Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії
|
|
Скачати 369.77 Kb.
|
 Вчитель хімії вищої категорії Понятовська Тетяна Валеріївна Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії (з досвіду роботи) Зміст 1. Вступ 2. Шляхи і методи активізації розумової діяльності учнів на уроках хімії: 2.1. Методика про рівні засвоєння знань учнями 2.2. Прийоми активізації розумової діяльності учнів на уроці 2.3. Дослідницький метод 2.4. Проблемний метод 2.5. Розвиток логічних навичок 2.6. Роль дидактичних ігор 2.7. Роль самостійної роботи 3. Висновки Додатки Вступ Яка користь з того, що ти багато знав, якщо не зумів прикласти своїх знань до своїх потреб. ( Петрарка ) Сучасний ринок праці очікує особливих працівників, високого рівня професіоналів, здатних розвиватись і вдосконалюватись, постійно вчитися і пристосовуватись до нових умов, уміти знаходити спільну мову з оточуючими. Сьогодні основними турботами ІВПУ, як і всіх ВНЗ, є виховання у учнів раціонального професійного мислення, яке забезпечує їхню майбутню творчу діяльність. Активна, зацікавлена праця, з високою професійною майстерністю та новаторським підходом – саме такі вимоги до випускників ВНЗ висуває сучасне харчове виробництво. Разом з тим вони повинні запам’ятати великий обсяг навчального матеріалу, набути певних навичок, без чого неможливо стати активним учасником господарчого життя держави. Рішення цих проблем пов’язано з навчально-виховним процесом. Саме навчальний процес здійснюється за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, де учень і викладач – рівноправні суб’єкти навчання. Для послідовного втілення цих завдань необхідним є охоплення цієї учнівської молоді хімічною підготовкою в процесі вивчення спеціальних дисциплін: неорганічної, органічної, аналітичної, біологічної та фізколоїдної хімії. Одним із важливих завдань учителя хімії на уроці є активізація розумової діяльності учнів, уміння допомогти кожному засвоїти матеріал на такому рівні, який дасть можливість вільно орієнтуватися в житті. Хімія – логічна і експериментальна наука. В ній кожне нове положення отримується за допомогою строго обумовлених суджень на основі раніше відомих теорій, положень і перевіряється за допомогою дослідів - тобто строго доводиться. Вивчення хімії формує не тільки логічне мислення, а й багато інших рис людини: здогадливість, критичність, акуратність у роботі, цілеспрямованість та ін. Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії включає в себе і формування просторового уявлення, і розвиток логічного мислення, і уміння прогнозувати наперед результат, уміння розумно шукати правильний шлях в самих складних та заплутаних умовах. Учителі розуміють, що завдання учити мислити, самостійно набувати знання потрібно розглядати в органічному цілому із завданням оволодіння основами наук. Висока результативність навчання учнів досягається перш за все тоді, коли проводиться велика робота по розвитку мислення та навченості їх прийомам розумової діяльності. Адже не секрет, що для відповіді на будь-яке запитання необхідно докласти деякі розумові зусилля кожному учневі. І якщо при відповіді на одне запитання потрібно лише відображення закладених в пам’яті знань, то при відповіді на інше потрібні більш значні зусилля розуму. Тому вчителям потрібно завжди пам’ятати про чотири рівня засвоєння знань учнями. Перший рівень - репродуктивний. Він передбачує виконання завдань, що потребують відображення знань без особливих змін: факти, закони, поняття, правила, готові висновки. На практиці більшість учнів без труднощів відображають такий матеріал. Другий рівень - рівень стандартних операцій, що передбачує оперування знаннями в стандартних умовах (за зразком, правилом, вказівками). В середньому більше половини учнів легко виконують завдання такого рівня. Але для цього потрібна деяка натренірованість учнів в застосуванні знань. Третій рівень - аналітико-синтетичний, який передбачує наявність умінь аналізувати, синтезувати та робити висновки. Для виконання завдань на такому рівні необхідні суттєві перетворення в структурі набутих учнями знань, умінь в застосуванні навичок логічної обробки матеріалу (пояснення внутрішньої суті матеріалу, виділення головного, уміння давати оцінку, порівнювати, доводити, узагальнювати, конкретизувати). Виконання таких дій потребує вже більш високого мислення та розумової діяльності. Як правило, тільки третя частина учнівської групи без особливих труднощів виконує подібні завдання, а це доводить необхідність вчити учнів здобувати та засвоювати знання. Отже, кожен вчитель повинен вести цілеспрямовану роботу по навчанню учнів прийомам розумової діяльності. Четвертий рівень - творчий, при якому необхідно вміти застосовувати знання в змінених умовах, в нестандартних задачах. В хімії не так часто зустрічаються учні, які виконують творчі завдання на належному рівні. Але необхідно розвивати своїх учнів, вчити їх знаходити вірні розв’язки та виходи в нестандартних ситуаціях, задачах, експерименті. Велике значення на цьому етапі має заохочення, похвала, допомога вчителя. Учень навчається думаючи і думає навчаючись: там, де необхідно щось зрозуміти, знайти відповідь на запитання, і починається мислення та самостійна розумова діяльність його. Пропонуючи учням те чи інше завдання, ми перш за все враховуємо наявність знань по цьому питанню, так як знаємо, що «порожня голова не розсуждає» (П.П.Блонський). Проте відомо, що не кожна «повна» голова вміє творчо мислити: якщо людина не навчена самостійно приймати рішення і діє тільки по шаблону, в новій ситуації вона стає безпомічною. Разом з тим «наповнити» голову і привчити її до самостійного творчого розв’язку різних завдань вдається не всім і не завжди. Якщо немає в учня бажання, інтересу до знань, то навряд чи вдасться виховати з нього людину-творця. Ось чому в процесі формування мислення та активізації розумової діяльності учнів необхідно враховувати три таких компонента: змістовний, операційний, мотиваційний. При вивченні хімії змістовний компонент заключається в формуванні системи наукових понять, що відображено в галузевих програмах та підручниках. Зрозуміло, що знання – це фундамент освіти. Але фундамент не можна побудувати без знарядь праці, якими є прийоми розумової діяльності. В хімії це різні способи розв’язання експериментальних та розрахункових задач. Ці прийоми і складають операційний компонент мислення. Розумова діяльність не обмежується змістом знань і оволодінням методами і прийомами їх засвоєння. З якою метою, для чого потрібно вчитися, для чого необхідні ті чи інші знання, уміння, навички, яке значення їм надає учень - ці питання складають мотиваційний аспект навчання. Показати учням важливість хімії в житті кожної людини, практичне застосування вивчених правил, формул, теорій у подальшій професійній діяльності; уміння ставити і проводити аналітичні досліди по встановленню якісних та кількісних характеристик речовин; складати рівняння хімічних реакцій, які доводять властивості і характер речовин; використовувати ці властивості на практиці - ось головна задача вчителів хімії. Як вчитель, у своїй практичній діяльності я постійно досліджую, шукаю відповіді на питання:
Важливим при цьому є особистісно орієнтоване навчання, що створює умови для розвитку здібностей учнів. Існує багато нових форм і методів навчання. На своїх уроках я намагаюся поєднати традиційні та інноваційні методи навчання. При цьому враховую основні дидактичні принципи Я.А.Коменського: науковість, цілісність, послідовність, наочність, особистісно-доступність, принцип повноцінної освіти та основні ознаки особистісно-орієнтованого навчання, зокрема:
Без урахування цих ознак ефективність уроку хімії значно знижується. З метою підвищення ефективності навчання використовую технологію модульного навчання, метод проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, надаю перевагу розв'язуванню задач логічного, навчального, пошукового характеру. Розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії сприяють лабораторні досліди, практичні роботи, семінарські заняття. Отже, чіткість і глибина розгляду навчального матеріалу, щоурочна самостійна робота над розглядом блоків інформації стає звичкою для учнів, допомагає їм здобути міцні знання. А радість успіху формує у наших вихованців пізнавальні можливості і бажання розширювати й поглиблювати рівень своїх навчальних досягнень. Уміти мислити – це означає уміти користуватися знаннями. Як же вчителю на уроці навчити учнів мислити? Дуже важливим етапом на уроці хімії є актуалізація знань учнів перед введенням нових понять чи поясненням нового матеріалу. Актуалізовані знання повинні стати базисом для засвоєння нових. Для цілеспрямованої актуалізації опорних знань можна використати такі відомі прийоми: евристичні запитання, підготовлені різного типу задачі, хімічні диктанти, метод «Мозковий штурм», який базується на використанні знань учнів, здобутих на попередньому уроці; він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.
-З чого складається розчин? -Як називається речовина, яка розчиняє інші; яка розчиняється? -Від яких чинників залежить розчинність? -Як називаються речовини – солі, які містять воду в кристалічному стані? -Як називається розчин, у якому при даній температурі речовина більше не може розчинятися? -Як називається розчин, у якому багато розчинника? -Які розчини називають «ізотонічними», «гіпотонічними», «гіпертонічними»?… Завдання повинні бути знайомі учням, опиратися на їх життєвий досвід, мати розвиваючий характер або навіть мати творчий характер. Наприклад, можна дати задачу, яку можна розбити на ланцюжок елементарних задач. Це можуть бути задачі, які пропонується розв’язати різними способами. Це завдання типу «знайти помилку», чи задачі, до яких потрібно поставити запитання і лише потім її розв’язати.
-Чому органічних речовин значно більше, ніж неорганічних? -Чи зустрічаються ненасичені вуглеводні у природі? Чому?... «Метод-прес» використовую на етапі вивчення нового матеріалу. Учні дають відповіді на поставлені питання, аргументуючи їх:
Творчий підхід учителя до складання завдань на цьому етапі уроку дає можливість активізувати увагу учнів, зацікавити їх, допомагає їм подолати прогалини в знаннях, а також активізувати їхні розумові здібності, заставляє кожного мислити, включитися в спільну цікаву, захоплюючу роботу по здобуттю нових хімічних знань. Велике значення при вивченні матеріалу має дослідження учнями суті предмету, коли учні самостійно приходять до необхідних висновків, правил, законів, способів побудови відповідей. Такі вправи їм цікаві , спонукають до пошукової роботи.
Дослідницький метод у навчанні завжди розвиває уяву учнів, спонукає їх до активної роботи, яка дає довгоочікуваний результат. Важливим моментом на уроках хімії є розв’язання проблемних пізнавальних задач.
Учні роблять припущення щодо функціональних груп, проводять досліди, які демонструють властивості глюкози в присутності різних реагентів ( реакція з реактивом Толленса, з реактивом Фелінга при нагріванні та без нього, з оцтовим ангідридом із розрахунками). Групи, які виконували ці досліди, аналізують отримані результати, потім обговорюють їх, роблять висновок, що глюкоза - альдегідоспирт. Таким чином, створивши проблемну ситуацію, вчитель ставить проблему і показує шляхи її розв’язання. В пошуках розв’язку проблеми приймають участь учні. Їм пропонується висунути гіпотезу і спробувати самим її довести. Потім учні виконують самостійну смислову роботу, що потребує творчого уявлення, логічного аналізу і догадки, проводять досліди, які демонструють властивості глюкози в присутності різних реагентів (реакція з реактивом Толленса, з реактивом Фелінга при нагріванні та без нього, з оцтовим ангідридом із розрахунками). Групи, які виконували ці досліди, аналізують отримані результати, потім обговорюють їх, роблять висновок. Використання проблемного підходу на різних етапах навчання сприяє пробудженню інтересу учнів до хімії, приводить до активної розумової діяльності. Учитель, готуючись до уроку, повинен добре продумати систему запитань, що дозволять направити думку учня в необхідне русло, допоможуть його активній участі у «відкритті» нових фактів і закономірностей та їх доведень. Основним засобом розвитку розумових здібностей учнів, вироблення навичок логічного мислення було і залишається розв’язання вправ і задач. Розв’язуючи вправи, учень вкладає свою особисту працю, застосовує свої здібності, а отже, розвиває їх. Рушійною силою цього розвитку є сам пошук розв’язання, яке заздалегідь невідоме. Алгоритми дають учням лише зразки міркувань, для перетворення яких у навички потрібні відповідні вправи, причому в достатній кількості. Тільки при багаторазовому повторенні в свідомості учня того чи іншого логічного міркування воно набуває значення навички. Тому такі вправи мають використовуватися якомога частіше. Для цього я використовую впорядковані мною (і рецензовані у ВНЗ м. Ізмаїла та м. Одеси) «Робочі зошити для практичних робіт», в яких до кожного заняття підібрані різноманітні вправи, лабораторні досліди, розрахункові та експериментальні задачі за темами занять, при виконанні яких учні набувають певні практичні навички. Нагальна необхідність цього - умова успішного розвитку розумових здібностей учнів. Зрозуміло, що із збільшенням обсягу вивченого матеріалу кількість набутих навичок зростає. Крім того, завдяки використанню цих посібників, вирішуємо ще й інші проблеми - мовні: в нашому інтернаціональному регіоні багато мешканців говорять не на слов'янських мовах. Саме це змушує витрачати багато часу на пошуки і компіляції з метою створення “свого“ навчального та дидактичного матеріалу, в т.ч. й електронних варіантів. Учень, не маючи змоги задовольнити свою цікавість за допомогою навчальної літератури, часто взагалі втрачає інтерес до навчання.Успіх у формуванні наступних навичок цілком залежить від ступеня сформованості попередніх. А ступінь розвитку логічних навичок у різних учнів неоднакова внаслідок відмінностей в їх нахилах і здібностях. Тому не дивно, що далеко не всі деталі, важливі на стадії формування тієї чи іншої логічної навички, залишають у пам’яті однаковий слід. На уроках хімії я найбільш ефективно використовую такі інтерактивні методи: Метод «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу:
Передаючи мікрофон, учні обгрунтовують власну відповідь.
«Робота в малих динамічних групах». Цей метод використовую на етапі вивчення нового матеріалу і закріплення його. Найкраще – на цілому уроці узагальнення і систематизації знань. Навчальна група ділиться на 5-6 підгруп, у кожній з них є учень-консультант, решту готуються бути доповідачами. За допомогою «консультанта» група почергово виконує декілька завдань з вивченого матеріалу, потім «спікери» проектують на дошці схеми, діаграми, рівняння, пояснюючи їх. За вірні відповіді «спікерів» своєї групи «консультант» добавляє собі до залікового ще 2 бали, «спікери» - 1 бал. Якщо допускаються помилки – відповідно 1 бал, 0,5 бала. Заліковий урок проводиться наступним у формі тестування. Групи, переміщаючись по класу, аналізують отримані результати, потім обговорюють їх. Вправи та задачі різного змісту та ступеня складності можуть бути запропоновані учням на уроці під час закріплення теми, для самостійної роботи вдома, для додаткової роботи при підготовці до олімпіад тощо. На своїх уроках я часто використовую картки із завданнями різного рівня складності при опитуванні або при перевірці домашнього завдання. Учням, які недостатньо засвоїли матеріал, пропонуються картки-консультації. Вони допомагають згадати вивчене, зосередитися на головному при розв’язуванні прикладу чи задачі. Чим більше учень приділяє увагу практичній роботі у вивченні хімії, тим краще він засвоює тему, може оперувати знаннями в нестандартних ситуаціях, застосувати їх при вивченні інших навчальних предметів («Технологія харчових виробництв», «Процеси і апарати харчових виробництв», «Екологія» тощо), які так чи інакше пов’язані з хімією. Дуже часто перед вчителем виникає запитання, як підтримати в учнів інтерес до навчального матеріалу, їх активність на протязі всього уроку. Адже велике розумове навантаження, об’єм інформації, викладений у підручнику, відбивають бажання вчитися. Тому потрібно так будувати свій урок, щоб кожний учень працював активно і захоплено, необхідно прагнути розкрити найкращі сторони хімії. Важлива роль тут відводиться дидактичним іграм на уроках хімії - сучасному і визнаному методу навчання і виховання. Під час дидактичної гри учитель реалізує навчальну, розвиваючу і виховну функції, які діють в органічній єдності. Гра – це не лише творчість, але й велика праця. Така модель навчання сприяє не лише реалізації дидактичних цілей, але й розвитку зосередженості й самостійного мислення. Кожна гра відбувається за визначеною схемою. Сюжетно-рольові ігри поєднують у собі знання не лише з хімії, але й з інших предметів. Прикладами таких ігор є судові слухання, як, наприклад, «Суд над Етанолом», диспути, прес-конференції, ділові ігри. Під час гри учні вчаться бути сконцентрованими, мислити самостійно, розвивається увага, тяга до знань. Захопившись грою, вони не помічають, що навчаються : пізнають, запам’ятовують нове, розвивають фантазію, вчаться орієнтуватися в незвичайних ситуаціях. Навіть самі пасивні з учнів включаються в гру з великим бажанням, стараються не підвести друзів, команду Включення в урок дидактичної гри або ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює в учнів робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується та чи інша розумова задача, підтримують та підсилюють інтерес дітей до хімії. Гра повинна розглядатися як могучий незамінний ричаг розумового розвитку дитини. Дидактична гра – не самоціль на уроці, а засіб навчання та виховання. Вона повинна стояти поряд в тісному зв’язку з іншими видами навчальної роботи. Тоді вчителю буде легше розвивати активність розумової діяльності учнів, коли разом зучнями він буде «легко і щасливо» опановувати таку нелегку та неординарну науку як хімія. Для прикладу можна назвати гру «Діалог», яка направлена на підвищення активності учнів в процесі засвоєння нових знань. Ідея гри заключається в тому, що вчитель формулює навчальну проблему або створює проблемну ситуацію, а учні стараються цю проблему розв’язати. Мені подобається ця гра, тому що це ще й командна гра. За правилами гри кожна команда (а їх три) має право задати вчителю мінімальну кількість запитань таких, щоб з них отримати максимум інформації для розв’язання поставленої проблеми. І коли в такому діалозі при мінімальній кількості питань в учнів наступає «прозріння», то можна стверджувати, що учитель виконав завдання по розвитку творчого мислення учнів. Ще цікавою дидактичною грою є «Хімічний поєдинок», яку можна проводити, наприклад, на етапі засвоєння та закріплення знань. Основою її являються командні змагання, де учні відповідають на питання і розв’язують вправи, запропоновані вчителем або самими учнями. Велике значення цієї гри в тому, що на основі створеної проблемної ситуації і змагань команд активізується розумове мислення учнів, а процес навчання перетворюється в процес активної пошукової діяльності. Етапи гри можна представити загально відомими етапами уроку: активізація опорних знань, вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого на уроці, перевірка вивченого. Проведення такого роду уроків вимагає ретельної підготовки як учителя, так і учнів. Під час проведення узагальнюючих уроків можна використовувати такі ігри, як КВК або «Перший мільйон», брейн-ринг. Розвитку розумової діяльності учнів сприяють тренувальні ігри, такі як: «Естафета», «Хто швидше», «Хто зайвий», «Вірю-не вірю». Узагальнюючі уроки я проводжу у формі мандрівки, як от « Подорож в країну Алканію», «Основні класи неорганічних речовин», «уроки – прес-конференції», «уроки-дослідження». Розумова діяльність – це один з етапів розв'язання задач. В ході цієї діяльності відбувається розвиток практичного стилю мислення, який передбачає реальні перетворення на практиці, під час яких природним чином виникають і нові припущення, і гіпотези. А тому тривають пошуки, проводяться відповідні експерименти щодо виявлення шляхів використання навчального матеріалу такого предмета, як хімія, з метою створення оптимальних умов для розвитку учнів і набуття ними практичних навичок, які б стали в принаді для їх професіональній діяльності. Найважливішим було підготувати такі посібники, які б змогли забезпечити цілеспрямоване розумове навантаження учнів, сприяли їх розумовому розвитку, щоб процес навчання вів їх до учіння. Так, мною були створені і апробовані в продовж кількох років посібники з "Техніки лабораторних робіт ", з "Неорганічної хімії ";"Органічна хімія. Дидактичні матеріали для експрес-опитування"; навчальні та контролюючі різнорівневі тести з неорганічної хімії та біохімії, різнорівневі тести для вступників; проходять стадію апробації посібники в т.ч. електронні) з фізколоїдної та аналітичної хімії. (При складанні цих збірників я доклала багато зусиль, щоб максимально задовольнити потреби учнів займатися на практичних заняттях “справжньою хімією”, яку знаю і люблю сама.) Для організації самостійної роботи учнів створено систему самостійних навчальних робіт. Доцільним слід уважати такий підхід, при якому учні виконують завдання, що складені з урахуванням їх індивідуальності. Головне під час здійснення диференційованого навчання - проаналізувати зміст теми, визначити послідовність ускладнення завдань і розмістити їх у порядку вдосконалення. У цьому разі використання диференційованого навчання набуває системності, що дуже важливо для розвитку мислення. Необхідно організувати роботу так, щоб кожний учень одержав можливість працювати на відповідному рівні його підготовки, позаяк при цьому найповніше розв'язується завдання розвитку їх розумових здібностей . Великого значення надаю самостійній роботі учнів з дидактичним роздавальним матеріалом, самостійній роботі з підручником. Саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності учня у творчу. Учень у такому разі підноситься до якості нового рівня в опануванні знань. Наприклад, коли пропоную учням самостійно складати схему - конспект чи опорну схему якогось розділу, то навіть учні з початковим рівнем навчальних досягнень за допомогою підручника намагаються виконувати завдання. У кожного особисто на рівні своїх пізнавальних можливостей виникає інтерес до вивчення хімії. Важливим кроком під час вивчення хімії є виконання домашніх завдань, які також проводжу на різних рівнях. Своїм завданням вважаю привчити учнів систематично відповідати на контрольні запитання, що публікуються в Інструкціях до практичних занять, а також — додаткових контрольних запитань, що вимагають роздумів, перевірки розуміння засвоєного матеріалу. Інші мають змогу переходити від легших завдань до складніших, перевіряючи свої знання. Про успішність застосування диференціації говорить і той факт, що учні на уроках мають право на власну думку, відчувають розкутість, радість спілкування, а підтримка з боку викладача забезпечує повноту навчального процесу. У своїй роботі я намагаюся творчо урізноманітнювати форми й методи роботи із учнями. Навчальний процес планую так, щоб триєдина мета (навчальна, виховна та розвивальна) була реалізована на уроці, використовую різні методи та засоби навчання (словесні, наочні, учнівський хімічний експеримент тощо). Важливу роль під час вивчення хімії відіграє учнівський експеримент, який вони виконують під час лабораторних та практичних робіт. Такий підхід дає змогу учням самостійно вибрати для себе найоптимальніший рівень, виходячи з індивідуальних можливостей та здібностей. Виконуючи експеримент під час практичних робіт, я використовую метод з малими кількостями речовин - напівмікрометод. У роботі за цією методикою підбираються оптимальні кількості твердих речовин, концентрації розчинів, що забезпечує наочність, повну безпеку для організму та оперативність виконання дослідів. Інтерактивне навчання – це така форма пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання учня, за яких учень відчуває свою необхідність, розвиває свої здібності і таланти, набуває впевненості, виробляє навички спільної роботи в групі, колективі, формує комунікативні компетентності. Правомірним є поділ творчих завдань на три рівні відповідно до математичних здібностей. Творчі завдання першого рівня пропонуються учням зі слабкими математичними здібностями та слабкими знаннями з предмета. А тому, використовуючи лише кілька елементів знань, їм пропонують посильні, але не зовсім легкі для них завдання, в яких є "підказка", однак, які вимагають виконання одного – двох логічних кроків.
Запропонуйте кілька варіантів невідомих речовин, що задовольняють дану схему: ? + ? → K2SO4 + H2O Учні повинні впізнати в наведених продуктах сіль певної кислоти (якої саме?) та воду і пригадати ( відшукати ) способи одержання солей чи виділити ті класи речовин, між представниками яких піде дана реакція.
Встановити невідомі речовини в схемах перетворень: а) С2Н6 → X → C4H10 ; А + В → СН3 – О – С2Н5 + Н2О H2SO4B → D + H2O ;б) CuO→D→Cu(OH)2 . Відповідь обгрунтуйте.
NaCl + ? → білий сирчистий осад . Скласти іонне рівняння. Або: допишіть реакцію, зазначте аналітичний ефект: Mg2+ + NH3 + HPO42- →
Визначте масу осаду, який утворюється під час взаємодії розчину, що містить 10,6г натрія карбонату з надлишком розчину кальцій хлориду.
До хлоридної кислоти додано розчин метилового оранжевого, а потім , по краплях, розчин натрій карбонату. Опишіть, що буде відбуватися при цьому. Складіть рівняння проведеної реакції. Творчі завдання другого рівня даються студентам із середніми здібностями та знаннями. Вони складніші, ніж завдання першого, однак, як свідчить досвід, студенти, які через певний час успішно можуть впоратися із завданнями другого рівня, переходять для виконання завдань подібного характеру третього рівня.
Визначте невідомі речовини та напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення: +HCl +KOH +HCl +AgNOз а) СаСО3 → A → E → D → W(осад) +Cl2, hν +Na +Cl2, hν +Na t°,AlCl б) А → Б → B → Г → Д → СН3 – СН – СН3 ; | СН3 +NаОН, t° +Br2, hν +Na +НNO3, t°,P в) А → Б → B → Г → С2Н5 – NO2
Як, використовуючи лише алюміній хлорид, калій гідроксид та аргентум нітрат, можна одержати двома способами алюміній гідроксид ?
За допомогою запропонованих реактивів: NaHCO3, NaOH, CuSO4, HCl, BaCl2, Zn(мет) добудьте чотири солі, дві основи, одну кислоту, один метал. Складіть рівняння реакцій.
Зразок мідного дроту масою 20,48 г деякий час витримували в розчині меркурій (ΙΙ) нітрату, після чого маса дроту зросла до 26,84г.Яка маса міді перейшла у розчин?
а) В трьох склянках без етикеток містяться тверді речовини: купрум (ΙΙ) сульфат, ферум (ΙΙΙ) хлорид, калію хромат. Як, не використовуючи інші реактиви, розпізнати ці речовини? Відповідь обгрунтувати.б) В трьох склянках без етикеток містяться розчини: ферум (ΙΙΙ) хлорид, ферум (ΙΙΙ) сульфат та ферум (ΙΙ) сульфат. За допомогою яких реактивів можна розпізнати ці речовини? Відповідь обгрунтувати. Скласти план визначень, рівняння хімічних реакцій в молекулярній та іонній формах.
А + D → M; M + KOH → L + D; L + H2SO4 → K2SO4 + A↑ + D; A + KOH → L + D. Відомо, що газ А характеризується неприємним різким запахом. Для мислячого учня вочевидь, що саме в цій інформації є ключик до виконання вправи, Це допомагає встановити, що речовини А - SO2, D - H2O; L - K2SO3; M - Н2SO3. Б) До розчину, що містить 4,59 г хлориду деякого елементу ΙΙА групи Періодичної системи хімічних елементів, додали надлишок розчину Аргентум нітрату. Маса осаду становить 11,86г. Назвіть елемент.Добираючи завдання такого характеру ( вправи, послідовні перетворення) потрібно зважати на рівень підготовленості студентів до їх сприймання, враховувати рівень розвитку логічного мислення. Запропоновані студентам завдання мають бути цікавими, посильними, але певною мірою складними і повинні розвивати швидкість розумового орієнтування у вивченому матеріалі. А тому, складаючи творчі завдання, треба дбати про їх різноманітність, багатогранність, варіативність та нестандартність. Так, подаючи схеми ланцюжків перетворень, потрібно видозмінювати саму форму подачі завдання, пропонувати дані схеми у вигляді геометричних фігур ( квадрата, трапеції, трикутника тощо): Cu → CuO → CuCl2 ↑ ↓ CuO←Cu(OH)2←CuSO4 Під час знайомства студентів з хімічними властивостями основних класів неорганічних сполук я вчу їх мислити конкретними поняттями, систематично виконуючи нескладні попервах завдання на зразок такого: +O2 +H2O HCl A → D → E → CaCl2. Безперечно, ці творчі завдання належать до третього рівня. Після завершення вивчення основних класів речовин, під час узагальнення матеріалу пропоную такі вправи: +H2SO4 +KOH t° L W D А + O2 + H2 + Mg D Cu E Почати розмірковувати можна, лише відштовхнувшись від єдиної конкретної інформації, що задана в схемі – це мідь, яку потрібно одержати. Якщо учень працює під керівництвом викладача (там, де потрібно), то, безперечно, цікавіше почати аналіз з речовини Е. Скеровуючи думку учнів, можна поставити ряд запитань: "Що можна сказати про якісний склад речовини Е? До якого класу речовин вона належить? Як ви про це дізнались? Що ви можете сказати щодо хімічного складу речовини D? (Учні можуть запропонувати мідь, купрум (II) оксид та купрум (II) гідроксид, чи навіть сіль, що містить атоми Купруму.) Як довести, обгрунтувати, яка саме з цих речовин задовольняє умові?" Найскладніший момент у перетворенні – це встановлення складу речовини А. Однак, попередньо встановивши склад речовини D (CuO) і пригадавши хімічні властивості кисню, учні можуть встановити, що речовина А – це купрум (II) сульфід. Аналогічні завдання вони вирішують на заняттях з аналітичної хімії, коли їм видається для аналізу розчин невідомої речовини. Спочатку ми з учнями обговорюємо план дій, тобто починаємо з теоретичного, або візуального контролю розчину. Вислухавши вчителя, який повідомляє про обмеженість використованих речовин – це й розчинність, безбарвність ( виключаємо забарвлені катіони й аніони), отруйність ( не працюємо з отруйними та агресивними речовинами при масових дослідах, тощо), учні звужують коло пошуків до кількох катіонів й аніонів; співставляється можливість одночасного перебування в розчині цих катіонів та аніонів. За вибором загального реактиву обирають, з аніону чи катіону починати дослідження - і тоді, власне, починаються дослідження за допомогою хімічних реакцій. Такі завдання з надзвичайно обмеженою інформацією складні, їх люблять найбільш здібні та підготовлені учні. Але всі вони, зазвичай, із задоволенням виконують ці завдання. Однією з причин низького рівня знань з хімії є недостатність числа тренувальних вправ, які виконує учень, вивчаючи будь-яке хімічне поняття. Для цього є багато пояснень – це і навантаження, і побутові причини ( більшість учнів приїжджі), і лінощі, і елементарне бажання щоб тебе вислухали, звернули на тебе увагу. Ось чому учні, я вважаю, так люблять виходити до дошки ( " Там , біля дошки, краще розуміємо!" ) Також для розвитку розумової активності учнів ефективно використовувати експрес-тести. Така оперативна форма перевірки знань і умінь дозволяє використати систему перевірки, окрім її основного призначення, як фактор формування розумової активності учнів. Головна особливість цієї системи - регулярне впровадження експрес-тестів. Це дозволяє довести кількість учнів, що контролюються, до максимального, оперативно одержавши дані про результативність їх навчальної діяльності. Крім того, вони набувають досвіду в особливостях виконання та оформлення тестів, що допомагає їм при складанні Державних іспитів. Із свого власного досвіду можу сказати, що одержуючи лише навчальну інформацію, яка постійно не використовується на практиці, під час розв'язання розрахункових та якісних задач, вправ, перетворень, навіть найздібніший може загубити інтерес до навчання. Для розвитку творчих здібностей потрібний постійний саморух, зацікавленість, систематична цілеспрямована самостійна навчальна робота. А нашим завданням є організація творчої діяльності, що є вищою формою самостійної навчальної діяльності. Для цього необхідно постійно пропонувати учням завдання, які потребують активності та самостійності думок, кмітливості, вміння швидко оцінювати ситуацію та реагувати на її зміни. Щоб зробити процес навчання цікавим, слід добирати нестандартні завдання, форми проведення занять (використовуя техніку, популярні ігри, передачі тощо), які б розвивали логічне мислення, вчили учнів розмірковувати, думати. Водночас потрібно пам'ятати про індивідуальні особливості розвитку учнів. Виконання однотипних вправ призводить до затухання розумової діяльності. Варіативність, навпаки, забезпечує найбільшу гнучкість і рухливість умінь, що формуються, дає можливість використовувати їх у найрізноманітніших умовах. Висновки. Використання інтерактивних технологій не є самоціллю у моїй роботі. Не на всіх уроках я використовую такі форми діяльності. Для мене найголовніше, щоб за допомогою інтерактивного в поєднанні з традиційним навчанням була створена така атмосфера у групі, яка б сприяла співробітництву, розумінню і доброзичливості й підвищувала інтерес учнів до предмета, посилювала у них прагнення здобувати знання самостійно, використовуючи вчителя як консультанта і організатора всього процесу навчання. Різносторонньо і чітко спланована робота вчителя на кожному уроці – запорука того, що учні не тільки засвоять запропонований матеріал, а й зуміють застосувати його у певних ситуаціях. Розвивати та активізувати розумову діяльність учнів на уроках хімії можна тільки враховуючи сприйняття учнів, їх ініціативу. Адже знання учнів повинні бути здобуті своїм розумовим мисленням, а не завчені механічно. Закріплені в результаті виконання творчого завдання чи іншого виду діяльності, вони проростуть в майбутньому у вигляді усвідомлених фахових дій або життєвих компетентностей. «Інтелект – це здатність людини керуватися розумом, відчуттям і волею», говорив римський імператор Цицерон. Тому викладач хімії, розвиваючи та активізуючи на своїх цікавих уроках розумову діяльність учнів, виховує інтелектуально розвинену особистість. І мені дуже приємно, коли доводиться чути від учнів, як їм було цікаво і весело, хоча вони так багато працювали на уроці.Бібліографія
Додатки Завдання на картках для індивідуального вхідного контролю: |
Схожі:
| Реферат Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії методом... ... |
Розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності, пізнавальної... Географія –наука дуже давня і разом з цим молода, складна і цікава, відома і невідома. Тому у викладання географії вимагає високої... |
| Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності... |
Краса мирного життя Методична мета: активізація розумової діяльності та розвиток творчих здібностей учнів при застосуванні інформаційних технологій на... |
| Уроку: Навчальна Розвивальна активізація розумової діяльності учнів; формування прийомів мислення : аналіз- порівняння –узагальнення –висновок; розвиток... |
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності... |
| На уроках української мови в спеціальній школі Прийомами роботи, які сприяють підвищенню активної розумової діяльності дітей та рівня їх свідомості це порівняння, співвідношення,... |
Уроках хімії. Тема: Повітря та його склад. Забруднення атмосфери Розкрити взаємозв'язок хімії, людини, природи. Показати, що головною причиною забруднення природи є людина. Виховати думку, що знання... |
| На уроках історії та суспільствознавчих дисциплін Адже критичне мислення є не тільки наслідком демократії, а й важливим чинником її формування. На думку О. Тягла, здатність людини... |
Активізація пізнавального інтересу студентів у роботі гуртка «Природничий» У сучасному житті, особливо у виробничій діяльності людини, хімія має виняткове значення. У той же час, зростаючий обсяг інформації,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua