|
|
Скачати 1.15 Mb.
|
|
2.3. Помилки перекладу на рівнях мови Ідея рівневої організації мови набула поширення в середині XX ст. в американській дескриптивній лінгвістиці. Вона була підготовлена традиційним відокремленням у мовознавстві фонетики, морфології, лексикології, синтаксису, які розглядались як явища одного порядку, а не як ієрархічно організовані [35, 56—72]. Рівні мови – деякі «ділянки» мови, підсистеми мовної системи, кожна з яких характеризує сукупність відносно однорідних одиниць і набір правил, які регулюють її використання і групування в різні класи й підкласи [13, 93]. Рівень охоплює сукупність тих відносно однорідних одиниць чи, іншими словами, одиниць одного ступеня складності, які можуть вступати між собою в синтагматичні й парадигматичні відношення, але не можуть перебувати в ієрархічних відношеннях (фонеми не можуть складатися з фонем, морфеми з морфем і т. д.). З одиницями іншого рівня мови вони вступають тільки в ієрархічні відношення на зразок «складається з ...» або «входить в ...» (морфема складається з фонем, фонема входить у морфему, ...). Отже, до одного рівня належать ті одиниці мови, які підпорядковуються правилам рівневої сполучуваності. Головною відмінністю одиниць різних рівнів мови є їх якісна своєрідність, яка виявляється в особливостях їх поєднання, тобто синтагматики. Для розрізнення рівнів мови використовують такі принципи:
Відношення між рівнями мови в напрямку вгору — це відношення «засіб — функція», тобто функція одиниць нижчого рівня полягає в тому, щоб бути засобом побудови одиниць вищого рівня. Розрізняють основні й проміжні рівні. До основних рівнів належать фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний і синтаксичний. Кожен із рівнів має свою основну одиницю: фонологічний — фонему, морфологічний — морфему, лексико-семантичний — лексему, синтаксичний — конструкцію (синтаксему). За роллю в структурі мови виділяють нижчі та вищі рівні. Так, фонологічний рівень належить до нижчого, оскільки фонема — одностороння одиниця (не має плану змісту), яка використовується для побудови одиниць вищого рівня — морфем і лексем. Найвищий рівень синтаксичний, бо він обслуговує комунікативні потреби і підпорядковує собі одиниці всіх інших рівнів: Синтаксичний Лексико-семантичний Морфологічний Фонологічний Мовні рівні не існують ізольовано. Вони взаємопов'язані: саме на стиці рівнів виникають проміжні рівні. Їх одиниці мають подвійний характер: вони утворюються в одному рівні, а функціонують як одиниці іншого рівня. До проміжних рівнів належать морфонологічний, словотвірний, фразеологічний. Морфонологічний рівень виникає на стику фонем і морфем. Предметом морфорології, вважає її основоположник М. С. Трубецькой, є дослідження морфологічного використання фонологічних засобів мови. Морфологія вивчає чергування голосних та приголосних, наголос і сполучення фонем у складі морфеми і слова. Словотвірний рівень є проміжним між морфологічним і лексико-семантичним. Предметом словотвору є творення слів на основі морфем, твірних основ, словотвірних моделей. Фразеологічний рівень, як проміжний, виникає на стику лексико-семантичного і синтаксичного. Предметом фразеології є вивчення утворення номінативних одиниць на основі поєднання двох чи декількох слів [13]. Як і будь-яка класифікація, наведена тут класифікація рівнів мови є огрубленням реальних мовних фактів. У мові існують більш складні відношення між її підсистемами. У цій схемі рівнів не все враховано, зокрема те, що морфеми поділяються на кореневі, словотвірні і словозмінні, які виконують зовсім різні функції; що над рівнем морфем існує не тільки рівень слів, а й рівень граматичних форм; що речення утворюється не із слів, а з певних словоформ. У мовознавстві є й дещо відмінні від наведених тут погляди на рівневу будову мови [7, 147—148]. Для різних рівнів ступінь системності не є однаковим, тому говорять про градуальність поняття системності. Ступінь системності рівня залежить від кількості одиниць, що входять до його складу. Чим менше одиниць у рівні, тим він системніший. Найменше одиниць має фонологічний рівень, найбільше — лексико-семантичний, звідки й висновок про найвищий ступінь системності фонологічного рівня і найнижчий — лексико-семантичного [38, 155-156]. Теорія ієрархії рівнів мови Оригінальну теорію щодо структури мови — теорію ієрархії рівнів — сформулював у 1962 р. французький мовознавець Еміль Бенвеніст. Суть цієї теорії полягає в тому, що мовні одиниці планом вираження спираються на нижчий рівень, а планом змісту належать до вищого рівня. Схематично це можна зобразити так: Морфема планом вираження спирається на фонему, тобто складається з фонем, але свого змісту набуває лише в складі слова. Наприклад: закінчення -а має значення «називний відмінок, однина, жіночий рід» тільки в складі слова (рука, ріка, сестра). Фонему також можна визначити лише як складову частину одиниці вищого рівня — морфеми. Формою мовної одиниці є її здатність розкладатися на складові елементи нижчого рівня, а значенням — здатність бути складовою частиною одиниці вищого рівня. Таке розуміння мовної структури, на думку В. І. Кодухова, допускає тільки один напрям аналізу — від нижчого рівня до вищого, від форми до змісту [17, 134—152]. Із теорії ієрархії рівнів випливає, що всі нижчі рівні спираються на зміст вищого рівня. Тобто, первинний зміст вищого рівня, а все більш низькі рівні залежать від нього. Звідси випливає, що всі помилки, які спостерігаються нами в процесі аналізу переказів СМП можуть бути наслідком нерозуміння системою змісту вищого рівня. Також, так як вищі рівні виражаються через нижчі, стає зрозуміло, чому помилка перекладу СМП на нижчих рівнях може послужити досконалою неадекватністю всієї пропозиції. Наприклад, якщо машинний перекладач Google Translate не впорався з розпізнаванням слова LAUNCHES на морфологічному рівні в реченні «UKRAINE SPATIAL: LAUNCHES INTO FUTURE», то й на всіх наступних рівнях, в тому числі на синтаксичному рівні, буде допущена помилка: «УКРАЇНА Просторова: LAUNCHES в майбутньому». Розглянемо випадки допущення помилок комп'ютером на усіх рівнях мови для виявлення рівня семантико-синтаксичної адекватності перекладу. Помилки на даних мовних рівнях можуть допускатися або при розумінні вихідного тексту або при викладі тексту перекладу. Визначати мовні рівні, на яких допущена помилка, ми можемо тільки за проявами цих помилок у тексті перекладу. А саме - при викладі тексту перекладу. При цьому слід зазначити, що допущення помилки при розумінні вихідного тексту обов'язково тягне за собою допущення помилки при викладі тексту перекладу. Таким чином, виявлення помилки на будь-якому мовному рівні в тексті перекладу є наслідком допущення її на цьому ж мовному рівні в процесі перекладу (розуміння тексту на одній мові й подальшого його викладу на іншій ). Виходячи з вищесказаного, визначимо прояви та можливі причини допущення помилок при перекладі на всіх рівнях мови. Вибираючи в машинному перекладачі мову оригіналу та перекладу, ми позбавляємо комп'ютер від необхідності розпізнавання фонологічного і морфонологічного рівня. При цьому мінімальний рівень, на якому можливо допущення помилки - морфологічний. Помилка на морфологічному рівні допускається у випадках, коли комп'ютер не справляється з визначенням морфем при віртуальному членуванні слова. При цьому комп'ютер або переносить слово в його оригінальному написанні в текст перекладу, або транслітерує: «In a postindustrial society information becomes the basic industrial resource where as in «pre-industrial» and «industrial» societies the main resources were raw materials and energy respectively.» «Інформація postindustrial суспільства стає основним індустріальним ресурсом, тоді як в «pre-industrial» і «індустріальний» суспільство головний ресурси були сирими матеріалами і енергією відповідно» (Pragma 5). Скорочення-абревіатури «GMES» і «ГМЕС» в реченні «This motto is being materialized through the intergovernmental initiative GEOSS and its European component GMES (Global Monitoring for Environment and Security)» транслітеруються: «Цей девіз у цей час відбулося через міжурядові ініціативи ГЕОСС та її європейські компонент ГМЕС (Глобальний моніторинг в інтересах охорони навколишнього середовища та безпеки)» (Google Translate). «Tsiolkovsky» і «geo-positioning» при перекладі речення «Tsiolkovsky would have been surprised to know that the first commercial application of space technology was space telecommunications followed by navigation and geo-positioning services and surface sensing.» «Tsiolkovsky був би здивований, аби знати, що перший комерційний додаток космічної технології був космічними телекомунікаціями, завершеними навігацією і geo-positioning послугами і зовнішнім відчуттям.» (Pragma 5) Помилка на словотворчому рівні може допускатися в тих випадках, коли комп'ютер не може визначити, з яких саме морфем складається слово або підібрати потрібні морфеми для утворення слова, при цьому слово не узгоджується з іншими в першу чергу граматично. Наприклад, при перекладі речення «The new program is also supposed to yield significant social effects» Google Translate не впорався з підбором правильної форми слова «повинен» («Нова програма також повинен принести значні соціальні наслідки.»), яке є присудком і не узгоджується з підметом. Правильна форма цього слова - «повинна». Помилок на лексико-семантичному рівні припускаються при нерозумінні значення слова комп'ютером. При даному виді помилки полісемічне слово має правильну граматичну форму, але не вписується в зміст найближчого контексту. Так, наприклад, при перекладі речення «Innovative development is not only a technological issue» Pragma 5 переклалала слово «issue» як «результат» (Інноваційний розвиток - не лише технологічний результат), Хоча правильний варіант перекладу – «проблема» («Інноваційний розвиток - це не лише технологічна, а й соціальна проблема»). Помилка на фразеологічному рівні виникає, коли комп'ютер не може підібрати відповідний фразеологічний еквівалент через відсутність такого в базі даних. При цьому він не здатен ні визначити, ні правильно відтворити фразовий еквівалент. Тоді весь вислів має неправильний зміст і часто не вписується в контекст пропозиції. Відносини слів усередині фрази можуть бути правильними: фраза «у світанку космічної ери» при перекладі Pragma 5 «У світанку космічної ери, цієї ролі навіть не передбачалася» англійського речення «At the dawn of the space era, this role was not even forecast. » правильно перекладається як «на початку космічної ери», як це переклала людина (Зауважимо, що така роль космонавтики не була передбачена на початку космічної ери), або «на зорі космічної ери», як це переклав Google Translate («На зорі космічної ери, ця роль була навіть не прогноз»). Помилка на синтаксичному рівні може бути викликана не розумінням смислу речення, не розумінням відносин елементів більш низьких рівнів, змісту всього тексту, предмета тексту і т.д. Наприклад, Pragma 5 при перекладі речення «What are the priorities of Ukraine's astronautics?» граматично правильно побудувала речення при перекладі, при цьому вірно підібравши словесні і фразові еквіваленти: «Чим є пріоритети української астронавтики?». Однак, синтаксис англійського речення не відповідає варіанту переклада, що є суттєвим порушенням адекватності. Наприклад, разберемо, на яких рівнях мови були зроблені помилки при перекладі речення «Hence, the well-known formula: “pre-industrial society is interaction with nature; industrial society is interaction with nature transformed by man; postindustrial society is human interaction”», яке перекладено професійним перекладачем як «Звідси випливає відоме формулювання про три суспільства, перше з яких — взаємодія з природою, друге — взаємодія з природою, перетвореною людиною, а постіндустріальне суспільство виступає в такому разі як взаємодія між людьми.» СМП Pragma 5: «Віднині, відома формула: "pre-industrial суспільство - взаємодія з природою; індустріальне суспільство - взаємодія з природою, перетвореною чоловіком; postindustrial суспільство - людська взаємодія”.» Оскільки слово «pre-industrial» перенесено в текст перекладу без змін, то на ми допускаємо, що при перекладі помилка була зроблена на морфологічному рівні. При цьому помилка переноситься на словотворчій та на лексіко-семантичний рівень («pre-industrial»), на фразеологічний («pre-industrial суспільство»), та в наслідок цього – і на синтаксичний. Але при перекладі цього тексту була зроблена ще одна незалежна від попередньої помилка на морфологічному рівні – «postindustrial», що виявилось також причиной помилки перекладу фрази, до якої це слово відноситься («postindustrial суспільство»). Крім того, незалежні помилки були зроблена на лексико-семантичному рівні при перекладі слова «Hence» - «Віднині», яке треба було перекласти словом «Звідси» та слова «man» - «чоловік», яке слід було перекласти, як «людина». Також була зроблена ще одна помилка на фразеологічному рівні при перекладі фрази «human interaction» - «людська взаємодія», яку правильно переклав професійний перекладач – «взаємодія між людьми». Отже, ми визначили, що у цьому реченні допущені 2 помилки на морфологічному рівні, 2 помилки на лексико-семантичному рівні та одна – на фразеологічному рівні. На словотвірчому та на на семантичному незалежних помилок зроблено не було. Таким чином, при вищенаведеній статистиці перекладу речень текстів, причинами неадекватності перекладу речень он-лайн перекладачем Google Translate з'явилися помилки на наступних рівнях мови: 40 - на синтаксичному, 60 - на фразеологічному, 53 - на лексико-семантичному, 73 - на словотворчому, 13 - на морфологічному. Причинами неадекватності перекладу речень он-лайн перекладачем Pragma 5 стали помилки на наступних рівнях мови: 33 - на синтаксичному, 53 - на фразеологічному, 73 - на лексико-семантичному, 27 - на словотворчому, 20 - на морфологічному. При цьому варто враховувати, що, виходячи з теорії ієрархії рівнів мови, ми не враховували помилки на рівнях мови, якщо в складі елемента рівня вже присутня помилка на більш низьких рівнях мови. Таким чином, в одному реченні максимальна кількість помилок на рівні мови може бути не більше кількості елементів на цьому ж рівні. Наприклад, тільки одна синтаксична помилка в реченні, яку ми врахували, якщо в реченні не знайдено помилок на більш низьких рівнях мови. У ході аналізу було помічено, що Pragma 5 частіше формує речення, правильні з позиції граматики, хоча іноді це є причиною збільшення ступеня дезінформації користувача через допущені помилки на більш низьких рівнях мови. Google Translate частіше підбирає правильні лексичні і фразеологічні еквіваленти, хоча гірше справляється з побудовою граматично правильних речень. Це можна пояснити тим, що в базі даних цієї системи більша кількість англо-українських відповідників. Також те, що контекст статистичної системи Google Translate становить лише 5 слів, пояснює складність побудови системою граматично правильних речень. Також необхідно відзначити той факт, що при перекладі довгих речень, якщо Google Translate допустив помилку на початку, він може не допустити помилку в кінці, причому з більшою ймовірністю, ніж Pragma 5, яка в таких випадках спотворює все речення, намагаючись узгодити першу частину з помилкою з другою частиною. При цьому частіше всього помилка переноситься також і на другу частину. Проведений аналіз із залученням кількісних підрахунків дає змогу зробити висновок, що СМП не в змозі досягти семантико-синтаксичної адекватності і перекладачу для редагування перекладу в обов’язковому порядку треба звертатися до оригінального тексту. Безсумнівно, причиною більшості помилок стало нерозуміння тексту системою МП, так як розуміння вихідного тексту є первинним етапом у процесі перекладу, а, відповідно, й основою правильного викладу його на іншій мові. Оскільки людина має матеріал, який дозволяє адекватно викладати смисловий зміст певною мовою, наприклад, в першу чергу граматика, і взагалі будь-яка інформація про мову, керуючись якою, людина правильно формує свої повідомлення, володіючи інформацією, яку їй потрібно повідомити, то цілком очевидно, що проблема перекладу полягає в першу чергу в складності створення такої інформаційної системи, щоб вона могла витягти з тексту оригіналу хоча б приблизно стільки ж, скільки отримує з нього людина. Таким чином, ми приходимо до того, що необхідно з'ясувати, на скільки сучасні СМП можуть розуміти зміст тексту, який вони перекладають і чи можливо сьогодні створити таку систему, яка б розуміла тексти так само, як і людина. |
| ДИПЛОМНА РОБОТА ТЕМА: ХУЛІГАНСТВО Вступ |
ДИПЛОМНА РОБОТА На тему: «День вчителя,вечеря на 40 осіб» Характеристика бенкету |
| ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА на тему: СПЕЦИФІКА МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ... |
Дипломна робота РОЗДІЛ ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
| ДО ЗАХИСТУ Дипломна робота містить сторінки, 27 таблиць, 18 рисунків, список використаних джерел із найменувань, додатків |
ДИПЛОМНА РОБОТА Професійна підготовка учнів старших класів засобами інноваційних технологій на уроках трудового навчання 1 |
| ДИПЛОМНА РОБОТА Органи прокуратури їх значення і роль у здійсненні контрольно-наглядових функцій державних органів влади в Україні |
Дипломна робота з психології Поняття адаптації, дезадаптації. Проблема соціальної адаптації молодших школярів |
| Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” Техніко – криміналістичне дослідження підроблених документів на право водіння, володіння і користування автотранспортом” |
ДИПЛОМНА РОБОТА НА ТЕМУ: “ АНАЛІЗ КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ Фактори, що визначали стан, структуру та динаміку злочинності в 2001 р виглядають наступним чином |