Дієслово самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити?

Дієслово — самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? у всіх можливих формах цих слів. Поняття про дієслово Не з дієсловами Вид дієслова Перехідні і неперехідні дієслова Часи дієслова Дієвідміни Чергування звуків у особових формах Вимова і написання -ться, -шся в кінці дієслів Способи дієслова Вживання одних часів і способів дієслова замість інших Безособові дієслова Творення дієслова Схема розбору дієслова ПОНЯТТЯ ПРО ДІЄСЛОВО Початковою формою дієслова є неозначена форма (інфінітив), яка закінчується на -ти, рідше — -ть: читати, працювать. Неозначена форма тільки називає дію або стан. Інші форми дієслова мають значення: особи: я читаю, ти читаєш, він. читає; роду: він знав, вона знала, воно знало; числа: я вважаю, ми вважаємо; часу: писав, пише, писатиме; способу: згадую, згадай, згадав би. Дієслово має ознаки (граматичні значення): постійні, властиві всім формам (вид - доконаний і недоконаний; перехідність / неперехідність); непостійні, властиві окремим формам (особа — перша, друга і третя; рід — чоловічий, жіночий, середній; число — однина, множина; час — минулий, теперішній, майбутній; спосіб — дійсний, умовний, наказовий). Показниками граматичних значень дієслова є: префікси (порівняйте: вчити і вивчати); суфікси (читав, читала); допоміжне дієслово бути (читати, буду читати); частки (збудував, збудував би; запише, хай запише); закінчення (найчастіше): біжит[ь], прийш[ли], прийш[ло]; планува[ла], планува[ло]. Неозначена форма дієслова може бути будь-яким членом речення. Інші форми виступають у реченні присудками. нагору НЕ З ДІЄСЛОВАМИ Не з дієсловами здебільшого пишеться окремо: не сказав, не зміг би, не переписуй. Разом не пишеться в таких випадках: коли дієслово не вживається без не (ненавидіти, нехтувати); коли дієслово означає неповноту дії, виразником чого є префікс недо- (недочувати, недогледіти). Зверніть увагу! Щоби вирішити, чи писати не з дієсловом разом, треба вдуматись у зміст речення. Наприклад, (не) здужати може означати хворіти — тоді пишеться разом (Івась уже третій день нездужає) і не зможе — тоді пишеться окремо (Спортсмен не здужав підняти штангу); (не) славити може означати ганьбити (Шахрая неславили у всіх газетах) і не прославляти (Промовці не славили директора, а розглядали його діяльність); Звукосполучення недо не завжди є одним префіксом: до- може бути частиною дієслова, з яким вживається заперечна частка не: не додав, не дослідили, не добудували. (Порівняйте: У цьому році бібліотеку добудували. — їв цьому році не добудували бібліотеки.) нагору ВИД ДІЄСЛОВА Дієслова мають два види — доконаний і недоконаний. Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність (змалював, напишу, виконав би) або початок (заспівав, закричав, відгукнувся). Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? та ін. Дієслова недоконаного виду означають дію незавершену, не обмежену в часі: розповідав, пишу, будемо збирати. Відповідають на питання що робити? що роблю? що робитиму? Дієслова недоконаного виду вживаються в усіх часах, а доконаного — лише в минулому та майбутньому: дія, яка триває тоді, коли про неї говориться, не може бути завершеною. Більшість дієслів входять до видових пар: виконувати — виконати; стукати — стукнути, Відрізняються такі дієслова одне від одного: наявністю або відсутністю префіксів: писати — написати, пиляти — спиляти; суфіксами: ступати — ступити, грюкати — грюкнути; наголосом: насипати — насипати; голосними звуками у корені: стріляти — стрельнути, витирати — витерти; приголосними звуками в корені: розповідати — розповісти, вимощувати — вимостити, проголошувати — проголосити. Окремі видові пари дієслів мають різні основи: брати — взяти, ловити — піймати. Деякі дієслова не мають видових пар. Вживаються вони у значенні: доконаного виду: розговоритися, натішитися; недоконаного виду: розмовляти, сподіватися, вимагати; обох видів (переважно слова іншомовного походження з суфіксом -ува-): форсувати, атакувати. нагору ПЕРЕХІДНІ ТА НЕПЕРХІДНІ ДІЄСЛОВА Перехідні дієслова означають дію, яка спрямовується (переходить) на певний предмет, названий іменником або займенником у Зн. в. без прийменника: виконати (виконую, виконай та Ін.) — що? — вправу; зустріти (зустрів, зустрів би та ін.) — кого? — друзів; прочитати (прочитає, прочитала) — що? — повість. Якщо присудок у реченні вживається із заперечною часткою не, іменник ставиться не у знахідному, а в родовому відмінку: не виконав вправи, не прочитала повісті. Додаток у Р. в., залежний від перехідного дієслова, ставиться й тоді, коли він означає частину від цілого: хворому подали води. Неперехідні дієслова означають стан або дію, яка на інший предмет не переходить, і, отже, не вимагають залежного іменника у Зн. в. без прийменника: гуляти парком, думати про канікули, гратися на подвір'ї. Дієслова, які закінчуються суфіксом -ся, навіть ті, що утворилися від перехідних, є неперехідними: усміхатися, купатися, оглянутися. нагору ЧАСИ ДІЄСЛОВА Минулий час означає дію, що відбулася до моменту розповіді про неї. Дієслова минулого часу можуть мати і доконаний (що зробив? повторив), і недоконаний (що робив? повторював) вид. Дієслова минулого часу змінюються за числами (читала, читали), а в однині — за родами (читав, читала, читало). Дієслова минулого часу утворюють від основи інфінітива (відкидання від неозначеної форми закінчення -ти.) додаванням суфіксів — для чоловічого роду -в-, для жіночого і середнього родів та множини -л і закінчень — для жіночого роду — -а, для середнього -о, для множини -й (у формі чоловічого роду закінчення нульове): повідомити - повідомив, повідомили, повідомила, повідомило. У дієсловах, основа яких закінчується на приголосний звук (побігти), у формі минулого часу чоловічого роду суфікс не додається (побіг). Водночас у коренях можуть відбуватися чергування голосних звуків (нести — ніс). Теперішній час означає дію, яка відбувається в момент розповіді про неї. Дієслова теперішнього часу мають тільки недоконаний вид. Змінюються вони за особами і числами. Утворюються форми теперішнього часу від основи теперішнього часу, яку одержуємо, відкидаючи закінчення 3-ої особи множини: Особові форми утворюються за допомогою закінчень: 1 особа однини — -у (-ю); 2 особа однини — -еш (-єні), -иш (-їш); 3 особа однини – - е (-є), -ить (-їть); 1 особа множини – - емо (-ємо), -гімо (-їмо); 2 особа множини – -ете (-єте), -ите (-їте). Майбутній час означає дію, яка відбуватиметься (відбудеться) після розповіді про неї. Майбутній час має три форми: одну доконаного виду (розгляну) і дві недоконаного — просту (розглядатиму) і складену (буду розглядати). Дієслова майбутнього часу в усіх формах змінюються за особами і числами. Дієслова майбутнього часу доконаного виду змінюються так само, як дієслова теперішнього часу: зігну, зігнеш, зігне, зігнемо, зігнете, зігнуть; засію, засієш, засіє, засіємо, засієте, засіють. Проста форма майбутнього часу недоконаного виду утворюється додаванням до інфінітива суфікса -м- та особових закінчень: знатим[у], знатим[емо], знатим[еш], знатим[емо], знатим[ете], знатим[уть]. Складена форма майбутнього часу недоконаного виду утворюється від інфінітива та допоміжного дієслова бути, яке набуває особових форм: буду відповідати, будеш відповідати, буде відповідати, будемо відповідати, будете відповідати, будуть відповідати.Допоміжне дієслово завжди стоїть перед інфінітивом і пишеться окремо. Інфінітивна частина складеної форми не змінюється. нагору ДІЄВІДМІНИ Ви помітили, що між особовими формами різних дієслів є відмінності. Наприклад: ти пишеш, але ти кричиш, ти стоїш. Зумовлено це тим, що всі дієслова поділяються на дві дієвідміни — першу і другу. Найлегше розрізняти дієвідміни за формою третьої особи множини теперішнього часу: закінчення -уть (-ють) визначає належність до першої дієвідміни (бережуть, знають), а закінчення -ать (-ять) — до другої (кричать, стоять). Можна орієнтуватися і на неозначену форму дієслова. Краще почати зі з'ясування того, чи належить дієслово до другої дієвідміни, оскільки вказівок на це небагато. До другої дієвідміни належать дієслова: основа інфінітива яких закінчується на -й-, -і- (-Ї-), що випадають в особових формах: любити — люблю; горіти — горю, гориш; кроїти — кроять; основа інфінітива яких закінчується на -а- після шиплячого звука та -й-, який також в особових формах не зберігається: кричати — кричить; держати — держимо; стояти — стоїте; бігти, спати, вчити. Усі інші дієслова належать до першої дієвідміни. А саме: з односкладовою основою інфінітива, що закінчується на голосний звук: бити - б'ють, жати — жнуть, але: сплять, вчать; з основою інфінітива на -і-, що зберігається в інших формах: біліти – біліє, біліють; з основою інфінітива на -а-, тільки не після шиплячих та [й]:думати — думають, писати – пишуть; з основою інфінітива на -а- після шиплячих, якщо цей звук зберігається в особових формах: бажати — бажають, мішати — мішають; з основами інфінітива, в яких є суфікси -ува- (-юва-), -ну-: малювати, — малюють, корчувати — корчують, стукнути — стукнуть; з основами на -оро-, -оло-:полоти — полють, молоти — мелють; з основами інфінітива на приголосний звук: пекти — печуть,везти — везуть, але: бігти — біжать; слова ревіти, іржати, хотіти. Різниця в особових закінченнях полягає в тому, що дієслова першої дієвідміни у 2-ій і 3-ій особах однини, в 1-ій і 2-ій особах множини мають звук [е] (букви е або є), а дієслова другої дієвідміни — звуки [й] або [і] (букви й або г): миєш, миє, миємо, миєте — клеїш., клеїть, клеїмо, клеїте; хочеш, хоче, хочемо, хочете — стежиш,, стежить, стежимо, стежите. Зверніть увагу! У третій особі дієслова І дієвідміни, на відміну від дієслів другої, не мають кінцевого -ть, а перед суфіксом -ся воно з'являється. Порівняйте: знає — знається; хоче — хочеться. Дієслова їсти, дати та похідні від них, утворені префіксальним способом (поїсти, віддати), мають відмінні від інших дієслів форми: 1 ос. 2 ос. 3 ос. Однина їм, дам їси, даси їсть, дасть Множина їмо, дамо їсте, дасте їдять, дадуть Особливої уваги заслуговує 2-а особа однини, яку дуже часто утворюють неправильно. нагору ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ ВНАСЛІДОК УТВОРЕННЯ ОСОБОВИХ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ Внаслідок утворення форм теперішнього і майбутнього часу доконаного виду в дієсловах першої дієвідміни перед особовими закінченнями відбуваються такі чергування приголосних звуків: [г], [з] –> [ж]: могти — можу, можеш; в'язати — в'яжу, в'яжуть. [х], [с] –> [ш]: дихати — дишу, дишуть; чесати — чешу, чешуть; [к] –> [ч]: кликати — кличу, кличуть. Внаслідок утворення форми першої особи однини дієслів другої дієвідміни спостерігаються такі чергування приголосних: [д] –> [дж]: сидіти — сиджу; [т] –> [ч]: світити — свічу; [з] –> [ж]: возити — вожу; [с] –> [ш.]: просити — прошу. За збігу [ст] або [зд] відбувається подвійне чергування: [с] –> [ш], [т] -> [ч]: чистити –> чищу [чишчу]; [з] –> [ж], [д] –> [дж]: їздити –> їжджу. Губні звуки [б], [а], [е], [л], [ф] у першій особі однини і третій особі множини чергуються зі звукосполученнями [бл], [пл], [вл], [мл], [фл]: любити — люблю, люблять; спати – сплю, сплять; ловити — ловлю, ловлять; мовити — мовлю, мовлять; графити — графлю, графлять. нагору ВИМОВА І НАПИСАННЯ -ТЬСЯ І -ШСЯ В КІНЦІ ДІЄСЛІВ У багатьох дієсловах є суфікс -ся, який стоїть після закінчення (напр., оглянутися). Внаслідок утворення особових форм таких дієслів виникають збіги приголосних звуків закінчення -ть (оглянуть) або -ш (оглянеш) та суфікса -ся. У дієсловах на -ться вимовляється подовжений м'який звук [ц': ] (оглянуться [огл'а-нуц':а]), а в дієсловах на -шся — подовжений м'який звук [с': ] (оглянешся [огл'ане"с':а]). На написання такі зміни у вимові звуків не впливають. нагору СПОСОБИ ДІЄСЛОВА Дієслова мають дійсний, умовний І наказовий способи. Дійсний спосіб виражає дію, яка відбулася, відбувається чи буде відбуватися (відбудеться). Дієслова дійсного способу змінюються за часами (теперішній, минулий, майбутній), числами (однина, множина), особами (в теперішньому і майбутньому часі) або родами (в минулому часі). Умовний спосіб виражає дію, можливу за певних умов або бажану. Форми умовного способу утворюються додаванням до форм минулого часу частки би (б). Вибір одного з варіантів частки визначається кінцевими звуками слова, що стоїть перед нею: пішов би, пішла б, пішли б. Дієслова умовного способу, як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — і за родами. Форми умовного способу найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову: Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Шевченко). Рідше вони служать присудками простого речення, в якому виражене прагнення, бажання: Хотіла б я піснею стати (Леся Українка). Зверніть увагу! Частка би (б) не завжди стоїть після дієслова, вона може міститись і перед дієсловом: Кудись би їхав все (Олександр Олесь), і навіть на певній відстані від нього: Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти! (Леся Українка). Яка б щаслива я була! (Олександр Олесь). Наказовий спосіб виражає спонукання, заклик до виконання дії, наказ, побажання, прохання, пораду: Говорімо усі, хоч ми добре навчились мовчати (В. Баранов). О земле, велетнів роди (Тичина). Дієслова наказового способу змінюються за числами й особами і мають в однині форму другої, а в множині — першої і другої особи: прочитай, прочитаймо, прочитайте. Значення числа і особи виражається закінченнями: 2 ос. однини -й (роб[и], біж[и]) або нульове; 1 ос. множини -їмо (роб[імо], біж[імо]) або -мо (згадаймо, станьмо); 2 ос. множини -іть (роб[іть], біж[іть]) або -те (згадай[те], стань[те]). У 2 ос. множини зрідка (переважно в поетичному мовленні) вживаються форми із закінченнями -іте (замість -іть): Борітеся — поборете!(Шевченко). Тож біжіте, панські слуги,і піймайте вітра в полі(Леся Українка). У 1-ій особі множини вживається (здебільшого в розмовному мовленні) форма із закінченням -ітл (замість -імо):Ходім додому! Берімся до роботи! Примітка Форми першої особи однини та третьої особи однини і множини утворюються описово — поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай:хай побачу, нехай їде, хай запишуть. Зверніть увагу! Не можна сплутувати близькі за звуковим складом форми: бережемо (тепер, час) і бережімо (наказовий спосіб). Найчастіше вони відрізняються одна від одної місцем наголосу: у формах теперішнього часу наголошеними можуть бути різні склади (ходимо, біжимо), у формі наказового способу — лише склад, до якого входить перший голосний звук закінчення (-імо): ходімо, біжімо, скажімо і т. д. Форми наказового способу вживаються в реченнях, у яких немає підмета: Юних днів, днів весни, не забудь! (Франко). Сідай, спочинь, та не барись, бо сонце, бачиш, вже сідає (Олександр Олесь). У таких реченнях часто вживається звертання: Встань, Богдане, встань, збудися,на свій нарід подивися (Народна творчість). Вічний художнику, стань мені вчителем знову (Л. Забашта). нагору ВЖИВАННЯ ОДНИХ ЧАСІВ І СПОСОБІВ ДІЄСЛІВ ЗАМІСТЬ ІНШИХ Дієслова в теперішньому і в простій формі майбутнього часу доконаного виду можуть вживатися замість дієслів минулого часу: Іду я вчора вулицею і несподівано зустрічаю шкільного товариша, якого не бачив десь із десять років, Теперішній час за такого вживання служить засобом "унаочнення", наближення описуваних подій до адресата (вживається здебільшого в усному мовленні та в художній літературі). Майбутній час може передавати несподівану, раптову дію, що вже відбулася. Раптом щось як закричить! Дієслова теперішнього або минулого часу доконаного виду іноді вживаються замість майбутнього: Завтра ми їдемо на екскурсію. Я пішов до школи: там буде цікавий вечір. Таке вживання властиве розмовному мовленню, воно підкреслює впевненість у тім, що дія відбудеться. У значенні наказового способу можуть вживатися форми: дійсного способу (Зараз ти зачитуєш твір, а інші готують усну рецензію). Така форма підкреслює обов'язковість дії. умовного способу (Зачинили б ви вікно: протяг!). Вживається для висловлення побажання, прохання, поради. інфінітив (А зараз відпочивати! Завтра буде нелегка робота). Неозначена форма підсилює категоричність наказу. Такі заміни властиві розмовному і художньому стилям. нагору БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА Зазвичай, дієслова виражають дію, яку виконує якась дійова особа: Учень пише твір. Наближається весна. У таких реченнях назва особи або вказівка на неї служить підметом, а особова форма дієслова — присудком. Але є дієслова, які виражають дію без вказівки на її виконавця. Це — безособові дієслова: світає, морозить (неможливо ставити питання хто світає? хто морозить?). У реченнях, де вжито такі дієслова, не може бути підмета: Хворого вже другий день морозить. Влітку світає дуже рано. Безособові дієслова змінюються лише за часами, їхні форми в теперішньому і майбутньому часі нагадують форми третьої особи однини (вечоріє, звечоріє, вечорітиме, буде вечоріти), а в минулому — форму однини середнього роду (посутеніло, не спалось). Безособові дієслова означають явища природи або психічний чи фізичний стани людини. Деякі дієслова можуть вживатись і в особовому, і в безособовому значенні. Порівняйте: Кінь тягне воза. Хлопчаків тягне на подвиги. нагору ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ Дієслова утворюються як від дієслів, так і від інших частин мови. Префіксальний спосіб творення дієслів Префіксальним способом дієслова утворюються тільки від інших дієслів, причому до одного твірного слова може приєднуватися значна кількість префіксів, кожен із яких надає слову іншого значення: Під, за, об, пере, ви, до, від, … + бігти = забігти, добігти, підбігти, прибігти, бігти, перебігти, відбігти, оббігти, побігти, вибігти. Це — найбільш продуктивний спосіб творення дієслів. Суфіксальний спосіб творення дієслів Суфіксальним способом утворюються дієслова від: дієслівних основ: штовхати –> штовх<�ну>ти,прочитати –> прочит<�ува>ти, посилити –> посил<�юва>ти; від іменникових основ: обід –> обід<�ат>и,коса –> кос<�ит>и, розум –> розум<�іт>и; від прикметникових основ: білий –> біл<�іт>и і біл<�ит>и,пильний –> пильн<�ува>ти, доросліший –> доросліш<�ат>и. від числівникових основ: двоє [двойе] –> дво<�їт>и [двой<�іт>и], четвертий –> четверт<�ува>ти; від займенників: як<�ат>и, тик<�ат>и, вик<�ат>и. від вигуків: ах<�ат>и, ох<�ат>и, ойк<�ат>и, нук<�ат>и. Префіксально-суфіксальний спосіб творення дієслів Префіксально-суфіксальним способом утворюються дієслова від: дієслівних основ: глядіти –> нагляд<�ат>и,кусати –> надкус<�ит>и; від неозначеної форми дієслова: сидіти –> насид<�іт>и. від іменникових основ: земля –> зазем<�ит>ти, зброя [збройа] –> озбро<�їт>и [озброй<�іт>и]; від прикметникових основ: власний –> привласнити,більший –> перебільшувати; від займенників: свій –> засво<�їт>и [засвой<�іт>и], двоє – подво<�їт>и [подвой<�іт>и]. Лише в окремих дієсловах спостерігається складання: носити плоди –> плодоносити; тихо, мирно –> тихомирити; лихе слово -> лихословити. нагору Послідовність розбору дієслова Назва частини мови. Загальне значення, Початкова форма (неозначена форма). Морфологічні ознаки: вид; перехідність; спосіб; особа (або рід) і число. Дієвідміна. Синтаксична роль: у словосполученні; у реченні. Особливості вимови і написання. Нагору Дієвідміни. Повні уроки Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 4 клас. Повні уроки>> Українська мова: Дієвідміни.Повні уроки Дієвідміни. У світі цікавих професій Содержание [убрать] 1 Мета 2 Дієвідміни дієслів 3 Світ професій 4 Загадки 5 Будівельні віршики для хлопців 6 Завдання до теми 7 Запитання до теми 8 Список використаних джерел Мета - Повторити вивчене про дієслово; - Вчитись визначати дієвідміни дієслів; - Виховувати повагу до праці своїх батьків; - Виховувати повагу до людей різних професій; - Збагачувати словниковий запас учнів; - Виховувати любов до рідної мови. Тип уроку: Урок-лекція Хід уроку: Дієвідміни дієслів Світ професій На нашій землі живуть мільйони людей, кожен з них має свою роботу, займається своєю професійною діяльністю. Кожен робить свою особливу роботу, дуже потрібну людям. Це працівники транспорту, інженери, вчені, лікарі, шахтарі, ветеринари, агрономи, продавці, журналісти, письменники та багато інших. Підкресли дієслова та визнач їх дієвідміну. Професія – це рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок. Професій безліч є цікавих, Але свою вгадати як? Щоб добре діло й добра слава? І я собі міркую так: Потрібно лікувать хвороби, Водить у космос кораблі… Та я ж із роду хліборобів, І родовід мій од землі. Я підросту і, може, завтра Комбайна в поле поведу. Ні, я таки не в космонавти, У хлібороби я піду! …Жнива – і на душі так хороше. Зерно у засіки тече. І з першого- Мойого!- Борошна Вкраїна хліба напече! (О.Орач) Знайди у тексті вірша дієслова майбутнього часу. На які запитання вони відповідають? Агроном – спеціаліст у галузі сільського господарства, зокрема з вирощування рослин. Вийде Микола Хомич, агроном, Грудочку візьме, погляне кругом, Скаже: «Не падає дощик і край, Дощику треба, щоб був урожай».(І.Муратов) Цікава професія у лісника. Він повинен багато знати, щоб правильно саджати та вирощувати дерева. Він допомагає тваринам взимку, коли земля вкрита снігом і немає корму, і тому всі лісові мешканці (олені, косулі, кабани та ін.) приходять до лісових годівниць, щоб поласувати смачненьким сіном. Знайди в тексті дієслова, що вжиті в неозначеній формі. В таємниці лісові проник Здавна мій сусіда. Він – лісник. Лісникове діло – не просте,- Знає він, як дерево росте, Як садити клена чи сосну, І яку потрібно глибину… (О.Ющенко) Визнач час та число дієслів. Спасибі людям, що зростили ліс: За всі дуби, ялини в пишнім гіллі І за красу отих зелених кіс, В яких стоять гнучкі берізки білі. (М.Познанська) Визнач дієвідміну підкресленого дієслова. Вівчар – той, хто доглядає овець; чабан. В полонину йду раненько На зорі. Там брати мене чекають Вівчарі. (С.Жупанин) Визнач дієвідміну підкресленого дієслова. Ветеринар Мабуть, кожному відоме слово «ветеринар». Ця професія надзвичайно важлива як у містах, так і у селах. Це дуже відповідальна робота, що вимагає високих професійних вмінь та любові до тварин. Ветеринар лікує тварин, проводить профілактику різних хвороб. Такий фахівець працює не тільки у ветеринарних лікарнях та аптеках, але і на підприємствах, де переробляють продукцію тваринництва (наприклад молокозаводи, що виготовляють молоко, сир, кефір, сметану). Без ветеринарного лікаря не можуть обійтися в цирку, зоопарку, клубі собаківництва. Розкажи, чи маєш ти домашню тварину? Як ти за нею доглядаєш? Будівельник – той, що споруджує щось. Роботу цих людей ми бачимо повсюди: будинок, де ми живемо, побудували вони, школа, де ти навчаєшся, теж «виготовили» вони. Також до цього списку можемо додати лікарню, магазин, аптеку, дитячий садок, станцію метро, фабрику дитячих іграшок, стадіон… Цей перелік можна продовжувати і продовжувати. Маляр – спеціаліст, який будує будівлі. І пишаються дерева Золотим своїм вбранням. -Це якийсь маляр, напевно, Догодити хоче нам. (Н.Забіла) Про якого «маляра» говорить автор? Це слово вжите в прямому чи переносному значенні? Шоферне любить довго спать, Із сонцем він встає І до машини поспіша – Важливі справи є. Його повсюди люди ждуть, Тож рано він і встав, Щоб цеглу і цемент возить, Аби росли міста. (Е.Огнецвєт) Водолаз – людина, яка працює під водою в спеціальному костюмі. Вчений – висококваліфікований фахівець з якої-небудь галузі науки. Космонавт – спеціально підготовлена людина, що здійснює політ у космічному просторі на літальному апараті – космічному кораблі. Той хоче стати капітаном, Той космонавтом хоче буть… Я теж подумав: ким я стану? Яку в житті обрати путь? (О.Орач) Прикордонник – військовослужбовець, що охороняє кордони країни. Тесля́р – робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев`яних будов, виготовленням дерев`яних меблів. Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку В зеленім садочку, в квітучім затишку. (М.Підгірянка) Знайди в тексті іменники та визнач їх число. Кожного дня ти спостерігаєш за роботою свого улюбленого вчителя. Це він розкриває тобі великий світ нових та цікавих знань. Він тільки одним словом може допомогти тобі дати правильну відповідь на запитання, втішить тебе, коли перебуваєш у поганому настрої, допоможе намалювати малюнок на уроці образотворчого мистецтва. Вчитель – людина добра і лагідна, розумна і строга, весела і дотепна. Це зразок для всіх нас. Встанови зв`язок слів у першому реченні тексту. Учителю!Як ми тебе любили, Як слухали тебе в полоні юних мрій. (В.Сосюра) А можна б інженером стати. Учителем –дітей учить, Складним наукам научати, І головній: як треба жить. (О.Орач) Лікар – професія дуже важлива і почесна. Це людина, що повсякчасно оберігає наше здоров`я, а іноді рятує наше життя. Лікар – це не тільки спеціаліст, що лікує та виліковує, але друг і порадник, що може допомогти, вислухати, дати гарну пораду, поспівчувати. Адже людина, що хворіє – слабка, знервована. І кожен, хто готується в майбутньому стати лікарем, повинен знати, що ця робота дуже нелегка. Особливо буває важко дитячому лікареві, бо маленька дитина не завжди може пояснити, що у неї болить, а іноді вона й взагалі не вміє розмовляти. У лікарів завжди є гарні помічники. Це медичні сестри. Навіть назва професії говорить сама за себе, це близька, рідна людина, що приходить на допомогу. Дуже вигідна модель Батько з синочком зайшли в ательє: -Брюки,-запитує,-в продажу є? Тільки такі , щоб, як носять сьогодні- Не найдорожчі, а все-таки й модні. Майстер клієнтам вклоняється гречно: -Зараз ми вам доберем, безперечно, Щоб по грошах вам було й до смаку. Гляньте хоча б на модель отаку… Тато не встиг ще промовити й слова, Як наперед виривається Вова: -Тату, найбільше підходить оця- Жовті у смужечку…без ремінця!(О.Орач) Пекар чоботи носить, Швець пошив їх дбайливо… А шевцеві без хліба Ну ніяк неможливо! (Ю.Тувім) Хлібороб-найпочесніша із професій. І, можливо, найважча. З часу посадки зерна в землю агрономи спостерігають за паростками, удобрюють землю. Коли наступає час збору урожаю, комбайнери наполегливо працюють, щоб вчасно зібрати урожай . Вони встають дуже рано, разом із сонечком, і працюють до пізнього вечора, щоб зібрати хліб і скласти його в сховища. Адже борошна повинно вистачити на цілий наступний рік. А потім дбайливі руки пекарів печуть на заводах хліб, булочки, кекси і ми куштуємо ці смачні вироби. Знайди у тексті дієслова І дієвідміни. ЗАПАШНИЙ ХЛІБ Розмовляє в полі вголос Величавий зрілий колос. Хто ж зростив тебе, браток? Чим ти пахнеш, колосок? Хто ж твоя матуся, брате? Будеш нам відповідати? -Знайте, матінка моя- Це квітучая земля. Батько-вітер нас гойдав, Пестив, ніжив, доглядав. Хлібороби, мов бджілки, Нас збирали залюбки. Від зорі і до зорі Працювали трударі, Щоб зібрати урожай І спекти нам коровай- Духмяний, білий, променистий, Наче сонце, золотистий. Розкажи, що ти знаєш про працю хліборобів. Смачний у кухаря пиріг, Чудова каша манна. Він дбає про здоров`я всіх,- Йому подяка і шана (М.Познанська) Чи допомагаєш ти мамі чи бабусі готувати страви? Чи подобається тобі це робити? Є у мене човничок і весло, Я морське вивчатиму ремесло, Стану я , як виросту, капітаном, Кораблі водитиму в океанах (Л.Савчук) Визнач особу дієслів. Як ти це зробив? Поясни. Журналіст – цікава і важлива професія. Якщо всі інші спеціалісти працюють виключно в своїй галузі (вчителі вчать дітей в школі, лікарі лікують, водії перевозять вантажі), то журналіст повинен бути фахівцем майже в усьому, адже він готує матеріали та репортажі про різні сфери життя людей. Він може розповідати в ефірі або писати на сторінках газет про наукові винаходи, польоти людини в космос, вирощування нових сортів рослин, лікування рідкісних хвороб, міжнародні змагання з тенісу… Якщо ведучі телепрограм частіше за все працюють в студії, то журналіст буває там, де відбуваються найцікавіші події. Пограй у гру «Я-журналіст». Розкажи про найбільш цікаву подію, що трапилась протягом останніх днів. Можна зробити це перед дзеркалом. Під час гри слідкуй за своєю дикцією, артикуляцією, мімікою та жестами. Чим займається інженер? Спеціаліст цієї галузі проектує техніку і устаткування. Він розробляє креслення різних механізмів, які потім виготовлять на заводі і вони перетворюються на нові машини або деталі до них. Для того, щоб ці деталі виготовили точно та якісно, інженер повинен слідкувати за виготовленням деталі, підказати слюсарю або токарю, як саме виконати роботу. Інженери працюють на різних підприємствах: там, де виробляють техніку та механізми, меблі, вікна, двері, об`єкти зовнішньої реклами, в транспортних підприємствах та підприємствах з виготовлення продуктів харчування. Знайди в тексті дієслова І дієвідміни. Цікава професія у бібліотекаря. Він знає все про царство книг та знань. Він володіє інформацією про багатьох письменників, поетів, про зміст багатьох літературних творів і завжди може порадити тобі, яку книгу прочитати. В нашій країні бібліотеки з`явились дуже давно. Спочатку книги зберігались у церквах та монастирях, їх збирали князі та вище духовенство. В ті часи книги переписувались від руки, цей процес був довготривалим і складним. Першою бібліотекою вважають бібліотеку Ярослава Мудрого. Він зібрав багато книг і зберігав їх у Соборі Святої Софії, що знаходиться у центрі Києва. Чи часто ти буваєш у бібліотеці? Які книги любиш читати? Все, що нас оточує, зроблене дбайливими руками наших батьків. Всі вони працюють на різних підприємствах, мають різні професії, та мають також і золоті руки, добре серце і бажання працювати заради процвітання нашої країни, заради гарного добробуту своїх дітей. Тепла і ніжна – в матусі рука. Дужа й солона у моряка. У сталевара – міцна, мозолиста. Легка, мов крило, - в піаніста-артиста. В лікаря- чуйна, Шорстка – в хлібороба, Тільки ніяка рука – у нероби. (Л.Савчук) Загадки Щоб закріпити наші знання про професії, треба відгадати наступні загадки. Він нам, як мама дорогий, Він хоче нас навчити Любити край чудовий свій. Це мудрий наш… Знань чимало в нього є, Дітлахам їх віддає. Міста Знань постійний житель - Носить горде ймення... В трубах дірочки латає, В них несправність виправляє. Труб і кранів чудо-технік Добрий дядечко... Слоненяті чи качаті, Котеняті чи курчаті Дасть пігулку чи відвар Друг тварин... Рідний край охороняти, Від чужих обороняти День і ніч завжди готовий Мужній захисник... Тисне вчасно гальма й газ, Відвезе усюди нас. Для доріг він хлопець свій! За кермом сидить... Рівно цеглу викладає, Дах старанно покриває... Каменяр і покрівельник Носять назву... Шторм його не налякає, Адже він штурвал тримає. Через море й океан Водить судно... Вміє справно рахувати І товар пропонувати. Зошит, книгу, олівець Видає нам... Квіточки попідливає, Кущики попідстригає... Для рослинок – чарівник, Любить землю... Судно, скарб, людей, печери... В мулі залишки галери... Відшукає все це враз Під водою.. Слова для відгадок: водолаз, садівник, продавець, капітан, будівельник, водій, військовий, ветеринар, сантехнік, вчитель. Будівельні віршики для хлопців Кожен хлопчик мріє бути схожим на свого тата і вміти майструвати так, як це робить тато. Прочитай про це у віршах. Молоток Справді, добре мати друга- З молотком на пару Забиваєм цвях по вуха З першого удару. Стамеска Проти стамески Не встоїть сучок- Гостра стамеска На язичок! Пилка Маю ще пилу дворучну, Двом і зручно, і не скучно: Вжик-на тебе, Вжик-на мене. Ох і дерево ж тверденне! Дриль Стукає дятел по дереву: -Тр-р-рель! Стверджує свердло За пташкою: -Др-р-риль! Дриль-помічник безвідмовний- Ура!- Світиться в дошці Потрібна діра. Щітка Щітка ходить так і так- Це вона наводить лак. Зовсім не однаково- Просто так чи лаково. Наче блищики горять Вдень і проти місяця: Стіл і стільчики яскрять- Янтарево світяться. Хтось мене похвалить потім За моє старання: «Видно майстра по роботі- Молоде та раннє!» (О.Орач) Завдання до теми 1.Склади розповідь на тему «Професії моїх батьків». 2.Розкажи, ким ти хочеш стати в майбутньому. 3.Розкажи, за які якості ти поважаєш свого вчителя. 4.Розкажи про свою улюблену книгу. Запитання до теми 1.Що таке дієслово? 2.Що таке дієвідміни дієслів? 3.На які питання вони відповідають та які закінчення мають? 4.Як визначається особа дієслів? 5.Які частини мови ти знаєш? Список використаних джерел 1.Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-3 класів.-Київ,2002.-46 с. 2.Козачук Г.О. Підвищення грамотності учнів.-К.: Освіта, 2005.-79 с. 3.Орач О. Кукуріки кукурікали: Вірші та казки.-Х.: ВД «Школа», 2009.- 80 с. 4.Словниковий дивосвіт./Авт.-упоряд. Ісаєнко О.В.-Х.:Країна мрій, 2009.-352 с. 5.Урок на тему: «Дієслово» Карюк Н.І., вчителя української мови та літератури Соколовобалківської ЗОШ І- ІІІ ст. Відредаговано і надіслано Пучко Л.В. Над уроком працювали Пучко Л.В. Карюк Н.І.

Схожі: