Глава 7
СУДОВІ ВИТРАТИ
Стаття 87. Види судових витрат
1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат,
пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення
від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:
1) витрати на правову допомогу;
2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із
прибуттям до суду;
3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз;
4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці
та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Стаття 88. Зменшення розміру судових витрат або
звільнення від їх оплати, відстрочення та
розстрочення судових витрат
1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою
зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від
їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити
сплату судових витрат на визначений строк.
2. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть
оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати
розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у
справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до
ухвалення судового рішення у справі.
Стаття 89. Сплата і повернення судового збору
1. Особа, яка звертається до адміністративного суду із
позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за
винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за
нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.
2. Судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж
встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням
особи, яка його сплатила.
3. Судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його
сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, заяви за
нововиявленими обставинами або скарги, відмови у відкритті
провадження у справі, а також у разі залишення позовної заяви,
заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім
випадку, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок
повторного неприбуття позивача або за його клопотанням).
Стаття 90. Витрати на правову допомогу
1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого
фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором,
несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової
допомоги, передбачених законом.
2. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової
допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок
Державного бюджету України.
3. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу
встановлюється законом.
Стаття 91. Витрати сторін та їхніх представників,
що пов'язані із прибуттям до суду
1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту
сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть
сторони.
2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не
є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються
іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного
пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від
звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється
пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація
за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру
мінімальної заробітної плати.
3. Граничний розмір компенсації ( 590-2006-п ) за судовим
рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із
прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 92. Витрати, пов'язані із залученням свідків,
спеціалістів, перекладачів та проведенням
судових експертиз
1. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка
заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста,
перекладача та проведення судової експертизи.
2. Свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються
проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного
пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути
сплачена винагорода за виконану роботу.
3. У разі неоплати судової експертизи у строк, встановлений
судом, суд може скасувати ухвалу про призначення судової
експертизи.
4. Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення
перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а
також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх
розміру відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного
бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
5. Граничний розмір компенсації витрат ( 590-2006-п ),
пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та
проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 93. Витрати, пов'язані з проведенням огляду
доказів на місці та вчиненням інших дій,
необхідних для розгляду справи
1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці
та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе
сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо
клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами,
витрати на них несуть обидві сторони порівну.
2. Граничний розмір компенсації витрат ( 590-2006-п ),
пов'язаних з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням
інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 94. Розподіл судових витрат
1. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є
суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею
документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету
України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною
був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова
особа).
2. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта
владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені
нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із
залученням свідків та проведенням судових експертиз.
3. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові
витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до
задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини
вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
4. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень,
а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати,
здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
5. У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача,
звільненого від сплати судових витрат, а також залишення
адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені
відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
6. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не
повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить
судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл
судових витрат.
Стаття 95. Розподіл витрат у разі відмови позивача
від адміністративного позову
1. У разі відмови позивача від адміністративного позову
понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати
відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків,
коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо
позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок
задоволення його відповідачем після подання адміністративного
позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у
справі витрати із відповідача.
Стаття 96. Судові витрати, пов'язані з примиренням сторін
1. Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не
дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у
справі несе половину судових витрат.
Стаття 97. Визначення розміру судових витрат
1. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий
розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Стаття 98. Рішення щодо судових витрат
1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду
або ухвалою.
2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти,
спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо
судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Глава 8
СТРОКИ
Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду
1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку
звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом
або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав,
свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо
не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або
повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи
інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом
та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для
звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено
інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
4. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку
вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення
строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли
позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за
результатами розгляду його скарги на рішення, дії або
бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення
до адміністративного суду
1. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є
підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за
умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
2. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до
суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується
в порядку, встановленому цим Кодексом.
3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним
судом незалежно від закінчення строку звернення до
адміністративного суду.
Стаття 101. Процесуальні строки
1. Процесуальні строки - це встановлені законом або судом
строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками,
а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна
неминуче настати.
Стаття 102. Поновлення та продовження процесуальних строків
1. Пропущений з поважних причин процесуальний строк,
встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк,
встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка
бере участь у справі.
2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку
суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином
повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
3. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні
пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які
беруть участь у справі.
Стаття 103. Обчислення процесуального строку
1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня
після відповідної календарної дати або настання події, з якою
пов'язано його початок.
2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні
місяць і число останнього року цього строку.
3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне
число останнього місяця цього строку.
4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає
на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк
закінчується в останній день цього місяця.
5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на
певний день, вважається цей день.
6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи
інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього
робочий день.
7. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка
повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після
настання події.
8. Останній день строку триває до двадцять четвертої години,
але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де
робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент
закінчення цього часу.
9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення
позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові
кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами
зв'язку.
10. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє
перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі.
Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення
провадження.
Розділ III
ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Глава 1
ЗВЕРНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ТА ВІДКРИТТЯ
ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
Стаття 104. Право на звернення до адміністративного суду
1. До адміністративного суду має право звернутися з
адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права,
свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт
владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду
у випадках, встановлених законом.
Стаття 105. Форма і зміст адміністративного позову
1. Адміністративний позов подається до адміністративного суду
у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його
представником. Позовна заява може бути надіслана до
адміністративного суду поштою.
2. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного
суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
3. Адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача -
суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень
прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень
утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень
коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням,
дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції
(повноважень) суб'єкта владних повноважень.
4. Позовна заява може містити, крім визначених частиною
третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи
інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Стаття 106. Вимоги до позовної заяви
1. У позовній заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається
позовна заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також
номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби
посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу
зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач
обґрунтовує свої вимоги;
5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати
судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і
забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган
відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення
судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків
тощо;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні
вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть
бути використані судом.
3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх
документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості
відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків,
коли його не належить сплачувати.
4. Позовна заява підписується позивачем або його
представником із зазначенням дати її підписання.
5. Якщо позовна заява подається представником, то у ній
зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер
засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з
позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що
підтверджує повноваження представника.
Стаття 107. Відкриття провадження в адміністративній справі
1. Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну
процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву
подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106
цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати в порядку
адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному
адміністративному суду;
5) немає інших підстав для повернення позовної заяви або
відмови у відкритті провадження в адміністративній справі,
встановлених цим Кодексом.
2. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на
підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення
позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
3. Питання про відкриття провадження в адміністративній
справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження
позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку,
встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі
залишення позовної заяви без руху.
4. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті
провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про
відкриття провадження у справі зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали
судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер
справи;
2) ким і до кого пред'явлено адміністративний позов;
3) зміст позовних вимог;
4) дата, час і місце попереднього судового засідання, якщо
суд вважає його проведення необхідним;
5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові
заперечення проти позову та докази, які у нього є;
6) яким складом суду розглядатиметься справа.
5. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній
справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які
беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні
права і обов'язки. Відповідачам надсилаються також копії позовної
заяви та доданих до неї документів.
Стаття 108. Залишення позовної заяви без руху,
повернення позовної заяви
1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання
вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу
про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються
недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється
строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про
залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі,
що звернулася із позовною заявою.
2. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк,
встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її
подання до адміністративного суду.
3. Позовна заява повертається позивачеві, якщо:
1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено
без руху;
2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі
подав заяву про її відкликання;
3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної
процесуальної дієздатності;
4) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має
повноважень на ведення справи;
5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є
справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і
з тих самих підстав;
6) справа не підсудна цьому адміністративному суду.
4. Копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно
надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й
усіма доданими до неї матеріалами.
5. Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про
повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала
позовну заяву.
6. Залишення позовної заяви без руху або повернення позовної
заяви не позбавляють права повторного звернення до
адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Стаття 109. Відмова у відкритті провадження в
адміністративній справі
1. Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній
справі лише, якщо:
1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного
судочинства;
2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і
з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова
суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в
адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у
зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або
примиренням сторін;
3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу,
які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено
адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають
правонаступництва.
2. Про відмову у відкритті провадження в адміністративній
справі суддя постановляє ухвалу.
3. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в
адміністративній справі невідкладно надсилається особі, яка подала
позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї
матеріалами.
4. Ухвала про відмову у відкритті провадження в
адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала
позовну заяву.
5. Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду
з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено
ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
|