|
|
Скачати 124.49 Kb.
|
|
Робота з текстом художнього твору на уроках української літератури Учитель Бобровицької гімназії Чернігівської області Крамаренко Людмила Михайлівна 2012р. При вивченні тієї чи іншої теми з курсу літератури насамперед слід подбати про забезпечення безпосереднього естетичного сприйняття школярами літературного твору письменника, що визначається для текстуального вивчення в класі. Учителеві в першу чергу треба домогтися, щоб всі учні, прочитали твір вдома. Працювати на уроці літератури з класом, який не знає змісту твору, практично неможливо, і часто такі уроки перетворюються в “театр одного актора”, де роль слухача і оповідача виконує сам учитель. А тому, щоб змусити учнів читати вдома художній твір, я використовую різноманітні прийоми опитування, починаючи цю роботу вже з п’ятого класу. Клауз – тест ( закінч. речення ) 5 клас. Тема “ Літописні оповідання”
( “ Повість минулих літ “ )
( Нестор )
( полян )
( Кия, Щека, Хорива, Либідь )
( старшого брата Кия )
( помре від свого коня) Так - ні 5 клас. Тема: “ Народні казки “
Експрес-опитування 11 клас. Тема “ Улас Самчук. Марія “
Щоб легше було оцінювати такі види роботи, питань повинно бути дванадцять. Розвивати креативне мислення учнів можна й з допомогою проблемних та “ інтригуючих ” запитань. Саме правильно поставлені запитання – основа літературознавчого аналізу. Лише вони допоможуть збагнути секрет будь-якого художнього тексту. Перед читанням твору В. Стефаника “ Камінний хрест “ можна поставити таке “ інтригуюче ” запитання:
Під час роботи над текстом новели Г.Тютюнника “ Три зозулі з поклоном “ варто було б поставити такі запитання:
Щоб дати відповідь на такі питання, учневі мало знати лише зміст цього твору, потрібно цікавитися літературою, уміти зіставляти, узагальнювати. Аналізуючи зміст твору, учень висловлює своїми словами певну думку. Він стає власником ідеї. Відбувається обмін судженнями. Мислити творчо легше в атмосфері демократичності. При цьому виникає розмаїття поглядів, приймаються правильні рішення. Учитель не повинен нав’язувати учням своїх світоглядних норм, позицій, догм. Дитина має право на власне сприйняття світу, а вчитель лише дає інформацію та вчить робити вибір, бо “ Якщо не висловлено протилежної думки, немає з чого вибрати найкраще”, - зазначав Геродот. У роботі над текстом художнього твору прагну розвивати асоціативне мислення учнів. Так під час вивчення поеми Т.Г.Шевченка “ Катерина “ прошу учнів дати відповідь на питання: “ З чим асоціюється у вас образ Катерини в тій сцені, коли від неї відвернувся москаль? ” Відповіді учнів можуть бути різноманітними: з погаслою свічкою, з випитим келихом вина, із зів’ялою квіткою, із зламаною іграшкою ... Але головне, щоб учень зумів обґрунтувати своє твердження, спираючись на зміст твору. З метою розвитку креативного мислення у роботі над текстом художнього твору використовую такі прийоми: - “Людське щастя літературного героя” Сучасний український письменник В.Шевчук назвав чотири складові людського щастя:
Користуючись цими чинниками, учні дають відповідь на питання: “ Чи щасливий літературний герой? ” ( Наприклад, Катерина з однойменного твору Шевченка; Чіпка з роману Панаса Мирного “ Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”; Микола Баглай з роману “ Собор “ Олеся Гончара )
Ми соромимося говорити про свій біль. Немає з ким поділитися думками, мало хто вислухає нас до кінця. Усі поспішають, усім ніколи слухати. Літературні герої художніх творів, якщо вони позитивні, здебільшого люди відверті, мудрі, справедливі. Який духовний та фізичний біль їх переймав? Кому вони про нього розповідають? Чому саме цим особам? Як вони сприймають страждання та думки літературного героя? (Наприклад, Олена Ляуфляр з твору О.Кобилянської “ Людина “, Єлька з роману “ Собор “ Олеся Гончара, мати з новели Г.Тютюнника “ Три зозулі з поклоном “). - “ Якби письменником ( поетом ) був я “ ( читання з продовженням) Використовую тоді, коли твір має трагічний кінець або інтригу. Це дає учням змогу зняти стрес та розвиває їхню уяву ( наприклад, після читання оповідання В.Винниченка “Федько – халамидник”, Панаса Мирного “ Морозенко “, Е.Гуцала “ Лось”). - “ А я вважаю ... “ Коли вивчаються твори із гостро драматичними подіями, які викликають неоднозначну оцінку, 4 – 6 учням хвилин на 5-8 даю завдання, наприклад, 1-й учень: доведіть за 30 секунд, що Гриць Летючий – злочинець (“ Новина “ В.Стефаника); 2-й учень: доведіть за 30 секунд, що цей герой – жертва обставин; 3-й учень: Летючий – злочинець; 4-й учень: Летючий – жертва часу. Відповідаючи, учень починає фразою: “ А я вважаю ... “
Цей прийом існує у двох варіантах: Варіант 1 Людину, яка добре розповідає або читає, приємно слухати. Це потрібно вміти кожному. Пропоную учню уявити себе в ролі літературного героя й розповісти про нього так, щоб приємно було слухати друзям – однокласникам. Варіант 2 Розповісти казку від імені героя: а) народну казку “ Мудра дівчина “ – від імені батька Марусі; б) народну казку “ Про правду і кривду” – від імені небожа; в) І.Франко “ Фарбований лис “ – від імені вовка. Пан або пропав Щоб перевірити, як учні засвоїли зміст твору, вчитель, готуючись до уроку, на карточках пише запитання за змістом. На уроці учень виходить до дошки, вибирає карточку і дає відповідь. Вважаю раціональним перевіряти прочитання художнього твору з допомогою цифрового заліку. Суть його полягає в тому, що я заздалегідь складаю до тексту твору стільки запитань, скільки учнів у класі. Наприклад, у 10-А класі 30 учнів. Щоб перевірити прочитання тексту «тіні забутих предків» М.Коцюбинського, складено 30 запитань. Цифри від 1 до 30 пишу на дошці. Кожен учень (по черзі) називає цифру, за якою і приховане це запитання.
Така форма роботи дає можливість опитати кожного учня, оцінити його й уникнути одноманітних відповідей. Люблять учні гру «Я задумала персонаж». Гру веде вчитель. Наприклад, коли вивчили тему «Українські народні казки», звертаюся до учнів: «Я задумала персонаж». Учні мають право задавати мені лише три запитання, а будувати їх потрібно так, щоб вони допомогли знайти конкретну відповідь. Учитель відповідає лише словами «так» або «ні». Питання задають учні на основі казок «Мудра дівчина», «Про правду і кривду», «Названий батько».
Інші відразу вгадують казку «Мудра дівчина» і персонажа з неї. Ці види роботи пожвавлюють урок, розвивають логічне мислення, привчають учнів до уважного читання текстів. Реклама Учні (невелика група) отримують завдання заздалегідь прочитати текст художнього твору; створити для нього рекламу у вигляді монологу або діалогу з метою заохочення однокласників прочитати твір. Щоб заінтригувати одинадцятикласників до прочитання роману «Маруся Чурай»вистачить іноді однієї цитати: «Моя любов сягала вище неба, а Гриць ходив ногами по землі». І якщо учні бажають дізнатися, яка ж це була така любов, що сягала вище неба, то вони прочитають. Озвуч фільм Якщо учитель має велику кількість ілюстрацій до художнього твору, то ці картинки можна «оживити», тобто озвучувати. Умовний екран на передній парті «Кіномеханік» називає прізвище «актора», який озвучує цей епізод. (Доречно використати ілюстрації до «Слова о полку Ігоровім»). Знайдіть і дочитайте речення (А.Лотоцький, «Михайло-семиліток»).
Чи є у тексті такі речення?
(А.Лотоцький, «Михайло-семиліток»). Я – письменник Учні виписують з тексту поетичного твору приклади використання автором художніх засобів, але переказують цей текст прозою, використовуючи записані мовні вислови. Продовж цитату Учитель виписує з тексту твору невеликий уривок, який учні повинні продовжити (доцільно використати для перевірки змісту твору).
де гуляє вітровій, - Там цвіте краса – країна З дивним ім’ям (Сльозолий) 2. «І колись в країні тій Був на троні цар (Плаксій) 3. В Плаксія було (три дочки) 4. Ще була у Плаксія Грізна гвардія своя В ній служили молодці (Забіяки-сльозівці) 5. Але в тому диво-царстві Зневажаючи закон, Жив у мандрах і митарстві Добрий дядько (Лоскотон) Переказ тексту від імені головного, другорядного персонажа. Гарно це виходить на прикладі байок. Наприклад Л.І.Глібов «Щука» (від імені Щуки і Лисиці), «Лисиця-жалісниця» (від імені Лисиці), П.Гулак – Артилювський «Пан та Собака» (від імені пана, Рябка). Підібрати до твору інший заголовок Не дочитуючи до кінця, здогадатися, як закінчиться текст, а потім звірити з твором. Знайди помилку Учитель переказує епізод із твору і навмисне допускають при цьому помилку. Учні повинні знайти цю помилку. Цей вид роботи розвиває увагу учнів. Сторінка із щоденника Це захопливе творче завдання можна використати під час характеристики персонажів твору. Учням потрібно уявити, що персонаж веде щоденникові записи і запропонувати відновити сторінку із щоденника, наприклад, Пузиря, Кайдашихи, Чіпки (їхні муки, роздуми). Лото «Добро і зло» На карточках учитель пише вислови: мужні оборонці Києва, Михайло-семиліток, ворожбити, свідомий народ, чорні духи, Лихослав, несвідомий народ, князь Володимир. На дошці записано два слова добро і зло. Учень бере карточку, читає вислів, обґрунтовує до якої колонки потрібно його записати (якщо учні класу не згодні з цим, вони висловлюють свою точку зору). Учні по черзі працюють біля дошки, інші відтворюють записи в зошитах. (Твір А.Лотоцького «Михайло-семиліток»). Робота в групах Диференційоване домашнє завдання (казка «Про правду та кривду»)
Один день із життя героя «Дні мої, а чим же вас згадати?» Ці рядки належать Ліні Костенко. У житті кожної людини настає той момент, коли вона ставить перед собою таке запитання. Чи був такий день у житті літературного героя? Який день зі свого життя буде згадувати Чіпка на засланні? Якщо день перед смертю згадував Гриць Бобренко? «Художник» Хтось із учнів розпочинає: «Я малюю портрет…», а решта учнів вгадують, кого ж зобразив учень. Наприклад, підсумковий урок за текстом Олександра Олеся «Княжа Україно»
Схвалено художника лише тоді, коли легко здогадуємося, кого він «малює». Літературний диктант (10 клас) Біографія письменників
Літературний диктант (10 клас) Твори
У п’ятих - шостих класах з метою глибшого засвоєння учнями змісту поетичних творів доцільно буде використати такий вид роботи, як усна “екранізація твору”. Так учні не лише краще запам’ятовують зміст поезії, але й розвивають креативне мислення, уяву, мовлення. Для цього вчитель стає режисером і ставить перед учнями завдання: за змістом поезії створити кадри уявного кінофільму так, щоб у них відображалися головні епізоди твору. Учні можуть ці епізоди або записувати в зошит, або “екранізувати” усно. Наприклад, Василь Симоненко “ Цар Плаксій та Лоскотон “ 1. Як розмістити в кадрі заголовок “ Василь Симоненко “ Цар Плаксій та Лоскотон “? На якому тлі, яким шрифтом? ( Кадр 1) Варто вислухати всі пропозиції учнів: на фоні відер сліз – з одного боку та сірої накидки дядька Лоскотона – з іншого; на тлі старовинної грамоти, що начебто розгортається, де і з’являється напис. Для порівняння можна використати ілюстрацію художника А.Базидевича. 2. Чи вміщувати портрет письменника? ( Кадр 2 ) Учитель демонструє кілька портретів. Учні обирають один з них, аргументують своє рішення.
Ця робота дає можливість використати усне словесне малювання ( озвучення кадру за допомогою творчого переказу ), а також дає змогу формувати навички опису картини чи малюнка. Вона вводить до словникового запасу учнів поняття “ перший план”, “ другий план”, “центр картини”, “ ліворуч на картині “, “ праворуч на картині “. На першому плані буде цареве сімейство: цар Плаксій, три сьозливі дочки і три плаксиві сини. На другому плані зобразимо грізну гвардію Плаксія, що змушує плакати дітей. У такий спосіб учні вчаться розрізняти основну та другорядну інформацію. Для розширення учнівської уяви і з метою кращого засвоєння змісту твору ефективно використати на уроці екскурсію у твір. Цей вид роботи можна використовувати як в старших, так і в середніх класах. Суть його полягає в тому, що учні разом з автором та його героями переживають життєві незгоди, радощі. Наприклад, Олесь Гончар “ Собор “. Учні між собою розподіляють героїв роману. Цей урок буде проведений з елементами дискуту. Гончарів Микола Баглай роздумує про собор, звертається з проханням до односельців зберегти його тому, що без минулого нема майбутнього. І слово надається учню – Баглаю. Як він ставиться до історичного минулого. Варіанти відповідей можуть бути різноманітними. Учень повинен висловити не лише свою думку, але й обґрунтувати її. Або: ідуть Микола з Єлькою повз собор і чують звідти п’яні голоси. І відразу постає питання до Миколи: “ З якими б словами звернулися ви до “відпочиваючих “, щоб вони після ваших слів залишили собор ?” Учні до того вживаються в образи, що навіть стають схожими на них, і до кінця уроку вже важко визначити, чий образ кращий: авторський чи учнівський. |
| IV. Конкурс на краще оповідання на математичну тему В останній день Тижня переможці цього конкурсу отримають приз. Можна зробити це й на математичному вечорі. Найкращі оповідання бажано... |
Урок №21 Тема: Система образів та проблематика оповідання «Стариган з крилами» Мета: дослідити проблематику та систему образів оповідання; розвивати навички художнього аналізу твору, самостійно робити висновки,... |
| Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №4 Тема. «Повість минулих літ» найдавніший літопис нашого народу. Літописні оповіді «Про заснування Києва», «Про князя Олега» |
Хто сповіщав, що Русь «відома й слышима єсть всіми конці землі»? Літописи, літописні повісті; описи мандрів; поученія; життя святих; твори ораторського жанру; розповіді про життєвий шлях людей,... |
| А. П. Чехов. Оповідання «Хамелеон». Висміювання підлабузництва, самоприниження,... |
«Так ніхто не кохав…» Г. Тютюнник «Зав'язь» оповідання про зародження чистих почуттів у молоді Тема. «Так ніхто не кохав…» Г. Тютюнник «Зав'язь» – оповідання про зародження чистих почуттів у молоді |
| Зміст Ціль 2 Ознайомлення з одним з предметів, який представляє головну ідею оповідання |
Артур Конан Дойль автор популярних творів про знаменитого детектива... Тема: Артур Конан Дойль – автор популярних творів про знаменитого детектива Шерлока Холмса. Оповідання „Пістрява стрічка” |
| Обсяг і послідовність – Рівень 1 Ціль 2: Вказувати на текст під час читання учителем оповідання з книжки на підставці |
Обсяг і послідовність – Рівень 2 Ціль 2: Вказувати на текст під час читання учителем оповідання з книжки на підставці |