СУПУТНИК БУКВАРЯ 2012
|
|
Скачати 345.06 Kb.
|
|
Тетерівська ЗОШ І – ІІІ ступенів імені Ніни Сосніної  СУПУТНИК БУКВАРЯ 2012 Передмова В «Читаночці» вміщено твори для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку українського поета Анатолія Камінчука. «Читаночка» розрахована на використання в букварний або післябукварний період навчання грамоти в початковій школі, залежно від готовності учнів та на розсуд учителя. Крім того, може бути використана в дошкільних закладах для навчання дітей читанню. Також рекомендується під час роботи з дитячою книгою на уроках навчання грамоти та в позакласній роботі з дошкільнятами та дітьми молодшого шкільного віку. Тексти розміщені в алфавітному порядку, тому можуть бути використані до букваря будь-якого автора. До деяких букв є кілька варіантів віршів, які вчитель може обрати за власним вибором. Читаночка може бути проілюстрована дитиною власноруч. Упорядник: Лупенко Олена Вікторівна, вчитель початкових класів Тетерівської ЗОШ І – ІІІ ступенів імені Ніни Сосніної. РІДНИЙ КРАЙ Україна – Рідний край. Поле. Річка. Зелен гай. Любо стежкою Іти – Тут живемо Я і ти! А а азбука базар Комарик Букварик мама тато АЗБУКА На базар ходив Комарик І придбав собі Букварик. Каже мамі, Каже тату: – Хочу азбуку Вивчати! Як інакше можна назвати азбуку? МАШИНАКузов, колесо та шина – Вийшла в Петрика машина. Гей, сідайте у кабіну, Та поїдемо по сіно. Яка будова машини? Б б біланець стрибунець кульбабка жабка бочок собі букварик Прочитай слово, в якому буква б зустрічається двічі. СВІТЛЯЧОК Сидить метелик-біланець, Спить зелений стрибунець, Спить ромашка і кульбабка, Під листком заснула жабка. А маленький світлячок Не лягає на бочок. Він засвічує ліхтарик І чита собі букварик. Хто читав букварик? ВІДГАДАЙ ЗАГАДКУ Посідали на карниз І ростуть ізверху вниз. (Б…….) В в вітерець трава вічка весна повіва вибіг звіддаля глянув дзвенить БЕРЕЗЕНЬ – ЯК ЗАЙЧИК Вітерець легенький Тихо повіва. Під сніжком м’якеньким Дихає трава. Вже синиччин тенькіт Чути звіддаля. Пролісок синенький Вічка розтуля. Дощик – накрапайчик Рясно припуска. Березень, як зайчик, Вибіг із ліска. Глянув на полянку, Там дзвенить ручай: - Друже, на світанку Весну зустрічай! Назви весняні місяці. В в весна ведмідь ВЕДМЕЖІ СНИ Вже ведмідь заліз в барліг І у довгий сон заліг. Ти скажи, ведмедику, Розкажи, ведмедику, Не набридли тобі сни Від зими аж до весни? Які ще тварини залягають у сплячку? Г г годівничка горобчик снігурець ГОРОБЧИК Зима, зима, Сніжок злітає. Пташок нема, Лише горобчик кружеляє. Цвірінь – сідає на ріллю, Мене із хати викликає. І я горобчика люблю, Бо він від нас не відлітає. ГОДІВНИЧКИ Я ладнаю годівнички Для горобчика й синички, Для малого снігурця Крихт насиплю і пшонця. Прилітайте, друзі милі, Не лякайтесь заметілі! Чим можна підгодовувати пташок узимку? Д д Дід - дідусь ходить виходить шкодить зарядка дерева довго ЛІСНИК Дід лісник по лісі ходить: Чи ніхто дерев не шкодить. Як живуть пташки і звірі, Хто збирається у вирій. Хто на зиму робить хатку, Хто виходить на зарядку, А хто спати довго звик, – Бачить все дідусь лісник. Які обов’язки у лісника? Д д вечір-дрімайлик довго донечку задрімать ВЕЧОРЕ - ДРІМАЙЛИКУ Вечоре-дрімайлику, Просимо до хати, Треба нашу донечку Трішки задрімати. Глянь, заснули в ліжечку Котик і лисичка. Тільки наша донечка Не стуляє вічка. Вечоре-дрімайлику, Довго не барися, Нашу любу донечку Задрімать берися. Яку колискову тобі співала мама? А яку казочку ти любиш слухати? Дз ДЗВОНИКИ Глянь: відвозять коники Літечко від нас. Дзвонять в лузі дзвоники: – Вже до школи час! Зупиню я коників, Вийду на росу, І найкращих дзвоників В школу принесу. Знайди у тексту вірша слова з дз. Що ти пам’ятаєш про дз? Дж БДЖІЛКА весело літає Бджілка весело літає, Квіткам вічка розтуляє. Каже: - Квіти, годі спати, Я прийшла медок збирати! Знайди у тексту вірша слова з дж. Що ти пам’ятаєш про дж? Е е вишенька принесла жменька одненька ВИШЕНЬКА Вишенька прийшла, Вишень принесла. Хто в садочку працював, Тому повну жменьку. А хто бігав та гуляв – Кісточку одненьку! Що вибереш ти: вишеньки чи кісточку? Що тобі потрібно зробити, щоб мати вишеньку? Є є усміхається схиляється РОЗКАЖИ НАМ, КОЛОСЕ - Колосочку, колосе, Мудра голова. Розкажи нам, колосе, Чи скоро жнива? – Колос усміхається В полі, за селом, До землі схиляється Наливним зерном. Вітерець ланами Тихо повіва. Вже не за горами Золоті жнива. Чому жнива назвали золотими? Як з колосків отримати хліб? Ж ж журавель живуть ДЕ ХОДИВ ЖУРАВЕЛЬ Де ступив чорногуз, Там великий гарбуз. Де ходив журавель, Там зелений щавель. Де лисиці бродили, Там лисички вродили, Там, де вовчики живуть, Вовчі ягоди ростуть. А де зайчик біг – не пусто, Всюди заяча капуста. Що виросло там, де ходив журавель? Ж ж каже журба ВЕРБОВА РОЗМОВА Каже верба Вербі: – Чом ти, вербо, В журбі? Каже вербі Верба: – Хіба це, вербо, Журба? Просто Листочків нема, Не за горами Зима. Інсценізуй розмову верб. З з заєць-русак заєць-біляк заєць білий заєць сірий зустрітись зима збагне РУСАК І БІЛЯК Заєць-русак І заєць-біляк Не можуть в лісі Зустрітись ніяк. Як зима – То заєць білий. Як весна – То заєць сірий. Де русак, А де біляк? Не збагне Ніхто ніяк! Коли заєць сірий, а коли білий? Згадай загадку про зайчика. И и діброви річки телички корови на оболоні хмари – отари ПАСОВИЩЕ Коло діброви Пасуться корови. Побіля річки Пасуться телички. На оболоні Пасуться коні. А в небі хмари – Немов отари. Хто де пасеться? Чому хмари порівняли з отарами? И и зачиня тихо хати сон-травичка спить лисичка зайчик любий чеберяйчик ПОРА ДІТКАМ СПАТИЗа віконцем сон-дрімота Зачиня свої ворота. Тихо-тихо йде до хати, Бо пора вже діткам спати. Вже заснула сон-травичка, У гайочку спить лисичка. Під кущем дрімає зайчик. Спи, мій любий чеберяйчик! Як спить сон – травичка? Кого назвали чеберяйчиком? Чому? І і вітерець віти привіт жайвір усміхнувся пісня дзвін уклін КОЛОСОК ПРОСНУВСЯ Вітерець гойднувся Між зелених віт. Колосок проснувся І сказав: - Привіт! – Жайвір усміхнувся, Мовив: - Добрий день! – Бачу, ти проснувся Від моїх пісень. Бачу, повен сили, Чую дужий дзвін. Колосочку милий, Мій тобі уклін! Які слова ввічливості вжиті у вірші? Якими ще словами вітаються? І і снігурі сніг Чим схожі ці слова? ЗАБАРИЛАСЯ ЗИМА Листя облетіло, Холодно землі. На дерева сіли Птахи-снігурі. Хмарки в небі тануть, Де ж бо ти, зима? Снігурі літають, А снігу нема! Коли в Україну прилітають снігурі? Яких зимуючих птахів знаєш? І і вітер діброва тільки вибіг білячок СТАЛО БІЛО – БІЛО Вітер по діброві, Як буркун, бурчить. Тільки на дубкові Листя деренчить. Заховавсь під травку В нірку їжачок. Вибіг на галявку Зайчик-білячок. Дивиться: ой леле, Вже тепла нема. Білий килим стеле По землі зима. Чому вітер порівняли з живою істотою? Що ще може робити вітер? Ї ї Наведи приклади слів з буквою ї. УСІ ДЕРЕВА В ІНЕЇ Усі дерева в інеї – У білому, у синьому. Ростуть димки над хатами Стовпцями волохатими. Гілки похитує вітрець, Снігур сніжок покльовує, А Морозенко-пустунець Нам вікна розмальовує. Про яку пору року йде мова? Чому мороз порівняли з живою істотою? Чому про димки автор написав, що вони ростуть над хатами? Й й сірий білий зайченя АВТОМОБІЛЬ Сірий заєць, Білий кріль Завели Автомобіль. Зайченят Насіло густо, Їдуть в поле По капусту. Хто був сірим, а хто білим? Чим відрізняються зайці від кролів? ВСТАВ ПРОПУЩЕНЕ СЛОВО Кузов, колесо та шина – Вийшла в Петрика м…... К к квіти коло криниця скрізь БАБИНІ КВІТИ У бабці Олі Квітів доволі. Пишні троянди Біля веранди. Коло криниці Рясні чорнобривці. Там, де стежини, Айстри й жоржини. Скрізь біля хати – Пахощі м’яти. Гарні, як діти, Бабині квіти. Які квіти тобі подобаються? Чим? Намалюй малюнок улюбленої квітки. Як ти уявляєш чарівну квітку. К к вікно любисток велике книга коровай Кобзар КОБЗАР У вікні любисток, на підлозі м’ята, У простій оправі – книга серед книг, Наче щедре сонце поселилось в хаті, Як велике щастям стало на поріг. Мудра, світла книга – то “Кобзар” Тараса, На столі, як свято, білий коровай. І пішло повір'я з прадідівського часу: Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай! Хто автор «Кобзаря»? Що ти знаєш про Тараса Григоровича Шевченка? Вивчи вірш із «Кобзаря». ВИВЧИ СКОРОМОВКИКРІППрокіп Сіяв кріп. Нащо Прокопу Стільки кропу? Каже Прокіп: - Для борщику Кріп. Маю десяток Прокопеняток. КАПЕЛЮХКіндрат Купив Капелюх. Капелюх Кіндрату До вух. Л л любила Люба любисток Чим схожі ці слова? садила доглядала поливала Чим схожі ці слова? ЛЮБИСТОК У росі, немов намисто, Під вікном у нас любисток. Цей любисток мама любить, Бо його садила Люба. І садила, й доглядала, Із відерця поливала. Чому любисток в Україні називали чар – зіллям? М м берем кома нам відома знайома мама КНИЖЕЧКА ПРО МАМУ Досить жартів, Годі смішки, Ми берем у руки Книжку. Кожна літерка І кома Нам відома, Нам знайома. Прочитайте й ви Із нами Гарну книжечку Про маму. Як звати твою маму? ВИВЧИ СКОРОМОВКУМЛИН У ставочку Лин Зробив Собі млин. Меле День при дні Воду На млині. Н н помічниця квітник квітникарка криниця чорнобривці КВІТНИК Наша Варка – Господарка, Помічниця, квітникарка. У саду, біля криниці, Висіває чорнобривці. Розкажи, як висівають чорнобривці? А як за ними треба доглядати? О о барвінкове волошково зоря почитаймо сторінка слово його Кобзар Шевченко РІДНЕ СЛОВО Барвінкове, волошково В небі світиться зоря. Починаймо рідне слово Зі сторінки “Кобзаря”. Рідне слово любить ненька І співає: “Люлі-лю”. Так любив його Шевченко Так і я його люблю. Яке прізвище, ім’я та по батькові автора «Кобзаря»? ВИВЧИ СКОРОМОВКУ ОВЕС Овсій, Овес Сій! Овсій День увесь Сіяв овес! П п допомагаю поливаю полуниці ПОЛУНИЦЯ Від садочка до криниці Мама садить полуниці. Мамі я допомагаю, Полуниці поливаю. Каже мама: – Любий Грицю, Будеш їсти полуницю! Чим відрізняються полуниці від суниць? Намалюй полуниці. ПІВНИКИПерший півник Сонечко на тинку Зустрів. Другий півник Сонячно під вікном Зацвів. Про які півники йдеться у вірші? ВІДГАДАЙ ЗАГАДКУ Ой, як гарно, бач, Випряв пряжу ткач. (П….) Р р ремез рукавичка річка вітрець трава РЕМЕЗ Ремез пташка – невеличка, В’є гніздечко-рукавичку На лозині біля річки, Де хлюпочется водичка. Там вітрець тихцем зітхає, Ремез пісеньку співає: – Фіть-тю-ві, фіть-тю-ві, – Ходять хвильки по траві. Яку форму має гніздо ремеза? Яку форму мають гнізда інших птахів? Р р Кріт Кротович зробив кротенята навперегони Дмитро метро МЕТРО Кріт Кротович, дядько Дмитро, Зробив кротенятам хороше метро. І кротенята навперегони Мчать по тунелях, наче вагони. Кажуть вагони: - Дядьку Дмитро, Спасибі тобі за хороше метро! Що таке тунель? Як зробив метро кріт? ВІДГАДАЙ ЗАГАДКУ Срібні копійки Від хвоста до шийки. (Р…) С с Сонечко заснуло находилось стомилось спить Встанови за цим словами послідовність дій Сонечка. СПИ, СОНЕЧКУ, СПИ Сонечко за день находилось, Стомилось. Прилягло на хмарку І заснуло. Прийшов дід Вечір, Накинув ковдру на плечі. - Спи, Сонечку, спи. Що ти знаєш про Сонце? ВІДГАДАЙ ЗАГАДКУ Золотисте ситечко Покотилось в літечко. Загляда в віконечко, Наче справжнє сонечко. (С…….) С с росте скло стернище стоять скирта свище сніг густий СНІГ ІДЕ ГУСТИЙ Де росла травичка, Снігу намело. Там, де бігла річка, Лід – прозоре скло. Де було стернище, Там стоять скирти. Білий вітер свище, Сніг іде густий. Що вкрив сніг і лід? ВІДГАДАЙТЕ ЗАГАДКУ Біле – біле покривало Із небес на землю впало. (С…) Т т біжить дивуйтесь трамвайчик бегемотик слоник котик кротик Постав назви тварин за алфавітом. ТРАМВАЙЧИК Дзінь-дзелень! – біжить трамвайчик. У вагоні лис і зайчик, Бегемотик, слоник, котик, Песик, вовчик, чорний кротик. – Не дивуйтесь! – каже зайчик, – В зоопарк іде трамвайчик! Які ще тварини їхали в зоопарк? Т т сміхота кіт штука проста крадуть хвіст СМІХОТАКіт пита у кота: - Що таке сміхота? - Кіт коту відповіда: - Штука ця не проста. Це коли у кота Мишки вкрадуть хвоста! Коли мишки можуть вкрасти хвоста у кота? Інсценізуй розмову котиків. ВІДГАДАЙТЕ ЗАГАДКИ Гріє лапки на печі, Світить вічками вночі. (К..) Дерев’яна скринька, Голубе вікно. Грає, розмовляє, Показує кіно. (Т……..) У у мурашка річка ромашка травичка чудова Україна Зміни ці слова так, щоб в кінці слова стала буква у. БАТЬКІВЩИНА Он повзе мурашка, Ось хлюпоче річка. Не зривай ромашку, Не топчи травичку. В зелені діброва, В китицях ліщина. Глянь, яка чудова Наша Україна. Що для тебе означає слово БАТЬКІВЩИНА? У у бабуся прийдуть капусточки капустон капустина капустуся капустище В КАПУСТИНИ – ІМЕНИНИ Завтра іменини В тітки капустини. Прийде дід-дідище, Старий капустище. Прийде з ним бабуся, Стара капустуся. Прийдуть два синочки, Малі капусточки. Прийдуть і три доні, Малі капустоні. Прийде капустон, Дін-дон-дон! - Прийде вся родина, - Каже капустина. Назови членів капустяної сім’ї. Ф ф шофер патефон арфа АВТОБУС Авто-авто-автобус, За шофера чорногуз. Раз, два, три, чотири, Входять звірі-пасажири. Два жирафи вносять арфу, Дві лисиці – цимбалиці. Два ведмеді – бочку меду. Вовк Іван – чемодан. Бегемоти вносять ноти, Коні-поні – по гармоні. Слон Мирон – патефон. Білка – вербову сопілку. Вони їдуть в дитсадок – Звеселятимуть діток! - Коте, двері зачиняй! Автобусе, вирушай! Які музичні інструменти згадуються у вірші? Х х хурто хуртовина захурделила Чим ці слова схожі? поїхать втіха хати ХУРТОВИНА Хурто-хурто-хуртовина Захурделила поля. Біля двору, біля тину Сніг замети простеля. Ні тобі у ліс поїхать, Ні тобі у сад піти. Хуртовина – біла втіха, Біло вбілює хати! Як можна ще назвати хуртовину? Ц ц копитця цоки-цок вистрибцем цапок буцне ЦАПОК Копитцями цоки-цок, Біга вистрибцем цапок. То листочок ущипне, Мене ріжками буцне. То підійде до кота: - Хто такий? – його пита. То гасає по дворі На утіху дітворі. - Цапе, цапе, не жартуй, На капусточку, пожуй! Як інакше називають цапка? Ч ч білочки діточки мізинчик ослінчик грибочок горбочок казочка читає В ГОСТЯХ У БІЛОЧКИ У рудої білочки Дуже гарні діточки. Одне, як мізинчик, Сіло на ослінчик. Друге, як грибочок, Сіло на горбочок. А третє, як мишка, Ухопило книжку. Сторінки гортає, Казочку читає. З ким порівнюються діти білочки? Ч ч чап-чалап червоний ОЖЕЛЕДИЦЯ В інеї червоний глід, На ставку синіє лід. На дорозі ожеледиця: Не погода – привередиця. Обережно йде бабуся, Чап-чалап – ступає дід. Навіть котик-біловусик Лапкою торкає лід. Чому погода названа привередицею? Шш Наведи приклади слів з буквою ш. Що таке баштан? БАШТАН Розляглись, мов кабани, На баштані кавуни. Розляглись, як свині, На баштані дині. Он лежать, як поросята, Кавунці та кавунята. Боки в них рябенькі, Хвостики тоненькі! Назви членів свинячої родини. Чому кавуни та дині порівняли зі свиньми? Щ щ щиглики Яких ще пташок ви знаєте? ЩИГЛИКИ Прилетіли щиглики До нашого двора. Щиглики, щиглики, До вирію пора! Щиглики, щиглики, Нате вам пшона. Повертайтесь, щиглики, Як прийде весна! Яких пташок називають перелітними? Ь летять змокнуть захурделить бовваніють ЛИСТОПАД Листя пада, пада, Холодно землі. Вже летять над садом В ірій журавлі. Де була травичка, Там сухий покіс. Спохмурніла річка, Змовкли гай і ліс. Ген за косогором Бовваніє стіг. Скоро, дуже скоро Захурделить сніг. Назви осінні місяці. Як інакше ти можеш назвати листопад? ЬО синьоокий БАРВІНОЧКУ СИНЬООКИЙ Барвіночку синьоокий, Постелися на всі боки: До травиці, до росиці, До глибокої криниці. Постелися по стежині, Де буки квітують сині, Де ступає перші кроки Наш Василько синьоокий. Кого назвали синьооким? Що названо синьооким? деньочок ОСТАННІЙ ЛИСТОЧОК Листя падає Додолу. Засинають Гай і поле. На вербі Один Листочок. До зими Один Деньочок! Який осінній місяць мається на увазі? Я я дядечко ячмінь жменя ВУСАТІ ЯЧМЕНІ Дядечку ячменю, Дайте зерна жменю, Засіємо нивку, Зеленогривку. Щоб у теплі, гожі дні Уродили ячмені. Щоб виросли вуса, Як в мого дідуся! Чому ячмінь назвали вусатим? У яких ще колосків є вуса? АПОСТРОФ БАБА ВІХОЛА Баба віхола ішла, Велетенський міх несла. Аж тут вихор налетів, Міх пошарпав, потрусив. Розв’язався бабин міх – І посипав долу сніг. . ДЯТЛИКОВА ШКОЛАДятлик школу відкриває, Всіх до себе зазиває: - Щоб рахунок добре знати, Будем вчитись рахувати! – Стукнув раз – Одуд прилетів на в’яз. Стукнув два – Прилетіла сова. Стукнув три – Вийшли з річки бобри. Старший кричить: - Навчіть і нас лічить! КРИНИЦЯЗа селом криницю Викопав дідусь. Там шумить пшениця, Колос хилить вус. Люди з поля йдуть, Перепочивають. Там водицю п’ють, Дідуся згадають. РІЧКА ЗДВИЖ- Синя річко Здвиж, Ти куди біжиш? – Річка Здвиж сміється, Між полями в’ється. - Шлях мій через поле Аж у Чорне море! Наведи приклади слів з апострофом.  КАПІТОН КАПІТОНОВИЧ Наш капітан Капітон Капітонович Веде корабель Величезний – стотонович. Стоїть на містку, За штурвалом кермує, І люлька його Козарлюцька димує. Шумує, вирує У морі вода. Сріблиться на сонці Його борода. А капітан Капітон Капітонович Веде корабель Велечизний – стотонович. ЛІСОВІ ДАРУНКИ Братики-хлопці Збирали красноголовці. Дівчатка-сестрички Збирали лисички. Подружки-тонконіжки Збирали сироїжки. Хлоп’ята-малюки Збирали маслюки. Дівчата дрібненькі Збирали опеньки. Діди та баби Збирали білі гриби. РУКАВИЧКА Я ішов заростями крушини й верболозу. Літо було в розповні. Зелень стемніла. У нетрях жебоніли таємничі голоси. Грудні, теплі. І тут мою увагу привернуло невеличке деревце крушини, обкраплене червоненькими неїстівними ягодами завбільшки з горошину. На висоті з півметра од землі бовталась пухнаста сіра рукавичка. Вона була причіплена до тонких гілочок і надійно прихована листям од стороннього ока. Що це? Невже справді якийсь пастух-забудько полишив свою рукавичку, а вона візьми та й прирости до зеленого гілля? Підходжу ближче. Так, рукавичка. Але не матер’яна, а зроблена з сухої трави, пуху, листя, з тонких волоконець і зелених бадилинок. Рукавичка не порожня, а обжита. Ось із неї випурхнула жвава попеляста пташечка. Сіла поблизу, покрутила цікавою голівкою. Мовляв, хто ти такий, чого тобі тут треба? Злетіла. Примостилася на гнучкій верболозині. Зацвірінькала хапливо, стурбовано, немов закалатала в срібний дзвіночок. Я й про рукавичку забув. Подався на той голос, на той малиновий дзвін, як зачарований. А пташечка перелітала з кущика на кущик, відводячи мене все далі й далі від свого гніздечка, від своєї ошатної рукавички. Тільки тут я догадався, що це ж ремез. Він своє гніздо не мостить і не кладе, як інші пташки, а пряде, виплітає, як уміла в’язальниця. СОВА Набродившись у сосновому борі, що аж дзвенів од сухості, наколовши руки й лице об гостру глицю, я зупинився на узліссі. Тут росли дуби. Дуби були старі, крислаті, рясно усіяні жолудями. Вони опецькувате визирали з-під зеленкуватих шапочок. Вечоріло. Над лісом западали сутінки. Дзижчали комарі, роїлася мушва. І здавалося, ніби на мене хтось уважно й пильно дивиться. Оглянувся. Ніде нікого. Придивився пильніше. Міцне гілля дуба було ніби чавунне. Крона сиділа на стовбурі темною кучмою, Придивився ще раз – і побачив круглі, великі, жовті очі. Здавалося, вони самі по собі виглядали з-під тієї кучми, немов живі очиська цього правічного дуба. У сутінках, трохи призвичаївшись, я розгледів велику птаху. Кольору вона була попелясто-сірого, аж брунатного. Точно такого, як кора дуба. Кругла, ледь видовжена голова, хижий дзьоб. На голові гострі чепурненькі вушка. Так і є – сова. Слух у неї надзвичайно розвинутий. І звідси вона чує, як десь далеко зашарудить у норі миша-полівка чи стане стовпчиком ховрах. Легкий помах крил – і сова, як привид, майне над здобиччю. Навіть повітря не сколихнеться, жодного тобі шелесту, тріску, шуму. Тихо-претихо. Ми дивилися одне на одного пильно-пильно. Людина і природа.  * * * На Тетерів летять тетеруки. Там в брід бредуть тумани з – над ріки. Там ухкає на порубі сова І в понизов’ї зріє грім – трава. Там досі кличе Мавка Лукаша, І водяник чаклує в комишах. А потерчата бавляться в ясі, І ніч ряхтить у зорях і росі. Там папороть цвіте при дикім пні, І любі очі маряться мені. Нехай згорю на сизому вогні Та не кажи своє зрадливе: - Ні… Бо все це – казка, дивен синій сон, Що промайнув раптово між сосон. Привиділось у лісі з – під руки – На Тетерів летять тетеруки. ГРУШКИ – Більш нічого нема, Федю... Мати винувато кида в окріп вишневе галуззя й дивиться на хлопчика сумними очима. Важкі сльози чіпляються на її довгих віях. Хлопчик мовчить. Він знає, що вдома з учора ні хліба, ні кулеші, ні узвару. Війна... Надворі мороз і холоднеча. І Федя мовчить. Пальчиком малює на замерзлій шибці округлі буханці й сам до себе каже: – Оце великий хлібець – дідусеві, а оцей – мамці. А мені – калачик, бо я малий... Мати дивиться на сина, і гіркота струшує плечі. – Боже, коли вже те горе злізе з нас? Де герман, там і злидні... Дідусь входить із морозу свіжий, повеселілий, увесь пропахчений лісовим духом і сніговицею. В руках відро. – Що це? – очима питає мати, і дідуньо радо кажуть: – Ходив до своїх... то там, у лісі, наткнувся на грушки. Він ставить їх па плиту, і вони, льодяні, аж прозорі, дзвінко калатають. Федько схоплюється з лави, біжить до відра. – Не можна, – застерігає мати. Дідуньо дозволяють: “Одненьку”, – і Федя підступає до відра. А дідуньо розказують матері: – Ти знаєш, Ганько, йду, а вони висять, як ото на ялинці! Снігу по пояс. Мороз, а їм хоч би що... Федеві не до балачок. Він вибирає найбільшу, обережно торка на зуб і надкушує, дичка розколюється і обпікає піднебіння. Федь кривиться, але не здається. Силоміць жує, і терпкий солод впереміж з льодом розливається в роті. – Добра, – каже сам собі. Мати, прихопивши в пелену трохи грушок, подалась до сусідки, щоб розповісти про знахідку. А старий береться покаліченими у громадянську руками дерти дранку з колодок сосни, які допіру притарганив з лісу разом із грушками... Небавом грушки одм’якають і починають пахнути літом. Але всередині ще холодні, мов м’ята. Голод вже не так дошкуляє. Кружалки на вікні розпливаються, котяться вдалечінь. І хлопець, закутавшись у рядно на черені, смачно засинає... Уже крізь сон бачить хату, залиту щедрим сонячним сяйвом, а на столі – смагляві буханці, котрі він донедавна малював на замерзлій шибці, а за столом – батько у гімнастерці. На грудях – ордени, медалі. Зелений кашкет із червоною зіркою. Сусіди довкола сидять... – Федю, Федю, – кличуть його до столу. – А йди-но обідать... Федь крутиться і ніби спросоння одказує; – Татку, не хочу їсти, не хо... то вам хлібець... Мати і старий здивовано перезираються і, важко зітхнувши, зводять очі на замуровану шибку. Голодна зима торгає вітром незачинену віконницю і затушковує на склі Федеві буханці.   Анатолій Камінчук(нар. 1939) — українськийписьменникАнатолій Камінчук народився 19 лютого 1939 року в Києві в сім'ї службовця. Коли почалася війна, його батько Семен Камінчук пішов на фронт, а мати, Марина Федорівна, разом із сином переїхала у мальовниче село Луб'янку, що на Бордянщині на київському Поліссі, неподалік від річки Здвигж, до свого батька Федора Івановича Петренка, який працював механіком на млині. Батькові довелося пройти через концтабір, а в 1943 році загинув у боях під Житомиром. У сім'ю прийшло повідомлення, що він пропав безвісти. Анатолій так і зростав у Луб'янці. Тут він закінчив школу, тут у десятому класі написав перші вірші і видав їх у районній газеті. Згодом друкувався і в інших газетах, а в 1958 році «Київська правда» подала велику добірку віршів поета-початківця з передмовою Платона Воронька. Потім була армія (служив Анатолій в Одесі, там же відвідував літоб'єднання). Після служби в армії публікувався у районних газетах, вступив до Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка на філологічний факультет. Якийсь час учителював на Житомирщині. У 1969 році вийшла перша збірка віршів Анатолія Камінчука «Свічадо», тоді ж він переїхав до Києва. Друкувався у журналах «Дніпро», «Вітчизна», «Україна» тощо. Працював у журналі «Малятко», у видавництві «Дніпро». Зараз є завідувачем відділу прози журналу «Київ». Анатолій Камінчук видав більше десяти збірок віршів для дітей. Вийшли друком його книжки віршів та прози, книжка оповідань, новел, етюдів та образків «Білий сніг кульбаб». Пише також статті, публіцистику, друкується в періодиці. Поет, прозаїк, перекладач. Окремі вірші поета перекладено російською, молдавською, азербайджанською та польською мовами. |
Схожі:
|
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 1-13 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
|
Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 14-28 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
Тема уроку День знань. Знайомство зі школою, учителькою, однокласниками. Перша книжка буквар. Розгляд обкладинки букваря. Читання вірша Г. Чубач... |
|
ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ДОЛИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Книга – одвічний супутник людства. І з’явилася вона, в результаті прагнення людини пізнавати та ділитися досвідом, передавати власні... |
Про внесення змін до договорів «Укрнафта» від 22. 03. 2012 №361, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 28. 03. 2012 №46, товариства з... |
|
01121, м. Київ, вул. Вербицького,13 буд. 83, тел. /044/ 284-93-55, (096) 140-97-47 Фінансова звітність: Баланс на 31. 12. 2012 р., Звіт про фінансові результати за 2012 рік, Звіт про рух грошових коштів за 2012 рік,... |
РІЧНИЙ ПЛАН ЗАКУПІВЕЛЬ ЗІ ЗМІНАМИ на 2012 рік Відділ освіти виконавчого... Затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 02. 04. 2012р. N 1; від 19. 04. 2012 р.№3, від 07. 07. 2012 р.№10, від 14.... |
|
ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ДИТЯЧИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР На виконання наказу головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації від 21. 09. 2012 р. №742 «Про проведення... |
Затверджено Науково-методичною радою Української інженерно- педагогічної... Укр. інж пед академія; упоряд.: Н. О. Брюханова, В. Б. Бакатанова, М. П. Васильєва, Д. В. Коваленко, І. П. Чепурко, Н. А. Шишенко.–... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua