Формування навичок діалогічного мовлення у молодших школярів


Скачати 158.95 Kb.
Назва Формування навичок діалогічного мовлення у молодших школярів
Дата 14.12.2013
Розмір 158.95 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Медицина > Документи
Формування навичок діалогічного мовлення у молодших школярів
Борисенко Валентина Григорівна, учитель початкових класів Бобровицької ЗОШ І- ІІІ ступенів №1 Чернігівської області
Добре вчити дитину , яка тягнеться до вас, як соняшник до сонця.Щоб не переривати ланцюжок довір”я ми, педагоги, маємо утверджувати в своїх стосунках з учнями людську гідність кожної дитини, незалежно від того, які в неї навчальні успіхи , а отже, бачити спочатку людину, а потім уже учня.

Особистісно-орієнтоване спілкування на уроці - стрижень стимулювання навчальної праці, воно не може бути зорієнтоване на абстрактного молодшого школяра. Його мета – врахування не тільки актуальних потреб саме даного віку ( дитини 6 – 9 років), а й якнайповніша відповідність спілкування розмаїттю індивідуальностей конкретного класу.

Насамперед , ми маємо задовольнити потребу особистісного контакту дитини з учителем на уроці , прагнення дістати схвалення , підтримку своїм діям.

Характерна риса поведінки молодших учнів з учителем – їх „демократичність”, мимовільні реакції. Дітям, особливо першокласникам, дуже хочеться, щоб на уроці вчитель особисто їм приділяв увагу ; звертався до них ,називаючи ім”я , а не прізвище, якось виділяв голосом, поглядом, жестом кожного з них. Нерідко учні прагнуть різними способами привернути до себе його увагу.

Саме потребу молодших школярів, особливо шестирічних, в особистісно-орієнтованому спілкуванні точно підмітив Ш.О.Амонашвілі.

У його працях розкрито доступні для кожного вчителя прийоми, які допомагають скоротити надмірну дистанцію між ним і учнями на уроках.

Дослідження відомих педагогів , психологів і методистів

ХХ століття, зокрема Д.Б.Ельконіна, В.В.Рєпкіна, М.С.Вашуленка, Н.Ф.Скрипченко, В.В.Давидова та ін. довели, що розвиток навичок комунікативності сприяє покращенню навчального процесу.

Спілкування, діалог учителя з учнем на уроці зумовлені навчальною необхідністю. Діти копіюють манеру учителя ставити запитання, його міміку, жести. Тому ми повинні слідкувати за собою на уроці, бо є зразком для своїх учнів. Будуючи навчальний діалог, ми мусимо створювати доброзичливу атмосферу спілкування, взаємопорозуміння. Без емоційно­-стимулюючого впливу слова не можна створити на уроці сприятливий клімат, викликати інтелектуальні почуття : здивування, захоплення ,сумнів, очікування нового. Серед багатьох умов , які позитивно впливають на взаємопорозуміння між учителем і учнем, є вміння відчувати душевний стан учня в момент розмови. Виступаючи одного разу з доповіддю, Януш Корчак продемонстрував у рентгенівському кабінеті серце дитини, яка злякалась нової обстановки. Присутні побачили на екрані, як прискорено забилось маленьке серце. А відомий педагог і педіатр звернувся до всіх із словами: „Дивіться і запам”ятовуйте. Тоді , коли гніваєтесь і коли стомились, коли діти стають нестерпними, виводять вас із себе , коли ви сердитесь і кричите, і коли ви в нападі гніву хочете покарати , згадайте,що так реагує серце вашої дитини.”

Ось чому , про що б не говорив учитель із дітьми на уроці, він має знаходити найточніше і найсправедливіше слово. Ми не повинні забувати, що учні переймають від нас грубість , нерозбірливість висловлювань, багатослівність, словесні штампи. Нехай вони вчаться у нас точності , доступності, конкретності, виразності мовлення. Будуючи діалог, учитель- майстер застосовує точний жест, незвичну інтонацію, доречну паузу, гумор.

Ще дуже важливо для навчального діалогу , щоб педагог і вихованці були на одному рівні, щоб діти не відчували зверхність учителя і свою нікчемність. Від такого взаємопорозуміння найкоротший шлях до оптимальної моделі навчального спілкування – ділового співробітництва .

Допитливість молодших школярів – дуже важлива риса , яку я успішно використовую для формування навичок запитувати . Уміння запитувати і давати відповіді – необхідна умова організації навчального діалогу. В.О Сухомлинський неодноразово писав , що хороший учитель робить усе, щоб в учнів з”являлись на уроці запитання – „вузлики знань”. Мислення починається там, де в учня з”являється потреба відповісти на запитання. Викликати цю потребу повинен учитель.

Уміння запитувати у дітей присутнє від природи. Наше завдання- викликати бажання ставити запитання усвідомлено, в різних формах, про конкретний об”єкт чи його властивості, розширити уміння учнів отримувати пояснення дорослих про невідоме.

У першому класі діти вчаться запитувати один одного про спільні справи, про іграшки, про стан здоров”я , про сім”ю, про цікаві події і т.д.

Перші уроки з навчання грамоти я , звичайно, присвячую культурі спілкування, словам ввічливості. Запитання до вчителя, що стосуються процесу навчання, повинні бути правильно сформульовані. Цього треба вимагати з перших уроків.

Щоб мотивувати допитливість малят, використовую доступний і цікавий їм мовний матеріал. Звичайно, учням цікаво знати, чому у Буратіно довгий ніс, чому Колобка з”їла Лисичка, як народився Івасик –Телесик і чому він заліз на дерево, як опинилась у гномів у будиночку Білосніжка тощо. Про все це вони мають можливість запитати у самих казкових героїв і

отримують відповідь. Ми проводимо конкурс на найцікавіше запитання. Переможець виконує роль казкового героя і бере участь у діалозі від його імені.

Організувати таку роботу можна із застосуванням малюнків, реальних предметів чи осіб. Наприклад, до сюжетного малюнка „ Дітиу зоопарку” малята повинні скласти ланцюжок запитань. З питальними словами я їх знайомлю з перших уроків. Допомагають їм фішки з такими словами: «Що.....? Хто....? Які.....? Що робить....? Де...? Куди....?З ким....? Чому.....? Для чого.....? На чому...? Про кого.....? Кого....? За чим....?» і т.д.

Щоб сформулювати грамотно запитання, учень повинен бути спостережливим, зрозуміти зміст малюнка, зображений сюжет.

Паралельно із навчанням дітей ставити запитання , звичайно , їх треба навчати будувати на них відповіді. Діти засвоюють з перших днів, що відповідь може бути коротка і повна. Я слідкую, щоб малята вміли відповідати точно на запитання, зразу про найголовніше, не повторювалися . Вважаю дуже важливим для розвитку дитини, щоб діти не боялися сказати, що на якесь запитання вони не знають відповіді чи воно їм не зрозуміле. Саме це є дуже важливим поштовхом для бажання дізнатись нове, уточнити неясність. У розвивальному навчанні учитель повинен ставити такі запитання , які ставлять дитину перед проблемою і змушують її вирішувати. Наприклад, на уроці математики у 2 класі після того, як учні накреслили прямокутник із заданими сторонами, я запитую: „Який периметр цього прямокутника?”. Малята заінтриговані і зацікавлені новим невідомим словом. Дуже цінна для мене така відповідь: «Я цього ще не знаю , але хочу дізнатись.»

Від того, наскільки інтенсивно відбувається розвиток діалогічного мовлення, багато в чому залежить інтелектуальний розвиток дитини.

На вирішальну роль діалогу в розвитку творчого, продуктивного мислення вказував відомий психолог Л.С.Виготський, зазначаючи, що критичне мислення, зокрема потреба доведення власних тверджень і вміння обгрунтувати свою думку, з”являються у дитини насамперед у процесі зіткнення її власних думок з думками інших. Тому увага до цієї форми мовлення на уроках, на мою думку, дуже важлива.

У навчальному діалозі на уроці я будую роботу так, щоб учні не просто відтворювали знання, а міркували, сумнівались, сперечались.
Частіше організовую діалоги між учнями на матеріалі уроку. У ході таких діалогів повідомлюється тема уроку, його структура, виводяться і перевіряються правила, визначається завдання для наступного уроку. При правильній організації такого розвивального уроку учитель не диктує що робити, а разом з учнями опановує нове.

На уроці української мови рівень сформованості діалогічного мовлення перевіряється з 2 класу. Формування навичок спілкування весь час у мене в полі зору, особливо на уроках мови .Досить часто діалогічне мовлення діти опановують важче, ніж монологічне. Створюючи ситуації для спілкування я підбираю малюнки, ситуації, які малятам доступні, цікаві.

Вважаю, у розвитку діалогічного мовлення доцільно широко застосовувати роботу в парах, групах, яка дає можливість висловитись всім. При цьому прищеплюється вміння не лише говорити, а й слухати співрозмовника, давати можливість висловитись іншим, ставитись із розумінням до думок товаришів, коректно робити зауваження, робити компліменти, поступатися .

Діалогічне спілкування містить не лише зміст висловлювання ,а й певні характеристики, оцінки того, про що йдеться. Кожен учень висловлює ставлення до предмета розмови, до позиції партнера.

Це дозволяє застосовувати немовні засоби спілкування : міміку, жести, інтонацію, силу голосу, емоції. Тому стараюсь, щоб учні оволоділи і цими засобами в поєднанні з мовними. При інсценізації діалогів на уроках читання чи мови слідкую, щоб вони висловлювали почуття учасників розмови : страх, радість, образу, незадоволення, жаль, втому, бадьорість, обурення тощо.

За програмою рекомендується складання діалогів на такі теми:

„Розмова на перерві”, „ День народження”, „Черговий”, „У автобусі”, „У їдальні”, „ Розмова по телефону”, „ Улюблене заняття”, ,,Мої домашні обов”язки”, „ Хворий товариш” та ін.

Крім того, я практикую для навчання учнів діалогічного мовлення такі види діалогів: Деформований діалог

Діалог – перевтілення

Діалог – інтерв”ю

Екологічний діалог

Діалог – дискусія

Діалог – аудіювання

Діалог – загадка

Діалог пастка

Діалог – фантазія

Діалог – міркування

Діалог – діагностування знань

Діалог – передбачення.

Подобаються учням такі форми роботи з діалогічним матеріалом:

- встановити учасників діалогу;

- сконструювати діалог із даних реплік;

- утворити діалог за розповіддю ;

- доповнити репліки одного із співрозмовників;

- дописати слова автора;

- об’єднати репліки в один діалог ( доцільно вставити у вправу зайву репліку для прояву критичного мислення);

- визначити учасників діалогу і вставити слова- звертання.

Рівень сформованості діалогічного мовлення у дітей, звичайно, різний. Хтось швидко включається в розмову, демонструє високу культуру мовлення, багатий словниковий запас, ставить доречні запитання, дає точні відповіді. Та є й діти, що спроможні підтримувати діалог лише словами

,, так” чи „ ні”, роблять довгі паузи, мають проблеми з формулюванням запитань. До таких учнів повинна бути особлива увага. Їх треба частіше залучати до участі у спілкуванні на уроці.

Контроль за рівнем сформованості діалогічного мовлення я здійснюю за такими критеріями:

- кількість реплік;

- використання форм мовного етикету;

- дотримання правил спілкування;

-дотримання норм літературної вимови;(лексичні, орфоепічні, граматичні)

- формулювання запитань;

- логічний зв’язок між репліками.

Вправи для формування навичок
діалогічного мовлення

Борисенко Валентина Григорівна, учитель початкових класів Бобровицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Чернігівської області

1. Підстановочні вправи.

- На столі лежить олівець, А тепер що лежить на столі?

- На столі лежить пенал.

2. Заперечні вправи.
- Це синя фарба?

- Ні, це не синя фарба.
3. Констатуючі вправи.
- Це береза?

- Так, це береза.
4. Трансформаційні вправи ( передбачають трансформацію репліки учителя).
- У вас був урок математики?

- Ні, урок фізкультури.
5. Дати коротку і поширену відповідь на запитання.

( Відповідають два учні)
- Чи любиш ти тварин? - Так.

- Так, я люблю тварин.

- Які тварини є у тебе вдома? - Собачка.

- У мене вдома є собачка.

- Як звати твого собачку? - Дружок.

- Мого собачку звати Дружок.

( Порівняти , коли раціональні короткі відповіді, а коли повні ).


  1. Залежність відповіді від інтонування запитання.

( Учитель кілька разів читає запитання, щоразу наголошуючи інше слово).
- Увашої Мурки пухнастий хвіст? - Так, у нашої.

- Так , у Мурки.

- Так, пухнастий.

7. Гра « Відгадай предмет»

( За навідними запитаннями і відповідями учителя діти відгадують предмет, схований у скриньці)


  • З чого зроблений предмет?

  • Якого він кольору?

  • Якої він форми?

  • Хто ним користується?

  • З якого матеріалу виготовлений?


8. Ланцюжок запитань.

( За малюнком і таблицею чи фішками з питальними словами діти складають ряд запитань)
Хто...? Де...?

Що.....? Коли.....?

Чому......? Звідки.....?

На чому......? Який.....?

Що робить....? Про що.....?
9.Знайомство з предметом.

( Діти розглядають запропонований предмет, наприклад, «Дитячу енциклопедію» і запитують, що їх цікавить)
Що це за книга?

Про шо в ній можна прочитати?

Скільки в ній сторінок?

Хто її написав?
10.Порівняння монологу й діалогу.
- Я білочка руденька, по ліщині стрибаю, та смачні горішки в торбину збираю. Плаксивим діткам дам по лушпинці. А діткам хорошим те, що в серединці.

- Де ти, білочко, живеш?

-У зеленому ліску, у дуплі у сосняку.

-Що ти, білочко, гризеш?

-Я гризу горішки і гриби, і шишки.
11. Інсценізація діалогів із казок: « Ріпка», «Курочка Ряба», « Колобок»,

« Котик і Півник», « Коза-Дереза» та ін.
12. Складання діалогів за прочитаним твором.

13. Складання діалогів на тему події,що відбулась у класі чи в школі.
14.Деформований діалог.



  • Цього їжачка я знайшла восени у нашому дворі.Мабуть,він заблудився.Я випустила його до парку й іноді пригощаю молоком.

о Привіт,Катю . Ходімо зі мною до парку.

  • Яка ж ти молодчина, Маринко!

  • Не треба. Молоко не для нас, а для їжачка.

  • Для якого їжачка?

  • Гаразд, ходімо. Я бачу, ти взяла молоко. Так я зараз прихоплю пиріжки, пообідаємо там.

  • Привіт,Маринко!.



15.Встановити учасників діалогу. Дописати слова автора, вживаючи

дієслова:запитав,поцікавився,наполягав, прошептав,зітхнув,відповів.
-Чому,Юрчику, не вивчив уроку? -........................................

-Підручника не було,-.............................................................

-А де ж він подівся?-.............................................................

-Батько привіз сіно і привалив його.-..................................

-Так коли ж ти тепер вивчиш урок?-..................................

-Як корова сіно з”їсть.-.........................................................
16. Побудувати діалог, виділивши в тексті окремі репліки.
Чом, татусю, усюди барвисті листки? Це їх осінь скупала у райдужнім морі. А чого так задумався берег ріки? Це він, мабуть пригадує пісню в мінорі. Звідкіля пелена на ранкових лугах? То зима вже фату приміряє до шлюбу. Хто це пухом засипав подвір”я і дах? То збирає мороз білі клапті на шубу.
17.Побудувати діалог за розповіддю і записати його.
Дениско зайшов у автобус і передав гроші на квиток. Водій зауважив, що не вистачає 20 копійок. Хлопчик вибачився і подав водієві ще 20 копійок. Отримавши квиток, малий пасажир подякував.

Водій похвалив Дениска за чемність.
18. Записати дані слова у формі звертання.
Матінка, брат, квітка, яблунька, котик, пальчик, метелик, сонечко, книга, водичка, білка, хмарина, дощик, рукавичка, листочок, подушка,учителька, Денис, бабуся, Валя, мороз, зима.

19.За даними схемами побудувати репліки для діалогу.

( „З” – звертання )


  • ________ _________ , З .

  • ________ , З , ________ .

  • З, ________ _________.



20. Доповнити репліки одного із співрозмовників.
-Здрастуй, Ігоре. Ходімо кататись на санчатах.

-..................................................................................

-Тільки не барись, будь ласка.

-.................................................................................

-На гірку. Наші друзі вже там.

-.................................................................................

-Вперед! Гарно проведем час!
21. Діалог – перевтілення.

( Діти перевтілюються у тварин , рослини, іграшки, предмети побуту тощо . Цікаві діалоги можна скласти між предметами, які „взаємодіють” у житті. )

ножниці і папір щоденник і оцінка

мило і вода крейда і дошка

олівець і ластик дві ляльки

сонце і хмара кольори світлофора

дощ і квітка зима і весна
Наприклад, діалог двох підручників:
-Доброго здоров”я, сестричко.

-І тобі доброго.

-Чому ти така сумна?

-Ох, люба,з моїм господарем Андрієм не повеселишся. Знову сьогодні порвав мені сторінку. Вчора поставив на мене гарячий чайник. А цю пляму на мені зробив ваксою для чобіт. Так мені боляче!

-Чому ж ти терпиш такі знущання?

-Я ж хотіла його навчити читати , писати, щоб був розумним хлопчиком.

-Тікай від нього швидше , бо загинеш.

-Ми з подружками вже порадились і вирішили його покарати. Підемо шукати охайних діток, тих що хочуть навчатись і цінують нас.Нехай Андрій спробує без нас пожити.
22.Діалог – інтерв”ю.

(Об”єктом інтерв”ю виступають однокласники, учитель, письменник ,

герой казки , пора року , відомий спортсмен чи артист , предмети

побуту тощо. Їх ролі також виконують діти.)
23. Діалог – дискусія.

( Учитель пропонує дітям суперечливе твердження. Діти – учасники діалогу представляють протилежні погляди ).
- Сонце сильніше , ніж вітер.

- Кішка може бути мамою для курчат.

- Рослина краще росте , якщо її не поливати.

- Найважливіша професія – лікар.

- Моя мама – найкраща.
24. Об”єднати репліки співрозмовників в один діалог.
-Чого,брате,так збілів? -Та воно так і не сто,

Що з тобою сталось? а 50 було.
-Бог з тобою,сто вовків! - А як один? Аби вовк!

Та все село б чуло! Страшно і одного!
-Та й 50 –диво в нас. - А що ж то ходило?

Де б їх скільки взялось? Таке сіре та мале,

А хвостик, як шило.

-Та і десять не було! - Ох! За мною через став

Знать,один усього . аж сто вовків гналось!
- А,може, то і не вовк? - Ну ,нехай вже, нехай так.

Але ж десять гналось!

25.Діалог – аудіювання.

(Один учень ставить запитання за змістом прочитаного художнього , наукового тексту чи тексту задачі , інший дає відповідь.)
26. Діалог – загадка.

(Два учні готують діалог між героями з різних казок, наприклад, Дюймовочкою і Мальвіною, Буратіно і Івасиком-Телесиком тощо. Діти

відгадують учасників діалогу.)

27.Діалог – фантазія.
Жителі портфеля”

У країні комп”ютерів”

Подорож у країну Сонячних зайчиків”

На машині часу – у минуле”

Хочу стати котиком”

Раптом сонце згасне”

Чи легко бути дорослим „

Якби я вмів читати думки”

Країна Часу”
28.Діалог – діагностування знань з певної теми.

(Учасники діалогу – лише діти.)
- Як називаються компоненти дії додавання?

- Доданок,доданок,сума.

- Який з них є частиною, а який – ціле ?

- Доданки –це частини, а сума – ціле.

-Чи може бути сума меншою від доданка?

- Ні, не може.

- Чи правильне твердження: „Якщо від суми відняти один з доданків,

отримаєм другий доданок.”
29. Діалог – міркування.

( Працюючи за інтерактивними методами „ Прес” , „ Мікрофон”, „Обери

позицію”, „Акваріум”, „Коло ідей”, „Суд від свого імені” , діти висловлюють свою думку. Необхідно вчити їх вживати у своїх репліках слова:

Я вважаю ....”, „На мою думку ....”, „Отже , виходить,.....”

Я згоден з тобою.....”, „Вибач, я думаю інакше....”, „Ти маєш рацію....”

Це правда, тому що.....”, „ Я впевнений, що....”, „Я невпевнений....”.
30.Діалог – пастка.
- Ця задача розв”язується двома діями, бо в умові дано три числа.

1 учень:”Так,я згоден”

2 учень: „ Ні, це неправда, бо в задачі одна величина зайва. Вона не потрібна нам для знаходження невідомої величини.”
31.Діалог – міркування за змістом прислів”я чи приказки
32. Діалог – передбачення.

( Діти встановлюють, про що може йти мова у творі під назвою „Смачний подарунок”, „Хто винен?”, „Несподіванка” та ін. або яка розмова відбувалась би між Котиком і Півником , якби Півник був слухняним.)

33. Визначити учасників діалогу і вставити у репліки звертання.
а) - Привіт,________!

- Це ти, ________? Здрастуй.

- Я хочу подивитись футбол, але не знаю , коли він починається.

-.Може, тобі, ________, відомо?

-Так, я знаю. О 13 годині,_______.

-Дякую,________, до побачення.

-Бувай,________. Завтра поділимось враженнями.
б) - ________, сходи, будь ласка, в аптеку. Щось у мене голова болить . - Гаразд, ________. Які ліки купити?

- Купи,________, цитрамон.

- Я швидко, ________, а ви ляжте, відпочиньте.
34.Поставити до речення запитання.
Петрусь повернувся з лісу дуже радісний.

- Хто.................................................?

- Звідки..............................................?

- Який ................................................?
35.Складання таблиць


чітко і коротко

Запитуй----------І

якщо тобі необхідна інформація

не повторюйся

Відповідай------І зразу про головне

точно на запитання

36. Складання рекомендацій.
- Вибирай тему розмови ,цікаву і зрозумілу співрозмовнику.

  • Уникай порожніх розмов.

  • Доброзичливо стався до співрозмовника.

  • Не нав”язуй своєї думки,аргументуй її.

  • Поважай думку співрозмовника.

  • Не перебивай, дослухай репліку до кінця.

  • Вживай слова ввічливості.

  • Слідкуй за своїми жестами і мімікою.

  • Вживай українські форми звертання.



Монологічне і діалогічне мовлення учнів
І. Докомунікативна фаза

1. Вибір теми, визначення мети і виду мовлення.

2. Добір матеріалів.

3. Логічна організація.

4. Доказ і аргументація.

5. Робота над мовою і стилем.


ІІ. Комунікативна фаза

1. Поведінка виступаючого і володіння аудиторією.

2. Техніка виголошення виступу.

3. Мистецтво відповідей на запитання,ведення дискусії.


ІІІ. Посткомунікативна фаза


1. Аналіз власного виступу.

2. Удосконалення матеріалів.

3. Прогнозування.
Література


  1. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 4 класи. Вид. „ Початкова школа” .2006


2.О.Я. Савченко. Урок у початкових класах. Журнал „ Початкова школа” 1996
3.Н.В. Рєпкіна . Що таке розвивальне навчання. Вид. „ Пеленг”.1993
4. В.О. Сухомлинський. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистост і. Вибрані твори . К. 1976
5.О. Петрик, О. Гриценко. Формування діалогічного мовлення учнів

2 – 4 класів. Журнал „ Початкова школа „ 2007


Схожі:

Культурна діяльність. Письменники. Введення лексики. Тренування у...
Улюблений письменник. Розвиток навичок ситуативного мовлення. Читання тексту про себе
СИСТЕМА ПОЗАУРОЧНОЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛ – ВАЖЛИВА УМОВА ФОРМУВАННЯ...
У статті проаналізовано сучасний стан позаурочної виховної діяльності дітей молодшого шкільного віку і виявлені труднощі, з якими...
І. М. ГЕРАСИМЕНКО, вчитель іноземної мови Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів...
Стаття присвячена одному з важливих методів навчання іноземній мові – діалогу. Зокрема, в роботі наводиться алгоритм діяльності вчителя...
ПОСВЯТА У БАРВІНЧАТА молодших школярів
Увага! Лінійка, присвячена посвяті у барвінчата молодших школярів, оголошується відкритою
Вул. Отто Брозовського, 83, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50086
«Формування естетичної логосфери молодших школярів з вадами мовлення під час корекційно-логопедичних занять». Запрошуються вчителі-логопеди...
«Казка, як засіб формування здоров’язберігаючої компетентності молодших школярів»
Одним з найголовніших завдань національної освіти є формування психічно, фізично та соціально здорової особистості
W 1 РОЗВИТОК ЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ W 2
...
Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 1-13
Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини
Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 14-28
Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини
Формування соціально-емоційної компетентності молодших школярів
Л. В. Виготський). Емоції суттєво впливають на особистість, призводять до формування й закріплення певних емоційних рис, які позначаються...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка