|
|
Скачати 113.76 Kb.
|
|
УДК 782 ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУВ ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГРІ НА ФОРТЕПІАНО Ячмень О.В. Студентка групи ПВШ-10Б ІПО ІПП УМО (м. Донецьк) Гостра потреба у розвитку духовної культури підростаючого покоління зумовила необхідність удосконалення технологій виховання музичної культури як її складової. Безумовним є вплив останньої на формування світогляду особистості, її духовності, гуманістичних цінностей, музично-художніх ідеалів. Одним із завдань музичного виховання є виявлення та подальший розвиток музичних здібностей дітей, що передбачає виховання емоційної чуйності, уміння розуміти характер і зміст музичних образів, ідей, задумів композитора, прослідковувати розвиток музичної думки, відтворювати та самостійно створювати музику. Б. Теплов підкреслює, що необхідно залучати до творчої діяльності всіх дітей без винятку, що дуже корисно для загального розвитку, є цілком природнім для дитини і відповідає її потребам та можливостям [7, с. 134]. Актуальність дослідження зумовлена тим, що залучення до музики вводить дитину в світ хвилюючих, радісних переживань, відкриває їй шлях естетичного освоєння життя в рамках, доступних її віку. Щоб відкрити перед дитиною двері в цей світ, треба розвивати в ній здібності, що дозволяють успішно проявляти себе в музичній діяльності. Треба, насамперед, виховати в дитини музичне вухо й емоційну чуйність – два найважливіші компоненти музикальності. Поза ними неможливо залучити дитину до цього прекрасного світу, неможливий й цілісний розвиток особистості [3, с. 45]. Гармонійна комбінація розумового й фізичного розвитку, моральної чистоти й естетичного відношення до життя й мистецтва – умова для формування цілісної особистості. Правильно здійснюваний музичний розвиток завжди пов'язаний з удосконалюванням багатьох якостей і властивостей дитини [10, с. 13]. Гармонійність музично-естетичного виховання важлива для дітей різного віку. Але ніхто так не має потреби в ній, як діти молодшого шкільного віку. Музичні враження, отримані ними, залишаються в пам'яті надовго й іноді на все життя. Потрібні правильні співвідношення всіх впливів на дитину. Облік вікових особливостей допомагає встановити, які саме форми, засоби й види діяльності для музичного розвитку особливо ефективні в тому або іншому віці дитини. Розвиток здійснюється шляхом виховання й навчання. Здібність, що не розвивається, не виховується, що не тренується, - це комбінація слів, позбавлена змісту. Здібність не існує інакше як у русі, у розвитку [4, с. 85]. Основне – не на скільки дитина обдарована, а яка природа її музикальності, а, отже, і які шляхи її розвитку. Аналіз стану дослідженості проблеми розвитку музичних здібностей свідчить про постійний інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних вчених-філософів, культурологів, педагогів, психологів, музикознавців до питань формування загальної культури особистості (Б. Асаф’єв, М. Бахтін, Л.Виготський, М.Каган), впливу музики на життєдіяльність людини (Н.Ветлугіна, Д. Кабалевський, Г. Тарасов, Б. Тєплов), значення музичного виховання дітей (А.Зиміна, М. Лисенко, Т. Овчиннікова, Л. Хлєбнікова), розвитку музичних здібностей школярів (О. Апраксіна, Л.Дмитрієва, Н.Лабунець, І. Таран), виявлення і розвитку обдарованості особистості (О.Антонова, Г. Айзенк, В.Кірієнко, О. Кульчицька), роботи видатних педагогів-музикантів та композиторів (О.Ніколаєв, І. Рябов, С.С.Прокоф'єв, А.Артоболевська, Б.Мілич). Цінним внеском у розвиток вітчизняної музичної педагогіки в область роботи з обдарованими дітьми є діяльність відомих донецьких викладачів-музикантів, таких як: професор кафедри фортепіано В.Г.Бойков (ДДМА), доценти кафедри фортепіано О.Максимов, І.Залевська, Н.Ю.Чеснокова (ДДМА), викладачі Донецького державного музичного коледжу Б.І.Панасенко, В.Б.Мєдвєдєва, М.Б.Виноградська, викладачі-методисти Донецьких та обласних музичних шкіл О.В.Луцик, Т.О.Сиротина, С.О.Ізотова, Л.А.Мозговенко, О.І.Коломієць. Зазначимо, що обдарованість – це специфічний прояв людського інтелекту і специфічна здібність до творчих досягнень. Обдарованість – це вид апріорної переваги у творчій діяльності. Під музичною обдарованістю в подальшому будемо розуміти специфічну здібність до музичних досягнень, яка виявляється через творче відтворення та самостійне створення музики [8, с. 14-18]. Дослідники в області педагогіки та психології (П. Блонський, О.Зак, О.Запорожець, К. Платонов, В. Сластьонін та ін.) віддають перевагу індивідуальному підходу до розвитку музичної обдарованості саме у молодшому шкільному віці. У музичній діяльності такими навичками та уміннями є: здатність чути музику, диференціювати висоту та тембр звуків, сприймати мелодію як певну звуковисотну послідовність, впізнавати й відтворювати її, підбирати на певному музичному інструменті, точно інтонувати, вміння сприймати й уявляти співвідношення звуків, відчувати емоційну виразність музичного ритму й точно відтворювати його [2 с. 15]. Необхідно підкреслити, що для творчої діяльності дитини необхідною є наявність основних музичних здібностей, характеристику яких дають Б.Теплов, Н. Ветлугіна, В. Фролкін та інші дослідники. У якості основних музичних здібностей ці вчені називають ладове почуття, здатність до слухового представлення, музично-ритмічне почуття. При цьому комплекс музичних здібностей виявляється по-різному в залежності від виду музичної діяльності. Це зумовило вибір теми нашої статті з метою дослідження впливу індивідуального підходу до обдарованої дитини молодшого шкільного віку на підвищення рівня опанування музичним інструментом «фортепіано». За основу індивідуального підходу нами був використаний «декламаційний метод», який був сформований викладачем Перфильєвою І.Д., викладачем Московської центральної школи для обдарованих дітей при Московській консерваторії ім. П.І.Чайковського. Метод гри з паралельною декламацією полягає в тому, що виконання музичного добутку супроводжується читанням віршованого тексту [6, с.3-4]. За основу береться відповідність розміру й метра розміру й ритму вірша. Зібравши всі ці матеріали й розподіливши їх по спрямованості, ми склали комплект декламаційних матеріалів. Вийшло кілька груп віршів: - для освоєння нотної грамоти; для перших уроків з початківцями піаністом; для формування приймання звуковедення legato; для декламаційного супроводу перших п'єс; - для освоєння аплікатури й визначення напрямку руху в гамі; для проведення музичних свят; для психологічної підготовки учнів; для вироблення артикуляції. Експериментальне дослідження проходило на базі Школи мистецтв № 7 м. Донецька. В експерименті приймали участь діти молодшого шкільного віку (6-9 років) експериментальної групи А (клас викладача M) та контрольна група Б (клас викладача N). Експеримент побудовано на основі педагогічного експерименту і проведено у 3 етапи (констатувальний, формувальний, контрольний). Для діагностики на констатувальному етапі нами відібрано діагностичний метод Х. Руппа, який спрямовано на визначення рівності музичної обдарованості дітей молодшого шкільного віку, за якими можливо визначити музичні здібності: визначення звуку на основі сприйняття його абсолютної висоти ; сприйнятливість до розрізнення двох звуків з невеликою різницею за висотою; визначення інтервалів у послідовному звучанні; визначення інтервалів в одночасному звучанні; сприйняття мелодії; визначення й відтворення ритму; відтворення гармонійного супроводу; аналіз багатозвучній [9, с.20-21]. Нами використовувалися такі критерії оцінювання: високий рівень обдарованості (належать діти, що володіють ладовим почуттям, здатністю до слухового представлення, музично-ритмічним почуттям; середній рівень обдарованості (належать діти, що володіють ладовим почуттям і здатністю до слухового представлення, але не досить розвиненим музично-ритмічним почуттям); низький рівень обдарованості (належать діти, що володіють здатністю сприймати й упізнавати мелодію, але не вміють точно відтворювати мелодію на слух в співі, і не відчувають емоційну виразність музичного ритму). У результаті обстеження визначення звука на основі сприйняття його абсолютної висоти 50% учнів показали середній рівень, сприйнятливості до розрізнення двох звуків з невеликою різницею по висоті - 70% показали середній рівень, визначення інтервалів в послідовному звучанні – 70% показали середній рівень, визначення інтервалів в одночасному звучанні - 40% показали низький рівень, відтворення мелодії - 40% показали середній та високий рівні, визначення й відтворення ритму - 60% показали низький рівень, відтворення гармонічного супроводження - 70% показали середній рівень, анализі багатозвучій-50% показали середній рівень. У результаті обстеження визначення звука на основі сприйняття його абсолютної висоти 40% учнів показали середній рівень, сприйнятливості до розрізнення двох звуків з невеликою різницею по висоті - 70% показали середній рівень, визначення інтервалів в послідовному звучанні – 70% показали середній рівень, визначення інтервалів в одночасному звучанні - 30% показали низький рівень, відтворення мелодії - 40% показали середній та високий рівні, визначення й відтворення ритму - 30% показали низький рівень, відтворення гармонічного супроводження - 60% показали середній рівень, аналізі багатозвучій-40% показали середній рівень. На формувальному етапі нами було впроваджено комплекс дидактичних вправ (декламацій метод Перфільєвої І.Д.) для розвитку індивідуальних здібностей обдарованих дітей молодшого шкільного віку. Потрібно відзначити, що декламаційні матеріали будуть давати результат тільки в тому випадку, якщо вони використовуються регулярно з уроку в урок, тобто систематично. Крім того, ця робота - крім прямого призначення - для розвитку ритму й музичної пам'яті має додатковий ефект - викликає інтерес в учнів і допомагає подолати хвилювання, тому що в процесі декламації вони перемикаються на читання із грою й забувають про скутість. Це має важливе значення для адаптації на уроці. Так само за допомогою віршів можна добитися більш якісної гри, але головний акцент робиться на розвитку музичних здібностей. Якщо в нотному прикладі немає тексту, то дитина із труднощами запам'ятовує напам'ять. Досить часто віршовані тексти складаються по необхідності індивідуально для кожного з учнів, тому що в цьому є потреба й для заповнення методичних матеріалів. За допомогою декламації вузько спеціальні завдання вирішуються в ході роботи (ритм, темп, артикуляція, рівність виконання, воля, як наслідок перемикання уваги). Розкривається єдність задуму. Сприйняття образа підсилюється за рахунок супроводу співзвучним по образу віршованим текстом. Гра стає осмисленою. Учень у грі демонструє розуміння завдань. Метод допомагає досліджувати шляху розвитку учня, допомагає створювати ситуацію пошуку.Подібна робота сприяє емоційному пробудженню особистості в процесі читання й гри. Педагог і учень проявляють себе в співтворчості, разом роблять вибір. Художні твори поетичного й музичного напрямку допомагають наповнити урок ціннісним. Шлях у музику від образа словесного до образа виразному стає найбільш зрозумілий. Читання як засіб засвоєння музики через образи й емоційний настрой дає прекрасний результат. Декламація на уроці фортепіано дозволяє одержати додаткову інформацію з досліджуваного питання. Найважливіша сторона – спонукання до дії, що стимулює значення задоволене велике. За допомогою даного методу підсилюється слухове сприйняття музики, так необхідне на початковому етапі розвивається мистецтво слухати й чути. Метод допомагає визначити основну спрямованість думки, основний емоційний тон ( за умови співзвучності образів вірша й музики), допомагає передати динаміку почуттів. За допомогою даного методу практично повністю долається психологічний бар’єр, у грі учня в умовах уроку. Пошук альтернативних технологій допомагає педагогові виявити себе творчо, побудувати роботу на основі особливої зацікавленості. Метод особливо необхідний у роботі з початківцем піаністами. Викликає в дитини інтерес до знань. Розширює світогляд учня. Сприяє гармонійному розвитку особистості в процесі комплексного навчання. Під час контрольного експерименту ми продіагностували учнів експериментальної групи А та контрольної групи Б. Критерії оцінювання не змінилися. У результаті обстеження експериментальної групи А визначення звука на основі сприйняття його абсолютної висоти 50% учнів показали високий рівень, сприйнятливості до розрізнення двох звуків з невеликою різницею по висоті – по40% показали середній та високий рівні, визначення інтервалів в послідовному звучанні – 60% показали високий рівень, визначення інтервалів в одночасному звучанні – 50% показали високий рівень, відтворення мелодії – 50% показали середній та високий рівні, визначення й відтворення ритму – 50% показали високий рівень, відтворення гармонічного супроводження – 50% показали високий рівень, аналіз акордів - 60% показали середній рівень. Методика, яку використовувала викладач N в контрольній групі Б дітей молодшого шкільного віку не дала значних змін середніх показниках музичної обдарованості. Запропонована методика Пєрфільєвої І.Д., яку використовувала у своїй роботі викладач М в експериментальній групі А, дала високі результати. За результатами діагностування нами зроблено висновок, що з десяти обстежених дітей віком від 6 до 9 років переважна кількість (50%) мають середній рівень музичної обдарованості, що свідчить про нагальну необхідність індивідуального підходу до кожної дитини з метою подальшого розвитку та підвищення рівня музичної обдарованості. Дійсно, застосування спеціально підібраного комплекту віршів для декламації й систематичне його використання на заняттях впливають на розвитку музичних здібностей починаючого піаніста. Комплект матеріалів, у якому віршовані тексти розподілені по певних тематичних і методичних напрямках служать досить корисним засобом для більш успішного розвитку учня. Слід зазначити, що ця робота сприяє підвищенню інтересу заняттям, оскільки використання віршів, співзвучної музики, тематичної спрямованості допомагає краще засвоїти матеріал і зрозуміти художній образ; молодші школярі легше й швидше запам’ятовують конкретні слова. Отже, спосіб запам’ятовування, при якім використовуються віршовані тексти, особливо продуктивний. Крім розвитку музичної пам’яті, він дозволяє включити словесний, емоційний, наочно-образний типи пам’яті, що підсилює загальний вплив на учня, а гра з паралельною декламацією допомагає створювати асоціації по суміжності або подібності, завдяки чому процес запам’ятовування відбувається швидше, а пам’ять одержує додаткове тренування. Виразне читання віршів допомагає в справі розвитку інтонаційної приміром, дають можливість учневі легше, швидше освоїти матеріал; процес освоєння нот на нотному рядку відбувається дуже швидко, завдяки вміло складеному чотиривіршу, через що вивчення нотної грамоти дуже корисно використовувати спеціально підібрані за тематикою вірші. Розвиток музичної пам’яті сприяє й проговорення з називанням звуків, тому декламація на уроках фортепіано є досить корисним засобом розвитку музикальної пам’яті починаючого піаніста. Ще більш результативною й корисною «помічницею» стає декламація в роботі з розвитку почуття ритму починаючого піаніста. У процесі гри з паралельним читанням віршів виробляється: чіткість, рівність у виконанні, а при вмілому доборі віршованого тексту відповідно до музичного розміру можна швидко розв’язати й проблему ритмічної стійкості. У процесі дослідження всі ці способи роботи дали значний результат. Декламаційний метод навчання на початковому етапі гри на фортепіано є ефективним, результативним. Корисність декламації в навчанні юних піаністів повністю підтверджена. Початковий етап навчання грі на фортепіано вимагає особливої уваги з боку педагога й умілого планування. У вивченні питання доцільності використання декламаційних матеріалів на уроках з починаючими удалося повністю підтвердити результативність даного напрямку роботи. Дійсно, при систематичнім застосуванні декламаційного методу можна суттєво впливати на розвиток почуття ритму й музичної пам’яті учня-піаніста, а саме тому комплекс дидактичних вправ сприятиме розвитку обдарованих дітей молодшого шкільного віку при умові застосування декламаційного методу в індивідуальній роботі. Література
У статті розглянуто можливості застосування декламаційного методу для розвитку індивідуальних здібносте й обдарованих дітей молодшого шкільного вів процесі навчання грі на фортепіано. В статье рассмотрены возможности применения декламационного метода для развития индивидуальных способностей одаренных детей младшего школьного возраста в процессе обучения игре на фортепиано. The paper considers the possibility of declamatory method for individual development of gifted children of primary school age in learning to play the piano. Ключові слова: декламаційний метод, обдарованість, музичні здібності, ритм, пам'ять. |
|
Ляховецька Лідія Олексіївна Значна увага приділяється вивченню форм взаємодії вчителя й учнів, добору таких методів навчання, які роблять процес навчання осмисленим,... |
Конкурс програм профільного навчання з біології Курс «Літня школа для обдарованих дітей» Курс «Літня школа для обдарованих дітей» для учнів 10 класу профільного рівня навчання |
|
СУПУТНИК БУКВАРЯ 2012 В «Читаночці» вміщено твори для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку українського поета Анатолія Камінчука |
Досвіду: «Інноваційні технологій навчання у розвитку творчих здібностей... Апробовано спосіб інтеграції деяких сучасних технологій навчання у розвитку творчої особистості учня на уроках фортепіано |
|
Екологічне виховання Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ |
Семінарське заняття. Право власності Сидорову фортепіано. Сидоров відразу не зміг перевезти фортепіано до себе додому і невістка Борисова через три дні після смерті Борисова... |
|
БЕЛЛЬ-ЛАНКАСТЕРСЬКА СИСТЕМА АКТУАЛЬНА Й СЬОГОДНІ Реформування дошкілля відкрило перспективу розвитку навчально-виховних комплексів, які стають другою домівкою для дітей дошкільного... |
Матеріали педагогічного практикуму для батьків першокласників В навчально-виховному процесі важливою ланкою психолого-педагогічного супроводу є просвіта батьків з питань організації сімейного... |
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Відповідно до плану роботи Інноваційно-методичного центру та з метою пошуку дітей молодшого шкільного віку з творчими літературними... |
УРОКАХ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ Опис власного педагогічного Немає дітей обдарованих і необдарованих, талановитих і звичайних. Обдаровані, талановиті всі без винятку діти. Розпізнати, виявити,... |