Стаття 251. Відмова від заяви про перегляд судового
рішення за нововиявленими обставинами та її
наслідки
1. Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за
нововиявленими обставинами, може відмовитися від заяви до початку
розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від
заяви суд закриває провадження за нововиявленими обставинами, про
що постановляє ухвалу.
2. У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового
рішення за нововиявленими обставинами інші особи, які брали участь
у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка її подала,
судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення
за нововиявленими обставинами.
3. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового
рішення за нововиявленими обставинами, не може повторно звертатися
до суду із такою ж заявою на тих самих підставах.
Стаття 252. Порядок здійснення перегляду судового
рішення за нововиявленими обставинами
1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими
обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її
надходження за правилами, встановленими цим Кодексом для
провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
2. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про
дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання
осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду
заяви і перегляду судового рішення.
3. Суд своєю ухвалою може зупинити виконання судового
рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до
закінчення перегляду.
4. Суд може не досліджувати докази стосовно обставин, що
встановлені у судовому рішенні, яке переглядається за
нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.
Стаття 253. Судове рішення за наслідками
провадження за нововиявленими обставинами
1. Суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти
нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового
рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При
ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями
суду відповідної інстанції.
2. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими
обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим
Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
З набранням законної сили новим судовим рішенням в
адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення
інших адміністративних судів у цій справі.
3. У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за
нововиявленими обставинами без задоволення інші особи, які брали
участь у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка її
подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за
нововиявленими обставинами.
Розділ V
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ
СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ
Стаття 254. Набрання судовим рішенням законної сили
1. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не
встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення
строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим
Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
2. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але
апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим
Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає
законної сили після закінчення цього строку.
3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо
його не скасовано, набирає законної сили після закінчення
апеляційного розгляду справи.
4. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то
вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
5. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної
інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду
України набирають законної сили з моменту проголошення.
6. Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають
законної сили з моменту проголошення.
Стаття 255. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
1. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є
обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх
правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ
та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і
підлягає виконанню на всій території України.
2. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала
законної сили, в одній адміністративній справі не можуть
оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Стаття 256. Постанови суду, які виконуються негайно
1. Негайно виконуються постанови суду про:
1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з
Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у
межах суми стягнення за один місяць;
2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового
утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення
за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення
нею вимог щодо несумісності;
5) уточнення списку виборців;
6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;
7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
2. Суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть
участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до
негайного виконання постанову:
1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні
платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;
2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї
діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск
(ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без
громадянства.
3. Суд розглядає заяву про звернення постанови до негайного
виконання в триденний строк у судовому засіданні з повідомленням
осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання
осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому
розгляду.
4. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про звернення
постанови до негайного виконання може бути оскаржено в загальному
порядку.
Стаття 257. Порядок виконання судових рішень в
адміністративних справах
1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання
можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на
відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені
обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить
виконати негайно, є підставою для його виконання.
3. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку
апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про
зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або
ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим
Кодексом.
4. Примусове виконання судових рішень в адміністративних
справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ).
5. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових
рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного
суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Стаття 258. Звернення судових рішень в
адміністративних справах до
примусового виконання
1. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або
яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких
воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення
ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох
відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно
зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним
виконавчим листом.
2. Виконавчий лист про стягнення судового збору надсилається
судом до місцевих органів державної податкової служби.
Стаття 259. Оформлення виконавчого листа, виправлення
помилки в ньому та визнання виконавчого листа
таким, що не підлягає виконанню
1. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого
документа, встановленим Законом України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ).
2. Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача
або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або
видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає
виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане
стягувачем за виконавчим листом.
3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому
засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє
ухвалу. Неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які
були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не
перешкоджає судовому розгляду. До розгляду заяви суд має право
своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також
витребувати виконавчий лист.
4. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у
разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника
відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням
добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших
причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню
повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом
уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу
боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем
за виконавчим листом.
5. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про виправлення
помилки у виконавчому листі, про визнання виконавчого листа таким,
що не підлягає виконанню, та про стягнення на користь боржника
безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим листом може бути
оскаржено в загальному порядку.
{ Стаття 259 в редакції Закону N 3538-IV ( 3538-15 ) від
15.03.2006 }
Стаття 260. Видача дубліката виконавчого листа
1. Замість втраченого оригіналу виконавчого листа
адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою
стягувача або поданням державного виконавця може видати його
дублікат.
2. Суд розглядає заяву (подання) про видачу дубліката в
десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача
або державного виконавця, що звернулися із заявою (поданням), та
осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання
осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце
розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
3. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви (подання) про
видачу дубліката виконавчого листа може бути оскаржено в
загальному порядку.
4. За видачу дубліката виконавчого листа справляється плата в
розмірі ( 151-2006-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 261. Поновлення пропущеного строку для
пред'явлення виконавчого листа до виконання
1. Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення
виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними,
пропущений строк може бути поновлено.
2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до
адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до
адміністративного суду за місцем виконання.
3. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в
десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які
беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які
були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду
справи, не перешкоджає судовому розгляду.
4. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення
пропущеного строку може бути оскаржено в загальному порядку.
Стаття 262. Примирення сторін у процесі виконання
1. Мирова угода, укладена між сторонами виконавчого
провадження, або заява стягувача про відмову від примусового
виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі
державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає
її до суду за місцем виконання рішення. Мирова угода може
стосуватися лише прав, свобод, інтересів та обов'язків сторін і
предмета адміністративного позову.
2. Суд розглядає мирову угоду або заяву стягувача про відмову
від примусового виконання в десятиденний строк у судовому
засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином
повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.
3. За результатами розгляду мирової угоди або заяви стягувача
про відмову від примусового виконання суд може постановити ухвалу
про визнання мирової угоди між стягувачем і боржником або про
прийняття відмови стягувача від примусового виконання і про
закінчення виконавчого провадження.
4. Суд не визнає мирову угоду або не приймає відмову
стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або
порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
5. Ухвалу суду за результатами розгляду мирової угоди або
заяви стягувача про відмову від примусового виконання може бути
оскаржено в загальному порядку.
Стаття 263. Відстрочення і розстрочення виконання,
зміна чи встановлення способу і порядку
виконання судового рішення
1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового
рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого
майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може
звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із
поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про
відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення. Питання про
відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто
також за ініціативою суду.
2. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення
виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання
судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з
повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого
провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які
беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити
або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок
виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були
належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи,
не перешкоджає судовому розгляду.
3. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про
відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в
загальному порядку.
|