Виховуємо загальнолюдські цінності


НазваВиховуємо загальнолюдські цінності
Сторінка1/8
Дата21.02.2016
Розмір0.85 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8

Виховуємо загальнолюдські цінності

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………

2

Харченко В.В. Прийди до серця, Україно, благослови добром мене!........

5

Кущенко С.В., Кубявка О.Ю. Мово рідна, слово рідне!...............................

9

Севрук Л.О. Мати – берегиня роду…………………………………………

14

Котик Н.В., Кривенко С.В., Городнійчук О.Д. Людина починається з добра……………………………………………………..……………………..


19

Дорошенко К.М. Світ навколо любові просить…………………….……..

24

Крутенко О.В. Людина серед людей………………………………………..

36

Данько А.М. Вчимося жити добрими людьми…………………….……………

41

Погоріла З.М. Ідеал сучасної людини (круглий стіл)………………………

49

Карпенко І.М. Найбільше багатство людини – здоров’я………………….

54

Дишлюк О.В. Руки твої – найкращий скарб…………………………..……

59


Вступ

Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні ХХІ століття, Закон України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Концепція виховання особистості в умовах розвитку української державності”, “Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності”, визначивши головні вектори освітнього процесу – навчання і виховання, – пріоритетним проголошують саме виховання, яке має здійснюватись на засадах розуміння, усвідомлення і реалізації школярами загальнолюдських цінностей.

Перед українськими педагогами ставиться надзвичайно важлива задача: створити умови для виховання громадянина суверенної демократичної правової держави, що обрала цивілізований шлях інтегрування до європейського співтовариства. Виконання цього завдання потребує усвідомлення того, що «без культивування таких моральних цінностей, як добро, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість, толерантність навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в нашій країні. Ці моральні феномени в період переходу до ринку, який ще не став цивілізованим, виконують функцію гармонізації особистих і суспільних інтересів» [2].

Найважливіша проблема сучасної педагогіки – повне витиснення авторитарної системи стосунків суб’єктів виховного процесу і гуманізація навчально-виховного процесу. У зв’язку з цим «Концепцією виховання гуманістичних цінностей учнів загальноосвітньої школи» метою гуманістичного виховання визначено формування гуманістичного світогляду на основі розвитку етичної культури школярів: «це відповідає базовому розумінню культури особистості як гармонії культури знань, умінь і ставлень. Зміст гуманістичного виховання школярів має спрямовуватись на формування системи гуманістичних цінностей у становленні духовного світу особистості з можливостями їх збагачення кожним індивідом у процесі інтериорізації.

Поняття “ціннісна орієнтація” є ключовим для багатьох наук: філософії, соціології, психології, педагогіки. Що стосується педагогічного аспекту цього поняття, то він передбачає перетворення знань про цінності у стійкі переконання, розуміння і утвердження цінностей людського життя, цінностей виховання і навчання, формування у школярів багатосторонніх, випереджаючих ціннісних орієнтацій, спрямованих на ідеали, соціальні цінності суспільства, формування соціально цінних умінь і активної життєвої позиції вихованців. Становлення цінностей та ціннісних орієнтацій зумовлене зовнішніми, соціальними та внутрішніми факторами і залежить від соціальних умов життя й діяльності індивіда, усвідомлення особистістю свого місця в оточуючому світі, вироблення уявлення про власне «Я», соціальної ідентифікації із референтними групами тощо.

Ціннісні орієнтації особистості знаходяться у тісному зв’язку із її життєвими цілями, способом життя, потребами, інтересами, психологічними установками тощо. «Ціннісні орієнтації лежать в основі світогляду людини, її моральних, політичних, естетичних переконань і смаків, визначають її поведінку. Вони є важливим елементом внутрішньої структури особистості, закріплені життєвим досвідом індивіда, усією сукупністю його переживань. Сформовані ціннісні орієнтації - це свого роду “вісь” свідомості, яка забезпечує усталеність людини і проявляється у певному типі її поведінки, в інтересах, потребах, переконаннях»[4].

Згідно з «Концепцією виховання гуманістичних цінностей учнів загальноосвітньої школи», гуманістичні цінності проявляються в реалізації сутнісних сил людини, моральному вдосконаленні, особистісному розвитку, тому моральні цінності розглядаються через призму таких аспектів:

  • аксіологічного – звернення особистості до вищих духовних цінностей. До них відносяться такі моральні феномени, як Добро, Свобода, Обов’язок, Честь, Совість, Гідність, Щастя, Любов. Вони співвідносяться не з нормою, а з уявленням про гуманістичний ідеал як сходження людини до себе кращої;

  • гносеологічного – залучення особистості до процесу пізнання гуманістичних цінностей, транскультурних принципів співжиття, співробітництва, лояльності і терпимості до інших. Оволодіння етичними знаннями, уміннями бачити те загальне, що не лише об’єднує людство, але й характеризує кожну людину зокрема. Засвоєння етичних правил у сфері спілкування і поведінки, застосування їх у повсякденному житті;

  • когнітивного – пізнання особистістю через призму гуманістичних цінностей національної і загальнолюдської культур, самої себе як суб’єкта діяльності і відносин, усвідомлення своїх можливостей;

  • суб’єктно-особистісного – виявлення суті гуманістичного світогляду, усвідомлення своєї причетності до світу в усіх його проявах, становлення особистості як суб’єкта соціальних відносин [2].


Принцип виховання підростаючого покоління на засадах загальнолюдських гуманістичних цінностей покладений в основу діяльності більшості педагогів Черкаської області, був він визначальним і в системі Авторської школи Олександра Антоновича Захаренка. Ще в 90-ті роки минулого століття педагогічним колективом Сахнівської школи було створено серію методичних розробок із назвою «Загальнолюдські цінності», до якої входили такі брошури: «Батьківщина», «Праця», «Соціальна справедливість», «Милосердя», «Земля», «Здоров’я», «Сім’я», «Культура», «Людина», «Знання». А протягом 2006-2007 навчального року авторським колективом педагогів Черкаської області було створено серію методичних розробок «Загальнолюдські цінності. Ідеї Олександра Захаренка в контексті сучасності», яка стала творчим продовженням кропіткої науково-методичної роботи Олександра Антоновича та його колективу. Найбільшу кількість творчих авторських робіт було представлено педагогами Звенигородського, Канівського, Маньківського, Смілянського, Тальнівського, Чорнобаївського, Золотоніського, Жашківського районів, міст Черкаси, Ватутіне.

Враховуючи актуальність даної проблеми, напередодні нового навчального року пропонуємо до використання у виховній роботі дану брошуру, тематика якої відображає такі загальнолюдські цінності, як Батьківщина, Мова, Праця, Сім’я, Людина, Милосердя, Соціальна справедливість, Земля, Здоров’я, Культура.
Використана література:


  1. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Освіта України. – 2004. – № 94.

  2. Концепція виховання гуманістичних цінностей учнів загальноосвітньої школи // Шкільний світ. – 2005. – № 23.

  3. «Рекомендації щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» МОН України // Директор школи. – 2003. – № 3.

  4. Панченко Л.В. Формування ціннісних орієнтацій молоді в період системної трансформації. Рукопис дисертації. – Інститут вищої освіти АПН України. – Київ. – 2003.



В.В.Харченко, вчитель Юрківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Звенигородського району

Прийди до серця, Україно,

благослови добром мене!

Мета:

  • виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові

до рідного краю, повагу до батьків, до природи, землі-годувальниці, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні;

  • формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу.

Обладнання: святково прикрашена класна кімната; стіл з вишитою скатертиною, хліб-сіль, букет калини; виставка книг про державну символіку, звичаї, традиції українського народу.
Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як твої сподіванки і мрії

У життя вливаються моє.

/Василь Симоненко/
Вчитель: Рідний край…Він починається від батьківського порогу, стежини, стрункої тополі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина. Адже Батьківщина – це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя.

Мати і земля…Земля і мати…Це роботящі руки наших прабабусь, бабусь, які в тяжкі роки підняли до життя нашу землю, полили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Як сказав поет:

Орали землю, сіяли жита.

Рушали в бій до Змієвого валу…

І нива пращурів – земля свята –

Сто сотень поколінь нагодувала.

Усе, що народжується з чистих помислів, добра, злагоди, живе, розквітає на землі доброю правдою. Все на світі має душу. Має душу і наша земля. Як наші предки сприймали душу рідної землі?!

Учень:

Народ глибоко поважає землю і називає її матір’ю: “Земля – наша мати, бо вона годує і людей, і тварин”. Тому при поклонах цілують землю. Землею клянуться, як чимось святим. Клятва та найстрашніша, коли при її проголошенні цілують землю.

“Клянуся землею!” – вигукнув впевнений в собі лицар-козак, цілуючи землю, або навіть з’їдаючи її!

Вчитель: Треба за життя подумати про своє місце на землі рідної України, подумати про те, чи скажуть про тебе люди добре слово, яку пам’ять залишиш після себе, яким ти був сином чи донькою для своєї матері – України, для своїх батьків.

Пам’ять роду почуття патріотизму тісно пов’язані між собою. Адже від шанування батьків йде шанування рідної землі - Батьківщини. Шанування батьків – один з найсвятіших обов’язків людини, а також її неоплатний борг. Батьки нас зростили, виховали, навчили добра. І як же не відплатити їм пошаною, любов’ю, ласкою. А власне, вони тільки цього на схилі літ і хочуть від нас. Скупимося ми на ласкаві слова для своїх рідних і тільки тоді, як втрачаємо їх, відчуваємо провину. Тож дорожіть, діти, кожним днем, прожитим разом із батьками, допомагайте їм у всьому.

(Звучить пісня “Батько і мати” О.Злотника)

(Заходять батьки, юнак, дідусь та бабуся)

Бабуся: У які світи тебе, внучку, не поведе життя, пам’ятай: найдорожче в ньому – твоя Батьківщина, земля, на якій ти народився.

Мати:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

(Простягає сину вишитий рушник)

Візьми на щастя. Він тебе завжди поверне до отчого дому.

Юнак: Я буду пам’ятати, мамо, бо Україна і світ наді мною стоять.

Україна і Світ – два крила мого лету.

Вони в серці моєму безмежно дзвенять,

Вони з духом моїм поєднали планету.

Без Вкраїни мені не являється Світ,

А без Світу для мене немає Вкраїни.

Бо для мене вони, як отой моноліт,

Без якого не бачу в собі я людину.

Україна і Світ – ніби райдуги дві, –

Що з’єднались у райдугу вічно єдину.

Україна сія у красі світовій,

Світ мені осіяв чарівну Україну.

Батько: Швидко пролетять шкільні роки. Колись і захочеш їх зібрати по шляхах широких, але не збереш, бо немає вороття в минуле. Кожний прожитий день рахуй добрими справами, бо без добра немає людини, адже вона з нього бере свій початок. І від цього світ людяніє.

Бабуся:

Сказав мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та нагород не вимагай.

Лише в добро і правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Дідусь:

Хай оживає істина стара:

Світ починається з добра!

Бабуся: А ще, мій онучку, хліб – усьому голова. Хліб наш насущний. Це найвищий здобуток нашої праці, глава дому. Із мозолистих рук предків узяли ми його собі у спадок. На жаркому черені випечений у капустяному листі, вистояний, обплетений передвечірньою райдугою, пахощами любистку, м’яти, татар-зілля, запах якого порівнюється з принадним маревом найтонших парфумів. Вишептаний на молитві, він не має ціни. (Дає юнакові кусень хліба).

Візьми його, він додасть тобі сили, зніме втому. Оцей кусень знає ціну життя і смерті. До нього ми простягаємо руки з дня народження, вклоняємося йому перед смертю.

Батько:

“Не кидайся хлібом – він святий”, –

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські радить мови.

Хто сіє зерно золоте,

В землю палку, невтомну,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

Дідусь: Шануйте славні традиції, звичаї нашого народу, пам’ятайте завжди і скрізь, що ви – діти козацького роду, онуки славних пращурів, що не корилися ні кровавій орді, ні мечу, ні кулемету, а свято вірили вмайбутнє своєї держави.

Вчитель: Вперше незалежність була проголошена за часів Богдана Хмельницького. Друге проголошення пов’язане з Центральною радою, коли холодним осіннім днем 9 листопада /за старим стилем/ 1917 року Михайло Грушевський на багатотисячному вічі міста Києва урочисто проголосив ІІІ Універсалом про цю визначну подію. Втретє за історією України проголосили незалежність у 1991 році. Сьогодні, коли ми святкуємо річницю незалежності України, ми не можемо не згадати символи нашої держави.

Учень: Пісні М.Вербицького на слова П.Чубинського “Ще не вмерла Україна” судилося стати гімном. Саме ця пісня змогла об’єднати навколо себе патріотів, одержимих єдиною метою – побудовою соборної незалежної України. Про утвердження нашої державності й самостійності свідчить і те, що ми маємо герб України – тризуб.

Учень: Існує близько 400 версій, які пояснюють походження тризуба. Він графічно передавав єдність жіночого і чоловічого начал. Вважають, що це уособлення трьох природних стихій – повітря, води, землі. Тризуб як знак князівської власності широко використовувався в Київській Русі.

Акт соборності України проголосили 22 січня 1919 року, лише тоді державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.

Вчитель: А прапор з синьо-жовтими кольорами мотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо та пшеничне поле.

Державні символи – це святиня, і ставлення до них теж повинно бути святе. Хочеться, щоб і наші громадяни виконували гімн з таким трепетом, як це роблять американці.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Виховуємо загальнолюдські цінності
Кущенко С. В., Кубявка О. Ю. Мово рідна, слово рідне!
Лекція для соціальних педагогів. Виховуємо особистість
У Законі України "Про освіту" метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства
Урок додаткового читання. А. Конан Дойл. Оповідання «Пістрява стрічка»
Ть, характер героя, метод його розслідування; розвивати творчі здібності учнів, уміння опрацьовувати інформацію; формувати уявлення...
Заняття №3 «Цінності життя: до чого я прагну» Мета
Мета: формування у учнів відношення до праці, як до життєвої цінності; пізнання власних цінностей, що впливають на вибір професії;...
До Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків...
До початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на матеріальні цінності здані в бухгалтерію і всі матеріальні...
ПІЗНАВАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Читаючи твори світової літератури,...
Як ви вважаєте, чи відображено духовні й моральні цінності в літературі, яку ви вивчали? Свою думку обґрунтуйте прикладами
Конспект уроку позакласного читання в 2 класі на тему: «Людина починається з добра»
Мета : поглибити знання учнів про загальнолюдські моральні якості, учити аналізувати та оцінювати поведінку дійових осіб, визначати...
*Музичні ігри-осередок виховання дружніх стосунків у колективі
Так, виховуємо індивідуальність. Але ж усе життя людини проходить у малих і великих групах, у колективах. Треба вчити дитину спілкуватись,...
Тема : «Дорога до безсмертя» Мета
Великої Вітчизняної війни. Формувати патріотичні почуття : любов до рідного краю, відповідальність за його долю. Виховувати загальнолюдські...
“ДРУГ – ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДРУГИЙ Я “
МЕТА. Розвивати в учнів загальнолюдські чесноти, допомогти усвідомити значимість слова “друг”, вчити дітей сприймати ситуації, аналізувати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка