|
|
Скачати 158.95 Kb.
|
|
Формування навичок діалогічного мовлення у молодших школярів Борисенко Валентина Григорівна, учитель початкових класів Бобровицької ЗОШ І- ІІІ ступенів №1 Чернігівської області Добре вчити дитину , яка тягнеться до вас, як соняшник до сонця.Щоб не переривати ланцюжок довір”я ми, педагоги, маємо утверджувати в своїх стосунках з учнями людську гідність кожної дитини, незалежно від того, які в неї навчальні успіхи , а отже, бачити спочатку людину, а потім уже учня. Особистісно-орієнтоване спілкування на уроці - стрижень стимулювання навчальної праці, воно не може бути зорієнтоване на абстрактного молодшого школяра. Його мета – врахування не тільки актуальних потреб саме даного віку ( дитини 6 – 9 років), а й якнайповніша відповідність спілкування розмаїттю індивідуальностей конкретного класу. Насамперед , ми маємо задовольнити потребу особистісного контакту дитини з учителем на уроці , прагнення дістати схвалення , підтримку своїм діям. Характерна риса поведінки молодших учнів з учителем – їх „демократичність”, мимовільні реакції. Дітям, особливо першокласникам, дуже хочеться, щоб на уроці вчитель особисто їм приділяв увагу ; звертався до них ,називаючи ім”я , а не прізвище, якось виділяв голосом, поглядом, жестом кожного з них. Нерідко учні прагнуть різними способами привернути до себе його увагу. Саме потребу молодших школярів, особливо шестирічних, в особистісно-орієнтованому спілкуванні точно підмітив Ш.О.Амонашвілі. У його працях розкрито доступні для кожного вчителя прийоми, які допомагають скоротити надмірну дистанцію між ним і учнями на уроках. Дослідження відомих педагогів , психологів і методистів ХХ століття, зокрема Д.Б.Ельконіна, В.В.Рєпкіна, М.С.Вашуленка, Н.Ф.Скрипченко, В.В.Давидова та ін. довели, що розвиток навичок комунікативності сприяє покращенню навчального процесу. Спілкування, діалог учителя з учнем на уроці зумовлені навчальною необхідністю. Діти копіюють манеру учителя ставити запитання, його міміку, жести. Тому ми повинні слідкувати за собою на уроці, бо є зразком для своїх учнів. Будуючи навчальний діалог, ми мусимо створювати доброзичливу атмосферу спілкування, взаємопорозуміння. Без емоційно-стимулюючого впливу слова не можна створити на уроці сприятливий клімат, викликати інтелектуальні почуття : здивування, захоплення ,сумнів, очікування нового. Серед багатьох умов , які позитивно впливають на взаємопорозуміння між учителем і учнем, є вміння відчувати душевний стан учня в момент розмови. Виступаючи одного разу з доповіддю, Януш Корчак продемонстрував у рентгенівському кабінеті серце дитини, яка злякалась нової обстановки. Присутні побачили на екрані, як прискорено забилось маленьке серце. А відомий педагог і педіатр звернувся до всіх із словами: „Дивіться і запам”ятовуйте. Тоді , коли гніваєтесь і коли стомились, коли діти стають нестерпними, виводять вас із себе , коли ви сердитесь і кричите, і коли ви в нападі гніву хочете покарати , згадайте,що так реагує серце вашої дитини.” Ось чому , про що б не говорив учитель із дітьми на уроці, він має знаходити найточніше і найсправедливіше слово. Ми не повинні забувати, що учні переймають від нас грубість , нерозбірливість висловлювань, багатослівність, словесні штампи. Нехай вони вчаться у нас точності , доступності, конкретності, виразності мовлення. Будуючи діалог, учитель- майстер застосовує точний жест, незвичну інтонацію, доречну паузу, гумор. Ще дуже важливо для навчального діалогу , щоб педагог і вихованці були на одному рівні, щоб діти не відчували зверхність учителя і свою нікчемність. Від такого взаємопорозуміння найкоротший шлях до оптимальної моделі навчального спілкування – ділового співробітництва . Допитливість молодших школярів – дуже важлива риса , яку я успішно використовую для формування навичок запитувати . Уміння запитувати і давати відповіді – необхідна умова організації навчального діалогу. В.О Сухомлинський неодноразово писав , що хороший учитель робить усе, щоб в учнів з”являлись на уроці запитання – „вузлики знань”. Мислення починається там, де в учня з”являється потреба відповісти на запитання. Викликати цю потребу повинен учитель. Уміння запитувати у дітей присутнє від природи. Наше завдання- викликати бажання ставити запитання усвідомлено, в різних формах, про конкретний об”єкт чи його властивості, розширити уміння учнів отримувати пояснення дорослих про невідоме. У першому класі діти вчаться запитувати один одного про спільні справи, про іграшки, про стан здоров”я , про сім”ю, про цікаві події і т.д. Перші уроки з навчання грамоти я , звичайно, присвячую культурі спілкування, словам ввічливості. Запитання до вчителя, що стосуються процесу навчання, повинні бути правильно сформульовані. Цього треба вимагати з перших уроків. Щоб мотивувати допитливість малят, використовую доступний і цікавий їм мовний матеріал. Звичайно, учням цікаво знати, чому у Буратіно довгий ніс, чому Колобка з”їла Лисичка, як народився Івасик –Телесик і чому він заліз на дерево, як опинилась у гномів у будиночку Білосніжка тощо. Про все це вони мають можливість запитати у самих казкових героїв і отримують відповідь. Ми проводимо конкурс на найцікавіше запитання. Переможець виконує роль казкового героя і бере участь у діалозі від його імені. Організувати таку роботу можна із застосуванням малюнків, реальних предметів чи осіб. Наприклад, до сюжетного малюнка „ Дітиу зоопарку” малята повинні скласти ланцюжок запитань. З питальними словами я їх знайомлю з перших уроків. Допомагають їм фішки з такими словами: «Що.....? Хто....? Які.....? Що робить....? Де...? Куди....?З ким....? Чому.....? Для чого.....? На чому...? Про кого.....? Кого....? За чим....?» і т.д. Щоб сформулювати грамотно запитання, учень повинен бути спостережливим, зрозуміти зміст малюнка, зображений сюжет. Паралельно із навчанням дітей ставити запитання , звичайно , їх треба навчати будувати на них відповіді. Діти засвоюють з перших днів, що відповідь може бути коротка і повна. Я слідкую, щоб малята вміли відповідати точно на запитання, зразу про найголовніше, не повторювалися . Вважаю дуже важливим для розвитку дитини, щоб діти не боялися сказати, що на якесь запитання вони не знають відповіді чи воно їм не зрозуміле. Саме це є дуже важливим поштовхом для бажання дізнатись нове, уточнити неясність. У розвивальному навчанні учитель повинен ставити такі запитання , які ставлять дитину перед проблемою і змушують її вирішувати. Наприклад, на уроці математики у 2 класі після того, як учні накреслили прямокутник із заданими сторонами, я запитую: „Який периметр цього прямокутника?”. Малята заінтриговані і зацікавлені новим невідомим словом. Дуже цінна для мене така відповідь: «Я цього ще не знаю , але хочу дізнатись.» Від того, наскільки інтенсивно відбувається розвиток діалогічного мовлення, багато в чому залежить інтелектуальний розвиток дитини. На вирішальну роль діалогу в розвитку творчого, продуктивного мислення вказував відомий психолог Л.С.Виготський, зазначаючи, що критичне мислення, зокрема потреба доведення власних тверджень і вміння обгрунтувати свою думку, з”являються у дитини насамперед у процесі зіткнення її власних думок з думками інших. Тому увага до цієї форми мовлення на уроках, на мою думку, дуже важлива. У навчальному діалозі на уроці я будую роботу так, щоб учні не просто відтворювали знання, а міркували, сумнівались, сперечались. Частіше організовую діалоги між учнями на матеріалі уроку. У ході таких діалогів повідомлюється тема уроку, його структура, виводяться і перевіряються правила, визначається завдання для наступного уроку. При правильній організації такого розвивального уроку учитель не диктує що робити, а разом з учнями опановує нове. На уроці української мови рівень сформованості діалогічного мовлення перевіряється з 2 класу. Формування навичок спілкування весь час у мене в полі зору, особливо на уроках мови .Досить часто діалогічне мовлення діти опановують важче, ніж монологічне. Створюючи ситуації для спілкування я підбираю малюнки, ситуації, які малятам доступні, цікаві. Вважаю, у розвитку діалогічного мовлення доцільно широко застосовувати роботу в парах, групах, яка дає можливість висловитись всім. При цьому прищеплюється вміння не лише говорити, а й слухати співрозмовника, давати можливість висловитись іншим, ставитись із розумінням до думок товаришів, коректно робити зауваження, робити компліменти, поступатися . Діалогічне спілкування містить не лише зміст висловлювання ,а й певні характеристики, оцінки того, про що йдеться. Кожен учень висловлює ставлення до предмета розмови, до позиції партнера. Це дозволяє застосовувати немовні засоби спілкування : міміку, жести, інтонацію, силу голосу, емоції. Тому стараюсь, щоб учні оволоділи і цими засобами в поєднанні з мовними. При інсценізації діалогів на уроках читання чи мови слідкую, щоб вони висловлювали почуття учасників розмови : страх, радість, образу, незадоволення, жаль, втому, бадьорість, обурення тощо. За програмою рекомендується складання діалогів на такі теми: „Розмова на перерві”, „ День народження”, „Черговий”, „У автобусі”, „У їдальні”, „ Розмова по телефону”, „ Улюблене заняття”, ,,Мої домашні обов”язки”, „ Хворий товариш” та ін. Крім того, я практикую для навчання учнів діалогічного мовлення такі види діалогів: Деформований діалог Діалог – перевтілення Діалог – інтерв”ю Екологічний діалог Діалог – дискусія Діалог – аудіювання Діалог – загадка Діалог пастка Діалог – фантазія Діалог – міркування Діалог – діагностування знань Діалог – передбачення. Подобаються учням такі форми роботи з діалогічним матеріалом: - встановити учасників діалогу; - сконструювати діалог із даних реплік; - утворити діалог за розповіддю ; - доповнити репліки одного із співрозмовників; - дописати слова автора; - об’єднати репліки в один діалог ( доцільно вставити у вправу зайву репліку для прояву критичного мислення); - визначити учасників діалогу і вставити слова- звертання. Рівень сформованості діалогічного мовлення у дітей, звичайно, різний. Хтось швидко включається в розмову, демонструє високу культуру мовлення, багатий словниковий запас, ставить доречні запитання, дає точні відповіді. Та є й діти, що спроможні підтримувати діалог лише словами ,, так” чи „ ні”, роблять довгі паузи, мають проблеми з формулюванням запитань. До таких учнів повинна бути особлива увага. Їх треба частіше залучати до участі у спілкуванні на уроці. Контроль за рівнем сформованості діалогічного мовлення я здійснюю за такими критеріями: - кількість реплік; - використання форм мовного етикету; - дотримання правил спілкування; -дотримання норм літературної вимови;(лексичні, орфоепічні, граматичні) - формулювання запитань; - логічний зв’язок між репліками. Вправи для формування навичок діалогічного мовлення Борисенко Валентина Григорівна, учитель початкових класів Бобровицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Чернігівської області 1. Підстановочні вправи. - На столі лежить олівець, А тепер що лежить на столі? - На столі лежить пенал. 2. Заперечні вправи. - Це синя фарба? - Ні, це не синя фарба. 3. Констатуючі вправи. - Це береза? - Так, це береза. 4. Трансформаційні вправи ( передбачають трансформацію репліки учителя). - У вас був урок математики? - Ні, урок фізкультури. 5. Дати коротку і поширену відповідь на запитання. ( Відповідають два учні) - Чи любиш ти тварин? - Так. - Так, я люблю тварин. - Які тварини є у тебе вдома? - Собачка. - У мене вдома є собачка. - Як звати твого собачку? - Дружок. - Мого собачку звати Дружок. ( Порівняти , коли раціональні короткі відповіді, а коли повні ).
( Учитель кілька разів читає запитання, щоразу наголошуючи інше слово). - Увашої Мурки пухнастий хвіст? - Так, у нашої. - Так , у Мурки. - Так, пухнастий. 7. Гра « Відгадай предмет» ( За навідними запитаннями і відповідями учителя діти відгадують предмет, схований у скриньці)
8. Ланцюжок запитань. ( За малюнком і таблицею чи фішками з питальними словами діти складають ряд запитань) Хто...? Де...? Що.....? Коли.....? Чому......? Звідки.....? На чому......? Який.....? Що робить....? Про що.....? 9.Знайомство з предметом. ( Діти розглядають запропонований предмет, наприклад, «Дитячу енциклопедію» і запитують, що їх цікавить) Що це за книга? Про шо в ній можна прочитати? Скільки в ній сторінок? Хто її написав? 10.Порівняння монологу й діалогу. - Я білочка руденька, по ліщині стрибаю, та смачні горішки в торбину збираю. Плаксивим діткам дам по лушпинці. А діткам хорошим те, що в серединці. - Де ти, білочко, живеш? -У зеленому ліску, у дуплі у сосняку. -Що ти, білочко, гризеш? -Я гризу горішки і гриби, і шишки. 11. Інсценізація діалогів із казок: « Ріпка», «Курочка Ряба», « Колобок», « Котик і Півник», « Коза-Дереза» та ін. 12. Складання діалогів за прочитаним твором. 13. Складання діалогів на тему події,що відбулась у класі чи в школі. 14.Деформований діалог.
о Привіт,Катю . Ходімо зі мною до парку.
15.Встановити учасників діалогу. Дописати слова автора, вживаючи дієслова:запитав,поцікавився,наполягав, прошептав,зітхнув,відповів. -Чому,Юрчику, не вивчив уроку? -........................................ -Підручника не було,-............................................................. -А де ж він подівся?-............................................................. -Батько привіз сіно і привалив його.-.................................. -Так коли ж ти тепер вивчиш урок?-.................................. -Як корова сіно з”їсть.-......................................................... 16. Побудувати діалог, виділивши в тексті окремі репліки. Чом, татусю, усюди барвисті листки? Це їх осінь скупала у райдужнім морі. А чого так задумався берег ріки? Це він, мабуть пригадує пісню в мінорі. Звідкіля пелена на ранкових лугах? То зима вже фату приміряє до шлюбу. Хто це пухом засипав подвір”я і дах? То збирає мороз білі клапті на шубу. 17.Побудувати діалог за розповіддю і записати його. Дениско зайшов у автобус і передав гроші на квиток. Водій зауважив, що не вистачає 20 копійок. Хлопчик вибачився і подав водієві ще 20 копійок. Отримавши квиток, малий пасажир подякував. Водій похвалив Дениска за чемність. 18. Записати дані слова у формі звертання. Матінка, брат, квітка, яблунька, котик, пальчик, метелик, сонечко, книга, водичка, білка, хмарина, дощик, рукавичка, листочок, подушка,учителька, Денис, бабуся, Валя, мороз, зима. 19.За даними схемами побудувати репліки для діалогу. ( „З” – звертання )
20. Доповнити репліки одного із співрозмовників. -Здрастуй, Ігоре. Ходімо кататись на санчатах. -.................................................................................. -Тільки не барись, будь ласка. -................................................................................. -На гірку. Наші друзі вже там. -................................................................................. -Вперед! Гарно проведем час! 21. Діалог – перевтілення. ( Діти перевтілюються у тварин , рослини, іграшки, предмети побуту тощо . Цікаві діалоги можна скласти між предметами, які „взаємодіють” у житті. ) ножниці і папір щоденник і оцінка мило і вода крейда і дошка олівець і ластик дві ляльки сонце і хмара кольори світлофора дощ і квітка зима і весна Наприклад, діалог двох підручників: -Доброго здоров”я, сестричко. -І тобі доброго. -Чому ти така сумна? -Ох, люба,з моїм господарем Андрієм не повеселишся. Знову сьогодні порвав мені сторінку. Вчора поставив на мене гарячий чайник. А цю пляму на мені зробив ваксою для чобіт. Так мені боляче! -Чому ж ти терпиш такі знущання? -Я ж хотіла його навчити читати , писати, щоб був розумним хлопчиком. -Тікай від нього швидше , бо загинеш. -Ми з подружками вже порадились і вирішили його покарати. Підемо шукати охайних діток, тих що хочуть навчатись і цінують нас.Нехай Андрій спробує без нас пожити. 22.Діалог – інтерв”ю. (Об”єктом інтерв”ю виступають однокласники, учитель, письменник , герой казки , пора року , відомий спортсмен чи артист , предмети побуту тощо. Їх ролі також виконують діти.) 23. Діалог – дискусія. ( Учитель пропонує дітям суперечливе твердження. Діти – учасники діалогу представляють протилежні погляди ). - Сонце сильніше , ніж вітер. - Кішка може бути мамою для курчат. - Рослина краще росте , якщо її не поливати. - Найважливіша професія – лікар. - Моя мама – найкраща. 24. Об”єднати репліки співрозмовників в один діалог. -Чого,брате,так збілів? -Та воно так і не сто, Що з тобою сталось? а 50 було. -Бог з тобою,сто вовків! - А як один? Аби вовк! Та все село б чуло! Страшно і одного! -Та й 50 –диво в нас. - А що ж то ходило? Де б їх скільки взялось? Таке сіре та мале, А хвостик, як шило. -Та і десять не було! - Ох! За мною через став Знать,один усього . аж сто вовків гналось! - А,може, то і не вовк? - Ну ,нехай вже, нехай так. Але ж десять гналось! 25.Діалог – аудіювання. (Один учень ставить запитання за змістом прочитаного художнього , наукового тексту чи тексту задачі , інший дає відповідь.) 26. Діалог – загадка. (Два учні готують діалог між героями з різних казок, наприклад, Дюймовочкою і Мальвіною, Буратіно і Івасиком-Телесиком тощо. Діти відгадують учасників діалогу.) 27.Діалог – фантазія. „Жителі портфеля” „У країні комп”ютерів” „Подорож у країну Сонячних зайчиків” „На машині часу – у минуле” „Хочу стати котиком” „Раптом сонце згасне” „Чи легко бути дорослим „ „Якби я вмів читати думки” „Країна Часу” 28.Діалог – діагностування знань з певної теми. (Учасники діалогу – лише діти.) - Як називаються компоненти дії додавання? - Доданок,доданок,сума. - Який з них є частиною, а який – ціле ? - Доданки –це частини, а сума – ціле. -Чи може бути сума меншою від доданка? - Ні, не може. - Чи правильне твердження: „Якщо від суми відняти один з доданків, отримаєм другий доданок.” 29. Діалог – міркування. ( Працюючи за інтерактивними методами „ Прес” , „ Мікрофон”, „Обери позицію”, „Акваріум”, „Коло ідей”, „Суд від свого імені” , діти висловлюють свою думку. Необхідно вчити їх вживати у своїх репліках слова: „ Я вважаю ....”, „На мою думку ....”, „Отже , виходить,.....” „ Я згоден з тобою.....”, „Вибач, я думаю інакше....”, „Ти маєш рацію....” „ Це правда, тому що.....”, „ Я впевнений, що....”, „Я невпевнений....”. 30.Діалог – пастка. - Ця задача розв”язується двома діями, бо в умові дано три числа. 1 учень:”Так,я згоден” 2 учень: „ Ні, це неправда, бо в задачі одна величина зайва. Вона не потрібна нам для знаходження невідомої величини.” 31.Діалог – міркування за змістом прислів”я чи приказки 32. Діалог – передбачення. ( Діти встановлюють, про що може йти мова у творі під назвою „Смачний подарунок”, „Хто винен?”, „Несподіванка” та ін. або яка розмова відбувалась би між Котиком і Півником , якби Півник був слухняним.) 33. Визначити учасників діалогу і вставити у репліки звертання. а) - Привіт,________! - Це ти, ________? Здрастуй. - Я хочу подивитись футбол, але не знаю , коли він починається. -.Може, тобі, ________, відомо? -Так, я знаю. О 13 годині,_______. -Дякую,________, до побачення. -Бувай,________. Завтра поділимось враженнями. б) - ________, сходи, будь ласка, в аптеку. Щось у мене голова болить . - Гаразд, ________. Які ліки купити? - Купи,________, цитрамон. - Я швидко, ________, а ви ляжте, відпочиньте. 34.Поставити до речення запитання. Петрусь повернувся з лісу дуже радісний. - Хто.................................................? - Звідки..............................................? - Який ................................................? 35.Складання таблиць чітко і коротко Запитуй----------І якщо тобі необхідна інформація не повторюйся Відповідай------І зразу про головне точно на запитання 36. Складання рекомендацій. - Вибирай тему розмови ,цікаву і зрозумілу співрозмовнику.
Монологічне і діалогічне мовлення учнів І. Докомунікативна фаза 1. Вибір теми, визначення мети і виду мовлення. 2. Добір матеріалів. 3. Логічна організація. 4. Доказ і аргументація. 5. Робота над мовою і стилем. ІІ. Комунікативна фаза 1. Поведінка виступаючого і володіння аудиторією. 2. Техніка виголошення виступу. 3. Мистецтво відповідей на запитання,ведення дискусії. ІІІ. Посткомунікативна фаза 1. Аналіз власного виступу. 2. Удосконалення матеріалів. 3. Прогнозування. Література
2.О.Я. Савченко. Урок у початкових класах. Журнал „ Початкова школа” 1996 3.Н.В. Рєпкіна . Що таке розвивальне навчання. Вид. „ Пеленг”.1993 4. В.О. Сухомлинський. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистост і. Вибрані твори . К. 1976 5.О. Петрик, О. Гриценко. Формування діалогічного мовлення учнів 2 – 4 класів. Журнал „ Початкова школа „ 2007 |
| Культурна діяльність. Письменники. Введення лексики. Тренування у... Улюблений письменник. Розвиток навичок ситуативного мовлення. Читання тексту про себе |
СИСТЕМА ПОЗАУРОЧНОЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛ – ВАЖЛИВА УМОВА ФОРМУВАННЯ... У статті проаналізовано сучасний стан позаурочної виховної діяльності дітей молодшого шкільного віку і виявлені труднощі, з якими... |
| І. М. ГЕРАСИМЕНКО, вчитель іноземної мови Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів... Стаття присвячена одному з важливих методів навчання іноземній мові – діалогу. Зокрема, в роботі наводиться алгоритм діяльності вчителя... |
ПОСВЯТА У БАРВІНЧАТА молодших школярів Увага! Лінійка, присвячена посвяті у барвінчата молодших школярів, оголошується відкритою |
| Вул. Отто Брозовського, 83, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50086 «Формування естетичної логосфери молодших школярів з вадами мовлення під час корекційно-логопедичних занять». Запрошуються вчителі-логопеди... |
«Казка, як засіб формування здоров’язберігаючої компетентності молодших школярів» Одним з найголовніших завдань національної освіти є формування психічно, фізично та соціально здорової особистості |
| W 1 РОЗВИТОК ЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ W 2 ... |
Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 1-13 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
| Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 14-28 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
Формування соціально-емоційної компетентності молодших школярів Л. В. Виготський). Емоції суттєво впливають на особистість, призводять до формування й закріплення певних емоційних рис, які позначаються... |