ТИПИ УРОКIВ
Хотілось би почати свій виступ такими висловами про урок.
Урок –це логічно закінчений цілісний, обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процесу;
Урок – це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.
Урок – те місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості.
Урок – «клітинка» педагогічного процесу. В ньому, як сонце у краплі води, відтворюються всі його сторони.
Урок розглядають не тільки як діяльність учителя чи як форму навчання, а й діяльність учня, інакше кажучи, вміння.
Урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня, його активного розумового зростання глибокого й осмисленого засвоєння знань, формування його моральних основ.
Сучасний урок - це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня.
Чинники які впливу на розвиток уроку як форми організації навчального процесу:
Особистість учня;
Особистість учителя;
Педагогічні концепції, технології методики;
Стандарти, програми, навчальна література;
Особливості розвитку суспільства;
Замовлення суспільства.
Ознаки сучасного уроку:
Учитель-фасилітатор;
Інтерактивні методики навчання;
Особистісно орієнтовані педагогічні технології;
Компетентнісний підхід;
Спрямованість на соціалізацію учнів;
Інформаційно-комунікаційні технології;
Моніторинг навчального процесу.
Основні ознаки уроку як форми організації навчальної діяльності:
Постійний склад учнів.
Регламентованість часом та включення у розклад.
Систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності та соціальних відносин забезпечується через взаємодію вчителя та учнів.
Використання різноманітних форм організації навчально-виховного процесу (фронтальних, парних, групових, індивідуальних) і методів навчання (традиційних, активних, інтерактивних).
Наявність систематичного контролю навчальних досягнень учнів.
Однiєю з важливих умов проведення уроку є раціональний вибiр його типу й дотримання основних елементiв його структури. Наприклад, автори розробок використовують назву типу уроку iз класифiкації за однiєю з ознак, а структуру заняття запозичують з iншої типології. Кожен проведений учителем урок є унiкальним i вiдрiзнясться вiд iнщих метою, змiстом, методами, структурою тощо. Необхiднiсть об’єднати уроки в певнi групи виникла в педагогiцi досить давно. На сьогоднi проблема типологiї урокiв нi у свiтовiй, нi у вiтчизнянiй науцi остаточно не розв’язана. Iснує бiльше десяти типологiй, що пояснюються рiзноманiтнiстю ознак, за якими дослiдники класифiкують уроки. Тому единої загальноприйнятої классифiкацiї не iснує.
Наприклад, С. В. Iванов, взявши за основу головнi етапи навчального процесу й характер дiяльностi, видiляє уроки:
• вступнi (увiднi);
• первинного ознайомлення з матерiалом;
• формування понять,установлення закономiрностей i правил;
• повторення та узагальнення;
• застосування здобутих знань на практицi;
• формування навичок (тренувальнi);
• контрольнi;
• комбiнованi.
1. Н. Казанцев класифiкує уроки за основним способом їх проведения й видiляс такi типи:
урок-лекцiя;
урок-бесiда;
урок-екскурсiя;
кiноурок;
урок iз рiзними видами занять;
урок самостiйної роботи учнiв;
лабораторнi та практичні уроки.
Найважливiшою складовою навчально-виховного процесу, його вiдправною точкою є дидактична мета. Тому на нашу думку найбiльш реальними й наближеними до практики є типологiї, в основу яких покладено саме цей критерiй, що розроблявся Б. А. Онищуко, Г. І. Щукiною, Н. А. Сорокiним, М. 1. Махмутовим, 1. Ф. Харламовим та iн. Узагальнено ця класифiкацiя має такий вигляд:
• урок формування (засвоєння) знань;
• урок формування (засвоєння) й удосконалення навичок та вмiнь;
• урок застосування (закрiплення) знань, умiнь та навичок;
• урок узагальнення та систематизацiї знань;
• урок контролю та коригування знань, умiнь, навичок;
• комбiнований урок.
Кожен iз цих урокiв може бути проведений у рiзних формах (лекцiї, гри, уявної подорожi, практичної роботи тощо), тому доречно в поурочних планах окремо записувати тип уроку й форму його проведения та обов’язково чiтко формулювати мету.
Тип уроку вчитель обирає залежно від мiсця цього уроку в межах теми, його змiсту й завдань, вiку учнiв, власного досвiду та iн. Кожному з типiв уроку вiдповiдає певна структурна послiдовнiсть, хоча сьогоднi вона вже не регламентується настiльки жорстко (наприклад, може бути змiнена їх послiдовнiсть, один iз етапiв — стати частиною iншого або взагалi бути виключеним).
Тому, пропонуючи вчителям цю пам’ятку ми лише даємо загальнi настанови рекомендацiйного характеру. Пам’ятайте, що урок насамперед це результат творчостi вчителя!
Урок засвоєння нових знань
Мета: оволодiння учнями новими навичками, матерiалом та новими способами дiяльностi.
Структура
1. Органiзацiйний момент.
2. Пiдготовка до сприйнятгя матерiалу або актуалiзацiя опорних знань, умiнь, уявлень та життєвого досвiду. —
З. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
4. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
5. Вивчення нового матерiалу (первинне засвоєння).
б. Осмислення нових знань, умiнь.
7. Закрiплення, систематизацiя та узагальнення.
8. Контрольно-коригувальний етап.
9. Пiдбиття пiдсумкiв уроку.
10. Iнструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Найчастiше таким уроком є вступний урок курсу (теми, роздiлу), коли вiн незначною мiрою пов’язаний з темою попереднього уроку. Також доречно обрати цей тип у випадку, коли змiст матерiалу складний, об’ємний, мiстить значну кiлькiсть нових понять i положень.
Може використовуватись пояснювально-iлюстративний, проблемний виклад. Заняття можна провести у формi бесіди, лекцiї, уявної подорожi чи екскурсiї, відео уроку, навчальної конференцiї з пiдготовленими доповiдями (повiдомленнями) учнiв. Пiд час проведення уроку доречнi конспектування, складання тез, опорних схем, робота з пiдручником, картою, довiдниками тощо. Головне — щоб вивчення нового матерiалу учнями вiдбувалося не пасивно, а в ходi різноманітної активної пізнавальної дiяльностi.
Урок формування та вдосконалення вмiнь i навичок
Мета: закрiллення й усвiдомлення ранiше засвоєного матерiалу (знань, умiнь, навичок) i формування нових навичок та вмiнь.
Основою такого уроку можна назвати тренування в рiзних варiантах, яке вимагає вiд учня перенесення знань i вмiнь у новi, нестандартнi ситуацiї. Для проведення таких урокiв використовується практична робота. У педагогiчнiй лiтературi саме цей тип уроку рекомендується як найбiльш доречний для таких предметiв, як фiзика, хiмiя, бiологiя i, звичайно, географiя. Практичнi роботи в значнiй кількостi представленi у навчальних програмах.
1. Органiзацiйний момент.
2. Актуалiзацiя опорних знань та їх коригування. Повiдомлення теми й мети.
3. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
4. Вступнi вправи (можуть поєднуватись iз поглибленням або вивченням невеликих порцiй нового матерiалу та ознайомленням з правилами, алгоритмами виконання певних дiй).
5. Пробнi та тренувальнi вправи (використання вивченого в стандартних умовах).
б. Творчi вправи.
7. Пiдсумки уроку.
8. Домашнє завдання.
Змiст урокiв цього типу має значнi можливостi для великої варiативностi завдань i тому сприяє диференцiацiї та iндивiдуалiзацiї навчання.
Уроки формування та вдосконалення вмiнь i навичок можуть проводитись у виглядi iгор, змагань, уявних експедицiй тощо та поєднувати й iндивiдуальнi, i фронтальнi, i груповi методи роботи.
Коли на практичну роботу вiдводиться цiле занятгя; то може бути використаний такий тип уроку як урок використання знань, умiнь i навичок.
Структура таких урокiв складається з таких етапiв:
1. Перевiрка домашнього завдання; коригування опорних знань, умiнь, навичок.
2. Повiдомлення теми й мети уроку.
3. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
4. Загальний iнструктаж, усвiдомлення учнями алгоритму дiй.
5. Самостiйне виконання учнями завдань пiд контролем i за допомогою вчителя.
б. Звiт про виконання роботи. Узагальнення й систематизацiя результатiв роботи.
7. Пiдсумки уроку.
8. Домашнє завдання.
Такий тип уроку я використовую для проведення лабораторних робіт.
Урок закрiплення знань, умiнь i навичок (уроки повторення)
Мета: повторення та закрiплення, уточнення та поглиблення попередньо засвоєних знань, умiнь i навичок.
На жаль, чинними програмами не видiлено часу на спецiальнi уроки повторення й закрiплення. Як правило, вчителi проводять такi уроки наприкiнцi вивчення великих роздiлiв, на початку навчального року або пiд час пiдготовки до iспитiв. Значний обсяг матерiалу, що виноситься на повторення, дає змогу урiзноманiтнити форми роботи та сприяти пiдвищенню зацiкавленостi учнiв до винчення предмету.
Особливiстю й одночасно складнiстю цього типу урокiв є вмiння визначати обсяг навчального матерiалу, видiляти головнi iдеї, поняття, правила й добирати вiдповiднi завдання.
Структура
1. Повiдомлення теми, мети уроку.
2. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
3. Повторення основних понять теми.
.4. Повторення основних закономiрностей, правил теми.
5. Виконання практичних завдань на повторення й закрiплення основних умiнь i навичок.
б. Пiдсумки уроку.
7. Домашнє завдання.
Урок систематизації й узагальнення знань
Мета: встановлення рiвня оволодiння учнями основними теоретичними знаннями, повторення, бiльш глибоке осмислення навчального матерiалу, приведення його до певної системи.
Структура
1. Повiдомлення теми й мети уроку.
2. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
3. Відтворення та коригування опорних знань.
4. Узагальнення та систематизацiя понять.
5. Засвоєння провiдних iдей i теорiй на основi широкої систематизацiї.
б. Домашнє завдання.
Для систематизацiї та узагальнення видiляються ключовi питання вiдповiдного курсу. Увага звертається на знаходження та розкритгя в уже вивченому матерiалi закономiрностей, логiчно-наслiдкових зв’язкiв, глибокої сутностi процесiв та явищ; на перехiд вiд окремих до бiльш широких узагальнень. Слiд звернуги увагу на те, що систематизацiя передбачає певну форму вiдображення окремих фактiв у певнiй системi взасмозв’язкiв — схему, узагальнюючу таблицю тощо. У жодному разi не можна вважати систематизацiєю просте вiдтворення окремих фактiв або дiй наприкiнцi вивчення теми. Це буде просте повторения.
Урок такого типу може проходити у формi оглядової лекцiї, бесiди, опитування й виконання системи завдань та iн.
Урок перевiрки та коригування знань, умiнь i навичок
Мета: перевiрка якостi та мiцностi засвоєного матерiалу, сформованостi умiнь i навичок; внесення коректив.
Структура
1. Повiдомлення теми та мети уроку.
2. Мотивацiя навчальноi дiяльностi.
З. Перевiрка знання фактичного матерiалу та основних понять.
4. Перевiрка глибини усвiдомлення знань.
5. Використання знань у стандартних умовах.
б. Використання знань у змiнених умовах.
7. Збiр виконаних завдань (їх перевiрка, оцiнювання, аналiз, як правило, виконуються до наступного уроку).
8. Пiдсумки уроку.
9. Домашнє завдання.
Такi уроки проводяться наприкiнцi вивчення теми, роздiлу й виконують цiлу низку функцiй: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та iн.
Уроки перевiрки можуть бути органiзованi досить рiзноманiтно (у виглядi iгор-змагань, аукцiонiв, огляду знань тощо), мають широкi можливостi для поєднання i iндивiдуальної, i групової роботи.
|