|
Скачати 256.79 Kb.
|
Учитель. У цьому вірші до 70-річного ювілею Ю.К.Голобородька М.Братан нагадав, побратиму по перу, щасливу пору його повносилої зрілості, шістдесяті роки, коли їм обом (поету і журналісту), прийшлося працювати в бериславській газеті "Маяк". Виразне читання оповідання «Стара оселя» Жінка клацнула клямкою, штовхнула важкі, з облізлою блідо-зеленою фарбою двері, півголосно сказала:
І додала, коли я вже переступив поріг:
Прохолодні стіни сіней дихнули застояним повітрям. Від нього закрутило в носі, на мить перехопило подих. Освоюючись, я зупинився, повів поглядом. Одразу побачив: запустіння. На низенькому стільчику, широкому підвіконні, вичовганій дерев'яній підлозі, старому взутті у кутку лежав товстий шар пороху. Скриплячи розсохлими мостинами, я пройшов у невелику світлицю з двома причілковими вікнами. Теж пустка. Самотньо стояла старожитня, вже нікому не потрібна канапа, прихилилась до стіни скособочена етажерка з рядком обшарпаних книжок, випинався ліворуч від дверей прямокутник грубки з задимленими щілинами вгорі. І ще привертали увагу фотографії на посірілих стінах. Багато фотографій. Жовтавих, вицвілих на сонці, часом із плямами, пошкоджених і недавніх, зроблених десяток, другий років тому. Портретних і групових, в маленьких, різної форми облямівках і більшеньких, надійно прилаштованих у великих чорних рамах. Дивилися з них молоді й літні обличчя незнайомих мені чоловіків та жінок. В одних вони були строгі, серйозні, зосереджені. В інших, особливо схожих між собою кирпатеньких дівчаток, - безтурботні, усміхнені. І так пасували їм простенькі, пошиті без будь-якої вигадки ситцеві платтячка, кофтини, пальтечка. А хлопці, котрі у військовій формі, із збитими на потилицю кашкетами, намагалися вдати з себе людей бувалих, хвацьких... Світ незнайомих мені людей... Виявився він у цій кімнаті забутий і нікому не потрібний Навіть рідним дітям. Не захотіли вони взяти його з собою інше життя, мабуть, краще від того, яке випало батькам. Не захотіли сприйняти їхні радощі і тривоги, розділити веселощі і тугу, котрих вони зазнали н довгім своїм віку. Мов би різонули по корінню, що колись єднало з отчою землею. І вже думаю я, чого воно так сталося? З якої причини не зберегли діти для себе пам'ять про минувшину, в котрій прожили вік батьки? Чому полишили дорогі образи на знищення чужим людям, котрі згодом сюди прийдуть. Від поспіху, байдужості чи ще чого, мені невідомого, незрозумілого? Тільки відповідей на ці німі питання я не знайшов. І ніхто мені їх а дасть, навіть сусідка, котра залишилась на подвір'ї. Лише, може, зрушити плечима, скаже: "Хіба я знаю?" А коли й прояснить, - що з того? Нічого в оселі не переміниться. Мовчазні відбитки людей, котрі мешкали в оселі, купчилися навколо неї, так і залишаться в самотині, нікому не потрібні, усім чужі. Внепокоєно розмірковуючи, зазирнув я в сусідню кімнату, вочевидь, спальню. Стояло в ній залізне ліжко з нічим не прикритою вже поржавіло: сіткою, висіло побіля вузької лежанки якесь манаття, самотній старенький торшер. Теж давні, віджилі свій вік речі. Незримою хвилею накотилася печаль, огорнула касією жури, розколошкала уяву. І постали в ній ті, хто так уважно дивився на мене з простеньких фотографій, колись ходив по цих кімнатах кохався, народжував дітей, радів добру, страждав, коли обсідало горе... Одухотворилось чуже життя, налило голосами дзвінку тишу... А що, коли оці люди, котрі досі таїлися в кутках та щілинах, раптом з'являться до мене вночі, зусібіч обступлять, почнуть розповідати про пережите, вистраждане, виплеснуть свої болі й тривоги? На віку збіглих поколінь ох як багато різних прикрощів було... Чи зможу все увібрати, зрозуміти? Не зшаленію від тих-почуттів, що спадуть на мою душу, торкнуться її потаємні, струн? Розбурханий неспокійними мислями, стою якийсь час у задумі, потім для порядку зазираю на кухню, оглядаю ванькирчик побіля неї і виходжу на подвір'я. Підвівши на мене вицвілі сині очі, жінка хрипко запитує:
- Дійсно, непогано, але... не доказую я і замовкаю. Не можу ж пояснювати незнайомій людині, що розтроюдили мене несподівані думки, похмурим туманом лягли на душу. І ще видалося мені: не стачить сили вивільнитись під їхньої влади, забути всіх тих, для кого ці непоказні кімнати були колись надійним і, можливо, єдиним прилистком.
Стримано попрощавшись, я опрошкував з зарослого кущами бузку і порічок подвір'я. Дивись, у цьому сільці над дніпровим єриком знайду щось прийнятніше. На вулиці присмучено озирнувся: обшмагані вітрами і дощем стіни, колись білий, а ниньки темний від моху шифер даху, похилений дерев'яний паркан... Стара, полишена людьми оселя... Вигаслий світ чийогось неповторного життя, про який вже ніхто нічого не дізнається... |
Урок літературний портрет Тема. Література рідного краю. М. Луків – поет-пісняр із чарівного подільського краю |
Урок з елементами дослідження Мета Тема: «Драма-казка «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся» (урок з елементами дослідження) |
Урок 3 Тема. Свійські тварини рідного краю Сьогодні ми поговоримо про свійських тварин рідного краю. Згадаємо, чим вони корисні людині і як людина повинна піклуватися про свійських... |
Урок №2 Тема. Тварини рідного краю Мета: формувати природничу компетентність учнів, розширити і доповнити знання дітей про тварин, зокрема тварин рідного краю, вчити... |
УРОК ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ У 10 КЛАСІ ТЕМА: МАЛА ПРОЗА ІРИНИ НЕВИЦЬКОЇ МЕТА: познайомити учнів з оповіданнями письменниці, навчити визначати проблематику творів, виділяти головне; розвивати уміння ідейно-художнього... |
Урок у нас сьогодні незвичайний урок-дослідження ТЕМА. ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В КІНОПОЕМІ О. ДОВЖЕНКА “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА” |
Віртуальна мандрівка на Хортицю Тип уроку: бінарний (історія України та українська мова); урок додаткової корекції знань і умінь учнів |
Додавання чисел частинами. Задачі на знаходження невідомого додан-... Діти, сьогодні у нас урок- мандрівка, урок-гра. Мета його: вдосконалити обчислювальні навички,формувати вміння додавати число частинами.... |
Тема Сутність педагогічного дослідження На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати... |
Урок-мандрівка День знань особливий день не тільки для першокласників, а й для їхніх батьків, тому перший урок повинен стати справжнім святом для... |