МОДУЛЬ 1. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ, СПОРТИВНА МЕДИЦИНА
Змістовий модуль 1. Спортивна медицина.
Визначення спортивної медицини як клінічної дисципліни, її основна мета, завдання та значення в сучасній медичній практиці.
Актуальні питання оптимізації рухової активності людини на сучасному етапі, види фізичної активності та їх вплив на організм.
Поняття про медичний (лікарський) контроль під час занять фізичними вправами, його основні завдання.
Методика комплексного лікарського обстеження фізкультурників і спортсменів, види лікарських обстежень.
Основні розділи комплексного лікарського обстеження, особливості збору анамнезу (загального і спортивного) та лікарського огляду органів та систем, фізіологічні особливості системи кровообігу у тренованих осіб.
Фізичний розвиток людини, фактори, які на нього впливають та ознаки, що його характеризують.
Методи визначення фізичного розвитку (соматоскопія і антропометрія).
Методи оцінки фізичного розвитку (стандартів, антропологічного профілю, індексів та ін.), рекомендації щодо гармонізації або корекції фізичного розвитку в залежності від його особливостей.
Поняття про функціональні проби та їх значення в функціональній діагностиці. Основні завдання функціонального дослідження.
Види функціональних проб в залежності від факторів, що впливають.
Функціональні проби із затримкою дихання (Штанге, Генчі-Сабразе), навантажувально-дихальні проби, методика проведення й оцінка.
Функціональні проби зі зміною положення тіла у просторі (ортостатична, кліностатична), методика проведення й оцінка.
Класифікація функціональних проб з фізичним навантаженням.
Функціональні проби з фізичними навантаженнями на відновлення, їх особливості та параметри за якими вони оцінюються.
Методика проведення функціональної проби Мартіне-Кушелевського (20 присідань за 30 сек.), особливості підрахунку частоти серцевих скорочень під час проби, оцінка результатів проби.
Фізіологічні зміни гемодинаміки при фізичних навантаженнях.
Типи реакції системи кровообігу на стандартні фізичні навантаження та їх характеристика.
Проблеми діагностики рівня фізичного здоров’я на сучасному етапі, поняття про «кількість» фізичного здоров’я людини.
«Адаптаційна» (В.П. Казначеєва і Р.М. Баєвського) та «енергетична» (Г.Л. Апанасенко) концепції визначення кількості здоров’я.
Експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я населення при профілактичних оглядах (за Г.Л. Апанасенком, 1992 р.). Поняття про «безпечний рівень здоров’я».
Поняття про «біологічний вік людини», методика визначення біологічного віку та оцінка темпів біологічного старіння людини (за В.П. Войтенко, 1991).
Аналіз результатів комплексного лікарського обстеження. Лікарський висновок.
Допуск до занять фізичною культурою (фізичним вихованням), основні критерії розподілу тих, хто займається на медичні групи.
Допуск до занять спортом, визначення найбільш оптимального виду спортивного тренування, протипоказання до занять спортом, вікові межі допуску дітей до занять спортом.
Принципи допуску до занять спортом осіб з граничними станами (клініко-електрокардіографічними синдромами передзбудження шлуночків серця, передгіпертонічними станами, синдромом дисплазії сполучної тканини та ін.).
Особливості лікарського контролю за особами різної статі і віку (дітьми, підлітками, жінками, людьми похилого віку).
Індивідуальні рухові режими під час занять фізичною культурою та спортом. Межова і тренувальна частота серцевих скорочень залежно від функціонального та фізичного стану.
Орієнтовні терміни відновлення занять фізичними вправами після захворювань, травм та ушкоджень.
Функціональні проби на зусилля (навантажувальні тести). Показання і протипоказання для призначення навантажувальних тестів, та стани, що потребують особливої уваги при навантажувальному тестуванні.
Умови проведення навантажувального тестування.
Види і початкова величина навантажень в залежності від індивідуальних особливостей обстежуваного (віку, статі, фізичної підготовленості, стану здоров’я).
Поняття про загальну фізичну працездатність, аеробну продуктивність та толерантність до фізичних навантажень.
Клінічні і функціональні ознаки порогу толерантності до фізичних навантажень.
Прямі і непрямі методи визначення фізичної працездатності та аеробної продуктивності. Субмаксимальний тест PWC170, методика проведення та принципи розрахунку фізичної працездатності при виконанні тесту PWC170 (велоергометричному і степергометричному варіантах).
Визначення максимального споживання кисню (МСК), розрахунок показника МСК за номограмою Астранда і за величиною PWC170.
Тести Наваккі, Руф’є, Купера, методика їх проведення та оцінка результатів тестування.
Класи фізичного стану. Зв’язок фізичної працездатності з показниками здоров’я.
Поняття про втому, перевтому та гостре та хронічне перенапруження під час занять фізичними вправами.
Основні причини виникнення передпатологічних та патологічних станів, захворювань і ушкоджень під час занять фізичною культурою та спортом.
Поняття про «фізіологічне» та «патологічне» спортивне серце.
Перенапруження нервової системи (перетренованість) під час занять фізичною культурою та спортом, причини виникнення, види та стадії перетренованості.
Гострі патологічні стани, що виникають під час занять фізичними вправами (запаморочення, гравітаційний шок, ортостатичний колапс, гіпоглікемічний стан, спазм судин головного мозку, гіпнотичний сон, ретроградна амнезія та ін.), причини, діагностика, невідкладна допомога.
Хронічне фізичне перенапруження системи кровообігу, що розвивається внаслідок неадекватних фізичних навантажень (стресова кардіоміопатія, порушення ритму серця, гіпер- та гіпотонічні стани та ін.), діагностика, лікування та профілактика.
Хронічні ураження та перенапруження опорно-рухового апарату під час занять фізичними вправами (міозити, тендиніти, тендовагініти, остеопороз та ін.).
Захворювання й ураження нервової, ендокринної системи, системи травлення, сечових органів та інших органів і систем під час занять фізичною культурою і спортом.
Періодично виникаючі гострі прояви фізичного перенапруження (печінково-больовий, диспептичний, протеінурічний, гематурічний та м’язово-больовий синдроми).
Ризик раптової смерті під час занять фізичною культурою та спортом.
Поняття про допінги, їх види. Гострі отруєння та наслідки тривалого використання допінгів. Анаболічний синдром. Організація антидопінгового контролю.
Поняття про лікарсько-педагогічні спостереження, їх мета і завдання.
Оцінка умов, організації та методики проведення занять фізичними вправами.
Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання окремих спортивних (відкритих і закритих) споруд, проведення спортивних та оздоровчих тренувань, змагань, спортивно-масових заходів.
Методики лікарсько-педагогічних спостережень, визначення загальної і моторної щільності навчально-тренувального заняття, побудова фізіологічної кривої заняття.
Зовнішні ознаки різних ступенів стомлення при фізичних навантаженнях, їх оцінка.
Функціональні проби з повторними та додатковими навантаженнями в процесі лікарсько-педагогічних спостережень, оцінка величини впливу тренувального навантаження за методикою тренд-аналізу.
Аналіз результатів лікарсько-педагогічних спостережень.
Фізіологічні механізми процесів відновлення. Класифікація відновних засобів.
Медико-біологічні засоби відновлення і стимуляції фізичної працездатності.
Педагогічні та психологічні засоби відновлення і стимуляції фізичної працездатності.
Фармакологічні засоби профілактики перевтоми і відновлення спортивної працездатності.
Застосування загартовування як засобу профілактики захворювань.
Змістовний модуль 2. Фізична реабілітація
Визначення фізичної реабілітації (ФР), її загальні принципи, періоди та етапи. Активні, пасивні та психологічні засоби ФР.
Лікувальна фізична культура (ЛФК) як основний засіб ФР, особливості методу ЛФК, основні та додаткові засоби ЛФК, форми, методи та методичні принципи ЛФК.
Загальні показання та протипоказання до призначення засобів ЛФК.
Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Класифікація фізичних вправ. Основні принципи підбору і дозування фізичних вправ.
Режими рухової активності на стаціонарному, амбулаторно-поліклінічному та санаторно-курортному етапах відновного лікування, їх завдання та зміст залежно від періоду ЛФК.
Особливості складання схем та орієнтованих комплексів гігієнічної та лікувальної гімнастики.
Фізична реабілітація з урахуванням толерантності до фізичних навантажень.
Визначення масажу та його види. Механізми лікувальної дії масажу на організм. Основні прийоми масажу.
Показання та протипоказання до призначення лікувального масажу.
Облік ефективності курсу фізичної реабілітації.
Показання та протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при захворюваннях системи кровообігу.
Оцінка рухових можливостей та визначення функціонального класу у хворих на ІХС. Вибір обсягу рухової активності, форм та методик ЛФК у хворих ІХС на різних етапах фізичної реабілітації.
Завдання та особливості методики ФР при гострому інфаркті міокарда з переліком спеціальних вправ.
Завдання та особливості методики ФР при ішемічній хворобі серця з переліком спеціальних вправ.
Завдання та особливості методики ФР при гіпертонічній хворобі, гіпотензії та вегетативних дисфункціях з переліком спеціальних вправ.
Показання та протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при бронхолегеневій патології.
Завдання та особливості методики ФР при гострому бронхіті , пневмонії та плевриті з переліком спеціальних вправ.
Завдання та особливості методики ФР при хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, емфіземі легенів, бронхоектатичній хворобі, туберкульозі легенів з переліком спеціальних вправ.
Показання та протипоказання до призначення засобів ФР при захворюваннях органів травлення.
Завдання та особливості методик ФР при хронічному гастриті, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, захворюваннях жовчовивідних шляхів та кишок, спланхоптозі з переліком спеціальних вправ.
Показання та протипоказання до призначення засобів ФР при захворюваннях нирок та порушеннях обміну речовин.
Завдання та особливості методик ФР при захворюваннях нирок та порушеннях обміну речовин (ожирінні, цукровому діабеті, подагрі).
Показання та протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях, ушкодженнях і травмах центральної нервової системи.
Завдання та особливості методики ФР при гострому порушенні мозкового кровообігу (інсульті), лікування положенням, пасивні і активні спеціальні вправи та масаж при спастичних паралічах.
Особливості застосування ФР при закритих та відкритих травмах головного мозку.
Сучасні технології та нетрадиційні засоби фізичної реабілітації дітей, хворих на дитячій церебральний параліч.
Показання та протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях та травмах периферичної нервової системи.
Завдання та особливості методики ФР при травматичних ушкодженнях спинного мозку. Лікування положенням, пасивні і активні спеціальні вправи та масаж при в’ялих паралічах.
Особливості відновно-компенсаторної терапії при невриті лицевого нерва, спеціальні фізичні вправи.
Окремі методики лікувальної гімнастики при невриті ліктьового і променевого нервів, остеохондрозі хребта, радикуліті.
Показання та протипоказання до призначення фізичної реабілітації в хірургії.
Завдання і особливості методики ФР у передопераційний і післяопераційний періоди при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду з переліком спеціальних вправ.
Завдання і особливості методики ФР у передопераційний і післяопераційний періоди при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду з переліком спеціальних вправ.
Показання та протипоказання до застосування ФР при травмах опорно-рухового апарату.
Завдання та методика фізичної реабілітації в залежності від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний) та методу лікування. Обґрунтування вибору засобів та форм ФР.
Особливості окремих методик ЛФК при діафізарних переломах верхньої та нижньої кінцівок, внутрішньо-суглобових переломах та вивихах, компресійних переломах хребта і переломах кісток тазу.
Оцінка ефективності фізичної реабілітації у травматологічних хворих.
Показання та протипоказання до застосування засобів ФР при ортопедичних порушеннях у дітей.
Особливості методики і спеціальні вправи при плоскостопості, порушеннях постави та сколіозі залежно від ступеня.
Фізіологічні зміни в організмі жінки при вагітності.
Основні завдання та особливості методик психофізичної підготовки жінок з нормальним перебігом вагітності залежно від триместру.
Особливості методики застосування фізичних вправ у пологах та післяпологовому періоді. а також при оперативному розродженню.
Основні завдання, особливості методик ЛФК та спеціальні вправи при неправильних положеннях і тазовому передлежанні плоду.
Показання та протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації в гінекологічної практиці.
Задачі та особливості ФР при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів, аномаліях положень матки, при розладах менструальної функції та функціональному нетриманні сечі.
Особливості фізичного виховання здорових немовлят.
Види фізичних вправ, які застосовуються при фізичному вихованні здорових немовлят.
Загальні показання та протипоказання до застосування ЛФК у дітей раннього віку.
Фізіологічний вплив масажу на організм дітей, показання та протипоказання до його призначення.
Основні методичні принципи застосування засобів ФР в педіатрії.
Задачі та особливості методики лікувальної гімнастики та масажу у дітей раннього віку при гострій пневмонії.
Задачі та особливості методики лікувальної гімнастики у дітей раннього віку при рахіті, гіпотрофії. уродженій м’язовій кривошиї, уродженому вивиху стегна.
8. Перелік практичних навичок І ВМІНЬ
Перелік практичних навичок зі спортивної медицини:
оволодіти методикою комплексного лікарського обстеження осіб, що займаються фізичною культурою та спортом,
вирішувати питання щодо допуску до занять фізичними вправами та вибору найбільш оптимальної їх форми;
проводити соматоскопію і соматометрію, на основі аналізу отриманих даних давати оцінку фізичного розвитку з рекомендаціями щодо його корекції в навчально-тренувальному та оздоровчому процесі;
проводити функціональні проби для визначення функціонального стану систем кровообігу, дихання і вегетативної нервової системи, та на основі аналізу отриманих показників давати загальну оцінку функціональних здібностей організму з рекомендаціями щодо їх кореції під час занять фізичними вправами;
визначати та оцінювати фізичну працездатність і толерантність до фізичних навантажень за допомогою навантажувальних тестів з наданням відповідних рекомендацій щодо найбільш оптимального рухового режиму з урахуванням віку, статі та інших індивідуальних особливостей організму людини;
визначати та оцінювати рівень фізичного здоров’я (фізичний стан) людини та надавати рекомендації щодо його покращення засобами фізичної культури;
проводити діагностику ранніх ознак перевтоми, гострого та хронічного перенапруження, а також інших захворювань, спортивних травм і ушкоджень, що виникають внаслідок нераціональних занять фізичною культурою та спортом; призначати засоби їх лікування і профілактики;
проводити лікарсько-педагогічні спостереження під час занять фізичними вправами;
аналізувати та оцінювати умови проведення занять фізичними вправами, а також адекватність тренувальних навантажень функціональним можливостям організму на різних етапах навчально-тренувального і оздоровчого процесу для подальшої їх оптимізації;
призначати засоби і методи відновлення функціональних можливостей, фізичної працездатності і стану здоров’я в процесі занять фізичною культурою та спортом;
надавати консультативну допомогу з актуальних питань щодо застосування засобів фізичної культури для збереження і зміцнення здоров’я;
вести санітарно-просвітницьку роботу серед населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування.
Перелік практичних навичок з фізичної реабілітації:
проводити огляд, обстеження та тестування функціональних можливостей і рухових функцій у пацієнтів з різною патологією для вибору та своєчасного призначення в комплексному лікуванні адекватних засобів фізичної реабілітації;
на основі результатів обстеження призначати оптимальний режим рухової активності, пасивні та активні фізичні вправи, інші засоби фізичної реабілітації (масаж, загартування і т.п.) хворим в залежності від характеру патології, стадії захворювання, індивідуальних особливостей (статі, віку, фізичної підготовленості, функціональних здібностей), а також ступеня функціональних порушень на різних етапах фізичної реабілітації;
визначити можливість виникнення ускладнень і тимчасових протипоказань в процесі фізичної реабілітації;
здійснювати диференційоване призначення засобів та форм фізичної реабілітації, а також обґрунтовувати вибір спеціальних вправ і їх дозування хворим з патологією системи кровообігу, ураженнями органів дихання, системи травлення і обміну речовин;
здійснювати диференційоване призначення засобів та форм фізичної реабілітації, вибирати найбільш оптимальні лікувальні положення, пасивні і активні вправи, прийоми масажу хворим із захворюваннями та травмами нервової системи на різних етапах лікування, в залежності від ступеня порушення рухових функцій;
здійснювати диференційоване призначення засобів та форм фізичної реабілітації хворим в передопераційний і післяопераційні періоди лікування, обґрунтовувати вибір спеціальних вправ і їх дозування хворим після операцій на органах грудної і черевної порожнини;
здійснювати диференційоване призначення засобів та форм фізичної реабілітації хворим при травмах опорно-рухового апарату в залежності від локалізації ураження і періоду реабілітації, обґрунтовувати вибір спеціальних вправ, їх дози та полегшених вихідних положень для їх виконання;
здійснювати диференційоване призначення засобів та форм оздоровчої фізичної культури чи фізичної реабілітації під час вагітності (нормальної, ускладненої), при пологах, в післяпологовому періоді; а також при різних гінекологічних захворюваннях;
здійснювати диференційоване призначення засобів та форм фізичної реабілітації при деяких захворюваннях у дітей раннього віку, обґрунтовувати вибір лікувальних положень, спеціальних вправ та їх дозування в залежності характеру патології та ступеня рухових порушень;
проводити повторні обстеження пацієнтів для визначення адекватності фізичних навантажень та оцінки ефективності використаних засобів фізичної реабілітації, вносити відповідні корективи;
надавати консультативну допомогу з актуальних питань щодо застосування засобів фізичної реабілітації для вторинної профілактики захворювань, попередження розвитку ранніх чи пізніх ускладнень, підвищення якості життя хворих.
|