|
|
Скачати 106.52 Kb.
|
|
Квітни, мово, зірницями слова! Святково прибраний зал.. Навкруги вишиті рушники, серветки, зразки українського одягу. Старовинні ужиткові речі, кераміка. На стінах портрети Т. Шевченка, Лесі Укараїнки, І.Франка. Діти одягнені в українські національні костюми. Вислови про мову.
серед прекрасних братніх мов!” (М.Рильський) 2. „Вивчайте, любіть свою мову, Як світлу Вітчизну любіть, Як стягів красу калинову, Як рідного неба блакить” ( В.Сосюра) 3. „Мова – це віконця, через які людина бачить світ” ( В.Сухомлинський)
(В.Сосюра) Вчитель. Дорогі гості! Любі діти! Сьогодні ми запрошуємо вас на наше свято рідної мови „Квітни, мово, зірницями слова”. Щасливі ми з вами, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій рідній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово. Учень. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її вічну живу і нову І мову її солов”їну. Вчитель. За давнім звичаєм гостей в Україні зустрічали хлібом – сіллю. Дозвольте і на наше свято запросити вас хлібом – сіллю. ( Учениця вручає каравай директору гімназії, промовляючи слова) Учениця. Сійся, родися жито – пшениця І всяка пашниця, Щоб був хліб на столі І щоб цвіли, як квіти, Гарні українські діти. (Стукіт у двері. До класу заходять Барвінок і Ромашка) Ромашка. Добрий день вам, любі діти! Барвінок. Низький уклін вам. (Обоє вклоняються) Ромашка. Вірна подруга бджола щойно нам розповіла про цікаве ваше свято сьогодні. Ми з барвіночком хутенько зібралися й примчалися. Чи дозволите мені із моїм хорошим другом сісти разом з вами і поспівати пісень, пограти у ігри. Потанцювати танець „Гопак”? Він на всі лади мастак. Барвінок. Так! Вчуся я тепер у школі, Вчу всі знаки в рідній мові. Крапку, кому і тире В нас ніхто не відбере. Знаю оклик і дві крапки, І лапки – пташині лапки. До наук охочий я, Але хочу більше знати Тож дозвольте, юні друзі. З вами разом працювати. Вчитель. Ну то, що, друзі, візьмемо з собою Барвінка і Ромашку. Розкажемо їм про нашу рідну Україну, про її мову солов”їну. А щоб веселіше було. Давайте заспіваємо нашу улюблену пісню, бо ми ж діти козацького роду. Звучить пісня „Гей, зелений луже” Вчитель. А зараз наші ескурсоводи проведуть нас стежинами нашої рідної Батьківщини. Коротко розкажуть про неї. 1 учень. Наша рідна земля – Україна. Україна – це квітучий край з рутою, м”ятою і барвінком. 2 учень. Україна – це вікова боротьба нашого народу за незалежність, волю і щастя. 3 учень. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник. Задушевна пісня та запальний танець. 4 учень. Столиця нашої України – Київ. Це дуже гарне місто, особливо навесні, коли цвітуть каштани. 5 учень. Київ - стоїть на річці Дніпро. Це могутня повноводна ріка. Вона крутить турбіни багатьох електростанцій. 6 учень. Україна – дуже багата своїми родючими землями. Білий, смачний і пахучий хліб печуть із пшениці, що росте на безмежних ланах, переливаючись золотом. Пісня „На ромашковому полі” Вчитель. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє життя, і свої сподівання, розум, досвід і почуття. І кожна людина знає, що коли вмирає мова, то вмирає і сам народ. І той, хто зневажливо ставить до рідної мови, не викликає поваги і до самого себе. Треба наполегливо вивчати рідну мову, бо це мова нашої держави, яку треба знати і нести у світ. Пісня „Мова – краса спілкування” Учень. 1. Наша Мати – Україна, ЇЇ мова солов”їна. Наша мова ніжна і ласкава, Наша мова багата і цікава.
Наша мова прекрасна і чиста. Наша мова, як джерельце дзюрчить, Наша мова красиво звучить.
Колосисту навіки. Українську рідну мову Вдар дали мені батьки.
Дзвінку і ніжну і завзяту, Як день сьогоднішній чудовий Люблю, люблю вкраїнську мову.
Всіх, хто живе у цім краю. Вона прекрасна, світанкова. Я в ній свою наснагу п”ю. Пісня „Мова – це чиста криниця”
Снагу і силу нам дає. Нам стежку в світ дано топтати, Поки в нас рідна мова є.
Почнемо в світ її нести. То й доти будем українці Поміж народів сміло йти.
Земля цього нам не простить. То ж линь над світом, рідна мово! Тобі в віках судилось жить! Вчитель. Діти! Рідної мови усі ви навчайтесь І ніколи її не цурайтесь. Варто пам”ятати, що слово – це велика сила, яка може приголубити людину, розрадити. А може й образити, розчарувати. Тому пам”ятайте про лагідні, чарівні слова. Учні. У нашій рідній мові Чарівні є слова. Слова ці всім відомі, Бо сила в них жива. „Добридень”, „До побачення” – І усмішка сія! Велике мають значення Ось ці прості слова. Як скаже син чи донечка: „Спасибі” вам, „Будь ласка” Ясніше сяє сонечко, Бо в них – любов і ласка. Від цих чарівних, добрих слів, Тепліше людям жити. Якщо ти їх не говорив То треба говорити. Вчитель. Що й казати, багата наша мова! Є в ній і слова, протилежні за значенням. Адже у світі є дві протилежні сили: світло і темрява, любов і ненависть, добро і зло. Учні. В нашій мові є слова Зовсім протилежні. І частенько так бува – Ми від них залежні. Як відійде темна ніч, Встане день, як квітка! Є товстий, неначе піч, Є тонкий, як нитка. Хтось так голосно кричить, Як ворона кряче. Інший – цілий день мовчить, Як ковтнув гаряче. То веселий, то сумний Кожен з нас буває. То старенький, то новий Одяг натягає. Налетів вітерець і стих – Ось таке тут діло! А на плач є завжди сміх – Й сонце засвітило. Вчитель. А на „ні” є слово „так”! Як було, так буде! Якщо в мові ти мастак, З тебе вийдуть люди! Гра „Так” чи „Ні” Вчитель. Зіграти хочеться мені Із вами, друзі, в „Так” чи „Ні”. Вам запитання задаю. Готуйте відповідь свою. Відповідайте, коли мастак, Єдиним словом „Так” чи ”Ні”. 1). Скажіть співає сом пісні? Не гайте з відповіддю! Ні! 2). Чи вміє ґелґотать гусак? Ну, що на це сказать? Так! 3). Скажіть мені, червоний мак В січневу пору квітне? Ні! 4). А крокодили на сосні Свої будують гнізда? Ні! 5). Чи може вище гір літак У вишину злетіти? Так! 6). Узори пишні на вікні Мороз малює взимку? Так! 7). Чи достигають навесні пшениця й жито в полі? Ні! 8). Ріка біжить у далині. Чи є у неї ноги! Ні! 9). Чи правда є, що вовк Наївся груш і яблук? Ні! 10). А під кінець скажіть мені, Цікаво „Так” чи „Ні” Вчитель. Для кожного з нас любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. Коли ви були маленькі, ваші мами завжди співали вам ніжну, лагідну пісеньку. Слухаючи мамину колискову, ви міцненько засинали. Це тому, що мами наші вкладали у ці пісні всю свою любов, ласку, ніжність і тепло своєї душі. Як ту мову не любити, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. (Дівчатка разом з мамами виконують колискову пісеньку) Вчитель. З давніх – давен люди розповідали про своє життя у піснях. Адже пісня – це душа народу. Пісні були веселі й сумні, їх співали на свята і у будні. Ці пісні називаються народними. Їх співають і зараз. Ви, напевне, теж знаєте народні пісні. Народна українська пісня „Грицю, Грицю” Бабусі співають українську народну пісню „А мій милий вареничків хоче” Вчитель. Мова – то цілюще народне джерело. Нашу мову неможливо уявити без загадок, прислів”їв, лічилок та скоромовок. Ви теж їх знаєте багато. А ну, пригадайте прислів”я. Хто знає. 1). Бджола мала, а й та працює. 2). Без труда нема плода. 3). Маленька праця, краща за велике безділля. 4). Діло майстра величає. 5). Праця чоловіка годує, а лінь марнує. 6). До учіння треба терпіння. 7). Книга вчить, як на світі жить. Вчитель. Цілющим джерелом є і загадки, які склав народ. Тож згадаємо загадки.
Любить його кожен. І дня ми без нього Прожити не можем. (Хліб)
Під припічок заховалось. (Віник)
А вусі ярмарок. (Бджоли і вулик) Вчитель. А зараз давайте згадаємо скоромовки. Які ми вміємо швидко промовляти.
За Андрійка вищий тато, А за татового тата Вища, мабуть, тільки хата.
Жатку жайвір дожене. 3. Семен сказав своїм синам: - Сини – соколики, складіть сіно! Сини сіно склали, Семен сказав: - Спасибі!
Зачепилась гапликом, Сюди смик, туди смик:
Вчитель. Наша мова дуже багата. Ну, скажіть мені, у якій мові ще є вірші, всі слова, у яких починаються з однієї літери? Ви от тільки послухайте.
Вовну, вату, верболіз, Вперся віл і впало з воза Вісім в”язок верболозу.
Качок кличуть під комиш, Кача впіймати кішка хоче, Катруся киці каже: - Киш!
Масла, моркви, маку мало! Миска, мамочко, мілка – Мало містить молока. Вчитель. Хоч яка чудова наша мова? Та, на жаль, не всі бажають гарно знати рідну мову, не кожен її шанує: вживає у мові якісь недоречні слова, русизми, словесні бур”яни. Така наша недбалість у ставленні до мови призводить до ситуацій, які й кумедними назвати важко. Хочете пересвідчитись у цьому? Пропонуємо вашій увазі сценку з життя. (Інсценізація усмішки Павла Глазового „Кухлик”) Автор. Дід приїхав із села, Ходить по столиці. Має гарні гроші – не мина Жодної крамниці. Попросив він: Дід. Покажіть кухлик той, Що з краю. Продавець. Што? Чєво? Я нє панімаю. Дід. Кухлик, люба, покажіть Той, що збоку смужка. Продавець. Да какой же кухлік здєсь, Єслі ето кружка! Дід. (у руки кухлик взяв і насупив брови) В Україні живете Й не знаєте мови... Продавець. У мєня єсть свій язик Да к чєму мне мова. Дід. Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда В моєї корови Має, бідна, язика І не знає мови. Вчитель. Колись діти збирались і грали в різні ігри. А для цього вони знали багато лічилок. А які ви знаєте лічилки?
Загубила там корзинку. А в корзинці паляниця, Хто з”їв – тому жмуриться.
Біжіть швидше до двора – Починати гру пора. Гра „Подоляночка” – дівчатка Вчитель. Дорогі діти! Як гарно звучить рідна мова у віршах, прислів”ях, скоромовках, казках, народних іграх, які гарні слова і мелодія в українській народній пісні! Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Хочу, щоб ви полюбили і ніколи не забували рідне слово, рідну мову, де б ви не були. Бажаю рости вам здоровими і щасливими в ріднім краї, з рідним словом. Глибше пізнавати скарби своєї мови. Учень. Учи, дитино, рідну мову, Гордися нею і лелій. А зрадити голубоньку чудову, Ти, навіть, в думці не посмій. Наша мова калинова І ласкава, і медова, І багата, і не бідна – От що мова наша рідна! Розцвітай же, слово! І в родині, і у школі, Й на заводі, і у полі. Пречудесно, пречудово – Розцвітай же, слово! Вчитель. Наше свято наближається до кінця. Ми були б раді та щасливі, якби від сьогоднішнього свята ви, дорогі діти та гості, залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови. Не цурайтеся мови, діти, Рідного джерельця, Хай вона струмочком буде, Хай дійде до сонця! Хай вона в піснях лунає Кожен день і в свято. Соловейком хай співає В українській хаті. Бо вона ж така багата І така чудова. Неповторна і крилата Українська мова. Пісня „Мова – державна перлина” Вчитель. Шановні гості! Любі діти! Дякуємо вам за увагу. |
| Квітни мово, наша рідна. Дмитро Білоус. Віра поета в неминуче відродження... ... |
Ведучий Здрастуй, Слово, Українська Мово! Здрастуй на межі тисячоліть!... Мета: вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія |
| "Мово моя материнська" проведений у 7-х класах Ведучий Світ постав зі Слова, і Україна постала зі Слова, і Слово зростало у великого поета, українського пророка Тараса Шевченка,... |
Виховуємо загальнолюдські цінності Кущенко С. В., Кубявка О. Ю. Мово рідна, слово рідне! |
| Виховуємо загальнолюдські цінності Кущенко С. В., Кубявка О. Ю. Мово рідна, слово рідне! |
Конспект ПНД з елементами ТРВЗ, ейдетики та мнемотехніки Продовжувати вчити дітей чітко вимовляти голосні та приголосні звуки, робити звуковий аналіз, підбирати слова на заданий звук, ділити... |
| Тема. Слова ввічливості За 1 хвилину учні кожної групи добирають слова, у яких: звуків більше, ніж букв. Потім спікер кожної групи зачитує дібрані слова |
Мово рідна, ти у серці моїм! Звучить марш запорізьких козаків. На сцену виходять хлопці. Один із них читає наказ |
| Творча робота у номінації Моя мово! З чорнозему, рясту, любистку, м`яти, євшан – зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена! |
Уроку комбінований Тема. Розпізнавання іменників (без уживання терміна) за питаннями хто? що? Мета: розширити й поглибити знання учнів про слова — назви предметів; вчити розпізнавати ці слова у мовленні, складати з ними речення;... |