Активізація пізнавального інтересу студентів у роботі гуртка «Природничий»
Чорна О.В., Донецька філія
Українського державного університету фінансів
та міжнародної торгівлі
У сучасному житті, особливо у виробничій діяльності людини, хімія має виняткове значення. У той же час, зростаючий обсяг інформації, безперервне оновлення програм навчальних дисциплін, зростаючий рівень «хімофобії» в суспільстві призвели до того, що інтерес до вивчення хімії знизився.
У зв'язку з цим стає актуальним вдосконалення форм і методів навчання хімії, які стимулюють розумову діяльність підлітків, розвивають їх пізнавальну активність, вчать на практиці використовувати хімічні знання.
Під час аудиторних занять неможливо розв’язати всі ці завдання. Позааудиторна робота в органічному взаємозв'язку з аудиторною виступає таким дієвим засобом, який мобілізує активність студентів для пошуку знань.
Основними завданнями позааудиторної роботи з хімії є прищеплення інтересу до неї, розвиток та удосконалення умінь проведення хімічних експериментів та навичок роботи зі спеціальною літературою, подальший розвиток у студентів творчої активності, ініціативи, підготовка їх до практичної діяльності, а також організація відпочинку студентів у поєднанні з їх естетичним і моральним вихованням.
Слід підкреслити ще одну дуже важливу сторону позааудиторної роботи. Відомий педагог нашого часу В.О. Сухомлинський писав: «Логіка навчального процесу містить в собі небезпеку замкнутості і відокремленості, тому що на кожному кроці протягом навчання підкреслюється: «Досягай успіху власними зусиллями, не сподівайся ні на кого…», результати розумової праці оцінюються індивідуально. Щоб роки навчання були пройняті духом колективізму, вони не повинні вичерпуватися тільки аудиторною роботою.
Робота в хімічних гуртках виховує у студентів дух товариства, цілеспрямованості, глибокого й активного інтересу до хімічної науки, глибше і конкретніше знайомить їх з особливостями хімічного виробництва, встановлює тісний зв'язок досліджуваного теоретичного матеріалу з практикою його використання в виробничих та побутових умовах.
Для ефективної організації гурткової роботи викладач хімії має бути озброєний відповідними знаннями, а також досконало володіти її різноманітними формами і методами.
Найбільш повна класифікація методів для організації гурткової роботи була запропонована Ю.К. Бабанським [1].
Його класифікація включає чотири групи методів:
методи формування свідомості особистості, до яких відносяться словесні (лекції, розповіді, бесіди, диспути тощо) та наочні методи (показ ілюстрацій, демонстрація дослідів).
Плануючи роботу гуртка з хімії на рік, необхідно передбачити обговорення зі студентами питань, які не тільки сприяють підвищенню рівня їхньої хімічної освіти, але й формують у студентів стійкий інтерес до здорового способу життя. Так, особливу зацікавленість у студентів викликала бесіда за темою «Вплив нітратів та нітритів на рослинний та тваринний організми”, під час якої був досліджений негативний вплив цих сполук на родючість ґрунту та здоров’я тварин, а також причини, які призвели до виникнення цієї проблемі. Протягом цього заняття демонструвались досліди, які слід використовувати для визначення вмісту нітратів у овочах, що можна придбати на ринках та в супермаркетах.
Під час бесіди за темою «Кривда та правда про алкоголь» приділяється увага негативному впливу спирту на організм людини, і, в першу чергу, підлітка. Така ілюстрована бесіда сприяє профілактиці алкоголізму, відповідальному ставленню до свого здоров’я. Виховання свідомої самостійності за використання таких форм роботи відбувається у тісному взаємозв’язку з анатомією, історією, основами безпеки життєдіяльності, етики.
методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки. До них належать методи організації навчально-пізнавальної, навчально-практичної, трудової, суспільно-політичної, художньо-творчої, спортивної, ігрової та інших видів діяльності.
Однією з форм роботи гуртка з хімії виступають навчально-пізнавальні екскурсії. Одна з таких екскурсій була організована до клінічної лабораторії міської дитячої лікарні №3. Під час екскурсії студенти ознайомились із завданнями, виконуваними функціями клінічної лабораторії, значенням хімічних методів дослідження для діагностики організму людини, а також з типами аналізів, причому деякі з них – студенти виконували самі.
Ще одна дуже цікава екскурсія відбулась на Донецький БКК №5. Протягом екскурсії студенти ознайомились з основними етапами виробництва хліба: замісом тіста, який починається зі спиртового бродіння; розрихлінням, під час якого вивільняється вуглекислий газ та збільшується об’єм тіста тощо. У лабораторії комбінату студенти побачили, як на практиці здійснюється визначення вологості, кислотності готових виробів для аналізу їх якості.
методи стимулювання і мотивації діяльності і поведінки. Цю групу методів, на мій погляд, доцільно використовувати під час організації практичних та дослідницьких занять із студентами. На занятті за темою «Високолекулярні сполуки» члени гуртка власноруч виготовляли різноманітні вироби з полімерної глини. За підсумками заняття студенти не тільки закріпили знання про структуру полімерних матеріалів, їхні види та властивості, але й розширили уявлення про сфери застосування цих високомолекулярних сполук. Ще одне значення, яке мало проведене заняття, полягало в тому, що сувеніри, прикраси, які студенти виготовили власними руками під час заняття в подальшому використовувались як засоби для заохочення навчальної діяльності та у як призи для нагородження інших студентів під час проведення різноманітних хімічних вікторин.
Діяльність студентів протягом відповідних практичних занять сприяє також розвитку їхнього естетичного смаку, отриманню ними навичок з виготовлення прикрас ручної роботи, що в подальшому може стати для них джерелом заробітку.
методи контролю, самоконтролю і самооцінки діяльності і поведінки. У роботі гуртка цей метод застосовується у вигляді різноманітних вікторин, конкурсів, змагань. Достатньо цікавим, на мій погляд, прикладом такого методу стала гра «Загадковий світ хімії», яка проводилась з метою перевірки знань студентів за темою ««Неорганічна хімія». Протягом цієї гри студенти не тільки узагальнювали та систематизували знання про хімічні елементи періодичної системи Д.І. Менделєєва, демонстрували рівень навченості з цієї теми, але й мали можливість емоційно розвантажитись та відпочити.
Досвід організації гурткової роботи показує, що необхідно органічно поєднувати різні форми та методи роботи зі студентами. Тільки в такому разі можна розраховувати на ефективність навчального та виховного впливу, що дає можливість не тільки розширювати та поглиблювати знання про хімічну науку, але й дозволяє придбати багато корисних навичок, що в подальшому, як відомо, може сприяти наближенню навчання та виховання до реального життя.
Список літератури
1.Бабанський Ю.К. Оптимізація процесу навчання. - М.: Педагогіка, 1977.
2. Бабанський Ю.К. Основні умови та критерії оптимального вибору методів навчання / / В кн. «Проблеми методів навчання в сучасній загальноосвітній школі». - М.: Педагогіка, 1980.
3. Байкова В.М. Химия после уроков. В помощь школе. - Петрозаводск,
«Карелия», 1974 .- 175с.
4. Плетнер Ю., Полосин В. Практикум по методике обучения химии. - М.: Просвещение 1971.
|