Тема випуску: На рак шийки матки може захворіти кожна жінка
Раннє виявлення та лікування збереже життя
Шийка матки - це вузький канал між маткою та піхвою. Рак шийки матки - це безконтрольний ріст клітин, що утворюють шийку матки. Це може бути загрозою для життя, але завдяки мазкам можливе своєчасне виявлення та раннє лікування. Більшість випадків раку шийки матки може бути попереджена.
Рак шийки матки - найпоширеніша злоякісна пухлина у жінок репродуктивного віку. В світі щорічного виявляється 500 тис. нових випадків раку шийки матки і 250 тис. хворих вмирає. Останнім часом значно збільшилася захворюваність молодих жінок у віці 18-35 років.
Щорічно в Україні реєструється близько 5 тис. нових випадків раки шийки матки, кожна 4-5 хворий - в запущеній стадії.
ФАКТОРИ РИЗИКУ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ:
* Ранній початок статевого життя з 14 - 17 років. У цей період життя епітелій шийки матки ще не дозрів і вразливий до фізичного , хімічного і бактерійного впливу;
* Часта зміна статевих партнерів. Зростає ризик інфікування, особливо вірусами папіломи людини та імунодефіциту людини;
* Аборти і пологи в юному і молодому віці; Відбувається травматизация матки. Високий ризик виникнення хронічних запальних процесів;
* Захворювання, що передається статевим шляхом (папіломавірус , трихомоніаз, хламідіоз, уреаплазмоз, гонорея та ін.).
* Куріння;
* Недотримання правил особистої гігієни.
Рак шийки матки викликається Вірусом Папілломи Людини або ВПЛ.
Вірус може передаватися під час статевих контактів або навіть під час інтимних контактів "шкіра-до-шкіри" в ділянці геніталій. Тому кожна жіка, що має сексуальні стосунки, ризикує.
Презервативи зменшують ризик інфекції, але не захищають вас повністю. Тому що шкіра навколо статевих органів також може бути уражена вірусом.
* До 80% жінок інфікуються деякими штамами ВПЛ протягом життя
* На щастя, більшість цих інфекцій зникає самостійно
* Проте, якщо вони не зникають, може розвинутися рак шийки матки
Якщо Ви ніколи не проходили обстеження, Ви повинні записатися на прийом саме сьогодні. Профілактичні огляди вже врятували багато життів.
Запам'ятайте
Регулярні профілактичні огляди
Симптоми раку шийки матки
Дисплазія і ранній рак шийки протікають без симптомів! Ці захворювання можна виявити тільки при лікарському огляді і цитологічному дослідженні. При інвазивному раку починають з'являтися симптоми: кровотечі після статевого акту і в міжменструальньїй період, виділення із статевих шляхів. Біль і неприємний запах - пізні симптоми!
ЩО РОБИТИ?
Пап-мазки, як важлива частина організованих програм профілактичних оглядів (скринінгу), можуть попередити до 80% випадків раку шийки матки. Вони виявляють захворювання на самих початкових стадіях, даючи лікарям можливість раннього лікування перш ніж це розів'ється у рак шийки матки. Багато європейських країн зараз мають національні скринінгові програми.
Якщо Ви ніколи не здавали Пап-мазок, запитайте вашого лікаря, коли краще зробити це. Ви можете здавати мазок із 18 років і повинні повторювати його регулярно кожен рік.
Якщо Ви вже здаєте регулярно Пап-мазок, перевірте, чи Ваш лікар нагадує Вам про наступний візит.
Таким чином, почніть регулярно відвідувати лікаря для профілактичних оглядів зараз, АБО якщо Ви пропустили призначений візит, зробіть це сьогодні.
Обов'язково самі поцікавтеся результатом аналізів!
ХИБНІ ДУМКИ:
* "Я боюся, що буде боляче" Кольпоськопічне дослідження проводитися без больових відчуттів. Багато жінок вважають цитологічне дослідження болючим. Взяття матеріалу спеціальною м'якою щіточкою триває секунди і зводить неприємні відчуття до мінімуму.
* "Я боюся, що у мене знайдуть рак" Будь-яку проблему краще вирішувати раніше. Так Ви отримаєте більше шансів не тільки видужати, але і зберегти репродуктивну функцію.
* "Я соромлюся огляду у гінеколога" Рано чи пізно до лікаря звернутися все одно доведеться, але час буде втрачено, а здоров'я не повернеш. Рак шийки матки - це не тільки трагічно, але і непристойно. * "Я немолода жінка. У мене давно немає місячних, і нічого не турбує". Це не аргумент. На жаль, вірогідність захворіти в літньому віці значно більша. У жінок, що не живуть статевим життям, скарги за наявності раку шийки матки довго не з'являються.
* "Я стара. Навіщо лікуватися?" Ви ніколи не будете старими для своєї сім'ї. Рання діагностика і своєчасне лікування дадуть можливість прожити ще багато років . Бережіть свою сім'ю!
Навіть найупертіші пацієнтки приходять до лікарів, коли пухлина починає нагноюватися, розпадатися і кровоточити, але тоді набагато важче їм допомогти, якщо взагалі можливо.
Злоякісний процес виникає не відразу, йому передують патологічні зміни, які за певних умов приводять до розвитку злоякісної пухлини. Це стосується процесів, що характеризуються наявність росту тканини. Такі стани називаються передраковим. Поняття "передрак" охоплює зміни клінічного, морфологічного (структурного), цитологічного (клітинного) і біохімічного характеру. Частіше це хронічні запальні й дистрофічні процеси. До передракових захворювань жіночих статевих органів відносять ерозію шийки матки, лейкоплакію вульви і шейки матки, поліпи жіночих статевих органів, рубцеву деформацію шийки матки та ін.
Марина Діброва, врач-онкогінеколог Донецького міського онкологічного диспансеру
На щастя, рак шийки матки відноситься до тієї частини злоякісних новотворів, вірусне походження яких сьогодні не викликає сумніву у фахівців. Учені переконані: якщо в найближчі роки все-таки удасться перемогти деякі форми раку, злоякісна пухлина шейки матки обов'язково буде в цьому оптимістичному списку. Причина захворювання - вірус папіломи людини (ВПЛ). Відомо близько 60 його різновидів: одні приводять до доброякісних розростань покривних тканин, таким як бородавки, інші до так званих гострих кондилом статевих органів і викликають дуже сумні наслідки. Вчені знайшли, що, принаймні, 2 види таких вірусів - ВПЛ-16 та ВПЛ-18 можуть привести до раку шийки матки.
Вважається, що вірусом папіломи жінка заражається в юності, на самому початку статевого життя. Багато років він чекає зручного моменту, а прокинувшись у 50-70-літньому віці, починає жорстоку агресію, викликаючи злоякісні новотвори шийки матки. Відбувається це тому, що саме в цей час значно знижується рівень імунного захисту жіночого організму. Виявляються й інші лиха - гормональні порушення, нервові стреси. Додаткове бактеріальне чи вірусне інфікування статевих органів також може послужити поштовхом до початку захворювання. Нерідко інфекцію статевих органів викликають хламідії, що стають причиною їхнього запалення і помітно придушують імунітет. Ослаблення захисних сил жіночого організму виникає й у результаті зараження вірусом звичайного герпесу другого типу. У жінок, хворих раком шийки матки, герпес реєструвався настільки часто, що протягом тривалого часу лікарі приймали його за причину захворювання. Тільки недавно стало ясно, що герпес викликає лише імунодепресію, на фоні якої привільно почуває себе інший вірус - папіломи людини. Шейка матки - це орган, що задуманий природою як основний бар'єр для проникнення інфекції в тіло матки і яєчники. Крім цього, шейка матки виконує немаловажну роль у процесі пологів і має особливу будівлю. З одного боку, у тканині шийки матки мало нервових закінчень, з іншого боку - вона дуже добре кровозабезпечується. Усі ці особливості допомагають жінці легше переносити біль при пологах. Але ці ж особливості будови шейки є частою причиною запальних захворювань з утворенням на її поверхні ерозії, лейкоплакій і поліпів. Найчастіше жінок турбує ерозія. Напевно багатьом з них цей медичний термін добре знайомий. Але що це за захворювання, і як воно себе виявляє - знають далеко не усі.
Ерозія шийки матки являє собою доброякісний процес, що розвивається на фоні низки причин:
* хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів;
* велика кількість абортів у минулому;
* ранні пологи (до 18 років) або пізні пологи (після 30 років);
* розриви шийки матки в ході пологів;
* порушення менструального циклу.
Найчастіше від ерозій страждають жінки у віковій групі від 25 до 40 років . Як же виявляє себе це захворювання? Небезпека як раз у тому, що спочатку ніяк. У зв'язку з тим, що в шийці матки мало нервових закінчень - при цьому захворюванні відсутній біль, який служать людині сигналом небезпеки. І жінки з ерозією, по суті, нітрохи не страждають. А якщо врахувати, що ми звертаємося до лікаря тільки у випадку, якщо щось занедужає, - небезпека виникає велика.
Ерозія росте, змінює свою будівлю і з доброякісного утворення може перерости в злоякісне. Адже одна лише наявність інфекції вірусу папіломи людини в організмі не означає, що жінка обов'язково занедужає раком. Як же запобігти цьому лиху? Насамперед, вчасно (один раз 1 півроку) обов'язково необхідно відвідувати гінеколога з обов'язковим цитологічним обстеженням (мазок на типові клітки). Так само необхідне лікування всіх хронічних запальних захворювань шейки матки й інших статевих органів. Якщо лікар побачить рясні виділення у піхві чи ерозію на шийці матки, насамперед він зобов'язаний установити, чи є папиломо-вірусна інфекція. Аналіз цей сьогодні робиться в багатьох гінекологічних консультаціях. І якщо інфекція виявлена, лікар призначить противірусні препарати, що дозволять її позбутися. Важливо, щоб в жінки, що вилікувалася від інфекції, відновилася нормальна для її віку мікрофлора піхви що є надійний шлагбаум на шляху ВПЛ, здатним попередити розвиток злоякісної пухлини.
В умовах сучасної медицини лікування цього захворювання - процес недовгий і необтяжливий для хворої. Але терапію цього захворювання повинен призначати тільки лікар. У даному випадку зовсім не підходить практика самолікування зі слів подруг, тому що фазу і стадію захворювання може визначити тільки фахівець, який відразу ж призначить і придатне своїй пацієнтці лікування.
Процес цей складається з 3-х етапів. Перший - це призначення протизапального місцевого лікування (ванночки, спринцювання, свічі). Цю частину терапії хвора може проводити самостійно. Потім лікар повинен узяти біопсію (шматочок) шийки матки для остаточного гістологічного діагнозу.
І завершальний етап лікування. За показниками, у залежності від процесу загоєння ерозії, проводиться діатермокоагуляція шийки матки (припікання), діатермоексцизія, кріодеструкція. Ці процедури безболісні та високоефективні. При своєчасній діагностиці і лікуванні відсоток вилікування хворих з ерозією шейки матки досить високий. Краще прийти до гінеколога 1 раз у півроку для профілактичного огляду, чим лікувати запущене захворювання роками.
Що таке папіломовірус?
Вірус папіломи людини (ВПЛ), що дослівно означає "вірус, що викликає доброякісну пухлину епітеліального походження у вигляді сосочка", - папілома (papilloma: лат. papilla сосок і греч. -oma - пухлина).
У зв`язку з бурхливим розвитком сучасних методів лабораторної діагностики, на даний момент знайдено близько 100 типів (штамів) папіломовіруса людини. Також просто вони і класифікуються: ВПЛ-1, ВПЛ-2, ВПЛ-3, - 45 . - 58 і т.д., або (що частіше можна побачити на бланку результатів аналізів, зроблених за допомогою імпортного лабораторного устаткування): HPV-1, HPV-2, HPV-3 . і т.д.
Виявляється папіломовірус у людини за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції ("аналіз ПЦР"). Суть даної методики полягає в значному збільшенні концентрації певного генетичного матеріалу (в даному випадку - вірусу папіломи людини) в біологічному матеріалі, наприклад, в зразку тканини бородавки.
Потрапивши в організм, вірус поводиться по-різному:
1. Латентний перебіг папіломовірусної інфекції проходить без змін на шкірі та інших клінічних проявів. Існують штами папіломовірусу, які ніяк себе не проявляють в організмі людини протягом всього його життя.
2. Другий варіант, в принципі, схожий з першим по поведінці вірусу, проте при цьому організм реагує на його присутність в клітинах і приймає спроби "обмежити" подальше розповсюдження. Це досягається за рахунок компенсаторного розростання клітин базального шару шкіри, внаслідок чого створюється своєрідний "саркофаг" з клітин. Як ви напевно здогадалися, це утворення називається "бородавкою", або "кондиломою".
3. У третьому, найсприятливішому випадку, інтеграція вірусу в геном приводить до переродження клітин, дисплазії ураженої ділянки тканини, або навіть раку (найбільш часте місце розташування даного процесу - шийка матки).
Як правило, від моменту інфікування до появи папіломи (будь-то бородавка або кондилома) проходить від декількох тижнів до 9-10 місяців. Кондиломи часто з`являються на слизистих в місцях мікротріщин статевих органів.
Звичайні бородавки на шкірі не мають тенденції до злоякісності, тоді як кондиломи урогенітальної ділянки і папіломи шийки матки мають високий ризик до перетворення в злоякісну пухлину. Пов`язано це з тим, що існують неонкогенні (звичайні бородавки представлені в основному тільки ними) і онкогенні типи вірусів папіломи людини:
Неонкогенні папіломовіруси - HPV 1,2,3,5
Онкогенні папіломовіруси низького онкогенного ризику - в основному HPV 6,11,42,43,44, 54, 61, 70, 72, 81
Онкогенні папіломовіруси середнього онкогенного ризику в основному HPV 26, 53, 66
Онкогенні папіломовіруси високого онкогенного ризику HPV 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59 і 68
Папілому можуть викликати як один вірус, так і їх комбінацію. Клінічна картина (прояв захворювання) залежить від місця виникнення. Локалізація на шкірі зазвичай не приводить ні до яких проявів, за винятком косметичного дефекту. Поява кондиломи в уретрі або дихальних шляхах приводить, відповідно, до утруднень сечовипускання або порушень дихання.
Серед захворювань, які передаються статевим шляхом, особливе значення мають папіломовірусні інфекції геніталій, збудником якої є вірус папіломи людини (ВПЛ). Це пов`язано з трьома головними аспектами.
По-перше, частота розповсюдження інфекції є високою. Число інфікованих у світі збільшилось в 10 разів.
По-друге, ПВІ надзвичайно важка для діагностики, особливо її латентна форма, при якій, не дивлячись на наявність вірусів, морфологічних змін в тканині не спостерігається.
По-третє, ВПЛ розглядається як етіологічний фактор в розвитку раку шийки матки. Зв`язок ВПЛ з передраковим станом і інвазивним цервікальним каналом стала відома останні 15 років. Епідеміологічні і вірусологічні дослідження підтверджують, що 95% всіх плоско клітинних раків шийки матки містять ВПЛ-ДНК. Решта 5%, ймовірно, є наслідком інфекцій ще нерозпізнаних ВПЛ.
Папіломовірусна інфекція може бути клінічно вираженою, протікати субклінічно або латентно.
Клінічна форма ПВІ є причиною відповідних симптомів у пацієнтів і видима неозброєним оком. Проявом клінічної форми є генітальні бородавки (гострокінцеві, плоскі чи ендофітні кондиломи зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки).
Субклінічна форма не супроводжується, але може бути діагностована при кольпоскопії чи мікроскопічному дослідженні тканини.
Латентна форма не може бути діагностована кольпоскопічно, цитологічно та гістологічно. Однак наявність ВПЛ в біоптатах шийки матки при латентній формі інфекції можна виявити по наявності ДНК віруса. З цією метою частіше всього застосовують наступні методи: полімерезна ланцюгова реакція (ПЛР), Hybrid Capture (метод на основі гібридизації в розчині).
У осіб з нормальним імунітетом спостерігається спонтанне зникнення бородавок приблизно у 2/3 випадків. Дефекти імунітету тягнуть за собою підвищену діагностику захворювання та персистування інфекції.
Важливо вімітити, що видимі гострокінцеві кондиломи зустрічаються нечасто і є лише "верхівкою айсберга", тоді як значно більша частина випадає на субклінічну та латентну форми. Тому особливу увагу викликають сучасні методи, скеровані на діагностику латентної ПВІ та ранніх передракових уражень шийки матки.
Застосування методу визначення ДНК ВПЛ підвищує ефективність виявлення передракових станів, по-перше, тому що чутливість метода виключно висока, його передбачуваний рівень незрівняно вищий, ніж цитологічного, по -друге, стандартизація молекулярно-біологічних методів можлива, тоді як цитологічні обстеження важко звести до одного стандарту.
Якщо в матеріалі, взятому з ендоцервіксу, визначається ДНК ВПЛ, це є досить строгою попередньою ознакою клітинної дисплазії і можливості пухлинної трансформації. Прогресування клітинного переродження у більшості випадків пов`язано з типом ВПЛ: виявлення онкогенного типу вірусу 16,18,31,33,35,39,45,52,56,58,59,66 дає основу передбачати, що клітини епітелію можуть скоріш за все злоякісно переродитись. Частота виявлення 12-ти типів ВПЛ високого ризику малігнізації в два рази перевищує частоту виявлення лише 16 і /або 18 типів. Це свідчить на користь важливості використання тестів на всі типи високого ризику в скринінгових обстеженнях.
Таким чином, концепція первинного скринінгу полягає в наступному:
- використання цитологічної діагностики для жінок, молодших 30 років;
- ВПЛ -тестування та цитологічне обстеження мазків з шийки матки у жінок старше 30 років.
Така політика визначається тим фактом, що у жінок молодше 30 років більше 70% уражень
викликаних ВПЛ, регресують спонтанно, тоді як у жінок середнього віку у зв`язку з персистенцією вірусу, ураження регресують значно рідше.
Онкогенні властивості паповавірусів
Паповавіруси відомі краще інших завдяки приналежним до цієї групи докладно дослідженим онкогенним вірусам - вірусу поліоми і SV40.
Віруси, що носять вигадливу назву "папова" - по перших складах назв трьох різних видів вірусів, що входять у це сімейство: "па-піллома", "по-ліома", "ва-куолізуючий вірус.
Звичайно при вивченні онкогенних властивостей цих вірусів, мається на увазі їхня здатність трансформувати клітки in vitro - ними заражають клітки тих видів, що вони трансформують, але в яких не розмножуються, а отже, і не викликають їхній лізис.
До складу групи паповавірусів, крім вірусів поліоми і SV40, входить ряд інших вірусів.
У людей широко поширені три інших паповавіруси - віруси JC, ВК і вірус бородавок. Передбачається, що вірус JC є етіологічним агентом прогресуючого дегенеративного захворювання центральної нервової системи людини. Вірус ВК часто виявляють у сечі осіб, які приймали імунодепресанти, однак поки його не пов'язують з якою-небудь патологією в людини. Вірус бородавок людини, як і віруси папілом тварин, викликає лише доброякісну проліферацію епідермісу.
Віруси паполломи погано розмножуються в клітинних культурах, тому дотепер вивчені в основному, лише їх фізичні властивості. Установлено, що їх ДНК трохи крупніший, ніж ДНК вірусів SV40 і поліоми.
Вірус поліоми викликає в мишей і морських свинок в експерименті розвиток множинні пухлини різної локалізації. Вакуолізуючий вірус є причиною злоякісної трансформації мавпячих кліток. Папіломатозні віруси вражають кроликів, птахів, а також людей. Відомі 60 різновидів вірусів папіломи людини. Деякі з них викликають доброякісні розростання покривних тканин типу бородавок, інші - так звані "гострі" кандиломи статевих органів (це теж доброякісні розростання тканини, здатні в ряді випадків перетворюватися на злоякісні).
Група вірусів папіломи людини (ВПЧ), відомих також як віруси бородавок, включає понад 65 різні типи вірусів, що викликають бородавки шкіри і виразки слизуватих. Більш 20 з них інфікують геніталії і слизувату ануса. Віруси папіломи людини, що інфікують геніталії, передаються статевим шляхом і при пологах від хворої матері до дитини. Як показують результати вивчення вірусної етіології пухлин, важливу роль у їх розвитку грають віруси папіломи людини. Очевидно, вони служать основним провокуючим фактором у розвитку деяких форм рака, зокрема раку шейки матки, аденокарциноми, рака піхви, статевого члена і т.д.
Проводячи скрінінг хворих на наявність у них вірусу папіломи різних типів, можна одержати цінну інформацію, яка дозволяє більш точно прогнозувати клінічний результат. Так віруси папіломи 6 і 11 типів звичайно зв'язані з незлоякісними аногенітальними папіломами, а типів 16 і 18 - з карциномами. Інші типи ВПЧ (наприклад, 31, 33, 35, 39 і 45) також зв'язані з інвазивним раком чи карциномами.
Рак сечового міхура займає одне з лідируючих місць у структурі злоякісних пухлин сечостатевої системи. З 1989 по 2004 р. захворюваність раком сечового міхура збільшилася в чоловіків з 9,7 до 11,7 випадків на 100 000 населення, а в жінок з 1,3 до 1,6. Вважається, що злоякісні новоутворення є поліетіологічним захворюваннями. Проте, серед безлічі факторів онкогенезу велике значення надається вірусам. Вірусна природа таких захворювань, як рак шейки матки і рак голівки статевого члена, на думку багатьох авторів, зв'язана з інфікуванням вірусом папіломи людини.
Останнім часом з'явилися дослідження, що вказують на роль вірусу папіломи людини в патогенезі раку сечового міхура. Передбачається, що ВПЧ запускає механізм інактивації гена р53, що приводить до генетичної детермінації уроепітеліальних кліток.
Збудниками найбільш розповсюджених вірусних захворювань шкіри і слизистих оболонок людини є представники родин герпевірусів і папіломовірусів.
Але, якщо про герпес ("лихоманка", "застуда") і про генітальний герпес, що передається статевим шляхом, що оперізує герпес "зостер", цитомегалії, які викликаються герпесвірусами, сьогодні знають багато хто, то про захворювання й ускладнення, що викликають папіломаовіруси, багато хто навіть не здогадується. Але ж до рідкісних ці хвороби людини віднести ніяк не можна.
У повсякденному житті ми зустрічаємося з бородавками, папіломами (сосочковими розростаннями на шкірі) і навіть не підозрюємо ні про їх вірусну природу, а отже, "заразність", ні про те, що вони є найближчими "родичами" гострим кондиломам - одному з розповсюджених вірусних захворювань, переданих статевим шляхом.
Папіломовіруси широко поширені в природі й уражають не тільки людину, але і різні види тварин і птахів. В даний час завдяки розвитку вірусології відомі близько 100 типів вірусів папіломи людини. Кожний з них має цифрове значення, що привласнювалося в хронологічному порядку їх відкриття. Отримано дані про те, що деякі з них грають етіологічну (причинну) роль у розвитку злоякісних новоутворень у людини: бородавчастої епідермодизплазії, рака геніталей у чоловіків і жінок. Маються повідомлення про зв'язок різних типів ВПЧ із розвитком раку кон'юнктиви, порожнини рота і носа, стравоходу, підошовної поверхні стопи. У жінок з діагнозом "рак шийки матки 2-3 стадій" спостерігається виражена кореляція між клінічним діагнозом і наявністю антитіл до вірусів папіломи і вірусу простого герпесу 2-го типу.
ВІРУС папіломи людини (ВПЧ) заражає базальні клітки епідермісу, трансформує їх, клітки починають поділятися, у результаті чого утвориться папілома (від латинського papilla - сосок і грецького oma - пухлина). Термін "папілома" позначає групу захворювань, що виявляються сосочковими розростаннями, що виступають над поверхнею навколишнього епітелію. Інтенсивне розмноження ВПЧ відбувається в поверхневих шарах епидермиса.
Інфекція виникає після контакту з чи людьми тваринами, що страждають захворюваннями, викликаними ВПЧ, а також з вірусоносієм, що не має клінічних проявів. "Воротами" для проникнення вірусу служать мікротравми шкіри (садна чи тріщини). Інфікування може відбуватися в басейнах, лазнях, спортзалах. Люди, зайняті обробленням м'яса, риби і птахи, часто страждають бородавками в області кисті і передпліччя. "Статеві" бородавки (гострі кондиломи) передаються статевим шляхом. Немовлята можуть бути інфіковані ВПЧ під час пологів від матері, що страждає кондиломами.
Інший вид поширення інфекції - аутоінокуляція (самозараження). Бородавки навколонігтевої області відзначаються в основному в людей, що мають звичку кусати нігті. А поява плоских бородавок на щоках, підборідді і гомілках може бути викликано голінням, епіляцією.
Клінічні прояви папілломавірусної інфекції залежать від локалізації. Так, якщо папіломи шкіри обличчя і шиї викликають косметичний дефект, то папіломи гортані можуть привести до захриплості голосу, порушенню подиху, папілома сечоводу - до порушення відтоку сечі через звуження сечоводу; папіломи сечового міхура нерідко вкриваються язвами й ускладнюються кровотечею, а папіломи придаткових пазух носа можуть проростати в навколишні тканини.
Ще древніми лікарями в I столітті до н.е. були описані різні типи бородавок, вони знали, що аногенітальні бородавки передаються статевим шляхом. Вірусна природа бородавок була доведена в 1907 році, а дослідження останніх десятиліть ХХ століття показали, що ВПЧ можуть індукувати деякі види раку. І хоча більшість типів ВПЧ неонкогенні і найчастіше взагалі не приводять до розвитку яких-небудь захворювань, окремі аногенітальні типи ВПЧ сьогодні вважають етіологічним фактором раку.
ОСОБЛИВЕ епідеміологічне значення ця інфекція геніталій набуває як фактор ризику у виникненні раку шийки матки.
Факторами ризику розвитку неоплазій шейки матки є також порушення в імунній системі, застосування жінкою оральних контрацептивів, наявність у неї інших захворювань, що передаються половим шляхом, грибкової інфекції. Ризик розвитку рака шийки матки вище в жінок, що рано почали полове життя, що мають багато полових партнерів.
Інкубаційний період при інфікуванні статевої сфери ВПЧ коливається від 3 до 8 місяців. У більшості випадків інфекція буває короткочасної і самостійно дозволяється за 12-24 місяця (якщо не відбувається повторного інфікування), що визначається активністю противірусного імунітету.
Можна вводити у вогнище поразки препарати інтерферону, гелю Accusite, зовнішнього застосування крему ефаліт. З рослинних препаратів деякі лікарі рекомендують сік чи настойку туї, чистотілу.
Фізичні методи (кріодеструкція, електрокоагуляція, лазерокоагуляція) можуть поєднуватися між собою і використовуватися разом із зовнішніми препаратами. При застосуванні фізичних методів можливі ускладнення у виді довгостроково що не гояться раней, приєднання вторинної інфекції, формування келоїду чи атрофічного рубця. Тому важливо після процедури призначати засобу, що сприяють швидкої епителизації ерозій і/чи впливають на бактеріальну інфекцію.
Хворим з рецидивуючим перебігом захворювання доцільно проводити загальне лікування, що включає застосування препаратів, що впливають на клітинний імунітет (під контролем іммунограмми), і препарати інтерферону і його індукторів.
Вірус папіломи людини входить до складу одного із родин ДНК-утримуючих пухлинних вірусів, що носять назву "папова" - по перших складах назв трьох різних видів вірусів, що входять у це сімейство: "папілома", "по-лиома", "вакуолізівний вірус". Вірус поліоми викликає в мишей і морських свинок в експерименті розвиток множинних пухлин різної локалізації. Вакуолізівний вірус є причиною злоякісної трансформації мавпячих клітин. Відомі 60 різновидів вірусів папіломи людини. Деякі з них викликають доброякісні розростання покривних тканин типу бородавок, інші - так називані "гострі" кандиломи полових органів (це теж доброякісні розростання тканини, здатні в ряді випадків перетворюватися на злоякісні). Принаймні, 2 види таких вірусів - ВПЧ-16 і ВПЧ-18 можуть викликати рак шийки матки.
Як правило, вірусом папіломи жінка може заразитися в юні роки на початку статевого життя, але вірус далеко не відразу і відносно рідко виявляє свої патогенні потенції, залишаючись протягом багатьох літ у прихованому (латентному) стані. Активізація вірусу і виникнення злоякісного новотвору шийки матки може відбутися через багато років - у 50-70-літньому віці - під впливом найрізноманітніших провокуючих факторів.
профілактика раку шийки матки
|