|
Скачати 103.79 Kb.
|
ЗАТВЕРДЖЕНОВченою радою ІППІОПротокол № ___від «___»_________20__ р.Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесуВступПоложення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Інституті педагогіки, психології та інклюзивної освіти (далі Положення) визначає особливості організації навчального процесу в умовах впровадження ідей Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі КМСОНП) є основою Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS). Впровадження системи ECTS – один з ключових напрямків інтеграції вищої освіти України до загальноєвропейського освітнього простору. Метою ECTS є підвищення можливостей студентської мобільності, досягнення сумісності програм підготовки та кваліфікацій, забезпечення навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійних програм, підвищення якості підготовки фахівців та їх конкурентоспроможності, забезпечення доступу до ринків праці, посилення престижу вищої освіти України. Вважається, що при введенні ECTS полегшується академічне визнання дипломів і кваліфікацій, стають прозорими освітні програми і навчальні плани. ECTS-система має зробити вищу освіту України більш привабливою для студентів з різних країн. Введення ECTS-системи є корисною справою:
Для впровадження ECTS вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи:
Вимоги до інформаційних пакетів університету та факультету (інституту) будуть наведені нижче. Склад і зміст інших елементів ECTS, необхідних для впровадження КМСОНП (договір про навчання, академічна довідка), визначаються окремими нормативними документами РВНЗ «КГУ» (м.Ялта). 1. Нормативні посиланняНормативна база Положення:
2. Основні терміни і визначенняЄвропейська система залікових кредитів (ECTS – European Credit Transfer System) або система кредитних одиниць (кредитних модулів) – це системний спосіб опису освітніх програм шляхом присвоєння кредитних одиниць її компонентам (дисциплінам, курсам та ін.). Система ECTS базується на врахуванні загальній трудомісткості роботи студента при засвоєнні певного кредитного модуля програми підготовки та результатів цієї роботи. Кредитний модуль (модуль ECTS) – навчальна дисципліна (частина багатосеместрової дисципліни), яка вивчається у певному семестрі. Кредитний модуль має певний обсяг у кредитах ECTS, а рівень його засвоєння має бути визначено у системі оцінювання ECTS. Кредит ECTS – умовна одиниця (кредитна одиниця – кр.) виміру трудомісткості певної частини програми вищої освіти. Згідно з наказом МОН України від 20.10.04 р. № 812 – ціна кредитній одиниці (кр.) складає 36 академічних годин навчальної роботи студента (враховуючи час на проведення аудиторних занять, самостійної роботи, семестрового контролю та практик). Залікові кредити – характеристика обсягу, трудомісткості певної частини програми підготовки та якості її засвоєння студентом. Залікові кредити отримують студенти тільки після засвоєння певного кредитного модуля та позитивного оцінювання досягнутих результатів навчання. Структурно-логічна схема (СЛС) програми підготовки – документ, який визначає природно-логічні відносини передування між кредитними модулями програми підготовки. СЛС вносить певні обмеження послідовності засвоєння кредитних модулів при складанні індивідуальних навчальних планів студентів.Рейтингова система оцінювання – система, в основу якої покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність студента з певного кредитного модуля (дисципліни). Навчальний (змістовий) модуль – логічно завершена частина навчального матеріалу (розділ навчальної програми) окремого кредитного модуля, що передбачає оволодіння певними знаннями та уміннями. Рейтингові бали з навчальної дисципліни (rk) – кількісна оцінка у балах результатів певної навчальної діяльності студента з урахуванням її вагомості та якості. Рейтингова оцінка з дисципліни RD – кількісна оцінка за багатобальною шкалою рівня засвоєння студентом певного кредитного модуля з урахуванням якості навчальної діяльності протягом семестру. Система оцінювання ECTS – європейська система оцінювання успішності засвоєння студентом кредитних модулів. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.Семестровий рейтинг R(t) – це кількісна характеристика успішності навчання студента у певному семестрі. Інтегральний рейтинг RI(T) – це кількісна характеристика успішності навчання студента в цілому за попередній період навчання. 3. Загальні положенняОсновними принципами побудови ECTS є:
Ключовими елементами КМСОНП є залікові кредити як міра трудомісткості та якості навчальної роботи студента і стимулююча бально-рейтингова система оцінювання в сполученні з прогресивними принципами педагогічного менеджменту. Основними принципами педагогічного менеджменту є:
З погляду функціональних аспектів система залікових кредитів є основою:
ECTS-система базується на угоді, що 60 кр. вимірюють трудомісткість (навчальне навантаження) студента очної форми навчання протягом одного академічного року. В більшості випадків у вищій освіті навчальний рік містить 36-40 академічних тижнів, у цьому випадку один кредит ECTS (кр.) складає 32-36 академічних годин. Таким чином, ECTS-кредит є одиницею виміру трудомісткості навчальної роботи і визначає обсяг змісту програми підготовки, який середній студент може засвоїти за 36 годин навчальної роботи. Загальна трудомісткість навчання для одержання ступеня бакалавра, що нормативно триває 3 роки 10 місяців, складає не менше 240 кр. Трудомісткість навчального навантаження студента в термінах ECTS включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, проходження практики, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних семестрових завдань, підготовку дипломної роботи), а також на семестровий контроль. Залікові кредити являють собою спосіб визначення кількісних результатів навчання студента – набору компетенцій (що студент буде знати, чим здатний володіти, що має уміти після завершення певної частини процесу навчання). Організацію навчального процесу за ознакою наявності чи відсутності загального для студентів і викладачів розкладу навчальних занять можна розділити на два типи – синхронну й асинхронну. Асинхронна організація навчального процесу забезпечує студентові можливість освоєння навчального матеріалу в будь-який зручний для нього час, який не встановлюється заздалегідь розкладом занять. Вона найбільш характерна для дистанційного і заочного навчання, коли студент працює з освітнім середовищем, який попередньо створено в тій чи іншій формі викладачами. Це можуть бути інтерактивні комп’ютерні навчальні посібники, тренажери, завдання в тестовій формі для самостійної роботи, контрольні тести, телевізійні курси лекцій, записані на електронні носії, комплекти методичних рекомендацій та традиційних підручників і навчальних посібників, призначених для самостійного вивчення і т.д. До асинхронних освітніх середовищ можуть бути також віднесені доступні студентам для занять поза навчальним розкладом лабораторії, тренажери, лабораторії тестування і контролю, комп’ютерні класи, бібліотеки і т. ін. (не виключається можливість попереднього запису для одержання доступу до елементів асинхронного освітнього середовища). Асинхронна організація навчального процесу, як правило, не є самодостатньою і на практиці застосовується разом із синхронною організацією навчання. Синхронна організація навчального процесу передбачає наявність попередньо складеного розкладу навчальних занять, загального для викладачів і студентів. Синхронну організацію навчального процесу можна поділити на поточно-групову та індивідуально-орієнтовану. Традиційною в Україні є відома поточно-групова організація навчального процесу. При індивідуально-орієнтованій організації заняття також проводяться в групах і потоках. Але, на відміну від поточно-групової організації навчання, кожен потік і кожна група створюються на один семестр для вивчення конкретної навчальної дисципліни під керівництвом конкретного і, можливо, обраного студентом викладача. Важливою особливістю КМСОНП є обов’язкове планування змісту самостійної роботи студентів, диференціація її обсягу за формами навчальних занять та індивідуальних завдань, принципова можливість диференціації співвідношення між годинами аудиторної і самостійної роботи з навчальних дисциплін залежно від педагогічної методики що застосовується викладачем, регулярний контроль виконання завдань для самостійної роботи. 4. Планування навчального процесу4.1. Концептуальні основи нових бакалаврських програмВідповідно до концепції двоступеневої підготовки фахівців з вищою освітою, новий бакалавр має бути затребуваний на ринку праці. Для забезпечення можливості адаптації випускника-бакалавра до вимог ринку праці він повинен мати спеціальні компетенції – професійно-функціональні знання та уміння, що забезпечуються посиленням професійно-практичної складової програми підготовки. При формуванні нових бакалаврських програм технічних галузей знань забезпечується реалізація ідей «Концептуальних засад розвитку вищої технічної освіти України в контексті Болонського процесу», які ухвалено Всеукраїнською нарадою ректорів вищих технічних навчальних закладів «Вища технічна освіта України і Болонський процес» (м. Харків, березень 2004 р.), а саме: бакалавр з технічних спеціальностей має бути готовим до професійної практичної діяльності на технологічному (експлуатаційному) рівні, а магістр – на проектно-конструкторському (інноваційному) рівні. Тому, при розробленні нових навчальних планів забезпечується посилення професійно-практичної складової підготовки бакалавра шляхом: 1. Здійснення розподілу навчальних годин за циклами дисциплін підготовки бакалавра згідно з таблицею;
2. Узгодження програм підготовки бакалаврів та магістрів, а саме – переведенням частини фундаментальної підготовки «високого рівня» (спеціальні розділи дисциплін) з існуючої програми бакалаврського рівня на магістерський, а певних дисциплін професійно-практичної підготовки технолого-експлуатаційної спрямованості – з 5 курсу існуючих програм до нових бакалаврських програм; 3. Введення до програми навчання бакалаврів двох практик (виробничої та переддипломної) та не менш 6 тижнів – дипломного проектування. ї) та не менш 6 тижнів – дипломного проектування. |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Додаток А. Титульний аркуш 18 Додаток Б. Завдання до дипломного проекту 19 Додаток В. Реферат (приклад оформлення) 21 Додаток Г.... |
7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року Калашникова зразка 1947 року (АК-47) Автоматична зброя, розроблена 1947 року, перша і найпоширеніша модель автомата |
Питання на іспит з дисципліни “Право Європейського Союзу” Склад та територія Європейського Союзу. Умови та порядок вступу нових держав-членів |
Питання для підготовки до іспиту з курсу ... |
Диплом І частина |
Диплом Тесту- вання |
Диплом і свідоцтво про професійно-технічну освіту, що видаються в... Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України... |
Диплом Прізвище, ініціали вчителя |
В програмі курсу По закінченні навчання слухачі отримають свідоцтво про підвищення кваліфікації державного зразка |
Вимоги до каталогу ПРОХАННЯ ДО УЧАСНИКІВ: ПРИ ПОДАЧІ МАТЕРІАЛІВ ДО... ПРОХАННЯ ДО УЧАСНИКІВ: ПРИ ПОДАЧІ МАТЕРІАЛІВ ДО КАТАЛОГУ ДОТРИМУВАТИСЬ СТАНДАРТІВ НАВЕДЕНОГО ЗРАЗКА! У ВИПАДКУ НЕДОТРИМАННЯ СТАНДАРТІВ... |