Урок Види мистецтва та специфіка художньо-образної мови. Створення кросвордів "Види мистецтва"


Скачати 0.7 Mb.
Назва Урок Види мистецтва та специфіка художньо-образної мови. Створення кросвордів "Види мистецтва"
Сторінка 5/6
Дата 17.03.2013
Розмір 0.7 Mb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Музика > Урок
1   2   3   4   5   6

Світова культура поділяється на культуру Заходу та Сходу. Найчастіше під Сходом розуміють Азію, а під Заходом — Європу та північну Америку. Проте Схід і Захід — не лише географічні поняття, а й різні типи культур, духовності, різні шляхи, способи людського буття у світі. Захід — це сфера буття європей­ської культури, поширення і визначального впливу християнської та античної системи цінностей. Захід — це Західна Європа в її історичних межах, що роз­ділена на романський і германський світи.

Поняття "Сходу" складніше (аніж Захід) у зв'язку зі своєю внутрішньою не­однорідністю. Так, виділяють буддійський Схід, Схід арабо-мусульманський, Схід індуський, європейсько-іудейський. Культура Заходу інтегрована однією релігією — християнством (хоча й поділяється на низку різних конфесій), та й несхожість за типом життя і поведінки на Заході не так впадає у вічі, як на Сході. Основними якісними характеристиками Східного типу культури є: при-

родність, фаталізм, невідворотна спокута (карма), віра у реінкарнацію (пере­втілення).

Протягом тисячоліть форми культурної творчості змінювалися, відточува­лися, поверталися, заглиблювалися, досягаючи вершин. Людина смертна, але вона може створити вічне — витвір мистецтва, прекрасний і витончений. Вона іде в невідоме, в небуття — прекрасна скульптура, картина, книга, ар­хітектурна споруда уславлюють вічну збережену мить. Це сприйняття дуже відчувають на Заході, розглядаючи культуру як особливий експеримент до­сягнення.

Схід подарував людству багато прекрасних творів літератури, мистецтва, філософії, науки, що впливали й продовжують впливати на художній та інте­лектуальний розвиток людства.



Створи свою композицію у «східному» чи українському народному стилі

Особливості культури інформаційного суспільства. Net-культура. Художній образ і симулякр. Складання таблиці основних художніх напрямів і стилів

Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки та інформаційних технологій по­служив поштовхом до розвитку суспільства, побудованого на використанні різноманітної інформації, яке отримало назву інформаційне суспільство.

В інформаційному суспільстві змінюється не тільки виробництво, а й увесь устрій життя, система цінностей, зростає значущість культурної освіченості щодо матеріальних цінностей. У порівнянні з індустріальним суспільством, де все спрямоване на виробництво і споживання товарів, в інформаційному суспільстві виробляється та споживається інтелект, знання, призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини буде потрібна здібність до творчості, зросте попит на знання. Матеріальною і технологічною базою ін­формаційного суспільства стануть різного роду системи на базі комп'ютерної техніки і комп'ютерних мереж, інформаційної технології, телекомунікаційного зв'язку.

Уявити собі життя без Інтернету багатьом із нас дуже складно. Про його найкращі можливості свідчить той факт, що коли 50 млн. користувачів теле­фонів з'явилися аж через 74 роки, то Інтернет досяг цієї цифри усього лише

за 4 роки. Ще зовсім недавно люди і слова "Інтернет" не знали. У засобах масової інформації згадки про Інтернет з'явилися приблизно в 1994-1995 роках. Тоді це слово писали латиницею — internet. У цього слова існують синоніми — Всесвітня мережа, Всесвітнє павутиння, Мережа, Павутиння.

Net-культура— це культура в Інтернеті, яка утворилася або утворюєть­ся в результаті використання комп'ютерних мереж для спілкування, розваг та бізнесу. Кіберкультура виникла завдяки Інтернету та набула ознаки уособле­ного суспільного явища в рамках людських цивілізацій.

Симулякр (від латин, simulation — "видимість", "удавання") — явище, поведінка, предмет, що імітує з якоюсь метою інше явище, поведінку, предмет.

Симулякр — термін постмодерністської філософії, який означає зобра­ження, копію того, що насправді не існує.

Цей термін запропонував у філософії постмодернізму Жан Бодріяр. Він описує це явище як "дійсність, яка приховує той факт, що їх немає". Напри­клад, малюнок — симулякр тієї реальності, що на ній відображено.


Форми збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї тощо).Провідні художні музеї світу. Здійснення віртуальної подорожі художніми музеями світу

Люди за своєю природою схильні до колекціонування. Вони завжди ретельно вони не тільки для того, щоб люди могли урізноманітнити своє дозвілля у

і з любов'ю зберігають щось із минулого: альбоми фотографій із дитинства, вільний час. Яких тільки не буває музеїв! Археологічні, історичні, художні,

вітальні листівки, поштові марки, календарики тощо. Предмети матеріального будинки-музеї, музеї просто неба, музеї хліба, сиру, медицини, книг, музичних

світу слугують їм заставою пам'яті про події та дні, яким призначено минути інструментів і тощо,
канути в глибинах часу. Музей — це сховища колективної пам'яті, й існують



Дизайн і реклама — складові художньої культури. Роль засобів масової інформації у поширенні мистецьких цінностей. Виготовлення упаковки для подарунку


Притаманне людині прагнення не лише прикрашати свій дім, а й орга­нізовувати за законами краси все своє життя з часом привело до створен­ня мистецтва художнього конструювання, або дизайну. Художник-дизайнер розв'язує зараз необмежену кількість завдань, проектуючи все предметно-просторове середовище, кожен його елемент. Дизайнер також бере участь у створенні літаків, пароплавів, автомобілів, тракторів, верстатів, побутових приладів та ін. Він виходить у своїй творчості з міркувань функціональної до­цільності кожного предмета, з прагнення зробити його красивим, приємним

на вигляд. Він поєднує, таким чином, у своїй особі інженера і художника, які спрямовують свої зусилля в єдиному напрямку. Дизайнер виявляє характер і призначення речі, вчить знаходити потрібний предмет серед усіх тих, що оточують людей, розуміючи його функцію.

Дизайн тісно пов'язаний з іншими видами мистецтва: його важко відокре­мити від архітектури, коли відбувається проектування інтер'єрів, від приклад­ного мистецтва при створенні нових видів меблів або посуду.

В середині ХХ ст. з’являється поняття «фірмовий стиль», що розробили дизайнери. Ядро фірмового стилю – символ піктограма, знак, навколо якого групуються елементи, що відображають різні сторони діяльності фірми. Розробляється ціла система емблем, товарів, обираються певні кольори, стиль і форма упаковки, реклами. Основні елементи дизайну: товарний знак, фірмовий шрифтовий напис, фірмове гасло, фірмовий колір, фірмовий комплект шрифтів, особа фірми, корпоративний герой. Реклама – у мистецтві художньо-графічний твір з інформацією про товари, різноманітні послуги, театральні вистави. Реклама зазвичай має тимчасовий характер і може виконуватись у будь-якій художній техніці різними технічними засобами. Реклама може бути виконана у вигляді плаката, листівки, етикетки, проспекту тощо.





Пам'ятки культури і мистецтва рідного краю. Культурно-мистецькі заклади (театри, музеї, концертні зали тощо). Екскурсія в музей (краєзнавчий, художній тощо)

Світ образотворчого мистецтва безмежний і багатогранний. Його зразки можна побачити в музеях і на виставках, на вулицях і площах, в бібліотеках та театрах. На всіх континентах люди йдуть у музеї, щоб побачити автентичні предмети минулих століть.

м. Київ
Державний музей українського образотворчого мистецтва.

Державний музей українського народного декоративного мистецтва.

Державний музей Т. Г. Шевченка.

Державний музей народної архітектури і побуту.

Музей історичних коштовностей, с Пирогово

Музей західного та східного мистецтва.

Дитяча картинна галерея.

Державний архітектурно-історичний заповідник "Софія Київська".

Музей російського мистецтва.

Будинок-музей Г. П. Світлицького.

Музей "Золоті ворота".

Музей народної архітектури та побуту.

Києво-Печерська лавра.

Меморіал "Батьківщина-мати" (меморіал Вічної Слави).

Марійський палац.

Будинок з химерами.

Будинок-музей Марії Заньковецької.

Музей хліба

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини.

Національний музей медицини України.

Національний історико-культурний заповідник.

Музей кіностудії Довженка.

Аптека-музей.

Державний музей авіації України.

Національний музей «Чорнобиль».
Вінницька область

Краєзнавчий музей. Вінниця.

Художній музей. Вінниця.

Музей декоративно-прикладного мистецтва. Вінниця.

Музей образотворчого мистецтва. м. Шаргород.

Музей образотворчого мистецтва. м. Ямпіль.
Волинська область

Краєзнавчий музей. Волинь.

Народний історичний музей. Нововолинськ.
Дніпропетровська область.

Художній музей. Дніпропетровськ.
Донецька область.

Музей етнографії. м. Маріуполь.

Художній музей. м Донецьк..

Художній музей. м Дружківка.

Художній музей. м Краматорськ.

Художній музей. м Горлівка.

Музей на колесах-музей історії міста.Ясиновата.
Житомирська область

Краєзнавчий музей.м Житомир.

Художній музей м. Житомир.

Музей образотворчого мистецтва.Коростишівський р-н с. Кмитів.
Закарпатська область

Музей етнографії сіл пониззя ріки Теребля.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту. м. Ужгород.

Закарпатський художній музей ім.. Бокшая. м. Ужгород.

Запорізька область

Художній музей ім. І. Бродського. м. Бердянськ

Івано-Франківська область

Художній музей, м. Івано-Франківськ

Музей-пам'ятка дерев'яної архітектури та живопису XVI-XVIII ст. м. Рогатин

Обласний художній музей, м. Івано-Франківськ

Художньо-меморіальний музей В. Касіяна. м. Снятии

Музей народного мистецтва Гуцульщини. м. Коломия

Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття. Галицький р-н, с. Крилос

Кіровоградська область

Картинна галерея, м. Кіровоград

Луганська область

Художній музей, м. Луганськ

Попаснянський краєзнавчий музей, м. Лисичанськ

Історико-художній музей, м. Стаханов

Львівська область

Музей-садиба родини В. Коцка. м . Дрогобич

Пам'ятка дерев'яної архітектури XV-XVII ст. м. Дрогобич

Картинна галерея, м. Львів

Музей народної архітектури і побуту, м. Львів

Музей етнографії, м. Львів

Миколаївська область

Художній музей, м. Миколаїв

Музей мариністичного живопису, м. Очаків

Художній музей Є. Кибрика, м. Вознесенськ

Одеська область

Художній музей, м. Одеса

Історико-художній музей, м. Ананьїв

Державний археологічний музой м Одеса

Музей Західного та Східного мистецтва, м. Одеса

Полтавська область

Художній музей, м. Полтава

Музей гончарства, смт. Опішня, Зіньківський р-н

Рівненська область

Музей книги, м. Острог

Сумська область

Художній музей, м. Суми

Художній музей, м. Лебедин

Музей декоративно-прикладного мистецтва, м. Суми

Тернопільська область

Художній музей, м. Тернопіль

Краєзнавчий музей, м. Тернопіль

Кременецько-Почаївськии державний історико-археологічний заповідник, м. Почаїв, м. Кременець

Харківська область

Художній музей, м. Харків

Художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. м. Чугуїв

Історико-художній музей, с Пархомівка, Краснокутський р-н

Херсонська область

Художній музей ім. О. Шовкуненка. м. Херсон

Картинна галерея, м. Нова Каховка

Хмельницька область

Художній музей, м. Хмельницький

Картинна галерея, м. Кам'янець-Подільський

Черкаська область

Картинна галерея, м. Умань

Музей народного декоративного мистецтва, м. Канів

Чернівецька область

Художній музей, м. Чернівці

Музей народної архітектури та побуту, м. Чернівці

Чернігівська область

Художній музей, м. Чернігів

Картинна галерея, с Лемеші, Козелецький р-н

Державний архітектурно-історичний заповідник, м. Новгород-Сіверський

Автономна Республіка Крим

Історико-літературний музей, м. Ялта

Будинок-музей С. Бекетова, м. Алушта

Художній музей, м. Сімферополь

Картинна галерея, м. Феодосія Картинна галерея, м. Керч

Державний історико-культурний заповідник. Бахчисарай
Регіональні центри народних промислів і ремесел. Етнорегіональний фольклор (музичний, танцювальний). Малювання писанки з урахуванням регіональних художніх традицій

Пам'ятки декоративно-ужиткового мистецтва, що розвивалося в гущі на­родного життя, дійшли до нас з глибини віків. Такі вироби супроводжують щоденне життя людини, роблять її побут зручним. Це найбільш поширений вид мистецтва, бо його зразки є в кожному домі. Майстри з народу створю­вали предмети побуту з найрізноманітніших матеріалів: дерева, глини, пря­жі, шкіри, металу, каменю тощо. Споконвіку народне декоративне мистецтво розвивалося у двох напрямах: домашні ремесла для потреб своєї родини і як організовані промисли, що створювали товари для продажу. Художні про­мисли виникали на основі домашніх ремесел.

Ремесло — це дрібне виробництво ужиткових та мистецьких товарів,

Навички в народних ремеслах, як правило, передавалося від батька до сина з покоління в покоління. Тому часто саме в народному мистецтві збереже­ні найдавніші традиції, художні стилі, віками нагромаджений ремісничий і художній досвід. Народне мистецтво протягом багатьох віків живило націо­нальну культуру, додавало наснаги професійним митцям.

Народні художні промисли — явище, характерне майже для всіх областей України. Найбільшої ж популярності в XX ст. досягли такі художні центри, як Опішня, Решетилівка на Полтавщині; Ічня, Дігтярі на Чернігівщині; Петриків-ка на Дніпропетровщині; Кролевець на Сумщині; Уламбівка на Вінниччині; Яворів та Пістинь на Івано-Франківщині та ін.

З другої половини XIX ст. народні промисли і ремесла почали занепадати, не витримуючи конкуренції з промисловими підприємствами, хоча в Карпа­тах і на Поділлі окремі елементи зберігаються й досі, які з повним правом можна вважати заповідником української етнографії.

Етнографія (від грец. етнос — "народ" і графо — "пишу") — це наука, яка вивчає культуру і побут народів світу, їхній етногенез, розселення та культурно-побутові взаємозв’язки.

Безпосереднє спостереження й опис звичаїв побуту, світогляд народу – це основний метод етнографії.

Музична культура українців надзвичайно багата жанрами, стилями, ритмомелодикою. Кожен регіон має свої особливості пісенної й танцювальної музики.. Музичні діалекти переважно збігаються з територіальними діалек­тами української мови. їх поділяють на дві групи: східну і західну. На Наддні­прянщині й Наддонеччині переважають новіші пісні й музичні ритми. Зате у північних областях краще збереглися старовинні обрядові мелодії з архаїч­ними ознаками, що вказує на дуже давні витоки української музичної культу­ри. Національна культура, діючи як природний фактор, зберігає і накопичує енергію своєї нації. Відрив же від своєї геокультури не тільки сприяє прилу­ченню до чужої культури, а й призводить до відтоку національної енергії на користь іншого етносу.




Зразки дитячих робіт.







Використай один із художніх стилів і створи свою композицію

Художні напрями та стилі. Особливості культур Заходу та Сходу. Створення композиції в українському народному (Петриківка) або "східному" стилі ("Птахи і квіти")


1   2   3   4   5   6

Схожі:

Уроку Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови
Мета: дати учням загальне уявлення про культуру, мистецтво як складову частину духовної культури людини, про види мистецтва та їх...
Урок з образотворчого мистецтва у 5-му класі на тему: «Витинанка. Види витинанок»
Ознайомити учнів з різноманітними формами декоративно-прикладного ужиткового мистецтва, розповсюдженого в Україні
ТЕМА: ЕКРАННІ ВИДИ МИСТЕЦТВА. КІНО
Учитель. Наш попередній урок був присвячений театру. Ми з вами розглядали основні художні засоби театрального мистецтва, ознайомились...
В’язівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Урок з образотворчого мистецтва по темі
«Види декоративно-ужиткового мистецтва: килимарство, ткацтво, розпис, лозоплетіння, флористика, різьба по дереву, ковальство, гончарство...
Тема. Художні техніки декоративно-прикладного мистецтва. Виготовлення...
Нців, види декоративно-ужиткового мистецтва (визначати практично). Познайомити із складною витинанкою-композицією (багатоколірною),як...
Тема. ВИДИ І ЖАНРИ ЖИВОПИСУ Мета
Мета: викликати живий інтерес та прищепити любов учнів до творів живопису, навчити розуміти їх ідейний зміст та засоби художньої...
Конспект уроку у 6 класі Тема. Філософ. Поет. Музикант
Мета. Визначити особливості відображення життєвого змісту та почуттів у пісенній творчості Г. Сковороди; збагачувати емоційно-естетичний...
Тема: «Аплікація як вид декоративно-ужиткового мистецтва»
Мета: узагальнення і систематизація знання з теми Аплікація як вид декоративно – ужиткового мистецтва, закріпити знання про види...
А дипломатичне; б рекламне; в судове; г військове
Жанри та види ораторського мистецтва, вимоги до змісту та запису промови. Оратор та аудиторія
3 Книга В. Сухомлинського «Сто порад учителю» зразок
Жанри та види ораторського мистецтва, вимоги до змісту та запису промови. Оратор та аудиторія
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка