичних цінностей і керуватися нею в повсякденному житті, допомогти дитині стати максимально самостійною, самореалізуватися, водночас реально враховуючи своїх обмеження. Одним із головних завдань, які стоять перед ними, є навчити дитину бути сильною, стійкою, щоб зуміти подолати життєві негаразди.

Батьки, які мають дитину-інваліда, свої зусилля повинні спрямовувати на те, щоб:

  • Створити для дитини можливість вчитись, відкривати світ. Ділитися з нею власним досвідом.

  • Навчати тих самих навичок, що і здорових дітей.

  • Навчити дитину альтернативному способу спілкування.

  • Розвивати в однаковій мірі зорове, слухове, дотикове сприйняття, привчати до самообслуговування.

Виховуючи в сім'ї дитину з особливими потребами, в умовах біологічно рідного і психологічного знайомого оточення, батьки повинні:

  • Не допускати на заняттях з дитиною нетерплячості, поспішності.

  • Вибирати для них такий час, коли дитина у гарному настрої, а ви нікуди не поспішаєте.

  • Потрібно любити та поважати дитину, вірити в неї, бо тільки тоді вона зможе довіряти дорослим, слухати їх, вчитись від них, приймати ті обмеження, які вони накладають на її поведінку і розуміти, що вони є в її інтересах.

  • Радіти успіхам дитини бо це заохочує її.

  • Підтримувати нормальні взаємостосунки, не з'ясовувати їх у присутності дитини, особливо з приводу інвалідності чи проблем, пов'язаних з нею.

  • Навчитися бути прикладом для дитини, бо дитина вчиться не стільки через повчання дорослих, скільки через їх наслідування.

  • Давати дитині можливість вибору в: їжі, одязі, іграшках, в ЗМІ.

  • Не позбавляти дитину самостійності.

  • Надавати дитині необхідну волю для самовиявленню.

  • Не піддаватися всім примхам та вимогам дитини.

  • Не боятися кожну хвилину за її життя.

  • Приймати допомогу від інших, в тому числі фахівців, батьків, які мають подібний досвід.

АНКЕТА для оцінювання якості життя та впливу факту інвалідності на життя родини

І.Структура

1 .Ваше прзвище, ім"я, по-батькові________________________________________________________

2.Вкажіть склад Вашої сім'ї (наприклад: батько, мати, син-інвалід, бабуся, дідусь)_________________________________________________________

З.Хто з членів родини працює?(наприклад, батько)_________________________________________________________

4.Хто отримує деражавні дотації?(наприклад,мати-пенсію по догляду за дитиною, бабуся-пенсію за віком,донька-стипендію, син-інвалід-пенсію по інвалідності)____________________________________________________

5.Як Ви вважаєте, на що впливає інвалідність дитини у житті родини?

- на побут, звички; - на спілкування з людьми;

- на роботу; - на взаємини в родині;

- на матеріальний стан; на дозвілля;

інше.

2.Наявність обмежень 1 .Як ви оцінюєте свій матеріальний стан?

- добрий;

- задовільний;

- скрутний.

2.Чи отримуєте Ви житлову субсидію?

- так; ні.

З.Як Ви оцінюєте житлові умови Вашої родини?

- хороші; задовільні;

- погані.

4.Чи залишається Ваша дитина-інвалід сама вдома?

- ніколи;

- інколи, на 2-3 год;

- змушені залишати протягом робочого дня;

- інше.

5.Чи має Ваша дитина-інвалід окрему кімнату?

- так; ні.

6.Чи відвідує дитина-інвалід якийсь державний заклад?Який саме?

7Чи можлива для Вас професійна діяльність?

- так; ні.

8.Чи впливає інвалідність дитини на Вашу професійну діяльність?

- так; ні.

9.Коли останній раз відбувалися зміни у Вашій кар'єрі?

- 5 років тому;

- 2 роки тому;

- 1,5 роки тому;

- інше.

10.Які саме зміни відбулися у Вашій кар"єрі?

- збільшення зарплати;

- перехід на неповний робочий день;

- перехід на іншу роботу;

- інше.

11.3 чим були пов"язані ці зміни?_______________________________

3. Соціальна ізоляція

1 .Хто з Вашого оточення знає про інтелектуальну недостатність дитини?

- найближчі родичі; далека родина;

- сусіди;

- колеги по роботі;

- друзі;

- інше.

2.Хто з Вашого оточення допомагає доглядати інваліда?

- найближчі родичі;

- далека родина;

- сусіди;

- колеги по роботі;

- друзі; інше.

З.Як часто Ви відвідуєте культурні заклади?

- досить часто;

- час від часу;

- рідко; майже ніколи.

4.Чи задоволені Ви своїм дозвіллям?

- так; ні.

4.Планування майбутнього

1 .Чи маєте Ви чітке уявлення щодо майбутнього Вашої дитини?

- так;

- ні.

2.Хто, як Ви сподіваєтесь, доглядатиме інваліда, коли він. залишиться сам?

- працівники державного закладу;

- брат, сестра;

- інші родичі (назвіть, якщо можна);

- знайомі;

- працівники громадських оранізацій (працівники приватного закладу);

- сам інвалід;

- інше.

З.Чи припускаєте Ви таку можливість, за якої інвалід міг би жити без сторонньої допомоги?

- так; ні.

4.Якщо так, то:

а) у якому віці має бути інвалід, щоб він міг мешкати самостійно?

б)які навички, на Ваш погляд, необхідні інваліду для самостійоного проживання?

в)за яких обставин це можливо?

Методичні рекомендації батькам, які виховують дітей з розумовою відсталістю.

Шкідливі фактори, які діють на мозок під час його інтенсивного розвитку, тобто у внутрішньоутробний період, в момент родів чи в перші роки життя дитини, порушують процес його дозрівання й функціонування.

Залежно від часу і складності цього пошкодження виникають різні види відхилень в розвитку. Найбільш важкі з них - розумова відсталість.

При аномальному розвитку недостатність формування тих чи інших функцій мови, моторики, зору, слуху, приводять до затримки чи порушення формування всіх залежних від них функцій.

Тому допомагати дитині з відхиленнями в розвитку треба з перших місяців життя.

Кожна дитина з відхиленнями в розвитку потребує спеціальних прийомів виховання і навчання. Відставання в розвитку не лікується, але досягаються кращі результати спільними зусиллями лікаря, педагога, логопеда з обов'язковою участю батьків.

Чим швидше ви почнете займатися з дитиною, тим кращих результатів ви зможете очікувати.

Дані рекомендації допоможуть батькам, які мають дітей з відхиленнями в розумовому розвитку, правильно будувати заняття з такими дітьми:

1. Прагніть до збереження попереднього укладу сім'ї і дружніх взаємовідносин з близькими і знайомими.

2. Не варто відокремлюватись від оточуючого середовища, соромитись своєї дитини, інакше у неї не сформуються природне почуття безпеки.

3. Якщо в сім'ї є здорові діти, батькам не варто приносити їх в жертву своєму горю, приділяти їм менше уваги, ніж хворим дітям.

4. Умійте оцінювати можливості хворої дитини.

5. Ведіть щоденник спостережень за дитиною, відмічайте найменші зміни в її стані.

6. Успіх лікування залежить від вибору іграшок для хворої дитини, від участі дорослих в цих іграх, від своєчасно початих систематичних спеціальних занять.

7. Розглядайте гру з хворою дитиною не як забаву, а як терапевтичну процедуру, яку треба проводити регулярно, ціле направлено. У грі дитина вчиться мислити, розвиває свої здібності. Гра формує її почуття, спостережливість, мовлення.

Пам'ятайте, що ігрова діяльність дитини повинна поєднувати в собі фізичну активність (набуття навичок руху пальців при надіванні кілець на основу піраміди), з розумовою (підбір кілець у визначеному порядку).

8. Поступово в ігри з дитиною необхідно включати регулярні вправи для розвитку слухової і зорової уваги. Для цього потрібно розвивати вміння уважно сприймати і розрізняти предмети за основними ознаками: кольору, форми, величини, цілісності. Важливо формувати у дитини вміння діяти за зразком, розвивати наслідування (позит. приклад).

9. Корисно стимулювати у дітей відображення дій, наприклад: "зроби, як мама", "подивись, як робить тато".

10. Заняття з дітьми-інвалідами повинні носити систематичний характер, не втомлювати дітей, бути цікавими для них.

Схожі:

Поради батькам майбутніх першокласників
Впевнені, поради батькам стосовно того, як підготувати дитину до майбутніх навантажень, зробити так, аби її організм не давав збоїв...
ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Анотація. У статті виділені і розглянуті соціально-психологічні аспекти розвитку особистості з особливими потребами. Розкриті особливості...
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ...
РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Соціально психологічний супровід навчання і розвитку молоді з особливими...
...
СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ
...
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
В статті розглянуто особливості адаптації дітей з особливими потребами до навчання в початковій школі
До проблеми формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами
У статті аналізуються теоретичні аспекти формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи
Вашої думки про можливості організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах міста...
І. А. Пахаленко Поради психолога
Пахаленко І. А. Поради психолога батькам. Навчально-методичний посібник.: Ольшаницька ЗОШ I-III ст. – 2009
Як правильно підготувати дитину до дитячого садочка
Дослідження вчених свідчать, що можна допомогти малюку подолати труднощі звикання і навіть певною мірою запобігти їм, якщо заздалегідь...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка