Урок Види мистецтва та специфіка художньо-образної мови. Створення кросвордів "Види мистецтва"

Види мистецтва та специфіка художньо-образної мови. Створення кросвордів "Види мистецтва"

Кожен із цих видів мистецтва має свої виражальні можливості, та інколи позичає їх іншому. Наприклад, графіка, специфічним засобом виразності якої є лінія, рисунок, інколи "запозичує" у живопису колір; хореографія, будучи мистецтвом пластичного руху, застосовує пластичну виразність скульптури. Хоча специфіка мистецтв зберігається зазвичай протягом багатьох століть, грані між окремими видами мистецтв історично рухомі та мінливі.

Кросворд "Мистецтво"

1. 
   Відтворення світу через звукоінтонацію.
   
2. 
   Відтворення світу в літературі відбувається за допомогою ...
   
3. 
   Відтворення світу через об'ємно-просторові форми.
   
4. 
   Відтворення світу через втілення драматичними акторами ідей,
   емоцій.
   
5. 
   Відтворення світу через втілення гімнастами, жонглерами,
   клоунами та іншими акторами емоцій, сили, майстерності.
   
6. 
   Відтворення світу через пластичне відтворення образів у об'ємі.
   
7. 
   Відтворення сюжету за допомогою кольору.
   
8. 
   Відтворення світу через втілення акторами думок, ідей, почуття,
   

подій з життя.

Віднайди правильні відповіді і впиши в поданий кросворд.

Цирк. Музика.

Архітектура. Театр.
Слова. Кіно.

Скульптура. Живопис.

Архітектура. Види, художні засоби. Скульптура (кругла, рельєфна). Замальовки фрагментів архітектурних споруд різних епох

Графіка. Живопис. Художні засоби та види

За допомогою губки та фарб створи свою композицію на тему «Осінь»

Декоративно-ужиткове мистецтво. Різновиди: вишивка, ткацтво, килимарство, гончарство тощо. Виготовлення народної іграшки (з костюмами, прикрасами)

Образ людини — лялька — є одним з центральних в українській народній іграш­ці. Ляльки створювались й існували у тра­диційному середовищі, їх не прагнули наділити реальними рисами, акцентуючи лише на суттєвому. Ляльки ніби оживали у грі, ставши жінками, чоловіками, дітьми, об'єднувались у сім'ї. Вони допомагали ді­тям якнайповніше відтворити у грі буденні й святкові події, обряди, звичаї та заняття дорослих й у такий спосіб підготувати ди­тину до майбутнього життя.

Майже до середини XX ст. народні ляльки зберігали реліктові ознаки язич­ницьких вірувань. Лялька як зображення жіночого божества предки вважали оберегом дитини. Ігри з ляльками особливо заохочувались, оскільки віщува­ли добробут і прибуток у родині.

Популярність ляльки у традиційному середовищі засвідчує різноманіття матеріалів, з яких її виготовлено — тканина, дерево, глина, солома, папір. Найпопулярнішими серед українців є ганчір'яні ляльки. Їх виготовлялизі шматків одягу або залишків тканини. У ляльок обов'язково виділяли го­лову — у шматок білої тканини накладали ганчір'я, сухої трави або хліба і перев'язували ниткою, надаючи таким чином круглої форми. Інші частини — руки, ноги, тулуб — спеціально не позначували. Не шили також вбрання. Його створювали, намотуючи шматки тканини на обвислі кінчики полотнини.

Фігуру ляльки шили з тканини й наповнювали шматинками, сухим зіллям, сіном, виточували чи вирізали з дерева або комбінували, поєднуючи дерево (голова, тулуб) та тканину (руки, ноги). На основу надягали спеціально по­шитий стрій.

До особливих іконографічних рис українських ганчір'яних (вузлових) ля­льок належить чисте, без акцентування будь-яких рис, обличчя. Його прикра­шали хрестом і кольорових ниток або тасьмою — це солярний знак, тобто знак Сонця. Наявність хреста як давнього язичницького символу свідчить про обрядово-магічну функцію ляльки. Ганчір'яні ляльки з рисами обличчя, що намальовані фарбою чи вишиті нитками, з'явились значно пізніше.

Якщо робили дівчинку, то на голову чіпали вінок з кольоровими стрічками, а якщо жінку — замотували хусткою або одягали очіпок. Останній штрих — фартушок і намисто.

Художня фотографія. Комп'ютерна графіка. Художні можливості та застосування в культурі. Створення виставки художньої фотографії

У 1825 р. Жозеф Нієпсе відкрив можливість одержання відбитків навко­лишнього світу на срібних платівках. Зображення на них з'являлося під дією сонячного світла. Такий винахід він назвав геліографією, тобто сонцеписанням.

Спершу йому вдалося одержати нестійку копію гравюри, адже відбитки вицвітали, зникали. Нієпсе звернувся за допомогою до Луї Дагера. Саме той і довів справу до кінця. Перші стійкі фотографії почали називати на його честь — дагеротипами.

Англієць Фокс Тальбот також знайшов метод фіксації зображення на па­пері, просякнутому чутливим до світла розчином. Фотографія вдосконалювалася

Види фотомистецтва: жанрова, ролева, копіїстична

Жанри фотомистецтва

повільно. Спершу знімали лише великі нерухомі об'єкти. Адже час сеансу становив ЗО хвилин. У 40-ві роки XIX ст. цей час скоротився до 20 хви­лин. Люди сиділи перед великою дивовижною машиною, вкриваючись ряс­ним потом. Спеціальними пристроями підпирали їхні голови, щоб ті часом не поворухнулися. Все це нагадувало середньовічні тортури.

Сьогоднішні досягнення в галузі фотографії виросли на ґрунті минулих пошу­ків. Фотографія стала кольоровою. Фотографують Місяць, Землю, Венеру, Марс з космосу. Навіть з кілька кілометрової відстані можна зробити чіткий знімок об­личчя людини.

Музика вокальна, інструментальна, театральна. Музичні жанри і форми: вокальні (пісня, романс, гімн), хорові (кантата, ораторія). Порівнювання звучання музичних інструментів різних народів світу, визнання спільних і відмінних рис

Музичні жанри і форми — камерно-інструментальні (соната, сюїта, квартет тощо), симфонічні Р (симфонія, увертюра, концерт тощо). Інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення образного змісту, жанру і форми

Класична інструментальна музика поділяється на симфонічну і камерну. Симфонічною називається музика, призначена для виконання симфонічним оркестром.