Елементарний курс Видання друге Харків Одіссей 2008 ББК 67. 3 К56 Рекомендовано Вченою радою Одеського

Скачати 6 Mb.

Назва	Елементарний курс Видання друге Харків Одіссей 2008 ББК 67. 3 К56 Рекомендовано Вченою радою Одеського
Сторінка	6/52
Дата	17.03.2013
Розмір	6 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 52

39

роду, їхні розподільні, релігійні або військові повноваження безперечні. Лідерство перетворюється на соціальну функцію. Непорушність ієрархії охороняється головним чином релігією та громадською думкою. Це вже повністю суспільна влада, здатна примусити окремих своїх членів діяти на користь спільності всупереч особистим бажанням.

І перша, і друга стадії повністю проходять в умовах неоліту (неолітичної революції);

формування економіко-соціальної ієрархії. Нерів
ність приводить до стійко нерівного розподілу продуктів
споживання усередині спільноти. На цій стадії особливо
стає очевидною головна функція влади в колективі — пере
розподіл продуктів, здобутих усім родом. Окрім розподіль
чо-організаційної виникає друга найдавніша функція
влади: охорона встановленого порядку. На цій стадії етніч
на спільність виступає як плем'я, достатньо виразними є
грані права: правила вигнання і прийому чужоземців, до
тримання вимог суспільства, шлюбно-сімейне право;
становлення над громадських владних структур.
При стійко прогресуючому виробництві продуктів, які
перерозподіляються владою, при нормальному рівні демо
графічного розвитку, за відповідних екологічних умов
можливе об'єднання у велику племінну спільність. Лідери-
старійшини наділені стійкими і конкретними функціями,
їх визначають або виборним шляхом, або змаганням, але
вже стає можливою й узурпація (тобто захоплення влади).
На цій стадії оформляються племінні структури на чолі з
ієрархією вождів, із релігійними символами, з єдиними
культурними правилами і обрядами;
протодержава (прототип держави, ще не держава за
формою, але вже виконує функції політичної влади). За
своєю головною ознакою — наявністю влади одного вождя
(англ. chief) — протодержава одержала в сучасній науці
назву чифдом. У загальному вигляді чифдом був об'єднан
ням соціальних спільнот (родів та/або племен) на певній
території під владою одного правителя.

Процес управління на цій стадії вже безумовно відтворює і посилює соціальну нерівність, ця нерівність стає історичним чинником, який по-своєму впливає на еволюцію влади. Економічну основу управління складає загальний контроль над ресурсами, які стають ніби незмінним володінням державної організації. Перерозподіл цих ресурсів правителем

40

перетворюється на регулярні роздачі і зворотне отримання у вигляді данини як державної повинності. Матеріальні вигоди одержує вже не весь рід, а ті його шари, які причетні до політичної структури. Розрив в соціальному статусі стає політичним: чифдом неминуче еволюціонує в ранню державу, яка складає завершальну, шосту стадію становлення державності.

2.7. Основні критерії типології держав

Тип держави — це система істотних рис, властивих всім державам, які належать певній групі.

У сучасній науці існує кілька підстав для типології (класифікації) держав. Перш за все, з урахуванням тривалого історичного розвитку державності розрізняють історичні типи держав.

Існують й інші критерії для типології держав. Відповідно до форм держави протиставляються монархія та республіка, єдині (унітарні) та федеративні держави. Залежно від принципу побудови держави і ступеня участі в цьому процесі громадян розрізняють державу-у станову та державу-корпорацію. Держава-установа будується зверху вниз. Участь громадян в цьому процесі є мінімальною, більше того, в ній реалізується принцип державної опіки над людьми. Тому державу-установу часто називають патерна-лістською (від лат. «pater» — батько). Держава-корпорація будується від низу до верху, вона заснована на участі самостійних суверенних індивідів. Таку держава можна назвати партисипітарною(відангл. «participation» —участь).

Відповідно до типів державно-політичного режиму розрізняються демократичні та автократичні держави. Демократична держава позиціонує себе як правління народу, яке здійснюється в безпосередній та представницькій формах, на основі конституції. Форма правління — монархія або республіка — в цьому сенсі значення не має. Автократична держава виступає як влада окремого правителя (групи, партії), не зв'язана волею народу та конституцією. Різновидами автократичної держави є партійна та диктаторська держави. Партійна держава підпорядкована цілям та інтересам однієї партії. Як правило, партійний і державний апарати в ній злиті воєдино (нацистська Німеччина — як найбільш характерний приклад). Диктатура

41

постає як організаційне оформлення одноосібної влади. Диктатура — стародавнє явище, відоме з римських часів. У сучасному світі до таких держав відносять Кубу, Північну Корею, багато африканських держав.

Стосовно релігії та церкви розрізняють світські, клерикальні, теократичні та атеїстичні держави. Світська держава базується на принципі розподілу сфер впливу церкви та держави. Релігійні організації не мають права втручатися у державні справи, а держава, у свою чергу, гарантує свободу совісті і невтручання у внутрішні справи релігійних організацій. Інколи офіційний статус світської держави закріплюється конституційно (Україна, Росія, Німеччина, Франція).

Клерикальна держава також передбачає свободу совісті ■ своїх громадян, але при цьому має офіційну релігію та церкву. Церква не зливається повністю з державою, але має ряд юридичних повноважень, які традиційно відносяться до держави (реєстрація актів цивільного стану, контроль у галузі освіти, релігійна цензура засобів масової інформації). У клерикальній державі офіційна церква має право брати участь в політичному житті, зокрема — мати представництво в органах влади (наприклад, духовні лорди у верхній палаті британського парламенту). До таких держав відносять Велику Британію, Норвегію, Швецію. Слід зазначити, що реальна вага релігійних інститутів в політичній системі та державі зараз є незначною.

У теократичній державі державна влада належить церкві (іншому релігійному об'єднанню), релігійні тексти є основним джерелом права, а норми релігії мають пріоритет перед нормами права та іншими соціальними нормами. Глава держави виступає одночасно як релігійно-духовний лідер. До таких держав належать Іран, Саудівська Аравія, Марокко.

Атеїстичні держави відрізняються гоніннями на релігію, церкву та її священнослужителів. Атеїзм (точніше, безбожність) є офіційною ідеологією, відступ від якої, принаймні, не рекомендується, а то й карається. Саме така ситуація існувала колись у соціалістичних державах.

З інших підстав для типології важливим є розподіл держав за принципом співвідношення між державою і правом. За цим критерієм розрізняються правова держава та ета-тистпська держава; за принципами фінансування — бюрократичні та податкові держави.

42

Останнім часом деякі учені (С.О.Комаров) пропонують як підставу для типології держав особистісний підхід, а саме — міру економічної, соціальної, політичної і духовної (культурної) свободи особистості¹.

2.8. Історичні типи держав

Держава, як і суспільство, є продуктом історичного розвитку людства, що й зумовлює формування історичної типології держав. Існує кілька основних підходів до історичної типології держави: формаційний, цивілізаційний і технократичний.

Із погляду формаційного підходу головною ознакою, що визначає історичний тип держави, є тип соціально-економічних відносин, що склалися в суспільстві. Формація — це історичний тип суспільства, заснований на певному способі виробництва (соціально-економічних відносинах). Автори формаційного підходу (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, Володимир Ленін) вважали спосіб виробництва базисом, а державу, право, релігію, мораль, мистецтво — надбудовними, похідними від базису явищами. Тому, із їхньої точки зору, історичний тип держави зумовлений типом соціально-економічних відносин. Наприклад, якщо в суспільстві панують рабовласницькі соціально-економічні відносини, це означає, що держава є рабовласницькою і захищає переважно інтереси рабовласників.

Маркс виділяв такі історично існуючі формації (і відповідні ним типи держави): рабовласницька, феодальна, буржуазна. В майбутньому, з погляду Маркса, в результаті соціалістичної революції має виникнути держава диктатури пролетаріату, яка приведе до відмирання держави і права як не потрібних у комуністичному суспільстві явищ.

Із позицій цивілізаційного підходу (Микола Данилев-ський, Арнольд Тойнбі, Освальд Шпенглер) історія людства — це історія народження, розвитку і згасання замкнутих, локальних цивілізацій. Кожна з цивілізацій своєю основою має перш за все духовний початок («велику ідею», за виразом Тойнбі): своєрідну релігію та культуру,

¹

Проблемы теории государства и права: Учеб. пособие/ Под ред. М.Н.Марченко. — М.: Юрист, 2002. — С.118-119.

43

національну психологію. Кожна з цивілізацій має характерний тільки для неї тип держави.

Якщо з погляду Маркса всі народи Землі і всі держави пройшли (або пройдуть) одні й ті ж стадії розвитку, то з погляду Тойнбі цивілізації ніяк не пов'язані між собою і практично не впливають одна на одну. Тойнбі включав до числа локальних цивілізацій єгипетську, китайську, еллінську, західну, православну, мексиканську та інші цивілізації, що породили відповідний тільки їм історичний тип держави.

Технократичний підхід (Герберт Спенсер, Уолтер Ро-стоу, Деніел Белл) до типології держави заснований на пріоритеті рівня розвитку технології, який визначає тип суспільства і держави. Прихильники цього підходу виділяють три рівні розвитку технології: аграрний, промисловий (індустріальний) та постіндустріальний (інформаційний). Аграрний тип технології побудований на позаекономічному примусі до праці, наприклад, на рабстві, кріпацтві. Цьому технологічному рівню відповідає деспотична держава. Індустріальний тип технології вимагає свободи та ініціативи особи. Йому відповідає ліберальна держава, що визнає свободу і юридичну рівність людей. Сучасним інформаційним технологіям, що залучають до виробництва і управління переважну більшість населення, відповідає демократична держава.

Кожний підхід до історичної типології держави має свої сильні і слабкі сторони, по-своєму висвічуючи різні аспекти складного шляху розвитку суспільства і держави.

Радянська Федеративна Соціалістична республіка, що виникла в результаті Жовтневої революції 1917 p.;

розділення держави. Таким шляхом виникли Чехія
і Словаччина в результаті розділу федеративної Чехо-Сло-
ваччини, пострадянські держави в результаті розпаду
СРСР;
сецесія частини держави і населення. Таким шляхом
виникли Еритрея, що вийшлазі складу Ефіопії, Бангладеш,
що вийшла із Пакистану;
об'єднання кількох держав. Прикладом може бути
об'єднання НДР і ФРН в 1990 р.
виникнення держави в результаті національно-ви
звольного руху. Створення нових держав на руїнах коло
ніальних імперій (перш за все — Британської і Французької)
стало найбільш поширеним способом створення держав у
XX ст. Багато держав (Мозамбік, Алжир, Ангола, В'єтнам)
виникли в результаті збройної боротьби, інші (Мадагаскар,
Танзанія) домоглися незалежності від метрополій мирним
шляхом. Деякі з народів, що добилися незалежності, мали
власну державність у доколоніальний період (Індія, Єги
пет), інші — ні. У будь-якому випадку й ті, й інші нові
держави спочатку будувалися на державних моделях, що
вже є у світі. Більшість нових незалежних держав орієнту
валися на державний лад колишньої метрополії, проте де
які проголошували своїм зразком соціалістичні держави.
Надалі вони, як правило, відходили від спочатку обраних
моделей.-

іт:
2.9. Похідне виникнення держав

Похідне виникнення держави відрізняється від первинного виникнення (походження) тим, що нова держава виникає не на порожньому місці, а на основі окремих елементів колишньої держави і з використанням уже наявних готових моделей державності. Похідне виникнення держав має наступні варіанти:

1) ліквідація колишньої держави в результаті революції і виникнення нової держави (але на тій же території, населеній тим же народом). Прикладом тому може бути Перша республіка у Франції, проголошена в *792 р., Російська

44

Питання, завдання та тести для самоконтролю

Охарактеризуйте соціальні інститути суспільства.
Дайте визначення влади. Складіть схему видів вла
ди.
Охарактеризуйте особливості влади та соціальних
норм первісного суспільства.
Складіть таблицю «Теорії походження держави»

Назва теорії	Основні представники	Сутність теорії

5. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Автори теорій походження права»

45

1. Тома Аквінський	А. Класова теорія
2. Жан Жак Руссо	Б. Історична теорія
3. Густав Гуго	В. Теологічна теорія
4. Врік Аннерс	Г. Природно-правова
5. Фрідріх Енгельс	Д. Теорія примирення

6. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Сутність теорій походження держави»

1. Теологічна	А. Держава виникла внаслідок виникнення приватної власності та розшарування суспільства
2. Патріархальна	Б. Держава є результатом суспільного договору
3. Природно-правова	В. Держава виникла з розростання сім'ї
4. Теорія насильства	Г. Держава виникла внаслідок неолітичної революції
5. Психологічна	Д. Держава виникла як реалізація волі Бога
6. Класова теорія	Е. Виникнення держави пояснюється властивостями психіки людини
7. Кризова теорія	Є. Держава виникла внаслідок завоювання одних племен іншими

Назвіть основні стадії становлення держави.
Назвіть основні критерії типології держави.
Складіть таблицю «Історичні типи держави»

Назва підходу до історичної типології та його основні представники	Критерій типології	Основні етапи розвитку держави

10. Назвіть види похідного виникнення держави.
Додаткова література

Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества: Учебник для вузов. — М: Высш. школа, 1990. — 351с.

Аннерс Э. История европейского права / Пер. со швед. — М.: Наука, 1994. — С. 10-20.

Георгиевский Э.В. К вопросу о характере и степени конфликтности в первобытном стаде // Сибирский юридический вестник. — 2005. — № 3. (находится на сайте www.law. edu.ru)

Думанов Х.М, Першиц А.И. Матриархат // Вестник Российской Академии Наук. — 2000. — Т. 70. — № 7. — С.621-627.

Думанов Х.М., Першиц А.И. Мононорматика и начальное право // Гос. и право. — 2000. — № 9. — С. 85-91; 2001. — №1. — С. 98-103.

Звонарева О.С. О цивилизационном подходе в теории государства и права //Правоведение. — 2003. — №4. — С. 173-180.

Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. — М.: Юрист, 1999.— 335 с.

Оборотов Ю.Н. Традиции и новации в правовом развитии. — Одесса: Юрид.літ., 2001. — С.9-16.

Омельченко О.А. История политических и правовых учений (История учений о государстве и праве): Учебник для вузов. — М.: Эксмо, 2006. — С.102-103, 142-143, 189-190, 205-208, 245-246, 263-265, 288-289, 370-372, 435-436, 498-499.

Пьянов Н.А. Консультации по теории государства и права: Тема «Происхождение государства и права»// Сибирский юридический вестник. — 2001. — № 1 (находится на сайте www.law.edu.ru).

Серегин А.В. Истоки монархического правления в социальной организации первобытного общества //Правоведение. — 2006. — № 1. — С. 197-206.

Чиркин В.Е. Государствоведение. — 2-е изд., доп. и испр. — М.: Юрист, 2000. — С.23-34.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 52

Схожі:

За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,... Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету	ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО Рекомендовано вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол №2 від 25 вересня 2008 р.)
Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український... Рекомендовано до друку вченою радою Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України (протокол №8...	Монографія Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту держави і права /v- В. ЛЇ. Корецького НАМ України
ПРОБЛЕМИ Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка	ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО Рекомендовано вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол №…від р.)
ББК 67. 301. 163 УДК351. 74 Схвалено Вченою радою Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. Протокол №8 від 3 квітня 2002 р	Укладач: Баришполець О. Т., кандидат історичних наук, доцент Програму... Курс є базовим для практичної підготовки фахівців за спеціальністю “Соціологія”. Його мета
АДМІНІСТРАТИВНЕ Рекомендовано вченою радою Національної академії внутрішніх справ України (протокол №15 від 29 жовтня 2002 р.)	ПРОБЛЕМИ Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №7 від 14 червня...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання