Відповідно до п.1. розділу 1 дисциплінарного статуту (далі «статут») служби цивільного захисту службовою дисципліною визнається бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Законом України "Про правові засади цивільного захисту", статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням. Особи рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.
Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в
органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак складу злочину, а саме:
невихід на службу без поважних причин;
порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня;
вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння;
порушення статутних правил несення служби;
втрата службового посвідчення, службових документів, бланків суворої звітності;
невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань;
порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам;
самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу;
невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами.
До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать:
порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту;
брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків;
приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності);
інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.
Порядок проведення службового розслідування стосовно порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту службової дисципліни
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок визначає підстави призначення, процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів сфери управління МНС (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового
розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення.
1.2. Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається та проводиться з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення особами рядового і начальницького складу дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня його тяжкості та розміру заподіяної шкоди.
II. Підстави для призначення службового розслідування
2.1. Підставами для призначення службового розслідування можуть бути факти:
невиходу на службу без поважних причин;
порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня;
вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння;
порушення статутних правил несення служби;
втрати службового посвідчення, службових документів, бланків суворої звітності;
невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань;
порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам;
самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу;
невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами.
2.2. Підставою для призначення службового розслідування може бути інформація, викладена у рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників МНС, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян України, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.
2.3. Службове розслідування проводиться обов'язково попередньо перед звільненням особи рядового чи начальницького складу зі служби у порядку застосування дисциплінарного стягнення за систематичне невиконанням умов контракту та/або за службовою невідповідністю.
2.4. Службове розслідування може призначатися на вимогу особи рядового чи начальницького складу з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозр.
2.5. Службове розслідування не призначається за анонімними повідомленнями, заявами чи скаргами.
III. Порядок призначення службового розслідування
3.1. Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення.
3.2. Службове розслідування призначається письмовим наказом начальника.
У наказі зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа, якій доручено його проведення.
Проведення службового розслідування може бути доручено особі начальницького складу, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, відносно якої призначається службове розслідування.
У разі необхідності залучення фахівців органів і підрозділів цивільного захисту для проведення службового розслідування начальником може призначатися комісія із числа осіб начальницького
складу на чолі з головою. Головою комісії призначається особа, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду порівняно з її членами та особою, відносно якої призначається службове розслідування.
Склад комісії оголошується в наказі про призначення службового розслідування.
3.3. До участі у проведенні розслідування забороняється залучати підлеглих тієї особи, чиє дисциплінарне правопорушення підлягає розслідуванню, а також осіб, які можуть бути особисто
заінтересованими в його результатах.
IV. Терміни проведення службового розслідування
4.1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
4.2. Початком службового розслідування є дата підписання наказу про його призначення, якщо інше не визначено наказом.
4.3. До терміну проведення службового розслідування не входить час перебування особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводиться, у відпустці, службовому відрядженні або на лікуванні, а також час її відсутності з інших поважних причин.
4.4. Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, акта за результатами службового розслідування.
V. Мета проведення, організація роботи та повноваження посадових осіб під час
проведення службового розслідування
5.1. Метою проведення службового розслідування є встановлення:
обставин (часу, місця) і наслідків правопорушення, за фактом якого призначено службове розслідування;
осіб, винних у вчиненні правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;
наявності причинного зв'язку між неправомірним діянням (бездіяльністю) особи (осіб), з приводу якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками;
причин правопорушення та умов, що йому сприяли;
вимог чинного законодавства, які було порушено;
ступеня провини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки особи рядового чи начальницького складу, її ставлення до скоєного.
5.2. Посадова особа (члени комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, персонально відповідає(ють) за повноту, всебічність, об'єктивність та неупередженість зроблених висновків, а також нерозголошення відомостей, що стосуються чи можуть вплинути на проведення службового розслідування, зачіпають права і законні інтереси чи свободи осіб рядового чи начальницького складу, стосовно яких воно проводиться.
5.3. Посадовій особі (членам комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, надається право:
запрошувати особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, а також інших посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, які обізнані або
причетні до фактів чи дій (бездіяльності), що стали підставами для призначення службового розслідування, для одержання від них усних або письмових пояснень, інших документальних матеріалів, що
стосуються правопорушення, за фактом якого проводиться службове розслідування;
залучати (за потреби і з відома відповідних керівників) інших фахівців та посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, які не перебувають на службі цивільного захисту, але володіють науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями, для надання ними консультацій, а також письмових висновків з питань, що виникають під час проведення службового розслідування;
ознайомлюватися й вивчати в установленому порядку відповідні документи, що стосуються правопорушення, за фактами якого проводиться службове розслідування, а за потреби - знімати
встановленим порядком з них копії й долучати до матеріалів службового розслідування;
звертатися з клопотанням до начальника, який призначив службове розслідування, про необхідність отримання від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств,установ, організацій, юридичних і фізичних осіб матеріалів стосовно правопорушення, за фактами якого проводиться службове розслідування.
Повноваження посадової особи (членів комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, обмежуються терміном проведення службового розслідування.
5.4. Посадові особи органів і підрозділів цивільного захисту зобов'язані всебічно сприяти проведенню службового розслідування, надавати правдиві пояснення по суті службового розслідування та
поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.
5.5. Особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави призначення службового розслідування, яке проводиться щодо неї;
брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до правопорушення, за фактами якого проводиться службове розслідування, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування;
звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять;
не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством;
ознайомлюватися зі змістом матеріалів службового розслідування;
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством.
5.6. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати необхідні письмові пояснення посадовій особі (членам комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, складається відповідний акт.
VI. Оформлення результатів службового розслідування
6.1. За результатами службового розслідування складається акт, у якому зазначаються:
посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін проходження служби та строк перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
підстави призначення службового розслідування;
заходи, здійснені в процесі службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт правопорушення, за яким призначено службове розслідування;
обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу правопорушення, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу на виконання покладених завдань;
вимоги чинного законодавства, які було порушено;
відомості про попередню поведінку особи рядового чи начальницького складу та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації;
заперечення, заяви та клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;
висновок щодо наявності чи відсутності в діянні особи рядового чи начальницького складу дисциплінарного правопорушення (за наявності - у чому воно полягало) з обов'язковим посиланням на отримані матеріали (документи) службового розслідування;
пропозиції щодо притягнення особи рядового чи начальницького складу, яка вчинила правопорушення, до відповідальності без зазначення конкретного виду дисциплінарного стягнення або зняття з неї безпідставних звинувачень чи підозр;
вжиті або запропоновані заходи для усунення негативних наслідків скоєного правопорушення та умов, що до нього призвели.
6.2. Акт про результати службового розслідування підписує посадова особа (члени комісії), яка (які) його проводила(и).
Кожен член комісії має право викласти свою окрему думку в письмовому рапорті на ім'я начальника, який призначив службове розслідування. Такий рапорт долучається до акта про результати службового розслідування і є його невід'ємною частиною.
6.3. Перед поданням акта про результати службового розслідування разом з матеріалами службового розслідування на розгляд та затвердження особа (голова комісії), яка проводила службове розслідування, ознайомлює особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилося, під підпис.
6.4. Акт про результати службового розслідування подається на розгляд та затвердження начальнику, який його призначив, разом з усіма матеріалами розслідування, запереченнями і клопотаннями.
VII. Прийняття рішення за результатами службового розслідування
7.1. Начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає акт про результати службового розслідування та матеріали службового розслідування і проводить бесіду з особою рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилося. Проведення бесіди може бути доручено начальником своєму заступнику.
За результатами бесіди у довільній формі складається аркуш бесіди, в якому зазначаються дата проведення бесіди, заперечення, заява, клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проведено службове розслідування.
Аркуш бесіди підписується посадовою особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та особою рядового чи начальницького складу, з якою проводилася бесіда.
Аркуш бесіди долучається до матеріалів службового розслідування.
7.2. Начальник, який призначив службове розслідування, розглядає висновок і матеріали службового розслідування та затверджує акт про результати службового розслідування.
У випадку незгоди начальника, який призначив службове розслідування, з висновками і пропозиціями посадової особи (комісії) (не підтверджуються відповідними документами, у процесі
розслідування мали місце порушення, що дають підстави брати під сумнів об'єктивність його результатів, та інше) він доручає вжити додаткових заходів у межах терміну, установленого для проведення
службового розслідування.
7.3. За результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто начальником, який призначив службове розслідування, на акті про результати службового розслідування.
7.4. Накладення дисциплінарного стягнення на особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюється у порядку, встановленому
Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
7.5. Відповідно до пункту 66 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту в разі якщо порушення службової дисципліни має ознаки адміністративного правопорушення чи злочину, начальник зобов'язаний одночасно з накладенням на особу рядового чи начальницького складу дисциплінарного стягнення подати відповідні матеріали до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, або до органу досудового слідства.
7.6. Порядок оскарження дисциплінарних стягнень здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.
7.7. Акт про результати службового розслідування разом з усіма матеріалами службового розслідування зберігається відповідно до чинного законодавства.
7.8. За результатами проведеного службового розслідування із затвердженого акта про результати службового розслідування кадровим органом робиться витяг у двох примірниках:
перший примірник долучається до особової справи особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування;
другий примірник надсилається до Управління соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення МНС для доповіді та врахування при узагальненні результатів службової
діяльності МНС.
Порядок накладення та оскарження дисциплінарного стягнення
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання
службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов'язків - накласти на неї дисциплінарне стягнення.
У разі вчинення грубого порушення службової дисципліни прямі начальники у випадках, які не допускають зволікання, можуть усувати осіб рядового і начальницького складу від виконання
службових обов'язків.
Начальник, який усунув підлеглого від виконання службових обов'язків, зобов'язаний негайно доповісти про це у порядку підпорядкованості старшому прямому начальнику із зазначенням причин та обставин усунення. Тривалість усунення від виконання службових обов'язків не може перевищувати тривалості службового розслідування та часу, необхідного для прийняття начальником
відповідного рішення.
Начальник, який усунув підлеглого від виконання службових обов'язків без достатніх на те підстав чи з перевищенням влади або службових повноважень, несе відповідальність згідно із законом та
цим Статутом.
Дисциплінарні стягнення, накладені на осіб рядового і начальницького складу письмовим наказом, діють протягом року з дня видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а накладені усно - протягом одного місяця з дня його накладення.
Особі рядового і начальницького складу, яка має не зняте в установленому порядку дисциплінарне стягнення, не може бути присвоєно чергове спеціальне звання, вона не може бути призначена на вищу посаду до закінчення строку дії дисциплінарного стягнення або до його зняття відповідно до цього Статуту.
У разі якщо порушення службової дисципліни має ознаки адміністративного правопорушення чи злочину, начальник зобов'язаний одночасно з накладенням на особу рядового чи начальницького складу дисциплінарного стягнення подати відповідні матеріали до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, або до органу досудового слідства.
На осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді:
1) звільнення з посади;
2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб молодшого начальницького складу, за вчинення дисциплінарних правопорушень мають право накладати на підлеглих дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу, мають право накладати на підлеглих дисциплінарні стягнення, в обсязі, визначеному керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Право притягати до дисциплінарної відповідальності осіб вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту має керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.
На осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.
Відповідальність особи має індивідуальний характер.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається
на кожного окремо.
Дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, може накладатися відданим усно або виданим письмово наказом. Інші види дисциплінарних стягнень, на осіб рядового і начальницького
складу накладаються виданим письмово наказом.
Дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
Накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період тимчасової непрацездатності або перебування особи рядового чи начальницького складу у відпустці, або якщо з дня вчинення правопорушення минуло більше року.
Старший начальник не має права скасовувати або пом'якшувати дисциплінарне стягнення, накладене молодшим начальником, через суворість стягнення, якщо молодший начальник не перевищив своїх повноважень, а накладене дисциплінарне стягнення відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення.
Старший начальник має право посилити дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому молодшим начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення, або скасувати дисциплінарне стягнення, якщо визнає, що воно накладено безпідставно.
Особа рядового або начальницького складу має право оскаржити накладене на неї дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його накладення старшому за підпорядкованістю начальнику або до суду.
Скарга на дії начальника, який наклав дисциплінарне стягнення, розглядається у строк не більш як один місяць з дня її одержання.
У разі подання скарги старшому начальнику виконання накладеного дисциплінарного стягнення не припиняється, якщо старшим начальником не було прийнято рішення про його призупинення
на час завершення розгляду скарги.
Про накладення дисциплінарного стягнення оголошується:
особам рядового та молодшого начальницького складу - особисто, перед строєм або на зборах;
середньому, старшому та вищому начальницькому складу - особисто, на нараді або на зборах відповідної категорії начальницького складу.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих забороняється.
Про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис. У разі звільнення зі служби особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під її підпис безпосередній начальник складає про це акт.
У разі якщо протягом року після накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність особа рядового чи начальницького складу
допустила повторне порушення службової дисципліни і зазначене дисциплінарне стягнення не було знято, відповідний начальник приймає рішення про переміщення цієї особи на нижчу посаду чи звільнення її із служби.
Скарги на необґрунтоване притягнення до дисциплінарної відповідальності, подані після закінчення тримісячного строку з дня, коли притягнутому до відповідальності оголошено про стягнення, розгляду не підлягають.
|
Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис
Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис
Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис
Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис
Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис
Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис
|