|
|
Скачати 1.15 Mb.
|
2. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНА АДЕКВАТНІСТЬ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ 2.1. Проблема еквівалентності та адекватності перекладу У зв’язку з тим, що МП використовується все частіше і стає доступнішим для широких верств населення, проблема якості перекладу стає все актуальнішою. Між тим, навіть самі фірми - виробники СМП відкрито заявляють [55; 86; 62; 71], що якість машинного перекладу далека від ідеалу і лише в рідкісних випадках машинний переклад є адекватним. Але, аналізуючі ступень адекватністі перекладу, перш за все необхідно визначити чітку кореляцію понять адекватністі і еквівалентності. Отже, переклад незмінно розглядається як спосіб забезпечити спілкування між різномовними комунікантами шляхом відтворення на іншій мові повідомлення, що міститься в початковому тексті. У найбільш загальному плані мовознавці зазвичай визначали переклад як заміну тексту на одній мові текстом на іншій мові, лише потім приступали до вивчення вимог, якими повинен задовольняти створюваний текст, щоб бути повноцінною заміною оригіналу, і відносин, що виникають між текстами оригіналу та перекладу в цілому і між окремими частинами та одиницями цих тестів. Таким чином, лінгвістична теорія перекладу вивчає співвідношення одиниць двох мов неізольовано, а в текстах певного типу (оригіналах та їх перекладах), і всі дані, якими ця теорія оперує, отримані з порівняльних вивчень таких текстів. [26, 26] Порівняльне вивчення текстів оригіналу та перекладу може охоплювати різні сторони їх формальної та змістовної структури таких текстів. Але центральним питанням теорії перекладу залишається всебічний опис змістовних відносин між цими текстами, розкриття понять еквівалентності та адекватності перекладу. В першу чергу завдання перекладача, безсумнівно, полягає у відтворенні змісту оригіналу. Але що це значить? Що являє собою відтворюваний зміст? Які критерії правильності вибору мовних засобів для досягнення адекватності перекладу? Ці питання вже багато років активно піднімаються в лінгвістиці (Рецкер, 1974; Сидоров, 1981; Пінягін, 1981; Швейцер,1988; Комісаров, 1988 та ін.) Так, В. Н. Комісарів розглядає «еквівалентний переклад» і «адекватний переклад» як поняття неідентичні, які тісно стикаються один з одним. Еквівалентність розуміється їм як смислова спільність, що прирівнює одну до одної одиниці мови. Термін «адекватний переклад», на його думку, має більш широкий сенс і використовується як синонім «гарного» перекладу, тобто перекладу, що забезпечує необхідну повноту міжмовноі комунікації в конкретних умовах [22, 233-234]. А. Д. Швейцер також розмежовує поняття еквівалентності та адекватності, зауважуючи, що еквівалентність - це відповідність текста перекладу тексту оригінала, а адекватність – це відповідність перекладу як процеса, даним комунікативним умовам. Повна еквівалентність має на увазі вичерпну передачу комунікативно-функціонального інваріанту, тобто мова йде про максимальне наближення тексту перекладу до оригіналу, при максимальних вимогах, які висуваються до перекладу. Вимога адекватності ж носить оптимальний характер: переклад повинен оптимально відповідати певним комунікативним цілям та завданням [42, 95]. Поняття адекватності залишається одним із центральних у теорії і практиці перекладу. У роботах 50-х - початку 60-х років, закладені основи сучасної теорії перекладу (Федоров, 1953; 1958; Jakobson, 1959). Поняття адекватності базувалося на концепції перекладу як повного смислового аналога оригіналу. В рамках даної концепції адекватність перекладу зводилася до категорій семантичних (смислових) повноти і точності, доповнювалась стилістичною еквівалентністю, що включає, зокрема, принцип підпорядкування тексту перекладу функціонально-стилістичним нормам мови перекладу. Така адекватність отримала назву семантико-стилістичної [11, 37]. У 50-60-ті роки перекладацька діяльність отримала новий імпульс у сфері інформаційної практики та теорії комунікації, що сприяло формуванню концепції функціонально-прагматичної адекватності перекладу (Бархударов, 1975; Комиссаров, 1973; Швейцер, 1973; Каде, 1978). Від функціонально-адекватного перекладу потрібна не повна і точна передача всього смислового змісту та стилістичних особливостей оригіналу, узгоджених з функціонально-стилістичними нормами мови перекладу, але лише правильна передача основної комунікативної функції оригіналу, його функціональної «домінанти». Інші властивості перекладу для даного типу адекватності в принципі не релевантні. В цілому, в даний час намічається тенденція до розмежування у перекладознавстві понять «адекватність» і «еквівалентність» за принципом загального та часткового. А саме, адекватний переклад, на відміну від еквівалентного, може не бути відображенням оригіналу на іншій мові, але він повинен повністю передавати зміст тексту оригіналу, не спотворюючи його. Для досягнення адекватності в тексті перекладу можуть бути деякі пояснюючі доповнення, пов'язані з культурними відмінностями, або ж опущення елементів тексту, без яких зміст тексту не зазнає яких-небудь істотних змін. Щодо адекватності машинного перекладу, то у цьому випадку треба керуватися підходом, запропонованим А.Д. Швейцером та Л.С. Бархударовим, які акцентують увагу саме на функціонально-прагматичному аспекті даної категорії. І тому вважаємо за доцільне визначити, перш за все, хто та які завдання ставить і які вимоги виявляє до машинного перекладу. Як ми вже зазначали у першій частині, машинний переклад з’явився і функціонує як відповідь на соціальний запит подолання мовного бар’єру у період значного зростання обсягів інформації. Тобто до машинного перекладу, по-перше, звертаються з метою отримати найзагальнішу інформацію про першоджерело, а саме про його жанрову та тематичну співвіднесеність. Як правило, реципієнтами перекладу є фахівці у певній області, які або не володіють іноземною мовою у достатньому обсязі, або не мають часу, щоб опрацювати значну кількість текстів. Як показав наш аналіз, машинний переклад задовольняє цю вимогу у повному обсязі. У цьому випадку ми маємо стовідсоткову адекватність. Такий тип адекватності ми будемо називати жанрово-тематичною адекватністю. По-друге, машинний переклад потрібен, коли треба вирішити, чі є необхідність у подальшому працювати з цим текстом. У цьому випадку переклад повинен передати основну комунікативну домінанту оригіналу, надати отримувачу більш або менш детальну інформацію про зміст повідомлення, що містится у першоджерелі. Наше робоче визначення для цього типу адекватності – адекватність інформативності. Для виявлення рівню адекватності при аналізі перекладів тут актуальним буде звернути увагу на помилки, що їх зробили машинні перекладачі. Такий підхід дозволить визначити, наскільки тип помилки впливає на розуміння тексту перекладу. По-третє, МП можуть застосовувати перекладачі у своїй професійній діяльності. Одна з головних цілей – отримання еквівалентів термінологічних складових першоджерела для подальшого редагування усього тексту рідною мовою. Згідно нашого бачення, це – семантико-синтаксична адекватність, вивчення якої потребує аналізу перекладів на рівнях мови. Як бачимо, при виявленні ступеню адекватності машинного перекладу на першій план виходить прагматичний фактор орієнтації на реципієнта перекладу та виконання поставленних завдань. Таким чином, адекватність МП визначається нами як адекватність відтворення основної прагматичної функції оригіналу. Виходячі з цього положення, ми вважаємо за доцільне розробити типологію помилок, яки допускають СМП, зокрема Google Translate і Pragma 5, і на основі цієї типології оцінити рівень функціонально-прагматичної адекватності перекладів. 2.2. Типологія помилок Для аналізу було взято газетну статтю «UKRAINE SPATIAL: LAUNCHES INTO FUTURE», узяту з сайта www.bbc.com з загальним обсягом 17087 знаків. Класифікація помилок, які з'являються як результат некоректного комп'ютерного перекладу і передачі тексту орігінала, досить проста - специфіка та ступінь впливу помилки на розуміння тексту перекладу. Спотворення суттєво дезінформує адресата щодо предметно-логічного та прагматичного значення у вихідному тексті. Наприклад, при перекладі заголовка «UKRAINE SPATIAL: LAUNCHES INTO FUTURE», і Google Translate, і Pragma 5 спотворили зміст оригіналу відповідно: «УКРАЇНА Просторова: LAUNCHES в майбутньому» (Google Translate) «ПРОСТОРОВА УКРАЇНА: ПОЧИНАЄ В МАЙБУТНЬОМУ» (Pragma 5) Професійний перекладач переклав це речення так: «УКРАЇНА КОСМІЧНА: СТАРТИ В МАЙБУТНЄ». В данному випадку як Google Translate, так і Pragma 5 не правільно переклали слово «SPATIAL», обравши відповідник «Просторова», який має зовсім інше лексичне значення, ніж слово «КОСМІЧНА». Крім того, слово «LAUNCHES» машинний перекладач Google Translate переніс без змін в текст перекладу, що в свою чергу не дозволить читачу перекладу, який зовсім не володіє англійською, зрозуміти зміст цього слова, а Pragma 5 переклала його замість іменника в множині дієсловом «ПОЧИНАЄ». Все це суттево дезінформує одержувача перекладу. Чи, наприклад, наступне речення: «Can space rocketry technologies become a locomotive of innovative development?» Google Translate: «Можна ракетно-космічних технологій стало локомотивом інноваційного розвитку?» Pragma 5: «Може розмістити технології ракетної техніки стають локомотивом інноваційного розвитку?». Професійний перекладач у данному випадку скористувався таким прийомом перекладу, як злиття речень, зробивши з трьох речень орігіналу «What achievements can be expected in the near future? Can space rocketry technologies become a locomotive of innovative development? What are the priorities of Ukraine’s astronautics?» одно складносурядне речення: «Яких результатів слід очікувати у найближчій перспективі, чи зможуть ракетно-космічні технології стати локомотивом інноваційного розвитку, які пріоритети української космонавтики?». При цьому смисл простого речення «чи зможуть ракетно-космічні технології стати локомотивом інноваційного розвитку» в професійному перекладі суттєво відрізняється від перекладів речення СМП Google Translate та Pragma 5. Так, наприклад, у реченні перкладу Google Translate «Можна ракетно-космічних технологій стало локомотивом інноваційного розвитку?» зовсім не зрозуміла граматична структура. І не дивлячись на те, що усі слова у реченні перекладені правільними відповідниками, форми їх настількі не правільні, що ухватити, про що йдеться, майже неможливо. В реченні ж перекладу, зробленого СМП Pragma 5 «Може розмістити технології ракетної техніки стають локомотивом інноваційного розвитку?» крім неузгодженої граматичної структури програма-перекладач не правильно переклала слово «space» - «розмістити», що також суттєво спотворює зміст. Ту саму проблему маємо і в наступному реченні: «So far, the costs are covered by taxpayers while the share of commercial projects is rather modest.» Google Translate: «Поки витрати покриваються платниками податків, а частка комерційних проектів, є досить скромним.» Pragma 5: «Поки що, витрати покривають платники податків, поки доля комерційних проектів швидше скромна.» При перекладі цього речення, як Google Translate, так і Pragma 5 переклали зворот «So far» прямими словниковими відповідниками «Поки», «Поки що», але цей переклад не дуже вписується в контекст, що збиває з думки читача перекладу, тому людина- перекладач переклала це як «Не слід забувати». Також пословний переклад звороту «the share of commercial projects» програмами-перекладачами Google Translate і Pragma 5 відповідно як «частка комерційних проектів» та «доля комерційних проектів» не є правильним, оскільки мається на увазі відносна роль комерційних проєктів. У сукупності з другими помилками («частка.. є скромним» замість «частка.. є скромной» в перекладі Google Translate та слово «швидше», яке лексично не співвідноситься з прикметником «скромна» в перекладі Pragma 5) виникає суттєвий ступень дезінформації читача перекладу. Це речення професійний перекладач, застосувавши прийом розвитку думки, переклав так: «Не слід забувати, що під космічними витратами маються на увазі бюджетні витрати (тобто гроші платників податків); відносна роль комерційних проектів ще дуже скромна.» Неточності так само як і спотворення, дезінформують одержувача перекладу щодо предмету висловлювання. Однак ступінь дезінформації менш істотна, ніж у випадку спотворення. Наприклад, речення «In July 2007 the Cabinet of Ministers approved a new space program for 2008-2012» Google Translate переклав як «У липні 2007 року Кабінет Міністрів затвердив нові космічні програми на 2008-2012 роки», не відомо з якої причини змінивши категорію числа: «нові космічні програми» замість «нову космічну програму». А це, не настільки значна, але дезінформація. Також речення «The program approved by the government is yet to pass hearings in the new parliament.» СМП Google Translate переклала так: «У програмі, затвердженої урядом ще пройти слухання в парламенті.» Переклад слова «program», як «У програмі», дезінформує в наслідок неправильної передачі змісту оригінала. Крім того, приперкладі звороту «is yet to pass» втрачено модальність висловлювання «ще повинен пройти», що теж дезорієнтує читача перекладу. Але, якщо орієнтуватися у контексті, то можна й правильно зрозуміти зміст перекладу цього речення. Професійний ж перекладач, який прийняв до уваги контекст та розвинув думку, зробив інший переклад цього речення: «Зупинимося коротко на проекті, який здобув підтримку уряду і розглядатиметься новою Верховною Радою.» Або інший приклад перекладу, виконаний Pragma 5: «The key to answers is the awareness of the role played nowadays by space research and technology.» «Ключ до відповідей - усвідомлення ролі, зіграної в даний час космічним дослідженням і технологією.» Ступінь дезінформації в даному перекладі менша, ніж у попередніх випадках, і адресату не так складно здогадатися, про що йде мова, виходячи з контексту. У цьому ж реченні машинний перекладач не зміг правильно перекласти фразу «The key to answers», так як її переклад «Ключ до відповідей» по суті є буквалізмом і не є підходящим еквівалентом. Професійний перекладач переклав речення так: «Відповіді на ці запитання можна отримати, лише усвідомивши нову роль, яку відіграють космічні дослідження і технології в наш час». Таким чином, при оцінці інтерференції під час двомовної комунікації в результаті невірної передачі вихідного змісту випливає, зрозуміло, що варто мати на увазі і жанр перекладеного тексту, і насамперед росподіл текстів на ті, в яких викладені факти, і ті що побудовані на артефактах (художньому вимислі). Часом те, що в першому випадку було спотворенням, у другому можна віднести до неточності. Неясність відрізняється від спотворенняі і неточності тим, що не тільки дезінформує адресата, скільки дезорієнтує: якщо в перших двох випадках думка адресата, умовно кажучи, прямує не в той бік, то в разі неясності вона часом просто тупцюється на місці, не знаючи, який напрямок обрати, оскільки зміст викладено перекладачем таким чином, що незрозуміло «куди думка йти». Так, наприклад, Google Translate переклав речення «However, this sum is far smaller than in the countries that develop their space technologies more intensively» як «Тим не менш, ця сума набагато менша, ніж у країнах, які розвивають свої космічні технології більш інтенсивно». Такий переклад речення може бути зрозумілим не так. Людина-перекладач в даному випадку переклав речення більш точно і однозначно: «Тим часом ця сума значно менша, ніж у країнах, де космічні технології розвиваються інтенсивно» Чі, наприклад, переклад підзаголовку «4. 2008-2012 Space Program: Prospects for Intensive Development», який професійний перекладач переклав як «4. Космічна програма на 2008—2012 роки: перспективи переходу до інтенсивного розвитку», «4. 2008-2012 космічної програми: перспективи для активного розвитку» Google Translate переклав так: «4. 2008-2012 космічної програми: перспективи для активного розвитку». Переклад програми-перекладача дезорієнтує читача в першій частині речення (2008-2012 космічної програми), але правильно зрозуміти зміст речення це не заважає, оскільки ця перша частина наврядчі може бути зрозуміла по-іншому, окрім того, як це атрибутивне словосполучення правильно переклала людина: «Космічна програма на 2008—2012 роки». Як показує практика, причиною недоліків у частині передачі вихідного змісту може бути не тільки нерозуміння або недостатнє розуміння цього тексту програмою, але й просто невдалий підбір перекладацьких відповідників. У ході аналізу перекладів тексту системами Google Translate і Pragma 5 були отримані наступні дані: З усіх 134 речень Google Translate переклав: 13 – на рівні повної еквівалентності, 13 - з неясностями, 40 - з неточностями, 68 - зі спотвореннями. Pragma 5 переклала: 14 - на рівні повної еквівалентності, 7 - з неясностями, 47 - з неточностями, 66 - зі спотвореннями. З отриманих результатів слід дати висновок, що якість перекладу обох систем приблизно однакова і, якщо цей текст призначено для розуміння тематики та головної інформації, то можна стверджувати, що обидві СМП продемонстрували досягнення функціонально-прагматичної адекватності на рівні приблизно 50% (виходячи з того, що саме речення із помилками, віднесеними до типу спотворення, суттєво впливають на рівень розуміння). Повно і точно перекладені речення переважно є простими і короткими : «What achievements can be expected in the near future?» «Які результати можна очікувати в найближчому майбутньому?» (Google Translate) або номінативними словосполученнями: «Innovative Potential of Astronautics» «Інноваційний Потенціал Астронавтики» (обидві СМП) «3. Necessity of New Approaches to Space Activity» «3. Необхідність нових підходів до космічної діяльності» (Google Translate) «1. Information Society and Astronautics» «1. Інформаційне Суспільство і Астронавтика» (Pragma 5) Таким чином, якщо при перекладі програми-перекладачі спотворюють зміст оригіналу, ми констатуємо порушення адекватності інформативності, оскільки текст перекладу не задовольняє у повній мірі вимоги реципієнта в отриманні релевантної інформації. |
| ДИПЛОМНА РОБОТА ТЕМА: ХУЛІГАНСТВО Вступ |
ДИПЛОМНА РОБОТА На тему: «День вчителя,вечеря на 40 осіб» Характеристика бенкету |
| ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА на тему: СПЕЦИФІКА МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ... |
Дипломна робота РОЗДІЛ ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
| ДО ЗАХИСТУ Дипломна робота містить сторінки, 27 таблиць, 18 рисунків, список використаних джерел із найменувань, додатків |
ДИПЛОМНА РОБОТА Професійна підготовка учнів старших класів засобами інноваційних технологій на уроках трудового навчання 1 |
| ДИПЛОМНА РОБОТА Органи прокуратури їх значення і роль у здійсненні контрольно-наглядових функцій державних органів влади в Україні |
Дипломна робота з психології Поняття адаптації, дезадаптації. Проблема соціальної адаптації молодших школярів |
| Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” Техніко – криміналістичне дослідження підроблених документів на право водіння, володіння і користування автотранспортом” |
ДИПЛОМНА РОБОТА НА ТЕМУ: “ АНАЛІЗ КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ Фактори, що визначали стан, структуру та динаміку злочинності в 2001 р виглядають наступним чином |