|
Скачати 256.79 Kb.
|
Учитель. У цьому вірші до 70-річного ювілею Ю.К.Голобородька М.Братан нагадав, побратиму по перу, щасливу пору його повносилої зрілості, шістдесяті роки, коли їм обом (поету і журналісту), прийшлося працювати в бериславській газеті "Маяк". Виразне читання оповідання «Стара оселя» Жінка клацнула клямкою, штовхнула важкі, з облізлою блідо-зеленою фарбою двері, півголосно сказала:
І додала, коли я вже переступив поріг:
Прохолодні стіни сіней дихнули застояним повітрям. Від нього закрутило в носі, на мить перехопило подих. Освоюючись, я зупинився, повів поглядом. Одразу побачив: запустіння. На низенькому стільчику, широкому підвіконні, вичовганій дерев'яній підлозі, старому взутті у кутку лежав товстий шар пороху. Скриплячи розсохлими мостинами, я пройшов у невелику світлицю з двома причілковими вікнами. Теж пустка. Самотньо стояла старожитня, вже нікому не потрібна канапа, прихилилась до стіни скособочена етажерка з рядком обшарпаних книжок, випинався ліворуч від дверей прямокутник грубки з задимленими щілинами вгорі. І ще привертали увагу фотографії на посірілих стінах. Багато фотографій. Жовтавих, вицвілих на сонці, часом із плямами, пошкоджених і недавніх, зроблених десяток, другий років тому. Портретних і групових, в маленьких, різної форми облямівках і більшеньких, надійно прилаштованих у великих чорних рамах. Дивилися з них молоді й літні обличчя незнайомих мені чоловіків та жінок. В одних вони були строгі, серйозні, зосереджені. В інших, особливо схожих між собою кирпатеньких дівчаток, - безтурботні, усміхнені. І так пасували їм простенькі, пошиті без будь-якої вигадки ситцеві платтячка, кофтини, пальтечка. А хлопці, котрі у військовій формі, із збитими на потилицю кашкетами, намагалися вдати з себе людей бувалих, хвацьких... Світ незнайомих мені людей... Виявився він у цій кімнаті забутий і нікому не потрібний Навіть рідним дітям. Не захотіли вони взяти його з собою інше життя, мабуть, краще від того, яке випало батькам. Не захотіли сприйняти їхні радощі і тривоги, розділити веселощі і тугу, котрих вони зазнали н довгім своїм віку. Мов би різонули по корінню, що колись єднало з отчою землею. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тільки відповідей на ці німі питання я не знайшов. І ніхто мені їх а дасть, навіть сусідка, котра залишилась на подвір'ї. Лише, може, зрушити плечима, скаже: "Хіба я знаю?" А коли й прояснить, - що з того? Нічого в оселі не переміниться. Мовчазні відбитки людей, котрі мешкали в оселі, купчилися навколо неї, так і залишаться в самотині, нікому не потрібні, усім чужі. Внепокоєно розмірковуючи, зазирнув я в сусідню кімнату, вочевидь, спальню. Стояло в ній залізне ліжко з нічим не прикритою вже поржавіло: сіткою, висіло побіля вузької лежанки якесь манаття, самотній старенький торшер. Теж давні, віджилі свій вік речі. Незримою хвилею накотилася печаль, огорнула касією жури, розколошкала уяву. І постали в ній ті, хто так уважно дивився на мене з простеньких фотографій, колись ходив по цих кімнатах кохався, народжував дітей, радів добру, страждав, коли обсідало горе... Одухотворилось чуже життя, налило голосами дзвінку тишу... А що, коли оці люди, котрі досі таїлися в кутках та щілинах, раптом з'являться до мене вночі, зусібіч обступлять, почнуть розповідати про пережите, вистраждане, виплеснуть свої болі й тривоги? На віку збіглих поколінь ох як багато різних прикрощів було... Чи зможу все увібрати, зрозуміти? Не зшаленію від тих-почуттів, що спадуть на мою душу, торкнуться її потаємні, струн? Розбурханий неспокійними мислями, стою якийсь час у задумі, потім для порядку зазираю на кухню, оглядаю ванькирчик побіля неї і виходжу на подвір'я. Підвівши на мене вицвілі сині очі, жінка хрипко запитує:
- Дійсно, непогано, але... не доказую я і замовкаю. Не можу ж пояснювати незнайомій людині, що розтроюдили мене несподівані думки, похмурим туманом лягли на душу. І ще видалося мені: не стачить сили вивільнитись під їхньої влади, забути всіх тих, для кого ці непоказні кімнати були колись надійним і, можливо, єдиним прилистком.
Стримано попрощавшись, я опрошкував з зарослого кущами бузку і порічок подвір'я. Дивись, у цьому сільці над дніпровим єриком знайду щось прийнятніше. На вулиці присмучено озирнувся: обшмагані вітрами і дощем стіни, колись білий, а ниньки темний від моху шифер даху, похилений дерев'яний паркан... Стара, полишена людьми оселя... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Урок літературний портрет Тема. Література рідного краю. М. Луків – поет-пісняр із чарівного подільського краю |
Урок з елементами дослідження Мета Тема: «Драма-казка «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся» (урок з елементами дослідження) |
Урок 3 Тема. Свійські тварини рідного краю Сьогодні ми поговоримо про свійських тварин рідного краю. Згадаємо, чим вони корисні людині і як людина повинна піклуватися про свійських... |
Урок №2 Тема. Тварини рідного краю Мета: формувати природничу компетентність учнів, розширити і доповнити знання дітей про тварин, зокрема тварин рідного краю, вчити... |
УРОК ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ У 10 КЛАСІ ТЕМА: МАЛА ПРОЗА ІРИНИ НЕВИЦЬКОЇ МЕТА: познайомити учнів з оповіданнями письменниці, навчити визначати проблематику творів, виділяти головне; розвивати уміння ідейно-художнього... |
Урок у нас сьогодні незвичайний урок-дослідження ТЕМА. ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В КІНОПОЕМІ О. ДОВЖЕНКА “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА” |
Віртуальна мандрівка на Хортицю Тип уроку: бінарний (історія України та українська мова); урок додаткової корекції знань і умінь учнів |
Додавання чисел частинами. Задачі на знаходження невідомого додан-... Діти, сьогодні у нас урок- мандрівка, урок-гра. Мета його: вдосконалити обчислювальні навички,формувати вміння додавати число частинами.... |
Тема Сутність педагогічного дослідження На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати... |
Урок-мандрівка День знань особливий день не тільки для першокласників, а й для їхніх батьків, тому перший урок повинен стати справжнім святом для... |