Уроку №15 10 клас Тема уроку : Духовна музика
|
|
Скачати 145.42 Kb.
|
|
План уроку № 15 10 клас Тема уроку : Духовна музика. Церковний спів. Партесний концерт. Мета уроку : Поглибити знання учнів про духовну музику. Закріпити поняття
«Херувимська», «хоровий концерт», «духовна музика». Познайомити учнів з творчістю український композиторів М.Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського. Виховувати повагу до творів духовної музики. Обладнання: портрети композиторів -М. Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського. Музичні твори –М.Березовський «Херувимська».А.Ведель –«Вірую», Д.Бортнянський –«Хоровий концерт №24». Репродукції картин. Творче завдання: Створити презентацію - А.Ведель, Д.Бортнянський, М.Березовський – майстри хорової духовної музики. Актуалізація знань.
Вступ. Тема духовності завжди була в центрі уваги митців. Відомі іконописці та малярі створювали високохудожні духовні образи на полотнах чи стінах храмів, у скульптурно - архітектурних ансамблях…Століттями духовну музику писали кращі представники музичної культури. Виконання багатоголосного твору багатоголосним хором викликає відчуття смутку і радості, тривоги та надії, буденні і водночас чогось неземного, бо у співі цьому – душа народу. Духовна музика – це вокальні, інструментальні, вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети. Ідеї Відродження та Реформації не обминули Україну. Період 14-16 ст. називають східнослов’янським Відродженням Політичне та економічне зміцнення Київської Русі, становлення культурних зв’язків з сусідніми державами, прийняття християнства – ось головні чинники, що сприяли розквіту духовної, зокрема музичної культури східних слов’ян. Музика почала відігравати важливу роль в житті народу, церковних відправах. Провідним осередком культури Київської Русі став Києво-Печерський монастир. Упродовж певного часу церковних богослужінь, як і у фольклорі, співіснували язичницькі та християнські обряди. Запозичені з Візантії церковні пісне співи впроваджували запрошені до Києва грецькі і болгарські співаки-доместики. Як відомо із історичних джерел, наприкінці ХІ ст.. цілий двір таких співаків був розташований за Десятинною церквою. Проте головним осередком була Києво-Печерська лавра, де культивувався домественний спів(стильовий напрям давньоруського співацького мистецтва. Імена деяких співаків дійшла до наших днів - Стефана, учня Феодосія Печерського. З Києва церковний спів поширювався по всій Україні. Так на Русі поступово формувався самобутній вокальний а капельний спів церковний спів, що в майбутньому набув значного поширення. Особливо шанували на Русі музику дзвонів. Її колоритний перегук супроводжував християнські свята, збирав людей на віче. Упродовж Х-ХУІІ ст. церква була центром формування музичного професіоналізму. В історії української церковної музики умовно можна виділити 2 періоди й стилі виконання, які були притаманні цьому періоду – мон одичний(одноголосний) і багатоголосний. Довгий час вони співіснували одночасно. Головна відмінність православного музичного ритуалу від католицького полягає у використанні виключно хорової вокальної музики – хорового співу а капела. Інструментального , органного в ній не було. Провідним різновидом церковної музики ще за часів Київської Русі був знаменівський розспів одноголосний унісонний спів обмеженого діапазону і строго піднесеного складу. Це східнослов’янський монодичний спів, запозичений з Візантії, переінтонувався, збагатився вітчизняними народнопісенними традиціями. Із княжих часів існував ще й кандакарний різновид культового співу, що вирізнявся віртуозністю. Набули поширення й такі жанри церковної музики , як стихира, тропар, кондак – невеликі пісне співи візантійської і давньоруської православної гімнографії, що прославляли Бога, Богоматір, святих. Принципи організації музичного матеріалу в українській церковній культурі відповідали Візантійській системі «осьмогласся». Цикл складався з 8 гласів і повторювалися кожні вісім тижнів. Кожний глас мав свій гімнічний текст і набір музичних присівок. Вітчизняні музиканти не користувалися нотним письмом, хоча в Західній Європі нот описання виникло ще в ХІ ст.. Мелодії записували спеціальними знаками – крюками. Знаменна або крюкова нотація – це інтерпретований варіант візантійської нотації.. Для неї характерна відсутність ліній та орієнтовна визначеність висоти та тривалості звуків. Подальша реформа у церковній музиці мали за мету вдосконалити крюкову нотацію, подолання неточності в записі. Протягом довгого часу знаменний розспів поступово збагачувався інтонаційно, ритмічно, розширювався діапазон звукоряду, з»явилося чимало ладових різновидів. За типом мелодики розспіви поділяються на такі види: 1.Ірмолойний- найстаріший силабічний. 2. Стихирарний – більш наспівний, речитативно-розповідний 3.Кондакарний –вишукано-віртуозний. За походженням виокремлюються
Із виникненням багатоголосного співу записувати музику крюками було складно. Використовували кольори при записі церковного багатоголосся. У домественному співі основний наспів виконував 4 голос, найвищий. Розвинену мелодію вів соліст, і інші імітували початок домести(каноном).. Поступово розвивалися поліфонічні засоби музики, з»являються віртуозні хорові форми, що виконувалися 8 і більше голосів. Прагнення до більш виразного звучання церковної музики зумовило виникнення партесного(від слова партія, голос) співу. В хоровій музиці відбувається чітке розмежування голосів за висотою і тембром-сопрано, альт, тенор, бас, баритон .Тексти писалися слов»яно –руською мовою, а музику - не крюками, а київським знаменем (.Це вже було нотно-лінійне письмо, але ще не сучасне. Опанування київської квадратної нотації припадає на ІІ половину ХУІ ст.. Визначна роль у поширенні церковного співу належала усній традиції. Співаки мелодію запам’ятовували з голосу. Отже виконання було варіативним, що потребувало музичних здібностей і гарного слуху. Згодом значення деяких старих знаків забувалося і неможливо було їх відтворити. На жаль так і залишилися нерозшифрованими рукописи з вишуканим стилем письма, що нагадує арабську в’язь. Партесний спів набув поширення в практиці церковних хорів завдяки діяльності братських шкіл - Львівська, острозька, Київська … Братства виникли наприкінці 16 ст. Вони об’єднували українську інтелігенцію , які гуртувалися навколо церковних громад. Братства боролися за рідну мову, культуру, віру православну . Обов’язковими предметами в цих школах був спів та нотна грамота. Ці школи стали центрами культури і освіти. Вони готували кваліфікованих регентів, співаків, вчителів музики, переписували музичну літературу, пізніше почали її друкувати. До нас дійшов реєстр нот бібліотеки Луцького братства. До якого ввійшло близько 300 партесних творів більше 10 авторів. В історії української художньої культури ІІ половину ХУІІІ ст.. називають «золотим віком української музики. У цей період класичних вершин досягає духовна ь хорова творчість блискучого тріо український композиторів М.Березовського, А Веделя і Д.Бортнянського. Церковна музика прийшла до слов’ян з Візантії. Разом з грецьким духовенством спроваджували тоді на Русь і грецьких професійних музик «домественників» , що організовували у нас церковно-співочу справу, були першими вчителями музики та диригентами (протопсальтами)церковних хорів. З ХІ ст.. запроваджується та поширюється українська церковна музика, що з першого вогнища церковного співу – Києво-Печерської лаври – швидко поширилася на церкви та монастирі всієї Русі. У 17-18 ст. урізноманітнюється музичний побут українців, переважно в містах, розвивається інструментальне музикування. Набувають поширення музичні цехи, що об»єднають міських музикантів(Полтава, Ніжин…)Музичні цехи з кобзарів, литавристів, сурмачів …існували у козацьких полках. Одним з найдавніших в Україні музичних навчальних закладів була Січова співацька школа. У півчій студії при Покровській церкві працювали уставники , які навчали най здібніших хлопчиків з усієї України нотної грамоти, церковного співу. Після навчання вони залишалися у військах , як музиканти і брали участь в походах, козацьких розвагах, святах . Традиція навчання музики, яке спочатку зосереджувалося в братських школах, згодом поширилося на інші заклади. У 17-18 століттях центром підготовки високоосвічених кадрів стала Києво-Могилянська академія, де ще за часів ректора Лазаря Барановича було організовано студентський хор, згодом відкрито клас нотного співу , інструментальної музики.. Відомим осередком спеціальної музичної освіти була Глухівська музична школа, яка діяла протягом декількох десятків років. У ній викладали нотну грамоту, хоровий спів, гру на інструментах – скрипці, гуслях ,бандурі .Після навчання хлопчиків відправляли до Петербурзької придворної капели – відомого хорового колективу, що більш як на половину складався з українців. Вони носили таку ж форму як і в Києво-Могилянській академії – форму церковних півчих. Упродовж довгого часу її очолював відомий . прекрасний музикант Марко Полторацький з Чернігівщини, після нього – український композитор Дмитро Бортнянський. Традиції української музичної культури мали велике значення для розвитку російської духовної хорової музики. Українських співаків, учителів співів, регентів та композиторів постійно відряджали до Росії, де запроваджували спів на зразок київського. Таким чином здобутки української музики включалися в загальноєвропейську культуру. Духовна музика – це музика релігійного змісту, що звучить як у храмах,так і в побуті. Вона має давні традиції та глибокий емоційно-духовний вплив на людину. Духовна музика завжди була пов»язане з історичними традиціями та особливостями музичної, зокрема народної культури різних країн, і зробила значний внесок у світову музичну культуру. Одним із основних видів християнського богослужіння є літургія , у католицькому обряді - меса, а в православному – обідня, яку складають характерні хороспіви . Останньою частиною святкової православної літургії може бути хоровий концерт. Літургія – це християнське богослужіння, що супроводжується співом та інструментальною музикою. Меса – це багато частинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння. Хоровий концерт і його творчі    1767-1808 1751-1825 Артемій Ведель  . Наприкінці ХУІ ст.. виник новий хоровий жанр, що став провідним в українській професійній музиці козацької доби – партесний концерт. Його становлення відбулося під впливом стилю бароко. Концертність, стала виявом контрастів, динамізму, боротьби різних стихій. Театральність, патетична риторика, притаманні стилеві бароко, позначились на прийомах музичної композиції. Діапазон образно змісту цих одночасних акапельних концертів, був досить широкий, він охоплював піднесено-урочисті, лірико-драматичні, гумористичні та сатиричні сфери. Поступово під впливом західноєвропейської професійної музики одночасний партесний концерт доби бароко змінюється циклічним духовним концертом періоду класицизму, побудованим на контрастному зіставленні частин циклу. Велика музична форма і складні прийоми поліфонічного розвитку давали змогу композиторам передавати в музиці високі гуманістичні ідеали епохи-загальнолюдські моральні цінності, філософські роздуми про сенс життя. У творчості видатних представників української музичної культури другої половини ХУІІІ ст. М .Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського багато частинний концерт набуває рис своєрідної хорової симфонії. Виступ учня 1.(Творче завдання учня - повідомлення про композитора Максима Березовського.) Основоположником жанру духовного хорового концерту циклічної структури в українській музиці був Максим Березовський(1745-1770.) Хорова спадщина охоплює концерти, літургії та інші його твори. 4ч.з літургії «Вірую», стала одним з найпопулярніших церковних творів. Справжньою перлиною духовної музики є драматично-трагедійний концерт «Не отвержи мене во время старости». Новаторство цього твору полягає в зіставленні 4 частин циклу, ансамблевому та хоровому виконанні. Глибокий зміст тексту розповідає про життя і смерть, цінності людського буття, ніби перегукуються із сповненою трагізму біографією митця. Творчість М.Березовського, що поєднала традиції італійської музики з елементами мелодики українських пісень, мала велике значення для подальшого становлення вітчизняного професійного музичного мистецтва. Слухання: М.Березовський «Не отвержи мене в пору старости». Аналіз твору.
Вчитель. Композитори, які писали духовну музику багато. Один з них це Артемій Ведель. Виступ учня 2. Артемій Ведель (1767-1808)- композитор, хоровий диригент, співак, скрипаль - увійшов в історію музичної культури як митець, який писав виключно сакральну хорову музику. Він розвивав багатовікові традиції української хорової культури, народної творчості. Багато його творів не дійшли до наших днів. Нам відомо близько 30 хорових концертів, серед них – «Доколе. Господи…», а також частини з «Літургії,»Всеношна»,»Покаянне тріо» .. Діапазон концертів А Веделя – від скорботних до урочисто величальних. Його музика вирізняється експресивністю мелодики. Неабиякий вплив на митця мала українська пісенно-романсова лірика. Наприклад, мелодика «Херувимської» «Херувимська» - урочисті пісне співи православної церкви, що входять до літургії; назва походить від початкових слів « Іже херувими».близька до української народної пісні»Повій вітре на Вкраїну».Простота й виразність зумовила популярність цієї музики. Яскрава самобутність творчості А.Веделя, композитора-лірика, відображувала гуманістичні ідеали епохи. Вчитель . У творчості А.Веделя, що охоплює сферу духовної музики, дуже дійсно відчутний вплив української народної пісенності. Усі твори створені композитором для виконання хором а капела , тобто без інструментального співу. Сьогодні ми з вами прослухаємо «Херувимську». Херувимська – це духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими», звідси і назва. Цей різновид духовного співу відомий ще з 6 століття. Слухання «Херувимська» А.Веделя. Зображення Святої Марії-Богоматері були найулюбленішими в іконописному мистецтві країн християнського світу. Однією з найвідоміших ікон є образ Богородиці Клауса, яка відома ще як Вишгородська (Володимирівська) Богоматір. Композиція зображає Богоматір із маленьким Ісусом, які тісно притулилися і торкаються щоками. Ікони такого типу називалися «Замилування». За давніми легендами та переказами ця ікона прославилася великою чудотворною силою, оскільки захищала людей від лиха й надихала їх на подвиги.  Аналіз прослуханого твору. Який характер твору? Які почуття викликала у вас ця музика? Виступ учня 3. Д  митро Степанович Бортнянський (1751-1825)- - класик хорової музики 18 ст. знаменитий український і російський композитор, педагог і диригент, родом із Глухова, столиці українського козацтва.. Батько знаючи про музичне обдарування сина – чудовий голос, у 7 років відвезли до Придворного хору в Петербурзі . З того часу він вже ніколи не повертався на батьківщину. Він співав у хорі, з 11 років виконував сольні партії в опері. Співу та манери тримання на сцені навчився у видатних музикантів в Італії. Тут Дмитро вперше виявив свій композиторський талант. Деякі опери молодого композитора йшли на італійських сценах. А у 1796 році став першим керівником придворної капели в Петербурзі. На цій посадів залишався до самої смерті. Духовна музика, хоровий спів стали провідними в творчості талановитого українця.Д.Бортнянський – майстер хорового письма ассареlla .Він дуже добре знав людські голоси і вмів надавати звучанню хору особливої виразності, шляхетності та краси .Його хорові концерти сповнені глибокою життєвою мудрістю, піднесеною простотою та щирістю. Існує припущення, що композитор спочатку писав музику, а потім вже підбирав до неї текст. Вчитель. В творчості Д.Бортнянського поєднались найновіші на той час досягнення світової композиторської техніки, зокрема італійської школи, з вітчизняними музичними традиціями. В історію світової культури Д.Бортнянський ввійшов як реформатор церковного співу. Він створив понад 100 хорових творів – святково-урочистих, скорботно-елегійних… Серед них – 2 літургії, хорові концерти для одного двох хорів(4,8 голосних). Стилеві майстра притаманні інтонаційне багатство, оригінальність прийомів поліфонічного письма, стрункість форми.. Значний вплив справила творчість Бортнянського на західноукраїнських композиторів 19 ст. Його хорова музика й досі звучить в багатьох країнах світу. В одному із найвеличніших храмів Нью-Йорка – Єпископальному Соборі святого Івана Богослова стоїть єдине в світі скульптурне зображення Д.Бортнянського. Його встановлено поряд з 11 іншими скульптурами найвидатніший авторів церковних творів - Давида, автора псалмів, св. Цецилії, покровительки церковної музики, св. Григорія Великого – Папи Римського, що запровадив григоріанський хорал, Й.Баха, Г. Генделя та інших. Вчитель Враження Г.Берліоза від звучання хору Дмитра Бортнянського. Так у 1847 році французький композитор Гектор Берліоз описував свої враження від звучання хору великого майстра вокальної музики Д.Бортнянського. …Вісімдесят співаків у пишному вбранні розмішувалися по обидва боки вівтаря. Задні ряди займали баси, перед ними знаходились тенори, а попереду тенорів – альти і сопрано. Усі вони стояли нерухомо, з опущеними очима, у повній тиші. За знаком, зовсім не помітним присутнім, без вказівки тону і темпу, вони почали співати. У цій гармонійній тканині чулися такі переплетіння голосів, які здавалися чимось неймовірним, чулися зітхання і ніжні звуки, час від часу роздавалися інтонації, які за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце , і перервати дихання в грудях. Потім все завмирало у безмежно-повітряному небесному затуханні, здалося, це хор ангелів підносяться від землі до небес і поступово зникають у повітряних просторах… Хоровий концерт №24 Д.Бортнянського є яскравим прикладом типової пісенної розспвності. Його мелодична лінія нагадує протяжну ліричну народну пісню. Хоровий концерт – це старовинних жанр духовної музики, поліфонічний вокальний або вокально-інструментальний твір. За літературну основу, як правило , брали одне з найдавніших джерел – псалми царя Давида. Слухання –концерт №24 Д.Бортнянського. Аналіз твору.
Вчитель. За спогадами сучасників Д.Бортнянський був дуже щирою людиною. Його духовна музика здобула широку популярність, ще за життя композитора, й перекладалась для різних інструментів і навіть записувалася на спеціальних носіях для сліпих. Розповідають , що в останній день життя композитор покликав до себе хор капели і попросив заспівати один із своїх концертів. Під його звуки Бортнянський і помер. Поховали композитора в Петербурзі.  Тестові завдання.
1.Хоровий концерт – багато частинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст, для виконання під час католицького богослужіння 2. Хоровий концерт – це тип музики, в якому всі голоси рівноправні і мають самостійні мелодії. 3. . Хоровий концерт – це старовинний жанр духовної музики, поліфонічний вокальний або вокально-інструментальний .
1. Літургія – це старовинний жанр духовної музики, поліфонічний вокальний або вокально-інструментальний 2.Літургія – це старовинний жанр духовної музики. 3. Літургія – це християнське богослужіння, що супроводжується співом та інструментальною музикою. 4.Духовна музика – це
Підсумок уроку. Упродовж Х-ХУІІ ст. церква була центром формування музичного професіоналізму. В історії української церковної музики умовно можна виокремити два періоди й відповідні їм стилі виконання духовної музики – одноголосний і багатоголосний .Реформи в церковній музиці були спрямовані на формування різних різновидів церковного співу. Прагнення до більш виразності, повноти звучання церковної музики зумовило виникнення партесного співу. Велику роль у розвитку та вдосконалення церковного співу мали братські школи, які були центрами тогочасної культури та освіти. В Історії української культури 2 половини 18 ст. називають «золотим віком української музики.» У цей період класичних вершин досягає духовна хорова творчість блискучого тріо українських композиторів – М.Березовського, Артемія Веделя та Д.Бортнянського. Отже здобутки української духовної музики включалися в формування та становлення загальноєвропейської культури. Оцінювання учнів. Творче завдання: Створити презентацію - А.Ведель, Д.Бортнянський, М.Березовський – майстри хорової духовної музики. |
Схожі:
| Тема уроку ... |
Тема уроку: «УРОК ЗИМОВИЙ, ПІДСУМКОВИЙ» Молодці! І чудова музика П.І. Чайковського і наша святкова поспівка це ли-ше початок нашого цікавого уроку |
| КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика» |
План-конспект уроку музики 1 клас, 1-й семестр Тема семестру: Про що розповідає музика Додатковий матеріал: відеоуривок з фільму «Три горішка для Попелюшки» (бал, менует) |
| План-конспект уроку музики 1 клас, 1-й семестр Тема семестру: Про що розповідає музика Додатковий матеріал: відеоуривок з фільму «Три горішка для Попелюшки» (бал, менует) |
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. РЕЧЕННЯ. ВИДИ. РЕЧЕНЬ. ЛЕКСИЧНА ТЕМА: СВІТЛО РОЗУМУ ... |
| УРОК №70 Тема уроку Мета уроку: систематизувати й узагальнити знання та уміння учнів з геометрії за 8 клас |
Уроку Тема уроку План складено за підручником: Назаренко Н. В., Гармаш Л. В. Художня культура. 9 клас Харків. «Оберіг» 2009 р |
| Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам |
Тема уроку: Золотий фонд світової літератури. Мета уроку Обладнання: світова література 8 клас; роздатковий матеріал, малюнки учнів, художні ілюстрації |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua