6.ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів. На практичному занятті студентами вирішуються представлені викладачем практичні завдання, юридичні ситуації, що відповідають темі заняття.
Семінарські та практичні заняття проводяться з метою сприяння ефективному засвоєнню студентами курсу міжнародного приватного права, вироблення у студентів вміння користування спеціальною юридичною літературою, нормативно-правовими актами, навичок аналітичного підходу до прийняття рішень з конкретних ситуацій, контролю за знаннями студентів
Семінарські та практичні заняття проводяться в аудиторіях з однією академічною групою. Перелік тем занять визначається тематичним планом з дисципліни. В ході підготовки до заняття студенти повинні з’ясувати план заняття, прочитати конспект лекцій з теми заняття і відповідні розділи підручника, ознайомитись з рекомендованою літературою, опрацювати нормативно-правовий матеріал. При цьому студентам необхідно спиратися на теоретичні положення теорії держави та права та інших галузей права, що допоможуть більш глибоко осягнути теоретичний і практичний матеріал міжнародного приватного права. Питання курсу міжнародного приватного права, які не виносяться на семінарське або практичне заняття, вивчаються студентами самостійно.
Обговорення питань на семінарському занятті ведеться у формі вільної дискусії, тому кожен студент повинен уважно слухати доповіді всіх учасників і може виступити з доповненням, або вказати на помилки, які були допущені під час відповіді на поставлене питання іншим студентом.
На семінарське заняття студенти можуть підготувати реферати з тем, які виносяться на самостійне опрацювання.
На практичному занятті завдання або задачу необхідно виконати письмово в зошиті з посиланням на конкретну статтю відповідних законів України або міжнародних нормативно-правових актів. Рішення задачі повинно включати таке:
визначення теоретичних положень, які стосуються задачі;
визначення законодавчих актів, які можна застосувати для вирішення даної задачі;
вирішення задачі по суті, а саме обґрунтувати доцільність застосування, обраних студентом, нормативно-правових актів для вирішення поставленої задачі.
якщо в задачі поставленні питання, то дати на них відповіді.
Після виступу студента по задачі йому студенти та викладач можуть поставити питання, що стосуються задачі.
Якщо студент не підготувався до семінарського заняття або пропустив його, він повинен відпрацювати відповідну тему у викладача, який веде заняття в групі. За погодженням з викладачем студент може підготувати реферат з пропущеної теми міжнародного приватного права.
Для підготовки до семінарських чи практичних занять студент може використовувати нормативно-правові акти та юридичну літературу, яка рекомендується до кожної теми.
На кожному семінарському та практичному занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.
Тема 1: Поняття міжнародного приватного права, його джерела
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:
Поняття міжнародного приватного права.
Предмет міжнародного приватного права.
Система міжнародного приватного права.
Поняття та види джерел міжнародного приватного права.
Ключові терміни: міжнародне приватне право, іноземний елемент, національне законодавство, міжнародний договір, міжнародний звичай, судова та арбітражна практика.
Запитання для самоконтролю:
Яке місце посідає міжнародне приватне право в системі права?
Хто може виступати як суб'єкт у сфері міжнародного приватного
права?
У чому виявляється зв'язок міжнародного приватного права і
міжнародного публічного права ?
Як розуміється зміст міжнародного приватного права в різних
державах?
Які погляди висловлено у вітчизняній літературі з приводу того,
чи міжнародне приватне право є складовою міжнародного публічного права чи внутрішнього права?
Чи має кожна держава своє міжнародне приватне право?
Тема 2: Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:
Колізійний метод в міжнародному приватному праві.
Матеріально-правовий метод в міжнародному приватному праві.
Поняття правової кваліфікації в міжнародному приватному праві. Первинна та вторинна кваліфікації.
Особливості тлумачення іноземної норми. Принцип lex fori. Принцип lex causae. Принцип автономної кваліфікації.
Поняття та структура колізійної норми.
Ключові терміни: колізія, колізійний метод регулювання, матеріальний метод регулювання, колізійна норма, обсяг та прив’язка колізійної норми, правова кваліфікація.
Запитання для самоконтролю:
Що розуміється в сучасному міжнародному приватному праві
під терміном «статут»?
Що розуміється під колізійним і матеріально-правовим методами регулювання?
Що розуміється під термінами «колізія законів», «колізійне право», «колізійна прив'язка»?
Чи існують відмінності в підході до міждержавних (міжнародних) і міжобласних колізій?
Практичне заняття до теми № 2.
Задача № 1.
Правила валютного регулювання Росії з приводу відкриття резидентами рахунків в іноземних банках мають екстериторіальний характер. У даній ситуації виникає колізія між нормами іноземного приватного права і нормами російського валютного законодавства, оскільки відповідні норми валютного права є не публічно-правовими, а відносяться до сфери цивільного регулювання. Валютне право Росії є комплексом публічно-правових і приватноправових розпоряджень. Правила російського валютного законодавства з приводу відкриття рахунків в іноземних банках мають приватноправовий характер: правовідносини з приводу відкриття і ведення банківських рахунків регулюються цивільним правом. У таких правилах є публічно-правовий елемент, але він не є переважаючим, отже, дані правила в цілому відносяться до приватного права.
Питання:
Що означає «екстериторіальний характер правових норм»?
Що є «нормами публічного права з приватноправовим ефектом»?
Можливо, правильніше говорити про «норми приватного права з публічно-правовим ефектом»?
Чи входять такі норми в структуру міжнародного приватного права і чи можливо рішення колізійного питання про їх вживання в іноземній державі?
Задача № 2.
При розгляді в російському суді суперечки з приводу порушення контракту між російською та англійською компаніями виникло питання про повноваження директора компанії, що підписав договір з англійського боку. Вочевидь, це питання не може регулюватися російським законодавством щодо юридичних осіб. Його рішення слід шукати в англійському праві, яке суттєво відрізняється від російського (Росія належить до континентальної правової системи, а Великобританія – до системи загального права). У даній ситуації право Великобританії є «особистим законом» англійської компанії. Таким чином, в подібних випадках російський суддя вимушений вирішувати спірне питання за нормами не російського, а якого-небудь іноземного права. Для того, щоб суддя мав можливість застосувати норми іноземного права, в праві його власної країни повинна існувати дозволяюча такий незвичайний крок норма, писана чи неписана.
Питання:
Чи у всіх випадках розгляду суперечок з приводу приватноправових відносин, обтяжених іноземним елементом, виникає питання про вживання іноземного права?
Чому питання про повноваження директора компанії, що підписав договір з англійського боку, не може регулюватися російським законодавством про юридичних осіб?
Чи можна вважати імперативом твердження, що відповідь на питання про повноваження директора англійської компанії слід шукати в англійському праві?
Що собою має континентальна правова система і система загального права?
Чи можна стверджувати, що вживання судом норм іноземного права є «незвичайним» кроком?
Чи зустрічаються неписані норми, які відсилають до іноземного права?
Задача №3
МПП. Яке з наступних визначень правильне? Дайте оцінку кожному визначенню:
а) галузь міжнародного публічного права, яка регулює економічні відносини між державами;
б) галузь національного права, яка регулює відносини між приватними особами і державою з приводу здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
в) галузь національного права, яка регулює відносини між фізичними та юридичними особами з різних держав;
г) сукупність норм національного права, що регулює участь громадян України в зовнішньоторговельній діяльності.
Задача №4
Уряд Великобританії придбав в уряду Австралії 1000 т мороженого м'яса. Покупка була оформлена на звичайних бланках, що використовуються в м'ясній торгівлі.
Питання:
Яким правом повинна регулюватися дана угода: міжнародним публічним чи міжнародним приватним правом? Визначте його природу.
Задача №5
Яким чином вплинули на розвиток МПП наступні події і тенденції:
розпад СРСР і трансформація деяких внутрішньодержавних господарських зв'язків у зовнішньоекономічні;
міграційні процеси на території колишнього СРСР;
лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, кількісне та якісне поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків вітчизняних суб'єктів підприємницької діяльності;
інтеграційні процеси в рамках Європейського Союзу, в які залучена Україна;
зміна структури економічних відносин на території України?
Задача №6
Які з нижче перерахованих джерел містять норми МПП:
договір між декількома державами про відмову від використання сили в міжнародних відносинах;
закон про оподаткування доходів іноземних юридичних осіб;
угода між іноземною фірмою та Україною про видобуток янтарю в Рівненській області на умовах розділу продукції;
угода між Україною та Казахстаном про заохочення та взаємний захист інвестицій;
курс міжнародного приватного права В.Л. Чубарєва;
Кодекс про адміністративні правопорушення України;
Віденська конвенція 1980 р. про договори міжнародного купівлі-продажу товарів.
Задача №7
Стаття 9 Конституції України свідчить: «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України».
Питання:
Які відносини регулює дана стаття?
Який акт має більшу юридичну силу: ЦК України або міжнародний договір України? Конституція України або міжнародний договір України? Закон України або міжнародний договір України?
Задача №8
Стаття 38 Статуту Міжнародного Суду ООН містить наступні положення:
«1. Суд, який зобов'язаний вирішувати передані йому спори на підставі міжнародного права, застосовує:
міжнародні конвенції, як загальні, так і спеціальні, встановлюючи правила, ясно визнані державами, що сперечаються;
міжнародний звичай як доказ загальної практики, визнаної правовою нормою;
загальні принципи права, визнані цивілізованими націями;
із застереженням, вказаним в ст. 59, судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй як допоміжний засіб для визначення правових норм.
Ця постанова не обмежує права Суду вирішувати справу ex aequo et bono, якщо сторони з цим згодні».
Питання:
Чи всі перераховані джерела можуть регулювати відносини в сфері МПП? Наведіть приклади.
Тема 3: Суб’єкти міжнародного приватного права
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:
Правосуб’єктність фізичної особи у МПП.
Іноземні громадяни, які постійно проживають у державі перебування.
Держава як суб’єкт МПП. Поняття та види імунітету держави.
Особистий статут та визначення національності юридичної особи.
Представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності та діяльність суб’єктів господарювання України за кордоном.
Ключові терміни: правосуб’єктність, іноземні громадяни, імунітет держави, особистий статут, національність юридичної особи, представництво.
Запитання для самоконтролю:
Яке значення для визначення цивільно-правового становища
іноземців мають принципи і норми загального міжнародного
права про права і свободи людини?
Якими законодавчими актами визначається цивільна правоздатність іноземця в Україні?
Що розуміється під принципом національного режиму і які вилучення з застосування цього принципу щодо іноземних громадян встановлені в українському законодавстві?
Як вирішуються колізійні питання дієздатності фізичних осіб?
Практичне заняття до теми № 3.
Задача № 1.
Громадянин України Маурін, який мешкав у м. Глухів, виїхав на постійне місце проживання до Франції та отримав там статус переселенця. В Україні у нього залишився будинок та моторний катер. У Франції між Мауріном та його родичем, який разом з ним виїхав до Франції виникла суперечка стосовно права власності щодо вищезазначеного майна. Мауріном було подано позов щодо вирішення цієї суперечки до місцевого суду Франції.
Питання:
Чи збереглося право власності Мауріна на будинок і моторний катер після того як він покинув Україну?
Законодавство якої країни повинен застосувати суддя щодо вирішення справи?
Задача № 2.
Американська компанія уклала у США контракт про продаж гелікоптерів уряду Ірану. Оскільки отримувач не оплатив рахунків з поставки техніки, компанія пред’явила позов до уряду Ірану. Контракт був укладений у 2008 році, після набрання сили закону про імунітет іноземних держав.
Питання:
Чи буде Іран користуватися імунітетом у судах США?
Чи є закупка техніки з точки зору американського закону дією de jure imperii або дією de jure gestionis? Що означають ці терміни?
У чому полягає сутність теорії функціонального імунітету?
Задача №3
Громадянин України Васильченко, знаходячись на території іноземної держави, уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки. Після укладення угоди з'ясувалося, що у відповідній іноземній державі земельні ділянки вилучені з обігу і знаходяться у власності держави.
Питання:
Чи має право Васильченко посилатися на ст. 17,18 ЗУ «Про МПП» і виходити з того, що його правоздатність і, відповідно, об'єм прав визначаються за законодавством України, відповідно до якого земля може належати приватним особам на праві власності ?
Задача №4
Громадянин Франції пан Альбан звернувся до МЗС України з проханням про продовження терміну перебування в Україні. За твердженням пана Альбана, він приїхав вивчати українську мову, і трьох місяців йому для цього не вистачило. Він просив продовжити термін дії візи ще на три місяці, а також клопотав про видачу йому дозволу на здійснення трудовій діяльності.
Питання:
Яке рішення має бути прийняте?
Задача №5
Громадянин Франції С. Буржель в'їхав в Україну на підставі візи, виданої строком на два місяці. За тиждень до закінчення дії візи С. Буржель попав в аварію і був поміщений до лікарні. Відповідно до висновку лікарів повне одужання С. Буржеля займе два місяці, протягом яких йому не рекомендується покидати лікарню. С. Буржель через свого представника звернувся до органів внутрішніх справ з проханням про продовження візи.
Питання:
Яке рішення повинен прийняти орган внутрішніх справ?
Чи вправі орган внутрішніх справ в такому разі видати С. Буржелю дозвіл на тимчасове перебування на території України?
Чи може бути продовжений термін візи в наступних випадках:
вступ на навчання в український університет;
влаштування на роботу;
укладення шлюбу з громадянкою України?
Задача №6
Громадянин Монголії Муслім має двох дітей від громадянки України Алешко, з якою він розлучився. Рішенням українського суду на Мусліма покладений обов'язок щодо виплати аліментів. Муслім справно виплачував аліменти. Співробітники ОВІР відмовили Мусліму в дозволі на виїзд посилаючись на те, що у нього є невиконані зобов'язання перед громадянкою України, виконання яких буде ускладнено на території іноземної держави. Представник Мусліма оскаржив дії співробітників ОВІР, стверджуючи, що в Україні з Монголією є договір про правову допомогу, згідно з яким можливе виконання рішення вітчизняного суду на території іноземної держави.
Питання:
Яку ухвалу повинен винести суд, що розглядає скаргу?
Чи зміниться рішення суду, якщо М. бажає виїхати в державу, з якою не укладений договір про правову допомогу?
Задача №7
Транссексуал, що має громадянство Аргентини, зробив операцію щодо зміни статі. На цій підставі він вимагав, аби українські органи влади зареєстрували його як жінку. Суд першої інстанції не задовольнив його вимоги на підставі, що закон Аргентини не визнає зміни статі. Крім того, суд першої інстанції зробив висновок, що закон Аргентини не суперечить публічному порядку України. Позивач подав касаційну скаргу.
Питання:
Яку ухвалу повинен винести суд касаційної інстанції?
Задача №8
Німецький суд розглянув питання про право на ім'я жінки – громадянки Чилі, що має статус політичного біженця в Німеччині, яка перебувала в шлюбі з громадянином Іспанії. Відповідно до німецького права особистим статутом жінки є німецьке право, яке закріплювало правило про втрату дівочого імені жінки в разі вступу до шлюбу. У відповідності ж з чилійським та іспанським правом при вступі до шлюбу жінка зберігає своє ім'я.
Питання:
Праву якої держави суд повинен підпорядкувати питання про право на ім'я?
Задача №9
Громадянин Литви Даулкас, прибув до України з метою навчання у Національній академії ВС України.
Питання:
Які критерії визначають постійність і тимчасовість перебування особи на території України?
До якої категорії осіб належить іноземний громадянин?
Які колізійні прив’язки застосовуються до визначення особистого статусу іноземного громадянина?
Який вид режиму поширюється на здійснення прав і обов’язків іноземним громадянином в Україні?
Які права має цей іноземний громадянин в Україні?
Які обов’язки поширюються на зазначеного іноземного громадянина в Україні?
|