На уроках історії та суспільствознавчих дисциплін


Скачати 344.69 Kb.
Назва На уроках історії та суспільствознавчих дисциплін
Сторінка 1/3
Дата 25.10.2013
Розмір 344.69 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Інформатика > Урок
  1   2   3
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання

Відділ суспільних дисциплін


Використання технології критичного мислення

на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін

Методичний кейс

виконала Суптеля О.О



План:
Вступ ………………………………………………………………………3

1. Критичне мислення як освітня технологія

1.1 Що таке «ТРКМ» ……………………………………………………..5

1.2 Етапи уроку за технологією розвитку критичного мислення……..9

2. Основні методи ТКМ

2.1 Перелік прийомів та методів…………………………………………11

2.2. Дискусія, як один із методів критичного мислення………………. 20

2.3.Організаційна схема стратегій на різних етапах уроку………….21

Висновки………………………………………………………………….23

Список використаної літератури………………………………………25

Вступ

У сучасних умовах не тільки зростає значення гуманітарної освіти, а й змінюється її зміст, оновлюються форми та методи навчальної діяльності. Школа натепер має відігравати важливу роль, допомагаючи молодим людям стати поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі. Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання.  Тому оновлення форм організації навчально-виховного процесу у Національній доктрині розвитку освіти визначено одним з пріоритетних напрямів державної політики у розвитку освіти . У час суспільних змін очевидним є те, що знання застарівають досить швидко. Роки незалежності України характеризуються постійними змінами, особливо у сфері освіти. Разом з тим аналіз шкільної практики показує, що сучасна школа продовжує залишатись установою, у якій навчають, а не створюють умови для  навчання. Переважна більшість учнів не володіє такими мисленнєвими операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Незважаючи на те, що формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів у Державному стандарті базової і повної середньої освіти визначено одним із завдань освітньої галузі "Суспільствознавство", мусимо визнати відсутність повноцінного втілення задекларованої мети у навчальний процес. Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виник в Україні, як і в деяких інших нових незалежних державах, наприкінці XX століття. Український учений, відомий дослідник проблеми критичного мислення О.В.Тягло, акцентуючи увагу на важливості і значущості розвитку критичного мислення особистості в умовах інформаційного суспільства, зазначає, що цей напрям сучасної освіти розвивається в освіті США та Канади вже майже півстоліття. Актуальність розвитку критичного мислення особистості зумовлена інтенсивними соціальними змінами, за яких виникає необхідність у її пристосуванні до нових політичних, економічних та інших умов, у вирішенні нею проблем, значна частина яких непередбачувана. Становлення інформаційної цивілізації, демократичний поступ країни визначають важливість критичного мислення   для вітчизняної освітньої системи. Адже критичне мислення є не тільки наслідком демократії, а й важливим чинником її формування. На думку О.Тягла, здатність людини критично мислити забезпечує систематичне вдосконалення процесу і результатів розумової діяльності на основі критичного аналізу, розуміння та оцінки .

Отже, критичне мислення - це наукове мислення, суть якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будь-якого твердження: чи мусимо ми його сприйняти, чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо.
 Хочу  підкреслити, що критичне мислення означає не негативність суджень або критику, а зважений розгляд різноманітних підходів до проблеми, щоб приймати обґрунтовані судження та рішення щодо неї. Критично мисляча людина нічого не сприймає на віру. Отже, вона має здібність і устремління оцінювати різні твердження та робити об'єктивні судження на основі добре обґрунтованих доказів. Мета критичного мислення полягає у встановленні об'єктивної істини.
   Уміння критично мислити особливо важливе зараз, коли постійно в засобах масової інформації відбувається масована і витончена обробка суспільної свідомості, розгортаються підготовлені професіоналами широкомасштабні рекламні кампанії, в яких нас намагаються переконати не лише придбати "цей сир", але й обрати саме "цього кандидата" на посаду депутата, мера, Президента і т.п. Заплативши сьогодні за несмачний сир, ми вільні завтра його не купувати. Але, обравши на посаду мера людину, від якої у значній мірі залежатиме наше життя в найближчі роки, ми не зможемо його завтра переобрати, та й, чесно кажучи, практично не в змозі контролювати його діяльність. Тому такий вибір має бути особливо ретельним і обґрунтованим.

1. Критичне мислення як освітня технологія

Сьогодні в різноманітних наукових джерелах можна знайти різні поняття критичного мислення. Всі вони зводяться до того, що критичне мислення є мислення оціночне, рефлексівне. Це відкрите мислення, яке не приймає догм, яке розвивається шляхом накладання нової інформації на особистий життєвий досвід. У цьому є відмінність критичного мислення від мислення творчого.

1.1 Технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо розроблені у кінці XX ст. в США (Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт). В ній синтезовані ідеї та методи вітчизняних технологій, колективних і групових засобів навчання, а також співробітництва, розвиваючого навчання;вона є загальнопедагогічною, надпредметною.

Критичне мислення це один з видів інтелектуальної діяльності людини, який характеризується високим рінем сприйняття, розуміння, об*єктивності підходу до оточуючого його інформаційного поля. Так характеризують це поняття сучасні західні дослідники Дайана Халперн, К. Мередит, Д.Стіл.

Поняття "критичність мислення" у вітчизняній психологічній науці використовується досить давно, є обґрунтованим (С.Л.Рубінштейн, С.Д.Максименко, З.В.Огородійчук, О.В.Скрипченко, Ю.Л.Трофімов та інші) і розглядається як одна з якостей і характеристик мислення, що "виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважує на всі аргументи "за" і "проти", виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій" ; як "усвідомлений контроль за перебігом інтелектуальної діяльності людини, під час якого відбувається оцінка роботи думки, вироблених гіпотез, шляхів доведення тощо" . У вітчизняній психології наголошується, що критичність і самостійність – важливі характеристики мисленнєвої діяльності особистості, що свідчить про  високий рівень її розвитку.

Яку ж мету має дана технологія?

1)Формування нового стилю мислення, для якого характерними є відкритість, гнучкість позицій та точок зору, альтернативності рішень, що приймаються.

2)Розвиток таких базових якостей особистості. Як критичне мислення, комунікативність, креативність,мобільність,самостійність, толерантність,відповідальність за особистий вибір та результати діяльності.

3)Розвиток аналітичного, критичного мислення.

4)Формування культури читання, вміння орієнтуватися в джерелах інформації, користуватися різними стратегіями читання, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з точки зору її важливості, критично оцінювати нові знання,робити висновки та узагальнення.

5)Стимулювання самостійної пошукової творчої діяльності, запуск механізмів самоосвіти та самоорганізації.
Основні характеристики критичного мислення
Інтелектуальні вміння вміння бачити проблеми

готовність до їх вирішення
вміння аналізувати проблему вміння відмовитися від стереотипів
вміння аргументувати позицію вміння нести відповідальність

вміння рефлексувати на особисту інтелектуальну діяльність

аналіз позитивних та негативних наслідків свого рішення

готовність відмовитись від прийнятого рішення

відкритість до нових ідей

вміння робити об*єктивні висновки

розуміння неоднозначності світу

Задача навчити учнів:

  • виділяти причинно- наслідкові зв*язки;

  • розглядати нові ідеї та знання у контексті тих, що вже маються;

  • відкидати непотрібну те невірну інформацію;

  • розуміти, як різні частини інформації пов*язані між собою;

  • відокремлювати помилки у судженнях;

  • уникати категоричності у твердженнях;

  • бути чесним у своїх міркуваннях;

  • виявляти помилкові стереотипи, що призводять до невірних висновків;

  • відокремлювати головне у тексті;

  • виявляти упереджене відношення, думку або судження;

Критичне мислення складний процес. Часто вважають, що його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але це не так. Молодші учні цілком можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні. Вони радо беруть участь у вирішенні непростих завдань та демонструють високий рівень здатності до прийняття рішень.

Щоб добре управлятись з інформацією, учням треба вміти застосовувати низку практичних навичок мислення, що дозволяють їм ефективно переробляти інформацію у значущі ідеї, які потім можна використати на практиці . Іншими словами, вони мають стати тими ,хто критично мислить та вчиться.

Ця методична система, впроваджена у навчальний процес, створює умови, які дозволять учителям керувати навчанням школярів. Вона дає вчителям можливість:

  • активізувати мислення;

  • формувати цілі навчання;

  • залучати учнів до плідного обговорення;

  • мотивувати навчання учнів;

  • активно залучати учнів до навчального процесу;

  • стимулювати зміни;

  • показати різні точки зору;

  • допомогти учням ставити власні запитання;

  • забезпечувати обробку інформації;

- здобути критичне мислення.

Керуючи навчальним процесом, учитель, стає не лише каналом передачі інформації. Критичне мислення потребує здатності розуміти та вміння розмірковувати над тим, що людина знає, про що думає. Щоб це сталося учні мають навчитися усвідомлювати своє значення та розуміння. Часто вони недостатньо добре активізують свої попередні знання, що ускладнює

осмислення сприйняття нової інформації. Недостатньо добре активізуючи попередні знання, учні можуть заплутатись у новому матеріалі, що ускладнює подальше навчання.. Для того , щоб навчитися думати критично, учні мають усвідомити, що саме вони знають.

Рефлексія та критичний аналіз вимагають розважливого, творчого розгляду нового знання та можливостей його пристосування до вже відомого , а також того, як ці знання можна змінити, враховуючи нову інформацію. Це активний процес . Він потребує часу , уваги та прагнення до вдосконалення. Це, як правило, не виникає спонтанно. Учням треба дати достатньо часу для актуалізації попереднього знання та забезпечити їхню участь у систематичному процесі перевірки знань та переформування схем.

Щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

  • виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

  • дозволити учням вільно розмірковувати;

  • сприймати різноманітні ідеї та думки;

  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

  • створити для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;

  • висловити віру в здатність кожного учня продовжувати критичні судження;

  • цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

  • розвивати впевненість у собі і розуміння цінностей власних думок та ідей;

  • брати активну участь у навчальному процесі;

  • ставитися з повагою до різноманітних думок;

  • бути готовими продовжувати і відкидати судження.

Розвиток критичного мислення призводить до наступних результатів:

1) Висока мотивація учнів до освітнього процесу.

2) Ріст мисленнєвих можливостей учнів, гнучкості мислення, його переключення з одного типу на інший.

3) Розвиток здібності самостійно будувати поняття та оперувати ним.

4) Розвиток здібності передавати іншим авторську інформацію, коректувати її, розуміти та приймати точку зору іншої людини.

5) Розвиток вміння аналізувати отриману інформацію.

Яким же чином відбувається організація учбового процесу? Головна роль відводиться тексту. Його читають, переказують, аналізують, трансформують, інтерпретують, дискутують, створюють. Учню треба освоїть текст, виробити особисту думку. Дуже важливо вміти слухати та чути іншу точку зору, розуміти, що вона має право на існування. Роль вчителя- в основному координуюча. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми тощо відображають взаємозв*язок між ідеями, демонструють хід думок.

1.2. Розглянемо фази технології критичного мислення. Урок, побудований за технологією розвитку критичного мислення, має трьохфазну структуру: фаза актуалізації (евокації, виклику), фаза осмислення (побудови знань, вивчення нового матеріалу), фаза консолідації (рефлексія, розміркування).

Фаза актуалізації має на меті:

  • актуалізувати («оживити») в пам’яті учнів уже наявні знання;

  • встановити мету навчання;

  • зосередити увагу учнів на темі;

  • представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.

Фаза побудови знань відбувається в основній частині уроку й має на меті:

  • порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;

  • переглянути очікування та висловити нові;

  • зробити висновки й узагальнення матеріалу;

  • поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня;

  • поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.

Фаза консолідації має на меті:

  • узагальнити основні ідеї;

  • обмінятися думками;

  • виявити особисте ставлення.

Щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:


  • розвивати впевненість у собі, розуміння цінностей власних поглядів та

  • ідей;

  • брати активну участь у процесі навчання;

  • поважати думки інших;

  • бути готовими продовжувати чи відкидати міркування, судження.


Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є робота в групах
Під час роботи в групі відбувається спільне розв'язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скованості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення.
Робота в групах будується на правилах:


  • один говорить - усі слухають;

  • з кожної проблеми висловлюються всі члени групи;

  • висловлювати свої думки чітко, лаконічно;

  • група доручає одному з її членів виступити;

  • усі цінують час.

  1   2   3

Схожі:

І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь
«Карти ІКТ грамотності» для суспільствознавчих дисциплін загальноосвітньої школи США
Уроках історії Педагогічна довідка
Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З СОЦІОЛОГІЇ Тематичний план
Соціологія як наука, об`єкт, предмет, функції, місце та роль в системі суспільствознавчих дисциплін
На уроках історії як метод формування творчого учня
України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це...
На уроках природничих дисциплін
Застосування пакету OFFIS при викладанні природничих дисциплін
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський...
Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень...
У роботі розповідається про шляхи створення моделі освітньо-розвиваючого...
Виходячи з власного досвіду, автор висвітлює підходи, спрямовані на розвиток школярів засобами історії та права
Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення...
Практичне використання ігрових форм роботи з учнями у процесі вивчення пропедевтичного курсу історії України, на прикладі тем «Київська...
Використання нових інформаційних технологій на уроках історії
Уроки історії сприяють формуванню в учнів історичної свідомості, критичного мислення, сучасному прогнозуванню майбутнього, а так...
На уроках географії
Мойсеєва С. Г., завідувач лабораторією природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка