Рак - важлива біологічна проблема ХХ століття. Боротьба з злоякісними пухлинами залишається одною з першочергових задач медичної науки. В структурі захворюваності населення злоякісними пухлинами вагоме місце займають новоутворення жіночих статевих органів: рак шийки матки, рак ендометрію, рак яєчників .
Серед злоякісних новоутворень жіночих статевих органів рак шийки матки продовжує займати одне з провідних місць .
Рак шийки матки - найбільш поширене онкологічне захворювання статевих органів жінок і частота його коливається за даними різних авторів від 45,5 до 70,5%; від служить одною з основних причин інвалідності і смертності .
В структурі захворюваності злоякісними пухлинами жіночих статевих органів він постійно займає перше місце, а по показникам смертності - друге . В зв'язку з цим зниження захворюваності раком цієї локалізації і смертності від нього є важливою задачею .
Проблема раку шийки матки має клінічний, епідеміологічний, морфологічний, імунологічний, біоклінічний та інші аспекти, вона є важливою для багатьох спеціалістів, які працюють в області онкології. Розробка цієї проблеми неможлива без використання морфологічних методів дослідження. Достатньо відмітити, що тільки за допомогою морфологічних методів вдається виявити передракові зміни епітелію (дисплазію), внутріепітеліальний та передклінічний інвазивний рак .
Профілактика раку шийки матки є одним з основних та найбільш перспективних направлень протиракової боротьби. Задача її полягає в своєчасному виявленні та раціональному лікуванні хворих з передраковими захворюваннями, що складає передумови для зниження захворюваності раком цього органу .
В останні роки на фоні зниження загальної захворюваності на рак шийки матки зросла його частота у молодих жінок, що пов'язано з незадовільною ранньою діагностикою, відсутністю 100%-вої колькоскопії з цитологічним дослідженням на атипові клітини, неадекватним лікуванням фонових і передракових захворювань шийки матки .
Основним фактором поліпшення результатів лікування раку є його рання діагностика. Разом з тим орієнтація тільки на клінічні симптоми захворювання не вирішує основної проблеми ранньої діагностики раку .
Незважаючи на проведення профілактичних оглядів населення, у кожної третьої хворої на рак шийки матки, а в окремих регіонах у кожної другої, захворювання виявляють уже в III-IV стадії. Науково обґрунтоване визначення факторів ризику раку шийки матки і формування на їх основі груп, що підлягають більш детальному обстеженню і спостереженню, зумовлюють ефективність профілактичних заходів, спрямованих на боротьбу з цим захворюванням. Фактори ризику виникнення і розвитку фонових і передракових станів шийки матки вивчені недостатньо, хоча в літературі є публікації, присвячені цій тематиці .
В світовій практиці поворотним пунктом в рішенні проблем раку шийки матки стало упровадження масових цитологічних обстежень шийки матки - цитологічного скринінгу .
В 1989 р. виповнилось 40 років від початку здійснення програми цитологічного скринінгу рака шийки матки, яка уперше почала проводитися в канадській провінції Британська Колумбія .
Цитологічні методи дослідження в діагностиці захворювань жіночих статевих органів загальновідомі та широко використовуються завдяки їх доступності, високій ефективності та інформативності. Особливо широко нині цей метод використовується при профілактичних оглядах жінок для виявлення передпухлинних та пухлинних захворювань шийки і тіла матки .
Цитологічне дослідження матеріалу з шийки матки - метод морфологічної діагностики, який дозволяє оцінити стан епітелію при запальних захворюваннях, передпухлинних процесах, раці, здійснити контроль ефективності консервативного і оперативного лікування .
Однак є підстави вважати, що проблема своєчасної діагностики раку шийки матки в Україні далека від вирішення. По-перше, смертність хворих протягом року від встановлення діагнозу втричі перевищує кількість випадків у IV стадії. По-друге, рак шийки матки належить до так званих "візуальних" локалізацій, для якого протягом багатьох десятків років відомі засоби раннього виявлення .
Доведена цінність цитологічного скринінгу раку. Рак шийки матки розвивається в середньому 5-10 років, внаслідок чого велика імовірність виявлення його на стадіях, коли захворювання може бути виліковне .
Бурхливий розвиток електронної мікроскопії, гісто- та цитохімії ще більше поширює можливості онкоморфологів у вивченні механізмів малігнизації та закономірностей розвитку пухлин. В наш час, в наявності є багаточисельні докази того, що диспрозія та інші передракові процеси, внутріепітеліальний рак, мікрокарцинома та інвазивний рак є послідовними етапами малігнизації епітелію шийки матки.
З цього випливає те, що вище наведені особливості малігнизації, а також наявність багатьох перелічених питань та проблем притягують у багатьох дослідників до вивчення раку шийки матки .
Підготувала Віра Онопко.
Рак – не вирок
Великі випробування маленьких людей
Щ орічно в Україні фіксують 11-12 випадків онкозахворювань на 100 тисяч дітей. За показниками дитячої смертності від злоякісних новоутворень наша країна займає п`яте місце в Європі. Все це - порожні цифри, які мало зачіпають наші зачерствілі від великої кількості статистики серця. Але тільки до тих пір, поки ця статистика не починає оживати і знаходити людські риси.
Біда завжди заскочує зненацька
Хлопчик - пацієнт дитячого відділення Національного інституту раку. До жовтня цього року Артем був зовсім здоровою дитиною. А потім - раптовий біль, мішки під очима і слабкість.Біда завжди приходить раптово.
На днях в редакцію «АИФ» прийшла жінка - Тетяна Марківна Овчарова, бабуся трирічного
Артема.Підозрювали запалення нирок, в місцевій лікарні хлопчика «прокапали».
Подальше УЗ І показало -пухлина нирки. А далі -довгі десять днів «мотаний» між Луганськом (сім`я живе в р. Старобельськ, Луганська обл.) і Києвом в спробах з`ясувати точний діагноз. Перша спроба потрапити в київський Інститут раку не вдалася - завадив карантин. Втративши дорогоцінні дні (у Луганську необхідного устаткування немає), хлопчикові все ж таки встановили діагноз - нейро-бластома забрюшного простору четвертого ступеню з метастазами в кістковий мозок. Вже півтора місяці Артем лікується в Києві. Позаду чотири блоки хімії. Далі малюка чекає поїздка до Москви на діагностику. «Власних грошей не вистачає, батько Артема вже давно пішов з сім`ї, ми з сином і чоловіком збираємо все, що можемо, а на дочку і дивитися боляче, - розповідає Тетяна Марківна. - Спасибі добродійній організації «КРАБ» (організована батьками, чиї діти лікувалися у відділенні дитячої онкології ГУ «Національний інститут раку» МЗ України. - прим. Ред.) - вони сплатили нашу поїздку до Москви. Але звідки брати гроші далі - не знаю».
Сьогодні Артему необхідна дорога операція по пересадці кісткового мозку.
Рак давно перестав бути смертним вироком. Головне - встигнути допомогти і не залишитися осторонь.
Допомогти Артему можна, перерахувавши гроші на рахунок:
Рахунок № 2625 6790 003 131
- Васильківське відділення Печерського філіалу Приват-банку МФО 300711 ОКПО 1705696
Призначення платежу: засоби для поповнення карти
№ 4405885012200702 (у національній валюті)
№ 4405885012200629 (у доларах США)
на ім`я Овчарової Наталії Миколаївни (ідентифікаційний код - 2946519747)
Головне - не зневірятися
На щастя, сучасна медицина і активна діяльність деяких добродійних організацій щорічно зберігають життя маленьких мучеників. Десятирічна Марина - колишня пацієнтка Інституту раку. Сьогодні дівчинка живе повноцінним життям. Хвороба пішла. А все завдяки невичерпному оптимізму і фінансовій та психологічній підтримці абсолютно чужих людей, які давно стали рідними. І, звичайно, далеко не останню роль зіграла віра і могутня підтримка мами. «Почувши діагноз дочки, я прийняла його як випробування, яке необхідно пройти, - розповідає Світлана, мама дівчинки. - Навіть найменша допомога була на вагу золота. Пам`ятаю, як мені подзвонила дівчина Вікторія, сказала: «Я інвалід і не зможу приїхати, але якщо хочте, приїжджайте і візьміть 20 гривень». -І я їхала і брала».
Таких прикладів багато. 9-річний Саша Каленюк, 14-річна Іра Грінь, 8-річна Маша Романюк пройшли через випробування під назвою «рак». А все завдяки підтримці небайдужих людей. Адже лікування онкохворих коштує близько 500 гривень в день. Держава виділяє 12 гривень. Інше - можливості батьків і допомога зі сторони.
КОМПЕТЕНТНО
Лариса Лавренюк, керівник БО «Фонд допомоги онкохворим дітям «КРАБ»:
«Основне завдання аналогічних зарубіжних добродійних фондів - психологічна підтримка і адаптація до діагнозу онкохворих дітей та їх батьків. А також робота з сервайверами (дітьми, що видужали), яким психологи допомагають відновити повноцінний спосіб життя і не боятися майбутнього. В Україні добродійні організації, на жаль, вимушені займатися в основному пошуком фінансових коштів для лікування. На жаль, далеко не всі знають, що подібна проблема взагалі існує. Якось в розмові один чоловік здивовано запитав мене: «А що діти хворіють на рак?»
ДЛЯ ДОВІДКИ.
С ьогодні в Україні реалізовується всеукраїнский проект «Рак виліковний. Своєчасна діагностика та лікування онкологічних захворювань в Україні», ініційований президентом Фонду «Розвиток України» Рінатом Ахметовим. У Донецькій області Фонд створює сучасний Центр боротьби проти раку, в якому будуть упроваджені кращі світові практики в діагностиці і лікуванні о нкозахворювань. У Центрі буде сконцентрований кращий лікувальний і діагностичний потенціал країни.
Сьогодні Фонд працює над посиленням діагностичної і лікувальної бази головної науково-дослідної і лікувально-профілактичної установи країни, створюючи сучасний радіологічний корпус на базі Національного інституту раку в Києві.
Проект «Рак виліковний» також забезпечить доступність якісної медичної допомоги онкологічним хворим за місцем проживання. Для цього буде посилена діагностична і лікувальна база восьми обласних онкодиспансерів на Західній Україні.
aif.ua
Авторитетна думка
Голос — це наше «я»
У своєму романі «Тавро Кассандри» Чингіз Айтматов говорить про дар голосу як про незрівнянну можливість виразити себе, вимовити словами те, що відчуваєш, думаєш, що тебе хвилює. Особливо — якщо йдеться про негативні емоції. Герой його роману раптом приходить до висновку, що кити, які час від часу викидаються на берег океану, щоб померти, роблять це через те, що не можуть виразити свої емоції, пов’язані з негативним впливом людини на природу. Людям пощастило: у них є слово, мова, голос...
Тим, для кого розмовляти — так само просто, як і дихати, складно зрозуміти людей, котрі не можуть цього бажати через різні причини. Але голос можна відновити. Як правило, це вдається, вважає реабілітолог-фонопед, к.п.н., член президії Російської академії Голос, представник в Україні Тамара МИЛОЧЕНКО. Вона працює в Державній установі «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломийченка АМН України» (директор Інституту — Д.І. Заболотний) 40 років. Захистила дисертацію на тему: «Слухопротезування пізнооглухлих». А потім зайнялася роботою з відновлення пошкодженого голосу методом мовної фонопедії. Перші знання з фоніатрії та фонопедії вона отримала від свого вчителя д.м.н. В.А. Триноса, а після його смерті відточувала свою майстерність із к.м.н. Л.А. Триносом. Вони обоє мали дві вищі освіти — медичну й консерваторську — відділення вокалу.
За час роботи у Тамари Милоченко з’явилося багато учнів і з кожним роком множиться кількість вдячних пацієнтів. Можливість знову говорити надихає колишніх хворих на писання віршів. Їх у Тамари Григорівни — ціла збірка. З Тамарою МИЛОЧЕНКО — інтерв’ю про те, як зберегти таку важливу здатність людини, як говорити, і говорити красиво.
— Тамаро Григорівно, що таке голос, на думку фонопеда?
— Голос — це сукупність найрізноманітніших за частотою, інтенсивністю і тембром звуків, які видаються людиною за допомогою голосового апарату, тобто гортанню. Людський голос — явище унікальне. Це безцінний дар, завдяки якому людина отримує можливість виражати свої думки, спілкуватися з людьми, які її оточують, домагатися визнання у суспільстві, робити кар’єру. Але звукова енергія голосу невелика. Якщо людина безперервно говоритиме, вона лише за 100 років виробить кількість теплової енергії, необхідної для того, аби зварити чашку кави. Але для того, щоб голос було чути, голосовий апарат прийнято ділити на три частини відповідно до особливого функціонального призначення цих частин: гортань із голосовими складками, органи дихання є енергетичним відділом голосового апарату, резонаторна система — це верхні та нижні резонатори. За рахунок верхніх резонаторів (рот, глотка, ніс, додаткові пазухи носа — гайморові, лобові) голос стає дзвінким, легким, «польотним» і поширюється на велику відстань. За рахунок нижніх резонаторів (трахея, бронхи, легені, діафрагма) голос набуває сили, потужності і, як кажуть вокалісти, «металу». Колись одна оперна діва, народна артистка СРСР нам таку фразу сказала: «Метал у голосі — гроші у кишені».
— Чим відрізняється чоловіча гортань від жіночої?
— Довжина голосових складок у чоловіків дорівнює 20—22 мм, у жінок — 18—20 мм. Голосова щілина під час вдиху відкрита до 8 мм. Діапазон частот голосу чоловіка: бас — 80—340 Гц, баритон — 96—426 Гц, тенор — 128—512 Гц. Діапазон частот жіночого голосу: контральто — 170—680 Гц, меццо-сопрано — 216—864 Гц, сопрано — 5256—1024 Гц. Довжина голосових складок у тенора — 15—17 мм, ширина — 2,5—3 мм, у баритона — 17-20 мм, ширина — 3—3,5 мм, у басів — 19—22 мм, ширина — 3,4—4,5 мм.
— Які хворі потрапляють до вас на реабілітацію голосу, яка причина їхніх захворювань?
— Причин втрати голосу багато. Це і функціональні порушення: афонія — повна втрата голосу, дисфонія — часткова втрата голосу (паретична та спастична), мутаційна дисфонія, фонастенія.
До органічних порушень голосу належать парези, паралічі гортані, які бувають травматичними — наприклад, після операції на щитовидній залозі, легенях, серці, бувають після черепно-мозкових травм, після перенесеного грипу.
Парез або параліч голосових складок можна спостерігати при надмірному сміху, крику, при сильному надривному кашлі. (Швидкість повітря у трахеї досягає швидкості звуку — близько 320 м/с, на рівні гортані вона знижується до швидкості урагану — близько 45 м/с, на рівні губ — приблизно 7 м/с). Паралічі гортані бувають і центрального походження. У моїй практиці був такий випадок. Дитина протягом року не бачила батька (він був на заробітках), підбігла до нього ззаду й міцно обійняла за шию. У батька — парез голосових складок.
Був у мене і пацієнт із серії «злодій у законі»: за його словами, він прийшов на кладовище до батька, а там, мабуть, його дружки й різнули по шиї — у результаті параліч половини гортані. Були пацієнти після суїциду, їм врятували життя, та не врятували голос. Був гарний хлопець, на якого в машині красиві дівчата накинули мотузку, він від них вирвався, однак отримав параліч гортані.
|
