Суцільна колективізація України (1 урок)

форсованої колективізації та «розкуркулювання».

Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. 
   З’ясування наслідків індустріалізації.
   
2. 
   Звіт «аналітичної комісії» учнів з опорою на статистичний матеріал та оформлену таблицю.
   

Орієнтовна таблиця:

Підсумки індустріалізації (1928-1940)

Позитивне	Негативне
1. Перетворення країни на індустріально-аграрну, незалежну від Заходу	1. Домінування виробництва, засобів виробництва
2. Зміцнення обороноздатності	2. Створення підприємств-монополістів
3. Структурні зміни в промисловості (важка індустрія)	3. диспропорційне і нерівномірне формування промисловості
4. Урбанізація, формування робітничого класу	4. ускладнення житлової та продовольчої проблеми через урбанізацію
5. Ліквідація безробіття	5. Одержавлення засобів виробництва
	6. згортання НЕПу, утвердження КАС
	7. централізація економіки
	8. посилення експлуатації трудящих
	9. зниження життєвого рівня
	10. репресії проти технічної інтелігенції

Аналітична група учнів, працюючи самостійно, готує заздалегідь декілька «докладів» своїх тверджень у таблиці у вигляді низки статистичних матеріалів, які роздаються учням та коментуються, аналізуються представниками «аналітичної комісії» (приклад статистичних матеріалів у додатку №1).

ІІІ. Мотивація теми. Знайомство с планом уроку.

Драматичні події в СРСР доводили поета Є.Євтушенка дати характеристику радянського суспільства в поемі «Братська ГЕС» таким чином:

Плетка – лекарство, хотя она не мед.

Основа государства – досмотр, досмотр

Народ без насилия работать он не смог:

И войны раскинув, бежали как сброд.

Основа героизма – досмотр, досмотр.

Опасны, кто задумчив, всех мыслящих к закланию.

Вы снова загалдели, вы снова за нытьё?

Свободы захотели, а разве нет её?

И звучат не слишком громко голоса: есть, есть.

То ли есть у них свобода, то ли хочется им есть?

Розкриття трагічних сторінок історії України в складі СРСР присвячено матеріалу цієї теми.

План уроку

1. 
   Аграрна Політика більшовиків до початку колективізації. Кооперація.
   
2. 
   Причини колективізації.
   
3. 
   Підготовка до суцільної колективізації
   

Проблемне завдання: Якою мірою примусова колективізація могла змінити природну захищеність селян від стихійних та соціальних негараздів? (відповідь на це запитання учні формують в кінці 2 уроку з теми)

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. 
   Аграрна політика більшовиків до початку колективізації. Кооперація. Бесіда на активізацію опорних знань.
   

• 
  Назвіть основні ідеї «Декрету про землю».
  
• 
  У чому полягав «воєнний комунізм» у с/г?
  
• 
  Що таке продрозкладка, коли її введено на Україні?
  
• 
  Що таке колгосп? Яка різниця між артіллю і комуною?
  
• 
  Чому спроба у 1919р. створити їх на Україні не мала успіху?
  
• 
  Згадайте головні засади НЕПу в галузі с/г.
  

Аналіз таблиці

Соціальна-класова структура сільського населення Радянської держави у 1917 та 1923 рр.

Роки	Бідняки	Середняки	Куркулі
1917	58	30	12%
1923	34	63	3%

• 
  Чому змінився класовий склад села?
  
• 
  Що таке кооперація?
  
• 
  Чому і як змінилися погляди В. Леніна від 1918р. щодо кооперації?
  

(Ленін розумів, що в країні, де переважно більшість складали селяни, неможливо відбудувати соціалізм без їх залучення до цього процесу. Він вбачав у кооперації шлях до подолання приватних та державних інтересів, підкреслював, що соціалізм – це лад цивілізованих кооператорів).

Всіма коопераціями в Україні наприкінці 20-х р. було охоплено 85% сільських господарств.

Робота з схемою на дошці.

Види кооперації


збутова споживча кредитна виробнича (1%)

артіль комуна ТСОЗи

Самостійна робота з п. 1 § 54.

Виконання завдання:

• 
  Чому кооперація та колективізація у тому вигляді, який здійснювався на Україні, суперечили одна одній?
  

Рішення XV з’їзду ВКП(б) 1927р. передбачили поступовій і добровільний процес кооперації. Але, як відомо, було здійснено перехід до швидких і жорстоких методів.

• 
  Поясніть, чим це зумовлено? (курс на індустріалізацію збігся з хлібозаготовчою кризою => проблема фінансування індустріалізації і забезпечення хлібом міста).
  
• 
  У чому полягала сутність засобів для ліквідації кризи, запропонованих Й. Сталіним під час його поїздки до Сибіру в січні 1928 р.?
  

Виступ учня з додатковим повідомленням (2хв)

Приблизна інформація.

Наслідком поїздки Сталіна до Сибіру стало рішення РНК СРСР у січні 1928р. про достроковий збір з селян усіх видів платежів. Хлібозаготовча криза переборювалася екстраординарними засобами: за допомогою обшуків, величезних штрафів, розпродажу майна платників податку й боржників хлібозаготівель, депортації найнепокірніших у віддалені регіони. Всі ці акції проводили під наглядом ДПУ.

Лише на Дніпропетровщині у 1928р. було віддано під суд 1200 громадян, а понад 3000 сімей вислано. Незаможні селяни стимулювалися до боротьби с куркулями. Тільки протягом 1928р. було заарештовано 33 тис. «куркулів».

Влада в червні 1929р. фактично відновила продрозкладку, а сільські ради одержали право накладати штрафи до п’ятиразового розміру від вартості незданого хліба, продавати господарства боржників, порушувати проти них карні справи. Так, нещадний метод «ліквідації куркульства як класу», почав застосовуватися ще до 1930р.

Учитель: У 1927 р. «куркульство» України разом із сім'ями складало близько 5,4% населення. Але навіть у тих, хто мав по 16 га ріллі і більше, частка найманої праці становила 5,8%, а робочий день самих господарів, їх важка праця в середньому тривала 11 годин.

Які висновки на підставі цього можна зробити?

2. 
   Причини колективізації
   

Активізуючи завдання: В кінці уроку створити самостійний варіант трактування поняття примусова колективізація.

Безпосереднє завдання: Обговорення в трьох міні-групах проблемного питання:

яке місце посідала примусова колективізація у планах Сталіна з перестрою радянського суспільства? Що вона б дала?

Кожна група розкриває свій напрямок у звіті.

І група ІІ група ІІІ група

Дешевий хліб Дешева робоча сила Соціалізація

Через хлібозаготовчу кризу Треба було забезпечити Найшвидший і найпростіший

могли зірватися форсовані індустріалізацію не тільки спосіб «соціалізувати» село,

темпи індустріалізації - коштами, а й дешевою колгоспами легше керувати,

потрібен надійний механізм робочою силою. При цьому ніж мільйонами селянських

у безперебійному постачанні йшлося не тільки про перехід господарств, які видмовля-

хліба – колгоспи. Потрібно селян у промисловість у лись віддавати зерно

було за мінімальний термін результаті набору робочої «задарма». Дрібнотоварний

часу створити великі сили в колгоспах за селянський уклад загрожував господарства, які, договорами. Ті, що соціалізму. Наявність умов

хоч і ціною зубожіння, насадженню колгоспів до колективізації (націоналі-

дали б за безцінь той об’єм поповнювали табори зація землі, кооперація,

продукції, який можна було б ув’язнених, їх теж успіхи НЕПу тощо).

використати для розподілу обслуговували потреби

за картками в містах, а також індустріалізації, де танув

для експорту (отримання будь-який ентузіазм.

коштів для індустріалізації).

Проміжний підсумок: ХV з'їзд ВКП(б) у 1927 р. схвалив курс на кооперацію села на основі ленінських засад кооперації, але цей курс дуже швидко змінювався.

3. 
   Підготовка до суцільної колективізації.
   

Опрацювати текст підручника щодо цього питання, скласти в зошитах логічний ланцюг та довести його ланки за допомогою док. №1 та №2 у підручнику.

(Згортання НЕПу – силове вилучення хліба – заборона приватної торгівлі – тиск на «куркульство» (штрафи, обшуки, арешти…) – покарання місцевої влади за «м'якотілість» - відмова від ленінських принципів кооперації).

Учитель: Цілком логічним у цьому зв'язку було прийняття у листопаді 1929 р. пленумів ЦКВКП(б) постанову про суцільну колективізацію у найстисліше строки та «розкуркулювання». З осені 1929 р. було взято курс на ліквідацію різноманітних форм кооперації, на одержавлення всіх кооперативних систем, що дістало назву «колгоспне будівництво».

ІV. Закріплення знань

Доведіть твердження: «Між індустріалізацією та колективізацією існував тісний зв'язок».

V. Підсумки уроку. Оцінювання.

Переходом до політики суцільної колективізації було покладено край навіть найменшим відхиленням від затвердженої директивної лінії, проведення якої кардинально змінювало ситуацію на селі та й, власне, систему господарювання на землі.

VI. Домашнє завдання

1. 
   Опрацювати текст параграфа
   
2. 
   розв'язати проблемне завдання уроку у вигляді есе «Примусова колективізація – шлях до беззахисності селян перед стихійними та соціальними негараздами» за допомогою вивченого матеріалу та додаткового:
   

• 
  Коляда І., Ладиченко Т. Всесвітня історія. Вік ХХ ст. Ч.І – с. 114-116.
  
• 
  Пивовар С., Серищев Я., Стельмах Ч. всесвітня історія ХХ ст.. – с. 86.
  
• 
  Даниленко В. та інші. Сталінізм на Україні: 20-30 рр., 1981 р.
  

3. 
   Ознайомитися з загальним планом самоосвітньої діяльності та обрати собі завдання.
   

Додаток 1

Таблиця 1

Зростання деяких видів продукції в СРСР

Продукція	1913	1928	1940
Електроенергія (млрд.. кВТ/рік)	2,0	5,0	48,3
Нафта (млн. т)	9,2	11,6	31,1
Вугілля (млн. т)	29,1	35,5	165,9
Чавун (млн. т)	4,2	3,3	14,9
Сталь (млн. т)	4,2	4,3	18,3
Цемент (млн. т)	1,5	1,8	5,7
Верстати металорізальні (тис. шт.)	1,5	2,0	58,4
Електродвигуни (потужність у тис. кВТ)	-	259	1855
Автомобілі (тис. шт.)	-	0,8	31,6
Трактори (тис. шт.)	-	1,3	31,6
Комбайни зернозбиральні (тис. шт.)	-	-	12,8
Папір (тис. т)	197	285	812
Бавовняні тканини (млн. поточ. м)	2562	2678	3954
Взуття шкіряне (млн. пар)	60	58	211
Радіоприймачі та радіоли (тис. шт.)	-	3	160

Таблиця 2

Порівняння абсолютного обсягу виробництва деяких видів промислової продукції в СРСР і капіталістичних країнах

№	Продукція	СРСР (у відсотках)
		до США			до Англії			до Німеччини
1.	Електроенергія	9	4	26	49	31	121	82	29	132
2.	Основні види палива	8	7	27	19	23	105	38	35	133
3.	Чавун	15	9	35	44	49	179	38	24	95
4.	Сталь	15	8	29	63	49	139	38	29	108
5.	Цемент	13	6	25	69	42	77	39	32	75
6.	Бавовняні тканини	40	20	37	31	-	134	-	-	-