|
|
Скачати 59.1 Kb.
|
|
ГУМАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ Мельничук Ганна Олексіївна Вище професійне училище №25 м. Хмельницького, викладач спецдисциплін Сьогодні у розвитку вітчизняного суспільства відбуваються суттєві зміни, пов'язані з залученням України до загальносвітових процесів суспільно-культурного прогресу. На сучасному етапі система професійної освіти України перебуває в умовах реконструкції та пошуку свого місця в новому правовому суспільстві нашої держави та світовому освітньому просторі. На початку ХХІ століття істотно змінюються основні загальнолюдські пріоритети, невпинно пропагується процес формування інформаційного суспільства. На зміну цінностям, що є характерними для індустріального суспільства, приходять інші, які визначаються науково-технічною революцією, глобалізацією навколишнього світу. Перед системою освіти, в тому числі і професійно-технічною, постає необхідність пошуку нових та модернізації існуючих підходів до організації та змісту освітнього процесу, при цьому особлива увага приділяється гуманізації освіти. Термін “гуманізм” походить від латинського “humanus”, що в перекладі означає “людський”, “олюднений”. Гуманізм – явище складне і невичерпне своєю багатоплановістю. Його головні аспекти ми знаходимо в ідеях, які у свій час висувались Я.А.Коменським, Ж.Ж.Руссо, І.Г.Песталоцці, Г.С.Сковородою та іншими просвітителями минулого. Їх ідеї стали основою становлення гуманізму як бази організації суспільства та життєдіяльності людини. Подальший розвиток гуманістичних ідей знаходимо у працях, присвячених дослідженню шляхів становлення гуманістичних якостей особистості учнів. Зокрема, велику цінність у цьому плані становлять думки, які прозвучали в працях Ш.О.Амонашвілі, Б.Д.Грінченка, М.С.Грушевського, Я.Корчака, А.С.Макаренка, І.І.Огієнка, С.Ф.Русової, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського, С.Т.Шацького, у роботах психологів Б.Г.Ананьєва, І.Д.Беха, М.Й.Боришевського, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, А.Маслоу, М.Монтесорі, К.Роджерса, В.Франкла, Е.Фромма, Р.Штайнера та ін. Названі автори з високих гуманістичних позицій розглядають питання про людину та її призначення, висвітлюють різні аспекти становлення гуманістичних рис підростаючого покоління. Формування гуманних взаємин посідає одне з головних місць у педагогічній спадщині А.С.Макаренка. На його думку, гуманізм визначається єдністю поваги та вимогливості до особистості. У поєднанні вимогливості і високого гуманізму в освітній системі А.С.Макаренко бачив вихідну психолого-педагогічну позицію виховання молоді. Справжній педагог, - наголошував А.С.Макаренко, - повинен вміти бачити у кожному вихованцеві позитивні сили та проектувати у ньому найкраще [6, с. 88]. Любов до людини, до життя і до прекрасного у ньому - так можна представити сутність системи виховання за Макаренком. Питання гуманізації освіти не нові у педагогічній науці й практиці і вимагають істотних змін характеру відносин між учнем і викладачем, організації навчально-виховного процесу. Дефіцит гуманності породжує бездуховність освіти зокрема та усього суспільства в цілому. Професійна освіта втрачає гуманістичний зміст (тобто орієнтацію на розвиток особистості) і перетворюється на вивчення вузького спектра професійних знань і вмінь. З гуманізацією навчально-виховного процесу пов’язана потреба учнівської молоді у зацікавленості в об’єктивному оцінюванні їхньої праці, подоланні вічного страху перед негативною оцінкою. В об’єктивності оцінювання слід вбачати його гуманізацію, яка передбачає повноцінну реалізацію його основних функцій – навчальної, коригуючої, стимулюючої, виховної, контролюючої. Гуманізація освіти вимагає від викладача прийняття учня таким, яким він є. Викладач повинен пройнятися почуттями і переживаннями, виявити щирість і відвертість. Основним мірилом спілкування повинно бути: ні особисті амбіції, ні авторитет викладача, ні мета досягнення знань за будь-яку ціну не повинні підпорядковувати інтереси молодої людини, пригнічувати її особистість [5, с.38]. Видатний український філософ і поет Григорій Сковорода стверджував, що любов благотворно впливає на стосунки між людьми, вона лікує душу людини. Коли людина щось любить, то її серце радіє, веселиться. І дуже страшною образою, вбивством людської душі він вважав розтління людини в думках і в її серці. Що ж таке гуманізація освіти? 1) центральна складова нового ідеологічного мислення, яка передбачає перегляд, переоцінку виховних компонентів педагогічного процесу у світлі їхньої людинотворчої думки; 2) гуманістичний напрям в педагогіці, олюднення, утвердження особистості як найвищої соціальної цінності, прагнення виховувати людину з усіма атрибутами, що належать феномену людства [8, с. 15]. Утвердження людини як найвищої соціальної цінності, найповніше розкриття її здібностей, забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонія стосунків людини і довкілля, суспільства і природи є основним змістом гуманізації освіти. Відповідно до цього гуманізм – це вчення про людину як визначальну мету і вищу цінність суспільства, вільну у своїй самореалізації особистість. У розуміння поняття “гуманні стосунки” західний дослідник К.Роджерс вкладає особливу педагогічну філософію, що передбачає повагу до особистісної гідності кожної людини, її право на вільний вибір і відповідальність за його наслідки. Мета вчителя, - на думку К.Роджерса, - полягає у стимулюванні, полегшенні свідомого навчання (на противагу несвідомому, безособистісному). У навчанні усе має робитись так, щоб радість навчання була у сплетінні з радістю творчого виразу особи [7, с. 18]. Нагадаймо про ще одну важливу, абсолютно необхідну умову, без якої неможлива гуманізація, – це чесність, щирість, рівноправність, недопустимість фальші з боку педагога. Щоб педагог не зловживав своїми правами і не вимагав від учня того, чим не володіє сам, він повинен бути надто вимогливим і до себе. Це ще раз говорить про вирішальність і значущість гармонійного розвитку особистості педагога і зумовлює певні вимоги до цього процесу. Його цілеспрямованість має поєднуватися з гнучкістю у підборі засобів і шляхів досягнення педагогічних цілей, а також із готовністю, коли треба уточнювати і модифікувати їх, враховуючи, крім іншого, індивідуальні особливості і схильності кожного учня” [7, с. 21]. При цьому тепле, емоційне ставлення до особистості учня має доповнюватись повагою до його гідності та його думки, до його можливо ще не розкритих інтелектуальних і духовних можливостей. Викладач повинен створити такі психолого-педагогічні умови, щоб закріплювався антиконфліктний досвід взаємин, щоб учні зрозуміли, що прояв гуманістичних якостей – це явище звичайне, а значить, вони самі так можуть і повинні чинити. Таким чином, гуманізація - багатогранний процес переорієнтації свідомості людини і всього суспільства, докорінна зміна ставлення до людини, її нове бачення в цілому. Найголовніше завдання полягає у тому, аби віднайти та “вичленити ті чинники, котрі є основоположними і справляють вирішальний вплив на всі аспекти виховання й самовиховання людини та її особистісний розвиток, а надто на процес її духовного становлення й активного вироблення системи гуманістичних цінностей” [1, с. 19]. Саме завдяки процесу гуманізації виникають суттєві зміни у нашому світогляді, які дозволяють ширше та краще усвідомити проблеми освіти (зокрема болюче питання конфліктів), а значить, змінити своє ставлення до учня, як до особистості неповторної, вільної, творчої. В результаті такого підходу, коли гуманність стає основною ідеологією суспільства у сфері виховання, розривається ланцюг непривітних взаємин, зникають гострі суперечності, з’являються нові ідеї, утверджується творче співробітництво і злагода, задовольняються інтереси суб’єктів педагогічного процесу. Отже, шляхами гуманізації професійно-технічної освіти можна вважати:
Література 1. Боришевський М.Й. Духовність у державотворенні // Розбудова держави. – 1996. - №5. - с.19.
|
|
Регіональні Навчально(науково)-методичні центри (кабінети) професійно-технічної освіти Науково-методична робота професійно-технічної освіти у регіоні координується регіональним Навчально(науково)-методичним центром (кабінетом)... |
Державний стандарт професійно-технічної освіти Слічний Ю. О. методист навчально методичного центру професійно-технічної освіти у Вінницькій області |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Рейдель Ельмір Аронович – викладач Запорізького центру професійно-технічної освіти |
Державний стандарт професійно-технічної освіти Шевчук Л.І., директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників... |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Шевчук Л.І., директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників... |
РОзвитОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦИАЛУ ПЕДАГОГА системи професійно-технічної... ОзвитОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦИАЛУ ПЕДАГОГА системи професійно-технічної Освіти засобами ІнФормаційних технологій |
|
О. Г. Ковальов, Л. С. Шевченко Тому слід підкреслити, що випереджальний розвиток сфери професійної освіти і професійно-технічної зокрема на основі інтеграції педагогічних,... |
Моніторинг стану підготовки робітничих кадрів професійно-технічної освіти Сумщини Економіка України в останні 3-4 роки дедалі більше потребує робочої сили, яка здатна швидко адаптуватись до змін на ринку праці та... |
|
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНУ ОСВІТУ" Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення... |
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ... У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах... |