ЛЕКЦ І Я по темі №1 «Поняття, особливості та структура адміністративного процесу»


Скачати 1.93 Mb.
Назва ЛЕКЦ І Я по темі №1 «Поняття, особливості та структура адміністративного процесу»
Сторінка 5/13
Дата 12.03.2013
Розмір 1.93 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

3. СУБ'ЄКТИ ЗДІЙСНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


У випадках, передбачених законодавством, суб'єктами адміністративного процесу виступають суди (судді), їх діяльність має юрисдикційний характер і полягає в розгляді певної категорії справ про адміністративні правопорушення, а також правових суперечок, що стосуються дій і рішень посадових осіб державних органів, котрі порушують права громадян. Адміністративно-юрисдикцій-ну діяльність судів варто розглядати як правосуддя у адміністративних справах.

Здійснюючи правосуддя у адміністративних справах, суди виступають як органи адміністративної юстиції. У зв'язку з цим доцільно визначити співвідношення понять “адміністративна юрисдикція” й “адміністративна юстиція”. Адміністративна юрисдикція — це діяльність уповноважених на те суб'єктів щодо розв'язання адміністративно-правових спорів і справ про адміністративні правопорушення, для здійснення якої ці суб'єкти наділяються компетенцією — обсягом конкретних повноважень. Адміністративно-юрисдикційну діяльність здійснює значна кількість органів і посадових осіб, яким такі повноваження надано законом, Реалізація адміністративно-юрисдикційних повноважень судом здійснюється у формі правосуддя у адміністративних справах.

Повноваження судів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення закріплено в законодавстві, Зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.221 КпАП)

Віднесення вказаних справ про адміністративні правопорушення до відання суду зумовлено такими обставинами. Насамперед, зазначені адміністративні делікти вирізняються підвищеним ступенем суспільної шкоди, деякі з них за цим критерієм межують із кримінальне карними діяннями, наприклад, дрібне хуліганство, злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовця.

Важливе місце в загальній структурі адміністративно-процесуальної діяльності органів держави належить міліції.

Найважливішим напрямом роботи міліції є адміністративна діяльність, у процесі якої її працівники, апарати та служби керуються нормами адміністративного права, вступають у різноманітні правовідносини, в тому числі й адміністративно-процесуальні, з громадянами, підприємствами, установами, організаціями, державними органами та посадовими особами.

Насамперед, органи міліції виступають як суб'єкт розгляду справ про адміністративні правопорушення. До їх відання віднесений значний масив таких справ, зокрема про порушення громадського порядку, правил про валютні операції, правил паспортної системи, правил перебування в Україні та транзитного проїзду через територію України іноземців і осіб без громадянства, правил дорожнього руху; правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил про забезпечення зберігання вантажів на транспорті, а також про правопорушення, пов'язані з незаконним продажем і незаконним придбанням бензину та інших пально-мастильних матеріалів. Конкретний перелік адміністративних деліктів, розглядуваних органами міліції, міститься в ст. 222 КпАП України. Залежно від видів адміністративних правопорушень розглядати справи й накладати адміністративні стягнення від імені органів внутрішніх справ (міліції) мають право начальники органів внутрішніх справ та їхні заступники, начальники або заступники начальників органу внутрішніх справ на транспорті. У деяких, визначених законом, випадках такі повноваження здійснюють також дільничні інспектори міліції. Важливу роль відіграє міліція при здійсненні адміністративно-процесуальної діяльності щодо застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення — адміністративного затримання, доставляння правопорушника, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів.

Органи міліції мають широкі повноваження щодо реалізації адміністративно-попереджувальних та запобіжних заходів — вони наділені правом застосування спеціальних засобів та зброї відповідно до вимог, закріплених у законодавстві.

Ще одним напрямком діяльності міліції як суб'єкта адміністративного процесу є забезпечення безпеки дорожнього руху і контролю за технічним станом автомобільного транспорту.

Широке коло реєстраційне-дозвільних проваджень також здійснюється органами міліції. Це реєстрація транспортних засобів, видача дозволів на придбання, зберігання й перевезення вогнепальної зброї, на право керування транспортними засобами, на рух транспортних засобів з понад габаритними та небезпечними вантажами тощо.

До адміністративно-юрисдикційних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, належать й адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах рад. Деякі моменти адміністративно - юрисдикційної діяльності, здійснюваної адміністративними комісіями, негативно позначаються на якості розгляду справ. Насамперед, йдеться про недостатній професійний рівень членів цих комісій, оскільки значна частина їх не є юристами-правознавцями. Ця діяльність є для них додатковим навантаженням поряд із виконанням своїх обов'язків на основному місці роботи, що, звичайно, істотно знижує потенційні можливості адміністративних комісій як органів адміністративної юрисдикції. Суб'єктами адміністративного процесу виступає широке коло різних державних органів. Частина з них має відповідні адміністративно-юрисдикційні повноваження, проте здебільшого їх діяльність в адміністративно-процесуальній сфері має не юрисдикційний характер. Насамперед це стосується надання різноманітних управлінських послуг. До числа останніх можна віднести видачу дозволів, реєстрацію суб'єктів правовідносин та їх легалізацію, проведення різного роду експертиз, консультування й інформування, надання різних соціальних послуг, видачу документів, довідок, свідоцтв тощо.

Свою специфіку має й адміністративно-процесуальна діяльність органів військового управління. Так, військові комісаріати займаються підготовкою і призовом громадян на військову службу, розглядають заяви і скарги призовників і військовозобов'язаних, ведуть облік військовозобов'язаних, розглядають справи про порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу.

Особливе місце в системі суб'єктів адміністративного процесу посідає прокурор,

Загальновизнано, що забезпечення законності є головною функцією правової системи держави. Актуальність її в Україні зумовлено необхідністю розвитку процесу розбудови правової держави.

Розглянемо докладніше роль прокуратури в адміністративних провадженнях.

Найповніше регламентовано законодавством участь прокурора як одного з найважливіших суб'єктів у провадженні у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” і ст. 250 КпАП прокурорам надано широкі повноваження в цій сфері. Вони вправі порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення, ознайомлюватися з матеріалами справи, перевіряти законність дій органів (посадових осіб) у ході провадження. Прокурор може брати участь у розгляді справи, заявляти клопотання, давати висновки щодо питань, які виникають під час розгляду справи, перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів упливу, опротестовувати постанову й рішення щодо скарги про адміністративне правопорушення, припиняти виконання постанови, а також здійснювати інші передбачені законом дії.

Прокурорський нагляд за дотриманням законів у провадженні в справах про адміністративні правопорушення необхідно здійснювати на всіх його стадіях.

З точки зору охорони прав громадян, вельми важливим є і здійснення прокурорського нагляду за законністю застосування заходів забезпечення провадження — адміністративного затримання особи, особистого огляду й вилучення речей та документів. Адже ці заходи зачіпають конституційні права громадян, зокрема право на свободу й особисту недоторканність, право власності. Прокурор у цьому разі повинен не лише реагувати на скарги громадян, а й самостійно виявляти порушення в цій сфері.

На стадії розгляду справи по суті прокурор вправі брати участь у розгляді. При цьому він може заявляти клопотання, давати висновки з питань, що виникають. Його активна діяльність на цій стадії спрямована на охорону прав громадян — учасників провадження.

Законодавством передбачено можливість прокурора опротестувати постанову в справі про адміністративне правопорушення (ст. 290 КпАП). Стаття 291 КпАП передбачає, що у випадку принесення прокурором протесту на постанову в справі виконання останньої припиняється до її розгляду. Регламентованим є також термін розгляду протесту відповідними органами (посадовими особами) — 10 діб із дня надходження протесту. У деяких випадках прокурор не обмежується принесенням протесту на постанову в справі. У ході здійснення нагляду на стадії оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення він має право опротестувати постанову, винесену щодо скарги особи (ст. 297 КпАП).

Прокурорський нагляд в адміністративно-процесуальній сфері має бути зосереджений на:

а) перевірці в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях дотримання вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян;

б) перевірці й уживанні конкретних заходів прокурорського реагування на скарги громадян, адресовані прокурору, на дії або бездіяльність посадових осіб, котрі порушують права громадян. Разом із тим прокурор повинен сам активно виявляти випадки порушення прав і свобод громадян і за необхідності порушувати дисциплінарне провадження або в офіційному порядку ставити питання про невідповідність тієї чи тієї посадової особи посаді, яку вона обіймає;

в) перевірці дотримання вимог законодавства при провадженні у справах про адміністративні правопорушення. У разі виявлення в діях чи бездіяльності посадової особи або громадянина ознак адміністративного правопорушення прокурор вправі порушити провадження у справі;

г) репрезентації інтересів громадян і держави в судових органах (адміністративних судах усіх рівнів).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

1. Податковий борг: поняття, значення та статуси
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
ЛЕКЦІЯ По темі №1 «Поняття, ознаки та види адміністративної відповідальності»
Адміністративна відповідальність • один з найбільш важливих правових інститутів адміністративного права, який виступає дієвим засобом...
Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
Поняття адміністративного права. Співвідношення адмі­ністративного права з іншими галузями права
ЛЕКЦ І Й Н І МАТЕР І А Л И
Поняття господарського права та господарської діяльності
ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС”
Поняття цивільного процесу та його структура. Цивільне процесуальне право як галузь права
ЗАТВЕРДЖУЮ
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
Диплом європейського зразка та додаток до нього
Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Інституті педагогіки, психології та інклюзивної освіти...
1. Адміністративно-процесуальне право як самостійна юридична галузь...
Відокремлення адміністративного процесу від інших видів юридичної процесуальної діяльності
Лекція № Поняття, місце і роль адміністративного права у системі права України

Тема: Іконопис. Ікони «Козацькі Покрови»
Мета: Розширити знання дітей по темі, розкрити особливості іконопису, вчити порівнювати
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка