|
|
Скачати 1.93 Mb.
|
ВИСНОВКИ1. За своєю юридичною природою звернення громадян неоднорідні, що дозволило законодавцю виділити такі їх види, як пропозиції, заяви та скарги. Законодавче регулювання порядку їх розгляду здійснюється на підставі Закону України “Про звернення громадян”. 2. Як і будь-якому іншому, такому провадженню притаманна наявність стадій, зокрема, це: 1) порушення провадження; 2) розгляд пропозиції й ухвалення рішення щодо нього; 3) виконання рішення за пропозицією. 3. Громадяни мають право звертатися в органи державної влади, місцевого самоврядування, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, на підприємства, до посадових осіб українською чи іншими мовами, прийнятними для сторін. При цьому рішення за зверненнями і відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. 4. Звернення розглядаються і розв'язуються в термін не більш як один місяць з дня їх надходження, а ті, що не вимагають додаткового вивчення, розглядаються невідкладно, принаймні не пізніше як через 15 днів із дня їх одержання. Якщо в місячний термін розв'язати порушені в зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу; підприємства, установи, організації або його заступник установлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особу, котра подала звернення. При цьому загальний термін розв'язання питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. Л Е К Ц І Я по темі № 5 “ ПРОВАДЖЕННЯ по реєстраційно – паспортних адміністративних справах”
Положення про паспорт громадянина України, яке затверджене Постановою Верховної Ради України от 26.06.1992 р. №2503 встановлено, що основним документом, який засвідчує особу, є паспорт громадянина України. Паспорт діє для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою тільки на території України, якщо інше не передбачено міжнародним договором. Паспорт як документ, що офіційно засвідчує особу, має низку ознак, які дозволяють виділити його з числа інших особистих документів громадян, а саме:
Паспортна система — це сукупність правових норм, які визначають порядок видачі паспортів, що засвідчують особу громадянина України, його прописку, виписку й реєстрацію з метою обліку населення, упорядкування пересування громадян по території країни, забезпечення реалізації їх суб'єктивних прав і виконання обов’язків охорони громадського порядку та безпеки. Нормативною основою діяльності паспортної системи є Конституція України, Закон України “Про міліцію”, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503, оголошене наказом МВС України № 660 від 26.11.1992 р., Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 35 “Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання”, Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. № 291 “Про затвердження правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дітей”, оголошене наказом МВС України № 306 від 16.05.1995 р., накази МВС України. З метою забезпечення правил паспортної системи створено Департамент у складі МВС, управління (відділи) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), відділи, відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС (далі - підрозділи), які становлять службу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, керівним органом якої є Департамент. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами МВС. Основними завданнями Департаменту є: 1) участь у межах своєї компетенції в координації діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з: вирішенням питань громадянства України; організацією імміграційної роботи та боротьбою з незаконною міграцією; додержанням посадовими особами та громадянами правил паспортної системи; реєстрацією та обліком фізичних осіб за місцем проживання/перебування; 2) організація роботи з розгляду документів стосовно набуття/припинення громадянства України, підготовка матеріалів для розгляду Комісією при Президентові України з питань громадянства; 3) узагальнення практики застосування законодавства з питань громадянства, імміграції іноземців та осіб без громадянства в Україну, реєстрації фізичних осіб за місцем проживання/перебування і розроблення та внесення пропозицій щодо його вдосконалення на розгляд Міністра внутрішніх справ; 4) забезпечення відповідно до законодавства видачі громадянам України, які постійно проживають в Україні, паспортних документів, іноземцям та особам без громадянства документів для в'їзду в Україну, перебування в Україні та виїзду за її межі або постійного проживання на її території; 5) організація реєстрації та обліку фізичних осіб за місцем проживання/перебування; 6) організація роботи із створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи; 7) організація контролю за додержанням посадовими особами та громадянами правил паспортної системи, іноземцями та особами без громадянства - правил перебування в Україні, транзитного проїзду через її територію. Головними функціями органів внутрішніх справ щодо здійснення паспортної системи є: —видача й обмін паспортів; —наклеювання в паспорти фотокарток після досягнення власником 25-річного й 45-річного віку; —реєстрація фізичних осіб за місцем проживання та зняття їх з реєстраційного обліку; —реєстрація фізичних осіб за місцем перебування; —облік при реєстрації осіб, котрі мають судимість; —адресно-довідкова й адресно-розшукова робота; —роз'яснення населенню правил паспортної системи. 2. Порядок провадження з видачі (обміну) паспортів та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання. Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Видача громадянам паспортів здійснюється на підставі свідоцтва про народження після досягнення 16 років. У відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб для одержання паспорта громадянина України подаються такі документи: а) заява за формою, установленою Міністерством внутрішніх справ України; б) свідоцтво про народження або інший документ, а саме: — засвідчена в установленому порядку і скріплена гербовою печаткою виписка з господарської книги сільської, селищної рад про те, що ця особа народилася і постійно проживає в зазначеному адміністративному районі; — військовий квиток — для військовослужбовців, звільнених з лав Збройних сил України; — документ, виданий громадянину в зв'язку з прибуттям в Україну за угодою з іншими державами в порядку реєстрації (рееміграції) і переселення; — довідка про набуття громадянства України; — довідка, видана працівниками відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, про здачу загальногромадянського закордонного паспорта або, для громадян України, котрі постійно проживають за кордоном, при поверненні їх в Україну на постійне проживання — паспорта громадянина України для виїзду за кордон; — довідка про звільнення — для осіб, звільнених із місць позбавлення волі, якщо вони до засудження не мали паспортів або паспорти в них не вилучалися й до особових справ приєднані не були. Паспорт підлягає обміну у випадках: —зміни прізвища, імені й по батькові; —установлення розбіжностей у записах (невідповідність занесених у паспорт відомостей і позначок); —непридатності його для користування (пошкодження, втрата фотографічної картки і т. ін.). Для обміну паспорта необхідно подати заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України (форма № 1), і дві фотокартки розміром 35x45 мм. Фотокартки мають бути виготовлені з одного негатива. Якщо громадянин постійно носить окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах. Обрізка фотокарток здійснюється в паспортній службі. Якщо обмін паспорта проводиться у зв'язку із зміною прізвища, імені, по батькові чи через встановлення розбіжності в записах, подаються документи, які підтверджують ці обставини. Для одержання чи обміну паспорта громадянин може звернутися у відповідні державні органи. Так, якщо громадянин проживає в будинку місцевої ради депутатів, державних, кооперативних і громадських організацій, житлово-будівельного кооперативу чи гуртожитку, документи приймають особи, відповідальні за дотримання паспортних правил, або особи, уповноважені на ведення паспортної роботи. Громадяни, котрі проживають у будниках і квартирах, що належать їм на правах приватної власності, документи для одержання й обміну паспортів пред'являють в органи внутрішніх справ. Якщо громадянина визнано недієздатним унаслідок психічної хвороби або слабоумства, документи для одержання паспорта надають його родичі або опікуни. Якщо такі особи перебувають на лікуванні в психоневрологічних установах і паспортів не мають, паспорт видається після виписки з лікувальних установ. Про втрату паспорта громадянин повинен заявити в паспортну службу органів внутрішніх справ України. Тут йому видають тимчасове посвідчення, форма й порядок видачі якого встановлюються Міністерством внутрішніх справ України. У разі втрати громадянином України паспорта за кордоном він повинен звернутися в дипломатичне представництво або консульську установу України. Видача паспорта замість утраченого проводиться паспортною службою органів внутрішніх справ України, дипломатичними представництвами і консульськими установами. У разі призову громадянина на дійсну строкову військову службу паспорт пред'являється у військовий комісаріат за місцем призову, а при зарахуванні у військовий навчальний заклад — у відділ кадрів цієї установи. Паспорт померлого подається в орган реєстрації актів громадянського стану, після реєстрації смерті громадянина — у відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб службу органів внутрішніх справ України. Якщо громадянин знайшов загублений паспорт, він повинен здати його у відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб органів внутрішніх справ України. Паспорт вилучається органами дізнання, попереднього слідства або судом в особи, взятої під варту, засудженого до позбавлення волі чи умовно засудженого до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці. При звільненні особи з-під варти чи після відбування покарання паспорт повертається власникові. У випадку, якщо особу умовно засуджено до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, паспорт повертається їй при знятті з обліку в органі, уповноваженому виконувати покарання, у зв'язку з закінченням терміну покарання або достроковим звільненням. Адміністративну відповідальність передбачено, зокрема, за такі порушення паспортних правил: —проживання громадян, зобов'язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом; —проживання без реєстрації; —навмисне зіпсуття паспорта або недбале його зберігання, що спричинило його втрату; —допущення особами, відповідальними за додержання правил паспортної системи, проживання громадян без паспортів або за недійсними паспортами чи без реєстрації; —прийняття службовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами; —незаконне вилучення службовими особами паспортів у громадян і прийняття їх у заставу. Реєстрація фізичних осіб за місцем проживання - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання, піднаймання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України. Місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; Місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; Як місце проживання визначаються житлові будинки (приміщення), придатні для проживання і включені до відповідного житлового фонду, у тому числі гуртожитки, заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки сімейного типу, спеціальні заклади для престарілих, інвалідів, ветеранів. Реєстрація має суто практичне значення. По-перше, вона дає можливість ведення кількісного та персонального обліку населення; по-друге, сприяє виконанню завдання боротьби зі злочинністю. Саме завдяки реєстрації нерідко встановлюються особи, котрі скоїли злочини, ухиляються від військового обліку, від сплати аліментів, а також підроблення паспортів тощо. По-третє, реєстрація дає можливість громадянину здійснити свої суб'єктивні права. Наприклад, за наявності реєстрації громадянин реалізує право користатися послугами територіальних лікувальних закладів. Реєстрація фізичних осіб за місцем проживання (далі - реєстрація) ґрунтується на таких принципах: - вільне обрання місця проживання (за винятком обмежень, що встановлені законами України); - недопущення поширення інформації про фізичну особу, зокрема про місце проживання, без її згоди (крім випадків, визначених законами України, і лише в інтересах захисту прав людини та національної безпеки). Реєстрацію здійснюють територіальні підрозділи, а у разі необхідності територіальні органи Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі - уповноважені органи) шляхом ведення адресно-довідкових картотек з можливістю їх автоматизованого оброблення. Реєстрація передбачає внесення до паспортного документа та адресно-довідкової картотеки, яку веде уповноважений орган, відомостей про місце проживання фізичної особи. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, у разі зміни місця проживання зобов'язані подати для реєстрації у 10-денний строк після прибуття на нове місце проживання документи відповідним житлово-комунальним підприємствам органів місцевого самоврядування, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, житлово-будівельним кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку та молодіжним житловим комплексам, що самостійно здійснюють обслуговування будинків, уповноваженим особам у сільських, селищних радах, житлово-комунальним органам, що обслуговують відомчий житловий фонд, у тому числі військові містечка, інші об'єкти і території (далі - житлово-комунальні підприємства). Документи приймаються і обліковуються житлово-комунальними підприємствами та у 5-денний строк передаються до відповідних уповноважених органів. Особи, які проживають у приватних будинках і не обслуговуються житлово-комунальними підприємствами, звертаються до відповідних уповноважених органів особисто (з поданням оформленої належним чином будинкової книги). Реєстрація призовників і військовозобов'язаних проводиться на загальних підставах за місцем проживання у разі наявності в їх військово-облікових документах відміток про взяття на військовий облік за новим місцем проживання. Особи, засуджені до обмеження або позбавлення волі, реєструються на загальних підставах адміністрацією установи кримінально-виконавчої системи у відповідному уповноваженому органі з урахуванням зняття їх з реєстраційного обліку за останнім місцем проживання (перед засудженням). Діти віком від 15 до 18 років реєструються за погодженням з батьками (піклувальниками). Діти, які не досягли 15-річного віку і проживають разом з батьками (опікунами, піклувальниками), реєструються разом з батьками (опікунами, піклувальниками) або з одним з батьків чи особою, яка їх замінює. Новонароджені реєструються за заявою одного з батьків. Реєстрація дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, престарілих, інвалідів, ветеранів, які перебувають у відповідних спеціальних закладах, здійснюється відповідними уповноваженими органами за зверненням адміністрації цих закладів. Реєстрація громадян здійснюється за паспортами, а дітей, котрі не досягай 16-річного віку і проживають окремо від батьків (опікунів, піклувальників), — за свідоцтвами про народження. Особиста явка для провадження реєстрації у ОВС, як правило, не обов'язкова. Винятки складають особи, котрі мають судимість; прибулі без реєстрації з колишнього місця проживання; особи, у паспортах котрих є позначки (штампи) про їх обов'язок платити аліменти. Для реєстрації особа подає: 1. письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку; 2. паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання; 3. квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; 4. два примірники талона зняття з реєстрації. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи. Зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Особи, які перебувають більше одного місяця за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстроване їх місце проживання, і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за рішенням суду, або призиваються на дійсну військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані зареєструвати місце перебування. Реєстрація місця проживання громадян України, які проживають за межами України, здійснюється в установленому порядку консульськими установами України за кордоном або дипломатичними представництвами. Надання відомостей про місце проживання особи та її персональні дані здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, або за згодою самої особи. При зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів. Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку. Зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх, які не мають батьків, та осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування. Для зняття з реєстраційного обліку особа подає: 1. письмову заяву; 2. паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання; 3. два примірники талона зняття з реєстраційного обліку. Подані до уповноваженого органу для реєстрації (зняття з реєстраційного обліку) документи оформляються та повертаються не пізніше ніж у 5-денний строк. Один примірник талона реєстрації (талона зняття з реєстраційного обліку) поміщається до адресно-довідкової картотеки, яку веде відповідний уповноважений орган. Талон реєстрації зберігається в зазначеній картотеці до надходження талона зняття з реєстраційного обліку. Період зберігання талона зняття з реєстраційного обліку в адресно-довідковій картотеці становить 5 років. У реєстрації фізичній особі за обраним місцем проживання може бути відмовлено тільки у випадках, передбачених законами України. Персональні дані про фізичну особу можуть надаватися лише у випадках, передбачених законами України. Форми заяв та інших документів, що подаються фізичними особами для реєстрації, зняття з реєстраційного обліку, а також зразки використовуваних для цього штампів затверджуються МВС. Рішення уповноваженого органу про відмову в реєстрації за місцем проживання, а також дії посадової особи уповноваженого органу, що призводять до порушення порядку розгляду матеріалів з питань реєстрації (зняття з реєстраційного обліку) фізичної особи, яка на законних підставах перебуває в Україні, можуть бути оскаржені в установленому порядку до уповноваженого органу вищого рівня, Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб або у судовому порядку. За видачу бланків талонів реєстрації (зняття з реєстраційного обліку) встановлюється плата в межах фактичних витрат, пов'язаних з їх виготовленням. Реєстрація місця перебування здійснюється за заявою особи, яка зобов'язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування. При реєстрації місця перебування особи інформація про неї повідомляється до органу реєстрації за місцем проживання особи. Зняття з реєстрації місця перебування особи здійснюється за її повідомленням. Відповідальність за правдивість зробленого повідомлення покладається на таку особу. Орган реєстрації, отримавши повідомлення особи, знімає з реєстрації її місце перебування та повідомляє про це орган реєстрації, в якому зареєстроване її місце проживання. Перереєстрація місця проживання або місця перебування особи.У разі внесення під час реєстрації помилкових відомостей про особу орган реєстрації зобов'язаний на підставі поданих особою або її законним представником достовірних відомостей внести необхідні зміни до реєстраційного обліку протягом семи днів. Певні особливості адміністративно-процесуального регулювання мають питання надання громадянства України. Громадянство України регламентовано ст. 4, 25 Конституції України та Законом України “Про громадянство України”. Громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи й Української держави, який виявляється у взаємних правах та обов'язках. Згідно із ст. 12 Закону України “Про громадянство України” громадянство України набувається: —за народженням; —за походженням; —через прийняття до громадянства України; —- через поновлення у громадянстві України; —на інших підставах, передбачених Законом України “Про громадянство України”; —на підставах, передбачених міжнародними угодами України. Відповідно до ст. 2, 13— 15 Закону України “Про громадянство України” громадянами України є: —усі громадяни колишнього Радянського Союзу, котрі на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1990року) постійно проживали на території України; —особи, котрі на момент набуття чинності Закону України “Про громадянство України” постійно проживали в Україні й не були громадянами інших держав; — особи, котрі народилися або постійно проживали на території України, їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на момент набуття чинності зазначеного Закону проживали за межами України, не мали громадянства інших держав і до 31 грудня 1999 року подали в установленому Законом України “Про громадянство України” порядку заяву про визначення своєї приналежності до громадянства України; —особи, котрі набули громадянство відповідно до Закону України “Про громадянство України”. Громадянство України не може бути надано особам, котрі: —учинили злочин проти людства або здійснювали геноцид, насильницькі дії проти національної безпеки України; —засуджені до позбавлення волі за тяжкі злочини. Документами, які підтверджують громадянство України, є: — паспорт громадянина України; —для військовослужбовців — військова книжка; — для осіб до 16 років — свідоцтво про народження. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть бути за їх клопотанням прийняті в громадянство України. Умовами прийняття є: — відмовлення від іноземного громадянства; —постійне проживання на території України впродовж останніх п'яти років. Це правило не поширюється на осіб, котрі виявили бажання стати громадянами України, за умови, що вони народилися або довели, що принаймні один із батьків (батько), дід чи бабка народилися на території України й не мають громадянства інших держав; — наявність законних засобів існування; — володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування; — визнання й виконання Конституції України. Громадянство України припиняється: —унаслідок виходу з громадянства України; —унаслідок втрати громадянства України; — на підставах, передбачених міжнародними угодами України. Вихід із громадянства України здійснюється за клопотанням особи й у порядку, встановленому Законом України “Про громадянство України”. Вихід із громадянства не допускається, якщо особу, котра порушила клопотання про вихід, притягнуто до кримінальної відповідальності як обвинувачувану або стосовно неї є вирок суду, який набув чинності й підлягає виконанню. Громадянство України втрачається: —унаслідок вступу особи на військову службу, в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції чи державної влади іноземної держави без згоди на те державних органів України і за поданням відповідних державних органів України; —якщо громадянство України набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів; —якщо особа, котра перебуває за межами України, не стала без поважних причин на консульський облік упродовж установленого термін. Поважними причинами вважаються: відсутність дипломатичних представництв чи консульських установ України в країні постійного проживання, тривала хвороба, воєнні дії або інші ситуації надзвичайного характеру. За громадянином України не встановлюється приналежність до іноземного громадянства до ухвалення рішення про припинення громадянства України. Відповідно до Конституції України і Закону України “Про громадянство України” Президент України ухвалює рішення про прийняття до громадянства України або про припинення громадянства України. Міністерство внутрішніх справ і підпорядковані йому органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі: —приймають від осіб, котрі постійно проживають на території України, заяви з питань громадянства України і разом із необхідними документами направляють на розгляд Президента України; —визначають приналежність осіб, котрі проживають на території України, до громадянства України; —готують подання про втрату громадянства України особами, котрі постійно проживають на території України; —реєструють втрату громадянства щодо осіб, котрі постійно проживають на території України. Міністерство внутрішніх справ, дипломатичні представництва й консульські установи України: —приймають від осіб, котрі постійно проживають за кордоном, заяви з питань громадянства України і разом із необхідними документами направляють на розгляд Президента України; —визначають приналежність осіб, котрі постійно проживають за кордоном, до громадянства України; —готують представлення про втрату громадянства України особами, котрі постійно проживають за кордоном; —реєструють втрату громадянства стосовно осіб, котрі постійно проживають за кордоном; —ведуть облік громадян України, котрі постійно проживають за кордоном. Президент України ухвалює рішення щодо питань громадянства й видає накази з питань громадянства. Виконання рішень з питань громадянства стосовно осіб, котрі постійно проживають в Україні, покладено на Міністерство внутрішніх справ України і підпорядковані йому органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, а також на відділи реєстрації актів громадянського стану, виконавчі органи місцевих рад народних депутатів. Щодо осіб, котрі проживають за кордоном, рішення виконують Міністерство закордонних справ, дипломатичні представництва та консульські установи України. Оформлення документів з питань громадянства здійснюється на підставі особистого звернення заявника за місцем його постійного проживання в орган внутрішніх справ України, а щодо осіб, котрі постійно проживають за кордоном, — відповідними дипломатичними представництвами або консульськими установами України. За наявності поважних причин зазначені державні органи зобов'язані оформити матеріали про громадянство за нотаріально засвідченими заявами, переданими через інших осіб або поштою. Заяви з питань громадянства подаються в письмовій формі на ім'я Президента України, скріплюються підписом заявника, зазначається дата складання заяви. Разом із клопотанням подаються такі документи: заява-анкета в двох примірниках, де вказується про визнання й дотримання заявником норм Конституції України та законів України; три фотокартки; відомості про сплату відповідного мита чи про звільнення від сплати; про наявність законних засобів існування, до яких належать: заробітна плата, пенсія, стипендія, аліменти, власні фінансові заощадження, фінансова допомога від членів родини, котрі мають постійний законний доход; документ, що підтверджує відсутність чи припинення громадянства іншої держави, виданий уповноваженими органами відповідної держави. Якщо особа має всі передбачені законодавством держави підстави для одержання паспорта, проте з незалежних від неї поважних причин не може його одержати, подається нотаріально завірена декларація про відсутність або відмову від іноземного громадянства. Зазначені документи подавати не треба, якщо законодавство держави, громадянином якої була особа, передбачає автоматичну втрату громадянства цієї держави у разі добровільного набуття іноземного громадянства. Термін розгляду заяви чи клопотання з питань громадянства не має перевищувати один рік. Рішення з питань громадянства, ухвалені Президентом України, можуть бути оскаржені в Конституційному суді України. Відмова в прийнятті заяв із питань громадянства та інші дії посадових осіб щодо порядку розгляду справ про громадянство й виконання відповідних рішень можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку в суді. |
|
1. Податковий борг: поняття, значення та статуси Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності |
ЛЕКЦІЯ По темі №1 «Поняття, ознаки та види адміністративної відповідальності» Адміністративна відповідальність • один з найбільш важливих правових інститутів адміністративного права, який виступає дієвим засобом... |
|
Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА Поняття адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права |
ЛЕКЦ І Й Н І МАТЕР І А Л И Поняття господарського права та господарської діяльності |
|
ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС” Поняття цивільного процесу та його структура. Цивільне процесуальне право як галузь права |
ЗАТВЕРДЖУЮ Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності |
|
Диплом європейського зразка та додаток до нього Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Інституті педагогіки, психології та інклюзивної освіти... |
1. Адміністративно-процесуальне право як самостійна юридична галузь... Відокремлення адміністративного процесу від інших видів юридичної процесуальної діяльності |
|
Лекція № Поняття, місце і роль адміністративного права у системі права України |
Тема: Іконопис. Ікони «Козацькі Покрови» Мета: Розширити знання дітей по темі, розкрити особливості іконопису, вчити порівнювати |