Виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення


Скачати 156.22 Kb.
Назва Виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення
Дата 21.03.2013
Розмір 156.22 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота — це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів. Курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри. Виконання курсових робіт визначається графіком.

Курсова робота як самостійне навчально-наукове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.

Студенту надається право вибирати тему курсової роботи з числа визначених випускними кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.

Незалежно від обраної теми, структура курсової роботи має бути такою:

  • титульний аркуш;

  • зміст;

  • перелік умовних позначень (при необхідності); (підрозділів), що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи;

  • висновки;

  • список використаної літератури;

  • додатки.

Текст курсової роботи можна використати для наступного написання та оформлення доповіді, реферату, статті, тез доповіді та ін.

Курсову роботу доцільно виконувати в такій послідовності:

  • вибір теми;

  • з'ясування об'єкта і предмета;

  • визначення мети і завдань дослідження;

  • виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення;

  • складання попереднього плану ;

  • написання вступу;

  • виклад теорії і методики;

  • вивчення досвіду роботи;

  • формулювання висновків і рекомендацій;

  • оформлення списку використаних джерел та додатків.

Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист курсової роботи.

Виконання курсової роботи організується відповідно до графіка, затвердженого кафедрою та деканатом.

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

  • підготовчий;

  • етап роботи над змістом;

  • заключний етап.

Підготовчий етап роботи над курсовою роботою. Цей етап починається з вибору теми, курсової роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв'язки.

Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Треба знати, що об'єкт дослідження — це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта). Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих людиною (суб'єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шля­хом його досягнення. Кінцевий результат дослідження пе­редбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослі­дження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

  • вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

  • всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

  • обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

  • експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

  • розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо й архівними) джерелами з теми курсової роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Робота над текстом курсової роботи


Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркуша, з'ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньому автором.

Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписати всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, якими оперує автор, доводячи основну ідею статті.

Правильна та логічна структура курсової роботи — це запорука успіху розкриття теми.

Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи треба обов'язково показати науковому керівникові, оскільки може статися, що потрібно буде переписувати текст роботи.

Готуючись до викладення тексту курсової роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) — окрему частину цього питання.

Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випливати з іншого. Для доказу кожного положення треба наводити аргументи, розташовуючи їх таким чином:

середній доказслабкий доказсильний доказ

або

сильнийслабкийсередній.

Щодо кожного розділу (глави) роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють висновки до всієї роботи в цілому.

Достовірність висновків загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних установ, щодо яких проводиться дослідження. Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом основними методами дослідження: спостереженням, експериментом, бесідою, анкетуванням, інтерв'ю, математичними методами обробки кількісних даних, методом порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення.
Заключний етап роботи над курсовою роботою

На цьому етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової (дипломної) роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10—15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином:

  • роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми;

  • теоретичні роботи, які повністю присвячені темі;

  • потім ті, що розкривають тему частково.

В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета — підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного функціонування культурологічних і документних систем, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Основна вимога до заключної частини — не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Список використаної літератури складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та. ступінь вивченості досліджуваної теми, є "візитною карткою" і автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. "Список..." повинен містити бібліографічний опис джерел, викори­станих студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, необхідно додержуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською мовою, потім — іноземними. Бібліографічні записи в "Списку..." повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати у дужках посилання на номери списку. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номера видання.

Завершуючи написання курсової роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Обсяг курсової роботи має бути в межах 25—30 сторінок машинопису, без урахування додатків і списку літератури.

Літературне оформлення курсової роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Курсову роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника.

Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між параграфами та главами, чи весь текст "працює" на головну ідею курсової роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті.

У курсовій роботі необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати слова і вирази-штампи, вести виклад від першої особи: "Я спостерігав", "Я вважаю", "Мені здається", "На мою думку", "Ми отримуємо", "Ми спостерігаємо". Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень.

При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Ю.М. Столяров, а не Столяров Ю.М., як це прийнято в списках літератури).

До формулювань заголовків (назв) розділів (глав) і підрозділів (параграфів) курсової (дипломної) роботи висувають­ся такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з переважанням простих, поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.

Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Параграфи (підрозділи) нумерують окремо в кожному розділі. Позначення розділів (глав), параграфів і їхні порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, причому в кінці крапка не ставиться. Наприклад:

Розділ 2. Документ як системний об'єкт

  1. Матеріальна складова документа

  2. Інформаційна складова документа

Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, другою вважається сторінка, що містить "зміст", на ній цифра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 3 і далі згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється посередині верхнього поля.

МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ

ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
Загальний обсяг курсової роботи – 25 – 30 ст. без урахування додатків і списку літератури.

Загальні вимоги:

Курсову роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп'ютера з заповненням лише однієї сторони білого аркушу паперу стандартного формату А 4 (210 х 297 мм) із заповненням до тридцяти чотирьох рядків на сторінці. Курсова робота виконується українською мовою і акуратно оформлюється.

Під час друку тексту слід дотримуватись наступних параметрів друку:

орієнтація паперу – книжкова;

ліве поле – не менше 30 мм;

праве поле – не менше 15 мм;

верхнє та нижнє – не менше 25 мм

Шрифт – Times New Roman;

Розмір шрифту – 14;

інтервал – 1,5;

вирівнювання – за шириною.

Заголовки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів, параграфів, друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного підступу в розрядні в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованою в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстані, між заголовком (за виключенням заголовка підпункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, параграфів, пунктів, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, що включається до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках (починаючи з цифри 2. яка ставиться на першій після титульної сторінки) номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст (план), вступ, висновки, список використаних джерел і літератури не нумерують. Номер розділу ставлять після слова "Розділ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу ). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки, карта і таблиці) необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею.

У Вступі, який за обсягом має становити приблизно 10 – 15% загального обсягу роботи, відображаються наступні принципові моменти:

- актуальність обраної теми;

- мета дослідження;

- об’єкт та предмет дослідження;

- основні цілі й завдання дослідження;

- наукова новизна дослідження;

- загальна методика дослідження;

- хронологічні рамки дослідження;

- стан наукової розробки дослідження;

- огляд та аналіз літератури;

- структура роботи

Основна частина роботи структурно складається з глав (як правило, їх 3 або 4), кожна з яких підрозділяється на підрозділи. В кінці кожної глави мають міститися висновки.

У Висновках відображаються загальні результати проведеної роботи, а також конкретні висновки, які чітко відповідають встановленим у Вступі цілям та завданням. Крім того, можуть бути наведені певні рекомендації щодо подальшої розробки проблеми, що її було розглянуто.

Список літератури, в якому перераховуються всі використані під час написання роботи джерела (з детальним означенням вихідних даних та загальної кількості сторінок), має чітко структуруватися за такими рубриками:

  • документи і матеріали;

  • мемуари та праці державних діячів;

  • роботи, видані українською та російською мовою;

  • роботи зарубіжних авторів, видані іноземними мовами;

  • довідкові матеріали;

  • періодичні видання (перелік усіх журналів та газет, якими користувався автор під час написання роботи).

Список використаних джерел рекомендується розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Не можна включати до бібліографічного списку праці, на які немає посилання у тексті магістерської роботи і вони фактично не були використані, а також учбову літературу, науково-популярні книжки, газети.
Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин
Кафедра міжнародних організацій

І дипломатичної служби

Курсова робота

на тему:

миротворча діяльність ООН”

студента II курсу

спеціальності „Міжнародні відносини”

Іващенка Ігоря Петровича

Науковий керівник

к.політ.н., ас. Грушова А.Т.

Київ-2012




Зміст

Вступ 2

Розділ 1. Еволюція ролі ООН у вирішенні конфліктів. 6


  1. Динаміка конфліктів та розвиток миротворчої діяльності в історичній ретроспективі. 6

  2. Миротворча стратегія ООН 9

  3. Теоретичні та практичні аспекти миротворчої діяльності ООН. 26

Розділ 2. Індо-Пакистанський конфлікт в контексті миротворчої діяльності ООН. 39

2.1. Кашмір – джерело суперечностей між Індією і Пакистаном. 39

2.2. Позиції сторін щодо розв’язання конфлікту. 47

Розділ 3. ООН і шляхи подолання Індо-Пакистанського конфлікту: причини неефективності стратегії в його вирішенні. 51
ВИСНОВКИ 64

Список використаних джерел і літератури………………...70




ДОДАТКИ





Схожі:

Інтегрований урок з української літератури та географії в 6-му класі
Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів, набуті у процесі вивчення теми «Гідросфера»
Міні-лекція із теми „Комп'ютерна презентація”
Презентація”. На її вивчення відводиться 4 години. (Роздається план вивчення даної теми). Для оцінювання навчальних досягнень з даної...
Методика вивчення дієслова в 6-му класі школи з російською мовою навчання. Виконав
За програмою, дієслово вивчається в 6-му класі. На вивчення цілої теми «Дієслово» відводиться 20 навчальних годин. В рамках цієї...
Вироблення навичок орфографічної грамотності під час вивчення теми...
Стрєльцова І. В., учитель української мови та літератури вищої категорії, старший учитель
“ Літописні оповідання”
При вивченні тієї чи іншої теми з курсу літератури насамперед слід подбати про забезпечення безпосереднього естетичного сприйняття...
Конкурсний відбір буде проходити за адресою: м. Київ, вул. Велика...
...
“Комп’ютерні презентації” вивчається в 10 класі. На її вивчення відводиться...
Перед вивченням теми необхідно дати учням перелік питань, які вони повинні знати з теми Комп’ютерні презентації” та розробити критерії...
Актив ізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української...
Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення...
Л. П. Унгурян Компетентнісний підхід до вивчення
Навчальний посібник містить методичний коментар щодо реалізації компетентнісного підходу до вивчення української літератури на основі...
Про вивчення історії у 2008/2009 навчальному році
України доцільно синхронізувати. Проте, вчитель може організувати вивчення учнями програмового матеріалу зазначених двох курсів історії...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка