|
|
Скачати 1.15 Mb.
|
| - implementation of space projects; use of data obtained from space-based sources; - modernization of the existing carrier rockets, other spacecraft, and their component systems; design of new ones; - conduct of feasible IT research; applicable development of devices and surface firmware; - technological support to and updating of experimental and testing facilities. Activities in the first field will yield practical outputs, provide solutions to concrete tasks of space monitoring, and ensure Ukraine’s participation in international projects. Ukrainian spacecraft will be launched at least once in two years. The government will have to spend UAH250M a year on activities in this field. Activities in the second field will involve measures in support of Ukraine’s export potential, i.e. investments in future projects that are estimated at UAH250M – UAH300M a year. In the third field, Ukrainian space research will be elevated to a new qualitative level through provision of competitive equipment and machinery, data capacities, and surface facilities. The costs are estimated at UAH100M – UAH150M a year. The fourth field is the government’s contribution to updating and restructuring the space industry enterprises for quality ground testing. Considering the unique testing and experimental resources of these enterprises, activities in this field are estimated at UAH150M – UAH200M annually. All-in-all, the optimal variant is worth UAH750M – UAH900M in budget outlays (ca 0.2% of predicted GDP) plus at least half that amount in off-budget funds. In absolute figures, this level of government support is typical of countries that have just embarked on developing their space industries and is one order lower than in EU countries or the Russian Federation. The draft program approved by the Cabinet of Ministers provides for annual allocations of UAH300M over five years, which is less than recommended by experts but four times more than allocated by far and sufficient for implementing most of the provisions. The program comprises seven interrelated target programs, each consisting of separate projects with specific objectives: - deployment of the Sich group of satellites for surveillance and geophysical monitoring of the Earth (launches of the Sich-2 and Sich-2M spacecraft; preparation of the Ionosats aircraft); creation of a geo-data support system as a part of the GMES and the GEOSS; - creation of conditions for commercial use of Ukrainian carrier rockets in the “Cyclone-4”, “Land Launch”, and “Dnepr” projects; further production of the Zenith, Cyclone, and Dnepr boosters; design of new boosters; - creation of satellite telecommunication and broadcasting networks with the use of a national communication satellite (to be launched in 2010, basically at the expense of attracted funds); deployment of a national time-coordinate and navigation support system in cooperation with the Russian Federation and the EU; - space research in the field of geo-solar connections, astrophysics, space biology, and material science (in the frameworks of the international projects “Spectrum-R”, “International Space Station”, the Global Exploration Strategy; implementation of educational projects; - modernization and development of the National Space Center in Yevpatoria, Crimea, and employment of its capacities in international space programs; - development of new spacecraft, support systems, research devices for prospect space projects. The planned allocations from the central budget are not sufficient for modernizing the experimental and production facilities and developing new carrier rockets and other spacecraft. At the same time, the implementation of the planned projects is supposed to increase outputs from the use of spacecraft since the main accent of the program is on the use of space data for actual economic needs. The international accent is also important since new cooperation ties raise the level of space projects and give Ukraine more opportunities to demonstrate its competitiveness on international markets. The national space industry has practically exhausted its post-USSR material and intellectual reserves, so the only way for it to survive is to offer new competitive technologies and products. The work at the program has revealed that space activity needs a new systemic approach and a strategic plan for the next 15-20 years. The government’s space policy demands coordinated efforts of authority structures, research institutions, and industrial enterprises. The new space program is supposed to proceed in the mainstream of this policy. ДОДАТОК 2 ПЕРЕКЛАД ТЕКСТУ UKRAINE SPATIAL: LAUNCHES INTO FUTURE УКРАЇНА КОСМІЧНА: СТАРТИ В МАЙБУТНЄ www.bbc.co.uk, перекладач: Олег Федоров У липні 2007 року Кабінет міністрів схвалив нову космічну програму на 2008—2012 роки, яка передбачає посилення бюджетної підтримки нових розробок у середньому до 300 млн. гривень на рік. Ухвалене рішення може означати, що подолано поріг, який відділяє стагнацію галузі від її поступального розвитку. Тим часом ця сума значно менша, ніж у країнах, де космічні технології розвиваються інтенсивно. Яких результатів слід очікувати у найближчій перспективі, чи зможуть ракетно-космічні технології стати локомотивом інноваційного розвитку, які пріоритети української космонавтики? Відповіді на ці запитання можна отримати, лише усвідомивши нову роль, яку відіграють космічні дослідження і технології в наш час. Космонавтика в сучасному світі бурхливо змінюється. Прагматизм — перше, що впадає в око, коли аналізуєш результати космічної діяльності найбільших компаній і космічних держав. Один із головних пріоритетів — підпорядкування завдань космонавтики вирішенню загальних соціально-економічних проблем країни. Простіше кажучи, космічні проекти держава підтримує за умови чітко вираженого ефекту, який відчує у тому числі й пересічний споживач. Насичення нових ринків послуг, більшість яких орієнтовані на масового споживача (зв’язок, телебачення, навігація, метеопрогнози), — ось що стає пріоритетом сучасних аерокосмічних компаній. Додамо сюди «космічний туризм», комерціалізацію космічних технологій, і може скластися враження, що космонавтика стає однією зі звичайних галузей економіки, майже буденною сферою, результат роботи якої треба виражати виключно в доларах, а космічні запуски стають одним із елементів сучасних транспортних систем, на кшталт модернізованих електричок. З цього погляду, парадоксальним може видатися інтерес до нової космічної програми освоєння Місяця, перспективних міжпланетних місій, які оголошені пріоритетом десятка країн (зовсім недавно — некосмічних). Вражає кількість потенційних учасників відомої ініціативи EXPLORATION, яка передбачає польоти на Місяць і Марс. А недавній документ про створення всесвітньої системи, покликаної оптимізувати космічні спостереження за земною поверхнею (GEOSS), підписали понад 70 країн. Враження таке, що «пыльные тропинки далеких планет» обіцяють дослідникам величезні перспективи, а неминучі витрати і ризик невдач відступають на другий план. Не слід забувати, що під космічними витратами маються на увазі бюджетні витрати (тобто гроші платників податків); відносна роль комерційних проектів ще дуже скромна. Тобто довгострокові і досить дорогі космічні дослідження, на думку багатьох урядів, мають важливі практичні наслідки. Причини такої «демократизації» космонавтики, як і становлення власне «космічної політики», зводяться аж ніяк не до міркувань престижності чи зростання міжнародного авторитету. 1.Інформаційне суспільство і космонавтика Визначення сучасного суспільства як постіндустріального або суспільства, побудованого на знаннях, відоме з 60-х років минулого століття. Таке суспільство протиставляють доіндустріальному й індустріальному за трьома найважливішими напрямами: головним виробничим ресурсом стає інформація, тоді як у доіндустріальному й індустріальному суспільствах ними були, відповідно, сировина й енергія; характером виробничої діяльності, яка кваліфікується як обробка, на противагу видобутку й виготовленню; і технологією, яка характеризується наукоємністю, тоді як дві попередні стадії характеризувалися трудоємністю та капіталоємністю. Звідси випливає відоме формулювання про три суспільства, перше з яких — взаємодія з природою, друге — взаємодія з природою, перетвореною людиною, а постіндустріальне суспільство виступає в такому разі як взаємодія між людьми. На основі цього аналізу Д.Белл запропонував таке визначення постіндустріального суспільства: це «суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважно виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти і підвищення якості життя; у якому клас технічних фахівців став основною професійною групою і, що найголовніше, у якому впровадження інновацій ...більшою мірою почало залежати від досягнень теоретичного знання». З цього погляду, космонавтика — найбільш «постіндустріальна» діяльність. У ній всі складові, включно з виробництвом, підпорядковані отриманню нового знання та інформації, а також організації відповідного сервісу. Зауважимо, що така роль космонавтики не була передбачена на початку космічної ери. Велике значення надавалося (поряд з унікальними можливостями для досліджень) використанню ресурсів космосу, тому, що ми тепер називаємо індустріалізацією космосу. Мабуть, К.Ціолковський здивувався б, дізнавшись, що першим застосуванням космічних технологій, яке розвивається на цілком комерційній основі, стали космічні телекомунікації. Услід за ними послуги навігаційних систем, позиціювання, а також інформація аерокосмічного зондування Землі поступово наближаються до межі самоокупності. Проте річ не лише в необхідності космічної інформації широкому колу сучасних користувачів, у зростанні комерціалізації космічних послуг. Принципової ролі в умовах глобалізації набуває унікальність інформації космічного моніторингу. Вивчення глобальних кліматичних змін, оцінка шкоди від стихійних і техногенних катастроф, виявлення передвісників лих, керування природними ресурсами, землеробство, геологорозвідка — ось далеко не повний перелік галузей, у яких вже практично застосовуються дані космічного моніторингу. Сталий розвиток неможливий без адекватної інформації про земну поверхню — проголошує резолюція саміту зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі у 2002 році. Реалізацією цього гасла є міжурядова ініціатива GEOSS (Глобальна система систем спостереження Землі з космосу) та її європейська складова GMES (Глобальний моніторинг в інтересах безпеки і збереження навколишнього середовища). Моніторингові ініціативи передбачають створення системи (точніше — системи систем) на основі космічних засобів. Розв’язати проблеми екологічної безпеки сукупність наявних систем не в змозі. Тому передбачається створити нові коопераційні взаємодії (консорціуми організацій), до яких би входили наука, космічні й наземні системи спостереження, моделювання, організація сервісу. По суті, формується новий тип інформаційних систем, у яких космічний сегмент є основою, що визначатиме якісний прорив у вирішенні життєво важливих завдань. 2. Інноваційний потенціал космонавтики Існує близько 40 ключових макротехнологій, які визначають рівень економіки країни, причому аерокосмічні технології посідають, на думку багатьох експертів, перше місце в цьому списку. Їхня провідна роль зумовлена потужним інноваційним впливом на економіку в цілому. Так, розвиток авіації свого часу дав старт радіолокації, створенню легких, жароміцних сплавів, композиційних матеріалів, обчислювальній цифровій техніці, моторобудуванню, навігаційним системам. Сучасна космонавтика не лише революціонізує найважливіші галузі економіки; відомо, що ефективність інновацій визначається здебільшого двома чинниками — фінансуванням та рівнем розв’язуваних завдань. Космонавтика ставить найвищі вимоги до науково-технічних розробок і, відповідно, визначає найвищу ефективність інновацій. Цей факт усвідомили не лише аналітики, а й політичні керівники, а термін «космічна політика» на сьогодні можна вважати усталеним. Серед найважливіших документів такого роду — подана Європарламентові у квітні поточного року «Європейська космічна політика», розроблена спільно Єврокомісією та Європейським космічним агентством. Відповідно до цього документа, космічні технології — це інструмент, із допомогою якого забезпечується конкурентоспроможність Європи в економічній гонці зі США. Тому передбачається постійне збільшення витрат на нові розробки і реалізацію космічних проектів. Методологія розробки документа побудована на співвіднесенні завдань космічної діяльності з політичними пріоритетами ЄС. При цьому передбачається виконання таких проектів, які мають радикально вплинути на досягнення першочергових пріоритетів. Цей висновок дозволяє говорити про нову роль космонавтики, яка тепер не є однією з (хоч і дуже важливих) галузей, що впливають на науково-технічний і оборонний потенціал. Космічна діяльність виступає умовою конкурентоспроможності країни, оскільки вона — найпотужніше внутрішнє джерело розвитку, а також чинник його сталості. Дуже показова у цьому плані відома ініціатива EXPLORATION (англійською — дослідження, яке передбачає експедицію), найменш прагматичної, здавалося б, суто наукової діяльності, лише опосередковано пов’язаної з конкретним земним застосуванням. Ця ініціатива передбачає узгоджену всіма учасниками систему космічних досліджень від навколоземної орбіти і близького космосу до планет Сонячної системи й астрофізичних об’єктів. Основний її смисл полягає в проголошенні нової ери, коли присутність людини не буде обмежена навколоземною орбітою. Після відомої промови президента США Дж. Буша, який запропонував «Нове бачення космічних досліджень» (жовтень 2004 року), провідні космічні держави створили робочу групу для вироблення спільної стратегії космічних досліджень. Наприкінці травня 2007 року опубліковано узгоджений 14 космічними агентствами (включно з НКАУ) документ «Глобальна стратегія досліджень — основи координаційного процесу». Він містить концептуальні положення щодо мети, завдань і організації спільних дій космічних країн. Незважаючи на розбіжності учасників у тактиці, темпі руху вперед, технологічних і наукових пріоритетах (а розбіжності з деяких пунктах дуже серйозні), вироблено спільні підходи до майбутньої співпраці, рівень і значимість якої — унікальні. У документі розглядається і обґрунтовується необхідність дослідження та освоєння об’єктів Сонячної системи, «повернення на Місяць». Водночас, одним із головних мотивів цієї нової вражаючої міжнародної ініціативи є технологічний прорив на найважливіших напрямах, які визначають долю людства. Серед прогнозованих нових напрямів — технології генерування та накопичення енергії, нові транспортні засоби, комунікації й навігація, робототехніка, а також медицина. Дуже важливі і соціальні наслідки програми, яка розгортається. Відомо, що дослідження космосу — потужний спонукальний мотив для молоді замислитися над тим, чого варто домагатися в житті, як вирватися з рамок буденності. Інноваційний розвиток — це не лише технологічна, а й соціальна проблема. Ефективність освіти, умови для творчого пошуку, стимули для пошуку нового відіграють не меншу роль, ніж фінансування розробок. Напевно, ці аспекти інноваційного розвитку пояснюють, чому власні місячні програми тепер розробляє не менше десятка держав, а космічна тематика посідає ключове місце у стратегії економічного розвитку. 3. Необхідність нового підходу до космічної діяльності Революціонізуючий вплив космічних технологій відчувають оборона, телекомунікації, фундаментальні дослідження космосу. Усе це свідчить про те, що космічна діяльність у новому тисячолітті набула нової якості. Відбувся перехід від демонстраційного етапу до цілеспрямованого використання ресурсів космосу. Космічна індустрія функціонує за законами реальної економіки, а критерії її ефективності визначаються соціально-економічними і науково-технічними результатами. Тому космічна політика розвинених держав на сьогодні сформувалася як один із пріоритетів державної політики. Загальні тенденції розвитку космічної діяльності вимагають активного пошуку Україною свого місця на космічних ринках і в міжнародному поділі праці. Україна об’єктивно належить до космічних держав світу не лише за формальними характеристиками космічного потенціалу, а й за доведеною можливістю практично реалізовувати сучасні космічні проекти, прикладом яких є унікальний міжнародний проект «Морський старт». Після відмови від ядерних озброєнь космічні технології залишилися одними з небагатьох, які визначають стратегічну вагу держави, наявність засобів стримування. Доступ у космос об’єктивно підвищує значущість України у відносинах із стратегічними партнерами, процесах інтеграції в європейські структури. Космічна діяльність може стати інструментом активної регіональної політики. |
| ДИПЛОМНА РОБОТА ТЕМА: ХУЛІГАНСТВО Вступ |
ДИПЛОМНА РОБОТА На тему: «День вчителя,вечеря на 40 осіб» Характеристика бенкету |
| ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА на тему: СПЕЦИФІКА МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ... |
Дипломна робота РОЗДІЛ ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
| ДО ЗАХИСТУ Дипломна робота містить сторінки, 27 таблиць, 18 рисунків, список використаних джерел із найменувань, додатків |
ДИПЛОМНА РОБОТА Професійна підготовка учнів старших класів засобами інноваційних технологій на уроках трудового навчання 1 |
| ДИПЛОМНА РОБОТА Органи прокуратури їх значення і роль у здійсненні контрольно-наглядових функцій державних органів влади в Україні |
Дипломна робота з психології Поняття адаптації, дезадаптації. Проблема соціальної адаптації молодших школярів |
| Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” Техніко – криміналістичне дослідження підроблених документів на право водіння, володіння і користування автотранспортом” |
ДИПЛОМНА РОБОТА НА ТЕМУ: “ АНАЛІЗ КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ Фактори, що визначали стан, структуру та динаміку злочинності в 2001 р виглядають наступним чином |