З досвіду роботи вчителя німецької мови колегіуму «Берегиня» Симоненко І. М
|
|
Скачати 280.79 Kb.
|
 (з досвіду роботи вчителя німецької мови колегіуму «Берегиня» Симоненко І.М.) Черкаси-2012 Зміст Вступ ………………………………………………………..3 Частина 1 . Загальне визначення письма як вида мовленнєвої діяльності ………………………………………………………………..3 1.1 Загальне визначення письма ………………………….3 1.2 Цілі та принципи навчання письма ………………….4 Частина 2 . Методи та прийоми навчання письма …..6 2.1. Типологія вправ для навчання письма …………….. 6 2.2. Навчання графіки …………………………………….7 2.3. Навчання орфографії ………………………………....8 2.4 Навчання творчого письма і формування вмінь написання твору…………………………………………....10 2.5 Зразки письмових комунікативних завдань…………13 Література…………………………………………………...20 Навчання письма на уроках німецької мови Вступ На сучасному етапі навчання іноземній мові письмо відіграє одну з важливих ролей, презентуючи в цілому інші види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння і читання, з якими воно дуже тісно пов’язане, являючи собою рецептивно-репродуктивний механізм відтворення іноземної мови. Письмо є потужним фактором прискореного розвитку людства, тому йому належить визначна роль на зламі тисячоліть створювати та зберігати духовні, а через них і матеріальні цінності. Ефективність процесу навчання письма залежить від правильного вибору вчителем методів та прийомів навчання письма, від правильного підходу до комунікативних завдань. Частина 1. Загальне визначення письма, як вид мовленнєвої діяльності 1. 1. Загальне визначення письма В житті кожної людини письмо відіграє дуже важливу роль. Письмо – видатне надбання людства, величезний здобуток кожного народу, кожної людини, що оволодіває писемністю. Воно використовується в різноманітних галузях діяльності людини: в організації виробництва, в науці, культурі, засобах масової інформації та зв’язку, в міжнародних, політичних відносинах, у просвітницькій роботі. Історики вказують на те, що письмо – неперехідна пам’ять поколінь, яка зберігає повідомлення про події та справи минулих віків і тисячоліть. В сучасній методичній літературі розрізняють письмо та писемне мовлення. Деякі дослідники використовують лише термін «письмо», підкреслюючи його вузьке чи широке значення. Поділ цей пов’язаний з особливостями механізму письма, що складається з двох етапів: - складання слів за допомогою літер; - формування письмових повідомлень, до складу яких входять слова, словосполучення тощо. Навчання письму (тобто навчання письму та письмовому мовленню) включає роботу над технікою письма (графіка, орфографія, пунктуація) та над письмовим вираження думок на мові , що вивчається (продукт письмового мовлення). В учбовому процесі роль та місце письма визначається цільовою направленістю навчання іноземній мові. 1. 2. Цілі та принципи навчання письма. Як зазначається у Державному освітньому стандарті з іноземних мов, володіння письмом передбачає досягнення елементарної комунікативної компетенції, яка забезпечує учням вміння реалізувати навички писемного мовлення в найбільш типових ситуаціях повсякденного спілкування . У відповідності з учбовою функцією засвоєння мови та комунікативною функцією застосування мови в навчанні письму необхідно розрізняти наступні цілі: - отримання знань про графічну систему іноземної мови та вміння швидкої каліграфічної реалізації нового звучання в міру засвоєння нового алфавіту; - навчання диференціації знаків, котрі при однаковій формі представляють різні значення в двох мовах; - придбання звички з’єднувати збереження мовних знань з письмом, досягаючи цим більш високого ефекту закріплення матеріалу; - демонстрація в диктантах наскільки правильно учні можуть записати почуте; - складання письмового повідомлення на основі власного досвіду й оформлення його в вигляді листа; - опис картини, речі, порядку, дій; - записування почутого або прочитаного у тексті, застосовуючи це як основу для послідовних усних чи письмових переказів, відповідей на питання, та ін. - виконання нотаток до докладів та дискусій. В процесі навчання письма на початковому етапі в середній школі слід дотримуватись наступних принципів послідовного та поетапного засвоєння матеріалу: - для повідомлення ще невідомої системи письма окремі графічні знаки слід давати по черзі, з урахуванням певної градації складностей. Необхідно застосовувати спеціальні вправи для розвитку рукомоторних навичок; - орфографічні та лексичні знання слід давати одночасно, щоб у учнів вироблялась асоціююча єдність компонентів: значення – звукова форма – форма написання; - закріплення; тренування для засвоєння іншомовних знань повинні тісно пов’язуватись з повторенням орфографічних знань (переписування, письмове виконання завдань). - правила орфографії необхідно пояснювати учням шляхом систематизації та пояснення ними співпадаючих ознак даного класу явищ, - письмові вправи повинні супроводжуватися їх повною перевіркою; - короткі письмові роботи – як правило для контролю граматичних та лексичних знань, не повинні перевищувати 10 хвилин; - вправи та переписування на початковому ступені мають привчати учнів до специфічної форми написання іншомовних слів; - ретельно підібрані диктанти (слова, вибіркові й короткі) є придатні форми вправ для закріплення і контролю орфографічних знань; - в якості системних та епізодичних прийомів закріплення орфографічних знань використовуються вправи в підборі та протиставленні слів з однаковими та різними орфографічними елементами. Це сприяє поясненню орфографічних категорій та систематизації словникового запасу; - необхідною передумовою того , щоб письмові вправи сприяли подальшому розвитку орфографічних навичок, є контроль та корекція. Проаналізувавши теоретичні відомості про письмо як вид мовленнєвої діяльності, можна зробити наступні висновки: - в процесі комунікації письму надається менше уваги, ніж говорінню, аудіюванню та читанню, але воно використовується як ефективний засіб розуміння, закріплення, заучування; використання лексичних і граматичних явищ; - письму належить значна учбова функція, що зумовлює підтримку процесу аудіювання, говоріння та читання, дає можливість одночасно здійснювати індивідуальну продуктивну мовленнєву діяльність всіх учнів, є раціональним засобом контролю знань учнів, вчить самоконтролю та самоперевірці Частина 2 . Методи та прийоми навчання письма 2.1 Типологія вправ для навчання письма. В методичній літературі існують різні критерії класифікації вправ в усній та письмовій формі. Так, письмові вправи розрізняють з точки зору: - призначення (підготовчі та основні); - специфіки мовленнєвої діяльності (рецептивні та репродуктивні); - характеру учбових дій (вправи з відтворення, видозміни та комбінування мовних структур); - підходу до мовного матеріалу (вправи на цілеспрямовану активізацію мовного матеріалу та вправи на некеровану активізацію мовного матеріалу). Якщо до комплексу письмових вправ підійти з точки зору ступеня включення графічних навичок, то можливо схематично розбити їх на групи: а) вправи, які потребують використання лише найпростіших засобів графічного виділення та різноманітних умовних графічних знаків (підкреслення, виключення в рамку, помітка наголосу, пауз, позначення зчіпок, злиттів, графічне зображення інтонаційного малюнка; б) вправи, графічне завдання яких міститься в простому (копіювання прописів) та ускладненому (списування друкованого тексту) відтворенні зорового сприйманого тексту, а також вправи, які містять завдання на групування або перестановку готових елементів (групування слів за певними семантичними та словотворчими ознаками, побудування речень з ряду даних готових елементів); в) вправи, які потребують самостійного написання окремих елементів: графем, морфем, слів, словосполучень (заповнення пропусків потрібними словами, підбір до поданих слів, антонімів, однокореневих слів, слів, близьких за значенням або пов’язаних тематично, перебудова речення: зміна особи, числа, часу дієслова або ознак других частин мови); г) вправи, які потребують самостійного відбору графічних засобів для вираження завершеної думки, написання абзацу або цілого тексту (переклад з іноземної на українську, диктант, відповіді на питання, письмо, анотація). Окремі групи вправ можуть комбінуватися, наприклад, записування друкованого тексту з підкресленням, перестановка окремих елементів з заповненням пропусків. Деякі вправи ( наприклад, відповіді на питання) можуть бути віднесені до всіх груп. Це залежить від ступеня складності питань. Підсумовуючи вище згадане та беручи до уваги виділення етапів формування навичок письма, можна виділити такі групи вправ: - вправи на формування навичок техніки письма, мовленнєвих навичок письма; - вправи на розвиток вмінь письма. 2.2. Навчання графіки. Згідно з програмою з іноземних мов для середньої загальноосвітньої школи письмо використовується як засіб навчання, що сприяє оволодінню читанням і усним мовленням. Воно може також бути засобом контролю. Основна мета навчання письма у середній школі – формування в учнів графічних автоматизмів і певних орфографічних навичок. Навчання графіки є спільним для техніки читання і письма, тому що в його основі лежить один і той же механізм асоціювання певних нарисів із звуками мовлення, однак при письмі (кодуванні) головні операції виконуються в зворотному напрямку, ніж при читанні ( декодуванні) Характер роботи і кількість вправ в графіці знаходяться в прямій залежності від складності звуко-літерних відношень мови. Найбільш простий випадок, коли відношення звука і букви постійні й відсутня інтерференція з боку рідної мови. В такому випадку асоціація встановлюється дуже просто: звуко-кінестетичне сприйняття - зорове уявлення - письмова дія В цьому випадку достатньо незначної кількості самих простих вправ. Ці вправи ґрунтуються на вказаних вище асоціаціях та припускають підвищення самостійності учня. Так, спочатку учні шукають в розрізній абетці або прописах букву або буквосполучення, які відповідають звуку або звукосполученню, що вимовив вчитель. В таких вправах подаються можливі графічні відповідності, їх слід лише вибрати. Більш складним є виписування з тексту слів та написання букв і буквосполучень, які відповідають вимовленому звуку. За умов полісемії та синонімії графем необхідні додаткові вправи та збільшення їх загальної кількості. При полісемії велику допомогу надають таблички, які передають, наприклад, відповідність букви “s” звукам [s], [z] та [S]. Такі схематичні зображення закріплюють асоціації.    Ss[s] [z] [S] Також потрібні специфічні вправи, націлені на групування та вибір слів із набору їх або з тексту з урахуванням тієї чи іншої відповідності. Наприклад, вибрати всі слова, в яких ‘s’ звучить як [s]. Можна собі уявити й таку вправу, як рознесення учнями слів з буквою ‘s’ по групам, в залежності від того, який звук вона передає. Аналогічні вправи можна застосовувати й при синонімічних графемах. До вправ, націлених на формування графічних навичок, слід віднести: - вправи на написання окремих простих, потім складних літер, повністю або частково співпадаючих в німецькій та українській мовах (Аа, Мм, Оо, Ее, Кк); тих , що відрізняються, але мають спільні, схожі елементи (Dd, Pp, Uu, Ii, Tt); не співпадаючих за написанням (Ss, Ff, Ch,ch, Rr та ін.); літер з діакритичними знаками ( ö,ä,ü). - вправи на написання буквосполучень, які зображують один простий звук : [ k]- ch, ck; [S] –sch, sp, st ; [I] – ie, ih та складний звук (дифтонг) –[ ae] – ei, ; [ao]- au ; [ o] –äu,eu, - вправи на списування окремих слів, речень, текстів. 2.3. Навчання орфографії. Навчання орфографічним навичкам є важливим завданням при навчанні писемного мовлення на початковому етапі, а створення у учнів елементарних орфографічних навичок є метою навчання письма в середній школі. Навчанню орфографії приділяється особлива увага у 5-6 класах, проте робота над нею практично не припиняються аж до кінця курсу навчання. Як відомо, орфографічна система німецької мови ґрунтується на наступних принципах: - фонетичний, коли літера повністю відповідає звуку, наприклад, fünf, Mutter, werden, - граматичний (морфологічний), коли написання визначається правилами граматики, незалежно від фонетичних девіацій в вимові однієї й тієї ж літери, напр.: Kind (kint)- Kinder (kinder), legte (le:kte), - історичний (традиційний), наприклад: fünf, vier,Vater. Провідними принципами в німецькій орфографії є фонетичний та морфологічний, тому їм потрібно приділяти найбільше уваги при формуванні орфографічних навичок. Навчання граматичній орфографії має відбуватися паралельно з навчанням граматичних явищ в письмових вправах на закріплення цих явищ у письмовій формі. Найбільш придатні для цього мовні граматичні вправи на списування, граматичну трансформацію, граматичну підстановку дописування відмінкових та особистих закінчень з використанням відповідних граматичних правил. Правила, які повинні розглядатись як інструкції до виконання дій, можуть торкатись орфографічних явищ, пов’язаних з граматикою, та явищ, зумовлених традиційним написанням. Вправи , які ґрунтуються на використанні правил, можна розбити на дві групи: - вправи, метою яких є розпізнання будь-яких слів, відповідаючи правилу. В цю групу входять різноманітні вправи на виписування, наприклад, іменників у множині. Ця ж група включає слова по принципу «збіжностей» їх написання; - вправи націлені на самостійне вживання слів. Це вправи на постановку групи слів або окремих слів у складі речень множину або певну часову форму, добір слів по пам’яті на основі певних орфограм та інше; Однак оволодіння орфографією на основі лише правил неможливе, тому що в багатьох випадках традиційне написання не підкоряється правилам (написання сильних глаголів в Partizip 2). В цьому випадку необхідно спиратись не на лише механічне запам’ятовування, а й мислення учнів. Треба застосовувати вправи, які побудовані по принципу аналогії. Написання слів в таких вправах запам’ятовується на основі з’ясування асоціації з другими відомими словами. Звичайно дається який-небудь приклад, і учні повинні дібрати слова з аналогічним написанням. Для практики навчання характерна така форма роботи по засвоєнню орфографії, як тренувальні диктанти. Ці диктанти є ефективним засобом засвоєння орфографії, і на початковому етапі їх слід застосовувати систематично. Розрізняють декілька видів тренувальних диктантів: - зоровий: учитель читає речення, записує на дошці, підкреслює важкі орфограми і пояснює їх. Потім речення стирають і диктують знову; - попереджувальний: учитель читає речення, учні аналізують його, написання окремих слів. Найважчі слова пишуться на дошці. Після цього вчитель читає речення ще раз і учні записують, - пояснювальний: учитель диктує, всі пишуть в зошитах, один учень на дошці. Допущені на дошці помилки виправляються. Речення на дошці служить орієнтиром для виправлення помилок. 2.4 Навчання творчого письма і формування вмінь написання твору Навчання творчого письма і формування вмінь написання твору зокрема доцільно проводити в три етапи. Метою першого — підготовчого етапу — є підготовка учнів до самостійного творчого письма. Вона включає підготовку до викладу власних думок за запропонованою темою та підготовку до формування та мовного оформлення цих думок іноземною мовою. Навчання учнів висловлювати думки доцільно почати з поставленої проблеми, для чого слід використовувати різні режими роботи (учитель-клас, робота в парах, трійках та більших групах), які дають змогу висловлювати свою точку зору, почути міркування партнерів, обговорити почуте, розпитати або уточнити цікаві деталі і зрештою викристалізувати своє бачення проблеми. Таке своєрідне усне випередження сприяє не тільки синтезу різних поглядів учнів, виправленню власних версій, але й створює умови для того, щоб учні усвідомлювали їхнє різне мовне оформлення. Як наслідок, учні надалі зможуть використовувати почуте у власному творчому письмі. Якщо учні пишуть твір уперше, потрібно ознайомити їх із його структурою, яка у своїй найпростішій формі містить вступ, основну частину і кінцівку. Потрібно навести приклади кількох вступів і кінцівок до різних творів, акцентуючи увагу на тому, що обидва структурні компоненти містять особисті роздуми, спостереження, умовиводи з певної проблеми. Після такої підготовки, яка займає один-два уроки, переходимо до другого етапу, метою якого є формування вміння оформлювати зміст письмового висловлювання. Серед різних технологій навчання творчого письма я доцільно використовувати «петлювання», яке передбачає багаторазове повернення учнів до написаного з метою розширення або звуження викладу, додавання логічно пов'язаних речень. Така кропітка робота над кожним окремим абзацом твору привчає учнів до правильної його побудови, тобто до необхідності обов'язково подавати нову думку в кожному абзаці, супроводжувати її фактами. Мета третього етапу — формування вмінь самостійного письмового висловлювання. Виконуючи такі завдання на уроках, учні досягають елементарної комунікативної компетенції. Завдання до письмових вправ формулюю таким чином.
У навчанні написання листа зарубіжному другові виділяють два етапи: підготовчий та мовленнєвий. До першого належать такі дії:
Навчаючи написання реферату, статті, доцільно запропонувати учням:
Написання анотації базується на попередньо складеному плані тексту-джерела, а також на серії послідовних завдань:
Письмове мовлення виконує ще одну важливу роль — воно є допоміжним засобом у самостійній роботі учнів над мовою, зокрема у вигляді складання повідомлень до запропонованих ситуацій та планів до прочитаних текстів. Чинна шкільна програма підкреслює, що письмо є важливим засобом навчання іноземної мови. Як зазначається в Державному освітньому стандарті з іноземних мов, володіння письмом передбачає досягнення елементарної комунікативної компетенції, яка забезпечує учневі вміння в найбільш типових ситуаціях повсякденного спілкування за допомогою письма:
Щоб досягти такого рівня володіння писемним мовленням, учні на уроках німецької мови систематично виконують конкретні комунікативні завдання: 1) завдання для заповнення анкети чи формуляра:
2) завдання для написання привітальної листівки зарубіжному ровеснику: написати адресу закордонного адресата;
3) завдання для написання листа:
4) завдання для написання нотаток, коротких повідомлень і записок:
5) завдання для оформлення виписок із тексту та складання плану прочитаного або прослуханого тексту: — визначити основну думку тексту та записати її; — вибрати головні факти з тексту і записати їх; — оформити пункти плану; — згрупувати абзаци згідно з основною думкою тексту; — сформулювати основну тему/ідею тексту. Отже, досвід показує, що систематичне використання на уроці письмових вправ комунікативного характеру сприяє успішному оволодінню лексичним та граматичним матеріалом, а ситуативні письмові вправи стимулюють учнів до реалізації комунікативних завдань, створюють важливі передумови успіху як у навчальній, так і у виховній роботі. 2.5 Зразки письмових комунікативних завдань 1. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor» Завдання: заповнити бланк від'їзду. 2. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor» Завдання: опишіть географічне становище Німеччини 3.Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor» Завдання: опишіть письмово картинки 4. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor » Завдання: написати лист за зразком 5. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor» Завдання: напишіть рецепт улюбленого вами страви 6. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor» Завдання: підпишіть листівку 8. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor» Завдання: опишіть шлях до школи 9. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor» Завдання: заповніть таблицю 10. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor» Завдання: опишіть письмово сусіда по парті 11. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor» Завдання: напишіть листа друзям 12. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor» Завдання: заповнити бланк від'їзду (підсумковий контроль) 13. Уявіть собі, що ми вирушаємо на 2 тижні в подорож до Німеччини, але для цього нам необхідно заповнити бланк відбуття, де ми повинні вказати всі найнеобхідніші відомості про себе. -Jetzt gebe ich euch Meldeformulare aus. Füllt aus. Ankunftstag________________________________________________________ Abreitstag__________________________________________________________ Name______________________________________________________________ Vorname___________________________________________________________ Lage______________________________________________________________ Geburtsdatum_______________________________________________________ Geburtsort__________________________________________________________ Reisepass __________________________________________________________ Unterschrift_______________ 14.Повторення пройденої теми (Die geographische Lage Deutschlands) Завдання: -Im vorigen Stunde haben wir das Thema "Die geographische Lage Deutschlands" gelernt. Zuers wollen wir wiederholen! Grenzt Deutschland an Dänemark im Süden? - Ist der Bodensee der größte in Deutschland? + Ist das Klima in Deutschland gemäßigt? + Ist die Elbe der größte Fluß? - Grenzt es im Osten an Polen und die Tschechische Republik? + Liegt das Erzgebirge im Westen? - Sind die größte Städte Berlin und Hamburg? + Jetzt musst ihr die Lage schriftlich beschreiben. 15. Перевірка вивченої лексики. Завдання: -Jetzt jeder bekommt ein kleines Bild. Seht bitte dieses Bild aufmerksam an und beschreibt es detalliert. 16. Im vorigen Stunde haben wir die Lexik zum Thema "Das Essen" gelernt. Jetzt schlage ich euch vor, das Rezept der Lieblingsspeise schreiben. Denkt einige Minuten nach und schreibt. 17. Beschreibe deinen eigenen Schulweg. Welche Straßen benutzt du un in deine Schule zu kommen? Denkt nach und schreibt. 18. Schreib eine Geschichte zu den Bildern. 19. Was hat Goethe mit den Worten „Was ich nicht erlernt habe, habe ich mir erwandert “gemeint? “ (Schreib deine Meinung.) 20. Stelle dir vor, du nimmst an einem Sprachkurs in Deutschland teil. Schreib einen Kursprogramm. 21. Stelle dir vor, du willst im nächsten Sommer an einem Sprachkurs teilnehmen. Berichte über:
48. Schreib den Text über Tinas Lebensgeschichte in dein Heft.
Muster: Mit acht Monaten hatte Tina schon zwei Zähne. Mit einem Jahr konnte Tina schon laufen. Mit 18 Monaten ...
Schreib, was du mit eins, zwei, drei, ... Jahren machen konntest, wolltest, musstest (nicht) durftest. Mach eine Tabelle. 49. Ein Ferienjob Am schwarzen Brett in deiner Schule hängt diese Anzeige. Tierpark Hellabrunn Du magst Tiere und möchtest in den Ferien ein bisschen Geld verdienen? Unsere Tierpflegerin in Affenhaus braucht deine Hilfe! Wenn du Interesse hast, schreib einfach an Direktion Tierpark HELLABRUNN, Tierparkstraβe 30, D-81543 München Du hast Interesse an dem Job. Schreib zu den folgenden 5 Punkten:
Література:
|
Схожі:
|
Уроках математики Робота містить теоретичні положення та рекомендації щодо використання таблиць та схем у процесі навчання молодших школярів математики.... |
Завдання асоціативного характеру як спосіб розвитку творчої діяльності... Завдання асоціативного характеру як спосіб розвитку творчої діяльності учня на уроці української літератури |
|
Форми і методи роботи на уроках української мови і літератури в умовах... «Пам’ятайте, що кожна дитина приходить у школу зі щирим бажанням добре вчитися. Вона ніби яскравий вогник, що освітлює світ дитячих... |
Із досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗШ Тема. Формування комунікативних компетентностей учнів початкових класів та вчителя |
|
Розвиток навички читання як умови формування освітньої компетенції... Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидики Людмили Іванівни |
Конкурс віршів. II. Mein Dorf – конкурс творів про рідне село. III.... Учням старших класів пропонуються вірші класиків німецької літератури: Гете, Шіллера |
|
А. К. Кравцов, методист Черкаського ОІПОПП З досвіду роботи вчителя предмета «Захист Вітчизни» Смілянської загальноосвітньої школи |
З досвіду роботи Вчитель фізики,вищої категорії Великобілозерської... Розділ Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів |
|
Або дещо із досвіду роботи вчителя української мови та літератури,... П. Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов Дніпровського району м. Києва |
Урок німецької мови у 8 класі на тему: Підготувала |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua