|
|
Скачати 87.09 Kb.
|
|
Про вивчення історії у 2008/2009 навчальному році Кількість годин на вивчення історії у 5, 7 – 11 класах у 2008 – 2009 навчальному році залишилась незмінною. Вивчення всесвітньої історії та історії України доцільно синхронізувати. Проте, вчитель може організувати вивчення учнями програмового матеріалу зазначених двох курсів історії як послідовно, так і паралельно; планувати повторювально-узагальнюючі уроки після вивчення кожної теми, навіть якщо такі уроки не передбачені програмою. В 2008 – 2009 навчальному році учні 5 – 8 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 12 класи” (Київ, “Перун”, 2005 р.), а учні 9 – 11 класів за програмою “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 11 класи (Київ, “Шкільний світ”, 2001 р.). Продовжується перехід старшої школи на профільне навчання. При цьому зберігається кількість годин на вивчення історії залежно від напряму. Для класів суспільно-гуманітарного профілю чинними є програми з історії України (журнал “Історія в школах України”, № 4, 2003), всесвітньої історії (журнал “Історія в школах України”, № 2, 2002), а також видані окремою брошурою у видавництві “Педагогічна преса, 2004”.Для класів інших профілів чинними є програми опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами у 2001 р. (Київ, “Шкільний світ”) та у 2004 (“Педагогічна преса ”).Програми, як і раніше, позбавлені жорсткого поурочного поділу. Відповідні шрифтові позначення не є обов’язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту. Вчитель на власний розсуд може обирати їх за теми уроків. Теми можуть переставлятися місцями, одначе так, щоб не порушувалась хронологічна канва. Вчитель також має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем. Звертаємо увагу на те, що Міністерством освіти і науки України доопрацьовані та спрощені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Продовжується перехід старшої школи на профільне навчання. При цьому зберігається кількість годин на вивчення історії залежно від напряму. Важливим є посилення уваги до питань організації допрофільної підготовки учнів. Очевидно, що розв’язати такі завдання лише за рік навчання у 9-му класі неможливо. Варто реалізувати їх за кількома етапами 5 – 7 класи – пропедевтичний етап допрофільної підготовки, який передбачає виявлення і задоволення освітніх потреб і запитів учнів. У цьому випадку допрофільна підготовка може здійснюватись в основному у позакласній роботі: створенні предметних історичних або краєзнавчих гуртків, секцій, клубів, проведенні історичних предметних тижнів, турнірів, вікторин, конкурсів учнівських творів, малюнків, макетів тощо на історичну тему, навчальних екскурсій та ін. 8 – 9 класи – основний етап, що потребує моделювання видів і способів освітньої діяльності, яких вимагає суспільно-гуманітарний напрям. На цьому етапі до названих вище форм і методів обов’язково мають додаватись курси за вибором, що виконують завдання інформаційної (певне поглиблення знань та інформації щодо професій, які можна обрати як результат навчання за профілем), процесуальної (спеціальна увага до формування більш складних предметних умінь і навичок), психологічної (співвіднесення своїх можливостей і вимог профілю, готовність до вибору) підготовки учнів до переходу в профільну школу. В учнів треба формувати насамперед уміння працювати з різноманітними джерелами інформації про суспільне життя людини, досліджувати явища і процеси в часі і просторі, аналізувати і оцінювати мотиви, цілі, досягнення окремих діячів, партій, уміння критично мислити, розв’язувати ситуації, пов’язані із суспільним життям та діяльністю людей тощо. Бажаним є систематичне залучення учнів до проектної діяльності в процесі навчання історії, правознавства, підготовці дослідницьких праць (рефератів, есе), участі у виставках творчих робіт, олімпіадах, інтелектуальних іграх і змаганнях, роботі МАН та ін. Основними курсами, рекомендованими МОН України на цьому етапі є: „Вчимося бути громадянами”, „Практичне право”, „Європейські студії”, „Вчимося обирати”, „Громадянська освіта”, „Ми – громадяни України” тощо. Крім курсів рекомендованих МОН України кожна школа може запропонувати учням невеличкі курси за вибором, розроблені вчителями або залученими викладачами ВНЗ. Це можуть бути предметно-орієнтовані курси, наприклад „Історія рідного краю”; міжпредметні, які інтегрують предмети профілю, наприклад історію і право, історію і філософію тощо; курси практичного спрямування, що допомагають учням у повсякденному житті, наприклад „Основи нумізматики”, „Історична генеалогія” та ін. Під час розробки і організації занять за такими курсами слід зважати на те, що їхня кількість має бути достатньою, щоб учень мав певний вибір. Оптимальна тривалість курсу – 1 година на тиждень протягом семестру, щоб учень міг обрати новий курс щонайменше двічі на рік. До змісту варто включати не тільки розширену предметну інформацію, а й матеріал щодо способів діяльності, цікавий і оригінальний матеріал для розвитку пізнавального інтересу, ситуативні цікаві завдання для розвитку умінь і ставлень учнів. Наприкінці 9-го класу має бути забезпечений завершальний етап допрофільної підготовки, на якому навчальний заклад має створити умови для здійснення учнями вибору профілю навчання та індивідуальної навчальної траєкторії. Можуть бути рекомендовані психологічне тестування, профорієнтаційні заходи (наприклад, „ярмарки професій”, „дні відкритих дверей” та ін.), інформування батьків щодо профілів, консультування учнів працівниками служб зайнятості, рекрутінгових фірм. Разом із вище переліченими завданнями допрофільна підготовка в галузі „Суспільствознавство” виконує ще й специфічні, вкрай важливі, освітньо-виховні завдання. Одночасно з поглибленням знань про історичне минуле людства вона має зосереджувати увагу на соціально-комунікативній та громадянознавчій складових допрофільної підготовки, що забезпечують формування ціннісних орієнтацій і поведінки учнів поряд із соціогуманітарними знаннями та уміннями, необхідними для подальшого профільного навчання. Серед таких цінностей, якими мають опанувати підлітки: співпраця, співробітництво, комунікації, повага до інших, толерантна поведінка, права та обов’язки, плюралізм, залагодження конфліктів, робота в громаді та ін. Для вирішення цього завдання ефективними є існуючі сьогодні вищеназвані елективні курси громадянознавчого змісту. Найбільш значущою в навчанні історії з точки зору компетентнісного підходу є аксіологічна компетенція, або ціннісно-орієнтаційна, адже розуміння історії – це не просто її опис, запам’ятовування дат, з’ясування причин та наслідків; це осягнення цінності історичних подій, історичних персонажів для свого часу й для нас, усвідомлення того, чим ми зобов’язані попереднім епохам і поколінням та яку відповідальність ми несемо перед ними. Важливо пам’ятати про максимальну коректність, тактовність, навіть делікатність під час контролю аксіологічних компетенцій. За очевидністю відповіді (оцінка не повинна залежати від особистої позиції) виникає проблема оцінювання інакших (нетрадиційних, маргінальних чи навіть екстремістських) поглядів. В есе або інших творчих роботах учнів можуть звучати расистські, шовіністичні, людиноненависні твердження, пропагуватися ненависть до представників інших народів і груп. При цьому робота у формальному плані може відповідати високій оцінці за висунутими критеріями. У цьому випадку не може бути загальної рекомендації, але забувати про виховну функцію оцінювання не треба в жодному випадку. Учителям варто звернути увагу на методичні новинки – серію зошитів тематично-діагностичних вправ (запитань та завдань) з історії України 5 – 8 класів (автор Власов В.С., видавництво „Генеза”), які призначені для контролю предметних компетенцій учнів, формування яких передбачене навчальною програмою з історії для 12-річної школи. Вони відповідають чинним підручникам і вповні реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії. Зошити містять завдання для всіх етапів уроку – від сприйняття й осмислення учнями нового матеріалу до узагальнення й систематизації навчальних досягнень, а також самостійної роботи вдома. Цього навчального року восьмикласники переходять до вивчення історії України та всесвітньої історії за програмами для 12-річної школи та новими підручниками. У процесі викладання історії доби козацтва слід звернути увагу на дискусійні та вразливі питання. Серед них проблема українсько-російського договору 1654 р. Викладаючи цей матеріал, варто наголосити на тому, що переяславські домовленості були усними й до того ж дуже неясними. Оцінюючи значення українсько-російського договору 1654 року, варто брати до уваги наступні міркування: 1. Попри недосконалість i недовговічність, українсько-московський договір 1654 року протягом ХVІІ – ХVІІІ ст. розглядався українцями як найпереконливіший доказ суверенності України. 2. Договір був також виявом міжнародного визнання самостійності Української держави, недоторканності встановленої системи соціально-економічних відносин. 3. Український уряд дістав можливість довести до переможного кінця війну проти Речі Посполитої, а отже, завершити возз’єднання всіх українських земель під своєю владою. 4. У міжнародних відносинах договiр засвідчував право України на відокремлення від Польщі. Учитель має донести до розуміння учнів думку, що гетьман Богдан Хмельницький не був другом чи супротивником Москви, а послідовно виходив з державних інтересів України, домагався утвердження Української держави й прагнув втримати цю державу незалежною, шукаючи союзників у визвольній боротьбі і на півдні, і на півночі, і на заході, а не тільки на північному сході. Одним з дискусійних питань сучасної історичної науки є також проблема хронологічних меж Національно-визвольної війни. Якщо початкову дату Національно-визвольної війни (1648) ніхто ніколи не брав під сумнів, то щодо кінцевої історики єдиної думки не мають. Рік 1654-й (рік українсько-російського договору) як дату завершення Національно-визвольної війни, заперечують більшість українських дослідників, бо дата ця зумовлена винятково політичними мотивами, вона не враховувала той факт, що після укладення українсько-російського союзу Національно-визвольна війна розгорілася з новою силою. Одні автори пропонують як кінцеву хронологічну межу Національно-визвольної війни 1657-й рік – рік смерті Б. Хмельницького, інші – 1659-й – рік укладення Переяславського договору Юрієм Хмельницьким. Має прихильників позиція, відповідно до якої кінцевою датою війни слід уважати 1676-й рік – рік падіння гетьмана П. Дорошенка й ліквідації Правобережної Гетьманщини. Проте опоненти цих міркувань зазначають, що зі смертю Б. Хмельницького Національно-визвольна війна не припинилася, загибель Правобережної Гетьманщини не означала загибелі Гетьманщини Лівобережної, котра існувала ще близько ста років. Ще одна група істориків вважає кінцевою датою Національно-визвольної війни – 1658, рік підписання Гадяцького договору, адже саме тоді – і формально, і фактично, було припинено війну проти Речі Посполитої. У листопаді 2008 р. виповнюється 300 років національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи. Серед причин акції українського гетьмана, – історики називають, – порушення Московською державою прав і вольностей Війська Запорізького, обмеження гетьманської влади, введення в українські міста московських військових залог та гарнізонів, прагнення ліквідувати козацьке військо, або перетворити їх на регулярні драгунські полки, плани перетворення козацької старшини на служилих дворян, цілеспрямовані заходи московської влади, спрямовані на ліквідацію етнічної окремішності українців шляхом асиміляції останніх тощо. Протистояти тиску Московської держави щодо впровадження цих та інших реформ в Україні-Гетьманщині відомими та доступними гетьману І. Мазепі засобами він вже не міг, тому під тиском старшини та за її підтримки, наважився на повстання. До вразливих питань історії України доби козацтва належить і українсько-російська війна 1658 – 1659 рр., кульмінація якої – Конотопська битва, роковини якої (350 років) випадають на літо 2009 р. Основною причиною українсько-російської війни 1658 – 1659 рр. називають засадничу несумісність підходів гетьманського та царського урядів щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин: Московія, прагнучи стати наймогутнішою на сході Європи та в православному світі загалом, бажала інтегрувати Україну до складу Московської держави, а Україна – навпаки, прагнула зміцнити свою власну державність, скориставшись міццю православної сусідки, але без реального включення в російський владний простір. Основним наслідком війни для України була втрата незалежності та початок процесу інтеграції її соціально-економічного простору із європейського світу-економіки в світ-економіку “Московія”. У всесвітній історії вивчається період Нового часу – епохи, яка прийшла на зміну Середньовіччю. Вже сама назва підкреслює її особливу історичну роль і значення для сучасного світу. Саме в цей період Європа вперше вийшла за свої межі. Європейці освоюють простори всіх чотирьох океанів та невідомі раніше землі. Між континентами встановлюються інтенсивні зв’язки, в які все активніше втягується Америка, до того майже ізольована від Старого Світу. Докладніше про нові підходи в історичній науці, пошуки оптимальних методик навчання історії вчителі мають змогу ознайомитися на сторінках науково-методичного журналу „Історія в школах України”, який спрямовує свою діяльність на надання допомоги вчителям в удосконалюванні навчання історії. Бажаємо успіхів у новому навчальному році! |
|
Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного... Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2008– 2009 навчальному році |
Методичний лист про вивчення фізичної культури у 2009/2010 навчальному році Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 05. 02. 2009... |
|
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році Розвиток інформаційного суспільства зумовлює потребу у нових підходах до навчання інформатики учнів загальноосвітніх закладів |
Вивчення предмету «Захист Вітчизни» у 2008/2009 навчальному році Вивчення предмету «Захист Вітчизни» відповідно до Типових навчальних планів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України... |
|
Про організацію та проведення в області заходів Всеукраїнських учнівських... |
Н. Й. Бунечко Про підсумки розвитку загальної середньої, дошкільної... Щорічно в цій порі ми традиційно збираємося з вами для підбиття підсумків та визначення пріоритетних завдань |
|
Про вивчення курсів духовно-морального спрямування у 2009 – 2010 навчальному році У 2009 – 2010 н р у 5 – 6 класі продовжується вивчення предмета „Етика”. Наголошуємо, що цей курс є обов’язковим і не може бути заміненим... |
Про вивчення правознавства у 2009 – 2010 навчальному році Завдяки новим підходам до змісту освіти та комунікації між вчителем і учнями в навчальному процесі, за умов спеціально спрямованої... |
|
Про вивчення історії у 2009/2010 навчальному році У 2009/10 н р учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 12 класи” (Київ,... |
Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2007-2008 навчальному році У 2007/2008 навчальному році реалізація фізичної та астрономічної освіти здійснюється за чинними програмами, затвердженими Міністерством... |